Батьківський всеобуч як умова оптимізації роботи з батьками дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Батьківський всеобуч як умова оптимізації роботи з батьками дітей дошкільного віку

Дубровська Л. О.

Дубровський В. Л.

У статті автори піднімають проблему педагогічної культури батьків дітей дошкільного віку. Звертають увагу на батьківський всеобуч як форму ефективності взаємодії ДНЗ і сім'ї, що сприяє всебічному розвитку дітей та допомагає сім'ї у їх вихованні. Акцентується увага на критеріях підвищення педагогічної культури батьків, її структури, правилах успішності у спілкуванні з батьками. педагогічний спілкування батьки всеобуч

Ключові слова: педагогічна культура батьків, педагогічний всеобуч, сімейне виховання, суспільне виховання, консультативна робота, корекційна робота, культура спілкування.

В статье авторы поднимают проблему педагогической культуры родителей детей дошкольного возраста. Обращают внимание на родительский всеобуч как форму эффективности взаимодействия ДУЗ и семьи, что способствует всестороннему развитию детей и помогает семье в их воспитании. Акцентируется внимание на критериях повышения педагогической культуры родителей, ее структуры, правилах успешности в общении с родителями. Ключевые слова: педагогическая культура родителей, педагогический всеобуч, семейное воспитание, общественное воспитание, консультативная работа, коррекционная работа, культура общения.

The authors raise the question of pedagogical culture of parents of preschool children and draw attention to the universal education of parents as a form of effective interaction between PEE and families that contributes to comprehensive development of children and helps families in bringing them up. The focus is on the criteria of enhancing pedagogical culture of parents, its structure, and rules of successful communication with parents.

Key words: pedagogical culture of parents, universal education, family education, public education, counseling, remedial education, culture of communication.

В Концепції дошкільного виховання в Україні, Державній національній програмі "Освіта. Україна XXI ст.", Законі України "Про дошкільну освіту та виховання", "Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні" підкреслюється велика роль родинного виховання, передбачається взаємопроникнення сімейного і суспільного виховання з метою створення для кожної дитини єдиного виховного середовища й водночас підкреслюється відповідальність за виконання своїх батьківських обов'язків.

Сьогодні лише незначна частина батьків може спрямувати у правильне русло виховання своєї дитини, отже, потребує допомоги фахівців. Такою допомогою повинна бути діяльність педагогів, які сприяють всебічному розвитку дітей та допомагають сім'ї у їх вихованні. Розуміння того, що саме в сім'ї закладається фундамент повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини, спонукає дошкільний заклад до пильного вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім'ї, тобто, до тісної взаємної ДНЗ і родини.

Співдружність з сім'єю - одне з першочергових завдань у кожному дошкільному закладі. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та обновлення форм спільної роботи з батьками. Використання різних форм і методів, залучення батьків до співпраці, творчість педагогів, дипломатичність - запорука успішної взаємодії ДНЗ і сім'ї.

У Концепції сімейного та родинного виховання зазначено, що сучасна сім'я має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку [4].

Багато педагогів надавали великого значення родинному вихованню, його системі, педагогічній культурі батьків.

Так К. Ушинський, досліджуючи педагогічну підготовку батьків щодо виховання дітей зазначав, що батьки завжди є вихователями своїх дітей і кладуть перші зерна майбутніх успіхів чи неуспіхів виховання. "Багато прикрих помилок і педагогічних вад у сімейному вихованні і навчанні дітей буває саме тому, що батьки не завжди ознайомлені тим педагогічним мінімумом, яким повинен оволодіти кожен, хто взявся за таку відповідальну справу, як догляд і виховання підростаючого покоління" [7, с. 25].

Значний внесок у дослідження проблеми взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї внесли сучасні дослідники, теоретики, так і практики. Виходячи з позиції, що родина і дошкільний навчальний заклад, виконуючи специфічні виховні функції, не можуть замінити один одного взаємодіяти задля повноцінного розвитку дитини-дошкільника. Серед відомих педагогів можемо назвати таких педагогів, як Н. Аксаріна, О. Волкова, І. Гребенніков, Т. Кирієнко, В. Сухар, Л. Островська, О. Низковська, Т. Маркова, Л. Свирська тощо.

Останнім часом суспільство відчуває потребу щодо консультативної та цілеспрямованої роботи з батьками.

Щоб набути позитивного імпульсу у вихованні дітей, батьки повинні самі усвідомити можливість і необхідність свого внутрішнього зростання, з чого саме і розпочинається виховання батьків.

Педагогічна допомога батькам повинна засновуватись на ретельному і всебічному вивченні кожної родини, кожної дитини. Це повинен бути союз особливого призначення, який спирається на тонкі духовно-моральні емоційно-інтелектуальні переконання [5, с. 200].

