Виховання підлітків у американських сім'ях: традиції та сучасність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виховання підлітків у американських сім'ях: традиції та сучасність

Глушич В.В.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди

Сьогодні надзвичайно актуальною і дискусійною є проблема виховання дітей, особливо підлітків. Учені та дослідники постійно вдосконалюють методи та способи виховання, перевагу надають педагогічним новаціям, новим методикам.

На фоні створення нових технологій взагалі та з питань виховання дітей зокрема вже практично позабуті традиції, які притаманні тій або іншій нації, місту, сім'ї. Батьків у США також турбує майбутнє їхніх дітей, тому вони теж прагнуть не тільки до традиційних підходів, але й до нового у вихованні, щоб їх діти були кращими, більш успішними та щасливими, ніж вони. Мета статті полягає в дослідженні традицій і сучасних поглядів на виховання підлітків у сім'ї США.

Ключові слова: виховання, підлітки, американська сім'я, методики, традиції, сучасність, технології.

Сегодня чрезвычайно актуальной и дискуссионной является проблема воспитания детей, особенно подростков. Ученые и исследователи постоянно совершенствуют методы и способы воспитания, предпочтение отдается педагогическим новациям, новым методикам. На фоне создания новых технологий вообще и технологий воспитания детей в частности уже практически позабыты традиции, которые присущи той или иной нации, городу, семье. Родителей в США также беспокоит будущее их детей, поэтому они стремятся не только к традиционным подходам, но и к новому в воспитании, чтобы их дети были лучше, успешнее и счастливее, чем они. Цель статьи заключается в исследовании традиций и современных взглядов на воспитание подростков в семье США.

Ключевые слова: воспитание, подростки, американская семья, методики, традиции, современность, технологии.

The theme of education of children and especially teenagers is extremely relevant and discussion. Scientists and researchers permanently improve methods and means of education, prefer pedagogical innovations, new methods.

Key words: education, teenagers, American family, methods, traditions, contemporaneity, technologies.

Аналізуючи американську систему виховання, перш за все, необхідно пам'ятати, що вона формувалася під впливом європейської, адже до США переселенці їхали з усіх країн Європи. З огляду на це в Америці однієї з основ виховання є визнання прав і свобод дитини, а однією з головних цілей - розвиток її індивідуальності.

Однак, безумовно, існує чимало розбіжностей між американською і європейською системами виховання. По-перше, у США в родині прийнято мати трьох або навіть більше дітей. По-друге, держава серйозно втручається в сімейні справи і контролює процес виховання підлітків у сім'ї. Публічні скарги дитини на несправедливе поводження з нею або покарання з боку батьків можуть призвести до втручання поліції і судових органів у сімейні справи, до притягнення батьків до відповідальності і навіть до позбавлення батьківських прав. Тому в США батьки змушені вести себе обережно і виявляти до дітей більше поваги. Там не прийнято застосовувати фізичні покарання, і будь-який інший метод покарання має обов'язково супроводжуватися розмовою, коли батько докладно пояснює дитині, чому вона заслуговує використання зазначеного методу. Психологи взагалі вважають, що після таких бесід батько розуміє, що покарання не дуже виправдано [5, с. 63]. Отже, в США виховувати підлітків намагаються методом навіювання, а не жорстким контролем, упровадженням системи непорушних правил і застосуванням методу покарань.

Питання, пов'язані з вихованням підлітків широко висвітлюються у вітчизняній і зарубіжній педагогічній літературі. Основна увага в наукових публікаціях приділяється психологічним, гендерним і методичним аспектам виховання підлітків. Проблемам виховання та освіти підростаючого покоління в США присвячено дисертаційні дослідження Р. Бєланової, Л. Віннікової, Н. Гайдук, В. Дикань, В. Жуковського, О. Заболотної, Г. Карцивадзе, Т. Кошманової, І. Кузнєцової, М. Лещенко, О. Літвінова, І. Пасинкової, І. Петрової, О. Пономарьової, Р. Роман, С. Романової, О. Скрябіної, Л. Смалько, Н. Собчак, О. Толстової, Н. Чорної. Але, незважаючи на велику кількість публікацій і певні досягнення в теорії і практиці сімейного виховання, ця проблема продовжує залишатися предметом постійних наукових пошуків.

Мета статті полягає у вивченні традицій та аналізі сучасних підходів до виховання підлітків у сім'яхСША.

Як свідчить аналіз науково-педагогічних матеріалів, американського підлітка можна легко впізнати: він розкутий, неспішний, гарно виходить зі скрутних ситуацій, має «широку американську усмішку».

Як не дивно, але американські підлітки надзвичайно законослухняні. Але законослухняність не заважає їм бути внутрішньо достатньо вільними. У чому ж секрет такої впевненості у себі? Може, у вихованні? Що спрацьовує більше: традиційні методики виховання чи новаторство?

