Професійна рефлексія та її роль у професійній діяльності менеджера освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянського державного педагогічного університету

Професійна рефлексія та її роль у професійній діяльності менеджера освіти

Вікторія Жигірь, доктор педагогічних наук, доцент

Анотації

У статті проаналізовано трактування поняття "рефлексія" у філософії, психології та педагогіці. Розглянуто специфіку професійної рефлексії. Розкрито сутність рефлексії менеджером освіти професійної діяльності, виділено та схарактеризовано її компоненти. З метою визначення місця рефлексії у професійній діяльності розглянуто рівні існування фахівця у професії. Виявлено умови формування й розвитку рефлексії професійної діяльності менеджера освіти в процесі його підготовки у ВНЗ.

Ключові слова: менеджер освіти, рефлексія, професійна рефлексія, рефлексії у професійній діяльності менеджера, умови формування рефлексії. Літ. 18.

Виктория Жигирь, доктор педагогических наук, доцент Бердянского государственного педагогического университета

Профессиональная рефлексия и ее роль в профессиональной деятельности менеджера образования

В статье проанализированы трактовки понятия "рефлексия" в философии, психологии и педагогике. Рассмотрена специфика профессиональной рефлексии. Раскрыта сущность рефлексии менеджером образования профессиональной деятельности, выделены и охарактеризованы ее компоненты. Для определения места рефлексии в профессиональной деятельности рассмотрены уровни существования специалиста в профессии. Выявлены условия формирования и развития рефлексии профессиональной деятельности менеджера образования в процессе его подготовки в вузе.

Viktoria Zhyhir, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor Berdyansk State Pedagogical University

Professional reflections and its role in education manager's professional activity

The interpretation of the concept "reflection" in philosophy, psychology and pedagogy is analyzed in the article. The specificity of professional reflection is reviewed. The essence of reflection of a manager of professional education is allocated and its components are determined. It is indicated that professional identity and capacity for reflection has got the great importance for the reflection characteristics of education manager's professional activity.

Вступ

Постановка проблеми. Здатність до майбутнього фахівця. Адекватне уявлення про усвідомлення своєї професійної себе, власні індивідуальні особливості й діяльності виступає важливим можливості, необхідні для успішного чинником успішної професійної підготовки професійного становлення, самореалізації у професійній діяльності, пов'язано з такими процесами, як самопізнання і саморозуміння. Все це зумовлено розвитком особистісної та формуванням професійної рефлексії, яка є одним з основоположних механізмів, які визначають адаптацію людини до мінливого соціального та професійного середовища. До того ж вона лежить в основі забезпечення якості підготовки випускників у ВНЗ.

Аналіз останніх публікацій. Проблема рефлексії як загальної категорії різних галузей філософського знання розглядається в працях Анісімова, Т Давиденко, А. Деркача, І. Зязюна, М. Мамардашвілі та ін. Психологічні основи рефлексії розкриті в роботах Б. Ананьєва, Г. Андреєва, Л. Виготського, В. Давидова, Ю. Кулюткіна, А. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Семенова, С. Степанова та ін. Проблема професійної рефлексії була предметом дослідження С. Максименко, А. Матеюка, Ю. Овчаренка, Є. Потапчука, А. Сафіна, М. Томчука, Г Щедровицього, В. Ягупова та ін.

Мета статті - розглянути сутність професійної рефлексії та її роль у професійній діяльності менеджера освіти.

Виклад основного матеріалу

Проблема рефлексії є однією з ключових у філософії, психології та педагогіці.

Філософська наука трактує рефлексію як офіційну інтелектуальну операцію. Так, В. Лекторський в якості об'єкта рефлексії називає систему знань; метод, який дозволяє мати справу з відтворенням пізнання та свідомості [12]. З приводу цього, В. Семиченко зазначає, що будь-яке явище у житті людини тільки тоді усвідомлюється, коли вона “звертається до прийому рефлексивного співвіднесення з певною цілісністю, тобто тією системою, що на даний момент має найбільшу актуальність” [15, 54].

Досить активно теоретично й експериментально рефлексія вивчається у сучасній психології, зокрема, здійснюється аналіз її ролі у спілкуванні й розвитку самосвідомості. рефлексія професійний педагогіка

В. Слободчиков і Є. Ісаєв розглядають рефлексію як вихідну категорію в аналізі проблеми свідомості [16]. Тієї ж думки додержується й Ю. Кулюткін, який зазначає, що рефлексія забезпечує народження в свідомості сукупності чуттєвих та розумових образів, які неперервно змінюються, безпосередньо існуючи у внутрішньому досвіді й зумовлюючи професійну діяльність [10].