Важливою складовою у системі роботи з батьками є педагогічний всеобуч. Методологічна основа всеобучу: народний педагогічний досвід та досягнення вітчизняної та зарубіжної наукової педагогіки з питань родинного виховання. Педагогічний всеобуч повинен бути диференційованим, тобто, передбачати якісні відмінності та особливості різних груп сімей, які до них відносяться: соціальні аспекти (особливості сімей за місцем проживання, соціального статусу сім'ї); демографічний аспект (урахування віку, освіти батьків та дітей, структури сім'ї); світоглядний (світоглядні позиції, стиль сімейних стосунків, ставлення до суспільства); етнографічний (урахування рівня загальної педагогічної та професійної культури батьків, характер сімейних традицій, культури домашнього побуту).

Форми педагогічного всеобучу батьків різноманітні - батьківські лекторії, методичні консультації, батьківські конференції, батьківські дні. Вищою, але не єдиною ланкою освіти є університети педагогічних знань, вони працюють на громадських засобах при дитячих садках, бібліотеках. Основна їх мета - педагогізація батьків, активізація виховної функції батьків.

Беручи до уваги єдине розуміння результату освіти і виховання педагогами та батьками, взаємодію з батьками у дитячому садку потрібно проводити за такими основними напрямками:

Профілактична, роз'яснювальна робота з усіма категоріями батьків з питань здоров'я дітей, формування особистості та індивідуальна виховна робота.

Виявлення проблемних сімей, дітей, які мають певні особливості, корекційна робота з ними.

Захист прав дитини.

Всю роботу з батьками доцільно здійснювати у декілька етапів.

Перший етап - щорічне обстеження на початку навчального року батьківського контингенту дитячого садочка та аналіз його складу. Необхідно виявляти також запити батьків, потреби в освітніх послугах та оцінку роботи колективу.

Другий етап - виявлення сімей, що перебувають у соціально небезпечному стані, і дітей, які мають ті або інші проблеми психологічного плану:

труднощі з адаптацією;

агресивність;

страхи;

проблеми спілкування з однолітками;

незасвоєння програми тощо.

Третій етап - аналіз отриманих даних та укладання бази даних для складання плану взаємодії педагогів і батьків на поточний рік.

Безумовно, активний курс щодо створення єдиного простору розвитку дитини повинні підтримувати як дитячий садочок, так і батьки.

Всю роботу вихователя з сім'єю необхідно розподілити на щотижневу, щомісячну та разову.

Щоденне спілкування з батьками дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад, здійснюється вихователями. При цьому необхідно уникати стихійності таких контактів. Зважаючи на це, необхідно:

збалансувати частоту спілкування з батьками всієї групи;

планувати частоту і зміст спілкування, його мету, очікувані результати;

продумувати позитивну інформацію про дитину;

вести бесіди лише на теми виховання, розвитку і здоров'я дитини;

працювати над формуванням стилю шикування.

Щотижня кожен із батьків повинен мати змогу поспілкуватися з вихователями щодо індивідуального розвитку своєї дитини.

Педагогічна культура батьків є складною і динамічною системою. Структуру її становлять:

педагогічні знання - уявлення батьків про вікову динаміку розвитку дитини, самоцінність періоду дошкільного дитинства, про основні завдання виховання, які виявляються у ставленні до дитини, в оцінюванні її поведінки, реальній діяльності та спілкуванні з нею;

педагогічна та психологічна компетентність - здатність зрозуміти потреби дітей, раціонально спрямовувати зусилля і засоби та уміння бачити перспективи розвитку дитини;

педагогічна рефлексія - вміння батьків аналізувати, критично оцінювати власну виховну діяльність, знаходити причини своїх педагогічних помилок;

педагогічна емпатія - співпереживання, адекватна реакція на вчинки і почуття дітей.

Викликати у батьків бажання цікавитися вихованням дітей - головне на першому етапі формування педагогічної культури батьків. Зацікавленість у вирішенні "дитячих" проблем - запорука зростання освіченості кожного з батьків.

Досягти мети у взаємодії з батьками педагог зможе за умови правильно налагодженого педагогічного спілкування з ними, яке має відбуватися за дотримання певних правил.

Правила успішності у спілкуванні з батьками:

Щирий інтерес до батьків вихованців, особистісний підхід до проблем сімейного виховання у спілкуванні з ними.

Залучення батьків до аналізу (оцінювання) успіхів дитини, прогнозування перспектив її розвитку.

Заохочення батьків до участі в спільній роботі з дитиною і педагогом, колективом ДНЗ.

Уміння вислуховувати батьків, намагання зрозуміти їхні проблеми, допомогти прийняти найоптимальніше рішення.

Доброзичливість, оптимізм, привітність у стосунках з батьками.

