Форми навчання обдарованої учнівської молоді в хіміко-біологічних відділеннях Малої академії наук: історичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Форми навчання обдарованої учнівської молоді в хіміко-біологічних відділеннях Малої академії наук: історичний аспект

Проблема підтримки обдарованої учнівської молоді, створення умов для виховання особистості з високим рівнем сформованості інтелектуальних здібностей, що є актуальним на сучасному етапі модернізації системи освіти держави, актуалізує питання підвищення якості позашкільної освіти, удосконалення її змісту, форм і методів організації навчально - виховного процесу. Сьогодні ці питання є надзвичайно актуальними для Малої академії наук України, зокрема її хіміко-біологічних відділень.

Шестидесятирічний досвід функціонування означених відділень довів їх ефективність як осередків, що забезпечують високий рівень реалізації пізнавальних інтересів, дослідницьких захоплень та ідей старшокласників у галузях природничих, медичних і психологічних наук.

Подальше удосконалення їх діяльності потребує творчого переосмислення прогресивних ідей минулого, зокрема дидактичних засад діяльності у другій половині ХХ ст. - на початку ХХІ ст.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що проблема використання форм і методів роботи в практиці роботи з обдарованими дітьми в загальноосвітніх навчальних закладах розглядається в працях О. Антонової, С. Сисоєвої, В. Слуцького, Н. Сидорчук, О. Хлівної та ін. Дидактичні аспекти навчання обдарованої учнівської молоді в творчих учнівських об'єднаннях позашкільних навчальних закладів досліджували В. Вербицький, С. Панченко, Г. Пустовіт, Л. Тихенко, Л. Ковбасенко та ін. У той же час недостатньо вивченими залишаються питання організаційних форм навчання обдарованих учнів у хіміко-біологічних відділеннях МАН України.

Метою статті є аналіз основних організаційних форм навчання обдарованої учнівської молоді, що застосовуються в практиці діяльності хіміко-біологічних відділень МАН України в другій половині ХХ ст. - на початку ХХІ ст.

Розуміння з боку суспільства того, що розвиток потенціалу країни залежить від рівня розвитку природничих наук, спричиняє на початку 60-х років ХХ ст. перегляд методики їх навчання у загальноосвітній школі. Під час викладання природничих дисциплін відбувається поступове переорієнтування від простої трансляції знань, використання традиційних застарілих форм і методів навчання до організації продуктивного навчання учнів. Все більше уваги приділяється пошуку нових моделей навчання і розвитку обдарованої учнівської молоді, для цього максимально використовується ресурс позашкільної освіти, зокрема малих академій наук і наукових товариств учнів. Ефективність їх розвивально-виховних можливостей досягається завдяки використанню різноманітних форм, методів і засобів роботи з обдарованою учнівською молоддю, що будувалися на різному характері взаємодії між педагогами і вихованцями.

Аналіз архівних і методико-педагогічних джерел засвідчив, що з часу заснування МАН у практиці роботи її хіміко-біологічних відділень виокремлюється три організаційні форми навчання вихованців: індивідуальна, групова і колективна (масова) [1, с. 63].

Уся індивідуальна робота проводиться з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів, виявлення їх рівня можливостей і здібностей, потреб, інтересів, нахилів, зацікавлення дослідницькою роботою, суспільно корисною працею тощо. Така форма передбачала читання науково - популярної літератури, роботу з довідниками і словниками; підготовлення доповідей і рефератів; досліди й спостереження в природі, теплиці, куточку живої природи; виготовлення годівниць для птахів; шефство над сільськогосподарськими тваринами; проведення фенологічних спостережень; самоспостереження; виготовлення таблиць, моделей, обладнання для навчальних занять, кабінетів біології та хімії тощо. Результатом проведеної індивідуальної роботи учнів часто ставали власноруч виготовлені наочні посібники для навчальних кабінетів біології, хімії, географії. В окремих школах встановлювалося правило, згідно з яким кожен учень за навчальний рік мав виготовити один наочний посібник [2, арк. 34]