Для відповіді на ці питання необхідно більш детально розглянути принципи сучасного виховання підлітків у американських сім'ях і порівняти нові методи сімейного виховання з традиційними.

Як відомо, немає такого поняття як «американська нація», адже населення країни складається переважно з іммігрантів та їх нащадків. Їхній менталітет - результат злиття різних ментальностей і культур. Але, незважаючи на це, сім'я для американців - найвища цінність. Хоча створювати її тут не поспішають - вважають, що спочатку необхідно самим стати на ноги, отримати освіту, влаштуватися на гарну роботу. Взагалі, концепція така: є гроші - є можливості, а значить - можна створювати сім'ю. З огляду на це, середній вік тих, хто бере шлюб в Америці - 30 років. Жінки вперше народжують дітей все ближче до 40 років, і не менше 2-3 діточок-погодок. Вважається, що одному малюкові важко рости серед дорослих, а дітей-погодок виховувати легше: у них спільні інтереси.

Американські діти, як правило, постійно відчувають турботу батьків, не обділені увагою, а сімейні подорожі на природу, пікніки, екскурсії - традиція переважної більшості американських сімей. В Америці існує навіть поняття «family day». Це, як правило, один з вихідних днів, який повністю присвячений родині. Крім того, дітей, навіть немовлят, батьки беруть із собою всюди: в парк, у гості, в ресторан, на вечірку, в подорожі - і це сприймається суспільством абсолютно нормально [3, с. 66].

Мало того, в Америці все для цього пристосоване: всюди є дитячі стільці, пеленальні столики, дитячі кімнати. А в музеї більшість експонатів можна (і потрібно) брати в руки - вони розраховані на дітей. Є навіть спеціальні музеї - «дитячі» (children's Museums). А от на бабусь і дідусів в Америці не прийнято залишати дітей. Вважається, що діти - це проблеми батьків, і коли родина зважилася мати малюка, нехай і займається ним повністю. Американські бабусі взагалі не обтяжені турботою про онуків - вони із задоволенням користуються своїм заслуженим відпочинком. Батьки найчастіше, якщо є необхідність, наймають нянь (babysitter), але це достатньо дороге задоволення.

У зв'язку з поширенням в Америці цивільних шлюбів, Федеральний закон США вимагає офіційної приписки кожного біологічного батька до свого нащадка: жінка зобов'язана заповнити анкету з даними потенційного батька, якому надсилають повідомлення з вимогою здати кров на ДНК - добровільно або примусово у судовому порядку (навіть якщо він проживає з матір'ю дитини). Якщо ДНК співпадає, батька зобов'язують платити аліменти дитині - 1/3 зарплати [4, с. 101].

За законами США, за будь-які «неправомірні» дії з боку батьків дитина може подати на них скаргу до суду із наступними заходами аж до позбавлення батьківських прав чи свободи. І навіть позбавлення дитини солодощів або інших задоволень в якості покарання може розцінюватися як протиправна дія з боку батьків. Тому найкраще покарання - бесіда. Законом також передбачено покарання, якщо батьки залишили дитину до 12 років одну вдома або в машині.

Невід'ємна риса американця - установка на повну самостійність з 18 років. Як правило, після вступу до коледжу дитина вже не живе з батьками (живе в гуртожитку або підробляє і знімає квартиру), інакше ризикує прославитися невдахою (loser).

Вивчення та узагальнення науково-педагогічних матеріалів дозволяє зробити висновки, що середній житель США змінює місце свого проживання 4-5 разів протягом життя. Зате на Різдво (25 грудня) і в День Подяки (26 листопада) американці збираються всією сім'єю з різних кінців континенту, щоб побути в колі близьких людей.

Американці пишаються своєю мультикультурністю, і в той же час приналежністю до американської нації. Навіть у підготовчому класі школи щодня заняття починаються з хорового прочитання «Клятви на вірність США».

Але це сучасність. З'ясуємо, якою ж була система виховання американських підлітків сто або двісті років тому і що змінилося з тих пір?

Америка, як уже зазначали, - країна іммігрантів. І менталітет громадян США (у тому числі і ставлення до дітей) формувався, з одного боку, на основі різноманітної культури різних національностей, а з іншого, - під впливом середовища, в яке потрапляли ці люди, опинившись на новому континенті [2, c. 56].

Територія, яка згодом стала Сполученими Штатами Америки, спочатку була англійською колонією, і протягом тривалого часу основну масу «білих» першопоселенців там становили пуритани - представники релігійних громад, які у Великобританії піддавалися переслідуванням з боку держави і пануючої церкви.

Ці люди з Англії перебиралися до Америки, мріючи здійснити там ті чи інші експерименти щодо соціально-політичного перевлаштування суспільства. Для релігійних уявлень пуритан характерні індивідуалізм, опора на власні сили, віра в свою неповторність і особливу місію, а також високі моральні стандарти в повсякденному житті, працьовитість, правдивість, стриманість у почуттях.

