Соціально-професійна орієнтація старшокласників засобами сучасного підручника

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.5.091.64+ 37.048.4

СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОГО ПІДРУЧНИКА

Микола Васьківський, науковий співробітник відділу профільного навчання і профконсультацій

Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ

У статті розглядається питання конструювання змісту сучасного підручника в умовах профільного навчання відповідно до потреб та нахилів учнів, що й передбачено парадигмою особистісно-орієнтованого навчання. Автор обґрунтовує необхідність адаптації текстових і позатекстових елементів підручника до соціально-професійної орієнтації старшокласників, що уможливить спрямованіший і усвідомленіший вибір майбутньої професії. У статті подаються рекомендації щодо реалізації профорієнтаційних текстових і позатекстових елементів у структурі сучасного підручника для старшої школи в умовах профільного навчання.

Ключові слова: підручник, старшокласники, профільне навчання, соціально-професійна орієнтація.

Літ. 7.

Стаття надійшла до редакції 09.10.2015

підручник профільний навчання позатекстовий

Николай Васькивскый, научный сотрудник отдела профильного обучения и профконсультаций

Института педагогики НАПН Украины, г. Киев

социально-профессиональная ориентация старшеклассников

СРЕДСТВАМИ СОВРЕМЕННОГО УЧЕБНИКА

В статье рассматриваются вопросы конструирования содержания современного учебника в условиях профильного обучения с учетом потребностей и способностей старшеклассников, что предусмотрено парадигмой личностно-ориентированного обучения. Автор обосновывает необходимость адаптации текстовых и внетекстовых элементов учебника к социально-профессиональной ориентации учеников старшей школы, что сделает возможным целенаправленный и осознанный выбор будущей профессии. В статье даются рекомендации по реализации профориентационных текстовых и внетекстовых элементов в структуре современного учебника для старшей школы в условиях профильного обучения.

Ключевые слова: учебник, старшеклассники, профильное обучение, социально-профессиональная ориентация.

Mykola Vaskivsky, Researcher of the Department of Profile Education and Profile Consultion

Institute of Pedagogy NAPS of Ukraine, Kyiv

SOCIO-PROFESSIONAL ORIENTATION OF SENIOR PUPILS BY MEANS OF CONTEMPORARY TUTORIAL

In the article the author considers questions about designing the modern textbook for organize profile training in high school. The content of this textbook should correspond to needs and dispositions of pupils. It's provided by the paradigm of personality learning.

The author presents the results of surveys of teachers and senior pupils about the need for reorganization of educational work, which must correspond to the profile education. The article also explains the need to adapt the text and extra-textual elements of the textbook to the social-professional orientations of senior pupils. This will permit for senior pupils to make a purposeful choice of future profession. The article provides recommendations for the realization of career guidance text and extra-textual elements that are needed in the structure the modern textbook for the high school in the conditions of profile training. Direct to examples of such elements.

Keywords: textbook, senior pupils, profile education, social-professional orientations of senior pupils.

Постановка проблеми. Стрімке зростання інформаційних потоків, інформатизація суспільного життя, розширення сфер людської діяльності є потужними чинниками, що стримують засвоєння інформації в повному обсязі кожною людиною. Постає потреба навчати учнів орієнтуватись в інформаційному полі сучасності, особливо, коли йдеться про соціально-професійну орієнтацію старшокласників. Відтак, як актуальна постає проблема спеціалізації в певній сфері соціальної діяльності. Чи достатньою мірою може бути забезпечена відповідна підготовка особистості на рівні загальної середньої освіти? Наскільки профільне навчання зорієнтоване на реалізацію саме цього завдання?

