Розвиток освіти на Закарпатті у XVIII столітті у світлі рукописних документів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37: 09 (477.87) “17”

Коледж мистецтва ім. А. Ерделі Закарпатського художнього інституту

РОЗВИТОК ОСВІТИ НА ЗАКАРПАТТІ У XVIII СТ. У СВІТЛІ РУКОПИСНИХ ДОКУМЕНТІВ

м. Ужгород, Україна

Постановка проблеми. У XVIII ст. особливої актуальності набуває питання освіти населення, у цьому значну роль відігравало відкриття народних шкіл. Звісно, питання освіти стало актуальним не тільки у XVIII ст., бо і значно раніше воно було дуже гострим. На території України це знайшло свій спосіб реалізації у формі виникнення народних шкіл за прикладом Львівської братської школи, а пізніше Луцької. Порядок навчання у цих закладах регламентувався статутом Львівської братської школи «Порядок шкільний» (1586). Важливо звернути увагу на те, що вже у цьому положенні відображається вплив гуманістичних поглядів на порядок та принцип навчання. Зокрема, значна увага приділялася не тільки навчанню, але і питанню виховання та моральності. Учитель повинен був являти зразок високоморальної поведінки; на почесних перших лавах у школі рекомендувалося садовити найкращих учнів, «навіть коли б вони були дуже вбогі». Обмежувалося застосування тілесних покарань. [24: 626-650]

Мета дослідження: Питання освіти на Закарпатті до середини XVIII ст. детально не вивчено, хоча до нього зверталися автори у «Нарисах історії Закарпаття. Том І» [6: 436] Однак навіть побіжний погляд на візитаційні протоколи єпископа Михайла- Мануїла Ольшавського 1750-1751 рр. дає підстави говорити, що значна частина духовенства залишалася малограмотною. У такій ситуації стало гострим питання освіти руського населення у контексті становлення національної самосвідомості центральноєвропейських народів. Це зумовлювало потребу у проведенні освітніх реформ на державному рівні. Такою і стала освітня реформа в імперії Габ- сбургів у кінці XVIII ст., яка визначила напрямки розвитку як нових типів шкіл, так і вдосконалення старих, пристосовуючи їх до тогочасних умов. Основні принципи нової шкільної системи Австрійської імперії викладено у двох важливих документах - «Ratio ed^ac^^» (1777) та законах середини 1780-х років про введення обов'язкового навчання дітей рідною мовою з 6 до 12 років і визнання рівноправності усіх конфесій.

Виклад основного матеріалу. Розвиток шкільництва у XVIII ст. зумовив появу на території історичної Мукачівської єпархії букварів, перший з яких «Буквар языка славенська», виданий у 1699 р. у Трнаві за сприяння єпископа Йосипа Декамеліса для навчання руського населення [20: 118]. Однак політична та економічна ситуація кінця XVII - першої половини XVIII ст. не була сприятлива для розвитку освіти на Закарпатті.

Своєрідним початком відчутних змін у стані освіти вважаємо середину XVIII ст. Саме у 1744 р. єпископом Михайлом-Мануїлом Ольшавським було відкрито двокласну школу в Мукачеві. Можна припустити, що з цим пов'язано видання у Коложварській типографа' 1746 р. праці «Elementa puerilis institutionis in lingva Latina. Начало письмен дЪтем к наставленїю на латинскомъ языкЪ». Тобто, це один із перших двомовних (латинсько-церковнослов'янських) підручників, який містив алфавіт, правила читання, молитви, заповіді, основи катехізису, основи лічби. З метою організації нових шкіл єпископ звертається до імператриці Марії-Терезії (Звернення Мукачівського єпископа Ольшавського до австрійської імператриці про організацію єпархіальних шкіл. Ці старання призвели до певних зрушень, й у 1763 р. виходить Декрет австрійської імператриці Марії- Терезії про дозвіл на відкриття типографії і нових шкіл на території володінь графа Шенборна. Про розуміння державою ролі освіти свідчать й «Договір керівництва м. Дорог (зараз Гайду-Дорог, Угорщина) з учителем Райковичем Георгієм про навчання дітей у школі» та «Інформація про відкриття нових і стан старих єпархіальних шкіл».

