Інноваційна підготовка вчителів початкової школи в системі неперервної освіти України

У статті розглянуто особливості організації інноваційної підготовки вчителів початкових класів у неперервній освіті України; схарактеризовано основні аспекти професійного розвитку педагогів у напрямку забезпечення готовності до впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес початкової школи. педагог інноваційний виховний

Уточнено сутність понять "технологія", "інновація", "інноваційна технологія", визначено критерії інноваційності, проаналізовано зміст, структуру і механізми інноваційної діяльності вчителів початкових класів у сучасній школі, окреслено перспективи їх інноваційної підготовки в неперервній освіті України.

Примакова В.В.

ИННОВАЦИОННАЯ ПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ В СИСТЕМЕ НЕПРЕРЫВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ В статье рассмотрены особенности организации инновационной подготовки учителей начальных классов в непрерывном образовании Украины; охарактеризованы основные аспекты профессионального развития педагогов в направлении обеспечения готовности к внедрению инновационных технологий в учебно-воспитательный процесс начальной школы.

INNOVATIVE TRAINING OF TEACHERS OF PRIMARY SCHOOL IN THE SYSTEM OF CONTINUING EDUCATION IN UKRAINE

The article described peculiarities of organization of innovative training of primary school teachers in continuing education in Ukraine; it is highlit basic aspects of professional development of teachers in the direction of ensuring readiness for introduction of innovative technologies in educational process of primary school.

Потреба в розробленні та використанні якісно нових підходів, шляхів розвитку всіх ланок і складових системи освіти зумовлена кардинальними змінами, що постійно відбуваються в сучасному динамічному світі. Одним з основних чинників забезпечення якісної освіти є професійна компетентність педагога, здатного вчасно реагувати на зміни в різних сферах сучасного життя, впливати на інтенсивність розвитку пізнавальних процесів у школярів, на рівень сформованості їх навчальних умінь і навичок, виховувати в них духовно-моральні та емоційно-вольові якості тощо. Відповідна професійна готовність педагога передбачає наявність умінь упровадження інноваційних педагогічних технологій, що сприятимуть розв'язанню питань оптимізації навчально- виховного процесу, зокрема в початковій школі. У зв'язку з цим постає проблема підготовки вчителів до виконання інноваційної діяльності, забезпечити яку здатна неперервна педагогічна освіта.

Теорія і практика інноваційних технологій розглядалися в різних напрямках здійснення наукових досліджень. Теоретико-методологічні засади організації інноваційної педагогічної діяльності окреслено в працях К. Ангеловські, І. Беха, І. Дичківської, І. Підласого, Г. Селевка та інших. Філософський аспект обґрунтували В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Луговий та інші. Дидактичні питання висвітлювали С. Гончаренко, О. Савченко, В. Сластьонін, Г. Тарасенко та ін. Проблемам упровадження інноваційних технологій в освітній процес присвятили свої дослідження О. Єльнікова, М. Кларін, Л. Мельник, Н. Павленко, О. Пометун, Т. Сердюк та ін. Проблеми забезпечення готовності вчителів до такої діяльності досліджували В. Олійник, Н. Протасова, В. Пуцов, Т. Сущенко та ін. Водночас постійної уваги вимагає проблема впровадження інноваційних технологій у практику роботи початкової школи, недостатньо висвітленими залишаються питання підготовки вчителів початкових класів до інноваційної діяльності в різних ланках неперервної педагогічної освіти.

Отже, метою статті є уточнення контенту категорії "інноваційна технологія", характеристика особливостей їх упровадження в освітній процес, аналіз специфіки інноваційної підготовки вчителів початкових класів з урахуванням параметрів і критеріїв інноваційної діяльності в неперервній освіті.

Останнім часом до розгляду проблем упровадження інноваційних технологій в освітній процес, а відтак - до вивчення генезис понять технологія, інновація, звертається багато науковців. Контент слова технологія (від гр. techne - "мистецтво, майстерність" і logos - "наука, закон, знання, вчення") визначається ними як наука, вчення про майстерність; мистецтво навчати [9, с. 23].

Тлумачний словник української мови репрезентує тлумачення терміна технологія як "сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чогось; начальний предмет, що викладає ці знання, відомості; сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних операцій тощо" [8, с. 445]. Цей термін було екстрапольовано в педагогічну науку і практику.

Уперше у вітчизняній педагогіці його було застосовано у творах А. Макаренка, який пропагував організацію виховання особистості на технологічній основі. У педагогічній спадщині В. Сухомлинського було знайдено використання терміна "технологія" стосовно педагогічної творчості. Згідно з висновками О. Янкович, педагогом-класиком було встановлено періодичність явищ навчально-виховного процесу, виділено завершені цикли в керівництві школою і тим самим закладено передумови для впровадження технологій управління [9]. На сучасному етапі розвитку освіти особливої актуальності набувають питання оптимізації навчально-виховного процесу засобами застосування інноваційних технологій.

