Сучасна освіта вимагає підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, проведення організаційних дій для посилення методичної підготовки студентів шляхом поглиблення і вдосконалення методичного забезпечення теоретичних дисциплін з циклу диригентсько-хорової підготовки, самостійного опрацювання майбутніми учителями музики сучасних наукових хорознавчих праць і методичних розробок, наукових досліджень і статей, їх активної участі у науково-дослідній роботі.

Педагогічна наука має певні досягнення у вивченні проблеми формування методичної компетентності майбутніх учителів музики з диригентсько-хорової підготовки. Це наукові праці Берещенко О., Соловової Н., Сродних Н., Стельмащук З., Хромушина О. Однак недостатньо дослідженою і актуальною залишається проблема якісної диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики та формування у них методичної компетентності у процесі вивчення курсу хорового диригування. Для вирішення даної проблеми скористаємося технологічною моделлю.

Науковці визначають технологічну модель як цілеспрямовано визначену послідовність навчально-виховного процесу, як моделювання його змісту, форм і методів відповідно до визначеної мети [1, с.116].

Розглянемо технологічну модель, яка розроблена нами з метою формування методичної компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування. Основними структурними складовими такої моделі є наступні блоки: концептуально - цільовий блок; змістовий блок; організаційно-діяльнісний блок; критеріально-діагностичний блок; кінцево-результативний блок. Розглянемо їх більш детально.

1. Концептуально-цільовий блок визначає мету, завдання і принципи технологічної моделі.

Мета технологічної моделі - формування методичної компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування.

Завданням технологічної моделі є творчий розвиток і самовдосконалення студентів, здатність керувати шкільним хором та здійснювати інтерпретацію хорових творів; здійснення оптимізації навчального процесу з хорового диригування та його ефективність у вищих музично-педагогічних закладах освіти відповідно до визначеної структури [2] методичної компетентності майбутніх учителів музики (когнітивно-пізнавальний, емоційно-ціннісний, особистісно-комунікативний, виконавсько-творчий компоненти).

Технологічну модель обґрунтовано з урахуванням традиційних педагогічних і сучасних принципів. Принципами технологічної моделі визначено: принцип систематичності і послідовності, принцип усвідомленого навчання, принцип мотивації та наочності, принцип міцності знань, принцип зв'язку навчання з життям [3]; а також принцип індивідуалізації, національної ідентичності, наукового пізнання, інтенсифікації навчання, інтерактивного навчання, інноваційної наочності, креативного розвитку, підвищення рівня інноваційності, збалансування навчання, змагальності, міждисциплінарних зв'язків, оптимізації навчального процесу.

2. Змістовий блок визначається навчальною програмою, навчальними планами, підручниками, навчальними посібниками, дидактичними матеріалами, сучасними науковими концепціями і методичними розробками з хорового диригування, які є основними для формування методичної компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування.

Для вирішення даної проблеми ми пропонуємо збагатити та поглибити зміст навчальних програм з диригентсько-хорової підготовки, посилити методичну підготовку майбутніх учителів музики за рахунок зміцнення міждисциплінарних зв'язків між хоровим диригуванням і суміжними музичними дисциплінами, оптимізувати навчальний процес з хорового диригування із застосуванням інноваційних методів і технічних засобів навчання[4].

При підготовці майбутніх учителів у нову програму з хорового диригування пропонуємо включити інноваційний розділ - "Музичні комп'ютерні технології у хоровому диригуванні". Його набуття майбутніми учителями музики методичних знань із застосування музичних комп'ютерних технологій у подальшій практичній роботі, формування умінь та навичок, необхідних для створення хорових аранжувань та запису нотного інструментального супроводу на основі музично-комп'ютерних технологій.

3. Організаційно-діяльнісний блок технологічної моделі охоплює організаційні форми, етапи, методи навчання, які у комплексній єдності сприяють формуванню методичної компетентності майбутніх учителів музики.

Організаційними формами визначаємо: індивідуальну форму навчання (практичні заняття, які є основними при вивченні хорового диригування, і творчий діалог між викладачем і студентом); фронтальну роботу і роботу в малих групах (прослуховування хорового твору групою студентів, загальне обговорення, пропозиції, виразне диригування даного твору різними студентами), а також лекції, семінарські заняття, самостійну роботу, колоквіум, ділові ігри, консультації, музичні вітальні, концерти, які сприяють розширенню навчального процесу.

Під час навчального процесу принципово важливим є використання на заняттях з хорового диригування різноманітних методів навчання, які сприяють становленню методичної компетентності майбутніх учителів музики.

Формування методичної компетентності майбутніх фахівців проходить через 3 етапи: мотиваційний, самостійно-пошуковий, діяльнісно-творчий.

Мета першого етапу - мотиваційного - полягає у мотивуванні майбутніх учителів музики до навчання і самовдосконалення. Для цього застосовувався розроблений дисертантом спецкурс "Музичні комп'ютерні технології у хоровому диригуванні".

хорове диригування учитель музика методичний

На цьому етапі плануємо використовувати пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, інтерактивний методи навчання, метод забігання вперед і повернення до вивченого, метод музичного узагальнення (Е. Абдуллін), метод створення художнього контексту (Л. Горюнова).

Другий етап - самостійно-пошуковий. Залучення студентів до самостійної пошукової та науково-дослідної роботи сприяє набуттю додаткових спеціальних методичних знань, формує розвиток методичних компетенцій, розвиток особистісних якостей (самостійності, цілеспрямованості і відповідальності). Важливе значення має самостійний аналіз хорових творів (музично-теоретичний, вокально-хоровий, виконавський) і написання майбутніми фахівцями анотацій на хорові твори з диригування.

Пропонуємо використовувати пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, пошуковий, практичний, інтерактивний методи навчання, метод забігання вперед і повернення до вивченого (Д. Кабалевський), метод музичного узагальнення (Е. Абдулін), метод створення художнього контексту (Л. Горюнова), метод інтонаційно - стильового досягнення музики (Л. Школяр).

Третій етап - діяльнісно-творчий, мета якого - застосування набутих теоретичних знань, умінь і навичок на базі міждисциплінарних зв'язків хорового диригування з суміжними музичними дисциплінами [3] у практичній діяльності (робота з хором, вокально - хорова гурткова і позакласна робота у школі, написання власної музики для дітей, власна інтерпретація творів).

Планується використання пояснювально-ілюстративного, репродуктивного, проблемного, пошукового, практичного, креативного, інтерактивного методів навчання, методу забігання вперед і повернення до вивченого (Д. Кабалевський), методу створення художнього контексту (Л. Горюнова), методу інтонаційно-стильового досягнення музики (Л. Школяр), методу моделювання художньо-творчого процесу (Л. Школяр).

Критериально-діагностичний блок сприяє аналізу, корекції і інтерпретації результатів формування методичної компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування.

Результативний блок передбачає оцінку викладачем і самооцінку студентами досягнутих результатів навчання з хорового диригування, відповідність результатів поставленим навчально-виховним завданням.

Отже, запропонована технологічна модель формування методичної компетентності майбутніх учителів музики здатна забезпечити збагачення та поглиблення змісту інноваційної навчальної програми з хорового диригування, посилення науково-методичної і самостійно-пошукової роботи майбутніх учителів музики, оптимізації навчального процесу з хорового диригування із застосуванням сучасних методів і технічних засобів навчання, цілеспрямувавши їх на формування методичної компетентності майбутніх учителів музики в процесі диригентсько-хорової підготовки.

У подальшій дослідницькій роботі передбачається поглиблений аналіз впливу різноманітних методів навчання на формування методичної компетентності майбутніх вчителів музики.

Література

1. Приходько В.М. Впровадження новітніх технологій у вищій школі / В.М. Приходько // Постметодика. - 2002. - № 2/3. - С.115-118.

2. Теряєва Л.А. Формування методичної компетентності майбутніх учителів музики: категоріальний аналіз проблеми // Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття: Матер. Міжнарод. наук. - практ. конф.16-17 жовт. 2014р. - К.: Київ. ун-т ім.Б. Грінченка, 2014. - С.675-682.

3. Олексюк О.М. Музична педагогіка: навч. посіб. /О.М. Олексюк. - К.: Київ. ун-т ім.Б. Грінченка, 2013. - 248 с.

4. Теряєва Л.А. Формування методичної компетентності майбутніх учителів музики в процесі диригентсько-хорової підготовки / Л.А. Теряєва // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць. - Вип.17 (22). - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2015. - С.49-54.

Размещено на Allbest.ru