Звісно, зміст навчальних книг в умовах профільного навчання має містити значну частку текстових і позатекстових елементів, що виконують, передусім, профорієнтаційну функцію. Тобто, зміст має орієнтувати учня у світі професій, спрямовувати його на відповідну професійну діяльність, сприяти виявленню професійних уподобань, якщо самотужки старшокласник не може зорієнтуватися чи визначитися. Утім, у змісті навчальних підручників недостатньо профорієнтаційного змісту, а подекуди він зовсім відсутній. На думку науковців, це нівелює саму ідею профільного навчання. Розглядаючи орієнтацію змісту освіти на функціональне використання здобутих знань, тобто на профільне спрямування знань і практичну їх значущість, зазначають, що “на сучасному етапі змістова структура загальної освіти не сповна забезпечує фундаментальний характер і профільну спрямованість освіти [4, 6]”.

Зі свого боку ми, провівши опитування вчителів на предмет удосконалення змісту освіти у старшій школі, виявили, що, на їхню думку, навчально-виховний процес на засадах профільності потребує реорганізації (70,53% респондентів). Така реорганізація має бути здійснена з урахуванням того, що у старшокласників часто змінюється інтерес до професії (тобто, має бути забезпечено відповідну варіативність і гнучкість).

Аналіз останніх досліджень. Ученими досліджувалися, зокрема: профорієнтаційну спрямованість змісту сучасного підручника (В.І. Доротюк, Ф.Г. Левченко, М.І. Піддячий та ін.); сутність підручника, його структуру та функціональне забезпечення (В.П. Безпалько, Г. Бейлінсон, Н.М. Буринська, Д.Д. Зуєв, О.М. Топузов, В.С. Цетлін та ін.); місце і роль навчальної книги в навчально-виховному процесі (Ю.К. Бабанський, І.Я. Лернер, М.М. Скаткін та ін.); робота з підручником (текстом) на уроках (С.М. Бондаренко, Г.Г. Гранік, Л.А. Концева, Н.В. Чепелєва та ін.). У дослідженнях ГГ Гранік, Ф. Жуйкова, ГС. Костюка, Н.О. Менчинської розкрито психологічні основи побудови шкільного підручника. Вченими розробляються також питання: оцінювання складності текстів (І.П. Ґудзик, Я.А. Мікк, А.М. Сохор, В.С. Цетлін та ін.); функції текстових елементів (В.Г Бейлінсон, Д.Д. Зуєв, І.Я. Лернер та ін.); критерії добору для підручників навчального матеріалу (Л.П. Величко, О.Я. Савченко, І.О. Склярова та ін.); особистісну орієнтація змісту профільного навчання (Н.М. Бібік, М.І. Бурда, В.І. Кизенко, Н.І. Шиян та ін.).

Констатуючи суттєвий внесок науковців у розроблення проблем сучасного підручника, зауважимо: питання соціально-професійної орієнтації у структурі сучасного підручника в умовах профільного навчання досліджено недостатньо. Деякі аспекти порушуємо у цій статті.

Мета статті полягає в окресленні проблем сучасного навчального підручника з огляду на потребу соціально-професійної орієнтації старшокласників.

Основна частина. Зміна професійних пріоритетів, уподобань і звичайної зацікавленості спеціальністю детермінується низкою як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Серед зовнішніх, наприклад, неправильне уявлення (неадекватний образ) про зміст праці або про перспективи професії, сформоване за впливу профільного навчання в школі. Серед внутрішніх - низька здатність більш-менш об'єктивно оцінити свої розумові, інтелектуальні, творчі (і навіть фізичні) можливості. Може мати місце звичайне ігнорування своїх психофізіологічних особливостей (образ свого “Я” сформувався близьким до ідеального), що й веде до переоцінювання своїх життєвих психічних сил. Саме у цьому криються не тільки витоки суперечності “я - соціум”, але й першопричини неадекватної вимогам часу соціально-професійної орієнтації старшокласників і вибір власної життєвої траєкторії.

З огляду на викладене, зазначаємо, що професійне самовизначення, як і становлення самої особистості, потребує копіткої праці вчителів, тривалого, цілеспрямованого й поступового формування у школярів внутрішньої готовності до усвідомленого самостійного вибору професії на основі побудови адекватного її образу За потреби має відбуватися коригування соціально- професійної орієнтації старшокласників, їхніх намірів щодо реалізації перспектив своєї життєдіяльності й подальшого розвитку. Відтак, зміст навчальних підручників в умовах профільного навчання має містити й такі текстові і позатекстові елементи, що виконують не тільки профорієнтаційну функцію, але й розтлумачують суть професійної діяльності, залежність ефективності опанування професії і подальшої професійної діяльності від психофізіологічних особливостей.

