Педагогічна професія є особливою в системі взаємодії "людини - людина", її поліфункціональність забезпечується широким спектром завдань, які ставить суспільство перед нею та високою компетентністю педагогів у їх розв'язанні. Здатність творчо мислити та діяти, мобільно реагувати на вимоги часу та потреби реформування освіти, готовність до навчання впродовж життя та постійного професійного самовдосконалення стають провідними характеристиками педагогів.

Невід'ємною складовою успішної педагогічної діяльності є здатність педагога викликати довіру та симпатію в учнів і батьків, створювати сприятливе враження і позитивно впливати на тих, хто оточує, своїм професіоналізмом доводити свою компетентність в організації соціально - психологічної та педагогічної взаємодії в умовах освітнього середовища навчального закладу. Особливу роль у розв'язанні зазначених задач відіграє здатність вчителя створювати позитивний професійний імідж.

Теоретичні та методичні аспекти формування професійного та індивідуального іміджу педагогічних працівників досліджували О. Горовенко, Ю. Дзядевич, Т. Довга, І. Зубкова, В. Ісаченко, А. Калюжний, О. Ковальова, А. Кононенко, І. Ніколаєску, О. Попова, І. Розмолодчикова, Н. Тарасенко, А. Череднякова, В. Черепанова та ін.

У сучасних наукових розвідках проблема формування іміджу педагога найбільш широко представлена в теорії і методиці професійної освіти та психології. Метою нашої статті є аналіз психолого-педагогічних досліджень з метою узагальнення поглядів науковців на окреслену проблему та презентування цілісного уявлення про поняття "професійний імідж вчителя початкової школи" та його структуру.

Професійний імідж, на думку педагогів-практиків, - персоніфікований образ професії, тобто узагальнений емоційно забарвлений образ типового її представника, який має символічну природу, що характеризується навіюванням, та здійснює психологічний вплив на оточуючих [1, с. 196].

Професійний імідж - це складний соціально-психологічний та педагогічний феномен, який передбачає створення образу конкретної професії. Він створюється і розвивається в процесі певної професійної діяльності і є фактором підвищення її ефективності.

Дослідниця Т. Довга актуалізує питання формування особистісно - професійного іміджу учителя та вказує, на те, що він слугує інструментом виховного впливу на учнів у процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Особливо відчутно, на думку авторки, це в умовах початкової освіти - молодші школярі охоче наслідують значимі для них характеристики, притаманні для іміджу вчителя, що слугує стимулом до вироблення в них цінних особистісних якостей. Усвідомлення власного позитивного іміджу самим учителем зміцнює в нього почуття власної гідності, самоповагу, задоволення собою й результатами своєї діяльності, що сприяє гуманізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії [5, с.188].

А. Калюжний визначає імідж учителя як соціально-психологічну та педагогічну категорію, соціальну перцепцію. Імідж учителя розглядається вченим як символічний образ суб'єкта, що створюється у процесі взаємодії педагога з учасниками педагогічного процесу [6, с.70].

Формування індивідуального іміджу педагога як засобу реалізації гуманістичної концепції освіти однією із перших досліджувала В. Черепанова, який вона репрезентує як гармонійну сукупність зовнішніх і внутрішніх індивідуальних, особистісних, індивідуальних і професійних якостей вчителя, покликаних продемонструвати його бажання, готовність і здатність до суб'єкт-суб'єктного спілкування з учасниками освітнього процесу [10, с.6]. Нею доведено, що індивідуальний імідж педагога виконує комунікативну, інформаційну, когнітивну, емотивну, конативну та креативну функції.

професійний імідж вчитель початкова школа

Досидь вдало, на нашу думку, визначає базові категорії дослідження професійного іміджу учителя О. Горовенко, зокрема науковцем узагальнено, що професійний імідж учителя - сукупність особливостей і характерних рис, які формують його образ як фахівця у процесі взаємодії з учнями, колегами, соціальним оточенням [3, с.70].

Дослідниця І. Ніколаєску зазначає, що професійний імідж - це символічний образ суб'єкта, який твориться під час цілісного педагогічного процесу [7, с.57]. Авторкою доведено, що професійний імідж завжди конгруентний, тобто існує відповідність між внутрішнім досвідом, самовідчуттям і зовнішнім виявом цього в поведінці. Такий імідж, на думку дослідниці, завжди функціональний, він сприяє розв'язанню практичних завдань, безпосередньо залежить від соціуму й соціальних очікувань.

