Теоретичні засади навчання англомовного усного академічного мовлення майбутніх математиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.022

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО УСНОГО АКАДЕМІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ МАТЕМАТИКІВ

Лазоренко Л.В.

Розглядаються питання лінгвостилістичної характеристики усного академічного монологічного мовлення. Автор досліджує та аналізує теоретичні основи формування вмінь монологічного професійно орієнтованого мовлення у навчанні іноземної мови майбутніх математиків.

Ключові слова: монолог, усне академічне мовлення, професійно орієнтоване навчання, майбутні математики, професійно орієнтоване монологічне висловлювання.

Дата надходження авторського оригіналу: 03.10.2015

лінгвостилістичний монологічний мовлення математик

Лазоренко Л. В. Лингвостилистическая характеристика англоязычного устного академического монологического говорения будущих математиков.

Рассматриваются вопросы лингвостилистической характеристики устного академического монологического говорения. Автор исследует и анализирует теоретические основы, формирования умений монологического профессионально ориентированного говорения в обучении иностранному языку будущих математиков.

Ключевые слова: монолог, устное академическое говорение, профессионально ориентированное обучение, будущие математики, профессионально ориентированное монологическое высказывание.

Lazorenko L.V. English Linguostylistic characteristics of oral academic monologue speech of future mathematicians.

The article deals with the stylistic characteristics of oral academic monologue speech. The author investigates and analyzes the theoretical basis of formation of skills of professionally oriented monologue speech in learning a foreign language for future mathematicians oral academic speech, professionally oriented education, future mathematicians, professionally oriented

Актуальність проблеми. Формування вмінь монологічного професійно орієнтованого мовлення - одна з провідних цілей навчання іноземної мови майбутніх математиків, здатних до інтегрування в міжнародний науковий фаховий простір.

Монологічне мовлення треба розуміти як форму (тип) мовлення, утвореного в результаті активної мовленнєвої діяльності, розрахованої на пасивне й опосередковане сприйняття мовленнєвої діяльності, яка має певну логіко-композиційну побудову й змістовно-смислову завершеність.

Одиницею навчання усного монологічного мовлення майбутніх математиків вважається професійно орієнтоване монологічне висловлювання.

За визначенням В.В. Тарасенко, - це усний публічний виступ, який має безперервний, послідовний, розгорнутий, активний, довільний, організований, послідовний, запрограмований характер, що відповідає таким вимогам, як точність, ясність, логічність, простота, об'єктивність, абстрактність, зрозумілість, виступ, який має заданість матеріалу і строгий відбір мовних засобів, полягає у відтворенні знань професійного характеру, звернений до однієї або декількох осіб з метою впливу на них [7, с. 194].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. Професійно орієнтоване монологічне мовлення майбутніх математиків має всі ознаки академічного дискурсу, який необхідно розуміти як сукупність комунікативних жанрів, що використовуються в офіційному та неофіційному професійному спілкуванні у вищих навчальних закладах, навчальних і наукових спільнотах [11].

Одиницею організації монологічного мовлення майбутніх математиків визначені смислові фрагменти, що послідовно розгортаються перед слухачем і на які він зосереджує увагу. Побудова смислових фрагментів у мовленні буде характеризувати зв'язність, неперервність і логічність висловлювання. Повнота висловлювання залежить від обсягу смислових фрагментів, які повинні бути достатньо інформативними. Інформативність смислових фрагментів повинна мати відповідне мовне наповнення, яке забезпечує виразність монологічного мовлення [6].

Формулювання цілей статті. Важливим у навчанні монологічного мовлення (як різновиду академічного дискурсу) майбутніх математиків треба спиратися на базові категорії цього виду мовленнєвої діяльності: 1) категорія кількості інформації (яка ґрунтується на принципах надмірності знань оратора і вимогливості в доборі викладених у виступі даних); 2) категорія якості інформації (яка ґрунтується на принципах гармонізації нового й відомого, відносної новизни інформації); 3) категорія способу подачі інформації (яка ґрунтується на принципах мовного й паралінгвістичного втілення динаміки мислення, помірності в експресії вираження й виконання [5, с. 7].

