Інноваційні засоби навчання дітей старшого дошкільного віку математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні засоби навчання дітей старшого дошкільного віку математики

Постановка проблеми. Ефективним засобом удосконалення сучасної системи освіти є її комплексна інформатизація та комп'ютеризація, починаючи з дошкільних навчальних закладів. Необхідність комп'ютеризації навчально-виховного процесу підкреслено у законодавчих актах та нормативних документах про освіту, зокрема у Законі України «Про дошкільну освіту» та Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. У Державній цільовій соціальній програмі розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року зазначено, що одним зі способів підвищення якості дошкільної освіти є комп'ютеризація дошкільних навчальних закладів, підключення їх до Інтернету, впровадження в педагогічний процес сучасних освітніх технологій.

Враховуючи сучасні процеси інформатизації суспільства і пов'язані з ним тенденції в освіті, педагоги зацікавлені проблемою розробки якісних навчальних комп'ютерних програм, що мають забезпечувати необхідні принципи та підходи для того, щоб дати можливість педагогам і батькам з оптимальним результатом використовувати дидактичні можливості комп'ютерних програмних засобів. Особливої ваги це набуває при вивченні елементів математики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема використання комп'ютера в дошкільний освіті вирішується дослідниками в таких аспектах, як вплив комп'ютерних технологій на загальний розвиток дітей (Ю. Горвиц, К. Зворигіна, О. Кореганова, Г. Лаврентьєва); підготовка до навчання в школі (В. Бондаровська, С. Іванова); доцільність застосування комп'ютерів та комп'ютерних ігор у педагогічному процесі дошкільних навчальних закладів.

Питання математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку відображено у дисертаційних роботах Н. Баглаєвої (індивідуально-диференційований підхід до формування математичних уявлень у дітей шостого року життя), Р. Березіної (формування у дітей середнього і старшого віку знань про величину предметів та елементарні способи вимірювання), О. Брєжнєвої (формування пізнавальної активності старших дошкільників у процесі навчання елементам математики), Т. Павлюк (навчання дітей старшого дошкільного віку лічбі з використанням комп'ютера). Як зазначають дослідники, навчання елементів математики має спрямовуватися не тільки на оволодіння дітьми сумою конкретних знань, а й на уміння використовувати їх у життєвих ситуаціях, сприяти формуванню пізнавального інтересу до математичної діяльності.

Метою статті є розкриття деяких аспектів проблеми використання інноваційних засобів навчання дітей старшого дошкільного віку елементів математики.

Протягом останніх років методика навчання дітей старшого дошкільного віку елементів математики поповнилася теоретичними дослідженнями в різних конкретних напрямках, що значно підвищило загально розвивальний ефект навчання. Однак у теорії та практиці дошкільного виховання є ще ряд невирішених проблем. Здійснюється подальша наукова розробка проблеми навчання дітей дошкільного віку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Увага сучасних вихователів націлена на переосмислення пріоритетних завдань логіко-математичного розвитку, вибір найоптимальніших і найефективніших форм роботи. Значна кількість засобів навчання дозволяє підібрати найкращий відповідно до мети та змісту навчання. Проте найефективнішим є використання їх у комплексі.

На думку З. Дорошенко, сучасні інформаційно-комунікативні технології в освітньо-інформаційному середовищі дошкільних навчальних закладів мають виконувати такі функції:

1) виступати як засіб навчання;

2) виконувати роль технічного засобу автоматизації процесу навчання дитини, що включена у пізнавальну, дослідницьку, експериментальну роботу, який дає змогу мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відео документом, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками;

3) бути зразком сучасних інформаційних технологій та розвивати навички оволодіння ними;

4) виступати ефективним тренажером, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні рішення, бачити їх результат, перевіряти їх правомірність [6].

1) реалізують принцип наочності;

2) репрезентують складні абстрактні математичні поняття в доступні;

3) ведуть до оволодіння способами обчислювальних дій;

4) сприяють накопиченню чуттєвого досвіду;

5) дають можливість вихователю керувати пізнавальною діяльністю дитини;

6) збільшують обсяг самостійної пізнавальної діяльності дітей;

7) раціоналізують, інтенсифікують процес навчання.

Кожен засіб навчання виконує свої визначені функції. Так, образ як засіб навчання забезпечує в основному розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях. Дія забезпечує формування умінь і навичок. Слово (вихователя, дитини і художнє слово) створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять. Поняття «образ» дещо ширше, ніж наочність. Під ним розуміються не тільки різноманітні види дидактичного матеріалу, але і ті образи, які виникають на основі використання пам'яті (М. Подьяков). Дане трактування обумовлено тим, що при формуванні деяких абстрактних математичних уявлень навчання здійснюється на основі минулого досвіду дитини, тобто на основі тих образів предметів, явищ, дій, які закріпилися в його свідомості в процесі попередньої практичної діяльності [11].

Зробити навчання наочним - це не тільки створити зорові образи, але включити дитину безпосередньо з практичну діяльність. На заняттях з математики в дошкільному навчальному закладі вихователь залежно від дидактичних завдань використовує різноманітні засоби наочності [9].

К. Крутій у своїх дослідженнях визначила цінність такому засобу як формування моделі міні-середовищ. Кожне міні-середовище складається з певних куточків - осередків, які стимулюють самостійність і саморозвиток. Фахівцям з дошкільної освіти слід уважно ставитися до планування осередків. Невеликі за розміром, вони дають можливість дітям грати невеликими підгрупами, вільно спілкуватися з педагогом [8].

Залежно від дидактичного призначення їх використовують як джерело знань, посібник для самостійної роботи, засіб ілюстрації, повторення та систематизації. Застосовують як окремо, так і в комплексі - одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.