Роль соціальної компетентності у формуванні майбутніх програмістів у політехнічних коледжах
Визначення структурно-функціональної моделі і компонентів соціальної компетентності – когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивний, операційно-технологічний. Важливість дисциплін соціально-гуманітарного циклу в підготовці техніка-програміста.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.03.2018 |
Размер файла | 60,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Роль соціальної компетентності у формуванні майбутніх програмістів у політехнічних коледжах
Лебедь Г.М.
Анотації
Статтю присвячено проблемі формування соціальної компетентності як необхідної умови якісної підготовки майбутнього програміста в політехнічному коледжі; доведено, що соціальна компетентність є базовою та невід'ємною складовою в розвитку майбутніх програмістів. У статті визначено структурно-функціональну модель і компоненти соціальної компетентності - когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивний, операційно-технологічний. Обґрунтовано важливість дисциплін соціально-гуманітарного циклу в підготовці майбутнього техніка-програміста в політехнічному коледжі. соціальний компетентність гуманітарний
Ключові слова: компетентність, базова компетентність, соціальна компетентність, програмісти, сучасна парадигма освіти.
Лебедь Г.Н.
РОЛЬ СОЦИАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ФОРМИРОВАНИИ БУДУЩИХ ПРОГРАММИСТОВ В ПОЛИТЕХНИЧЕСКИХ КОЛЕДЖАХ
Статья посвящена проблеме формирования социальной компетентности как необходимого условия качественной подготовки будущего программиста в политехническом колледже; доказано, что социальная компетентность является неотъемлемой составляющей в формировании будущих программистов.
В статье определено понятие и компоненты социальной компетентности - когнитивный, мотивационно-ценностный, рефлексивный, операционно-технологический; обоснована важность дисциплин социально-гуманитарного цикла в подготовке будущего техника-программиста.
Ключевые слова: компетентность, базовая компетентность, социальная компетентность, программисты, современная парадигма образования.
Lebed G. M.
ROLE OF SOCIAL COMPETENCY IN FORMING OF FUTURE PROGRAMMERS AT POLYTECHNIC COLLEGES
The article deals with the problem of forming of social competency as a necessary condition of high-quality preparation of future programmers at polytechnic colleges; it is proved that competency became inalienable part of professional skills of future programmers. Concept and component of social competency is marked in the article.
It is shown that at the end of educational process, according to modern paradigm of education, the graduating student of college had to be ready to work in modern terms, with competences not only in special sphere but also with abilities to work in a team, oriented in dynamically changeable situation at the market of labour, ready to further training, constructive attitude to criticism, willing to innovate, thinking, creative - with established social competency.
Modern economic situation needs knowledge - the graduating students of colleges can independently estimate those administrative decisions that are accepted in society (and possibly can ready to accept them); sense of social responsibility was formed in the decision of important for society problems.
The article defines concept and components of social competence: cognitive, motivational, evaluative, reflective, operational and technological ones. It is proved the importance of social sciences, their significance for preparation of future programmers. Role of social competency is growing now because of new challenges of life.
Keywords: competency, basic competency social competency, programmers, modern paradigm of education.
Актуальність проблеми формування соціальної компетентності майбутніх програмістів у політехнічних коледжах є нагальною, оскільки зумовлена тим, що система вищої професійної освіти має забезпечити майбутніх фахівців ефективним інструментарієм життєвої адаптації в мінливих соціальних умовах.
У процесі євроінтеграції відповідно до принципів автономії навчальних закладів окремий навчальний заклад несе відповідальність за якість вищої освіти. Це забезпечує можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках [5].
Оцінка якості, зокрема й політехнічного коледжу базується не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, якими оволоділи випускники.
Навчання в коледжі припадає на період формування в особистості цілісної наскрізної ідентичності в розумінні особистого образу "Я". Центр фізичного і духовного життя молодої людини переміщується з домівки в зовнішній світ, у середовище ровесників і дорослих.
Згідно з думкою К. Абульханової-Славскої досягнення особистістю в юнацькому віці адекватної ідентичності суб'єктних уявлень про себе в системі міжособистісних стосунків і в системі професійної діяльності є важливою умовою для подальшої соціальної та професійної інтеграції юнаків і дівчат у дорослому віці [1].
