Структурно-логічна схема формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.126.1-047.22

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Для того щоб процес формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів зрозуміти як систему, необхідно розтлумачити дефініцію поняття "структурно-логічна схема", розглянути й проаналізувати його складові.

Наукова (у тому числі й педагогічна) література подає різні визначення поняття "структурно-логічна схема" відповідно до завдань, що вирішуються певним дослідженням. Наведемо деякі з них. Схема - це "креслення, що в загальних рисах зображає систему, будову чого-небудь або взаємовідношення частин чого-небудь" [2, с. 264].

Структурно-логічна схема підготовки фахівців - це наукове й методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми, її нормативної та варіативної (вибіркової) частин.

Тому мета статті - проаналізувати структурно-логічну схему формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Структурно-логічна схема формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів, виходячи з цього тлумачення, передбачає комплекс дій, спрямованих на підготовку образу (зразка, еталона) тієї особистості викладача, яку потрібно сформувати з точки зору її методичної компетентності, визначивши при цьому весь необхідний комплекс методичних знань, умінь і навичок.

Щоб створити структурно-логічну схему формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін, маємо дослідити, для чого існує цей процес, установити компоненти, з яких він складається. Цілеспрямовано організована та струнка система компонентів процесу і є структурно-логічною схемою формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів.

Згідно з дослідженнями науковців та власними спостереженнями подаємо структурно-логічну схему, побудовану за критеріями цілей, структури, концептуальних засад, принципів, основних форм методичної роботи, технологій методичної діяльності, критеріїв та рівнів сформованості методичної компетентності, педагогічних умов, шляхів формування. Розглянемо їх детальніше.

Цільово-змістовий блок включає в себе мету, структурні компоненти, концептуальні засади, принципи формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів.

У нашому дослідженні ми визначили мету як цілеспрямоване формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів.

Як зазначалося попередньо, структурними компонентами методичної компетентності є: методичні знання, методичні вміння, особисті вольові якості, які забезпечуються дидактичними, організаційно-аналітичними здатностями та індивідуальними здібностями педагога [4, с. 40].

Від мети залежать і концептуальні засади, під якими розуміємо сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкта пізнання.

Особистісно-діяльнісне навчання докорінно змінює уявлення про пріоритетні завдання професійної освіти, які полягають не тільки в набутті професійних знань, способів діяльності, норм і цінностей, у розвитку певних особистісних властивостей, але й у розкритті сутнісних сил особистості, її інтелектуального й етичного потенціалу, здатності вільно орієнтуватися в складних соціальних і професійних обставинах, не тільки обслуговувати існуючі технології, але й здійснювати інноваційні, творчі процеси. Особистісно-діяльнісний підхід до навчання полягає в становленні студента як активного суб'єкта, що реалізовує в навчальному процесі й у професії свій спосіб життєдіяльності, особистісне єство. Якщо в традиційній філософії освіти соціально-педагогічні моделі розвитку особистості описувались у вигляді ззовні заданих зразків, еталонів пізнавальної діяльності, то особистісно-діяльнісне навчання виходить із визнання унікальності суб'єктного досвіду самого учня як важливого джерела індивідуальної життєдіяльності. Таким чином, відбувається "зустріч" того, що задається, та суб'єктного досвіду, його "окультурювання", збагачення [5, с. 3142].

Методична діяльність викладачів спеціальних дисциплін, за О. Коваленко, повинна забезпечити [1]:

- розуміння суті та змісту процесу методичної діяльності та його основних етапів;

- засвоєння механізму трансформації технічного знання в педагогічну систему, а також методики дидактичного проектування на рівні спеціальності й теми навчального матеріалу;

- формування професійно-педагогічної спрямованості, що включає професійний інтерес і потребу самовираження; інтелектуальних здібностей до аналізу, узагальнення навчально-технічної інформації, діагностування цілей і завдань, а також різноманітних педагогічних ситуацій, здатності прогнозування, передбачення;

- засвоєння інформації про порядок аналізу документів змісту освіти, методики конструювання змістовних матеріалів і нових технологій навчання та їх використання в навчальному процесі;

- оперування термінологією професійної педагогіки й методики професійної освіти;

- набуття навичок викладати студентам інформацію, організовувати їх діяльність під час навчальних занять;

- розвиток технічного й дидактичного мислення, мовлення, пам'яті й умінь організовувати й контролювати власну діяльність у процесі навчання.