Тоді як необґрунтованими, на нашу думку, є поглядами вітчизняних колег науковців, які визначають сутність цього феномену через поняття "утворення в структурі особистості" або "якість", адже за такого визначення професійного іміджу зникає ключова його характеристика - аспект відтворення суб'єкту у свідомості тих, хто з ним взаємодіє. Це стосується дослідження Ю. Дзядевич, яка визначає професійний імідж студентів мистецьких спеціальностей як "складне комплексне утворення в структурі особистості майбутнього фахівця, в якому гармонійно поєднані зовнішні й внутрішні чинники та процесуальні компоненти, що формуються завдяки інтеграції професійних та особистіших характеристик, відповідаючи вимогам соціокультурного середовища, освітнього простору та мистецької освіти" [4, с.66-67] та І. Розмолодчикової: "професійний імідж учителя початкових класів - це інтегрована якість особистості, що об'єднує в собі систему культурологічних, психологічних, педагогічних знань, умінь і навичок учителя, його особлива здатність до синтезу чарівливості та духовності, що сприяють професійному та особистісному розвитку" [9, с.166]. На нашу думку, визначення І. Розмолодчикової розкриває аспект готовності вчителя до формування іміджу, адже увага акцентується на структурі інтегрованої якості, що забезпечує розвиток фахівця, а не удосконалення суб'єкта-прообразу як професіонала.

Імідж вчителя є результатом розв'язання протиріч між ідеальним Я професіонала і його образом у інших, тобто є сукупністю тих об'єктивних вражень, які виникають про даного фахівця у колег, учнів, батьків, керівництва, громадськості тощо.

Усвідомлення наявних протиріч змушує педагога здійснювати іміджетворчу діяльність, спрямовану на наближення свого образу як педагога в інших зі своїм ідеальним Я професійним. У результаті такої діяльності і виникає імідж як образ суб'єкта, часто визнаний як символічний, який створюється у процесі інтерсуб'єктної взаємодії. Цей стійкий образ, що сприймається і самим його суб'єктом-прообразом суттєво впливає на його професійну Я-концепцію. О. Перелигіна наголошує: "Причому цей вплив відбувається не тільки на рівні самосприйняття, а й на рівні зміни об'єктивних професійно-діяльнісних характеристик - людина як би "підтягується", прагнучи "відповідати" своєму іміджу. Ступінь позитивності цих змін і визначає рівень продуктивності іміджу професіонала [8, с.41].

На нашу думку, продуктивність іміджу педагога визначається ефективністю розв'язанням вчителем, тобто суб'єктом-прообразом іміджу, професійних завдань, які визначені згідно державних вимог та особистісних потреб фахівця. Отже, професійний імідж учителя початкової школи - це цілісний, стійкий образ педагога в свідомості суб'єктів педагогічної взаємодії, який створюється з метою досягнення суб'єктом-прообразом професійних та особистісних цілей.

Щоб зрозуміти, що відображається у свідомості суб'єктів педагогічної взаємодії в процесі створення іміджу вчителя початкової школи необхідно дослідити структуру професійного іміджу. Вона будується на загальних теоретичних засадах формування зовнішніх та внутрішніх аспектів іміджу та особливостях, здійснюваної вчителем, педагогічної діяльності і зокрема, як ключової фігури початкової ланки освіти.

Аналіз наукової літератури доводить, що у роботах зарубіжних та вітчизняних науковців широко представлено структуру іміджу як соціокультурного феномену, а представники педагогічної іміджології презентують структурно-компонентий аналіз професійного іміджу вчителя.

Структура іміджу, на думку А. Калюжного, як єдність стійких зв'язків між його елементами, відповідає структурі соціальної психіки, а точніше - буденної свідомості, в просторі якої і формується імідж [6, с.89]. Автор зазначає: "буденна свідомість - це сукупність уявлень, знань, установок і стереотипів, що ґрунтуються на безпосередньому повсякденному досвіді людей і домінуючих в соціальній спільності, до якої вони належать. Це гетерогенна сфера, що з'єднує в собі риси несвідомого і міфологічного, дитячої та масової свідомості з елементами наукового знання і рефлексивної свідомості" [6, с.89].

В. Бойко вдало узагальнює структуру індивідуального іміджу особистості і представляє її як взаємозв'язок складників: аудіовізуальна культура особистості (мова, манера триматися на людях, одяг, зачіска, які відповідають очікуванням більшості людей чи окремої соціальної групи); стиль поведінки (професійний, інтелектуальний, моральний, емоційний, комунікативний, естетичний, етичний); внутрішню філософію, систему цінностей людини (життєві установки, моральне кредо, систему стосунків), які мають вплив на її зовнішність та манеру поведінки; атрибути, які підкреслюють соціальний статус і вподобання людини (обстановка офісу, машина тощо); психогігієнічний "Я-образ" (зовнішній і внутрішній спокій людини, активність, приязність, миролюбність і т. ін.) [2, с.27].

Отже, імідж завжди розкриває зовнішні та внутрішні аспекти особистості, їх сприйняття оточуючими та співвіднесення з власним суб'єктивним розумінням ідеалу.

Характер професійного іміджу може бути як позитивним, при гармонійній взаємодії суб'єкта-прообразу з природним і соціальним середовищем, при високому рівні збалансованості особистісних цінностей, мотивів та установок; так і негативним - при десонансній взаємодії з середовищем, соціальною групою, особистостями або при низькому рівні збалансованості особистісних утворень суб'єкта-прообразу.

Структура іміджу педагога досить ґрунтовно представлена у дослідженнях О. Бекетової, М. Варданян, О. Горовенко, Ю. Дзязевич, А. Калюжного, І. Ніколаєску, І. Розмолодчикової, Н. Тарасенко, А. Черепанової та ін.

Однією із перших структурно-компонентний аналіз індивідуального іміджу педагога презентує В. Черепанова, яка представляє її у вигляді динамічної моделі зі складниками: відносно статичне ядро (Я-концепція, цінності, установки, знання, вміння) і зовнішня частина образу (візуальний, аудіальний, ольфакторний і кінестетичний образи) [10]. Цілісність структури іміджу забезпечується взаємопов'язаністю елементів, що забезпечують, з одного боку, її стійкість (ядро іміджу), з іншого - динамічність (зовнішній складник іміджу).

А. Калюжний виділяє такі структурні компоненти іміджу вчителя: індивідуально-особистісні якості, комунікативні здібності, особливості професійної діяльності та зовнішній вигляд [6, с.134].

У своєму дослідженні О. Горовенко до головних складових іміджу вчителя відносить: внутрішнє "Я" (внутрішній образ учителя, що відповідає обраному фаху і виявляється у його професійній культурі й мисленні, емоційності й творчому настрої, привабливості й вишуканості, внутрішній стійкості й гідності, позиції й ступеня мобілізації тощо); візуальний образ учителя (засвідчує ціннісні риси, які у гармонійному поєднанні з педагогічним артистизмом створюють позитивний образ учителя, сприяють формуванню приємного враження й репутації, допомагають виявити себе не тільки привабливою людиною, але й чудовим педагогом); комунікативність (використання вербальних і невербальних засобів спілкування): жести, міміка, пантоміміка, інтонація, магія слова, темпоритм мовлення педагога, що мають привертати увагу учнів до вчителя, викликати довіру та налаштувати на активну взаємодію [3, с.39].

Професійний імідж як складову педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів представлено у дослідженні І. Розмолодчикової. Науковець структурує імідж за зовнішнім аспектом (інтерактивний образ, бездоганний зовнішній вигляд, виразність міміки, одяг, аксесуари, зачіска, макіяж, уміння використовувати простір у спілкування тощо) та внутрішнім (менталітет, цінності, мотивація, цілі, інтереси, потреби, інтелект, мистецтво подобатись тощо) [9, с.64].

Широко розповсюдженою є багатокомпонентна структура іміджу педагога, що побудована на основі взаємопов'язаних та взаємообумовлених складових, що репрезентують різні аспекти формування іміджу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, емоційний (Н. Тарасенко); когнітивний, емоційний і функціонально-комунікативний (І. Ніколаєску); мотиваційно-ціннісний, когнітивно-гносеологічний і процесуально - діяльнісний (Ю. Дзязевич); професійна Я-концепція та зовнішні складові - індивідуально-особистісний, комунікативно-інтерактивний, статусний, професійний, адаптивний (О. Бекетова) та ін.

Аналіз досліджень структури професійного іміджу дозволяє зробити висновок, що представлення структурних елементів цього феномену та їх взаємодія мають різне обґрунтування відповідно галузі дослідження. На нашу думку, компонентний аналіз професійного іміджу вчителя має бути побудований на основі ключових характеристик феномену, що досліджується. Отже, професійний імідж вчителя початкової школи:

- обов'язково поєднує внутрішні та зовнішні характеристики суб'єкту-прообразу;

- проектується на Я-концепцію вчителя як професіонала, що призводить до внутрішніх та зовнішніх змін у ній та виражає тенденцію наближення до ідеального Я;

- завжди має прагматичний характер і залежить від цілей діяльності, яка є в основі взаємодії суб'єктів (педагогічна діяльність);

- орієнтований на сприйняття поведінки, що визначає професійний успіх, і відповідає певним очікуванням;

- продукує риси і ознаки професійної групи, носить характер професійного стереотипу;

- служить засобом, що сприяє ідентифікації своєї професійної групи і засвоєнню групових норм і цінностей;

- тісно пов'язаний з професійним ідеалом;

- виступає засобом педагогічного впливу на емоційну сферу молодшого школяра, а через неї - на його свідомість, поведінку і діяльність, а отже є дієвою прихованою формою суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя та учнів.

Спираючись на ідею зовнішньої та внутрішньої атрибутики професійного іміджу ми пропонуємо власну інтерпретацію структури професійного іміджу вчителя початкової школи.

Отже, на нашу думку, професійний імідж учителя початкової школи як образ педагога формується на основі двох взаємопов'язаних аспектів: внутрішніх атрибутів особистості, що є порівняно статичними і презентуються через Я-концепцію вчителя, мотиви та цінності педагогічної діяльності, професійно значущі якості учителя, професійну компетентність як систему професійних знань, умінь, навичок та здатностей; і зовнішніх атрибутів (габітарний, комунікативний та процесуальний образ вчителя), які досить оперативно змінюється залежно від вимог суспільства до професійної діяльності фахівця, освітнього середовища та особистісних цілей педагога.

Головним детермінантом формування іміджу вчителя початкової школи виступає досягнення прообразом позитивного Я-образу професіонала в свідомості суб'єктів взаємодії. Для професійного іміджу вчителя важливим є його відносна стійкість, представленість в образі незмінних внутрішніх і зовнішніх характеристик, які формують певне враження про професіонала. Професійний імідж повинен носити узгоджений цілісний характер, окремі внутрішні та зовнішні атрибути не повинні протистояти один одному.

В контексті нашого дослідження важливо наголосити, що ключовою умовою виникнення професійного образу педагога є ситуація взаємодії носія іміджу (вчителя початкової школи) та аудиторії, на яку він розрахований (суб'єктів педагогічної взаємодії). І хоча, як зазначає

О. Петрова, "імідж може існувати відносно незалежно від ситуації сприйняття об'єкту", "він виникає тільки тоді, коли об'єкт-носій іміджу стає "публічним", тобто коли є суб'єкти його безпосереднього або опосередкованого сприйняття" [19, с.37]. Тобто, для виникнення професійного іміджу вчителя початкової школи необхідний хоча б один учень або інший учасник професійної взаємодії.

Зважаючи на те, що професійний імідж вчителя великою мірою залежить від готовності суб'єкту до його формування, ми вважаємо за доцільне здійснювати таку підготовку ще на етапі навчання у ВНЗ. Вона допоможе їм у майбутньому якісно і цілеспрямовано організовувати імідже - творчу діяльність, презентувати позитивний професійний образ, сприятиме здоровій конкуренції педагогів на ринку праці та освітніх послуг.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в детальній характеристиці внутрішніх і зовнішніх атрибутів професійного іміджу вчителя початкової школи.

Список використаних джерел

1. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / Г.М. Андреева. - Издание второе, перераб. и доп. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 288 с.

2. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В.В. Бойко. - М.: Информац. - издат. дом "Филинъ", 1996. - 472 с.

3. Горовенко О.А. Формування особистісно-професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу засобами самопрезентації: дис. кандидата пед. наук: 13.00.04/Горовенко Оксана Анатоліївна. - Харків, 2013. - 271 с.

4. Дзядевич Ю.В. Педагогічні умови формування професійного іміджу у студентів мистецьких спеціальностей: дис. кандидата пед. наук 13.00.04/Дзядевич Юлія Володимирівна. - Херсон, 2012. - 323 с.

5. Довга Т. Особистісно-професійний імідж учителя початкової школи як інструмент суб'єкт-суб'єктної взаємодії / Т. Довга // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер.: Педагогічні науки. - 2014. - Вип.132. - С.184-188.

6. Калюжный А.А. Социально-психологические основы имиджа учителя: дис. доктора психолол. наук: 19.00.05/Калюжный Анатолий Афанасьевич. - Ярославль, 2007 - 353 с.

7. Ніколаєску І.О. Розвиток професійного іміджу соціального педагога в післядипломній освіті: дис. кандидата пед. наук: 13.00.04/Ніколаєску Інна Олександрівна. - Черкаси, 2011. - 195 с.

8. Перелыгина Е.Б. Восприятие и изменение имиджа как феномен интерсубъектного взаимодействия / Е.Б. Перелыгина // Рос. психол. журн. - 2005. - Т.2. - № 2. - С.26-43.

9. Розмолодчикова Іванна Вікторівна Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін: дис. кандидата пед. наук: 13.00.04. - Кривий Ріг, 2011. - 263 с.

10. Черепанова В.Н. Формирование индивидуального имиджа педагога как средство реализации гуманистической концепции образования: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец.13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / В.Н. Черепанова. - Тюмень, 1998. - 16 с.

Размещено на Allbest.ru