Особистісно-професійний розвиток студентів педагогічних спеціальностей у центрах компетентностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистісно-професійний розвиток студентів педагогічних спеціальностей у центрах компетентностей

Постановка проблеми. Трансформаційні процеси, що відбуваються в освіті, відповідно до положень Концепції «Нової української ніколи» зумовлюють зміни вимог до навчання фахівців педагогічних спеціальностей [6]. Процес професійного становлення майбутнього педагога залежить не тільки від змісту, технологій освітнього процесу, авторитету викладача, але і від ступеня сформованої у студентів активної позиції під час навчання. Отже, освітній процес вищого навчального закладу повинен, у першу чергу, сприяти особистісному розвитку студентів, формувати у них здатність до саморозвитку і самоосвіти. Це твердження підкріплюється положеннями, зазначеними у Законі України «Про вищу освіту», де одним із важливих завдань вищого навчального закладу є формування особистості, яка вміє вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Вивчення наукових джерел дало можливість з'ясувати, що різні аспекти особистісно-професійного становлення майбутніх педагогів були предметом вивчення педагогів та психологів. Результати досліджень багатьох науковців (К. Абульханова-Славська, Л. Митіна, В. Моляко, К. Платонов, С. Рубінштейн, Б. Федоришин) доводять необхідність формування здатностей до самопізнання та самовдосконалення, які визначають професійний розвиток і саморозвиток особистості як процес набуття та вдосконалення професійно-особистісних якостей, професійних знань, вмінь та навичок. На жаль, як зазначає В. Фрицюк [8, с. 88], існують суперечності між необхідністю цілеспрямованої підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку та недостатнім упровадженням у навчально-виховний процес ВНЗ відповідних технологій, спрямованих на його формування.

Проблема формування дослідницьких умінь у майбутніх педагогів як складової їхнього особистісно-професійного становлення знайшла відображення у наукових розвідках Г. Іванюк (підготовка майбутніх фахівців із дошкільної та початкової освіти у процесі навчання, заснованого на дослідженнях) [5, с. 33-37], М. Головань, І. Єрмакова, В. Яценко (визначення суті та змісту, підходів до трактування поняття «дослідницька компетентність») [2, с. 55-62; 3, с. 55-57].

На нашу думку, задля трансформування змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей в інноваційну модель освіти XXI століття, необхідно не лише формування професійних компетентностей (освітньої, психологічної, дидактичної), але і розвиток загальних компетентностей (життєвої, комунікативної, самоосвітньої, інформаційної, дослідницької, рефлексивної).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Результати теоретичного пошуку засвідчили, що проблема особистісно-професійного становлення майбутніх педагогів у них розкрита опосередковано, зокрема питання змісту, форм навчання студентів педагогічних спеціальностей у центрах компетентностей не знайшли належного висвітлення.

Мета статті - розкрити основні підходи до особистісно-професійного розвитку студентів педагогічних спеціальностей у центрах компетентностей, що функціонують на базі Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка та інших навчальних й культурно - освітніх осередках.

Виклад основного матеріалу. Аналіз освітньої практики стосовно вимог, які породжуються сучасним суспільством до майбутніх педагогів, підводить до розуміння необхідності негайного оновлення освітніх технологій у вищих навчальних закладах. Які варто спрямовувати на розвиток необхідних навичок, зокрема: комплексне розв'язання проблем, критичне мислення, творчість, інноваційність, ког - нітивна гнучкість, складання суджень і ухвалення рішень, взаємодія, рефлексія. Названі навички визначені найактуальнішими для майбутніх фахівців 2020 року на Всесвітньому економічному форумі у Давосі (2016).