У контексті самосвідомості рефлексію розглядає М. Мамардашвілі, який стверджує, що вона “характеризує все внутрішнє життя людини, допомагає виявити якийсь центр управління своїми станами, переживаннями, потягами, тобто можливість і необхідність вольової регуляції” [13, 73 - 84].

М. Бахтін [3] і Н. Бердяєв [5] підкреслюють важливість і унікальність місця і ролі рефлексії в інтегральній структурі особистості людини, вказуючи на її обсяг і поліфункціональність, багатий спектр ознак і властивостей.

О. Анісімов розглядає рефлексію як механізм, що забезпечує суб'єктивний розвиток людини в діяльності та мисленні. Автор трактує її як “вихід у зовнішню позицію одного суб'єкта діяльності по відношенню до діяльності іншого суб'єкта, інтегруючі всі психічні функції та механізми” [1,48].

У діяльнісному контексті рефлексію розглядають Л. Виготський - як свідому та довільну регуляцію діяльності [8]; Г Щедровицький - як усвідомлений процес діяльності та механізм її розвитку [18]; І. Семенов та І. Ладенко - як форму теоретичної діяльності суспільно розвиненої людини, яка спрямована на осмислення всіх своїх дій, їх законів, або як осмислення будь-чого за допомогою вивчення і порівняння [11].

У педагогічній літературі термін “рефлексія” широко застосовується для позначення особистісної якості, яка виявляється у здатності особистості бути зосередженою не стільки на предметі діяльності, скільки на самій діяльності і собі як її суб'єкті [6]. Рефлексія являє собою осмислення людиною цілей, процесу та результатів власної діяльності, а також усвідомлення тих внутрішніх змін, які в неї відбуваються. Вона виступає передумовою для цілеспрямованої зміни себе, тому що в процесі рефлексії відбувається осмислення і переосмислення людиною самої себе [10].

Отже, обсяг і поліфонічність психологічного змісту рефлексії, її поліфункціональність, багатий спектр ознак і властивостей свідчать про важливість і унікальність місця і ролі рефлексії в інтегральній структурі особистості людини.

Узагальнюючи значну кількість трактувань поняття “рефлексія” у різних науках можна схарактеризувати її як осмислення та переживання власної діяльності (особистісної, професійної або соціальної), усвідомлення себе в контексті соціальних умов та власної програми існування.

Виступаючи важливою складовою людського буття, рефлексія присутня у всіх видах людської діяльності, але у низці професій, де предметом праці є інша людина (педагог, психолог та ін.) вона є однією з умов ефективної діяльності, що перетворює її на професійно значущу категорію.

Професійна рефлексія - це співвіднесення себе, можливостей свого “Я” з тим, чого вимагає обрана професія, у тому числі з уявленнями, які існують про неї. Вона допомагає людині сформулювати одержувані результати, зумовити цілі подальшої праці, скорегувати свій професійний шлях [2; 14]. Професійна рефлексія являє собою єдність особистісного (здатність до самоучіння, аналіз причинно-наслідкових зв'язків, сумнівів, реалізації ціннісних орієнтацій, роботі над собою) та професійного (застосування цієї здатності до умов і обставин професійного життя) в людині [2].

Рефлексія у професійній діяльності полягає у встановленні зв' язків між конкретними практичними діями і змістом смислових утворень або понять, які задають і регулюють професійну діяльність. Такі зв'язки мають істотне значення у випадках, коли, зіштовхнувшись в процесі діяльності з конкретними проблемами, людина змушена розглядати свою свідомість і свої дії як об'єкти. При цьому професійна діяльність супроводжується зміною умов, в яких вона проходить. Дуже часто ці зміни виступають в якості перешкод або психологічних бар'єрів на шляху виконання діяльності [7].

Професійна діяльність, як відомо, є складною, ієрархічно організованою діяльністю. У кожний момент часу педагог як менеджер освіти знаходиться в двох іпостасях: він виступає організатором й керівником навчально-виховного процесу, і одночасно, завдяки рефлексії, його свідомість має бути спрямована на осмислення того що відбувається - оцінку власної поведінки відповідно до професійної ситуації з урахуванням власних цілей діяльності та цілей інших учасників навчально-виховного процесу. Специфіка професійної діяльності менеджера освіти полягає і в тому, що кожен її фрагмент припускає нестандартні рішення, та за всієї схожості педагогічних й управлінських ситуацій дії менеджера освіти щодо них є унікальними та неповторними. Тому менеджеру освіти в конкретний момент необхідно оперативно й адекватно приймати рішення, діяти продуктивно в мінливих обставинах, корегуючи власну діяльність без попередніх логічних роздумів, лише на підставі попереднього досвіду, професійних знань, ерудиції, інтуїтивного пошуку. Професійна рефлексія дозволяє зафіксувати способи цієї імпровізації, подумки повернутися до процесу й усвідомити його, щоб скорегувати й переосмислити подію, взяти з досвіду цінне, тим самим змінивши ставлення до себе і до своєї професійної діяльності.