Саме з цією метою у вищих аграрних навчальних закладах об'єктивною реальністю стало існування системи розвивального навчання.

У результаті застосування розвивального навчання викладачами спеціальних дисциплін у студентів формуються змістовні пізнавальні інтереси, виразні риси теоретичного мислення, складається нова система цінностей, основними з яких є цінності пізнання, співробітництва, взаємодопомоги. Розвивальне навчання є цілісною системою, бо кожний її елемент містить характеристики цілого й неможливо замінити якийсь елемент іншим, як деталь у машині, зробити гібрид з двох систем - традиційної та розвивальної, використати елементи розвивального навчання. Викласти новий зміст, який покладено в основу розвивального навчання, інформаційним методом неможливо; використання оцінки - це зовнішній стимул, а не внутрішній мотив навчальної діяльності. Відмова від оцінки й заміна її змістовим оцінюванням є обов'язковим у системі розвивального навчання й одним із найважливіших критеріїв її ефективності.

Система розвивального навчання має у своїй основі такі взаємопов'язані принципи: принцип навчання на високому рівні складності; принцип навчання швидким темпом; принцип провідної ролі теоретичних знань; принцип усвідомлення студентами процесу учіння; принцип цілеспрямованої та систематичної роботи з розвитку всіх студентів.

Слід зауважити, що ще однією специфікою навчальної діяльності викладачів спеціальних дисциплін є чіткий поділ навчального матеріалу на теоретичне й практичне навчання, кожне з яких має свої особливості. Вони пов'язані зі специфікою навчання технологічних і трудових процесів, визначають послідовність розкриття процесу методичної діяльності в програмі методики професійного навчання, тісно поєднані між собою.

Особливість формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів полягає у виділенні в навчальному матеріалі, який охоплює галузь сільського господарства, певних наук, а в них розділів, тем, що описують певні технологічні й трудові процеси галузі, її теоретичні основи, техніку, технології, технічний навчальний матеріал, який становить предмет методичної діяльності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів.

Сучасний ринок праці ставить перед вищою аграрною освітою завдання забезпечити випереджувальний розвиток фахової підготовки фахівців-аграрників на основі ефективної координації діяльності всіх ланок, тісної їх інтеграції з наукою і виробництвом за допомогою створення навчально-науково-виробничих комплексів; виховання фахівців, які поєднують фундаментальні знання й ґрунтовну практичну підготовку; посилення індивідуального підходу; розвиток творчих здібностей. Саме ця вимога й спонукає до необхідності неперервного вдосконалення професійного рівня педагогів в умовах швидкого старіння педагогічного досвіду, поява нових педагогічних технологій актуалізувала проблему вдосконалення методичної компетентності як провідного структурного компонента педагогічної компетентності викладача спеціальних дисциплін.

Таким чином, головними методологічними засадами формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів є: особистісно-діяльнісне навчання; концепція розвивального навчання як умова перетворення знань на особистісні переконання; єдність теоретичного й практичного навчання; неперервність методичного вдосконалення викладачів.

Мета дослідження - цілеспрямоване формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів - спирається на принципи (система вихідних, основних вимог до підготовки викладача, виконання яких забезпечує ефективне розв'язання завдань учіння й розвитку особистості): загальні (науковості, систематичності й послідовності (наступності), цілеспрямованості, доступності навчання, зв'язку навчання з життям, свідомості й активності в навчанні, наочності в навчанні, міцності засвоєння знань, умінь і навичок, індивідуального підходу до викладачів, емоційності навчання), специфічні (прогнозування й проектування педагогічної діяльності; діагностики, планування й коригування системи методичної роботи у вищому навчальному закладі; урахування специфіки діяльності окремого вищого аграрного навчального закладу; використання інтерактивних технологій, активних методів навчання; самоосвіти, самостійного навчання; навчання впродовж життя).

Компонент структурно-логічної схеми "педагогічні умови" включає сукупність необхідних, обов'язкових обставин, передумов, що визначає процес формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін. Виділено три основні блоки педагогічних умов, а саме:внутрішньомотиваційний; діагностично-навчальний; інформаційно-технологічний [4, с. 92].

Організаційно-методологічний блок включає в себе форми методичної роботи, технології методичної діяльності.

Суть компонента "основні форми методичної роботи" зводиться до поняття "вид, тип, устрій, структура, спосіб організації чогось" [3, с. 284]. Залежно від взаємодії всіх учасників педагогічного процесу форми методичної роботи ми умовно поділили на масові, групові й індивідуальні.

До масових відносимо творчі звіти, науково-методичні ради, науково-практичні конференції, практикуми, спецкурси, науково-методичні семінари, виставки, майс- тер-класи, творчі лабораторії тощо. Гоупові форми методичної роботи включають школи педагогічної майстерності, диспут-клуби, курси, творчі зустрічі, круглі столи, тренінги особистого та професійного зростання. Індивідуальними формами методичної роботи викладачів спеціальних дисциплін є навчання на педагогічному факультеті, наставництво, консультації, вивчення передового педагогічного досвіду, взаємовідвідування занять, самоосвіта, підвищення кваліфікації, атестація.

Дані форми методичної роботи викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів реалізуються в навчально-методичній та науково- методичній діяльності, сприяють поглибленню загальнометодичних і частково методичних знань викладача.

До основних технологій методичної діяльності (упорядкована сукупність і послідовність методів і процесів, які забезпечують реалізацію проекту дидактичного процесу й досягнення діагностованого результату - сформовану методичну компетентність викладача спеціальних дисциплін) відносимо проблемне навчання, навчання як дослідження, технологію проектування, інтерактивне навчання, інформаційні технології, тренінгові технології.

Проблемне навчання - один із типів розвивального навчання, істотною відмінністю якого є зближення психології мислення людини з психологією навчання. Воно найповніше відповідає завданням розвитку творчого мислення. Суть його полягає в пошуковій діяльності, яка починається з постановки питань, розв'язання проблем і проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках, у проблемному викладі й поясненні знань викладачем, у здатності організувати й забезпечити виконання різноманітної самостійної роботи студентів.

Навчання як дослідження - спосіб залучення викладачів спеціальних дисциплін до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв'язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності. Унесення елемента дослідження в навчальні заняття викладачами спеціальних дисциплін сприяє вихованню активності, ініціативності, розвиває мислення, заохочує потребу в самостійних пошуках.

Технологія проектування - це одна з форм організації навчання дорослих, яка не тільки розширює можливості сучасних методик післядипломної освіти, а й значно її оновлює. У науковій літературі визначається як система побудови навчання на активній основі через самостійну й практичну діяльність викладачів з урахуванням їхніх особистих інтересів та професійних потреб.

Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де всі є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером колективу.

Таким чином, для підвищення якості методичної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів важливо в процесі навчання в магістратурі за спеціальністю "Педагогіка вищої школи", під час проведення науково-методичних семінарів для педагогів використовувати різноманітні інтерактивні методи (мозковий штурм, метод передбачення, імітаційні ігри-тренінги, рольові ігри тощо). Інтерактивні форми та методи навчання дозволяють створити ситуації, програючи які майбутні викладачі спеціальних дисциплін оволодівають здатністю швидко та ефективно розв'язувати навчально-методичні завдання в співпраці, удосконалюють культуру спілкування, розвивають критичне мислення, набувають навичок самостійного здобуття знань та передачі їх іншим.

Інформаційна технологія навчання - це така організація навчально-виховного процесу, у якій мета досягається насамперед за рахунок найповнішого використання можливостей комп'ютерів та програмного забезпечення. Ця технологія відкриває як викладачам, так і студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи. Досвід показує, що при підготовці майбутнього викладача за допомогою комп'ютера в діалоговому режимі підвищується активність навчання, інтерес до дисципліни.

Тренінгові технології розглядаються як група методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь-яким складним видом діяльності; здобуття та засвоєння знань, формування та розвиток умінь, навичок, важливих якостей, ціннісних орієнтацій, компетентності тощо. Це своєрідна техніка, в основі якої лежить навчальна та ігрова діяльність, що проходить в умовах моделювання різноманітних ігрових ситуацій. Основне спрямування тренінгу в зорієнтованості даної технології навчання на створення цілісного феномену компетентності, властивій для конкретного виду професійної діяльності.

Цінність тренінгів для системи вищої аграрної освіти виражається в тому, що вони дозволяють інтенсифікувати процес професійної підготовки (зберігаючи час та простір), зробити його більш ефективним за рахунок повної відповідності принципам особистісно орієнтованого навчання. Тренінговим технологіям навчання властиві такі ознаки: наявність стійкої мотивації до навчання; комфортне навчальне середовище, що сприяє досягненню мети; використання ефективних технік, форм, методів; опора на досвід, активне залучення знань, умінь і навичок тих, хто навчається; наявність відчуття контролю над процесом свого навчання; задоволення актуальних пізнавальних потреб та потреби в самореалізації, створення ситуації успіху; гнучкість змісту навчання та позицій учасників у процесі спільної діяльності. Як засіб адаптації людини до професійної діяльності тренінгові технології варто застосовувати на етапах адаптації до педагогічної діяльності або перепідготовки, "перепрограмування" поведінки та діяльності фахівця.

Критеріально-діагностичний компонент посідає важливе місце в структурно- логічній схемі. Необхідно чітко визначити предмет, методи й форми здійснення діагностики методичних знань педагога, унести зміни з метою їх коригування. Визначено три критерії сформованості методичної компетентності (змістовий, операційний, мо- тиваційно-стимулюючий) та чотири рівні: низький, середній, оптимальний, творчий.

Результативний компонент, як завершальний у структурно-логічній схемі формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін, - це сформована методична компетентність викладачів спеціальних дисциплін. дисципліна навчання розвивальний знання

Схематично структурно-логічну схему відображено на рис. 1.

Формуючи структурно-логічну схему становлення педагогічної компетентності викладача вищого аграрного навчального закладу, до якої входить як її компонент методична компетентність, на основі теоретичного аналізу досліджень у галузі норм і вимог до професійної діяльності викладача, ми визначили етапи її становлення. За критерієм послідовності етапів і відповідних методичних дій виділяємо такі етапи формування педагогічної компетентності викладачів: адаптація фахівця до педагогічної діяльності; власне педагогічна діяльність викладача-початківця; професійне становлення викладача спеціальних дисциплін; педагогічне новаторство. Кожен із даних етапів має свою мету, властиві йому складові методичної компетентності викладача, шляхи здійснення.

Виходячи з цього, ми розробили програму системного, поетапного формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін у процесі педагогічної діяльності. Схематично програму відображено в табл. 1.

Формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін буде можливим за умови впровадження структурно-логічної схеми формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів.

МЕТА

цілеспрямоване формування методичної компетентності викладача спеціальних дисциплін

ЦІЛЬОВО-ЗМІСТОВИИ БЛОК

Структурні компоненти методичної компетентності

Рис. 1. Структурно-логічна схема формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін

Концептуальні засади

Принципи загальнодидакгичні організаційно-методологічним блок

Форми методичної роботи

Технології методичної діяльності

КРИТЕРІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИИ БЛОК

Критерії сформованої методичної компетентності

Рівні сформованої методичної компетентності

РЕЗУЛЬТАТ

сформована методична компетентність викладачів спеціальних дисциплін

Кінцевим результатом формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів є набуття вмінь здійснювати процес методичної діяльності в конкретному вищому аграрному навчальному закладі стосовно дисциплін і тем професійної підготовки фахівців певного напряму підготовки, спеціальності.

Для нашого дослідження, крім створення структурно-логічної схеми формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів, важливою є організація та розробка:

1. Семінару-практикуму "Методична компетентність викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів" для курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних і наукових працівників.

Програма поетапного формування методичної компетентності
викладачів спеціальних дисциплін

Іетап - адаптації фахівця до педагогічної діяльності

Мета: озброїти фахівця необхідними психолого-педагогічними, методичними знаннями.

Інформаційна складова: відомості про принципи, зміст освіти, методи, форми та засоби організації навчального процесу.

Ознайомлення з державними стандартами освіти, навчальними планами й програмами.

Компоненти комплексу теоретичних методичних знань

Технологічна складова: поняття про педагогічні технології навчання:

традиційні та нові. Вивчення передового досвіду.