Своєрідним відображення стану освіти в краї XVIII ст. є ряд відомих документів Державного архіву у Закарпатській області, та ще не представлених для широкого наукового загалу і які, даною працею, вводимо вперше у науковий обіг. Особливо цікавими з огляду на тему нашого дослідження є граматики та рецензії на них, букварі, програми навчальних дисциплін, підручники. Переважно ці документи відображають головні питання, які викликали інтерес у часі поширення ідей просвітництва, зокрема, питання історичної свідомості та ширен- ня освітнього рівня серед населення. У цій статті тільки побіжно перерахуємо наступні документи:

- рецензія Павла Гакга на підручник «Граматика» монаха Іоанна Ієрохима для молодших класів;

- історична довідка про походження та розселення русинів;

- декрет австрійської імператриці Марії-Терезії про видачу дозволу на відкриття у м. Кароль типографа з латинськими і слов'янськими шрифтами;

- розпорядження канцелярії Пожонської королівської ради про забезпечення греко-католицьких приходів церковною літературою домашнього видавництва;

- листування Пожонської королівської ради про випуск букваря для єпархіальних шкіл;

- розпорядження Пожонської королівської ради про організацію приходських шкіл;

- інструкція про відкриття молодших класів гімназії для монахів у Марія-Повчі;

- зобов'язання державних установ і поміщиків про організацію шкіл у Марія-Повчі та Мукачеві;

- лист жупана Каролі Антонія про велику турботу єпископа Бачинського про Унгварську гімназію;

- справа про дозвіл на друкування «Катехизису» для греко-католиків на руській та румунській мовах;

- лист архієпископа Іоанна Пастелія про видання «Біблії» на слов'янській мові;

- лист Пожонської королівської ради про видання «Катехізису» на слов'янській, угорській та німецькій мовах;

- листи директора національних шкіл в м. Надь-Кароль про забезпечення підручниками на руській мові;

- критика на виданий у Відні руський буквар;

- лист марамороського вікарія Георгія Кесеш про відкриття шкіл в м .Хуст, Тячево, Вишково;

- справа про забезпечення церков і шкіл книгами і підручниками;

- критика каноніка Жеткея Андрія на книгу «Катихизис або наука православно-християнська».

Окремо зупинимося на одному з цих документів, а саме на «Інструкції про порядок навчання у Мукачівській єпархіальній школі». Документ уже потрапляв у контекст наукових зацікавлень, зокрема, до нього звертався М. Лелекач у праці «Мука- чевська богословська школа (1744-1776)» у 1945 р. Дослідник брав джерело з метою вивчення історії самої школи. Разом з тим документ слід розглядати не тільки з історичної точки зору, але також з позиції теологічних та мовознавчих досліджень.

Наводячи вперше повний кириличний текст документу, розглядаємо його з мовознавчої точки зору та запрошуємо до вивчення зацікавлених дослідників історії церкви, шкільництва, теологів. Цей документ є двомовний і складається з 11 пунктів правил, написаних церковнослов'янською мовою, та паралельних текстів - латинською. В інструкції наведено порядок навчання, розклад, вказуються терміни складання іспитів та інші дані, пов'язані з навчанням, практикою та поведінкою учнів. Перші три пункти стосуються питання знань при вступі, а також документального підтвердження особи. 4-5 пункти містять докладну інформацію про порядок теоретичного навчання та диспути, розклад занять, 6, 7, 8 та 9 параграфи містять інформацію про принципи практичної підготовки учнів. 10-11 пункти інструкції стосуються порядку випуску учнів школи.

Отже, зупиняємося на детальному розгляді кириличної частини документу. У преамбулі вказується на основоположника новоствореної школи - єпископа Михайла-Мануїла Ольшавського, мету відкриття школи «Всяк oв оучилищу Мукачовском хотяша науку правную слухати, й у своє время сану священническаго ся сподобити»

П. 1 вказує на необхідність належних знань при вступі до школи: «Приходяша оу оучилище, добро читати скоро, писмо писати, наипачеже й Прокимены, Тропары, Славны Стихиры й некоторый подобна добро спИвати має знати, єяже аще небуде знати, оу оучилище не может вийти».