Таким чином, можна стверджувати, що рефлексія професійної діяльності - це процес усвідомлення менеджером освіти себе як суб'єкта педагогічної й управлінської діяльності; цінностей, якими він керується. Вона є механізмом регуляції і саморегуляції професійної діяльності та надає можливість менеджеру освіти моделювати свої дії, створювати ситуації “на свій розсуд”, здійснювати варіативність поведінки, приймати себе як активну творчу особистість.

Зміст рефлексії в професійній діяльності менеджера освіти, як і в будь-якій інший, включає в себе інтегральні когнітивні, емоційні, вольові та мотиваційні процеси [4; 7; 9 та ін.]. Тому вважаємо за доцільне виділити відповідні компоненти рефлексії професійної діяльності менеджера освіти.

Когнітивний компонент - включає усвідомлення інтелектуальних способів отримання та обробки інформації, оцінку прийомів запам'ятовування, ефективності властивостей уваги, своїх знань і уявлень про педагогічну й управлінську діяльність в освіті.

Емоційний компонент передбачає усвідомлене ставлення до процесу і результату педагогічної й управлінської діяльності, до системи міжособистісних відносин з іншими учасниками цього процесу, до самого себе.

Мотиваційний компонент представлений усвідомленням мотивів не тільки одиничних дій, але й цілей, смислів, цінностей педагогічної й управлінської діяльності, які реалізує менеджер освіти.

Вольовий компонент передбачає усвідомлення способів і прийомів, які дозволяють долати труднощі та перешкоди, допомагають реалізовувати у педагогічній й управлінській діяльності власне розуміння очікуваного результату.

Велике значення для характеристики професійної рефлексії менеджера освіти мають професійна самосвідомість і здатності до рефлексії.

Професійна самосвідомість менеджера освіти включає усвідомлення правил, норм, моделей професії, вироблення професійного кредо, співвіднесення себе з деяким ідеалом фахівця, ідентифікація себе в професії, оцінка себе учнями, батьками, колегами, адміністрацією навчального закладу, самоконтроль, самооцінку свого кар'єрного просування.

Здатність менеджера освіти до рефлексії професійної діяльності - це системна якість особистості, яка включає такі її властивості як відображення внутрішнього світу себе та іншої людини, аналіз підстави власних дій та прораховування їхніх близьких та далеких наслідків, контроль й оцінка своєї поведінки в конфліктній ситуації та ін. Вона дозволяє не лише оцінити себе, свої здібності, можливості, усвідомити свої особливості, але й зрозуміти, як ці особливості сприймаються іншими людьми.

Здатність менеджера освіти до рефлексії мотивується самою природою педагогічної й управлінської праці, сутнісними можливостями і здібностями людини. Зупинка в саморозвитку призводить до неможливості адаптуватися до змін навколишнього світу, використовувати нові технології і знання, адекватно вирішувати особистісні та професійні проблеми. Це є істотним обмеженням професійної діяльності. Для ефективного її здійснення менеджеру освіти необхідно знайти і створити нові форми спілкування та нові способи діяльності; взяти на себе відповідальність за свої дії, в тому числі й за свій подальший розвиток; вирішувати свої проблеми без шкоди для оточуючих; досягати істотного успіху в діяльності, що може стати для нього об'єктом самовираження; отримувати задоволення від свого життя, у тому числі від професії.

Рівень розвитку здатності менеджера освіти до рефлексії професійної діяльності є визначальним чинником досягнення високого професіоналізму.

Таким чином, рефлексія професійної діяльності - це не просто знання чи розуміння менеджером освіти самого себе, а й з'ясування того, наскільки інші знають і як розуміють його особистісні властивості, емоційні реакції та когнітивні уявлення; це процес подвоєного дзеркального взаємовідображення суб'єктами один одного, змістом якого виступає усвідомлення процесу педагогічної й управлінської діяльності.

Ознаками розвиненої професійної рефлексії менеджера освіти вважаємо усвідомлення особливостей своєї особистості; смислів і цінностей власної педагогічної й управлінської діяльності; позитивне прийняття минулого, орієнтація в сьогоденні та усвідомлена спрямованість у майбутнє; здатність самостійно змінити несприятливий хід подій; знаходити оптимальні виходи зі скрутних професійних ситуацій; активно і позитивно впливати на оточуючих.