Зміст підручника в профільній школі має бути збагачений текстовими та зображувальними елементами, що викликають значну рефлексію, коли йдеться про з'ясування старшокласником своєї готовності бути дорослим, здатним визначитись у житті і здобути професію, спроможним влитись у відповідну сферу виробничих відносин, вибудовувати професійну кар'єру. Загалом, слід визнати, що сучасний підручник як засіб соціально-професійної орієнтації старшокласників має допомагати учневі віднаходити особистісно значущі смисли в конкретній професійній діяльності.

Опитування старшокласників дало змогу з'ясувати, що до актуальних проблем особистісного характеру старшокласники відносять: вибір майбутньої професії - 86,17%, вибір мети в житті - 80,85%, самопочуття і власне здоров'я - 77,89%. Проблеми вибору орієнтирів у житті “посіли” 7-ме місце - 63,83%. Розглядаючи проблеми вибору, ми з'ясували, що 82,14% старшокласників замислюються над тим, якою може бути чи буде їхня професія. 75,57% учнів не визначилися з метою в житті, а для 60,71% актуальним залишається вибір життєвих орієнтирів.

Тож на сучасний підручник для старшої школи покладається необхідність урахування потреб та інтересів учнів, що й реалізуватиме соціально- професійну орієнтацію, і, водночас, парадигму особистісно орієнтованого навчання. Адже профільне навчання спрямовується на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, на розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, на мотивацію до здобуття професії, на підтримку прагнення особистості до саморозвитку та самоосвіти.

За таких умов уможливлюється не тільки виявлення професійних уподобань учнів, але й формуються “інтереси, потреби, самомотивоване самостійне навчання як усвідомлена навчальна діяльність [1,67]”, що, на нашу думку, позитивно впливає на соціально-професійну орієнтацію старшокласників.

Концептуальною основою теорії шкільного підручника є визнання його двоєдиної сутності - з одного боку, як носія змісту освіти, а з іншого - як засобу навчання. Наразі, як засіб навчання підручник для старшої школи потребує модернізації. Задля професійного самовизначення, соціально-професійної орієнтації 87,10% старшокласників послуговуються відповідною інформацією від учителя, а також поданою у підручниках, інших книгах, посібниках і наявною в мережі Інтернет. Утім, детальний аналіз емпіричних даних засвідчив, що: 4,03% користуюся інформацією від учителя і черпають її з підручників; 2,42% користуюся тільки підручником; 1,61% користуюся інформацією тільки від учителя; 1,61% нічим не користуюся.

Водночас, в умовах профільного навчання учні мають змогу обирати навчальні предмети і курси, що поглиблюють, розширюють і доповнюють загальнообов'язковий навчальний зміст. У такий спосіб вони долучаються до різних видів практичної діяльності з орієнтацією на майбутню професію.

Сучасний підручник як засіб реалізації змісту профільного навчання, наголошує В.І Доротюк, має містити матеріал профорієнтаційного спрямування, що даватиме змогу учневі ознайомлюватися зі світом професій, дотичних до профільного предмета, визначати професійно значущі якості особистості [3, 194]”.

Ураховуючи той факт, що основною функцією підручника як засобу реалізації навчального тексту є передавання знань, В.С. Цетлін поділяє ці структурні елементи підручника за обсягом. З огляду на це, виокремлює мікро- і макротексти, що слугують для повідомлення інформації в готовому вигляді. За результатами аналізу В.Л. Лізвінський висновує, що більшість науковців та авторів навчальних книг підтримують структурну схему підручника, яку запропонував Д.Д. Зуєв. Водночас він зазначає: “провідними структурними підсистемами виступають тексти й позатекстові компоненти. Текст підручника є основним “скелетом” підручника, розкриває його зміст, забезпечує послідовний і максимально повний виклад та аргументацію навчального матеріалу відповідно до програми [5, 4]”; “позатекстові компоненти також виконують службову функцію до основного тексту. Вони організовують його засвоєння, полегшують розуміння та практичне використання [Там само]”.