Підготовка програміста в коледжі є складним процесом, який має певні особливості, пов'язані насамперед зі стрімкою зміною технологій програмування, коли технологія, у якій програміст був професіоналом, стає "морально застарілою".
З погляду компанії-виробника програмного забезпечення (ПЗ) завжди буде затребувана найбільш сучасна технологія, а отже, майбутній професіонал мусить постійно відслідковувати зміни, новинки і тенденції у сфері програмування.
В Україні підготовка майбутніх програмістів здійснюється за спеціальностями напрямків підготовки 040302 "Інформатика" і 050103 "Програмна інженерія". Випускники цих спеціальностей опановують навички роботи з інформаційними технологіями і комп'ютерними середовищами на рівні системних програмістів, програмістів-розроблювачів і корегувальників.
Важливим є той факт, що сучасне програмування є колективним, і ефективність окремого програміста тісно пов'язана з його ефективністю для всієї команди, а тому вимагає від особи навичок роботи в команді, лідерських якостей, певних знань з галузей психології та управління. Адже професія програміста належить до трьох типів: "людина - техніка", "людина - знакова система" і "людина - людина".
Крім того у сфері інформаційних технологій гостро постало завдання розвитку професіоналів, здатних не тільки безпосередньо створювати програмний продукт, а й виконувати такі завдання, як реалізація IT-проектів; забезпечення ефективності роботи інформаційних систем; підготовка та надання керівникам компанії відомостей про нові можливості інформаційних технологій та управління ними; організація роботи певного відділу; робота з клієнтами тощо.
Відповідно особливістю успішного ІТ-професіонала є не деякий фіксований набір знань, умінь і навичок у певній галузі, а сформованість спектру компетенцій, що забезпечать кар'єрне зростання. Тому побудова навчального процесу саме на засадах компетентнісного підходу є найефективнішою для забезпечення підготовки фахівця відповідно до сучасних вимог суспільства.
Отже, підготовка випускника вищого навчального закладу з гармонійно розвиненими соціально-суспільними, духовно-інтелектуальними якостями та глибокою професійною підготовкою може бути досягнута на ґрунті формування соціальної компетентності майбутнього спеціаліста, що і складає актуальність піднятої теми.
Окремі аспекти формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів проаналізовано в наукових дослідженнях І. Зарубінської, О. Михайлова, Р. Скірка, В. Турчанінової, С. Рачевої, О. Усик та ін.
Специфікою професійних якостей програмістів у різний час займалися психологи і педагоги Ф. Брукс, Г. Вейнберг, Н. Вірт, Е. Дейкстра, С. Макконнелл, М. Смульсон, Б. Шнейдерман та ін.
Діяльнісний підхід до формування професійних умінь і навичок студентів технічних вишів представлено в роботах В. Куліша, Б. Суся; професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів - Я. Булахова, М. Гладишева, Н. Макоєд, Н. Нурієв, Н. Падалко, З. Сейдаметов та ін.
Аналізуючи професіоналізм програміста, учені (Е. Дейкстра, М. Смульсон, Б. Шнейдерман) виділяють якості, властиві програмістові, що пов'язані безпосередньо зі створенням програмного продукту і психологічні й загальнолюдські риси, які мають бути притаманні програмістові.
Водночас недостатньо уваги приділено формуванню соціальної компетентності майбутніх програмістів. Тому визначення ролі соціальної компетентності в підготовці майбутнього програміста потребує подальшого дослідження.
Метою статті є обґрунтування важливості формування соціальної компетенції майбутніх програмістів як необхідної умови якісної підготовки спеціаліста в політехнічних коледжах.
У сфері інформаційно-комп'ютерних технологій зайнято близько 500 тисяч працездатного населення нашої країни, і найближчим часом потреба у фахівцях галузі тільки зростатиме. Але рівень конкуренції серед кандидатів на посади та серед окремих компаній досить високий [8]. Факт конкуренції, складні професійні, суспільні та бізнесові завдання, що їх ставитиме перед випускниками ринок інформаційних технологій, та аналіз необхідних компетентностей зумовлюють специфіку підготовки фахівців для цієї галузі.
Це вказує на те, що отримати достойну роботу в цій галузі - завдання не з легких: для цього треба мати не тільки професійні знання, але й специфічні психологічні якості [6].
В останніх публікаціях ЮНЕСКО поняття компетентності трактується як поєднання знань, умінь, цінностей і ставлень, застосованих у повсякденні [5]. А нові освітні стандарти, орієнтовані на підготовку програмістів, представляють компетентнісну модель випускника як множину загальнокультурних і професійних компетентностей.
Професійна діяльність спеціаліста з інформаційних технологій ґрунтується на сукупності ключових, базових і спеціальних компетентностей, які є ієрархічними рівнями-щаблями і виявляються в усіх компонентах структури ПК фахівця: професійно-діяльнісному, комунікативному й особистісному [4].
Соціальну компетентність майбутніх програмістів ми визначаємо як базову, тобто необхідну для побудови професійної діяльності в контексті вимог до системи освіти на певному етапі розвитку суспільства.
Значний потенціал для розвитку соціальної компетентності студентів вищого навчального закладу ІТ-профілю закладено в мотивації досягнення, оскільки навички та вміння ефективної соціальної поведінки розглядаються як спосіб досягнення поставлених цілей незалежно від їх характеру.
Цінності та мотиви ефективної соціальної взаємодії можна розглядати у двох аспектах: як засіб розвитку соціальної компетентності та як мету і результат цього процесу, тобто в процесі цілеспрямованого формування соціальної компетентності особистості в студентському віці доцільно спиратися на актуальні цінності та мотиви студентів, чітко демонструвати залежність їх реалізації від опанування соціально ефективних стратегій та дій.
З іншого боку, процес розвитку соціальної компетентності майбутнього програміста слід зосередити на формуванні соціально цінних смислів і мотивів - спілкування, саморозвитку, підтримки тощо.
Вагомий вплив на зміст соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів і специфіку її формування справляє характер фахових завдань, що реалізуються в процесі професійної діяльності.
Для майбутнього фахівця ІТ-профілю важливими є ті якості та вміння, які відповідають структурі майбутньої професійної діяльності. Тому студенти активно включаються до такого навчального процесу, який спрямовано на розкриття професійно значущих завдань сьогодення й опанування механізмів їх розв'язання.
Уміннями, якостями та особистісними характеристиками, які забезпечують успішність реалізації завдань, що стоять перед фахівцями ІТ-профілю і справляють вагомий вплив на визначення змісту їхньої соціальної компетентності та особливостей її формування, є такі: високорозвинені організаторські та комунікативні здібності, здатність впливати на оточення й контролювати себе (вольова регуляція), формувати та розвивати ефективні робочі групи, розв'язувати проблемні ситуації в короткий термін, уміння прогнозувати розвиток ситуації, упевненість у собі та прийнятих рішеннях, прагнення постійного особистісного розвитку та зростання. Негативними якостями незмінно визначаються побоювання невдачі та невпевненість у собі, небажання постійно самовдосконалюватися.
При вивченні особистості й особливостей "образу світу" програмістів зазначено [2], що для них характерні завзятість, прагнення створити свій світ у межах комп'ютерного середовища, а також неприйняття бар'єрів і заборон, які існують у реальному світі, дистанціювання від інших людей, інтровертність, заглибленість у власні інтелектуальні переживання.
Так, згідно з поширеним уявленням програмування - діяльність одинаків: програмісти потребують спілкування значно менше, ніж люди багатьох інших професій [2]. Однак твердження такого роду, як правило, не обґрунтовується розгорнутими емпіричними даними. Більше того, одним з істотних критеріїв високої майстерності програміста відповідно до даних, отриманих німецьким психологом С. Зоннентагом, є розвинені навички соціального спілкування: кращі програмісти - це ті, хто брав участь у більшій кількості різноманітних проектів, групових нарад і консультативних зустрічей [2].
Судячи з усього, ступінь розвиненості соціальної компетентності програмістів відіграє важливу роль при прийомі на роботу.
Соціальна компетентність - це багатогранна характеристика особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонування особистості в соціумі [2].
Оскільки особистість - істота соціальна, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для успішної взаємодії з навколишнім соціальним середовищем, так і самопочуття та самоприйняття особистістю себе в постійно мінливому соціумі. При цьому соціальна компетентність передбачає як достатній рівень уміння будувати партнерські стосунки, здатності до кооперації, так і достатній рівень комфортності для того, щоб не йти врозріз із вимогами суспільства.
Соціальна компетентність програмістів спрямована на володіння спільною (груповою, кооперативною) професійною діяльністю, співробітництвом, а також відповідними прийомами професійного спілкування, це соціальна відповідальність за результати своєї професійної праці.
Нерідко недостатньо розвинена соціальна компетентність (безвідповідальність, невміння володіти собою, слабкий контакт з людьми, перенесення власної невпевненості на довколишніх осіб) призводить до невдач у функціонуванні підприємств.
Надпредметний характер соціальної компетентності майбутніх програмістів зумовлює можливість і необхідність її формування у процесі викладання фахових і загальнонавчальних дисциплін [3].
Значний потенціал для опанування студентами соціально компетентної поведінки мають як зміст навчальних дисциплін, так і методика їх викладання. Методику формування соціальної компетентності майбутніх програмістів у політехнічних коледжах ми розглядаємо як сукупність форм, методів і прийомів організації процесу розвитку інтегрованої характеристики особистості, якостей, здібностей, соціальних знань і вмінь, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій і переконань, які вможливлюють активну взаємодію людини з соціумом, налагоджування контактів із різноманітними групами та індивідами, а також участь у соціально значущих проектах, продуктивне виконання різних соціальних ролей.
Рівень розвитку соціальної компетентності в майбутніх програмістів можна діагностувати за розвитком таких компонентів, як когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивний, операційно-технологічний (табл. 1).
Усі компоненти соціальної компетентності є обов'язковими, оскільки несформованість хоча б одного з них унеможливлює ефективну професійну діяльність.
До формування соціальної компетентності в майбутніх техніків-програмістів спонукають соціально-гуманітарні дисципліни, при викладанні яких не тільки розширюється світогляд студента негуманітарного профілю, але й формуються готовність і вміння вести діалог з іншими людьми, приймати відповідальні рішення в життєвих ситуаціях відповідно до визначених вимог соціуму, здатність передбачати їх наслідки для себе й довколишніх, володіння первинними способами життєдіяльності тощо. Але, на жаль, для сучасної освіти характерна ізольованістю загальногуманітарного циклу дисциплін (історія, філософія, політологія, психологія, культурологія та ін.) від професійно спрямованого, що згубно впливає на становлення особистості фахівця.
Якщо в умовах ринку вимоги до професійної підготовки постійно зростають, то гуманітарний комплекс наук конкуренції зі спеціальними дисциплінами не витримує.
Шляхи розв'язання наявних проблем гуманітарної підготовки майбутніх програмістів полягають не в збільшенні кількості гуманітарних дисциплін, а в органічному доповненні наявних інженерних дисциплін гуманітарним змістом; у модернізації змісту гуманітарних дисциплін відповідно до світових тенденцій; зменшенні кількості лекційних занять і впровадження інноваційних та активних методів і технологій навчання.
Саме такий підхід сприятиме діалектичному мисленню студентів, формуванню в них наукового світогляду, цілісних поглядів і переконань, розвитку соціальної компетентності.
Отже, кінцевим результатом навчального процесу згідно з сучасною парадигмою освіти має стати випускник коледжу, готовий до роботи в сучасних умовах, з компетенціями не тільки у своїй спеціальній сфері, але й з уміннями працювати в команді, орієнтуватися в динамічно мінливій ситуації на ринку праці, готовий до подальшого підвищення кваліфікації, конструктивно ставитися до критики, готовий до інноваційної діяльності, мислячий, креативний - зі сформованою соціальною компетентністю. Це пов'язано з тим, що сучасна економічна ситуація потребує, щоб майбутні програмісти могли самостійно оцінити ті управлінські рішення, які приймаються в суспільстві (а можливо, і були готові самі їх приймати), щоб у них сформувалося почуття соціальної відповідальності в рішенні важливих для суспільства проблем.
Проблема, порушена у статті, беззаперечно має широкі перспективи для подальших досліджень. На черзі визначення методів і умов використання сучасних засобів навчання для розвитку соціальної компетентності у процесі підготовки програмістів.
Література
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова- Славская. - М. : Наука, 1980. - 335 с.
2. Долныкова А.А. Психологические особенности суперпрограммистов / А.А. Долныкова, Н.В. Чудова // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. - № 1. - С. 57-64.
3. Зарубінська І. Б. Формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів (теоретико-методичний аспект) : монографія / І. Б. Зарубінська. - К. : КНЕУ, 2010. - 348 с.
4. Зеер Э.Ф. Психология профессионального развития: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Э.Ф. Зеер. - М. : Издательский центр "Академия", 2006. - 240 с.
5. Ніколаєнко С.М. Якість вищої освіти в Україні : Погляд в майбутнє / С.М. Ніколаєнко // Вища школа. - 2006. - № 2. - С. 3-22.
6. Шнейдерман Б. Психология программирования: Человеческие факторы в вычислительных и информационных системах [пер. с англ.] / Б. Шнейдерман. - М. : Радио и связь, 1984. - 304 с.
7. Щедролосьєв Д. Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс] / Д. Щедролосьєв. - Режим доступу: http://www.journal.iitta.gov.ua.
8. Ruchen D. S. Key Competencies for a Successful Life and a Well-Functioning Society / D. S. Ruchen. - Hogrefe & Huber Publishers, Germany, 2003. - Р. 5.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017Використання дидактичного потенціалу організації процесу навчання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі з проекцією на цілеспрямоване формування компетентності соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Принципи фахової підготовки спеціаліста.
статья [23,5 K], добавлен 31.08.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.
статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Роль студентської соціально-психологічної служби у підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери. Напрями діяльності служби. Значення волонтерства як складової соціально-педагогічної роботи з молоддю. Підготовка студентів до волонтерської діяльності.
статья [29,4 K], добавлен 17.11.2013Формування соціальної та комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Гуманізація стосунків у класному колективі, між педагогами і дітьми. Заняття з елементами тренінгу з класними керівниками школи. Режисура сімейного виховання.
методичка [4,2 M], добавлен 11.09.2011З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Визначення освітнього, розвивального та виховного аспектів формування лінгвосоціокультурної компетентності у студентів філологічного профілю. Обґрунтування сучасних цінностей англійської мови у міжкультурних взаєминах для фахівця філологічного профілю.
статья [21,9 K], добавлен 13.11.2017Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017Розкриття сутності ціннісно-мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів естетичної компетентності студента. Ефективність використання образотворчого мистецтва у розвитку естетичної компетентності майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 28.10.2011Структура здатності особистості. Основні ознаки життєстійкості. Індивідуально-особистісна технологія. Методи діагностики та розвитку життєвої компетентності учнів. Різновиди навчальних проектів: пізнавальні, дослідницькі, інформаційні, культурологічні.
реферат [27,8 K], добавлен 12.12.2016Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017- Дидактичний потенціал гуманітарних дисциплін щодо формування соціальної рефлексії майбутніх вчителів
Проблеми вияву та узагальнення дидактичного потенціалу гуманітарних дисциплін щодо формування соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Характеристика та застосування організаційних форм, методів, прийомів і засобів навчання гуманітарних дисциплін.
статья [25,3 K], добавлен 22.02.2018 Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Сутність структурно-логічної схеми реалізації професійної спрямованості вивчення хіміко-біологічних дисциплін майбутніми медичними сестрами. Вивчення навчальних планів та програм з хіміко-біологічних дисциплін з метою виявлення міжпредметних зв’язків.
статья [112,0 K], добавлен 31.08.2017Дослідження теоретичних питань формування деонтологічної компетентності з врахуванням історичного досвіду розвитку медсестринства, етики сестринської справи та світогляду медичних сестер. Аналіз розвитку медсестринської освіти в Україні та закордоном.
статья [22,6 K], добавлен 06.09.2017Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018