З метою визначення місця рефлексії у професійній діяльності менеджера освіти та спираючись на трирівневу модель фахівця за А. Фонарьовим [17], розглянемо рівні його існування у професії:

На першому, виконавському рівні, відбувається копіювання зразків, стереотипів виконання професійної діяльності, де менеджер освіти діє репродуктивно, виконує засвоєні алгоритми поведінки; професія для нього є лише засобом досягнення матеріального благополуччя, оскільки його діяльність позбавлена ціннісних якостей, відсутні мотиви й доцільність професійних дій.

На другому рівні з'являється спроба менеджера освіти вирватися за межі встановлених зразків діяльності. На цьому рівні йому властиве прагнення щодо досягнення певного соціального статусу, переваг над іншими фахівцями. У результаті може відбутися часткова дезадаптація, оскільки фахівець розуміє, що способи здійснення діяльності, які були ним застосовані, далеко не кращі, а змінити будь-що у своїй діяльності він ще не може. Тому в результаті, можливий перехід менеджера освіти на перший рівень здійснення професійної діяльності, що перешкоджає його особистісному розвитку.

На третьому рівні діяльність менеджера освіти здійснюється на рівні проектування, моделювання, планування. Складається системне уявлення про педагогічну й управлінську діяльність. Робота з обов'язку перетворюється на потребу, відбувається перетворення праці в культуру Менеджер освіти вперше постає як цілісний суб'єкт, усвідомлює причетність до всього що відбувається в професії. Основними компонентами професійної діяльності менеджера освіти на цьому рівні є рефлексивна регуляція, перепланування і конструктивне управління нею. Перехід менеджера освіти до третього рівня існування в професії можливий у випадку оволодіння ним прийомами здійснення професійної рефлексії, що сприяє регуляції та саморегуляції діяльності й дозволяє співвіднести отриманий результат з метою зрозуміти причини професійних успіхів та негараздів.

За цих обставин, для формування й розвитку рефлексії професійної діяльності менеджера освіти вже під час його підготовки у ВНЗ слід враховувати такі умови:

1. Формування рефлексії професійної діяльності потрібно розглядати як одне з провідних завдань становлення майбутнього менеджера освіти, а саму рефлексію формувати в процесі освоєння різних видів педагогічної й управлінської діяльності. В основу формування рефлексії професійної діяльності має бути покладена самооцінка, процес формування якої пов'язаний зі взаємодією майбутнього менеджера освіти з учнями, викладачами, адміністрацією навчального закладу та ін.

2. Процес формування самооцінки майбутнього менеджера освіти складається з цілісного ідеального уявлення про професійну діяльність фахівця і реального уявлення про власні індивідуальні можливості в майбутній педагогічній й управлінській діяльності. Така самооцінка визначає ставлення студента до соціуму, навчального та професійного середовища і виявляється в інтересі до професійної діяльності. Цей процес на теоретичних та практичних заняттях має бути зорієнтований на поступове включення студента у розв'язання професійних завдань з метою формування ідеального образу фахівця і реального уявлення про себе.

3. Рефлексія на перших етапах свого становлення припускає цілеспрямовану її організацію педагогом, який постійно і грамотно має залучати майбутнього менеджера освіти до самоаналізу навчальної діяльності та формування всіх компонентів рефлексії професійної діяльності (когнітивного, емоційного, вольового та мотиваційного), тобто створювати так званий “рефлексивний простір”, який дозволяє особистості абстрагуватися від своєї предметної діяльності, “зупинити мить”, побачити власну професійну діяльність немов би збоку, спробувати проникнути в її сутність і осмислити своє призначення в ній.

4. Формуванню реального уявлення майбутнього менеджера освіти про себе сприяє комплексне відбиття результатів навчальної та практичної діяльності студента у формі портфоліо, що відповідає вимогам отримання об'єктивної оцінки знань, досвіду і досягнень. Зокрема, навчальні досягнення можуть бути охарактеризовані рівнем засвоєння необхідного обсягу знань, оцінених у процесі тестування; умінь, сформованих у процесі вирішення професійно орієнтованих навчальних завдань; наявного досвіду практичної діяльності; сформованості особистісних якостей і умінь працювати в команді; готовності до виконання певних професійних завдань. Таке портфоліо дозволить підвищити рівень мотивації у навчальній і практичній діяльності.