Подальша логіка вимагає прагматичної, стилістичної та структурно-композиційної характеристики монологів різних типів, які репрезентують академічний дискурс.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ґрунтуючись на класифікаціях монологів за приналежністю до функціонально-смислового типу мовлення [8], у навчанні майбутніх математиків можна виділити такі типи монологів: монолог- розповідь; монолог-переказ; монолог-міркування; монолог-опис.

У процесі навчання майбутні математики повинні оволодіти спільними для всіх трьох типів мовлення рисами: адресність, ситуативність, інтенціональність, зв'язність, лексична, граматична, стилістична когезія; доречне використання маркерів дискурсу, конекторів, цілісність: смислова, комунікативна когерентність, завершеність, віднесеність висловлювання до одного або кількох типів мовлення, знання і врахування відмінностей між різними типами мовлення [9].

Для прикладу, розглянемо монолог-міркування - вираження своїх умовиводів з певної проблеми [7]. Міркування - це найскладніший, логічно обґрунтований вид монологічного мовлення [8]. Монолог-міркування сприяє формуванню не лише вмінь розповісти про якусь подію, факт з прочитаного тексту, інтерпретувати його, але й висловити, обґрунтовувати власну думку.

Навчання монологів-міркувань майбутніх математиків потрібно здійснювати на основі прочитаного (почутого) матеріалу, який дає можливість студентові прийти до власних висновків. У навчанні майбутніх математиків використовуємо монологи-міркування, у яких представлено: а) аналіз певних математичних процесів, явищ (наприклад, аналіз функції, заданої у вигляді графіка, таблиці або рівняння, аналіз результатів розрахунків на ЕОМ); б) розв'язання математичних задач (наприклад, розв'язання задач на циклічні алгоритми); в) доведення теорем/тверджень; г) аналіз інформації, отриманої з різних джерел; д) аналіз алгоритмів.

Студенти повинні оволодіти такими рисами монологів-міркувань: контекстність, структурна цілісність, зв'язність, логічність, організованість, довільність, тематична вичерпаність.

У навчанні монологів-міркувань спираємося на їхню структуру: 1) початок (ознайомлення з об'єктом обговорення: називання його, озвучення певних фактів, основного тезису, 2) основна частина (в ній даються відповіді на питання: яким чином? для чого?; інтерпретуються факти або події, аргументи, які допомагають прогнозувати певний висновок), ця частина найбільша за обсягом; 3) висновок щодо описуваних фактів або подій (підводяться підсумки, дається особистісна оцінка повідомлення).

Монолог-міркування передбачає такий алгоритм дій мовця [1, с. 105]:

виявляти внутрішні зв'язки предметів, явищ і оцінювати їх у ході аналізу теми, обґрунтовувати власний погляд на поставлену проблему;

будувати висловлювання доказового характеру: формулювати тезу, знаходити відповідні аргументи й ілюструвати їх прикладами;

логічно обґрунтовано вибудовувати частини тексту, пов'язувати елементи міркування між собою й підпорядковуючи їх виклад основній ідеї задуманого повідомлення;

вибирати спосіб міркування для написання абзацу, пов'язуючи всі елементи повідомлення відповідними мовними засобами;

формулювати вступ та заключну частину згідно з правилами їх побудови;

лексично й синтаксично правильно оформляти монолог-міркування (вибір мовних засобів контакту, введення цитат в текст, відбір відповідної лексики, вживання стилістичних прийомів тощо).

Навчання академічного монологічного мовлення здійснюється у межах певних жанрів. Мовленнєвий жанр, за І. В. Ніколаєнко, треба розуміти як доцільну з погляду втілення комунікативного наміру форму організації відібраного матеріалу, що володіє комплексом відносно стійких композиційних і лінгвостилістичних ознак [5, с. 6].

Жанри усного академічного мовлення поділяються на монологічні: наукова доповідь, наукове (реферативне) повідомлення, лекція, виступ на семінарському занятті, усна рецензія або усний відгук, захист курсової й випускної кваліфікаційної робіт; та діалогічні: наукова дискусія і наукова бесіда.

Основним жанром усного академічного монологічного мовлення, яким повинні оволодіти майбутні математики, вважається наукове повідомлення та наукова доповідь.

