Використання краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

використання краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі початкової школи

У статті визначено спектр можливостей використання краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі початкової школи. Автором виокремлено низка завдань, які потрібують вирішення вчителем під час використання краєзнавчого матеріалу на уроках та в позаурочній діяльності. Зазначено, що систематична і цілеспрямованої виховна робота у процесі краєзнавчої діяльності сприяє накопиченню молодшими школярами позитивного досвіду поведінки, при цьому створюються сприятливі умови для формування етичних якостей особистості дитини.

Ключові слова: краєзнавство, краєзнавчий матеріал, навчально- виховний процес початкової школи.

В статье определен спектр возможностей краеведческого материала в учебно-воспитательном процессе начальных классов. Автор выделил ряд задач, которые решает учитель в процессе использования краеведческого материала на уроках и во время внеурочной деятельности. Определено, что систематическая и целеустремленная воспитательная работа в процессе краеведческой деятельности способствует накоплению младшими школьниками позитивного опыта, что создает благоприятные условия для формирования этических качеств личности ребенка.

Ключевые слова: краеведение, краеведческий материал, учебновоспитательный процесс начальной школы.

Key words: local lore, local lore's material, primary school's educational process.

Початок ХХІ ст. ознаменував себе як «період модернізації» національної системи освіти у відповідності зі світовими тенденціями в освітній галузі. Реформування змісту навчання і виховання покладає нові вимоги на сучасного вчителя, який повинен забезпечити реалізацію цілей і завдань, передбачених «Законом України «Про освіту», Концепцією національного виховання та іншими законодавчими актами. Серед цілей і пріоритетних завдань навчання і виховання визначено: формування громадянина України, патріота своєї країни, виховання любові до рідної землі, родини, народу, держави. Забезпечити реалізацію цих завдань може шкільне краєзнавство, адже воно виконує незамінні функції у навчанні і вихованні школярів, має неоціненне значення для міцного засвоєння учнями основ наук; розширює їх кругозір та поглиблює знання; сприяє розвитку в них творчих здібностей, допитливості; активно формує світогляд.

В останні роки проводяться дослідження, спрямовані на науковий супровід краєзнавчої роботи в початковій школі. Так, І. Соколова досліджувала ефективність краєзнавчо-туристської роботи в початкових класах, запропонувала окремі підходи до методичного ознайомлення молодших школярів з природою. Методика туристсько-краєзнавчої роботи з молодшими школярами розглядається М. Рафалюк та Н. Андрощук. Дидактичні умови і методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початковій школі аналізується Н. Огієнко. Загальні засади використання краєзнавства на уроках у початковій школі розглядали С. Кашуба, М. Матішак, Н. Рудницька. Т. Торчинська подає рекомендації вчителям-практикам щодо використання краєзнавчого матеріалу на уроках читання у початковій школі.

Мета статті полягає в тому, щоб визначити спектр можливостей використання краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі початкової школи.

Аналіз чинних навчальних програм показує, що початковій школі є значні потенційні можливості для забезпечення достатнього краєзнавчого кругозору молодших школярів та формування їхньої емоційно-вольової сфери засобами краєзнавства. Елементи краєзнавства допомагають конкретизації змісту навчального матеріалу, а у викладі деяких тем місцевий матеріал може слугувати конкретною основою для характеристики програмних питань. Т. Торчинська зазначає, що «Вихідною умовою, яка забезпечує ефективність цього процесу, є відбір краєзнавчих відомостей за критеріями цілеспрямованості, багатофункціональності, доступності, систематичності, науковості та особистісної значущості для учнів» [4].

Г оловна мета краєзнавства, яку реалізує вчитель початкової школи - виховання громадянина, що любить і знає свій край - територію, що і є об'єктом діяльності краєзнавців. Досягнення поставленої мети потребує вирішення вчителем низки завдань:

- ознайомити учнів з історією (вивчення історії рідного краю, дослідження її нерозкритих сторінок) і сучасністю краю;

- сформувати в учнів уявлення про різні напрями життя і діяльності населення свого краю;

- розвинути у школярів прагнення знати свій край, проводити дослідження географічних особливостей, рослинного і тваринного світу рідного краю;

- сприяти розвитку громадянських якостей учнів, патріотичного ставлення до малої батьківщини (ознайомлення з діалектами рідного краю, творчістю майстрів народного слова; вивчення традицій національної пісенної культури, народної архітектури і побуту);

- створити умови для вивчення проблем розвитку краю, формування у школярів бачення свого місця у вирішенні цих проблем, розвитку мотивації на необхідність внести особистий вклад у вдосконалення його життя (вирішення цього завдання націлює педагогів на організацію проблемного навчання, використання проектних дослідницьких форм навчання, практичних робіт прикладного характеру, проведення польових експедиційних робіт);

- сприяти засвоєнню народного світосприймання і психології, народної культури і менталітету народу рідного краю як складника національної і загальної культури;

- виховувати потребу оберігати і примножувати природу;

- сприяти розвитку особистих якостей учнів засобами краєзнавства.