Шляхи здійснення: перепідготовка в напрямі отримання педагогічної освіти; навчання в магістратурі за спеціальністю "Педагогіка вищої школи"

ІІ етап - власне педагогічної діяльності викладача-початківця

Мета: завершення входження в професію; розвиток здатності до здійснення
педагогічної діяльності викладача спеціальних дисциплін. Оволодіння практичними професійними знаннями, уміннями й навичками, у тому числі й методичними;

збагачення досвіду.

Складові методичної компетентності на даному етапі

Шляхи здійснення: стажування, школа викладача-початківця, наставництво; дослідницька та самостійна робота; педагогічні майстерні; самоосвіта.

ІІІ етап - професійне становлення викладача спеціальних дисциплін

Мета: досконалі рівні володіння методичною компетентністю; результативна педагогічна діяльність відповідно до еталонів і норм. Самоаналіз та корекція евристичної освітньої діяльності.

Елементи методичної діяльності

Шляхи здійснення: практикуми, спецкурси, науково-методичні семінари, науково- педагогічні школи, тренінги особистого та професійного зростання; самоосвіта.

ІУетап - педагогічне новаторство

Мета: креативно-професійна реалізація, створення власної методики викладання спеціальної дисципліни; володіння власною персонал-технологією.

Елементи методичної діяльності

Шляхи здійснення: школи педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі лабораторії, професійні конкурси; видання підручників, посібників із грифом МОНМС чи МАПП; самоосвіта.

2. Освітньої програми методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів на педагогічних факультетах.

3. Організація та проведення наукових, методичних, теоретичних та науково- практичних семінарів.

4. Застосування активних методів і прийомів навчання та використання інтегрованих форм організації, різних поєднань індивідуальної та групової роботи. Це стосується, насамперед, таких форм організації навчання, як лекції, практичні заняття, самостійна робота (інваріантна складова структури: курси методики викладання спеціальних дисциплін, які забезпечують підготовку до різних видів педагогічної діяльності викладача спеціальних дисциплін. При цьому розвивається системне мислення фахівця, готовність до впровадження інновацій, гнучкість розуму, здатність до аналізу й узагальнення знань, перенесення набутого досвіду при розв'язанні ситуацій, які потребують синтезу знань, умінь і навичок із різних навчальних дисциплін).

Висновки

Здійснення даних досліджень підтверджує думку про необхідність далі аналізувати й розробляти процеси формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів, оскільки соціально-економічний розвиток України вимагає підготовленого викладача- аграрника, який би поєднував у собі глибоку наукову ерудицію з ґрунтовним знанням основ психолого-педагогічної науки та високим рівнем методичних знань та умінь.

Література

1. Коваленко О. Е. Дидактичні основи професійно-методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін : дис. ... д. пед. наук : спец. 13.00.04 / Коваленко Олена Едуардівна. - К., 1999. - 381 с.

2. Татур Ю. Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста / Ю. Г. Татур // Высшее образование сегодня. - 2004. - № 3. - С. 20-26.

3. Тлумачний словник української мови : близько 7000 слів / уклад. Д. Г. Гринчи- шин. - 3-тє вид., перероб. і доповн. - К. : Освіта, 1999. - 302 с.

4. Толочко С. В. Формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Толочко Світлана Вікторівна. - К., 2012. - 309 с.

5. Якиманская И. С. Разработка технологии личностно-ориентированного обучения / И. С. Якиманская // Вопросы психологии. - 1995. - № 2. - С. 31-42.

Анотація

У статті проаналізовано створену автором структурно-логічну схему формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін аграрних вищих навчальних закладів.

Ключові слова: методична компетентність, якість аграрної вищої освіти, принципи, основні форми методичної роботи, технології методичної діяльності, критерії та рівні сформованості методичної компетентності, самоосвіта.

В статье проанализирована созданная автором структурно-логическая схема формирования методической компетентности преподавателей специальных дисциплин аграрных высших учебных заведений.

Ключевые слова: методическая компетентность, качество высшего аграрного образования, принципы, основные формы методической работы, технологии методической деятельности, критерии и уровни сформированности методической компетентности, самообразование.

The article presents an analysis of the author's structural-logical scheme of methodological competence formation in teachers of special disciplines at higher agricultural educational institutions.

Key words: methodological competence, quality of higher agricultural education, principles, main forms of methodological work, technologies of methodological activities, criteria and levels of methodological competence formation, self-education.

Размещено на Allbest.ru