У роботах Д.Д. Зуєва, А.І. Умана, Л.М. Фрідмана розкрито сутність поняття “завдання”; встановлено співвідношення між термінами “вправа”, “запитання”, “завдання”, “задача”. Більшість авторів схильні вважати, що поняття “завдання” ширше, а задачу можна розглядати як особливий вид завдання. Так, наприклад, А.І. Уман, В.С. Цетлін до складу навчальних завдань відносять вправи і задачі, а розрізняють їх так: вправи - це завдання, спосіб виконання яких цілком відомий; задачі - завдання, спосіб виконання яких невідомий або майже невідомий. Запитання при цьому належать або до вправ, або до задач - залежно від діяльності, яку вони передбачають [6; 7].

В умовах профільного навчання профорієнтаційну роль, окрім описового текстового матеріалу, мають виконувати і завдання та задачі. Характер завдань обумовлюється специфікою профільної підготовки. Так, з метою соціально-професійної орієнтації учнів старшої школи мають пропонуватися завдання пізнавально-пошукового і дослідницького типів, що сприятимуть набуттю навичок прогнозування у сфері майбутньої професійної діяльності. Такі завдання мають викликати в учнів старшої школи інтелектуальне напруження, збуджувати пізнавальний інтерес, спонукати до активного самостійного засвоєння нових знань.

Звісно, у змісті підручника з метою профорієнтації має використовуватися різний літературний матеріал - метафори, притчі, епіграфи, уривки з літературних творів - на профільну тематику. Робота з цим матеріалом дає змогу ознайомитися зі специфікою різних професій, водночас розвиваючи вміння аналізувати, узагальнювати, грамотно будувати і висловлювати думки, формувати відповідні уявлення, сприяти критичному мисленню.

Наприклад, у підручниках з української мови можна використати тексти з описом професії, і водночас запропонувати учням самостійно визначити, про яку саме професію йдеться.

Текст-1. Люди цієї професії першими прибувають на місце злочину. Вони все знають про відбитки пальців і про почерк людини. Будь- який спеціаліст цієї професії знає, що у чоловіків довжина кроку 60 - 90 см, а у жінок і людей похилого віку - 50 - 70. Якщо довжина кроку сягає метра і більше, це вказує на те, що людина біжить. (Криміналіст).

Текст-2. У лісі, в пустелі, в горах, у містах і навіть у море тягнуться лінії електропередач. Вони несуть нам світло, тепло, а головне - електроенергію. Проведенням профілактичних і аварійних робіт на електричному обладнанні, підтриманням стану електромереж, трас повітряних і підземних кабельних ліній зайняті представники цієї професії. Суворе дотримання правил техніки безпеки - обов'язкова умова цієї професії. (Електромонтажник).

У підручниках з хімії, географії, фізики також мають бути завдання на профорієнтаційну тематику. Наприклад, у підручнику з хімії (10-й кл.; тема “Неметалічні елементи та їхні сполуки”) можливі такі завдання:

як науковець, схарактеризуй фізико-хімічну характеристику основ синтезу амоніаку;

як технолог, поясни, чому під час синтезу амоніаку використовують саме циклічну систему виробництва;

як маркетолог, вкажи галузі застосування амоніаку, спираючись на його властивості;

як лікар, вкажи на перші ознаки отруєння амоніаком (яку першу допомогу потрібно надати потерпілому?);

як еколог, розкажи про способи утилізації відходів виробництва амоніаку? [за: 2, 53].