Краєзнавча робота має комплексний, інтегрований характер дії на

особистість і колектив, оскільки дає в руки педагога інструмент різностороннього впливу на вихованців:

- дозволяє глибоко вивчити особистість кожної дитини;

- реалізувати краєзнавчий принцип у вивченні основ наук;

- уможливлює побудувати педагогічний процес за однією з найефективніших методик - колективної творчої діяльності.

Таким чином, необхідність використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах, потребує чіткого й однозначного вирішення питання щодо його значення в структурі уроку і співвідношення з основним програмним матеріалом.

Педагогічно спрямована краєзнавча робота дозволяє вчителеві реалізувати краєзнавчий принцип навчання. Така робота передбачає збір і накопичення краєзнавчого матеріалу для використання його на уроках, як правило, проводиться в походах і на екскурсіях, у процесі проведення пошукової діяльності.

Як свідчить аналіз педагогічної та методичної літератури з названої проблеми та практичної діяльності учителів, краєзнавчий матеріал може використовуватися для:

- актуалізації опорних знань учнів, їхнього чуттєвого досвіду;

- ілюстрації і конкретизації змісту теми;

- мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

- формування на його основі нових понять і уявлень;

- закріплення і систематизації вивченого матеріалу;

- перевірки міцності та усвідомленості знань учнів;

- урізноманітнення та диференціації домашньої самостійної роботи;

- здійснення зв'язку навчання з життям;

- розширення кругозору учнів.

Використання краєзнавчого матеріалу в процесі повідомлення нових знань полегшує можливість здійснити поєднання слова і засобів наочності. Якщо вчитель у певній послідовності сприяє посиленню розумового розвитку учня, дає йому правильний напрям, то учні в результаті спостережень за навколишнім середовищем самостійно приходять до правильних висновків про зв'язки між явищами, що вивчаються, і фактами. Застосування краєзнавчого матеріалу у процесі сприйняття і осмислення знань допомагає:

- вирішити педагогічні завдання, що стоять перед учителем початкової школи;

- його використання збагачує зміст пояснення вчителя, додає йому конкретності, сприяє усвідомленню понять, що вивчаються;

- застосування краєзнавчого матеріалу залежно від плану уроку змінює взаємостосунки між учителем і учнями. Краєзнавчий матеріал сприяє тому, що зростає роль учителя в організації інтелектуальної роботи над фактами і явищами, що вимагають певних способів подачі його учням. Самостійність і активність учнів належним чином виявляються у висновках та узагальненнях;

- залучення краєзнавчого матеріалу у процесі передачі нових знань створює сприятливу проблемну ситуацію, коли учні самі роблять висновки, спираючись на відомі факти, зіставляють ряд наукових фактів і явищ з фактами навколишнього середовища, мають можливість виконати попередню самостійну роботу.

Краєзнавчий матеріал сприяє міцному закріпленню отриманих знань, підвищує якість засвоєння учнями нового матеріалу, полегшує подальшу домашню і практичну роботу над ним.

Краєзнавча діяльність успішно пов'язує учня з навчальною діяльністю. Це дозволяє вчителеві використовувати краєзнавчу роботу як засіб розширення кругозору і накопичення знань, формування інтересу до навчання в цілому. Краєзнавча робота сприяє кращому розумінню предметів, що вивчаються в школі. Пізнавальний інтерес змінює ставлення учнів до навколишньої дійсності і предметів, що вивчаються в школі, сприяє розвитку зв'язку школи з життям. Краєзнавство підсилює сприйняття учнями того краєзнавчого матеріалу, який з відомих причин не може бути розкритий у навчальному кабінеті. Активізація сприйняття досягається за рахунок зримості, «життєвості» об'єктів, внаслідок чого відбувається, з одного боку, конкретизація знань, засвоєних у школі, а з іншого, йде збагачення новими знаннями і закріплення їх на практиці.

Краєзнавча робота, як діяльність освітня, має величезний оздоровчий (зняття нервових перевантажень і стресів, фізіологічне зміцнення організму) і виховний (духовний розвиток, пізнання навколишньої дійсності, розширення кругозору) потенціал, зокрема у процесі:

- патріотичного виховання учнів через формування їхнього інтересу до процесів, що відбувалися у минулому і в сучасний період;

- виховання почуття гордості за свій край і свій народ, шанобливе ставлення до народних традицій;

- естетичного виховання молодших школярів шляхом формування уміння спостерігати і здатності помічати красу рідної природи та культурних об'єктів;

- екологічного і трудового виховання учнів початкових класів через формування гуманного, відповідального ставлення до природи і праці людей;

- зміцнення бажання дітей брати посильну участь у природоохоронній діяльності своєї місцевості.

На виховний вплив краєзнавства вказували М. Костриця та В. Обозний: «Вивчаючи рідний край, оволодіваючи пошуково-дослідницькими навичками, здійснюючи свої маленькі відкриття, краєзнавці ознайомлюються з досвідом складних взаємовідносин природи і суспільства. Це безперечно приводить до самопізнання і самовизначення, а в кінцевому підсумку - до морального становлення особистості, її громадянської зрілості» [1, с. 3].

Систематична і цілеспрямованої виховна робота у процесі краєзнавчої діяльності сприяє накопиченню молодшими школярами позитивного досвіду поведінки, при цьому створюються сприятливі умови для формування етичних якостей особистості дитини.

Останнім часом обґрунтовано і справедливо утвердився погляд на єдність шкільного туризму і краєзнавства, де краєзнавство - змістова, а туризм - технічна складова єдиного процесу краєзнавчо-туристської діяльності (В. Обозний, А. Остапець-Свєшніков, О. Тімець). Туризм за природою своєю неможливий без елементів пізнання рідного краю, неможливо подорожувати, нічого не дізнаючись про довкілля.

Заняття туризмом і краєзнавством стимулюють активніший вибір професії. Краєзнавча діяльність має практико зорієнтовану спрямованість, що дозволяє з успіхом формувати професійні навички учнів.

У використанні форм туристсько-краєзнавчої діяльності відбивається (за В. Куліковим) «біфуркація» туризму в школі. Окремі форми (наприклад, заняття в гуртках і секціях, участь у спортивних категорійних походах тощо) використовуються лише для великих любителів туризму, а інші форми (з дотриманням певних норм) придатні для класного туризму (наприклад, одно-дводенні походи, прості змагання, семінари, місцеві екскурсії тощо).

Безперечно, що розвиток краєзнавства неможливий без туристичних походів та екскурсій, експедицій по рідному краю. Взаємопов'язаний і комплексний розвиток туризму та краєзнавства становить суть і зміст краєзнавчої роботи. «Туризм, - за визначенням В. Обозного - засіб, який допомагає реалізувати краєзнавчо-народознавчий напрям і активно впливає на формування здорового способу життя і високих моральних якостей людини» [3, c. 178]. Саме завдяки краєзнавчому туризму діти мають можливість на власні очі побачити природну красу рідної землі, ознайомитися з традиціями свого народу, загартуватися як фізично, так і морально.

Отже, основне призначення шкільного туризму як однієї з форм в системі освіти - організація туристсько-краєзнавчої роботи у початковій школі, яка характеризується всеосяжністю, регулярністю, самоорганізацією, різноманітністю форм і видів, оскільки лише при цьому можна більш повно задовольнити різноманітні інтереси дітей, залучити найбільшу їх кількість до активної діяльності, побудувати в початковій школі систему краєзнавчої роботи як комплексного виду навчальної та виховної роботи.

М. Крачило відзначає, що «значущість краєзнавчої роботи полягає насамперед у тому, що через неї можна здійснити один з головних принципів навчання і виховання - принцип єдності теорії і практики, зв'язку навчання з життям» [2, с. 6].

Таким чином, можемо з впевненістю сказати, що організація якісного навчального процесу немислима без краєзнавчого компоненту, який є унікальним дидактичним і мотиваційним засобом процесу навчання. Його зміст безпосередньо залежить від змістової лінії кожного окремо взятого предмета та понятійного апарату. У переважній більшості тем навчальних предметів доцільним є використання різних напрямів краєзнавства у поєднанні. Краєзнавчий компонент є тією родзинкою, яка дає можливість учителю початкових класів стимулювати учнів до пізнання, до активної пошукової діяльності, розвивати їхні здібності в усіх напрямках. Перспективи нашого дослідження будуть спрямовані на розробку нових і удосконалення традиційних форм позакласної роботи з краєзнавства.

краєзнавчий виховний початковий школа

1. Костриця М. Ю. Шкільна краєзнавчо-туристична робота : навч. Посіб. / М. Ю. Костриця, В. В. Обозний. - К. : Вища школа, 1995. - 223 с.

2. Крачило М. П. Краєзнавство і туризм : навч. Посіб. / М. П. Крачило. - К. : Вища школа, 1994. - 191 с.

3. Обозний В. В. Краєзнавча підготовка вчителя: теоретичні і організаційно-практичні аспекти / В. В. Обозний, Л. Вовк. - К. : Вид-во НПУ - М. П. Драгоманова, 2001. - 254 с.

4. Торчинська Т. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках читання як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.udpu.org.Ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/3 9_1/visnuk_18.pdf- Заголовок з екрану.

Размещено на Allbest.ru