Визначення критеріїв, показників та рівнів якості професійної підготовки майбутніх учителів технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Якість професійної підготовки майбутніх учителів технологій зазнає актуалізації в умовах інтеграції вищої освіти у світовий та європейський освітній простір. Система управління якістю освіти передбачає рівні права й відповідальність учасників навчально-виховного процесу в покращенні якості навчання; оперативне інформування про результати контролю якості освіти; застосування експертних і тестових методів оцінювання рівня знань, умінь, навичок та педагогічної компетентності. Показники якості освіти визначають згідно з вимогами до фахівців й умовами їхньої професійної діяльності. Для оцінювання кожного з цих показників застосовують методи статистичного аналізу. Внутрїшньовідомчий контроль проводять галузеві міністерства й відомства, яким підпорядковано навчальні заклади, а міжвідомчий - Державна акредитаційна комісія Міністерства освіти і науки України.

Випускати висококваліфікованих фахівців можна тільки за умов суворого дотримання й виконання державних стандартів освіти та нормативних документів Міністерства освіти і науки України, а також технологічного режиму побудови навчального процесу на всіх етапах життєвого циклу - від прийому студентів до навчального закладу до їхнього випуску. Уявлення про ступінь готовності навчального закладу до підготовки фахівців дає його ліцензування й акредитація. У ході наукового пошуку розроблено як доповнення до чинних стандартів методичні вказівки з упровадження педагогічної діагностики, що вивчає, корегує, проектує якість знань, умінь і навичок випускників навчальних закладів. За відповідністю фактичної якості нормативній (стандартній) оцінюють показники справжньої якості, у такий спосіб захищають інтереси майбутніх учителів на ринку праці, забезпечують об'єктивність і комплексність оцінювання.

Н. Авалуєва та А. Жалдак [1], виділяють кілька видів критеріального оцінювання ефективності педагогічної діяльності: «оперативне», «динамічне» і «моніторингове». У педагогічних дослідженнях зустрічаються різні визначення поняття «критерій». В. Якунін вважає критеріями оцінки ефективності навчання та виховання зміст і рівень сформованості основних умінь у процесі професійної підготовки [4, с. 24]. З. Курлянд трактує критерій як мірило оцінки та необхідну й достатню умову проявлення або існування якогось явища чи процесу [2]. Нова якість підготовки фахівця потребує інших критеріїв оцінювання, незважаючи на те, що традиційно в педагогіці вищої школи основними критеріями є знання, уміння і навички.

Виходячи з вищесказаного, критерій оцінювання ефективності майбутніх учителів у педагогічній діагностиці - це міра (ступінь) вияву ознаки, що характеризує ефективність підготовки до професійно-педагогічної діяльності.

Мета статті - розкрити проблему визначення критеріїв і показників рівнів професійної підготовки майбутніх учителів технологій.

Багатокритеріальний підхід є більш плідним, критерії мають розглядатися тільки у взаємозв'язку з метою якісної підготовки майбутніх учителів до педагогічної діагностики. Критерії не є абсолютними, оцінка подібних видів діяльності змінюється з урахуванням вимог до фахової компетентності майбутніх учителів технологій і креслення. Критеріальне оцінювання можливе за допомогою педагогічної діагностики (шляхом спостереження за ходом виконання завдання або шляхом аналізу представленого результату тощо), способу оцінювання того чи іншого параметра (знань, умінь, компетенції) на основі критеріїв, тобто об'єктивних показників виразності.

У різних галузях науки критерій розглядається як:

- ознака, на підставі якої виробляється оцінка, визначення або класифікація чого-небудь;

- мірило оцінки, правило, що дозволяє робити вибір, здійснювати перевагу.

З філософської точки зору, критерії як певні норми й правила дозволяють вирішити кожний окремий крок, не розглядаючи в цілому професійно-педагогічну діяльність. Критерії не фіксують найбільш перспективні й продуктивні принципи й способи дії, а тільки виражають об'єктивні закони та логіку розвитку явища.

Показник - свідчення, доказ, ознака чогось. У науковій літературі показники визначається як статистичні дані, що дають підстави оцінити судження про ключові аспекти функціонування освітніх систем. Серед показників диференціюють асоціативні, порядкові та кількісні. Цінність показника залежить від можливості його використання для вивчення найсуттєвіших властивостей об'єктів і зв'язків у структурі моделей, зручності використання.

Описуючи сутність терміна показник, до уваги беруть те, що ми маємо справу з вимірювальними характеристиками освітніх систем; намагання виміряти ключові аспекти; показники повинні демонструвати наявність стандарту, стосовно якого формулюють судження (Й. Ширене). Найлегше оцінювати кількісні показники (роки навчання, тривалість занять, розподіл часу, кількість завдань тощо).

У контексті дослідження підготовку майбутнього учителя технологій і креслення до педагогічної діагностики якості освіти можна розуміти як процес, що забезпечує опанування студентами методів і прийомів педагогічної діагностики у вищій школі, включає крім фахової ще й методичну підготовку з педагогічної діагностики. У системі підготовки найефективніше реалізують такі напрямки педагогічної діагностики вчителя технологій і креслення: конструктивний, виконавський, комунікативний, творчий, організаційний та дослідницький. Наукове осмислення цих напрямків спонукало до висновку, що в змістовому плані підготовка майбутнього вчителя технологій і креслення передбачає не тільки сукупність діагностичних знань, умінь і навичок, а й сформованість професійно значущих якостей особистості.

Виокремлення структурних компонентів уможливлює розроблення системи критеріїв і показників для визначення рівнів підготовки майбутніх учителів технологій та креслення до педагогічної діагностики якості освіти. Ціннісно-орієнтаційний критерій відображає характер ставлення студентів до педагогічної діагностики. Показниками критерію є: інтерес до професії вчителя трудового навчання; позитивне ставлення до здійснення педагогічної діагностики якості освіти; бажання поглиблювати свої знання стосовно методів педагогічної діагностики, удосконалювати набуті вміння й навички методів педагогічної діагностики якості освіти.

Імперативно-настановний критерій характеризує ступінь володіння студентами знаннями з фахових предметів; уміння застосовувати діагностичні методики; уміння прогнозувати, проектувати майбутню професійну діяльність; уміння методично правильно планувати використання діагностичних методик для визначення якості освіти; уміння проводити аналіз і самоаналіз результатів педагогічної діагностики якості освіти.

Конструктивний критерій описує наявність у студентів комплексу вмінь і навичок з організації та використання різних методів педагогічної діагностики. Його показниками є володіння методикою аналізу, самоаналізу використання педагогічної діагностики якості освіти, вивчення особистості педагога, фіксація недоліків, причинно-наслідкові зв'язки в навчально-виховному процесі, між умовами та результатами навчання; уміння студентів розробляти конспекти уроків з трудового навчання; уміння самостійно розробляти діагностувальні завдання; уміння оцінювати якість освіти учнів.

Конструктивний критерій відображає ступінь творчої спрямованості методико-практичної діяльності студентів, охоплює такі показники: володіння діагностичними методами організації творчої навчальної діяльності студентів; ступінь самостійності у виборі прийомів і методів педагогічної діагностики; володіння навичками педагогічної імпровізації в аспекті вільного використання різноманітних діагностичних методів та прийомів роботи з учнями.

В основу діагностичних систем дослідження покладено трирівневу шкалу оцінювання.

Система оцінювання має такий вигляд: високий рівень - 4 і більше балів; середній рівень - 2-3 бали; низький рівень - 0-1 бал. Щоб оцінити будь-який процес, явище тощо, необхідно ввести систему стандартів (інакше кажучи, систему оцінювання). На сьогодні вже існують такі системи: чотирибальна система оцінювання, від якої наше суспільство намагається відмовитися вже не перший рік, дванадцятибальна система, система оцінювання, що заснована на використанні літер (А, В, С...) та інші.

У ході бесіди та спостереження студентам запропоновано низку запитань. Результати перевірки визначених критеріїв підготовки майбутніх учителів технологій і креслення систематизовано в табл. 1.

Таблиця 1. Результати констатувального експерименту