Художньо-проектна підготовка учителів технологій у контексті сучасних проблем трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Художньо-проектна підготовка учителів технологій у контексті сучасних проблем трудового навчання

Микола Курач

На сьогодні ми спостерігаємо стрімкі зміни як у суспільстві в цілому так і в освітній галузі зокрема. За роки незалежності нашої держави, а особливо за останнє десятиріччя, ми були свідками численних реформ в галузі як середньої, так і вищої освіти: мінялися підходи, вимоги, стандарти і навіть вектори її розвитку.

Не обійшли стороною трансформації освітньої галузі «Технологія» та технологічної освіти загалом. Варто звернути увагу на те, що як у вітчизняній, так і світовій педагогічній науці протягом останніх десятиліть здійснено багато досліджень та новаторських впроваджень, спрямованих на вдосконалення техніко-технологічної підготовки учнів і відповідно до цього забезпечення підготовки відповідних педагогічних кадрів (О. Коберник, М. Корець, В. Мадзігон, Л. Оршанський, В. Сидоренко, Д. Тхоржевський та інші [1; 3; 4; 9]). учитель навчання технологічна освіта

У дисертаційних дослідженнях останніх років розглядаються різноманітні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Так, учені обґрунтували, розробили й експериментально перевірили ефективність різних систем підготовки цієї категорії вчителів: технічної - М. Корець [3]; інженерної - В. Курок [4]; технологічної - С. Ткачук [7]; інформаційної - О. Торубара [8]; художньо-трудової - Л. Оршанський [5]; особистісно-зорієнтованої - А. Цина [10].

Однак, на жаль, лише останнім часом в окремих розрізнених дослідженнях вітчизняних учених порушувалися актуальні проблеми підготовки школярів і майбутніх учителів технологій до творчої діяльності, пов'язаної з різними видами дизайну та художнім проектуванням.

Виходячи із вищезазначеного, метою даної статті є характеристика сутності художньо-проектної підготовки майбутніх учителів технологій та обґрунтування її важливості з позиції розв'язання сучасних проблем технологічної освіти в нашій державі.

Повертаючись до проблем технологічної освіти, можна констатувати, що одна з них - недостатнє фінансування ЗНЗ та, як наслідок, низька якість матеріально-технічного забезпечення трудового навчання. Друга проблема - скорочення навчального часу на вивчення предмету. Так, згідно останньої навчальної програми по дві години в тиждень на вивчення трудового навчання відведено лише у 5 і 6 класах, а в

7-9 - лише по одній (це коли мова іде про 5-9 клас) [6].

У старшій школі (10-11 клас) є можливість 6 годин профільного навчання в тиждень при виборі школою технологічного профілю. Але в контексті проблеми з матеріально-технологічним забезпечення, зрозумілою є ситуація, коли більшість дирекцій замість технологічного обирають гуманітарний чи якийсь інший (менш затратний профіль навчання).

Наступним фактором впливу на незадовільну ситуацію з вивченням трудового навчання є недостатня увага зі сторони адміністрацій ЗНЗ а, можливо, й держави до даної дисципліни, її «другосортність» в розумінні та сприйнятті дирекцією, учнями, батьками. Відповідно до цього занижуються вимоги як до навчального предмету так і до вчителів трудового навчання, багато з яких, йдучи по шляху «найменшого опору» зводять уроки трудового навчання до звичайного прибирання території школи, або ремонту шкільного майна, переходячи із статусу «вчитель» у статус «завгосп» або «старший -зробити що потрібно».

Хоча, якщо проаналізувати взагалі суть освіти, то центральним її завданням є підготовка людини до життя та праці. Отже, предмет «трудове навчання» повинен бути не «другосортним а центральним, інтегруючим у собі знання суспільних, гуманітарних та природничо-наукових дисциплін, що спостерігається сьогодні практично у всіх розвинутих країнах.

Виникає природне запитання: Яким чином «реанімувати» цей предмет? Як вивести його на належний рівень та надати йому статусу провідної навчальної дисципліни.

Повернемось до тих змін, що декларуються в нових навчальних програмах та державних стандартах нашої галузі. Найсуттєвішим, та, на нашу думку, найкориснішим із усіх нововведень є запровадження проектно-технологічної системи трудового навчання, наукові основи якої знайшли відображення в працях О. Коберника [1], В. Сидоренка [2], С. Ящука [11] та ін.

