Особливості управлінського спілкування керівника дошкільного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.923

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ КЕРІВНИКА ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

У зв'язку з інтеграцією України у світовий простір і можливостями здійснювати комунікацію на міжнародному рівні різко змінюється суспільний запит на провідні якості й управлінську компетентність керівника навчального закладу, суттєво зростають вимоги до його професійного спілкування з підлеглими. Тому особливого значення набуває "суб'єкт-суб'єктний'' характер взаємодії учасників процесів управління й досягнення взаєморозуміння між ними. Значною мірою це забезпечує досконале володіння керівником навчального закладу технологією управлінського спілкування.

Проблеми спілкування у вітчизняних і зарубіжних наукових джерелах порушуються в різних аспектах. Так, предметом уваги низки науковців (І. Л. Лікарчук, Т. І. Бі- лобровко, Л. М. Карамушка та ін.) переважно були дослідження формування психологічної готовності керівника до управлінської діяльності загалом. Особливості професійного спілкування розкрито в працях Г. О. Балла, Н. Л. Коломінського, Л. М. Карамушки, Л. Е. Орбан-Лембрик та ін. Значну увагу також було приділено дослідженню проблем спілкування в процесі формування колективу, в тому числі в освітніх організаціях (В. В. Бойко, А. Л. Журавльов, В. Г. Ковальов, Н. Л. Коломін- ський, Б. Д. Паригін, А. Л. Свенцицький та ін.). Роль і місце спілкування в управлінні розкривали вітчизняні фахівці з управління В. Д. Бакуменко, С. В. Крисюк, О. А. Машков, Н. Р. Нижник, В. П. Тронь, Г. В. Щокін.

У цілому аналіз праць свідчить про наявність змістовних теоретично-практичних напрацювань щодо формування й розвитку техніки спілкування в контексті різних видів діяльності. Однак проблема розвитку технології управлінського спілкування в системі підготовки керівників дошкільних навчальних закладів залишається малодослідженою.

Мета статті: проаналізувати стан розробки проблеми дослідження в науковій літературі та визначити специфіку управлінського спілкування керівників дошкільних навчальних закладів як одного з видів ділового спілкування.

Розкриття змісту й особливостей управлінського спілкування керівника дошкільного навчального закладу доцільно, на нашу думку, пов'язати із визначенням специфіки управління дошкільним навчальним закладом.

Управління навчальними закладами є специфічною цілеспрямованою діяльністю людей, спеціально наділених відповідними повноваженнями, з метою забезпечення належного здійснення виконавцями певної кількості функцій у складі спільної діяльності різних груп, колективів та інших людських об'єднань, спрямованої на успішне досягнення системи заздалегідь визначених соціально значущих цілей [5, с. 25].

Не викликає сумніву той факт, що ефективність роботи дошкільного навчального закладу багато в чому визначається ефективністю управлінської діяльності його керівника. Сучасний управлінець - це людина, яка не просто реагує на деякі зовнішні події, що впливають на нього, а сам активно впливає на ці події, застосовуючи здатність гуманно управляти собою й іншими людьми у будь-якій ситуації. Значення комунікативного аспекту професійної діяльності керівника дошкільного навчального закладу важко переоцінити зглядаючись на те, що за статистикою більш ніж дві третини робочого часу сучасний менеджер витрачає на спілкування. Рівень професіоналізму керівника визначається вже не стільки його технічною підготовленістю, скільки здатністю ефективно взаємодіяти з колегами і партнерами в управлінському процесі.

Особливості професійного спілкування керівників дошкільних навчальних закладів обумовлені, з одного боку, специфікою управлінської діяльності керівника і відповідними управлінськими функціями, з іншого - особливостями особистості самого керівника в контексті понять професійної придатності і психологічної готовності до неї.

Спілкування є процесом установлення та розвитку контактів між людьми, який породжується потребами у спільній діяльності та включає в себе три головні аспекти:

1) перцептивний - це взаємосприйняття та встановлення взаєморозуміння;

2) комунікативний - обмін інформацією між індивідами, її розвиток, уточнення;

3) інтерактивний - обмін діями та організація взаємодії суб'єктів спілкування.

