Метод проектів у професійній підготовці майбутніх учителів технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метод проектів у професійній підготовці майбутніх учителів технологій

Перспективи оновлення освіти роблять нагальним завданням підготовку професіонала, здатного до проектування власної діяльності в різних соціокультурних ситуаціях, готового знаходити шляхи розв'язання актуальних проблем незалежно від окремих обставин, виробляти особливу стратегію професійного мислення, поведінки й діяльності. Проектно-діяльнісний рівень умінь учителя сьогодні визначає його професіоналізм і рівень сформованості професійно-педагогічної культури. Підготовка майбутніх учителів технологій набуває важливого значення для вирішення завдань соціалізації підростаючого покоління, його підготовки до професійної діяльності в оновленому соціально-економічному середовищі та формування технологічної культури, в тому числі конструкторсько-проектувальної та проектно-художньої. Технологія як область наукових знань стає системним феноменом дійсності, що інтегрує знання про перетворювальну діяльність і спрямована на задоволення різноманітних потреб людей. У такому контексті проектно-художні знання й уміння є невід'ємним компонентом технологічної освіти, ініціюючи необхідність синтезування традиційно технологічних знань і умінь з художніми.

Синтез технологічних і художніх знань у навчанні майбутніх учителів технологій в педагогічних вишах наочно реалізується в художньому проектуванні (дизайні) з використанням різноманітних матеріалів (тканини, деревині, металу). Дизайн визначається як творча діяльність, що об'єднує досягнення різних областей людської діяльності - техніки, інженерного конструювання, технології, економіки, соціології, мистецтва. У спеціальній літературі немає однозначного трактування поняття «дизайн». Однак будь-який підхід відображає інтеграцію понять «краса» і «функціональність», їх адаптацію до конкретної технології і спрямованість на задоволення потреб людини.

Таким чином, на сьогоднішній день найбільш розвинутий стан проектної діяльності характерний саме для дизайну і, як наслідок, прийоми, засоби і закономірності дизайну найбільш гармонійно відповідають проектній діяльності майбутніх учителів технологій.

Відтак, підвищенню проектної та технологічної культури майбутніх учителів технологій може сприяти розробка методів навчання, практична реалізація яких дозволить створити умови для успішного розгортання художньо-проектної діяльності студентів. На наш погляд, одним з таких методів, що цілеспрямовано вирішує означені завдання, є метод проектів, який є провідним методом навчання технологій і водночас органічним компонентом художнього проектування.

Дослідженню проблеми професійної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах присвячена значна кількість наукових праць з педагогіки та психології (О. Абдулліна, С. Архангельський, Є. Барбіна, Г. Васянович, С. Гончаренко, Н. Дем'яненко, О. Дубасенюк, І. Зязюн, Н. Кузьміна, В. Моляко, О. Пєхота, В. Рибалка, В. Сластьонін, В. Семиченко, С. Сисоєва, Л. Хомич, О. Цокур, О. Щербаков).

Окремі питання використання методу проектів на уроках трудового навчання відображено в дослідженнях О. Коберника, Г. Кондратюка, Н. Матяш, В. Сидоренка, В. Симоненка тощо. Теоретичні та методичні аспекти дизайн-освіти висвітлено у дослідженнях В. Іванова, Т. Костянко, Є. Лазарєва, В. Сидоренка та ін.

Здійснений науково-методичний аналіз досліджень з розглядуваної проблеми засвідчив обмежене коло досліджень з питань теорії і методики навчання дизайну костюма майбутніх учителів технологій.

Метою статті є аналіз особливостей застосування методу проектів під час навчання дизайну костюма майбутніх учителів технологій в педагогічних вищих навчальних закладах.

Провідним напрямом реалізації нового змісту трудового навчання є проектно-технологічна діяльність, яка інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Застосування проектного підходу в різних галузях, зокрема проектуванні й виготовленні швейних виробів, має низку особливостей. Щоб проаналізувати їх характер, звернемося до поняття «проектування».

Проектування - це послідовні дії від поставленої проблеми до розробки рішення, яке задовольняє суспільні та індивідуальні потреби і виробничі можливості. Основний зміст проектування передбачає конструювання сукупності дій та засобів, що забезпечують розв'язок поставлених завдань і проблем, досягнення визначених цілей. Успішність проектування забезпечується за умови правильної логічної послідовності дотримання етапів виконання творчих проектів. В освітній галузі «Технології» метод проектів - це комплексний процес, який формує основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямований на оволодіння учнями способами перетворення матеріалів, енергії, інформації технологіями їх обробки. Метод проектів спрямований на самостійну творчу роботу, яка виконується учнем або групою учнів під керівництвом (за допомогою) учителя.