Багато в чому саме ці якості допомогли «піонерам» освоєння Америки вижити і стати господарями на новій землі. Вони ж мали визначальний вплив на формування американської нації в цілому і американського характеру зокрема. Діти переселенців отримували виховання, побудоване в основному на фундаментальних біблійних і сімейних цінностях. Загальноосвітні школи в більшості своїй були конфесійними, тобто належали до тієї або іншої релігійної общини. Крім того, існувала мережа недільних шкіл.

У важкодоступних місцевостях, куди представники конфесій не могли дістатися через великі відстані та бездоріжжя, жителі самі регулярно влаштовували сімейні читання і обговорення Біблії та іншої духовно-моральної літератури. Значна частина населення жила в сільській місцевості, на фермах, які перебували на значній відстані від міст [1, c. 77].

Тому в скрутних ситуаціях чекати допомоги не було від кого, сім'я могла розраховувати тільки на свої сили, і дітей виховували відповідним чином. У хлопчиків культивувалася сміливість, ініціативність, здатність самостійно приймати раціональні рішення, вміння постояти за себе і близьких, волелюбність і впевненість у собі.

Характерно, що того ж чекали і від дівчаток, оскільки за відсутності чоловіка, жінка повинна була вміти виконувати всі його обов'язки, а в разі необхідності - постояти за себе і своїх дітей. Враховуючи це, вміння поводитися зі зброєю, скакати верхи та інші типово чоловічі навички були в пошані у прекрасної статі. Звичайно, етнічний і расовий портрет США з тих часів значно змінився. Однак пуританська мораль і цінності перших поселенців продовжують впливати на американську модель виховання.

Проведені дослідження показали, що своєрідним фундаментом концепції самоповаги в Америці стали ідеї позитивного мислення. Дослідник Річард Е. Вентц стверджує, що позитивне мислення - це американська «a folk tradition, a people religion», тобто «народна традиція і релігія». Дійсно, етика позитивного мислення є «кров'ю і плоттю» середньостатистичного американця. Познайомитися з її основними постулатами можна в зовсім несподіваних місцях: від надписів на чашках до плакатів на вулицях.

Основна ідея позитивного мислення полягає в тому, що думка матеріальна. Людина може формувати своє життя, здоров'я, відносини за допомогою думки.

Як не дивно, але зародилося позитивне мислення в надрах протестантської етики, а якщо бути більш точними, в одному з найбільш радикальних напрямів - пуританізмі [5, c. 63].

Ідеї протестантизму, а також стрімкий розвиток науки та техніки привели людство до віри в безмежний прогрес і добру природу людей. Це, в свою чергу, сприяло появі нового ідеалу людини, яка всім зобов'язана тільки собі, своїй праці, особистим заслугам; людини, яка прагне земного благополуччя, а не мріє про краще місце в іншому світі, вимірює чесноту не самозреченням, а користю.

У результаті екзистенціальних пошуків не одного десятка мислителів з'являється ідея самовдосконалення особистості, яка протягом останніх трьох століть стає провідною концепцією позитивного мислення. Як і кожна ідея, вона видозмінюється, еволюціонує.

Енергія і активність - ось дві риси, які стали основоположними в американському способі життя взагалі та у вихованні дітей зокрема.

Наведені риси характерні й для сучасної моделі виховання підлітків в американських сім'ях.

Ідеї виховання підлітків в американській сім'ї беруть свої витоки з історії формування американської нації, тобто починаючи від традицій переселенців з Європи до Нового світу. Поступово ставлення американської сім'ї до виховання дітей змінювалось від авторитарного до демократичного та лояльного, що сприяло вихованню повноцінних, психічно здорових членів суспільства та успішних батьків у майбутньому.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що сучасна модель виховання американських підлітків побудована на моделі виховання, котра була започаткована триста років тому. Тобто, сучасність у вихованні не є новою моделлю, а є модернізацією старої традиційної моделі виховання.

До перспективної тематики подальшого наукового пошуку можна віднести питання виховання дітей в американських сім'ях на різних етапах розвитку суспільства.

Література

1. Безлюдний О. І. Теоретико-педагогічні концепції виховання дітей в американському суспільстві / О. І. Безлюдний // Виховання та педагогіка. - 2012. - №11. - С.77.

2. Геворкян С. В. Воспитание детей в США / С. В. Геворкян // Мир и Наука. - Волгоград: Научный обозреватель, 2012. - С. 56-58.

3. Дьюи Дж. От ребёнка - к миру, от мира - к ребёнку : [Сб. статей] / Дж. Дьюи. - М. : Карапуз, 2009. - 352 с.

4. Катасонов В. В. Семейное воспитание как повышение человеческого потенциала общества / В. В. Катасонов, П. В. Поветьев // Семейное воспитание: традиции и современность. - 2014. - №8. - С. 101-105.

5. Петров С. В. Воспитание по-американски / С. В. Петров // Педагогика. - 2011. - №9. - С. 63-65.

Размещено на Allbest.ur