Висновки

Таким чином, можемо констатувати, що рефлексія професійної діяльності - це процес усвідомлення менеджером освіти себе як суб'єкта педагогічної й управлінської діяльності; цінностей, якими він керується. Вона є механізмом регуляції і саморегуляції професійної діяльності та надає можливість менеджеру освіти моделювати свої дії, створювати ситуації “на свій розсуд”, здійснювати варіативність поведінки, приймати себе як активну творчу особистість.

Створення відповідних умов формування й розвитку рефлексії професійної діяльності в процесі підготовки менеджера освіти у ВНЗ дозволить йому різнобічно і критично оцінювати свій професійний досвід, свої конкретні дії, їх ефективність, краще усвідомлювати причини труднощів у різноманітних педагогічних й управлінських ситуаціях.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначенні шляхів підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти у ВНЗ.

Література

1. Анисимов О.С. Акмеологические основы рефлексивной самоорганизации педагога: творчество и культура мышления: дис. в виде науч. докл. ... на соиск. учен. степ. д-ра психол. наук: спец. 19.00.13 ``Психология развития, акмеология” / Олег Сергеевич Анисимов. - М., 1994. - 86 с.

2. Бабаян Ю.О. Роль рефлексії у професійному становленні майбутніх психологів [Електронний ресурс] / Ю.О. Бабаян, Т. Голубієвська // Україна наукова. Психологія: [матеріали Інтернет- конференції]; (16 - 18.12.2014). - Режим доступу: http://int-konf. org/konf122014/956-kandidat- psihologchnih-nauk-babayan-yuo-golubyevska-t-rol- refleksyi-u-profesynomu-stanovlenn-maybutnh- psihologv.html

3. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества /М.М. Бахтин. - М.: Искусство, 1986. - С. 445.

4. Белкина В.Н. Педагогическая рефлексия как профессиональная компетенція / В.Н. Белкина, И.И. Ревякина // Ярославский педагогический вестник. - Том II (Психолого-педагогические науки). - 2010. - № 3. - С. 203 - 206.

5. Бердяев Н.А. Самоопределение. Опыт философской автобиографии / Н.А. Бердяев. - М.: Мысль, 1990. - 220 с.

6. Богиг В.Г. Школа рефлексии и рефлективности / В.Г. Богиг // Методология современной лингвистики: проблемы, поиски, перспективы. - Барнаул, 2000. - С. 41 - 51.

7. Борисова Л.Н. Роль и механизм рефлексии в психолого-педагогической деятельности / Л.Н. Борисова // Психолог. - 2015. - № 2. - С. 118 -145.

8. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования / Л.С. Выготский - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. - 519 с.

9. Корнилова О.А. Роль профессиональной рефлексии в деятельности специалиста социальной работы / О.А. Корнилова // Альманах современной науки и образования. - 2007. - № 5 (5). - C. 112 - 114.

10. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий / Ю.Н. Кулюткин // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. -М.: Просвещение, 1979. - С. 22 - 28.

11. Ладенко И.С. Формирование творческого мышления и культивирование рефлексии / И.С. Ладенко, И.Н. Семенов, С.Ю. Степанов. - Новосибирск: Препринт, 1990. - 65 с. (АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т истории, филологии и философии).

12. Лекторский В.А. Идеал, утопия и критическая рефлексия /В.А. Лекторский. - М.: РОССПЭН, 1996. 302 с.

13. Мамардашвили М.К. К пространственновременной феноменологии событий знания / М.К. Мамардашвили //Вопросы философии. - 1994. № 1. - С. 73 - 84.

14. Романова М.В. Профессиональная рефлексия студентов педагогов-психологов: методологический аспект [Электронный ресурс] / М.В. Романова // Современные проблемы науки и образования. - 2012. - №2. - Режим доступа: www.science- education.ru / 102-6091.

15. Семиченко В.А. Рефлексивний підхід як основа технологічного забезпечення підготовки педагогічних кадрів / В.А. Семиченко // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: [зб. статей]. - Миколаїв: Вид-во НаУКМА, 2002. - С. 64 - 67.

16. Слободчиков В.И. Психология человека. Введение в психологию субъективности / В.И. Слободчиков, Е.И. Исаев.- М.: Школа Пресс, 1995. - 383 с.

17. Фонарев А.Р. Развитие личности в процессе профессионализации / А.Р. Фонарев // Вопросы психологии. - 2004. - №6. - С. 72 - 83.

18. Щедровицкий Г.П. Рефлексия в деятельности / Г.П. Щедровицкий // Вопросы методологии. - 1994. - №4. - С. 76 - 121.

Размещено на Allbest.ru