Під час проектування учні набувають досвіду використання знань у вирішенні так званих некоректних завдань, коли немає готового відомого рішення. Відтак, є можливість проявити творчість, зокрема фантазувати, комбінувати й модернізувати відомі рішення для досягнення нового результату. Мета проектування - досягти інформаційної забезпеченості, технологічної вмілості, інтелектуальної та вольової підготовленості. Воно передбачає системне й послідовне моделювання тренувального розв'язання проблемних ситуацій, що потребують пошукових зусиль, спрямованих на дослідження оптимальних шляхів розробки проектів і оформлення письмового звіту практичного результату, їх обов'язковий публічний захист і аналіз підсумків.

У найбільш розвинутих галузях промисловості, у тому числі й легкій, процес проектування виробів складається з трьох основних етапів: зародження ідеї, розробка проекту, виготовлення й випробування моделі. Створюючи проект виготовлення моделі швейного виробу, учні також дотримуються зазначених етапів, а саме проектують виріб від ідеї до його реалізації з урахуванням потреб, традицій, можливостей. Для того, щоб залучити учнів до виконання творчого проекту, вчитель сам повинен досконало володіти процесом проектування виробів, а вся система освіти повинна сприяти цьому. Саме готовність майбутніх учителів технологій до використання під час навчання дизайну костюма метода проектів, методологічною основою якого є комплексне застосування принципів проблемно-розвивального навчання та метода об'ємного синтезу технологічних знань до розробки трьохрівневої структури навчальних проектів, сприятиме формуванню відповідних умінь і навичок в учнів.

Розглядаючи поняття «одяг» і «костюм», слід відзначити, що вони нерозривно пов'язані з таким поняттям як «мода». У костюмі мода проявляється досить яскраво, її коливання пов'язані із соціальними змінами, прошарками суспільства, новими досягненнями текстильного виробництва та багатьма іншими явищами. Основною причиною цього є розвиток способів виробництва масової продукції та удосконалення засобів комунікації. До модних змін найбільш схильні мобільні елементи костюма: фактура, колір, малюнок тканини, лінії та декор. Певний вид або тип одягу невпинно доповнювався новими елементами та аксесуарами, утворюючи костюм. Саме з одягу, як основного складового елементу, формується його історична довершеність - «костюм». Як елемент і продукт культури костюм входить у систему мистецтва та є мистецтвом костюма в межах декоративно-прикладного мистецтва і дизайну.

Розглядаючи одяг як систему, можна стверджувати, що вона знаходиться в постійному розвитку. Модні зміни в костюмі утворюють безперервний рух форми. Процес формоутворення костюма супроводжується певною пульсацією, народженням простої геометризованої конфігурації, накопиченням ознак, напруженням, вибухами і нарешті переходом у новий сталий стан.

Оскільки процеси виготовлення різноманітних виробів відрізняються, то й оформлення проектно-технологічної документації матиме свої відмінності.

Проектування швейного виробу супроводжується перетворенням матеріалу, з якого він повинен бути виготовлений, у структурно-організований об'єкт - річ із необхідним комплексом властивостей. Результатом проектування є модель виробу та комплект документації, що визначає його будову і містить необхідні для виготовлення, контролю й експлуатації даного виробу відомості.

На швейному виробництві проект виробу створюють художники, дизайнери, модельєри, конструктори, конфекціонери, технологи, швачки, робітники-нормувальники, лекальники тощо. Вони ретельно вивчають вимоги до виробу: функціонально-експлуатаційні; психолого-фізіологічні; вимоги, які визначає зовнішнє середовище; конструктивні; технологічні; економічні; естетичні. Під час практичних занять студент повинен провести таку роботу самостійно. У процесі проектування і виготовлення швейних виробів виникає низка проблем, що стосуються вибору об'єкту праці, аналізу технологічних операцій, оформлення технологічної документації готового виробу. Саме застосування проектно-технологічного підходу спрощує основні етапи оформлення комплексу документації до виготовлення швейного виробу.

Розглянемо детальніше етапи проектно-технологічної діяльності, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний.

Організаційно-підготовчий етап передбачає пошук і аналіз проблеми, вибір теми проекту, планування проектної діяльності за етапами, збір, вивчення й обробку інформації з теми проекту. На виробництвах за реалізацією своєї продукції спостерігають представники підприємства. Отримана в результаті опитування інформація обов'язково враховується під час проектування нових моделей. Студенти можуть використовувати інформацію, отриману з газет, журналів, книжок, радіо, телебачення тощо. Першим етапом розробки творчого проекту швейного виробу є технічне завдання, в якому обґрунтовується призначення виробу, що проектується, висуваються вимоги до конструкції, до матеріалів. Наступним кроком є розробка технічної пропозиції, яку розпочинають з розгляду ескізів моделей-аналогів. На етапі розробки технічної пропозиції робота полягає у систематизації й узагальненні інформації про проектований виріб, тобто того досвіду формотворення, який існує в практиці виготовлення аналогічних виробів. Аналіз форми виробу, його композиційне рішення здійснюється відповідно до призначення, будови, матеріалів, технології, тенденцій формотворення.

Наступним є конструкторський етап (художньо-конструкторська пропозиція). На цьому етапі передбачається пошук оптимального вирішення завдання проекту, а саме дослідження варіантів конструкції з урахуванням вимог дизайну, вибір технології виготовлення, економічну оцінку, екологічну експертизу; складання конструкторської та технологічної документації. Тут пропонується велика кількість рішень у вигляді ескізів, рисунків, ведеться пошук і відпрацювання форми виробу із застосуванням методу макетування з умовного матеріалу. Всі пропозиції детально аналізуються та обирається найкращий варіант для подальшої розробки з точним описом зовнішнього вигляду.

Третій етап (технологічний) передбачає складання плану практичної реалізації проекту; добір необхідних матеріалів, обладнання, засобів малої механізації, інструментів; виконання запланованих операцій; поточний контроль якості; внесення, за необхідності, змін у конструкцію та технологію виготовлення виробу.

Технологічний етап є найважчим етапом у проектуванні одягу. Робота на цьому етапі полягає у виборі матеріалів на виріб, вивченні розмірних характеристик типової фігури, обґрунтуванні вибору припусків на вільне облягання, виконанні розрахунків і креслень основи конструкції виробу, здійсненні моделювання виробу. Після встановлення і погодження робочих креслень моделі виготовляється дослідний зразок, призначений для художньо-конструкторського оцінювання нового виробу. Етап технологічної розробки передбачає також добір методів технологічної обробки складальних одиниць (вузлів) і всього виробу в цілому. Крім того, проектуються елементи художнього оформлення з методикою і способами їх виконання, готується комплект лекал виробу, виконується експериментальна розкладка лекал із подальшою розробкою норм витрат матеріалів.

Четвертий етап проектування - заключний - полягає в оцінюванні якості та узагальненні результатів виконання проектування (виставка студентських виробів із супровідною документацією).

Під час виготовлення швейного виробу студенти знайомляться із сутністю основних стадій проектування одягу; встановлюють відмінності технічного завдання, технічної пропозиції, ескізного проекту тощо. Розробка проектно-технологічної документації передбачає закріплення знань студентів з проектування, конструювання одягу, засвоєння методики моделювання, удосконалення вмінь і навичок технологічної обробки окремих вузлів і виробу у цілому.

Захист творчих проектів може бути організований у вигляді показу моделей, виставок, ярмарок тощо. Така організація посилює комунікативні здібності студентів, їх уміння аргументовано представити свій проект, захистити його.

Мистецтво творення красивих виробів є частиною вітчизняної та світової художньої культури, яке увібрало в себе загальний досвід багатовікової індивідуальної та народної творчості, мудрості і таланту багатьох митців. А процес створення цих речей для багатьох поколінь дозволяє розкрити широкий простір для творчості та естетичного розвитку студентів, зробити їх життя гармонійним. У процесі проектування створюються умови для інтелектуальної й емоційної активності студентів, розвитку їхніх творчих здібностей.

Дизайнерське проектування костюма сприяє цілісному, гармонійному, інтелектуальному, естетичному, художньому та творчому розвитку особистості, завдяки комплексності впливу його естетичних, художніх, конструкторських і технологічних аспектів.

Визначено, що підготовка майбутнього вчителя технологій до застосування методу проектів під час навчання дизайну костюма учнів становить складний, багатоструктурний, упорядкований, цілісний, динамічний процес, компонентами якого є: психолого-педагогічний (подструктурами якого є педагогічна, психологічна підготовка, педагогічна практика), естетико-культурологічний (естетична, культурологічна підготовка), методичний (загальнометодична підготовка, методична підготовка до застосування методу проектів під час навчання учнів дизайну костюма), художньо-конструкторський спеціальний (художня, технологічна, проектна підготовка), науково-дослідна робота та художньо-конструкторська діяльність, важливою компонентою якої є виставково-експозиційна діяльність.

Для успішної професійної діяльності вчителя технологій великого значення набуває проектна технологія, яка дає можливість повністю використовувати свій потенціал. У процесі такої діяльності відбувається творчий розвиток особистості, найповніше виявляються індивідуальні особливості, формуються творчі вміння, навички, художнє мислення, просторове мислення, відчуття гармонії, гарного смаку тощо.

вчитель технологія соціалізація

Список використаних джерел

1. Коберник О. М. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні : [Навчально-методичний посібник] / [О. М. Коберник, Г. В. Терещук]; за заг. ред. О. М. Коберника. - Умань : СПД Жовтий, 2008. - 212 с.

2. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті / [за ред. С. О. Сисоєвої]. - К. : ВІПОЛ, 2001. - 502 с.

Размещено на Allbest.ru