Комунікативна природа управління виявляється в таких аспектах:

• комунікація як функція управління навчальним закладом наділена інтегруючою здатністю, що забезпечує реалізацію інших функцій (організація, мотивація, планування, контроль);

• спілкування є принципово соціальним і діалогічним феноменом, тобто таким, що здійснюється всіма учасниками управлінського процесу і стосується їх спільної діяльності;

• керівник і персонал навчального закладу в процесі обміну інформацією, взаємодії та взаємного сприйняття є активними учасниками спільної діяльності;

• управлінська діяльність керівника навчального закладу здійснюється в конкретному соціально-психологічному просторі, охоплюючи відносини всередині організації та її зовнішні зв'язки;

• в процесі управління навчальним закладом реалізується комунікативний потенціал учасників спільної діяльності та спілкування [2, с. 21-22].

Вивчення авторських визначень поняття "управлінське спілкування" засвідчив багатоаспектність цього явища та неоднозначність поглядів науковців на зміст та особливості управлінського спілкування й різне розуміння його сутності. Зокрема, воно розглядається як:

- необхідність здійснення управлінських функцій (Р. І. Мокшанцев, В. М. Ніко- лаєнко, Л. Е. Орбан-Лембрик);

- особливий вид діяльності, специфічна соціальна форма інформаційного зв'язку (С. Ю. Мейтарчан);

- специфічна форма спілкування й складова управлінської культури (В. М. Шепель);

- процес службового спілкування керівника з підлеглим (А. Ю. Панасюк);

- ділове спілкування в процесі управління в соціальних організаціях (О. Л. Потєряхін);

- складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між керівником і підлеглими, породжений необхідністю спільної діяльності, який включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприймання і розуміння іншої людини (М. М. Логунова);

- спілкування між співрозмовниками, які займають соціальні позиції співпід- порядкованості чи відносної залежності, виходячи з виконуваних соціальних ролей, направлене на оптимізацію процесу управління та вирішення проблем спільної діяльності в організації (О. О. Урбанович).

Таким чином, управлінське спілкування є головним засобом вирішення управлінських завдань, у якому керівник одночасно виступає в різних "іпостасях": безпосередньо взаємодіє з підлеглими; тримає під контролем дії підлеглих та свої власні з точки зору їх відповідності завданням управлінського процесу; слідкує за доцільністю змістового наповнення комунікативного процесу. А це, в свою чергу, впливає на особистісні якості керівника навчального закладу, зокрема на ті, що реалізуються у процесі управлінського спілкування.

Розглядаючи сутність управлінського спілкування, важливо визначити його функції. О. О. Урбанович визначає такі основні функції управлінського спілкування:

- видача розпорядчої інформації (розпорядження, накази, рекомендації, поради тощо);

- отримання зворотньої (контрольної) інформації про хід і результати реалізації розпорядчої інформації;

- видача оціночної інформації про результати реалізації завдання [6, с. 125127].

Перша функція в управлінському спілкуванні присутня завжди, вона є провідною. Від її якості залежить якість виконання. Друга і третя функції можуть бути відсутні в тому чи іншому конкретному акті управлінського спілкування М. М. Логунова наводить іншу класифікацію функцій, через які розкривається управлінське спілкування:

- інформаційна - це передача й отримання інформації;

- регулятивна - регуляція поведінки та спільної діяльності;

- пізнавальна - пошук і вміння отримувати необхідну інформацію;

- виховна - здійснення впливу на людей з метою організації їх діяльності;

- емоційна - обмін емоціями, почуттями, передача психічних станів [3].