Поняття "інновація" від латинського - "оновлення, зміна, введення нового". У педагогіці інновація означає нововведення, що покращує освітній процес та його результати [4]. І. Дичківська характеризує інновацію як продукт діяльності та оригінальні, новаторські способи, прийоми і засоби педагогічних дій [2]. Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, В. Журавльов, А. Ніколс та ін.) співвідносять поняття нового в педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове [5; 7]. Так, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які в таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв'язувати завдання виховання та освіти [3, с. 23]. Означені думки науковців щодо тлумачення поняття "інновація", не мають, на нашу думку, суперечностей та допоможуть схарактеризувати особливості інноваційної діяльності, окреслити, конкретизувати певні напрямки підготовки вчителів початкових класів у неперервній освіті.

Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, оскільки потребує від педагога особливих знань, умінь, навичок, здібностей. Упровадження інновацій не можливе без наявності у вчителя якостей дослідника, який володіє науковим мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до означеної діяльності. Як зазначає Т. Захарчук, педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація до інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором [4]. Інноваційна підготовка в неперервній освіті має забезпечити сформованість цих якостей у вчителів початкової школи, обов'язково розширюючи коло їх знань про наявні інноваційні технології та можливості їх упровадження в освітній процес.

Популярними й результативними інноваційними освітніми технологіями, що активно застосовуються нині у практиці роботи початкової школи, є інтерактивні, інформаційно-комунікативні (за умови дотримання санітарно-гігієнічних вимог), проектні, критичного мислення, продуктивного навчання, розвивального навчання, "Крок за кроком" тощо. Широкий спектр наявних у педагогічному просторі технологій детермінує потребу освітньої галузі в підготовлених належним чином фахівцях.

Сучасній школі потрібні педагоги, професійна освіта яких ґрунтувалася б на основі системи загальнонаукових знань та загальнокультурних й інтелектуальних цінностей, що здавна накопичені людством. Крім цього вчителі мають бути активними, мобільними, креативними, зацікавленими, готовими до сприймання і застосування нового в освіті, науці, суспільстві. У вчителів достатньою мірою мають бути сформовані інформаційна, комунікативна культура та культура мислення, оскільки адекватні уявлення педагогів про мінливий світ, прагнення професійного розвитку в сучасних умовах можливі за умови їх сформованості.

Однією з технологій, що сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу, є технологія ТРВЗ - теорія розв'язання винахідницьких задач, автором якої є Г. Альтшуллер. З 1949 року він розробляв її як методику винахідництва для пошуку розв'язання технічних проблем. Науковець довів, що розвиток технічних систем відповідає загальним принципам розвитку світу, та сформулював відповідні закони. Г. Альтшуллер дійшов висновку, що застосування ТРВЗ замінює хаотичне перебирання варіантів алгоритмічними діями, при цьому операції мислення стають усвідомленими та керованими [6]. На підґрунті цієї теорії було побудовано пізніше ТРВЗ-педагогіку. Одним з основних її завдань став розвиток у дітей творчого мислення, а саме таких його видів: діалектичного, системного, функціонального, асоціативного, логічного, синергетичного. Ці види мислення успішно розвиваються на основі формування системного аналізу, вміння бачити в подіях, явищах суперечності та знаходити результати їх вирішення, уміння вирішувати завдання різними шляхами [1]. Методи ТРВЗ сприяють формуванню умінь систематизувати та структурувати інформацію з метою творчого її використання в нестандартних ситуаціях. Отже, з метою оптимізації навчально-виховного процесу в початковій школі педагогам доцільно рекомендувати використовувати методи, запропоновані авторами технології та їх послідовниками. У цьому зв'язку науковий інтерес становлять педагогічні ідеї Г. Альтшуллера, Є. Авербуха, М. Гафітуліна, А. Гіна, І. Грединарової, М. Меєровича, Л. Шрагіної та інших вчених.