Враховуючи вищевикладене одними із найактуальніших складових особистісно-професійного розвитку студентів спеціальностей «Дошкільна освіта» і «Початкова освіта» Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка вважаємо розвиток дослідницької, комунікативної, самоосвітньої та рефлексивної компетентностей. Під особистісно-професійним розвитком розуміємо процес, що спрямований на формування у майбутніх педагогів особистісних та професійних якостей, здатності та готовності до розвитку й саморозвитку задля продукування нових ідей, способів діяльності на основі здобутих знань й вироблення власної траєкторії професійного вивищення [1, с. 77].

Разом з тим, одним із напрямів реалізації нової освітньої стратегії є практико-зорієнтована підготовка фахівців у центрах компетентностей. Ці центри є навчальними осередками й спрямовані на особистісно-професійний розвиток майбутніх фахівців, формування у них здатностей до професійної діяльності, готовності до застосування на практиці інноваційних форм, методів, технологій розвивальної діяльності, а також визначення індивідуальної траєкторії особистісного розвитку дитини. Сьогодні такими центрами компетентностей стають бази вищих, загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, музеїв, бібліотек, інших культурно-освітніх інституцій.

Навчанню у центрах компетентностей сприяє застосування в освітньому процесі вищого навчального закладу різноманітних проектів. Виконання навчальних, творчих проектів передбачає самостійну (індивідуальну, групову) діяльність студентів, яка полягає у добровільному виборі, дослідницькому, творчому вивченні або розв'язанні значущої в теоретичному, практичному, пізнавальному плані проблеми на основі самостійного визначення завдань, етапів дослідження, їх реалізації і оформлення результатів. При цьому увага акцентується на розвиток здатності студентів ефективно діяти і приймати самостійні рішення у реальних життєвих ситуаціях та формування умінь моделювати і реалізовувати освітні процеси.

Застосовуючи проекти, як засіб формування особистісно-професійних компетентностей майбутніх педагогів, варто усвідомлювати важливість їхньої прилюдної презентації. Коли студенти демонструють власні творчі знахідки, ідеї та вміння їх доносити, формулюють висновки, отримують оцінку від інших, розвивають самокритичність, самоповагу та здатність до рефлексії.

Знання і вміння для виконання міждисциплінарних проектів, студенти І курсу, здобувають під час навчальних занять (практичних, лабораторних), вивчаючи навчальні дисципліни циклу формування загальних і фахових компетентностей: «Анатомія і фізіологія дитини», «Основи медичних знань», «Вступ до спеціальності», «Психологія», «Педагогіка». Набуті знання і вміння вдосконалюються у позанавчальній діяльності. З цією метою в Педагогічному інституті створено центр самопізнання і саморозвитку. Діяльність центру спрямована на забезпечення умов для життєвого самовизначення, самовдосконалення і самореалізації особистості кожного студента; формування фахівця здатного ефективно працювати й навчатися впродовж життя.

Основні завдання центру самопізнання і саморозвитку полягають у:

- психолого-педагогічній підтримці та створення умов для адаптації студентів І курсу доосвітнього процесу ВНЗ (проведення адаптаційних тренінгів зі студентами, індивідуальне консультування з метою швидкої адаптації до нової соціальної ролі «студента» та утвердженні у власному професійному виборі);

— формуванні у студентів І курсу спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта» анатомо-фізіологічних, психолого-педагогічних знань про людину на різних етапах її розвитку (виконання міждисциплінарних проектів);

— розвитку здатностей до самопізнання і самовдосконалення особистості (позанавчальна діяльність студентів: тренінги, лекторії, майстер - класи, диспути, воркшопи);

— формуванні готовності до професійної само - ідентифікації та розвитку, застосування набутих знань, умінь, способів діяльності в освітньому середовищі ДНЗ, ЗНЗ; проектування індивідуальної освітньо-професійної траєкторії (підготовка студентів до психолого-педагогічних практик, формування рефлексивної компетентності тощо).

Важливою складовою особистісно-професійного зростання майбутніх фахівців є розвиток у них дослідницьких умінь, що відбувається у процесі організації пошукової діяльності студентів. Організація такого виду діяльності на базах дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів, Педагогічного музею, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського, архівних установ та ін. Названі навчальні та культурно-освітні осередки виконують розвивальну, самоосвітню і рефлексивну функції.

Зауважуємо, що розширення освітнього простору створює умови для підготовки фахівців у режимі безпосереднього занурення у професію, формуванню у студентів інтересу до неї, рефлексії особистісних і професійних можливостей, усвідомленню потреби у самопізнанні та саморозвитку.

Організація пошукової діяльності у перерахованих інституціях сприяє створенню особливого пошукового середовища, розумінню студентами духу епох, з'ясуванню передумов, чинників, що визначали розвій освіти у різні історико-педагогічні періоди, глибшому зануренню студентів у проблему дослідження, усвідомленню ними взаємозв'язків і взаємозалежностей між досліджуваними педагогічними явищами та процесами.

Вибір проблематики й визначення тематики пошукової діяльності відбувається з урахуванням потреб та інтересів студентів, запитів педагогів-практиків, батьків щодо розвитку дітей й реалізується у таких напрямах, як:

— вивчення досліджуваного педагогічного феномену у перебігу виконання завдань до семінарських, практичних, лабораторних занять, самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка»;

— проведення пошукової роботи під час проходження різних видів педагогічних практик;

організація пошукової діяльності у позанавчальній діяльності, зокрема у процесі функціонування історико-педагогічних студій, що функціонують на базі кафедри педагогіки та психології Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (http://pi.kubg.edu.ua/struktura/kafedry - instytutu/kafedra-pedahohiky/naukova-robota/ studentska-nauka/studentski-па ukovi-hurtky.html);

- виконання студентами індивідуальних, колективних та групових проектів.

Наводимо алгоритм організації пошукової діяльності студентів у процесі підготовки до семінарського заняття з теми «Дитиноцентричний концепт педагогіки Василя Сухомлинського» з навчальної дисципліни «Педагогіка».

1. Характеристика складових дитиноцентричної педагогіки В. Сухомлинського.

2. Виокремлення та аналіз продуктивних ідей педагога.

3. Обґрунтування шляхів реалізації дитино - центричної педагогіки педагога у практику початкових шкіл.

4. Презентація та захист студентами індивідуальних або колективних проектів щодо реалізації дитиноцентричної педагогіки В. Сухомлинського у практику сучасних початкових шкіл.

У перебігу організації такої пошукової діяльності у студентів формуються дослідницькі уміння, що є значущими для особистісного та професійного зростання, зокрема це: уміння виокремлювати проблему дослідження, планувати етапи її виконання, розподіляти обов'язки між членами групи, добирати необхідні засоби для вирішення дослідницького завдання; уміння комплексно вирішувати проблему дослідження; уміння аналізувати й узагальнювати різні групи джерел, виокремлювати продуктивні ідеї, що напрацьовані педагогічною практикою з метою вироблення нового знання; уміння створювати й презентувати створений освітній продукт, що може бути поданий у формі інформаційного ресурсу, веб-сайту, блогу, тематичних випусків газет, журналів, методичних рекомендацій, авторських дидактичних, комп'ютерних, настільно-друкованих ігор, тощо.

Задля усвідомлення студентами результативності власної участі у виконанні дослідницьких завдань здійснюється рефлексивна діяльність. Професійну рефлексію трактуємо як важливий аспект методичної культури педагога, що спонукає до поповнення, розширення, поглиблення обсягу наукових знань, які необхідні вчителю задля успішного проектування і конструювання освітнього процесу. Таким чином, рефлексивні вміння є професійно-необхідними, оскільки мати істинні уявлення про себе, свої особливості, здібності, можливості та враховувати їх у педагогічній діяльності - необхідні вміння для аналізу досягнень особистісно-професійного розвитку.

Аналіз низки психолого-педагогічних досліджень (О. Анісимов, Є. Богданов, Л. Виготський, Н. Гуткіна, М. Коваль, О. Леонтьєв, О. Савчен - ко, М. Wallace та інші) дав змогу дійти висновку, що рефлексивна компетентність - набута якість, яку можна розвивати у освітньому процесі, зокрема й у вищому навчальному закладі. Тому, рефлексивну компетентність визначаємо як внутрішній ресурс майбутнього фахівця, який потрібно організовувати і впорядковувати під час навчання у вищому навчальному закладі [6].

До основних прийомів розвитку означеної компетентності у майбутніх педагогів відносимо:

— застосування запитань під час навчально - виховного процесу, наприклад: «Що нового я дізнався на занятті? Що на занятті мені сподобалося? тощо»;

— аналіз виконаного навчального завдання;

— надання відповіді на запитання у вигляді схеми або малюнка;

— попереднє обговорення різних шляхів вирішення завдання;

— створення проблемних педагогічних ситуацій, у яких протиставляються попередньо висунуті положення, ґрунтуються на життєвому, педагогічному досвіді студентів;

— застосування інноваційних технологій, таких як: проектна діяльність, дослідницька робота, ігрові технології, педагогічна майстерня, а також спеціально сконструйованих рефлексивних звітів для педагогічних практик.

Висновки та пропозиції. Таким чином, функціонування центрів компетентностей визначаємо як одну із головних умов особистісно - професійного розвитку майбутніх фахівців із дошкільної та початкової освіти, розвитку їхніх загальних та професійних компетентностей (життєвої, комунікативної, самоосвітньої, інформаційної, дослідницької, рефлексивної).

Пропонована стаття не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Предметом наступних наукових розвідок може бути питання змістово-технологічного забезпечення особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців із педагогічних спеціальностей.

Список літератури

педагогічний пошуковий дослідницький студент

1. Венгловська О. Особистісно-професійний розвиток майбутнього фахівця засобами пошукової діяльності / Олена Венгловська // Модернізація освітнього середовища: проблеми та перспективи: Матеріали Першої Міжнародної Інтернет-конференції, м. Умань, 6 квітня 2017 року // FLORA COMENIANA вісник Польсько - української науково-дослідницької лабораторії психодидактики імені Я. Коменського / гол. ред. Осадченко І.І. - Умань:' ФОП Жовтний О.О, 2017. - Ч. 1. - С. 77-79.

2. Головань М.С. Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність» / М.С. Головань, В.В. Яценко // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: збірник наукових праць. - Випуск VII. - Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2012. - С. 55-62.

3. Єрмакова І.П. Дослідницька компетентність майбутнього вчителя як складова його педагогічної майстерності / І.П. Єрмакова // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. - 2012. - Вип. 1.38 (1). - С. 55-57.

4. Закон України «Про вищу освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 26.11.17). - Назва з екрана.

5. Іванюк Г.І. Підготовка фахівців із дошкільної освіти: навчання на дослідженнях / Г.І. Іванюк // Актуальні проблеми та перспективи розвитку дошкільної освіти і професійної підготовки педагогічних кадрів у контексті євроінтеграційних процесів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 12-13 травня, 2016 року, м. Чернівці. - С. 33-37.

6. Концепція «Нової української школи» (МОН 27/10/2016) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/%D0% 9D % D0% BE % D0% B2% D0fo В8% 00% ВО % 00% В8% 202016/12/05/копсгерсгіуа.рсіЈ (дата звернення: 26.11.17). - Назва з екрана.

7. Савченко О.В. Рефлексивна компетентність особистості: монографія / О. Савченко. - Херсон: Вишемирський В.С., 2016. - 595 с.

8. Фрицюк В.А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку: дис. доктора педагог, наук: 13.00.04 / Валентина Анатоліївна Фрицюк. - Вінниця, 2017. - 532 с.

Размещено на Allbest.ru