С. Ю. Мейтарчан виділяє наступні функції управлінського спілкування:

- комунікативна функція передбачає передачу інформації від менеджера до працівника-виконавця і у зворотному порядку. Здійснення цієї функції вимагає оволодіння вміннями ясно і чітко висловлювати думки, вміннями переконувати, аргументувати власну думку, наводити докази, висловлювати судження, аналізувати висловлювання;

- перцептивна функція вимагає формування умінь слухати і чути (правильно інтерпретувати інформацію), в тому числі і невербальну (міміку, пози, жести), розуміти "підтексти", вміти розуміти почуття і настрої іншої людини (демонструвати здатність до емпатії, тактовності, співчуття), вміти аналізувати ситуацію спілкування (мати здатність до рефлексії та саморефлексії);

- інтерактивна функція передбачає володіння вміннями побудови взаємодії різних типів, наприклад, уміти проводити бесіду, переговори, обговорення, вміти ввічливо висловлювати думки, задавати питання, привернути увагу співбесідника, сформулювати вимогу;

- здійснення функції мотивування працівників засобами професійного управлінського спілкування потребує від майбутнього менеджера володіння знаннями у сфері психології управління і психології міжособистісного спілкування [4, с. 136-139].

Основними функціями управлінського спілкування керівників навчальних закладів Ю. В. Брюховецька вважає тактичні й операціональні [1, с. 156-157]. управлінський спілкування навчальний професійний

Реалізація тактичних функцій управлінського спілкування підпорядкована загальній стратегії комунікації і виконує відповідальну інструментальну роль:

* інформативна функція - забезпечення повноцінного обміну повідомленнями, тобто прийом і передавання інформації, сприйняття, осмислення її змісту; вибір адекватних вербальних і невербальних засобів передавання змісту інформації; формування в суб'єктів комунікації особистісного, емоційно-ціннісного ставлення до інформації; розуміння внутрішнього світу підлеглого; цілісний аналіз процесу управлінської комунікації на основі сформованої системи знань; вивчення, усвідомлення своїх комунікативних здібностей і вмінь;

• експресивна функція - забезпечення доступного, цікавого, емоційно- виразного передавання інформації, формування відповідних умінь та навичок, стимулювання у підлеглих необхідних емоційних станів;

• діагностична функція - забезпечення ефективності комунікації, яка залежить від ступеня опанування її суб'єктами інформації про стан, рівень знань, розвитку партнера з комунікації, готовність до обміну інформацією; вона передбачає постійний зворотний зв'язок, який дає змогу характеризувати емомоційно-вольові стани через зовнішні прояви, робити певні висновки;

• спонукальна функція - полягає в спонуканні підлеглого до активності, спрямовуванні на виконання певних комунікативних дій, самореалізацію через вербальні і невербальні засоби комунікації;

• прогностична функція - передбачення можливих комунікативних бар'єрів під час обміну інформацією, моделювання наступного процесу комунікації;

• культурологічна функція - відкриття можливостей для учасників комунікації продемонструвати рівень культури спілкування, невербальних проявів, знання норм етикету;

• психотерапевтична функція - використання засобів комунікації з метою надання психологічної допомоги, запобігання конфліктам, компенсування їх негативних впливів [1, с. 152-155].

Операціональні функції управлінського спілкування керівників загальноосвітніх навчальних закладів виявляються у процесі реалізації тактичних цілей, які пов'язані з відповідною комунікативною стратегією:

• функція вимірювання та оцінювання управлінської комунікації - пошук і удосконалення форм і технік вимірювання важливих для управлінської комунікації показників (рівень сформованості комунікативних умінь, наявність комунікативних здібностей, критеріїв оцінювання інформації, її якості, кількості, способів її передавання, кодування, декодування, приймання та ін.) та їх оцінювання на основі здійснення певних узагальнень;

• методична функція - співвіднесення мети, засобів, технік управлінської комунікації з її результатами, визначення їх ефективності, виявлення недоліків, прогнозування розвитку, розроблення нових стратегій і тактик, прийомів власної комунікативної діяльності і діяльності об'єкта комунікації;

• керівна функція - управління комунікативною діяльністю суб'єктів комунікації, інформаційними потоками; запобігання труднощам, які виникають при переході інформації із зовнішнього у внутрішній план суб'єктів комунікації, а також унаслідок перекручування інформації при опосередкованій управлінській комунікації;

• координаційна функція - взаємне орієнтування, узгодження дій суб'єктів комунікації є метою організації спільної комунікативної діяльності;

• контактна функція - встановлення контакту; активізація прагнення суб'єктів комунікації до контакту між собою та з ініціатором комунікації; створення умов для пізнання особистісних якостей підлеглих; створення позитивної, сприятливої атмосфери;

• самостверджувальна функція - усвідомлення суб'єктом комунікації власного "Я", відчуття особистої значущості, формування адекватної самооцінки, рівня домагань особистості;

• формоутворювальна функція - зовнішнє оформлення вербальних висловлювань, невербальних проявів залежно від особливостей, умов комунікації, особистісних якостей суб'єктів [1, с. 156-162].

У ході наукового пошуку з'ясовано, що головними ознаками управлінського спілкування керівників дошкільних навчальних закладів є:

• особистісна орієнтація співрозмовників (здатність керівника бачити й розуміти персонал);

• рівність психологічних позицій співрозмовників (недопустиме домінування керівника в спілкуванні, він повинен визнавати право підлеглих на власну думку, позицію);

• готовність прийняти погляди співрозмовника (спілкування за законами взаємної довіри, коли керівник і підлеглий вслухаються, поділяють почуття одне одного, співпереживають);

• нестандартні прийоми спілкування (відхід від суто рольової позиції керівника).

Висновки

Управлінське спілкування є важливою складовою управлінських відносин, яке залежить від професійної компетентності керівника. Керівник у своїй діяльності повинен грамотно будувати тактику спілкування, управляти увагою партнера, знати стилі спілкування і доцільно їх використовувати; правильно орієнтуватися в умовах спілкування, що змінюються; вміти відчувати і підтримувати зворотній зв'язок у спілкуванні, володіти собою; прогнозувати можливі нестандартні ситуації.

Література

1. Брюховецька О. В. Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до управлінського спілкування як чинник професійного становлення особистості / О. В. Брюховецька // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / за ред. академіка С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2006. - Вип. 28. - С. 244-250.

2. Брюховецька. О. В. Специфіка управлінського спілкування керівників освітніх навчальних закладів / О. В. Брюховецька // Актуальні проблеми психології. Т. І: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Ка- рамушки. - К. : Міленіум, 2005. - Ч. 15. - С. 21-25.

3. Логунова М. М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності / М. М. Логунова. - К. : Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. 196 с.

4. Мейтарчан С. Ю. Розвиток комунікативної компетентності у ході професійної соціалізації майбутніх менеджерів / С. Ю. Мейтарчан // Вісник НТУУ "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка. - 2010. - Вип. 3. - С. 136-139.

5. Пономарьов О. С. Філософія спілкування в контексті культури соціального управління - Теорія і практика управління соціальними системами / О. Пономарьов // Наук.-практич. журнал.- 2011. - Вип.1. - С. 23-30.

6. Урбанович А. А. Психология управления : учебное пособие / А. А. Урбанович. Мн. : Харвест, 2003. - 640 с.

Анотація

У статті обґрунтовано сутність поняття "управлінське спілкування". Визначено функції та специфіку управлінського спілкування керівника дошкільного навчального закладу як одного з видів ділового спілкування. Виявлено та схарактеризовано структуру управлінського спілкування керівника дошкільного навчального закладу як складової його професійної діяльності.

Ключові слова: управлінське спілкування, керівник дошкільного навчального закладу, функції та структура управлінського спілкування.

В статье обоснована сущность понятия "управленческое общение". Определены функции и специфика управленческого общения руководителя дошкольного учебного заведения как одного из видов делового общения. Выявлено и охарактеризовано структуру управленческого общения руководителя дошкольного учебного заведения как составляющей его профессиональной деятельности.

Ключевые слова: управленческое общение, руководитель дошкольного учебного заведения, функции и структура управленческого общения.

The article substantiates the essence of the concept of "managerial communication. "It defines functions and specific features of managerial communication of a director of a preschool educational institution as a type of business communication. The structure of managerial communication of a director of a preschool educational institution has been revealed and described as a component of his or her professional activities.

Key words: managerial communication, director of a preschool educational institution, functions and structure of managerial communication.

Размещено на Allbest.ru