Науковці М. Меєрович, Л. Шрагіна, досліджуючи питання формування культури мислення людини та взявши за основу теорію розв'язання винахідницьких задач, розробили та запровадили в навчальний процес інноваційну технологію "Випереджальна педагогіка". В її основі - функціонально-системний підхід, який забезпечує вивчення матеріалу, що містить проблему, у системі наук методами свідомого оволодіння розумовими операціями та прийомами [6]. Такими методами є генетичний аналіз, функціонально-системний аналіз, метод фокальних об'єктів, метод розв'язання суперечностей, алгоритм розв'язання проблемних ситуацій та інші. Розуміючи взаємозв'язки між об'єктами, поняттями, уміючи будувати їх у логічній послідовності, маючи достатній рівень розвитку психічних процесів, дитина матиме змогу здобути міцні знання, які систематизуються в її свідомості в цілісну картину, формуючи адекватні світоглядні уявлення.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до упровадження інноваційних технологій починається під час навчання в педагогічних коледжах та вищих навчальних закладах. Проте такої роботи не завжди достатньо, щоб усвідомити необхідність використання тієї чи іншої технології в навчально-виховному процесі та професійно її застосовувати в подальшій педагогічній діяльності. Для ефективної інноваційної діяльності вчителя необхідні вмотивованість до неї, обізнаність про наявні сучасні технології, наявність відповідних умінь і навичок. Інноваційні підходи, форми і методи недостатньо інтенсивно впроваджуються учителями в реальну практику виховання та навчання, оскільки потребують осмислення, апробації та свідомого творчого використання ними під час тривалої роботи в школі.

Структура підготовки вчителів початкових класів у післядипломній освіті до інноваційної діяльності передбачає організацію відповідної роботи в курсовий, міжкурсовий періоди та впродовж самоосвіти. Різноманітна за змістом, формами, терміном робота дозволяє організувати комплексну підготовку вчителів до реалізації інноваційної діяльності в школі. У курсовий період варто спрямовувати увагу слухачів на ознайомлення з педагогічними новаціями, стимулювати їх до самостійного пошуку матеріалів з окресленого напряму. Бажано відвідувати школи, в яких застосовують інноваційні технології, оригінальні методики, що забезпечують оптимізацію навчально- виховного процесу початкової ланки освіти. Корисним буде колективне обговорення побаченого та самостійний аналіз відвіданих уроків, обмін досвідом використання педагогічних технологій, аналіз позитивних результатів і труднощів їх упровадження.

У міжкурсовий період інноваційна підготовка має здійснюватися на всіх рівнях діяльності методичної служби - особистому, шкільному, міському, районному, обласному, державному. Обов'язковою ж її складовою має стати самоосвітня діяльність педагога з ознайомлення, осмислення та творчого використання обраних технологій. Проте стимулювання вчителя до інноваційної діяльності з боку керівництва школи, підтримка колег-однодумців, відвідування спеціальних курсів, семінарів, матеріально- технічне забезпечення є важливими умовами ефективного використання інноваційних технологій в роботі початкової школи.

Відтак визначаємо інноваційну підготовку вчителів у неперервній освіті як відкритий процес отримання ґрунтовних знань і професійних умінь реалізації інноваційної діяльності й упровадження педагогічних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітнього закладу. Така підготовка для вчителів початкових класів має свої особливості, оскільки специфіка їх роботи передбачає викладання всіх або більшості навчальних дисциплін у початковій школі. Необхідність забезпечення узгодженості та активної взаємодії навчального матеріалу з різних предметів вимагає від учителя пошуку шляхів, використання форм, методів, застосування педагогічних технологій, які б дозволили оптимізувати навчально-виховний процес у початковій школі. Усвідомлення важливості творчого пошуку, активне ознайомлення з новим у педагогіці та прагнення його використання, об'єктивне відстеження результатів реалізації інноваційної діяльності, потреба в самовдосконаленні та постійному розширенні професійного досвіду - важливі умови ефективності інноваційної підготовки вчителя початкових класів упродовж неперервної освіти.

Таким чином, вищезазначене дозволяє зробити висновок, що впровадження інноваційних технологій у практику роботи початкової школи буде ефективним за умови забезпечення відповідної підготовки в навчальних закладах неперервної освіти. Оскільки в сучасній педагогічній науці є розроблені ідеї, теорії, концепції, моделі інноваційних педагогічних процесів, то всі вони потребують включення в зміст як базової, так і післядипломної педагогічної освіти для ознайомлення, аналізу, усвідомлення потенціалу їх застосування в освітньому процесі фахівцями. Насамперед йдеться про надання інформації для майбутніх учителів початкових класів у вишах та дипломованих педагогів у системі післядипломної освіти вчителям про сутність, методику, особливості та досвід упровадження технологій у практику роботи початкової школи.

Важливим чинником ефективного впровадження інноваційних технологій у роботу початкової школи є також забезпечення підтримки навчальних закладів та окремих учителів, що працюють у цьому напрямку, вивчення та розповсюдження їх досвіду; широкої поінформованості громадськості про ефективність їх діяльності. Відтак ці питання вимагають постійної уваги з боку держави і суспільства, зокрема системи неперервної освіти, оскільки саме вона спроможна забезпечити інноваційну підготовку педагога впродовж професійного життя.