Доповідь як жанр власне наукового підстилю охоплює повідомлення про основні результати дослідження, що супроводжується характеристикою актуальності досліджуваної теми, мети дослідження, гіпотези, завдань дослідження. У доповіді можуть характеризуватися використовувані автором методи дослідження, матеріал, обґрунтовується теоретична і практична значимість. Визначається перспектива досліджуваної теми [3, с. 98]. Тож жанр наукової доповіді передбачає виступ перед аудиторією і повідомлення результатів наукового пошуку доповідача.

Поділяючи думку О. Колмакової, такий рівень монологічного мовлення повинні мати студенти, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Студенти бакалаврату мають обмежитися виголошенням доповідей, які містять узагальнення, аналіз, оцінку основних наукових відомостей без охоплення нових наукових знань [4].

Саме тому навчання усного академічного монологічного мовлення повинне розпочинатися з жанру наукового повідомлення. Оволодіння композиційними та лінгвостилістичними особливостями наукового повідомлення є основою для подальшого навчання наукової доповіді, оскільки остання може являти формат розгорнутого повідомлення або сукупність окремих повідомлень.

Наукове повідомлення, за І.В. Ніколаєнко, це невеликий, тривалістю до 10 хвилин, інформаційний виступ, підготовлений самостійно за невеликою кількістю (1-3) джерелами наукової літератури.

Монолог-повідомлення розуміється як висловлювання на будь-яку тему, що спонукує реципієнта до оцінки фактів, подій. Метою повідомлення є передавання знань, інформації, що належить до певних галузей [7].

Аналіз наукових праць [2; 10], присвячених лексичним і граматичним особливостям наукових текстів, дав можливість окреслити ці характеристики.

Насиченість повідомлення термінами та спеціальною галузевою загальнонауковою лексикою. (The function f is continuous. - Функция f- безперервна. Consider the point (1,1) О R2. - Розглянемо точку (1,1) О R2. By R denote the set of real numbers. - Позначимо через R множину дійсних чисел).

Використання лексичних одиниць на позначення суб'єктивної позиції мовця (Scientists have proven that... - учені довели, що... The reader will have no difficulty in showing that. - Читачеві буде легко довести, що неважко показати, що).

Використання спеціальної фразеології, клішованих фраз (We may assume that / It can be assumed that / Without loss of generality it can be assumed that / To be definite, assume that / For the sake of being definite, suppose / We can assume without loss of generality that / - ми можемо припустити, що...; We have proved that / This proves that /This shows that / This argument shows that- ми довели, що.).

Вживання у реченнях наукових текстів прономенів they і one без вказівки на виконавця дії.

Часте використання прийменникових конструкцій: (on account of-внаслідок, через, i n accordance with - згідно з, відповідно до, thanks to - завдяки).

Використання інфінітивних і герундіальних зворотів (by+Gerund (+Noun), by+Noun (+of Noun), be+ to Infinitive, be designed + to Infinitive (+ Noun), in (some field), to Infinitive, for + Noun/ Gerund, be + to Infinitive, consist in + Gerund/ Noun, Conditional Mood) (I'm quite aware how improbable that sounds but it happens to be the truth. - Я цілком усвідомлюю, наскільки неймовірно це звучить, але це правда. The aim is to help... - Мета полягає у тому, щоб допомогти... This question is too difficult to be settled without further consultations. Це питання занадто складне, щоб його можна було вирішити (щоб його вирішити) без подальших консультацій).

Виклад інформації ведеться від 1-ої та / або 3-ої особи (Let us prove that / Let us show that / We claim that / Let us check that / We shall prove that / We shall see that / We shall show that. - Доведемо, що / покажемо, що /давайте перевіримо, що ми повинні довести, що / ми побачимо, що ми повинні показати, що). Часте використання безособових і неозначено-особових конструкцій: A chapter having been read through twice - розділ був прочитаний двічі).

Заміна означальних підрядних речень прикметниками в постпозиції (properties attainable; the temperatures to be expected; problems to be solved - властивості досяжні; температуру треба очікувати; вирішуються проблеми) використання форм інфінітива у функції означення (it means there are more mistakes and money to be made - це означає нові помилки, які вони ще мають зробити, та нові прибутки, які вони отримають).

Широке використання різних засобів пасивності: форми пасивного стану, дієслівні конструкції з пасивним значенням (The experiment carried out, we started a new investigation. - Закінчивши експеримент, ми почали нове дослідження).

