Удосконалення змісту сучасної шкільної іншомовної освіти в Австрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 37. 014. 14: 81' 243 (A36)

Удосконалення змісту сучасної шкільної іншомовної освіти в Австрії

М.І. Тадеєва

Л.Є. Купчик

Резюме

Ключові слова: іншомовна освіта, зміст, навчальний план, шкільна іншомовна пропозиція, лінгводидактичний інструментарій.

М.И. ТАДЕЕВА, Л.Е. КУПЧИК

УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ СОВРЕМЕННОГО ШКОЛЬНОГО ИНОЯЗЫЧНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В АВСТРИИ

Резюме. На основе анализа учебных планов австрийских школ разных типов и научных исследований авторы отмечают, что в стране разрабатывается и активно имплементируется языковой политический инструментарий замены языковой монокультуры Австрии в сторону языковой поликультуры, что позволяет расширить иноязычный репертуар школ, поддерживать и развивать языки национальных меньшинств. В статье рассматривается современный лингводидактический инструментарий иноязычного образования.

Ключевые слова: иноязычное образование, содержание, учебный план, школьное иноязычное предложение, лингводидактический инструментарий.

М.І. TADEYEVA, L.YE. KUPCHYK

IMPROVEMENT OF CONTENT OF MODERN FOREIGN LANGUAGE EDUCATION AT AUSTRIAN SCHOOLS

The summary. On the basis of analysis of the educational plans of different Austrian schools and scientific investigations the authors find out, that the language political instruments to change the language monoculture of Austria towards the language polyculture are developed and implemented in the country, that allows to diversify the foreign language repertoire of an Austrian school, maintain and develop languages of existing national minorities. The article also distinguishes modern linguadidactic instruments of foreign language education.

Key words: foreign language education, content, curriculum, school foreign language supply, linguadidactic instruments.

Постановка проблеми. Вибраний Україною євроінтеграційний курс зумовлює необхідність перегляду вітчизняних освітніх стандартів. Передусім це стосується формування шкільної іншомовної освіти, так як роль мов у суспільстві зазнали сильних змін за останні десятиліття та чітко утвердилися в навчальних планах освітніх закладів різних типів. Через міграцію робочої сили та біженців, падіння Залізної завіси і розширення Європи проблема мовного розмаїття набула особливого значення. До ключових питань мовної політики в сучасній Європі відносяться забезпечення життєздатності національних мов, мовних прав меншин та диверсифікація у вивченні іноземних мов. мовний школа національний меншина

Сьогодні вивчення іноземної мови на рівні середньої освіти є складовою навчальної програми для всіх. Навчання іноземних мов пов'язане з історією національних освітніх систем і різними традиціями. Проте в європейському освітньому просторі спостерігається тенденція до запровадження більш раннього старту їх вивчення в інституційному контексті та чітке зміщення до комунікативно орієнтованого навчання. Досвід окремих європейських країн, інтегрованих у міжнародну спільноту з питань формування шкільної іншомовної освіти, вивчають й успішно впроваджують в сучасній вітчизняній освітній системі, що полегшує її адаптацію до європейських стандартів.

Вектор розвитку України спрямований на полілінгвальну і мультикультурну Європу, що передбачає реформування сфери шкільної та вищої іншомовної освіти. Особливої уваги заслуговує досвід функціонування системи шкільної іншомовної освіти Австрії, країни, в якій знаходиться Європейський центр сучасних мов (м. Грац), що займається проблемою розроблення організаційних засад навчання іноземних мов в системі шкільної і вищої освіти країн ЄС та Ради Європи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні проблемами іншомовної освіти школярів займаються такі вчені, як Н. Бориско, С. Ніколаєва, В. Редько та інші. Серед австрійських лінгвістів і лінгводидактів, які досліджують проблеми модернізації іншомовної освіти, варто назвати Ґ. Абую (G. Abuja), А. Дорнер (A. Dorner), Г.-Ю. Крумма (H.-J. Krumm), М. Незбеду (M. Nezbeda), Р. де Сілліа (R. de Cillia), М.Фельбербауер (M. Felberbauer) та ін. Крім того, вченими України проаналізовано формування змісту іншомовної освіти у навчальних закладах, достатньо ґрунтовно висвітлено психолого-педагогічні, лінгводидактичні та методичні основи побудови системи навчання іноземних мов у школах низки європейських країн у світлі Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти європейських країн, а саме: Т. Боднарчук (білінгвальна освіта в Австрії), В. Гаманюк (іншомовна освіта в Німеччині), Л. Гульпа (шкільна іншомовна освіта в Угорській республіці), О. Кузнєцова (іншомовна освіта у Великій Британії), Л. Мовчан (розвиток змісту іншомовної освіти у Швеції), М.Тадеєва (розвиток сучасної шкільної іншомовної освіти в країнах-членах Ради Європи). У статті М. Тадеєвої [1] дано загальну характеристику сучасного розвитку іншомовної освіти у школах Австрії, проте ми також вважаємо, що варто деталізувати зміну парадигми у формуванні змісту шкільної іншомовної освіти у даній країні.

