Формування фасилітаційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.013: 378

ФОРМУВАННЯ ФАСИЛІТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

І. УЧИТЕЛЬ

Мета: уточнити базові поняття з досліджуваної проблеми, обґрунтувати актуальність формування фасилітаційної компетентості майбутніх педагогів професійного навчання у процесі підготовки у вищому навчальному закладі.

Постановка проблеми в загальному вигляді. В умовах євроінтеграції важливим завданням професійно-технічної освіти стає формування якостей конкурентоспроможної особистості майбутнього кваліфікованого робітника. Посилення уваги до розвитку особистості учня потребує прискорення гуманізації професійного навчання. Гуманізація професійної освіти передбачає орієнтацію педагогічного впливу на розвиток якостей учня як суб'єкта навчання (його активності, ініціативності, самостійності). Відомо, що розвиток інтенсивно відбувається там, де інтелект і почуття розвиваються в єдності, педагог враховує індивідуальні інтереси й здібності. Гуманізація професійного навчання означає, що в навчально-виробничому процесі педагог, насамперед, транслює гуманістичні цінності (цінності життя, освіти, індивідуальності, особистості, розвитку тощо). Формування і розвиток якостей особистості відбувається в діяльності, отже, розробляючи методики професійного навчання, педагог повинен усвідомлювати, що знання, уміння й навички стають для учня цінністю лише за умови, що вони здобуваються через власний досвід, пошук, зусилля, пошук, помилки, роздуми, активну діяльність. Тому для того, щоб в реальних умовах ПТНЗ майбутні педагоги були спроможні здійснювати програму гуманізації професійної освіти, у процесі підготовки вони мають усвідомити сутність змін, які відбуваються в сучасній освіті. Також студенти мають набути власний життєвий досвід гуманістичної педагогіки в умовах навчального закладу.

Пошук шляхів гуманізації підготовки майбутніх кваліфікованих робітників націлює на використання можливостей педагогічної фасилітації. Передовий педагогічний досвід демонструє результативність фасилітативного педагогічного впливу на учнів. Адже завдяки створенню педагогом особливої психологічної атмосфери на занятті зростають пізнавальний інтерес учнів, ініціативність, самостійність, активність мислення, налагоджується навчальне співробітництво, відбувається розвиток особистості.

Розгалуження розвивальних інноваційних технологій демонструє сучасну тенденцію - трансформацію ролі педагога в освітній ситуації. З упровадженням у навчально-виховний процес сучасних технологій педагог усе більше набуває функції консультанта, порадника, наставника [3, 24]. Водночас з огляду на необхідність гуманізації професійної освіти виникає й потреба в педагогах професійного навчання сучасного типу. Здійснення педагогічної гуманістичної взаємодії виявляється у здатності випускника реалізувати гуманну педагогіку, забезпечувати фасилітативну підтримку учнів.

Доцільність формування фасилітац- ійної компетентності майбутніх педагогів опосередковано підтверджується законодавчо-нормативними документами в контексті вимоги підвищення рівня педагогічної майстерності педагогічних кадрів. Сучасне наукове бачення педагогічної майстерності як системи набутих компетентностей педагога створює методологічне підгрунтя для включення в цю систему фасилітаційної компетентності. Таким чином, формування фасилітацій- ної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання сприятиме гуманізації освіти за рахунок підвищення їх педагогічної майстерності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що проблема педагогічної фасилітації знайшла відображення в сучасній науковій літературі, зокрема: психологічна концепція фасилітації обгрунтована К. Роджерсом [9] та ін.; фасилітацію в андрагогічній моделі навчання досліджує Р. Дімухамє- тов [2]; формування фасилітаційної компетентності майстра виробничого навчання вивчає О. Парунова [8]; фасилітатив- ну діяльність педагога в контексті суб'єкт-суб'єктного підходу до педагогічної діяльності досліджує О. Левченко [5]; розвиток здатності до фасилітатив- ної взаємодії у майбутніх соціальних педагогів засобами соціально-педагогічного тренінгу обґрунтовує С. Борисюк [8]; теоретичну модель готовності педагога до фасилітації розроблена Т Філь [10], технологічну модель формування фаси- літативної спрямованості студентів - О. Масловою [6]. Проте залишається недостатньо розробленою тема формування фасилітаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання, особливо у практичному аспекті.

Привертає до себе той факт, що у практиці ВНЗ в особистісному розвитку студентів акцентуються інтелектуальний та інструментальний аспекти; відсутній належний підхід до розвитку емоційно-почуттєвої і вольової сфер їхньої особистості [7, 78]. Пріоритет інтелектуального розвитку в підготовці педагогів призводить до відчуження життєвого досвіду студента від процесу набуття знань, гальмує розвиток його особистості Така ситуація бачиться вкрай тривожною саме тому, що в педагогічному спілкуванні найбільш дієві впливи на учня здійснює особистість педагога.

Аналіз змісту педагогічної практики майбутніх педагогів професійного навчання металургійного профілю показав наявність недоліків, притаманних усій системі професійно-педагогічної підготовки, через що випускники виявляються не цілком готовими приступити до самостійного виконання професійної діяльності. Недостатня увага приділяється психологічному супроводу студентів у процесі педагогічної практики, що не дає їм змоги якісно здійснювати рефлексію якості педагогічної взаємодії, осмислювати набутий досвід професійно-педагогічної діяльності, визначати проблемні моменти. Отже, така ситуація створює перепони для набуття майбутніми педагогами професійно-педагогічних компе- тенцій, необхідних для реалізації гуманістичної педагогіки в професійній освіті.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Діяльність педагога професійного навчання являє собою інтеграцію педагогічних дій, орієнтованих на реалізацію завдань професійного навчання, виховання та розвиток майбутніх кваліфікованих робітників; поєднує в собі функції майстра виробничого навчання та викладача спеціальних і професійно-орієнтованих дисциплін. Вона здійснюється за законами спілкування, а змістом її є керівництво діяльністю учнів у навчанні. Основою гуманізації ("олюднення") освіти виступає гуманістична спрямованість діяльності педагога - домінантна складова структури педагогічної майстерності.

У результаті аналізу праць, у яких розглядаються різні аспекти проблеми педагогічної фасилітації (Е. Зеєр [4], О. Левченко [5], О. Маслова [6], О. Парунова [8], К. Роджерс [9]; С. Шахматова [11] та ін.), ми дійшли думки, що гуманістична спрямованість, реалізована в педагогічних діях, виявляється у фасилі- таційній компетентності педагога. Підтвердження цього знаходимо в розумінні науковцями кола понять, пов'язаних із фасилітацією. професійний навчання фасилітаційний компетентність

Термін "фасилітація" походить від англійського "fasilitate" - полегшувати, сприяти; просувати; "fa.silit.aty" - "легкість, відсутність перешкод; можливості, сприятливі умови".

У психології фасилітація характеризується як процес полегшення і посилення продуктивності освіти, навчання і виховання, розвиток суб'єктів педагогічної взаємодії за рахунок їх стилю спілкування та особливостей особистості педагога й учня [11, 20].

Гуманістична спрямованість особистості педагога виявляється в ролі педа- гога-фасилітатора, яка описана в працях К. Роджерса [9] у вигляді системи осо- бистісних настанов, що виявляються у міжособистісній взаємодії. Концепція К. Роджерса базується на безумовному позитивному прийнятті й довірі в межах суб'єкт-суб'єктних взаємин у навчальній ситуації; емпатійному розумінні педагогом учня; конгруентному самовираженні у спілкуванні, що означає відкритість педагога власним думкам і почуттям, які виникають у зв'язку з навчальною ситуацією.

Своєрідність ролі педагога-фасиліта- тора полягає в тому, що педагог від початку упевнений у здатностях учня розвиватися, долати перепони; він стимулює і підтримує їх, керується ресурсними можливостями учня, допомагає виявити їх у собі кожному учню, без винятку.

Базуючись на концепції К. Роджерса, у вітчизняних педагогічних дослідженнях фасилітація подається як вид педагогічної взаємодії, у процесі якої головною метою діяльності педагога є допомога та створення сприятливих умов для саморозвитку і самореалізації іншого суб'єкта (О. Левченко) [5, 25]; форма взаємодії, що базується на засадах гуманізму, полісуб'єктності, толерантності й довіри, забезпечує пошук гуманізації навчально-виховного процесу в цілому (С. Борисюк) [1, 181].

Фасилітація, вважає Е. Зеєр, посилює продуктивність освіти й розвиток суб'єктів професійно-освітнього процесу за рахунок особливого довірчого стилю педагогічного спілкування й особливої ролі особистісних якостей педагога [4, 19]. Отже, для того щоб майбутній педагог був спроможним здійснювати фасилітацію, у нього необхідно сформувати необхідні особистіші якості.

Фасилітативна спрямованість педагога, як зазначає О. Маслова, виявляється: у позитивному ставленні до учня, до себе, до діяльності, у створенні умов для продуктивної освіти й безпечного розвитку всіх суб'єктів професійно-освітнього процесу за рахунок особистісно орієнтованого стилю спілкування й діяльності [6, 1]. Ефективність формування фасилітативної спрямованості у студентів дослідниця пов'язує з формуванням усіх її складових. Такими структурними компонентами фасилітативної спрямованості педагога вчена визначає: 1) емоційно-ког- нітивний (усвідомлення й прийняття системи цінностей); 2) праксеологічно-по- ведінковий (оволодіння фасилітативною технологією і розвинені навички безпечної поведінки); 3) рефлексивний (самоаналіз і самооцінка власної діяльності та поведінки, а також діяльності й поведінки учня).

Між поняттями "фасилітативна спрямованість" і "фасилітаційна компетентність" існує логічний зв'язок.

Досліджуючи проблему формування фасилітаційної компетентності майстра виробничого навчання, О. Парунова і Р. Дімухамєтов визначають її як інтегративну якість педагога, що має складну структуру, і виокремлюють у ній чотири компоненти: (мотиваційний, ког- нітивний, операціонально-діяльнісний та рефлексивний) [8, 81].

Означені вище автори обґрунтовують сутність і зміст кожного з компонентів наступним чином. Визначаючи мотиваційний компонент як системоут- ворювальний, дослідники акцентують на значенні усвідомлення майбутнім майстром сутнісної зміни сучасної ролі педагога (з "транслятора знань" на "фасилі- татора навчання"), орієнтацію педагога на довгострокові результати і саморозвиток учня тощо. Про сформованість когнітивного компонента фасилітаційної компетентності майстра свідчить наявність у нього комплексу знань (про сутність фасилітації, основи фасилітац- ійної взаємодії та фасилітаційні технології тощо). Сформованість операціонально- діяльнісного компонента фасилітаційної компетентності демонструє володіння певними уміннями й навичками (наприклад, застосовувати технології на основі усвідомлення освітніх потреб учня, стимулювати суб'єктний досвід на основі методів і форм стимулювання пізнавальної активності учня тощо).

Про сформованість рефлексивного компонента фасилітаційної компетентності майстра виробничого навчання свідчать його здатності: аналізувати (результати власної фасилітуючої діяльності), контролювати, осмислювати, усвідомлювати (позиції педагога в освітньому процесі), творчо долати проблемні моменти [8, 81].

Висновки

Таким чином, усвідомлення майбутніми педагогами кардинальної зміни сучасної ролі педагога з "транслятора знань" на "фасилітатора навчання" необхідне для уявлення про педагога професійного навчання сучасного типу й розуміння сутнісних змін, що пов'язані з гуманізацією освіти. Фасилітаційна компетентність педагога є виявленням гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності. Формування фасилітаційної компетентності в майбутніх педагогів передбачає формування чотирьох компонентів: мотиваційного, когнітивного, операціонально-діяль- нісного і рефлексивного. Результат формування фасилітаційної компетентності у студентів під впливом викладачів полягає в тому, що студент набуває якостей фасилітатора. Для ефективного формування фасилітаційної компетентності у студентів професійна підготовка у ВНЗ повинна бути інноваційною за змістом і формою, опиратися на останні наукові досягнення філософії освіти, андрагогіки, педагогіки, психології й дидактики вищої школи.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є впровадження результатів теоретичного дослідження у підготовку бакалаврів професійної освіти, а саме: оновити зміст дисциплін, що викладаються у ВНЗ майбутнім педагогам професійного навчання металургійного профілю ("Педагогічна психологія", "Професійна педагогіка", "Основи педагогічної майстерності", "Методика професійного навчання"), за рахунок включення теоретичних психологічних, педагогічних, методичних аспектів теми "Педагогічна фасилітація" та розробити методики їх реалізації на практичних заняттях.

Література

1. Борисюк С. О. Розвиток здатності до фасилітативної взаємодії у майбутніх соціальних педагогів засобами соціально-педагогічного тренінгу / С. О. Борисюк // Наукові записки НДУ ім. М. В. Гоголя : Психолого-педагогічні науки. - Ніжин : Вид-во НДУ ім. Миколи Гоголя, 2011. - № 5. - С. 180-182.

2. Димухаметов Р С. Фасилитация в системе повышения квалификации педагогов : дис д-ра. пед. наук : 13.00.08 / Р. С. Димухаметов; Магнитогорский государственный университет. - Магнитогорск, 2006. - 398 с.

3. Дубасенюк О. А. Інноваційні освітні технології та методики в системі професійно-педагогічної підготовки / О. А. Дубасенюк // Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики : монографія / за ред. О. А. Дубасе- нюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 14-47.

4. Зеер Э. Ф. Личностно ориентированное профессиональное образование /Ф. Зеер, Г. М. Романцев // Педагогика. - 2002. - № 3. - С. 16-21.

5. Левченко О. О. Фасилітативна діяльність педагога в контексті суб'єкт- суб'єктного підходу до педагогічної діяльності / О. О. Левченко // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. - Вип. 39. Філософські науки. - С. 23-26.

6. Маслова Е. А. Условия формирования фасилитативной направленности у студентов педагогического колледжа / Е. А. Маслова // Современные проблемы науки и образования : электронный научный журнал. Педагогические науки, 2012.

7. Отич О. М. Естетичні та етичні засади педагогічної майстерності вчителя й викладача вищої школи / О.М. Отич // Естетичні та етичні основи розвитку педагогічної майстерності викладачів вищих педагогічних навчальних закладів : бібліогр. покажч. / [упор. Л. Н. Штома; наук. консультант і авт. вступ. ст. О. М. Отич; наук. ред. І. А. Зязюн; бібліогр. ред. Л. Н. Штома]. - Кіровоград : Імекс- ЛТД, 2013. - 150 с.

8. Парунова Е. Ю. Формирование фасилитационной компетентности будущих мастеров производственного обучения / Е. Ю. Парунова, Р. С. Димухаме- тов // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Образование. Педагогические науки. - Челябинск : Изд-во ЮУГУ, 2011. - Вып. № 24 (241). - С. 79-83.

9. Роджерс К., Фрейберг Дж. Свобода учиться / Пер. с англ. А. Б. Орлова, С. С. Степанова, Е. Ю. Патяе- вой. - М., 2002. - 527 с.

10. Филь Т. А. Теоретическая модель готовности к фасилитации педагога / Т. А. Филь// Международный научноисследовательский журнал. - № 8 (15) -

11. Шахматова С. И. Педагогическая фасилитация: особенности формирования и развития / С. И. Шахматова // Журнал "Профессиональное образование". Приложение "Новые педагогические исследования". - № 3. - 2006. - М. : ИСОМ, 2006. - С. 118-126.

Анотація

Формування фасилітаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання розглядається в контексті гуманізації вітчизняної професійної освіти. Аналізуються актуальні для підготовки педагога професійного навчання в умовах сучасного вищого навчального закладу суперечності, розглянуто шляхи до їхнього вирішення. У результаті аналізу науково-педагогічної літератури розкривається сутність поняття "педагогічна фасилітація" і "фасиліта- ційна компетентність педагога професійного навчання". Схарактеризовано структурні компоненти фасилітаційної компетентності педагога професійного навчання. Структура фасилітаційної компетентності педагога професійного навчання представлена чотирма компонентами: мотиваційним, когнітивним, операціонально-діяльнісним і рефлексивним.

Ключові слова: кваліфікований робітник, гуманізація, гуманістична спрямованість, педагогічна майстерність, педагогічна фасилітація, фасилітаційна компетентність, педагог професійного навчання.

Формирование фасилитаци- онной компетентности будущих педагогов професіонального обучения рассматривается в контексте гуманизации отечественного профессионального образования. Анализируются актуальные противоречия при подготовке педагога профессионального обучения в условиях современного вуза, рассмотрены пути к их разрешению. В результате анализа научно-педагогической литературы раскрывается сущность понятия "педагогическая фасилитация" и "фасилитацион- ная компетентность педагога профессионального обучения". Охарактеризованы структурные компоненты фасилита- ционной компетентности педагога профессионального обучения. Структура фасилитационной компетентности педагога профессионального обучения представлена четырьмя компонентами: мотивационным, когнитивным, операционально-деятельностным и рефлексивным.

Ключевые слова: квалифицированный рабочий, гуманизация, гуманистическая направленность, педагогическое мастерство, педагогическая фасилитация, фаси- литационная компетентность, педагог профессионального обучения.

Formation of facilitation competence of the future pedagogues of professional learning is considered in the context of humanization of national professional education. Author provides analysis of contradictions relevant to the pedagogue of professional learning preparation in the modern university, discusses possible solutions. Following the analysis of scientific and pedagogical literature, author describes the essence of the "pedagogical facilitation" and "facilitation competence of pedagogue of professional learning" concepts. Author describes structural components of facilitation competence of pedagogue of professional learning. The structure of facilitation competence structure of pedagogue of professional learning is represented by four components: motivational, cognitive, activity-based and reflexive.

Keywords: competent employee, humanization, humanitarian orientation, pedagogical skills, pedagogical facilitation, facilitation competence, pedagogue of professional learning

Размещено на Allbest.ru