Використання в англійських академічних усних текстах виразних (експресивних й емоційних) засобів (We waited and waited, and finally he did come. - Ми чекали і чекали, і нарешті він прийшов. Good for you! - Молодець!).

Вживання еліптичних конструкцій (Objections to this plan, if any, should be reported to the committee at once. Якщо і є заперечення проти цього плану, то вони повинні бути негайно представлені комітету. (Твердження, якщо вони є ...). Випадки опущення артикля (The work gives him satisfaction. - Робота дає йому задоволення. With the values of A derived from data of Table X, k=4:24. -Якщо значення А брати з таблиці X, то k=4:24).

В усному мовленні - використання граматичних форм і конструкцій, властивих розмовному стилю: вживання речень з особовими займенниками, які вказують на особу автора (замість безособових речень, які актуалізують на об'єктивному викладі інформації, еліптичних конструкцій, наявність питальних, окличних речень тощо.

Висновки з даного дослідження, перспективи подальших розвідок. Отже, аналіз наукової літератури дав можливість визначити, що одиницею навчання усного монологічного мовлення майбутніх математиків є професійно орієнтоване монологічне висловлювання; одиницею організації монологічного мовлення визначені смислові фрагменти. Обґрунтовано, що майбутні математики повинні оволодіти такими типами монологів: монолог-розповідь; монолог-переказ; монолог- опис; монолог-міркування (міркування-доказ). Студенти повинні навчитися складати тексти-об- ґрунтування; тексти з частковим спростуванням, тексти - повне спростування, полемічні тексти, позиційні тексти. Основним жанром усного академічного монологічного мовлення, яким повинні оволодіти майбутні математики, визначено наукове повідомлення.

Список використаних джерел

1. Баранова, Е. А. Методика обучения сочинению-рассуждению на материале французского языка / Е.А. Баранова // Учёные записки Орловского государственного университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки. - №1. - 2010. - С. 104-108.

2. Дочкина, Т. В. Обучение переводу специализированных текстов в техническом вузе / Т. В. Дочкина // Известия Волгоградского государственного технического университета. - №7. - Т. 8. - 2010. - С. 75-76.

3. Жеребило, Т.В. Словарь лингвистических терминов : Изд. 5-е, испр-е и доп. / Татьяна Васильевна Жеребило. - Назрань : Изд-во «Пилигрим», 2010. - 486 с.

4. Колмакова, О. А. Методика обучения иноязычному научному выступлению будущих экономистов-международников : английский язык : дис... канд. пед. наук : 13.00.02 / Колмакова Ольга Анатольевна. - Иркутск, 2008. - 188 с.

5. Николаенко, И. В. Обучение устному научному сообщению в VI-VII классах общеобразовательной школы (учебное сообщение; научно-популярное сообщение) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (русский язык)» / И. В. Николаенко. - Минск, 1998. - 21 с.

6. Сердюк, Е. В. Управление обучением монологической речи студентов языкового факультета педагогического вуза на основе методически значимых контекстов : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Е.В. Сердюк. - Екатеринбург, 2013.23 с.

7. Тарасенко, В. В. Особенности профессионально ориентированного монологического высказывания студентов исторического факультета / В. В. Тарасенко // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. - № 73-2. - 2008. - С. 193-196.

8. Тлехурай, М. К. Диалогическая и монологическая речь, их роль в развитии навыков связной речи учащихся / М. К. Тлехурай // Вестник Майкопского государственного технологического университета. - №3. - 2009.

9. Фроликова, Е. Ю. Методика обучения студентов монологическому высказыванию на основе рефлексии : начальный этап, языковой вуз : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (иностранный язык, уровень высшего профессионального образования)» / Е. Ю. Фроликова. - Москва, 2014. - 26 с.

10. Bailey, St. Academic Writing. A Handbook for Internationa! Students. Second edition / Stephen Bailey. - New York, Taylor & Francis e-Library, 2006. - 272 p.

11. Kiesendahl, J. Status und Kommunikation. Ein Vergleich von Sprechhandlungen in universi^ren E-Mails und Sprechstundengesp^chen. - Erich Schmidt Verlag, 2011.393 s.

Размещено на Allbest.ru