Метою цієї статті є на основі детального аналізу навчальних планів різних типів шкіл і наявних наукових досліджень у галузі іншомовної освіти впродовж останніх двох десятиліть виділити основні принципи формування шкільної іншомовної пропозиції, визначити роль методичних і дидактичних технологій у викладанні іноземних мов та продемонструвати вплив глобалізації на формування змісту шкільної іншомовної освіти в Австрії.

Виклад основного матеріалу. У системі шкільної освіти Австрії німецька мова та одна або декілька іноземних мов є обов'язковими предметами шкільної програми. Кількість іноземних мов, які учні вивчають у школі, залежить від типу школи, а також від індивідуальних цілей та мотивації учнів.

Іноземну мову включено до навчального плану початкової ланки народної школи з 2003/2004 навчального року. Згідно навчального плану від 2012 року, це є обов'язковий предмет, але без оцінювання рівня володіння мовою протягом перших двох років навчання. Він охоплює декілька тем і вивчається в інтегрованій формі. Його завданням є сформувати і розвивати мотивацію до вивчення мов, закласти основи для формування вмінь іншомовного спілкування, сприяти формуванню в учнів відкритості й об' єктивності до вихідців з інших мов і культур та усвідомлення того, що вони є частиною великого, особливо європейського суспільства [3, 243]. Іншомовна пропозиція включає з 1993/1994 н.р. поряд з англійською та французькою мови сусідів та національних меншин: італійську, хорватську, словацьку, словенську, чеську й угорську. З третього класу учням пропонують другу сучасну іноземну мову як вибірковий предмет один раз на тиждень.

В основній школі або нижчій ланці реальної гімназії, згідно прийнятого у 2000 році плану, який вступив у дію 2003 року, з п'ятого по восьмий клас вивчається одна сучасна іноземна мова обсягом 4/4/3/3, а на нижній ланці гімназії - обсягом 4/4/4/3 годин на тиждень. Однак, ці цифри можуть різнитися, оскільки школи мають певну автономію. Мовна пропозиція включає англійську, французьку, італійську, російську, іспанську, чеську, словенську, угорську, боснійську/хорватську/сербську, турецьку і хорватську. В рамках шкільної автономії організовують в загальноосвітньої старшої школи вивчення другої сучасної іноземної мови як необов' язковий предмет (без оцінювання) або необов'язкові заняття (без оцінювання) обсягом від 6 до 12 годин на тиждень впродовж усіх чотирьох років навчання. У гімназії, починаючи з 2006/2007 н.р., в сьомому класі пропонують як обов'язковий предмет на вибір або латину як «мову відкриття» [7, 156], або другу сучасну іноземну мову, які вивчаються обсягом -/-/4/3 годин на тиждень. До цього часу пропонувалася лише латина, а друга сучасна іноземна мова - лише в якості експерименту [12].

Прийнятий 01.09.2006 навчальний план для нижчої ланки загальноосвітньої старшої школи пропонує на вибір англійську, французьку, італійську, російську, іспанську, чеську, словенську, боснійську/хорватську/ сербську, угорську, словацьку і польську мови. Цілі навчання орієнтуються на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти. З першої сучасної іноземної мови після четвертого класу (т. восьмого класу з врахуванням початкової школи) потрібно досягнути рівня А2 і частково В1, з другої сучасної іноземної мови після другого року навчання - А1 (брати участь у розмовах) або А2 [10].