Серед індивідуальних форм роботи важливим для формування юних науковців було проведення дослідів з об'єктами живої природи на навчально-дослідних земельних ділянках, в теплицях, парниках, куточках живої природи. Зокрема на пришкільних навчально-дослідних ділянках учнями широко практикувалися досліди із сортовивчення рослин, поширення і запровадження нових агротехнічних прийомів у виробництво, сортовипробування, акліматизації нових сільськогосподарських культур, репродукції високоякісного насіння, одержаного селекціонерами тощо [3, арк. 110]. До керівництва дослідницькою роботою учнів активно залучалися вчені, провідні спеціалісти сільського господарства, агрономи сільськогосподарських підприємств, ін. Більшість дослідів проводилася за завданнями науково-дослідних установ. Так у 70-х рр. ХХ ст. юні дослідники Хмельниччини працювали за завданням Хмельницького облшовкотресту з вивчення впливу метіоніну на врожай та якість коконів тутового шовкопряду, виконували завдання Одеського селекційно-генетичного інституту і вчених-селекціонерів В.С. Пустовойта та Ф.Г. Кириченка з вивчення різних сортів озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, картоплі та кормових трав [4, с. 40].

Підсумками дослідницької роботи учнів ставали підготовлені ними різноманітні звітні матеріали у вигляді: звітів про проведену роботу, результатів практичних робіт, презентацій наукових проектів, щоденників дослідницької роботи і спостережень, виготовлених виробів або обладнання, наочності (гербаріїв, колекцій, схем, таблиць, добірок матеріалів, рефератів, стіннівок тощо).

Поряд із навчально-дослідницькою роботою особливо важливою і перспективною формою була індивідуальна науково-дослідницька робота учнів, що виконувалася під керівництвом учених. Уже з 90-х років саме ця форма роботи стала визначальною в навчально-виховному процесі гуртків і секцій хіміко-біологічних відділень МАН і НТУ. Під час її організації викладачами вузів проводилось індивідуальне і групове консультування, надавалась допомога при виборі теми дослідження, визначенні кола проблем, що потребували вирішення, підборі необхідної літератури, узагальненні і представленні результатів проведеного дослідження тощо.

Часто до розроблення тематики індивідуальних науково - дослідницьких робіт учнів долучались кафедри вищих навчальних закладів і науково-дослідницьких установ. Зокрема у 1998 році кафедра селекції та насінництва Сумського аграрного університету пропонувала слухачам хіміко-біологічного відділення Сумського територіального відділення МАН вивчати шкідників та їх вплив на сільськогосподарське виробництво, біологію та селекцію картоплі і соняшника та ін. [5, арк. 30].

Із групових форм роботи хіміко-біологічних відділень МАН найбільш поширеними були секції і наукові гуртки.

Природничі секції МАН ставили собі за мету розширення та поглиблення знань учнів з природничих дисциплін; ознайомлення з методиками наукового дослідження; формування умінь і навичок учнів самостійно працювати з джерелами, робити висновки та узагальнення. Зокрема програма роботи секції біології Кримської МАН «Шукач» передбачали: проведення щорічного відбору слухачів МАН із числа старшокласників, організацію щотижневих навчальних занять у формі лекційно-практичних занять та індивідуальних консультацій для слухачів, самостійну роботу учнів, основним змістом якої була підготовка науково - дослідницьких робіт; представлення результатів науково-дослідницької роботи під час проведення сесій МАН і щорічних учнівських науково - практичних конференцій [6, с. 29]. Секції хіміко-біологічних відділень МАН працювали в школах, на станціях юних натуралістів, в будинках піонерів, при кафедрах і лабораторіях вищих навчальних закладів. До їх керівництва обов'язково залучалися науково-педагогічні працівники вузів, провідні вчені науково-дослідних установ.

Навчання учнів у профільних наукових гуртках забезпечувало розвиток їх інтелектуальних здібностей, формування культури наукової праці, сприяло самореалізації у науково-дослідницькій діяльності. Зміст програм таких гуртків передбачав поглиблене вивчення природничих дисциплін, застосування різних форм організації навчально-виховного процесу (лекцій, семінарів, практичних і лабораторних робіт), а також безпосереднє виконання науково-дослідницької роботи за пропонованою тематикою.

Важливими із групових форм роботи, що реалізовувалися в навчально-виховному процесі гуртків і секцій хіміко-біологічних відділень МАН також були учнівські науково-дослідні експедиції, що забезпечували комплексний підхід до вивчення, охорони і примноження природних ресурсів. Підвищення науково-теоретичного і практичного рівня учнівських експедицій забезпечувалося залученням до їх проведення вчених і викладачів вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ. Так під час проведення комплексної екологічної експедиції по р. Базалук до роботи зі слухачами хіміко-біологічного відділення МАН залучалися вчені Дніпропетровського державного університету та Дніпровсько-Орільського заповідника. Матеріали учнівських спостережень експедиції включали характеристики морфологічних і господарських особливостей заплави, гідрологічні вимірювання, опис рослинності, токсикологічні, радіобіологічні аналізи тощо [7, с. 36].

У літній період окрім експедицій ефективною формою організації дослідницької роботи слухачів хіміко-біологічних відділень МАН також були літні навчально-польові практики, основним завданням яких була актуалізація теоретичних знань під час вивчення об'єктів живої природи в природних умовах існування. Плани таких польових практик передбачали проведення екскурсій, виконання лабораторних і практичних робіт, індивідуальних наукових завдань у ході яких учні набували навичок науково-дослідницької роботи, вчилися критично мислити, здійснювати перевірку науково достовірних закономірностей і положень.

Гармонійному поєднанню висококваліфікованого навчання зі змістовним відпочинком в умовах оздоровчого табору сприяло започаткування у 2010 році Національним центром «МАНУ» такої групової форми роботи як Всеукраїнська літня хіміко-біологічна школа. Щорічні програми літньої школи включали проведення лекційних, практичних і лабораторних занять на базі вищих навчальних закладів, організацію екскурсій і експедицій, підготовлення і захист учнівських проектів, широкий спектр дозвіллєво-оздоровчих заходів тощо.

Із колективних форм роботи важливими в діяльності Малої академії наук України були щорічні наукові сесії (установчі, навчальні, оздоровчі) під час проведення яких старшокласники робили свої творчі внески: захищали самостійно проведені практичні, дослідницькі та експериментальні роботи, обговорювали тематику досліджень на рік, плани і результати наукових експедицій тощо.

Досить ефективно вирішувати питання пошуку, виявлення і залучення до науково-дослідницької діяльності учнів, зокрема учнів із сільської місцевості, дозволяла, започаткована у 80-90-х рр. така форма роботи як природничі очно-заочні наукові школи, що діяли в складі територіальних відділень МАН, а також організовувалися на базі позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування.

Програми роботи таких шкіл передбачали проведення навчальних сесій, самостійну роботу учнів, консультації викладачів і науковців, виконання контрольних робіт, написання за завданнями наукових керівників рефератів і науково-дослідницьких робіт, участь кращих учнів у наукових конференціях, інших конкурсних заходах [8, с. 64].

Подібний принцип організації навчання учнів ліг в основу започаткованої у 1992 році на базі Українського державного еколого - натуралістичного центру учнівської молоді Всеукраїнської заочної біологічної школи (ВЗБШ) для обдарованих учнів [9, с. 103]. Її пріоритетним завданням стало створення умов для всебічного інтелектуального і духовного розвитку обдарованих учнів з усіх регіонів України, формування в них наукового світогляду, організація поглибленого вивчення природничих наук, проведення науково-дослідницької роботи, забезпечення ґрунтовної допрофесійної підготовки і подальшого успішного навчання у вищій школі [10, с. 14].

Вже у 2007 році Національним центром «МАНУ» започатковується робота Всеукраїнської хімічної заочної школи в якій здійснюється поглиблене вивчення учнями хімії, ознайомлення з основами експериментальної та науково-дослідницької діяльності, забезпечується теоретична і методологічна підготовка до проведення наукових досліджень, написання науково-дослідницьких робіт тощо.

Серед колективних форм роботи з обдарованою учнівською молоддю значне місце посідали заходи змагального спрямування (свята, виставки, конкурси дослідницьких робіт учнів, інтелектуальні ігри та змагання (учнівські предметні олімпіади, турніри біологів і хіміків), конкурс-захист науково-дослідницьких робіт, учнівські тематичні науково - практичні конференції тощо). Такі форми роботи сприяли пошуку, виявленню та розвитку цієї категорії учнів, забезпечували максимальне їх залучення до науково-дослідницької діяльності, встановлення між ними комунікативної взаємодії.

Важливим для залучення учнівської молоді до дослідницької роботи в галузі природничих і сільськогосподарських наук було проведення Всеукраїнського конкурсу на кращу дослідницьку роботу з біології та сільського господарства, оголошеного Міністерством освіти України за ініціативою Республіканської станції юних натуралістів у 1961 році [11, арк. 10]. Вже у 80-х рр. ХХ ст. юні дослідники долучалися до виконання завдань Всеукраїнського конкурсу «Мій рідний край - моя Земля» і мали змогу звітувати перед науковцями про результати своїх досліджень, захищати дослідницькі роботи за одним із напрямів конкурсу - «Експериментальна робота з біології, продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського та лісового господарства» [12, с. 57]. А започаткований у 90-х роках ХХ ст. Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, створював умови для представлення результатів науково-дослідницької та експериментальної роботи учнів-членів МАН, організовував продуктивне спілкування та обмін інформацією учнів у сфері професійних інтересів, знайомив з актуальними проблемами та завданнями сучасної науки і техніки, стимулював подальшу професійну освіту, забезпечував підтримку і мотивацію особистісних досягнень.

Не менш важливою колективною формою навчання слухачів хіміко - біологічних відділень МАН були учнівські науково-практичні конференції. Під час проведення яких перевірялися можливості учнів у науково - практичній діяльності, підводилися підсумки науково-дослідницької діяльності за поточний навчальний рік. Учасники конференції представляли доповіді за результатами свого наукового дослідження, залучалися до творчого обговорення прослуханих доповідей, отримували конкретні рекомендації і поради науковців щодо подальшої роботи над своїм дослідженням.

Отже, проаналізувавши основні організаційні форми навчання обдарованої учнівської молоді в хіміко-біологічних відділеннях МАН, можемо констатувати значну їх варіативність, що визначається, насамперед, особливим рівнем навчальних потреб обдарованих учнів, орієнтацією на потребу в індивідуальному навчанні, а також високим рівнем самостійності та відповідальності за результати навчання. Метою таких форм навчання є виявлення обдарованості та підтримання інтересу до здобуття знань учнів, зокрема в галузі природничих наук.

Подальшого дослідження потребує аналіз методів навчання обдарованої учнівської молоді в гуртках і секціях хіміко-біологічних відділень МАН.

Список використаних джерел

старшокласник навчання учень виховний

1. Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. к.б.н. С.М. Панченка, Л.В. Тихенко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - 368 с.

2. Держархів Харківської обл. ф. Р-917. оп. 7, спр. 26, 49 арк.

3. Держархів Сумської обл. ф. Р-3600. оп. 1, спр. 69, 129 арк.

4. Юннати Хмельниччини / Нариси з історії юннатівського руху Хмельницької області / Навчальний посібник. / За редакцією В.В. Климчика / Хмельницький: «Поліграфіст-2», 2011 р. - 160 с.

5. Держархів Сумської обл. ф. Р-7806 оп. 1, спр. 12, 58 арк.

6. Чубар Б.С. Школа искателей Крыма: рассказ о Малой академии наук Крыма / Б.С. Чубар. - М.: Педагогика, 1989. - 224 с.

7. Кутищева Н. Розвиток нетрадиційних форм екологічної освіти / Н. Кутищева // Рідна школа - 1999 - №5 - С. 36-37.

8. Вербицький В. Юннатівський рух в Україні / В Вербицький. - К.: Деміур, 2001. - 304 с.

9. Еколого-натуралістична творчість. Наук.-метод. вісник №3. - К.: НЕНЦ, 2001. - 296 с.

10. Адріанов В. Творчі лабораторії майбутніх учених / Віктор Адріанов // Рідна школа. - 2008. - №7-8 (943-944). - С. 13-15.

11. Держархів Сумської обл. ф. Р-3600. оп. 1, спр. 120, 30 арк.

12. Позашкільна освіта: історичні поступи та здобутки: Зб. матеріалів Всеукраїнської педагогічної конференції, Київ, 2-3 грудня 2008 р. / За заг. ред. д. п. н. В.В. Вербицького - К.: АВЕРС, 2008. - 308 с.

Размещено на Allbest.ru