Саме проектно-технологічний підхід дозволяє зреалізувати більшість поставлених суспільством завдань щодо підготовки підростаючого покоління до практичної сторони життя та професійної діяльності. Оволодіння проектною діяльністю на уроках трудового навчання, дозволить школярам успішно перенести її принципи та методи в доросле життя.

Ще однією досить позитивною зміною у змісті трудового навчання школярів є запровадження в зміст навчальних програм варіативних (вибіркових) модулів. Ця особливість програми дозволяє вчителю посунути на задній план проблему із недостатнім матеріально-технічним забезпеченням шкільних майстерень, оскільки значна кількість модулів, пропонованих програмою на вибір, не потребує в учителя великих затрат на матеріали або спеціального дорогого обладнання, а окремі модулі взагалі можуть вивчатися поза навчальною майстернею у звичайних класах із мінімальними або взагалі нульовими затратами на матеріали.

Варто зазначити, що більшість з таких модулів носять художньо- практичний характер і відповідно вимагають певної художньо-проектної підготовки вчителя.

Суть цієї підготовки передбачає ознайомлення майбутнього вчителя технологій з теоретичними відомостями про суть і особливості художньо- проектної діяльності, формування у нього як художніх, так і практичних умінь і навичок, а також навчання методики організації та проведення занять з використанням художньо-проектних технологій зі школярами.

Вивчаючи передовий досвід провідних педагогічних ВНЗ України, які готують учителів технологій, ми виявили, що далеко не всі вони приділяють достатню увагу вище згадуваному напрямку підготовки майбутніх вчителів. Багато з них реалізовують (і то не сповна) лише той мінімум художньо-проектної підготовки, який закладено в діючому галузевому стандарті вищої освіти нашої галузі. Лише окремі заклади, проаналізувавши сучасні потреби та можливості школи, здійснюють підготовку вчителів за профілем художньо-прикладна творчість і приділяють належну увагу проектному підходу в процесі фундаментальної та фахової підготовки фахівця.

Розробляючи навчальні плани підготовки вчителя технологій у Кременецькому обласному гуманітарно-ппедагогічному інституті (сьогодні - академії), ми вибрали профіль «художньо-прикладна творчість». Поряд із обов'язковими, обумовленими державним стандартом, навчальними дисциплінами, ми ввели такі курси за вибором навчального закладу як: «художнє проектування», «практикум з художньої обробки матеріалів», «методика викладання художньої обробки матеріалів».

Студенти знайомляться з основами дизайну предметного середовища, основами композиційними та ергономічними законами і правилами, вчаться проектувати і виготовляти декоративно-ужиткові вироби, а також вивчають методику залучення до художньо-проектної діяльності школярів. На заняттях практикуму з художньої обробки матеріалів студенти виконують і захищають творчі проекти.

На основі вивчення науково-методичної літератури, врахування передового досвіду провідних ВНЗ нашої держави та власних емпіричних і теоретичних досліджень, нами розроблена структурно-функціональна модель художньо-проектної підготовки майбутнього вчителя технологій, яка містить такі структурні складники:

Змістовно-процесуальний складник - визначає стійкий, послідовний, цілеспрямований характер перебігу процесу формування у майбутніх учителів технологій цілісного художньо-проектного знання. Основна функція цього складника - створення умов для формування теоретичних засад художньо-проектної підготовки студентів.

Змістовно-процесуальний складник моделі містить змістовний та процесуальний блоки. Змістовний блок - визначає зміст процесу формування цілісного художньо-проектного знання майбутніх учителів технологій у змістовному інтеграційно-функціональному конструкті запроваджених нами вибіркових навчальних дисциплін, виступаючи як педагогічна система. Процесуальний блок містить ефективний дидактичний інструментарій: доцільний підбір форм, методів, прийомів і засобів, реалізація яких детально прописана в технологічному забезпеченні процесу художньо-проектної підготовки студентів.

Мотиваційний складник моделі художньо-проектної підготовки студентів, виконуючи спрямовуючу, спонукальну та смислоутворювальну функції, містить такі блоки: 1) цільовий блок - зумовлений тим, що мета в діяльності педагога визначає вибір способів і дій та виступає як засіб управління, порівняння результатів цих дій з прогнозованими результатами; з іншого боку, цей блок спрямований на виховання інтелектуальних мотивів, що ґрунтуються на усвідомленні студентами значущості цілісного художньо- проектного знання в майбутній професійно-педагогічній діяльності; 2) емоційний блок, пов'язаний з формування безпосередньо спонукальних мотивів, що ґрунтуються на емоційних проявах майбутніх учителів по відношенню до знань з циклу професійно-спрямованих дисциплін і до художньо- проектної підготовки, зокрема; 3) креативний блок - передбачає формування креативно-спонукальних мотивів, заснованих на отриманні задоволення від процесу творчого «набуття» художньо-проектних знань та умінь.

Позиційний складник моделі формування у майбутніх учителів технологій художньо-проектних знань та умінь розкриває особливості взаємодії учасників цього процесу. Функції позиційного складника моделі розглядаються у двох аспектах: 1) організація полісуб'єктної взаємодії у процесі спільної творчої діяльності викладача і студентів; 2) засвоєння нових моделей художньо-проектної підготовки як невід'ємного елементу нероздільного сприйняття студентом педагогічного процесу та школяра в цьому освітньому просторі.

Представлене таким чином змістовно-смислове наповнення концепції через змістовно-процесуальний, мотиваційний і позиційний складники структурно-функціональної моделі художньо-проектної підготовки майбутніх учителів дозволяють описати зміст і процес організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії, виявити спрямовуючу, спонукальну та смислоутворювальну функції, визначити педагогічні умови та розробити технологічне забезпечення цього процесу.

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок про те, що сьогодні стан трудового навчання в школі є досить складний і вимагає негайного перегляду підходів до освітньої галузі «технологія».

Одним із напрямів покращення ситуації, що склалася, є цілеспрямована художньо-проектна підготовка вчителів трудового навчання, яка потребує чіткого змістового наповнення, належного методичного забезпечення та органічного включення в модель підготовки майбутнього педагога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коберник О. М. Методика трудового навчання : проектно-технологічний підхід : навч. посібник / Коберник О. М. ; за ред. О. М. Коберника, В. К. Сидоренка. - Умань : СПД Жовтий, 2008. - 216 с.

2. Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів України / Укл. : О. М. Коберник, М. С. Корець, В. М. Мадзігон, В. К. Сидоренко та ін. - К. : Науковий світ, 2014. - 19 с.

3. Корець М.С. Теорія і практика технічної підготовки вчителів трудового навчання: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / Корець Микола Савич; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2007. - 38 с.

4. Курок В. П. Теоретико-методологічні засади інженерної підготовки майбутніх учителів трудового навчання: автореф. дис. ... д-ра пед. наук:

5. 04 - теорія і методика професійної освіти / Курок Віра Панасівна; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2013. - 40 с.

6. Оршанський Л. В. Художньо-трудова підготовка майбутніх учителів трудового навчання : монографія / Л.В. Оршанський. -Дрогобич : Швидко Друк, 2008. - 278 с.

7. Навчальна програма. Трудове навчання 5-9 класи. (2012) [Електронний ресурс] / Укл.: В. К. Сидоренко, Н. І. Боринець, В. Д. Боровко, В. М. Гащак та ін. - Режим доступу : http://mon.gov.u/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

8. Ткачук С. І. Теорія і методика підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / Ткачук Станіслав Іванович; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - К., 2012. - 40 с.

9. Торубара О. М. Формування готовності у майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / Торубара Олексій Миколайович; Ін-т вищої освіти НАПН України. - К., 2009. - 32 с.

10. Тхоржевський Д. О. Про навчальний план з підготовки вчителя трудового навчання / Д. О. Тхоржевський // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2000. - № 2. - С. 37-43.

11. Цина А. Ю. Теорія і методика особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя технологій: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 - теорія і методика трудового навчання / Цина Андрій Юрійович; Ін-т педагогіки НАПН України. - К., 2011. - 40 с.

12. Ятттук С. М. Організація проектно-технологічної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 02 - теорія і методика трудового навчання / Ящук Сергій Миколайович; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2004. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru