Розвиток пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку загального розвитку та з особливими потребами у процесі рукотворчої праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку загального розвитку та з особливими потребами у процесі рукотворчої праці

Постановка проблеми. Сучасна система дошкільної освіти спрямована на підготовку особистості, яка самостійно мислить на створення умов, які відкривають перед дитиною можливість самостійних дій у пізнанні навколишнього. Тому розвиток пізнавальної діяльності, творчості на сьогодні є актуальною проблемою. Виховання творчої особистості - одне з головних завдань, яке покликане розв'язувати усі ланки народної освіти.

Аналіз досліджень з проблеми. У контексті вищезазначеної проблеми особливого значення набувають дослідження, які стосуються пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку. У трактуванні поняття «пізнавальна діяльність», важливою є думка науковців (В. Котирло, Л. Подоляк, О. Проскура) про розкриття механізмів її формування, розуміння ставлення дітей для будь-якої праці та їх оцінних відношень. Як відзначають психологи, пізнавальна самостійність, характеризується умінням дитини думати та виконувати завдання, відповідно поводитися без сторонньої допомоги чи контролю [4].

Аналіз наукових джерел з проблеми самостійності свідчить, що ця якість особистості досліджувалася в різних видах діяльності: трудовій (Г. Годіна, Л. Порембська, Г. Уранова та інші); навчальній (В. Аванесова, Р. Буре, О. Усова), гровій, художній, конструкторсько-ігровій (Ф. Ізотова, О. Сафонова, Л. Парамонова та інші) тощо [5].

У ряді досліджень здійснювалась спроба вивчити пізнавальну діяльність особистості, зокрема в дошкільній психолого-педагогічній науці ця проблема розглядалася у контексті вивчення окремих аспектів життєдіяльності дитини (Н. Аксарина, В. Нечаєва). На підставі аналізу робіт О. Запорожця, Д. Ельконіна, М. Лісіної визначені деякі підходи до вивчення проблеми розвитку пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку загального розвитку та дітей з особливими освітніми потребами в процесі рукотворчої діяльності. Зокрема не здобули ґрунтовного дослідження організація та вплив рукотворчої праці на розвиток пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку та дітей з особливими освітніми потребами[3].

Мета статті. Розкрити зміст розвитку пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку загального розвитку та з особливими потребами у процесі рукотворчої праці.

Виклад основного матеріалу. Одним з найбільш складних і цікавих завдань сучасної педагогіки є вміння бачити красу в повсякденних речах, викликаючи почуття радості від процесу праці, бажання пізнати таємниці та закони світотворення, здатність знаходити вихід в складних життєвих ситуаціях. Навчаючи дітей як загального розвитку, так і дітей з особливими потребами, постає основна мета - максимально розвинути їх пізнавальні можливості, підготувати їх до школи і до самостійного (або відносно самостійного) життя в майбутньому.

Часто ця здатність пов'язується з розвитком мови. Однак для того, щоб діяти самостійно, необхідно вміти поставити мету, спланувати дії, які ведуть до цієї мети, навчитися виконувати кожну з цих дій окремо. Основою розвитку дітей дошкільного віку являється їхня діяльність, так як мислення в цьому віці має предметно-практичний характер. Дитина знайомиться з світом через дії, які вона здійснює з оточуючими її предметами. Ці дії лежать в основі розвитку мислення. Важливо, щоб діяльність дитини була насиченою і різноманітною. Дитині необхідно розглянути той матеріал, з яким вона «працює», щоб їй легше співвіднести його зі словесною інструкцією і створити більш повний і точний образ.

У процесі пізнавальної діяльності розвивається пам'ять, асоціативне мислення і планування, розширюється знання про світ і закладаються основи гнучкої поведінки, що сприяють до розвитку у дитини самостійності та незалежності. Це важливо для дітей загального розвитку і з особливими потребами, починаючи з періоду її початкової соціалізації.

Не відкидається важливість наступних етапів життя у формуванні творчості, але стверджується, що саме початок є половиною справи. Максимальне залучення до дії всіх задатків дитини, спонукатиме до перетворення їх на творчі здібності. Зокрема, здібності розвиваються в емоційно-чуттєвому спілкуванні та предметно - практичній діяльності.

Діти особливо чутливі до несприятливих умов впливу. Причина полягає у незавершеності розвитку центральної нервової системи та опорно-рухового апарату. Також діти, незалежно від їхнього загального розвитку до активної діяльності, завжди виявляють бажання щось виконувати: їм властиве сильне прагнення до пізнання; вони не мають обмежень в своїх дослідженнях, виявляють їх у пошукових діях, спрямованих на отримання нових вражень про світ, матеріали, способи взаємозв'язку. Працюючи разом з дорослим, дитина глибше проникає в навколишній світ, починає розуміти деякі особливості, взаємозв'язки в природі.

У пізнавальній діяльності діти опановують систематичними знаннями про чуттєві якості предметів. Особливу роль при цьому відіграє формування у них узагальнених способів обстеження предметів. Зокрема, від способів обстеження залежить структура формування образів: дитина вчиться створювати образ, оволодіває здатністю передавати притаманні предметам властивості, форму, будову, колір, положення в просторі; свої враження; засвоює знання про матеріали, які використовуються для передачі зображення, створення художнього образу. Пізнавальна діяльність включає як процес цілеспрямованого навчання, керованого педагогом, так і самостійного, частіше стихійного придбання дитиною певних знань. Дитина з радістю пізнає і досліджує те, що її цікавить [2].

