Врахування синдромного аналізу дефекту розвитку при побудові освітньої траєкторії дитини в умовах інклюзивного дошкільного закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Врахування синдромного аналізу дефекту розвитку при побудові освітньої траєкторії дитини в умовах інклюзивного дошкільного закладу

Постановка проблеми. Психолого-педагогічна діагностика порушень інтелектуального розвитку у дітей завжди була актуальною проблемою для спеціалістів, які працюють у корекційній педагогіці. Але не менш важливою є і для педагогів дошкільних навчальних закладів загального типу. Враховуючи ранній вік малят, які приходять до дошкільного навчального закладу, можна констатувати, що проблема дитини стає помітною пізніше (у випадках моторної, сенсомоторної алалії, легкої розумової відсталості…), що дозволяє говорити про стихійний характер інклюзії.

Всебічне вивчення спеціалістами [4] проблем дошколяриків з означеними нозологіями, в тому числі і моторною алалією, дозволяє констатувати у них недорозвиток практично всіх вищих психічних функцій, а отже і мотивації до навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями доведено, що при алалії мають місце не різко виражені, але множинні пошкодження. Зокрема, вчені виділяють декілька аспектів вивчення алалії:

• клінічний підхід - С. Мнухін, М. Єйдінова, Г. Гуровець;

• фізіологічний - дослідження розвитку всіх систем - М. Трауготт, С. Кайданова [6];

• психологічний - Р. Льовіна, Г. Чіркіна [5];

• лінгвістичний - В. Орфінська [4];

• психололінгвістичний А. Леонтьєв;

• медико-психолого-педагогічне вивчення - Г. Гуменна, О. Усанова, О. Захарова.

Мета статті - зробити спробу описати процес побудови освітньої траєкторії для дітей з різними формами моторної алалії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Отже, час педагогічного бачення проблеми у дитячому розвитку і діагностування може припадати на молодший, а в деяких випадках, і на середній дошкільний вік. Якщо у спеціалізованому закладі освітні проблеми вже побачені і пережиті батьками; діагностовані медиками; вивчені, з наданням психолого-педагогічних рекомендацій, медико-психолого-педагогічними консультаціями, то у означених випадках процес діагностування, медикаментозної підтримки, визначення певної освітньої траєкторії, перших корекційних кроків приходять саме на період перебування дитини в дошкільному навчальному закладі (ДНЗ).

Перед педагогічним колективом ДНЗ, перед батьками неминуче постає питання про те, чи можливе коректування проблеми дитини у стінах дошкільного закладу, наскільки воно можливе і як побудувати освітній процес для такої дитини. Проблема у розвитку маляти ставить завдання перед дорослими:

- задовольнити освітні запити дитини з обмеженими можливостями здоров'я, розробивши релевантний освітній маршрут;

- поєднати цілі цього маршруту з програмовими завданнями;

- створити умови, які забезпечать не лише толерантне і безбар' єрне середовище, а й предметно-дидактичний простір, працюючи у руслі ампліфікації розвитку кожної дитини.

Досвід роботи нашого дошкільного навчального закладу - ДНЗ №5 «Усмішка» міста Здолбунів - показує наступну картину інклюзивної освіти. Гадаємо, вона є типовою для багатьох ДНЗ України.

Таблиця 1. Моніторинг кількості дітей з особливими освітніми потребами в дошкільному закладі протягом 2011-2015 років

Слід зазначити, що в дану статистику не ввійшли діти з інвалідністю за загальними захворюваннями; діти з поліморфною дислалією на основі дизартрії; діти із загальним недорозвитком мовлення ІІІ ступеня.

За зазначеною статистикою стоять діти групи ризику. І мова йде не просто про складності в оволодінні програмовим матеріалом, а про вибір між спеціальною та загальноосвітньою школою; батьків починають турбувати не майбутні можливі проблеми із шкільним навчанням, а можливості дитини успішно соціалізуватися у суспільстві.

Завдяки ранній корекційній, згідно діагнозу, допомозі та освітнім запитам, в процес розвитку дитини вступають різні фактори: підібрані навчальні методики, розвиваючі програми, медикаментозна та фізіотерапевтична підтримка [1]. Серед них особливе місце займають адекватні методи навчання, що в майбутньому дає можливість повністю влитися у освітній процес.

Говорячи про психолого-педагогічну корекцію дитячого розвитку ми орієнтуємося на дві можливі мети: на гармонізацію ходу дитячого розвитку та компенсацію дефекту розвитку.

Пошук адекватних методів корекції інтелектуального розвитку в умовах дошкільного навчального закладу загального типу показує, що надмірний тренаж, намагання дати дитині більший об'єм різносторонніх знань, може не лише не сприяти корекції інтелектуального, мовного розвитку, але й блокувати пізнавальну потребу в цілому.

Практика доводить, що диференціальна діагностика інтелектуальної, мовленнєвої недостатності повинна передбачити велику кількість індивідуальних різниць, які ми маємо в нормативі. Дуже важливо для ефективної роботи визначити прийнятний об' єм знань; адекватний навчальний матеріал, що забезпечує дитині вихід в наступну життєву фазу [2]. Саме тому питання діагностики, в тому числі і пошуків діагностичних методик, - одне із найактуальніших питань інклюзивної освіти.

Як видно із таблиці 1, моторні алаліки складають певний, хай маленький, але стійкий відсоток дитячого колективу. Ці діти потребують не лише скрупульозної роботи логопеда, а й чіткої мовної стратегії від тих, хто оточує дошкільника і вдома, і в дитячому садку. На прикладі дітей з нозологією «моторна алалія» хочемо показати стратегію побудови освітньої траєкторії маляти.

В джерелах терміни «діти, які не говорять» та «моторна алалія» вживаються як синоніми. Практика показує, що така складна патологія як моторна алалія, яка позначає ураження різнорідних, але складених у єдину модульну систему, порушень з певними ураженими факторами набуває рис узагальнення і визначається у фактичній відсутності мовлення при збереженні слуху та інтелекту. Одна із проблемних особливостей корекційного процесу моторної алалії: заміна діагнозу «алалія» першим, другим та третім рівнем загального недорозвитку мови, кожен з яких характеризується відповідними педагогічними методиками.

Одні автори при дослідженні етіології приділяють велику увагу біологічним факторам, інші - соціально - психологічним. Більшість дослідників виділяють комплекс причин біологічного та соціально-психологічного характеру.

Як відмічають означені педагогічні дослідження, при виражених формах порушення, дитина з алалією виявляється нездатною до навчання у масовій школі, хоча є потенціал завдяки збереженому інтелекту. Досвід показує, що в результаті корекційної роботи у малят відмічається просування у мовному розвитку, але, як показує подальше перебування в закладі і шкільне навчання, часто лишається проблема, яка викликана певними порушенням та не дозволяє мовній функції досягнути рівня норми. Фрази дітей довго характеризується інверсією, фрагментарністю, відсутністю синтаксичних зв' язків, семантичною неточністю, бідністю засобів виразності. З цієї точки зору практикам є цікавою є робота російського логопеда-практика О. Захарової «Корекція алалії. Випереджаючий вплив на порушену мовну та психомовну передумову» [3]. Автор на основі практичної діяльності пропонує методику діагностики і, відповідно діагностиці, корекції моторної алалії.

Так, О. Захарова стверджує [3], що врахування базових детермінант дозволяє з високим ступенем вірогідності виявити інактивну ланку мовної функції. Для точного встановлення структури мовного дефекту слід враховувати стан розвитку всіх сторін мовлення, а саме:

• кінестезію відчуття органів артикуляції;

• еферентацію (кінетика) мови;

• сформованість фонематичних процесів;

• слухомовну пам'ять;

• сформованість зорово-просторового гнозису.

Визначення «слабкої ланки» із означених базових детермінант розвитку дозолить чітко назвати форму алалії і врахувати діагноз при побудові стратегії навчання малюка [3]. Якщо серед означених базових детермінант пріоритетно страждає кінестезія відчуттів органів артикуляції, то спостерігаються труднощі у формуванні артикуляційного праксису, артикулеми. Рухи язика неточні, повільні, невпевнені. Дитині складно відтворити звук за зразком. Спостерігається мимовільне відтворення звуку, а довільна вимова для дитини довго лишається складною. При вимові спостерігаються літеральні заміни. Наприклад, пу-пу (ту-ту).

Якщо у більшій ступені порушена кінетика мови, то у дитини страждає механізм, який забезпечує своєчасну зміну, плавність, синергію рухів; послідовність та частоту актів руху.

Недорозвиток фонематичних процесів призводить до складнощів із розумінням зверненої мови, із розрізненням фонем, диференціюванням значення акустично близьких слів при збереженому розумінні загального змісту побутової фрази

Слабка слухомовна пам'ять, як одна із базових детермінант, спричиняє вкрай уповільнене сприйняття матеріалу. Малюки із слабкою слухомовною пам'яттю фактично не відрізняються від дітей з інтелектуальної недостатністю. Повторення фрази, віршованого рядка - складні для таких малят.

Наявність труднощів у зорово-просторових, часових орієнтаціях говорить про порушення зорово - просторового гнозису. Діти мають складності у відмінюванні, змінами за числами і родами.

На наш погляд, запропонована О. Захаровою діагностика [3] дозволяє чітко розрізнити форми моторної алалії і визначити чітку освітню стратегію педагогічного впливу на дитину.

Так, для з'ясування первинно постраждалої ланки, були підібрані максимально прості профільні завдання, які при відсутності відповіді чи адекватної дії дублювалися декілька раз (3-4) на аналогічному матеріалі. В результаті складався мовний профіль дитини за наступною схемою.

Таблиця 2. Зразок складання мовного профілю (за О. Захаровою)

Для оцінки стану мовної і психомовної передумови автори використовували критерії: [3]:

5 - безпомилкова відповідь;

4 - правильна в цілому відповідь, можливе використання допомоги у вигляді навідного запитання чи стимулюючої фразі зі сторони дорослого;

3 - наявність асоціативних помилок, відповідь після декількох спроб з наявністю зорової опори чи іншої стимулюючої допомоги;

2 - багаточисельні помилки, неповна відповідь; значна допомога;

1 - відсутність відповіді або адекватної дії.

Наприклад, даний мовний профіль засвідчує складність саме у відчутті дитиною органів артикуляції, формуванні артикулеми, що ускладнює оволодіння мовленням в цілому. Корекційна робота за даним профілем повинна передбачати фізіотерапевтичні процедури.

Автори впевнено доводять, і це підтверджує практика роботи, що якщо страждає кінестетика відчуття органів артикуляції, то ми можемо діагностувати аферентну форму моторної алалії; при порушенні еферентація (кінетика) мови діагностуємо еферентну форму алалії, якщо слабка ланка - фонематичне сприйняття, то можемо говорити про сенсорну форму алалії; при слабкості слухомовної пам'яті маємо справу із акустично - мнестичною формою алалії, при слабких процесах розуміння логіко-граматичних конструкцій констатуємо семантично (логіко-граматичну) алалію.

Чіткий діагноз дозволяє точно будувати освітню траєкторію руху. Адже робота будується з опорою на найсильнішу ланку мовлення з метою розвитку, «включення» в освітній процес «слабкої ланки» - первинного дефекту, що дає змогу виправити мовлення дитини у напрямку вікової норми.

Використовуючи дані названої методики ми прийшли до висновку щодо застосування точного бачення мовленнєвих особливостей дитини з моторною алалією і при плануванні та проведені індивідуальних занять з дитиною як логопедом, так і вихователем; продумування диференційованих завдань та вправ під час односпрямованих та різноспрямованих занять.

Спільна робота логопеда, музичного керівника, інструктора з фізкультури, вихователів вікової групи дає можливість ефективно включати дитину до загального освітнього процесу та здійснювати корекційний вплив на дефект дитини. Величезна роль вихователя і в створенні відповідного предметно-просторового середовища. Так, досвід показує, що для малят, де первинним є порушення формування зорово-просторових, часових орієнтацій, будуть доцільними «об'ємні» книги, книги-збірки лабіринтів, настільно-друковані ігри, побудовані за принципом вибору напрямку руху за стрілкою, різні варіанти пазлів - від двох до п'яти елементів на першому етапі.

Логопедичне корекційне втручання, в поєднані з іншими видами педагогічної роботи, слугують профілактичним засобом формування правильних мовних та психомовних передумов.

Використовуючи точну діагностику ми намагалися продумати «загальне дидактичне поле», де у кожного із педагогів - логопеда, вихователя, музичного керівника є своя «ланка»

Таблиця 3. Напрямки побудови освітньої траєкторії з врахуванням форм моторної алалія

Висновки. Досвід роботи, вивчення і апробація діагностичних методик дозволяє зробити висновки:

1. Для релевантної побудови освітньої стратегії, виділення оптимального шляху корекції педагогам ДНЗ слід мати глибокий синдромний аналіз дефекту, де паралельно здійснений зв'язок порушення з іншими психічними процесами.

2. Алгоритм встановлення діагнозу повинен проходити у напрямку: медичне обстеження + обстеження МІ IIІК

3. Практика роботи впевнює у необхідності поєднання логопедичного впливу з включенням до освітнього процесу спеціальних вправ на основі диференційованого аналізу діагнозу іншими педагогами закладу.

Література

моторний алалія інклюзивний дошкільний

1. Соботович О.Ф. Формування правильної вимови дітей з моторною алалією / О.Ф. Соботович. - К.: КДПІ. - 1981. - С. 18.

2. Бытова Л.А. Формирование речи у детей с тяжелыми речевыми нарушениями: начальные этапы работы / Л.А. Бытова // Особенный ребенок: исследования та опыт помощи: научно-практический сборник. - М.: Центр лечебной педагогики. - 1999. - Вып.2. - С. 44-49.

3. Захарова О.А. Коррекция алалии. Упреждающее воздействие на нарушенную речевую и психоречевую предпосылку / О.А. Захарова // Дошкольное воспитание. - №12. - 2012. - С. 89-94.

4. Левина Р.Е. Опыт изучения неговорящих детей алаликов / Р.Е. Левина. - М., 1951. - С. 41.

5. Орфинская В.К. принципы построения дифференцированной методики обучения алаликов на основе лингвистической классификации форм алалии. Развитие мышления и речи аномальных детей / В.К. Орфинская // Ученые записки. - Л., 1963. - С. 22.

6. Трауготт Н.Н. Как помочь детям, которые не говорять / Н.Н. Трауготт. - СПб., 1994. - С. 38.

Размещено на Allbest.ru