П. 2 акцентує на необхідності підтвердження стану «су правильнаго й свободнаго ложа єсть рожде- ни», надання завіреної печаткою метрики та підкреслює власноручний підпис у документі: «Метрику йли йноє свидініє из собов да принесеть», «иже сія свіде- ніе даст власнов руков подписаны». У цьому параграфі вжито такі народні розмовні форми, як літо, місяць, день, даст власнов руков подписаны, вугодованы

П. 3 вказує на необхідність підтвердити «свіди- нія о своем честном житїю яко попович, йли йн- шый свободникъ» та наявність «попеченїє повинен будеть йміти». Ці відомості також повинні «свіди- ніе оу время собраного цілого Собору, при присто- янїю всіхь духовных, да просить да бы архидїакон, йли нам^ник су иншыма двома, от старійших на нєм власнов руков подписаный были, писанїє же свое печатїю оутвердили». Примітка на полі акцентує, що у випадку наявності дружини необхідно вказати її походження: «Супружницю правильную ли иміеть, єю же от сана девическаго, йли вдови- ческого поял есть». Як і в попередньому пункті звертають на себе увагу простомовні форми: влас- нов руков, свободник.

П. 4 наголошує на необхідності ведення записів, старанного вивчення й обговорення матеріалу «чисто й читателно себі писати оумозрітелні ис- пытати, умноже создатилиі, вуоучити назначеное сідалище, й коло втом часі отправити, нанегоже повеленїе приймет. Повседневні пред себі назна- ченым десятиначалником, оу наоуці преоуспінїіа своєго чрез вопросы, й отвhты пользу провказати». Цікавою є форма «коло в том часі отправити» - тобто, предбачається ведення дискусії. освіта навчання єпархія школа

П. 5 називає учнів школи «Сідалникьі, Колесни- кы, Десятоначальникы» відповідно від терміну навчання, їх обов'язки «по проферовом оумствованїю оуложены кромh всякаго лицізринїіа якобы кйждо на вопросы отвіть даст, повседневный писмено професорови отповестя».

П. 6 - це своєрідний розклад навчання, наголошується на необхідності поділу годин навчання зранку та після обіду «часы оубо тый сице разділе- ны мают быти», для кожного року навчання подано тривалість та назва дисципліни, а також форма навчання. Так, початок навчання встановлюється «в оучилище рано часу осмаго, по пополудню часу втораго кйждо да приходит». Окрім того, вказано форми проведення навчальних занять: «Рано от часу осмаго даже до часу девятаго да будет от Бого- словїи краснописаныне, по писанїи же толкованїе, от часу девіатаго, даже до полдесіатаго дабудет при престоянїіе. Професоровом из прежде толкованно Богословскай наоукы сідалище», «Колесникы их тожде наоукы коло да творіат», тобто, мова йде про спосіб засвоєння матеріалу в групі, обговорення вивченого. Привертають увагу такі слова, як пополуднє, кйждо - розмовні форми, введені до тексту.

П. 7 надає настанови щодо неділі та святкових днів: «День неделный, й святечный кйждо без уся- каго пеащеванїіа на оутрню да приходит», порядок проведення Богослужіння, правила поведінки та обов'язки учнів школи у церкві: «всі чинно піюща Стихиры в церков да вийдут».

П. 8 регламентує проведення Богослужінь: «оут- рніа, й служба от новосщенных иеревь по цілом церковном правилі будетсыа от правовати, на которую подобнымь образом іако оу неделю всі приспіти должны будуть».

П. 9 передбачає, що учні училища повинні «кож- даго місяціа в єдин день всі назначенныи на наказ из матерїй той юже Професорь оуложит, оу оучилищу при всіхь предстоянїю казанїє сотво- ріат» Окрім того «Ддяконы такожде кождой неделі, й свіата, як оу Мукачевской, Росвиговьской, й Под- горіанской церкви такь и пуд городом катехизацїю оучиніат. Подд1'аконы оуто кождаго свіата, й неделі до оутрни даже дослужбы, єдныїи между Ірмо- лойниками, другый между малыма читати оучащи- мисіа наоуку християнскую предложат».

П. 10 вказує на порядок сповіді та причастя: «сповідь стую су причастієм всіє времіа кйждо да прийме», а також звертає увагу на вихід учнів за межі школи.

П. 11 подає інформацію про успішне закінчення навчання «по стязанію всеобщом иєжє кйждого року двакраты будет, оу місяці марті, й Іюлию доб- роє свідінїє своє наукы провкаже. Мирянин за благословенієм Архшастырскым може свідінїє из оучилища просити»; висвячення та пошук можливого місця служіння. Рекомендується надати інформацію, чи місце, на яке претендується, є вільним, а окрім того також, говорячи сучасною мовою, економічний стан можливої парохії. Окрім цього, міститься інформація про порядок відвідування дому та повернення до школи «іако отходя за благосло- веніємь додому аще не вовратися на часі себі на- значенны оу оучилище боле не буде приятый» та неможливість отримати священичий сан без належного благословіння.

Після тексту на латинській мові на ст. 12 документ містить кириличний запис, у якому наголошується, що тільки грамотний попович чи вільний може читати Ірмолой. Також наголошується на необхідності щоденно двічі вправлятися у письмі, щотижня подаючи для розгляду результати вправ настоятелю. Щонеділі та у свято разом «В неділю, й оу сто совокупившисіа из чтущими заповідь четвертую всякь да соблюде. Иниіа еже блюсти іакь богословам, так й читательником оу ихь заповідех по- виліваесіа 1рмолосты також де опасно да сохраніа».

Незважаючи на те, що питання Мукачівської школи 1744 р. досліджувалося багатьма дослідниками, як бачимо з наведених документів, які майже не відомі широкому науковому колу, цей пласт потребує ґрунтовного дослідження. Зокрема, особливої уваги вимагають документи, які відображають розуміння власної історії та принципів ширення освіти в краї, що характерно для Просвітництва.

Висновки і перспективи

Вищепроаналізована «Інструкція про порядок навчання у Мукачівській єпархіальній школі» містить правила прийому, навчання та випуску. Документ свідчить про велику увагу наставників школи до претендентів на навчання. Зокрема, вимагається знання письма, довідку про достовірність інформації про особу- претендента та обов'язкове підтвердження достовірності цієї інформації. Наведені пункти охоплюють дворічний термін навчання, де передбачено не тільки лекції, а й також форму колективного обговорення і практичного застосування отриманих знань. Це дає підстави стверджувати, що Мукачівська школа використовувала передові на той час методи та форми навчання. На практиці демонструвалися як знання простопінія під час недільних та святкових служб, так і теоретичні богословські знання під час обов'язкової катехизації у часі Великого Посту безпосередньо в Мукачівській, Рос- вигівскій, Підгорянській і Пудгородській церквах. Окремо вимагалося вміння навчити дітей читанню та простопінію після утренні у церкві. Окрім того, можемо стверджувати, що до Мукачівської школи міг вступити тільки попович або вільний юнак, який до того часу мав певну підготовку. Це заперечує звинувачення егерського єпископа Барковція, що мукачівський єпископ Михайло-Мануїл Оль- шавський через навчання позбавляє поміщиків їхніх кріпаків [19: 62]. Інструкція містить також значну кількість просторічних лексичних одиниць, тобто, свідчить про вплив народної мови на офіційну книжну.

Документ є важливим для розуміння розвитку та функціонування освіти у краї у XVIII ст. Саме зростання освіченості серед священиків та дияконів зумовило появу великої кількості рукописних богослужбових книг, яких надзвичайно бракувало на Закарпатті. Таким чином, поява окремих переписувачів стала наслідком помітних освітніх змін, що відбувалися на території історичної Мукачівської єпархії. Одночасно півце-учителі стали носіями освіти, національної свідомості та моральності.

Література

1. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп.1. - Спр. №1456, 24.10.1755 Декрет австрійської імператриці Марії-Терезії про видачу дозволу на відкриття у м. Кароль типографії з латинськими і слов'янськими шрифтами. - 1 арк.

2. ДАЗО. - №151. - Оп.1. - Спр. №1867, 1763 Декрет австрійської імператриці Марії-Терезії про дозвіл на відкриття типографії і нових шкіл на території володінь графа Шенборна . - 1 арк.

3. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №1922, 12.01.1764 Договір керівництва м. Дорог з учителем Райковичем Георгієм про навчання дітей у школі. - 2 арк.

4. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. № 1635, 1760 Звернення Мукачівського єпископа Ольшавського до австрійської імператриці про організацію єпархіальних шкіл. - 3 арк.

5. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. № 2573, 31.01.177718.11.1777 Зобов'язання державних установ і поміщиків про організацію шкіл у Марія-Повч та Мукачеві. - 9 арк.

6. I. М. Гранчак, Д. Д. Данилюк, Е. А. Балагурі, В. І. Іль- ко, Г. В. Павленко, В. В. Пальок Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). - Ужгород, 1993. - 436 с.

7. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №2497, 20.10.1776 Інструкція про відкриття молодших класів гімназії для монахів у Марія-Повч. - 6 арк.

8. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №953, 1747 Історична довідка про походження та розселення русинів. - 12 арк.

9. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №1222, 1750 Історична довідка про походження, розселення та віросповідання русинів. - 35 арк.

10. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №2094, 07.03.176825.11.1768 Інформація про відкриття нових і стан старих єпархіальних шкіл. - 19 арк.

11. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. № 3452, 10.02.1786 Критика каноніка Жеткей Андрія на книгу «Катихизис або наука православно-християнська». - 4 арк.

12. ДАЗО. - Ф.№151. - Оп. 1. - Спр. № 2854, 1780 Критика на виданий у Відні руський буквар. - 6 арк.

13. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. № 2683, 1778 Лист архієпископа Іоанна Пастелія про видання «Біблії» на слов'янській мові. - 2 арк.

14. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №2679, 26.06.1778 Лист жупана Каролі Антонія про велику турботу єпископа Бачинського про Унгварську гімназію. - 2 арк.

15. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. № 2867, 20.07.1780 Лист мараморошського вікарія Георгія Кесеш про відкриття шкіл в м.Хуст, Тячево, Вишк. - 2 арк.

16. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №2779, 11.03.1779 Лист Пожоньської королівської ради про видання «Катехізису» на слов'янській, угорській та німецькій мовах. - 2 арк.

17. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп.1. - Спр.№2855,15.05.1780- 20.11.1780 Листи директора національних шкіл в м. Надь-Кароль про забезпечення підручниками руською мовою. - 6 арк.

18. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. № №2222, 10.01. 1771-02.05.1771 Листування Пожоньської королівської ради про випуск букваря для єпархіальних шкіл. - 33 арк.

19. Лучкай М. Історія карпатських русинів // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. - Пряшів, 1992. - Т.18. - С. 62.

20. Мольнар М. Словаки і українці.Причинки до словацько-українських літературних взаємин з додатком документів. - Словацьке педагогічне видавництво в Бра- тіславі. Відділ української літератури в Пряшеві,1965. - С.118

21. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №1061,08.09.1648 Рецензія Павла Гакга на підручник «Граматика» монаха Іоанна Ієрохима для молодших класів. - 1 арк.

22. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №1457, 12.06.1755 Розпорядження канцелярії Пожоньської королівської ради про забезпечення греко-католицьких приходів церковної літературою домашнього видавництва. - 2 арк.

23. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №2923, 7.2.1781 Розпорядження Пожоньської королівської ради про організацію приходських шкіл. - 4 арк.

24. Сірополко С. Історія освіти в Україні.- К., Наук. думка, 2001. - С. 626-650

25. ДАЗО. - Ф. №151. - Оп. 1. - Спр. №2684, 26.06.177823.10.1778 Справа про дозвіл на друкування «Катехизису» для греко-католиків на руській та румунській мовах. - 6 арк.

26. ДАЗО. - Ф.№151. - Оп. 1. - Спр. № 2982, 12.3.178119.11.1781 Справа про забезпечення церков і шкіл книгами і підручниками. - 25 арк.

27. Лелекач М. Мукачевська богословська школа (17441776). - Унгвар, 1945.

Анотація

В. Федоранич. Розвиток освіти на Закарпатті у XVIII ст. у світлі рукописних документів. У статті проведено аналіз «Інструкції про порядок навчання в Мукачівській єпархіальній школі» 1776 р., а також вперше вводяться у науковий обіг ряд документів, які відображають стан освіти на території історичної Мукачівської єпархії у XVIII ст.

Ключові слова: народна школа, національна свідомість, граматика, рецензія, буквар, кириличні документи.

Федоранич В. Развитие образования в Закарпатье в XVIII в. в свете рукописных документов. В статье проведено анализ «Инструкции о порядке обучения в Мука- чевськой эпархиальной школе» 1776 г., а также впервые вводятся в научный обиход ряд документов, которые и отображают состояние образования на территории исторической Мукачевской эпархии в XVIII в.

Ключевые слова: народная школа, национальное сознание, грамматика, рецензия, букварь, кириличные документы.

Fedoranych V. Development of Education in Trans- carpathia in the XVIII century in the light of handwritten documents. The article analyzes the «Instruction on the procedure of learning at Mukachevo Diocesan School» in 1776 and listed a number of documents, which were first introduced in a scientific revolution, and reflect the state of education in the history of Mukachevo eparchy in the XVIII century.

Keywords: public school, national consciousness, grammar, review, primer, Cyrillic documents.

Размещено на Allbest.ru