Однією з умов пізнавальної діяльності є організація цікавого змістовного життя дитини. Сюди відносять: експериментально-дослідницьку діяльність; цікаві спостереження за об'єктами і явищами навколишнього світу; матеріальне забезпечення; спілкування з прекрасним; дбайливе ставлення до процесу і результату дитячої діяльності; організація атмосфери творчості й мотивація завдання. Велике значення має виникнення потреби у самій діяльності - дитина не хоче діяти з примусу або коли їй не цікаво. Тут активним чинником впливу мислення вважається інтерес.

Задовольнити потребу в пізнавальній діяльності, зацікавити дітей змістовною справою дає можливість рукотворча праця, яка є засобом виявлення внутрішнього світу дитини. Інтерес викликає все конкретне та видиме. Дитина прагне все побачити та обстежити: її захоплюють речі, які знаходяться у навколишньому середовищі; вона збирає шматочки паперу, картону, клаптики тканини, листя; прагне працювати з різними матеріалами і предметами, досліджувати і вивчати їх.

Рукотворча праця сприяє бажанню творити. В дитячих руках різні матеріали та предмети - маленькі шматочки неосяжного, ще не зовсім відомого їм світу, перевтілюються і оживають в оригінальних формах і нових, іноді несподіваних способах з'єднання матеріалів між собою. Працюючи з матеріалами, їй приємними, дитина загального розвитку намагається самостійно, а дитина з особливими потребами спільно (з дорослим або при допомозі сильніших дітей) виготовити те, що її цікавить, те, що їй подобається.

Постійно піклуючись про те, щоб діти контактували з якомога ширшим колом дітей, які не володіють позитивними нормами спілкування, вміннями пізнавальної діяльності та з дітьми, в яких відсутні можливості виконувати складніші завдання, мають можливість елементарні вміння виконувати як найпростіші дії. Це стосується дітей з особливими потребами, яких потрібно залучати до виконання спільної роботи з метою формування в них бажання діяти, пізнавати і радіти успіху виконаної роботи. Створення позитивного ставлення до процесу пізнання, до діяльності досягається за допомогою формування позитивних емоцій у ставленні до об'єкту пізнавальної діяльності (знайомство з чудовими зразками виготовленими власноруч та спільно з дітьми) та висловлюванням віри в сили та можливості дітей. Організація систематичної пошукової діяльності, в основах якої формується справжній інтерес, викликають дедалі нові питання. При цьому у дитини виникає бажання шукати, впізнавати, вирішувати та досягати. Чим більше і глибше йде дослідницько-пошукова діяльність, тим більше проявляється бажання до пізнання [1].

Дітям загального розвитку (з високими пізнавальними здібностями) створюються умови для розвитку та поглиблення знань. Діти з особливими освітніми потребами мають змогу працювати індивідуально. Для них вноситься додаткова робота та окремі завдання. У роботі використовуються різні техніки (кляксографії; відбиток грудки паперу; відбиток долоні, кулачка, ребра, ступні, декількох пальців; штампування; поєднання декількох зображувальних матеріалів). Для розвитку пізнавальної діяльності застосовуються творчі завдання на збагачення індивідуального досвіду з різними матеріалами. Прикладом такого творчого завдання є «Чудо - нитка». Дітям пропонується прийом ниткоопису: нитка довільної довжини повністю фарбується акварельною фарбою, тоді пофарбовану нитку потрібно викласти на одній із сторін аркуша паперу, складеного навпіл. Іншою стороною аркуша накривається нитка. Після цього потрібно витягнути її за один кінець, нитка залишає слід на папері. Діти розглядають зображення, які вивела чудо-нитка, вигадують на що подібні, чим можне прикрасити, чим ще доповнити.

Активізуючи пізнавальну діяльність, дітям пропонується розглянути кольори веселки, пригадати їх назви і порівняти зі своїми палітрами фарб. При з'ясуванні відсутності окремих кольорів перед дітьми постає проблема-де їх взяти, стимулювалась поява ідей. Відповідно, на допомогу прийшов чудо-пензлик, який допоміг отримати відсутні кольори.

Великого значення надається способам обстеження, з'єднання, порівняння, виділення характерних ознак і властивостей, вмінню узагальнювати та робити висновки. В результаті виконання творчих завдань було розширено досвід роботи з різними матеріалами, здійснювався вплив на пізнавальну діяльність; розширилось коло дитячих знань, інтересів на стадії допитливості. Діти мали можливість збагатити власну пізнавальну орієнтацію. Це особливо цінно для дітей з особливими потребами. Вони виявляли ініціативу незалежно від думки інших.

Висновки. Вищезазначене дає підстави стверджувати, в процесі рукотворчої праці діти захоплюються спільною пізнавальною діяльністю, відчувають єдність з колективом, емоційно висловлюють свої думки та наслідки виникнення того чи іншого процесу. Також постійно прослідковується позитивне зростання пізнавальної діяльності у дітей, відбувається усвідомлення дитиною її участі в діяльності, яка формується інтенсивно завдяки зусиллям педагога.

Література

дошкільник рукотворчий пізнавальний

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 1999. - 47 с.

2. Брежнєва О. Формування пізнавальної діяльності у дітей дошкільного віку у процесі праці / О. Брежнєва // Дошкільне виховання. - 1998. - №2. - С. 12-15.

3. Кононко О.Л. Розвиток самосвідомості як запорука особистісного зростання дошкільника / О.Л. Кононко // Дошкільне виховання. - 1999. - №10. - С. 3-5.

4. Кулачківська С.Е. Я - дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку / С.Е. Кулачківська, С.О. Ладивір. - К.: Нора-прінт, 1996. - 108 с.

5. Поніманська Т. Гуманізм як основа морально-духовного виховання особистості / Т. Поніманська // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості: зб. наук. праць. - К., 2001. - С. 4146.

6. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе / Г.И. Щукина. - М.: Просвещение, 1979. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru