Стан сформованості художньо-естетичної компетентності майбутніх митців

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 7.011:377.8

Стан сформованості художньо-естетичної компетентності майбутніх митців

М.П. Покропивний

аспірант

Житомирський державний університет імені Івана Франка

У статті подано результати експериментального дослідження, спрямованого на виявлення рівня сформованості художньо-естетичної компетентності майбутніх фахівців мистецького профілю в умовах навчання в коледжі; висвітлено основні закономірності діагностики проблеми дослідження за особистісним, навчальним, оціночним та творчим критеріями; охарактеризовано основні тенденції результативності фахової підготовки коледжів мистецтв.

Ключові слова: художньо-естетична компетентність, критерії вимірювання, майбутні фахівці мистецького профілю, коледж мистецтв, рівень сформованості художньо-естетичної компетентності.

Покропивный Н. П. Состояние формирования художественно-эстетического компетентности будущих художников

В статье представлены результаты экспериментального исследования, направленного на выявление уровня формирования художественно-эстетической компетентности будущих специалистов художественного профиля в условиях обучения в колледже; выявлены основные закономерности диагностики проблемы исследования по личностным, учебным, оценочным и творческим критериям; охарактеризованы основные тенденции результативности профессиональной подготовки колледжей искусств. навчання художній естетичний компетентність

Ключевые слова: художественно-эстетическая компетентность, критерии измерения, будущие специалисты художественного профиля, колледж искусств, уровень формирования художественно-эстетической компетентности.

Pokropyvnyi M. The State of the Artistic Aesthetic Competence Formation of the Future Artists

The article deals with the experimental research which was aimed to reveal the level of the artistic aesthetical competence formation of the future specialists of an art profile (branch) in terms of studying in a college. The founded principal laws of the diagnostics of the research problem according to the personal, educational, evaluative and creative criteria are introduced. The main tendencies of the ejficiency ofprofessional training in art colleges are characterized.

Key words: the artistic aesthetical competence, the criteria of measurement, the future specialists of an art profile, college of arts, the level of the artistic aesthetical competence formation.

Актуальність дослідження стану сформованості художньо-естетичної компетентності майбутніх фахівців мистецького профілю визначено потребами об'єктивного оцінювання результатів фахової підготовки у коледжі мистецтв; комплексної діагностики художньо-естетичної компетентності як професійно значущої якості майбутніх митців; переорієнтації змісту освіти в коледжах та науково-методичних засад організації навчально-виховного процесу в них. Проблема вимірювання рівня сформованості художньо-естетичної компетентності майбутніх митців тісно пов'язана з результатами теоретико-методичного аналізу змісту та очікуваних результатів фахової підготовки в коледжах мистецтв. Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження (Л. Глазунова [1], Н. Крилова [2], Л. Масол [3], О. Пометун [4] та ін.) дав змогу виокремити основні критерії діагностики сформованості художньо-естетичної компетентності особистісний, навчальний, оціночний та творчий.

Метою статті є кількісний та якісний аналіз стану сформованості художньо-естетичної компетентності майбутніх фахівців мистецького профілю і умовах навчання у коледжі.

Методи дослідження: теоретичний аналіз; вивчення й узагальнення передового та інноваційного досвіду.

Особистісний критерій вимірювання рівня художньо-естетичної компетентності майбутніх фахівців мистецького профілю визначається сукупністю показників, спрямованих розкрити особливості мотиваційноціннісного та емоційно-вольового компонентів досліджуваного явища. Для діагностики особистісного критерію ми послуговувалися проективною методикою чорнильних плям Роршаха, спрямованою на вивчення структурних характеристик особистості досліджуваних особливостей їх афективно-мотиваційної сфери, пізнавальної діяльності, спрямованості. Результати діагностики студентів на констатувальному етапі експерименту подано в табл.1.

Таблиця 1. Діагностика показників особистісного критерію художньоестетичної компетентності майбутніх митців,

Показник “Прагнення до інтеграції” описує особливості інтеграції досліджуваних шляхом визначення рівня стандартизованості його відповідей, орієнтації на вирішення практичних питань, наявність системного бачення світу та власної життєдіяльності. Близько 60% учасників експерименту характеризуються цілісним світобаченням. Водночас, близько 40% досліджуваних обох груп виявили відхилення за цим показником, що може свідчити про несформованість когнітивного структурування.

Показник “Прояв свідомих конструктивних тенденцій особистості” відображає конструктивність мислення, продуктивність інтелектуальної діяльності досліджуваних (55,85% студентів контрольної групи і 52,27% досліджуваних експериментальної групи). Тобто, майже половина досліджуваних студентів не готові до конструктивної взаємодії у власній життєдіяльності.

Показник “Емоційна об'єктивність” визначає особливості емоційних реакцій досліджуваних, здатність розумно контролювати власні афективні вияви, не потрапляти під вплив ситуаційних емоцій. Виявлено, що менше половини майбутніх митців (47,34% у контрольній групі та 46,59% у експериментальній групі) володіють емоційною об'єктивністю у межах норми.

Ще один показник “Адаптованість і афективна стабільність”, за яким 48,40% досліджуваних контрольної групи та 50,57% учасників експериментальної групи показали результати у межах норми. Відхилення від норми за цим показником може свідчити про невпевненість, тривожність, високий рівень внутрішньої конфліктності.

Показник “Здатність до емпатії” свідчить про сензитивність, чуттєвість досліджуваного до тонкощів міжособистісних стосунків, здатність до розуміння емоційних станів інших людей; в нормі він притаманний 56,38% досліджуваних контрольної та і 57,95% досліджуваних експериментальної груп.

“Адекватність міжособистісних стосунків” відображає уявлення людини про саму себе та своє соціальне оточення. У нормі цей показник свідчить про усвідомлені та контрольовані суб'єктом власні потреби та рефлексії, відображені в активних доброзичливо-кооперативних життєвих установках (71,28% учасників контрольної групи та 69,32% -експериментальної).

“Активність та доброзичливість життєвих установок” говорить про благополучність емоційних і когнітивних установок досліджуваних тобто орієнтованість на успіх у майбутній діяльності. У ході діагностики виявлено, що 61,70% студентів контрольної групи та 61,36% учасників експериментальної групи володіють установками на доброзичливу взаємодію у межах норми.

Творчість є визначальною характеристикою художньо-естетичної компетентності майбутніх фахівців мистецького профілю, тому можливість її дослідження в ході тестування є важливим діагностичним матеріалом.

Показник “Допитливість, оригінальність мислення” у нормі притаманний лише 44,68% і 44,89% досліджуваним контрольної та експериментальної груп відповідно. Відхилення за визначеним показником характеризують емоційно сухих, манірних людей.

“Творчість мислення (не застереотипізованість)” у нормі може характеризувати людей, стимулюючими факторами поведінки яких є внутрішні мотиви, а не вимоги оточення; творче мислення характеризується продуктивністю та відсутністю стереотипів (49,47% досліджуваних контрольної групи та 50,57% експериментальної). Вважаємо за важливе впроваджувати в навчально-виховний процес мистецьких коледжів форми педагогічної діяльності, спрямовані на позбавлення майбутніх митців соціальних, особистісних, міжкультурних стереотипів.

“Творчий інтелект” характеризується творчими здібностями досліджуваних і розвиненою уявою, що відображається у здатності людини творчо сублімувати афективні конфлікти й тим самим досягати внутрішньої стабільності, що найбільш притаманно мистецьким професіям (акторам, художникам). Норма прояву цього показника діагностована у 54,79% учасників контрольної групи і 54,55% досліджуваних експериментальної групи.

Показник “Естетичні здібності” відображає естетичні потреби особистості, невід'ємні від художньо-естетичної компетентності майбутніх фахівців мистецького профілю. За зазначеним показником у ході діагностики одержано достатньо високі результати (норма притаманна 71,28% учасникам контрольної групи та 73,30% досліджуваним експериментальної групи).

Таким чином, проведена діагностика особистісного критерію дає змогу виділити важливі перспективні напрямки перетворювальної педагогічної діяльності. Одержані результати узагальнено нами у табл. 2.

Таблиця 2. Рівні прояву особистісного критерію художньо-естетичної компетентності майбутніх митців

Таким чином, переважна частина опитаних студентів володіють низьким рівнем прояву особистісного критерію художньо-естетичної компетентності (57,98% у контрольній та 59,09% у експериментальній групах). Ми пов'язуємо це переважно з розвиненістю у досліджуваних естетичних здібностей, сприятливими міжособистісними стосунками та творчим інтелектом. Водночас майже кожний четвертий студент (25% контрольної групи та 24,43% експериментальної) має низький рівень сформованості особистісних якостей.

Навчальний критерій художньо-естетичної компетентності відображає когнітивні особливості досліджуваного явища; рівень його прояву вивчався нами методом аналізу документів і оцінювання результатів навчальної успішності майбутніх фахівців мистецького профілю під час навчання в коледжі. Результати кількісного аналізу подано у табл. 3.

Таблиця 3. Рівні прояву навчального критерію художньо-естетичної компетентності майбутніх митців