Також у підручниках мають бути передбачені завдання для самостійного пошуку інформації, метою яких є виявлення учнів, які мають нахили та здібності до певної професії. Такі завдання активізують пізнавальну діяльність школярів на уроках та в позаурочний час, поглиблюють їхні знання, вдосконалюють уміння і навички як загального, так і професійного характеру, розвивають у них професійні інтереси й стимулюють творчий потенціал. Наприклад, підготуйте: презентації на диску (“Екологічні чинники”, “Природні та штучні екосистеми”); рекламний ролик або плакат “Охорона навколишнього середовища”; наукову конференцію “Вплив людини на навколишнє середовище” і проведіть її; реферат на тему “Хвороби, що виникли внаслідок забруднення навколишнього середовища” і виступіть з доповіддю.

За результатами дослідження ми визначили основні критерії соціально-професійної орієнтації старшокласників: пізнавальний і ціннісно- орієнтаційний. Показники пізнавального критерію: наявність необхідних знань про світ праці, загальні і спеціальні уміння, навички; знання професій, їх сутності, суспільної значущості; знання про стан власного здоров'я і повні відомості про чинники впливу обраної професії на нього. Ціннісно-орієнтаційний критерій включає такі показники: наявність мотиву обрання шляху перспективного навчання; позитивне ставлення до ситуації вибору, активну позицію у прийнятті рішень; уміння оцінювати свої здібності і реальні можливості при виборі майбутньої професії.

Висновки. Сучасний підручник в умовах профільного навчання має виконувати функцію засобу соціально-професійної орієнтації старшокласників. Профорієнтаційні текстові і позатекстові елементи сучасного підручника, підпорядковані професійному самовизначенню старшокласника, сприятимуть розмежуванню правдивих і хибних уявлень про світ професій, реального і віртуального досвіду. Розв'язання старшокласникам у відповідний спосіб дібраних вправ і завдань (задач), складених гіпотетичних життєвих ситуацій поступово забезпечуватиме перехід від вивченого і засвоєного у навчально- виховному процесі до інтеграції знань, умінь, здібностей, що будуть перевірено на міцність у подальшій професійній і соціальній практиці.

Література

1. Бібік Н.М. Профільна школа: проблеми науково-методичного супроводження [Текст] / Н.М. Бібік, М.І. Бурда //Наукові записки Вінницького державного пед. ун-ту імені М. Коцюбинського. - Вінниця: ВДПУ, 2004. - №11. - С. 66 - 68.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬО ОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ

2. Дидактичні засади формування навчальних профілів: посібник [Текст] / [авт. кол.: В.І. Кизенко, О.К. Корсакова, Л.А. Липова, Л.Л. Момот, С.Е. Трубачева, В.Р Ільченко] / [занаук. ред. В.І. Кизенка]. - К.: Пед. думка, 2010. - 132 с., іл., табл.

3. Доротюк В.І. Вимоги до підручників для профільної школи. Профорієнтаційна складова [Текст]/В.І. Доротюк//Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць/[ред. кол.; голов. ред. О.М. Топузов]. -К.: Пед. думка, 2014. - Вип. 14. - 866 с. - С. 189 -197.

4. Концепція фундаменталізації змісту освіти у старшій школі в умовах профільного навчання [Текст] // Дидактика: теорія і практика: зб. наук.

5. праць/[за наук. ред. ГО.Васьківської; упоряд. СВ. Косянчука]. - К.: Вид-во Ін-ту обдарованої дитини НАПН України, 2015. - 224 с. - С. 5 - 23.

6. Лізвінський В.Л. Дидактичні основи відбору та структурування навчального матеріалу для вузівського підручника з педагогіки [Електронний ресурс] / В. Л. Лізвінський. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portaPSoc_Gum/Pfo/2009_4files/ped904_36.pdf

7. Уман А.И. Учебное задание и его типы [Текст] /А.И. Уман //Новые исследования в педагогических науках. - М.: Педагогика, 1983. - № 2(42). - С. 32 - 35.

8. Цетлин В. С. Доступность и трудность в обучении [Текст]/В.С. Цетлин. -М.: Знание, 1984. -80 с.

Размещено на Allbest.ru