спрямованість та адресованість - даючи конкретні поради, рекомендації, педагогам слід ураховувати особливості конкретних сімей;

оперативний зворотний зв'язок - робота педагога з батьками має відбуватися на основі живого діалогу, в процесі якого він з'ясовує рівень сформованості педагогічних знань і навичок батьків, вносить за потреби відповідні корективи;

індивідуалізація педагогічного впливу - працюючи з батьками, вихователь допомагає їм використовувати педагогічні знання не як абстрактні істини, а як вказівку до практичних виховних дій, спрямованих на конкретну дитину з її особливостями, перспективами вікового та індивідуального розвитку.

Досвід роботи показує, що питання підвищення педагогічної культури батьків необхідно розглядати в тісному зв'язку (паралельно) з підвищенням педагогічної кваліфікації вихователів, тому що відношення педагога до дітей, до їх батьків, рівень вихованості дитини і зумовлює відношення батьків до тих вимог, які висуває перед ними дошкільний навчальний заклад.

Умовами, що забезпечують ефективність взаємодії є:

висока культура спілкування батьків та педагогів;

доброзичливість, неупередженість у розв'язанні різних проблем;

забезпечення мотивації взаємодії;

актуальність та конкретність спільних завдань.

Взаємодія являє собою спосіб організації спільної діяльності з родинами, яка здійснюється на основі соціальної перцепції за допомогою спілкування. Сутність взаємодії полягає в узгодженні в інтересах дитини вимог, дій дошкільного закладу і сім'ї як суб'єктів її виховання; активне залучення батьків до педагогічного процесу; надання допомоги педагогічному колективу дошкільного закладу.

Завдання взаємодії: забезпечення дитині в сім'ї та дошкільному закладі оптимальних умов для повноцінного фізичного та психічного розвитку, сприяння задоволення її потреби в емоційно-особистісному спілкуванні, розвиток її творчих інтересів та здібностей, підвищення рівня сформованості педагогічної культури вихователів та батьків. Щоб найкраще, найвідповідальніше підійти до виховання дитини, батьки разом з вихователями повинні збудувати свої стосунки на принципах взаємної поваги, розуміння важливості один одного й усвідомлення того, що таке партнерство матиме довготривалий вплив, на користь усіх.

Основна мета роботи дошкільних закладів - допомогти вихователеві у формуванні насправді єдиного і повноцінного соціального середовища для щасливого життя і правильного виховання кожної дитини. При цьому під повноцінним соціальним середовищем слід розуміти не тільки зовнішні, організаційні умови (єдиний режим життя, харчування, єдині правила поведінки вдома й у дитячому садку), а й єдині норми та стиль спілкування дорослих з дитиною, гуманне ставлення до малюка, повага до його потреб у спілкуванні з дорослими і товаришами, в цікавих іграх і спостереженнях, предметно-практичній діяльності, а також у схваленні, позитивній оцінці батьками і вихователями своєї особистості в цілому і конкретних вчинків або дій.

Процес удосконалення - довготривалий та безперервний. Його можна здійснювати у різних напрямках. Методологічна основа всеобучу: народний педагогічний досвід та досягнення вітчизняної та зарубіжної наукової педагогіки з питань родинного виховання.

Щоб педагогічний всеобуч був достатньо ефективним, він має бути диференційованим. Тобто, він повинен передбачати якісні відмінності та особливості різних груп сімей, які до них відносяться.

Від того наскільки ці взаємовідносини будуть узгоджені, настільки залежить успіх формування особистості в цілому. А саме, взаємодія в педагогічному процесі сім'ї та дошкільної установи здатна формувати індивідуальність, активізувати особистий творчий потенціал не тільки дитини, але і педагогів та батьків. Удосконалювати роботу з батьками - це у разі необхідності вносити зміни, які збагачують зміст і форми роботи, покращують різні її показники, роблять більш доцільною, сучасною, гнучкою.

Література

Базова програма по розвитку дитини дошкільного віку "Я усвіті" / М-во науки України, Акад. пед. наук України ; наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. - К. : Світич, 2008. - 430 с.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К. : Освіта, 1999. - 178 с.

Богуш А. "Духовність і моральність: виховний контекст" / А. Богуш // Дошкільне виховання. - 2009. - № 10. - С. 5-7.

Концепція сімейного та родинного виховання // Нормативно-правове забезпечення освіти.- Харків, 2004. - Ч. 2. - С. 101-103.

Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка : навч. пос. длястуд. вищ. навч. закл. / Т. І. Поніманська. - К. : Академвидав, 2006. - 456 с.

Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка. Практикум : навч. пос. для студ. вищ, навч. закл., спеціальність "Дошкільне виховання" / Т. І. Поніманська, І. М. Дич- ківська. - К. : Слово, 2007. - 352 с.

Ушинський К. Д. Про сімейне виховання / К. Д. Ушинський. - К. : Рад. школа, 1974. - 151с.

Размещено на Allbest.ru