У 2007 році федеральний міністр К. Шмід (C. Schmied) підняла питання створення сучасної успішної школи з новою навчальною культурою і високою якістю освіти, що орієнтується на індивідуальний потенціал учнів. У грудні 2008 р. прийнято так звані рамкові модельні плани, які формують основу для створення нової середньої школи. Згідно навчального плану, перша іноземна мова у школі нової генерації вивчається з першого класу обсягом 4/4/3/3, друга сучасна іноземна мова або латина - -/-/3/3 годин на тиждень, а іншомовний репертуар відповідає мовній пропозиції основної школи [9, 18-22]. Кожна федеральна земля пропонує свої акценти, проте у всіх модельних планах наголошується на вивченні іноземних мов. Особливої уваги заслуговують землі Бурґенланд і Форарльберґ. У Форарльберзі у цій школі передбачено введення другої іноземної мови обсягом 7 годин на тиждень протягом трьох років як обов' язкового предмету на вибір учня, а у Бурґенланді - з сьомого класу в рамках автономії школи 6-7 раз на тиждень упродовж двох років [6, 154].

На вищій ланці загальноосвітньої старшої школи, згідно навчального плану, прийнятого 2004/2005 н.р., проте який запроваджували поетапно до 2007/08 н.р., діє наступний розподіл годин: для першої сучасної іноземної мови - 3/3/3/3, як і для другої сучасної іноземної мови з п'ятого класу гімназії і реальної гімназії, проте на старшому етапі реальної гімназії (без початкової ланки) - 4/3/3/3. Для другої сучасної іноземної мови з 2006/2007 н.р. в гімназіях існує два варіанти: шестирічний (з сьомого класу) і чотирирічний (з дев'ятого класу). План не передбачає вивчення третьої сучасної іноземної мови, але її можуть запропонувати або на вибір з десятого класу як обов'язковий предмет обсягом -/2/2/2 тижневих годин або в рамках автономії школи з дев'ятого чи десятого класу. Щодо навчальних цілей, то для першої іноземної мови після восьми років навчання (т. дванадцять років навчання з початковою школою) з усіх видів мовленнєвої діяльності передбачається досягнення рівня В2; для другої сучасної іноземної мови після чотирьох років навчання - рівень В1 з говоріння і аудіювання, В2 з читання і В1 з письма; для другої сучасної іноземної мови після шести років навчання - В1 і частково В2 з говоріння, В2 з читання, В1 і частково В2 з письма; для обов'язкового предмету на вибір для третього року навчання - рівень А2 з усіх видів мовленнєвої діяльності. Учні, які навчаються у загальноосвітній старшій школі, повинні вивчати від однієї до трьох сучасних іноземних мов [2, 22-28].

Загалом, навчальні плани містять розподіл годин, освітні і навчальні завдання, навчальний матеріал і дидактичні рекомендації, залишаючи місце для вибору окремих предметів на розгляд школи або учня. Так, у загальноосвітній школі можна вивчати іноземні мови як обов'язкові предмети на вибір школи й учня; у школах з поглибленим вивченням іноземних мов пропонують три і більше іноземні мови. У навчальних планах окреслено міжпредметні зв'язки, які використовуються в рамках проекту «Іноземна як робоча мова».

Що стосується дидактичних принципів, то вони орієнтуються на комунікативну парадигму навчання іноземної мови з залученням методично-дидактичних змін викладання, що передбачає міжкультурні заняття з іноземної мови, інтегрований доступ до вивчення мови, врахування ефекту «третьої і подальшої мов», використання відкритого навчання, мовного портфоліо, набуття мовних стратегій з огляду на автономне навчання і навчання впродовж життя, залучення нових інформаційно-комунікаційних і комунікативних технологій. Шкільні навчальні плани, таким чином, спрямовані передусім на функціональний аспект вивчення мови. При цьому акцентують на врахуванні рідної мови учня й толерантному відношенні під час оцінювання до помилок як звичайної ознаки навчання. Поряд з лінгвістичними у школі сприяють набуттю прагматичних і соціолінгвістичних компетенцій.

Навчальні плани для загальноосвітніх шкіл побудовані за принципом «міжкультурного навчання», який пробуджує інтерес і зацікавленість до культурної різноманітності, що сприяє вихованню сприйняття, взаєморозуміння і взаємоповаги до представників інших культур.

Школи Австрії передбачають різні форми міжкультурних контактів з метою інтенсифікації іншомовної освіти: партнерства шкіл з закордонними навчальними закладами, безпосередній мовних контакт в країні виучуваної мови через мовні тижні, які проводять класами для навчання закордоном, практику за кордоном й обмін учнями. Для викладання іноземної мови запрошують також вчителів з країни, мова якої вивчається, щоб створити учням безпосередній доступ до носія мови. Р. де Сілліа (R. de Cillia) і Г.-Ю. Крумм (H.-J. Krumm) зазначають, що у 2006/2007 н.р. австрійські школи налічували майже 430 таких вчителів переважно з англомовних (128 - із США, 120 - з Шотландії, 2 - з Північної Ірландії, 4 - з Ірландії) і франкомовних країн (125 - з Франції, по 1 - з Бельгії та Швейцарії), а також 23 - з Італії, 6 - з Іспанії, по 2 - з Хорватії та Словенії, 1 - з Росії [7, 159-160]. Практикують також індивідуальне навчання закордоном, яке визнається в повному обсязі без складання додаткових іспитів.

Здійснений аналіз навчальних планів виявляє об'ємну іншомовну пропозицію в австрійських школах, де поряд з англійською присутні французька та інші мови сусідів і національних меншин у планах початкової школи. Проте можлива теоретична диверсифікація іншомовної пропозиції не завжди відбувається на практиці, про що свідчать дані таблиці 1 [4, 41] щодо кількості учнів в Австрії у 2004/2005 н.р. у абсолютних і відносних цифрах.

Таблиця 1

За даними таблиці 1, англійська домінує серед виучуваних іноземних мов у школах Австрії. Мови національних меншин чи сусідів як чеська, словацька, угорська й словенська є менш популярними. Можливою причиною цього є недостатній попит зі сторони учнів або недостатня пропозиція зі сторони шкіл, що зумовлено потребою у висококваліфікованих кадрах.

Нововведення у сфері вивчення іноземних мов в Австрії ініціюються і координуються Австрійським центром сучасних мов, об'єднанням, яке фінансується Федеральним міністерством навчання, мистецтва і культури, завданням якого є з одного боку впроваджувати мовно-політичні зміни і, з іншого боку, сприяти конкретним інноваціям на мовних уроках у школах. Інноваційні заходи впродовж останнього десятиліття стосувалися раннього вивчення іноземних мов і втілення проекту «Іноземна як робоча мова». У 1996 році приблизно 14% шкіл середньої ланки навчання запровадили іноземну як робочу мову [11], яка є нині інтегральною складовою австрійської шкільної системи освіти, навчально-методичних матеріалів, концепцій і курсів з підвищення кваліфікації вчителів [3, 56]. Варто зауважити, що для забезпечення навчання іноземних мов необхідними матеріалами Федеральне міністерство освіти, мистецтва і культури координує друк рекомендованих матеріалів, підручників та посібників [1, 245].

Важливі зміни у сфері навчання мов впродовж останнього періоду стосувалися і навчальних планів, розроблених згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, випробування Європейського мовного портфоліо у школах і розробки його «національного» бачення для початкової школи (6-10 років), середньої ланки (10-15 років) і молоді (15+). Також розроблено компетентнісний профіль рівня А2 для романських мов (друга іноземна) [8].

Впродовж останніх років спостерігається активізація наукових досліджень у галузі мовної та іншомовної освіти в Австрії, що слугувало заснуванню асоціації лінгводидактики у 2007 році, створенню нової кафедри “Викладання і навчання мов” у Віденському університеті, створенню фахово-дидактичних центрів (лінгводидактичних) в університетах Відня, Ґраца і Клаґенфурта, нових дослідницьких відділів з акцентом на плюрилінгвальність і викладання мов в університетах Ґраца і Зальцбурга та центру мовного оцінювання в університеті Клаґенфурта [5, 185].

Висновки. Таким чином, на сьогодні Австрія як багатомовна країна розробила і продовжує розробляти лінгводидактичний інструментарій, який надає шанс змінити мовну монокультуру Австрії в напрямку формування мовної полікультури. Це низка таких ефективних заходів:

- заснування Австрійського центру мов;

- створення у 2003 р. Австрійського мовного комітету як дорадчої платформи Міністерства освіти, мистецтва і культури;

- проведення системного дослідження в мовній освіті в 2006-2009 рр.;

- створення окремого відділу «Міграція; міжкультурне навчання; мовна політика» в межах вищезгаданого міністерства у 2008 р.;

- створення асоціації лінгводидактики (2007 р.);

- заснування нової кафедри “Викладання і навчання мов” в університеті Відня та створення нових лінгводидактичних і дослідницьких центрів та центру мовного оцінювання в університетах країни.

Важливими механізмами удосконалення змісту шкільної іншомовної освіти і диверсифікації іншомовної пропозиції в Австрії є впровадження і модернізація нових навчальних програм з першої іноземної мови на різних етапах навчання, розроблення нових програм для вивчення другої і третьої іноземних мов у гімназіях і школі нової генерації, використання переваг білінгвального навчання. Крім того, значна увага приділяється імплементації освітніх стандартів в шкільній іншомовній освіті, що стає можливим завдяки розробці стандартів з англійської мови, запровадженню трирівневого Європейського мовного портфоліо, навчально-методичним розробкам з використання портфоліо для вчителів, створенню компетентнісного профілю рівня А2 для романських мов, які вивчаються як друга сучасна іноземна мова.

Література

1. Тадеєва М.І. Система сучасної іншомовної освіти в школах Австрії / М.І. Тадеєва // Гуманізація навчально- виховного процесу. - Спецвипуск 5. - Ч. III. - Слов'янськ: СДПУ, 2010. - С. 238-248.

2. Bundesministerium fur Unterricht, Kunst und Kultur. Bundesgesetzblatt fur die Republik Osterreich [Електронний

ресурс]. - Jahrgang 2004. - Teil II. - Wien: bmukk, 2004. - 159 S. - Режим доступу:

https://www.bmbf.gv.at/schulen/recht/erk/lp_ahs_ost-11694.pdf74dzi3h. - Назва з екрану.

3. Bundesministerium fur Unterricht, Kunst und Kultur. Lehrplan der Volksschule [Електронний ресурс]. - Wien:

bmukk, 2012. - 276 S. - Режим доступу:

https://www.bmbf.gv.at/schulen/unterricht/lp/lp_vs_gesamt_14055.pdf74dzgm2. - Назва з екрану.

4. Bundesministerium fur Unterricht, Kunst und Kultur. LEPP - Language Education Policy Profile (Austria).

Landerbericht: Sprach- und Sprachunterrichtspolitik in Osterreich [Електронний ресурс] / bm:ukk, bmw_f, OSZ. Graz: bm:ukk&bmw_f, 2008. - 160 S. - Режим доступу:

www.coe.int/t/dg4/linguistic/Source/Austria_CountryReport_final_DE.pdf. - Назва з екрану.

5. Dalton-Puffer C.A Country in Focus. Research on language teaching and learning in Austria (2004-2009) / hristine Dalton-Puffer, Renate Faistauer, Eva Vetter // Language Teaching. - No. 4.2. - Cambridge: Cambridge University Press, 2011. - P. 181-211.

6. de Cillia R. Englisch und...? Vorschulisches und schulisches Sprachenlernen in Osterreich / Rudolf de Cillia, Michaela Haller // Sprachenpolitik in Osterreich: Bestandaufnahme 2011 / R. de Cillia, E. Vetter (Hrsg.). - Frankfurt am Main: Lang, 2013. - S. 142-174.

7. de Cillia R. Fremdsprachenunterricht in Osterreich / Rudolf de Cillia, Hans-Jurgen Krumm // Sociolinguistica. Foreign languages in the schools of European Union. - 2010. - Nr. 24. - S. 153-169.

8. Kompetenzbeschreibungen fur die zweite lebende Fremdsprache: Franzosisch, Italienisch und Spanisch - A2

[Електронний ресурс] / [Carnevale C., Isak G., Ritt L., et al.]. - OSZ Praxisreihe 9. - Uberarbeitete, 2. Auflage. - Graz: OSZ, 2012. - 142 S. - Режим доступу:

www.oesz.at/download/publikationen/Praxisreihe_9_2012_optimiert_web.pdf. - Назва з екрану.

9. Lehrplan der Neuen Mittelschule [Електронний ресурс]. - 108 S. - Режим доступу:

https://www.bmbf.gv.at/schulen/unterricht/lp/lp_nms.html. - Назва з екрану.

10. Lehrplane der AHS-Unterstufe [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://www.bmbf.gv.at/schulen/unterricht/lp/lp_ahs_unterstufe.html. - Назва з екрану.

11. Nezbeda M. Uberblicksdaten und Wissenswertes zu Fremdsprache als Arbeitssprache / Margarete Nezbeda // EAA-Servicehefte. - 6. Praxisreihe. - Graz: OSZ, 2005. - 123 S.

12. Neuer Lehrplan der Hauptschule [Електронний ресурс]. - Wien, 2000. - Режим доступу: https://www.bmbf.gv.at/schulen/unterricht/lp/stundentafel_868.pdf74dzgm2. - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru