Визначення рівнів розвитку організаційної культури у студентів вищого навчального закладу

Структуру організаційної культури у студентів вищих навчальних закладів доцільно розглядати на чотирьох взаємопов'язаних рівнях, кожному з яких відповідають такі складові: норми та правила поведінки і діяльності (соціальний рівень); організаційні цінності, соціально-психологічний клімат вищого навчального закладу (організаційний рівень); психологічна атмосфера у студентській групі, спрямованість та рівень розвитку групи (груповий рівень); система ціннісних орієнтацій та мотивація організаційної поведінки студентів (особистісний рівень) [5].

Вивчення параметра сили організаційної культури показало, що більшість (46,4%) студентів визначають її як «помірно сильну» 32±5 бали та «потужну» 58±3 бали - (23,2%) осіб. За допомогою рангового критерію Крускала-Уоліса було встановлено, що динаміка оцінки сили організаційної культури студентів різних курсів майже відсутня (Н=1,64; р<0,8). Решта студентів (76,8%) оцінили організаційну культуру як таку, що не сприяє адаптації до умов вищого навчального закладу і не відповідає їхнім потребам. Це свідчить про те, що оцінка студентами сили організаційної культури навчального закладу не зазнає позитивних змін без формувального впливу, а потребує цілеспрямованого підходу.

Встановлено, що рівень організаційної культури визначався студентами як «середній» 115-154 бали - (51,2%), та «високий» 178-226 бали - (34,8%), а в оцінці загального індексу організаційної культури переважали шкали «комунікація», «мотивація та мораль». Це свідчить про важливість комунікативних зв'язків для студентів у процесі інтерналізації до норм і правил навчального закладу. Саме інформованість та ефективний зворотний зв'язок допомагають студентові регулювати власну поведінку та діяльність у закладі освіти. При цьому динаміку оцінки рівня організаційної культури в залежності від курсу навчання та фахової підготовки досліджуваних не виявлено (Н=1,12; р<0,89). студент університет навчальний

Дослідження привабливості організаційної культури вищого навчального закладу показало, що в цілому культура вищого навчального закладу є досить непривабливою для більшості її студентів (загальний показник привабливості організаційної культури, який визначався як різниця між показниками «реальної» та «ідеальної» організаційної культури, становить -2,2 бала. Непривабливість встановлена за шкалами «потреба у визнанні, особистому авторитеті» (-3,4 бала), «патріотизм» (-2,8 бала). Протягом навчання найбільшої зміни зазнає така складова, як «потреба у гарних взаємостосунках» (Н=10,88; р<0,03). Отже, найбільш непривабливі складові організаційної культури стосуються не лише складності навчання та достатнього визначення його змісту, але й нестачі доброзичливих стосунків у колективі та недостатньої орієнтації студентів на успіхи організації, згуртованість колективу.

Встановлено, що соціально-психологічний клімат у вищому навчальному закладі майже третина випробуваних (34,8%) визначає як «середній», а 20,7% як «низький». При цьому приблизно однакова кількість студентів вважають, що клімат у закладі освіти «оптимальний» (25,2 %) та «дуже низький» (19,3 %) (Н=1,52; р<0,7). Констатовано, що найбільш впливовими для випробуваних виявилися такі характеристики психологічної атмосфери у колективі, як «колективізм» (U=362,5; р<0,05), «контактність» (U=245,5; р<0,001) та «відкритість» (U=240,5; р<0,001). Стосовно психологічної атмосфери в студентській групі, то її позитивний зміст студенти визначили за параметрами успішності, продуктивності (в діяльнісній сфері) та співпраці, взаємопідтримки у сфері міжособистісних стосунків (U=292,5; р<0,05). Саме ці змінні забезпечують студентам атмосферу психологічного комфорту у групі.

Високий рівень мотивації організаційної поведінки виявлено за такою змінною, як «гарний керівник» - у 48,8% досліджуваних (U=626; р<0,04). Це може свідчити про значущість для організаційної культури студентів наявності «гарного керівника» в особі викладача та позитивних взаємних стосунків з викладачами і куратором академічної групи в цілому.З'ясовано, що за критеріями спрямованості та рівня розвитку власної групи половина студентів (50,6%) вважає, що вони перебувають на високому рівні розвитку групи (10-12 балів). Це характеризує їх як зрілих, згуртованих, працездатних та надійних, а на чолі їх стоять ефективні наставники. 29,5% оцінок вкладаються в діапазон від 7 до 9 балів, що вказує на достатню зрілість груп, їхню здатність виконувати колективні завдання, але їхні керівники є псевдоефективними наставниками. 14,6% досягли рівня 4-6 балів, що вказує на їхню недостатньо зрілість, нездатність ефективно виконувати поставлені завдання, а керують ними формально ефективні наставники. Водночас 5,3% оцінок перебувають на низькому рівні (1-3 бали), що свідчить про неспроможність цих груп, а їхні наставники є цілком неефективними.

Встановлено, що на підвищення інтегрального показника рівня розвитку студентської групи впливають згуртованість, інтегративність, референтність, підготовленість до діяльності та організованість (U=631; р<0,04).

Серед групи соціальних цінностей значної диференціації у студентів різних курсів не виявлено, але протягом навчання для студентів набули значення «професійні» цінності (157,38 бала на 1 курсі та 168,12 бала на 5 курсі) (U=647; 0,05).

Доведено наявність значущого кореляційного зв'язку між інтегральними характеристиками розвитку групи (спрямованість, організованість, згуртованість, активність, інтегративність) (г=1,52; р<0,05) та ціннісними орієнтаціями студентів залежно від їхньої фахової підготовки. З'ясовано, що традиційно важливі цінності, такі як «сімейні», «соціальні», «духовні», традиційно обирають студенти-гуманітарії, зокрема психологи. Високий ранг у студентів економічних спеціальностей отримали «фінансові», «фізичні», «інтелектуальні» цінності. Це свідчить, що професійний напрямок впливає на ціннісні орієнтації особистості.

Для проведення факторного аналізу з метою співставлення чинників, які вплинули на організаційну культури у студентів були відібрані респонденти з полярними проявами показників за складовими організаційної культури. Враховувалася нерівномірність характеру розподілу респондентів у групах та диференціація респондентів групи із середніми показниками за складовими організаційної культури. За результатами цієї процедури виділено дві групи респондентів з різними рівнями вираження організаційної культури - високим (29,5 % респондентів) - «сильна група» і низьким рівнем (37,7% респондентів) - «слабка група».

Загальний аналіз факторної матриці дозволив визначити дескриптори («Зовнішні вимоги», «Зовнішні умови», «Психологічне самопочуття у групі», «Особистіші переваги»), які надали можливість виокремити соціально-психологічні чинники формування організаційної культури у студентів вищих навчальних закладів:

нормативні, які впливають на оцінку студентами норм та правил поведінки у вищому навчальному закладі;

когнітивні, які впливають на розуміння студентами цих норм та правил, визначають ступінь адаптації до них;

емоційно-поведінкові, що відображають рівень комфортності психологічної атмосфери студентської групи для реалізації організаційної поведінки;

мотиваційно-ціннісні, що визначають систему особистісних цінностей студентів та впливають на мотивацію їх організаційної поведінки.

На підставі визначення основних етапів становлення організаційної культури проведено диференціацію соціально-психологічних чинників формування організаційної культури у студентів вищих навчальних закладів і послідовності цих взаємопов'язаних етапів. Аналіз відповідності соціально-психологічних чинників формування організаційної культури у студентів вищих навчальних закладів та їх етапності наведено у табл. 2.

Таблиця 2 Соціально-психологічні чинники та етапи формування організаційної культури у студентів вищих навчальних закладів

Отримані дані щодо рівня вираження організаційної культури у респондентів, соціально-психологічних чинників та етапів її формування враховувалися при розробці програми з підвищення організаційної культури у студентів вищих навчальних закладів.

Висновки

Таким чином, проведене дослідження дозволило визначити характерні риси організаційної культури досліджуваних вищих навчальних закладів. Дослідження сили організаційної культури виявило, що більшість студентів визначає існуючу організаційну культуру свого навчального закладу, як «помірно сильну» (77%), часткова кількість вважає, що в організації «потужна» організаційна культура (23%), слабкою культуру не визнав ніхто. Середній бал усієї виборки складає 46,15, що за нормами тесту відповідає значенню «помірно сильна організаційна культура».

Тобто існуюча у вищому навчальному закладі організаційна культура характеризується більшістю студентів як «помірно сильна». Визнання організаційної культури свого закладу як сильної чи, навіть, потужної - свідчить про позитивні перспективи щодо корекції організаційної культури самих студентів. Ці характеристики торкаються також визначення студентами рівня існуючої оргкультури як «високої» та «середньої».

Визначено основні суттєві характеристики відношення студентів до оргкультури освітньої установи. Дослідження показало, що в цілому організаційна культура вищого навчального закладу є досить непривабливою для студентів. Загальний показник привабливості організаційної культури, який визначався, як різниця між показником «реальної» організаційної культури та показником «ідеальної» організаційної культури має негативне значення, що характеризує відношення до існуючої оргкультури навчального закладу як до негативної. Встановлено значущій зв'язок між окремими показниками методик, який дозволив визначити результати дослідження як значимі.

Література

1. Беляева М. И. Корпоративная культура вуза как ресурс организационного развития / М. И. Беляева // Alma mater: Вестник высшей школы - М. : Научный мир, 2011. - № 4. - С.45 - 48.

2. Давыдов В. Н. Корпоративная культура как способ социального взаимодействия и воспитания в вузе / В. Н. Давыдов // Образование и наука. - Екатеринбург : ФГАОУ ВПО, 2008. - № 1 (49) 17. - С. 19 - 45.Завацька Н. Є. Сучасні технології розширення адаптаційного потенціалу особистості / Н. Є. Завацька // Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004. - №3 (8). - С.190 - 195.

3. Карамушка Л. М. Психологія організаційної культури (на матеріалі промислових підприємств) : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Л. М. Карамушка, І. І. Сняданко. - Львів : Край, 2010. - 210 с.

4. Мігічкіна О. О. Особливості оцінки організаційної культури вищого навчального закладу студентами / О. О. Мігічкіна // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. - №2 (26). - С. 76 - 82.

5. Серкіс Ж. В. Про організаційну культуру закладу освіти / Ж. В. Серкіс // Практична психологія та соціальна робота. - К. : НАПН України, 2002. - № 9-10. -- С. 4-9.

6. Соломанидина Т. О. Организационная культура в таблицах, текстах, кейсах и схемах: учебно-методические материалы / Т. О. Соломанидина. - М. : ИНФРА-М, 2007. - 395 с.

7. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М. : Психотерапии, 2002. - C. 190 - 191.

8. Hofstede G. Culture's Consequences : Comparing Values, Behaviors, Institutions and Organisations Across Nations / G. Hofstede. - 2-nd ed. - Thousand Oaks, CA : Sage, 2001. - 596 P.

9. Ouchi W. G. Organizational culture / W. G. Ouchi, A. L. Wilkins // Annual Review of Sociology, 1985. - Vol. 11. - Р. 457 - 483.

10. Schein E. H. Organizational culture / E. H. Schein // American psychologist, 1990. - Vol. 45(1). - Р. 109 - 119.

References

1. Beljaeva M. I. Korporativnaja kul'tura vuza kak resurs organizacionnogo razvitija / M. I. Beljaeva // Alma mater: Vestnik vysshej shkoly - M. : Nauchnyj mir, 2011. - № 4. - S.45 48.

2. Davydov V. N. Korporativnaja kul'tura kak sposob social'nogo vzaimodejstvija i vospitanija v vuze / V. N. Davydov // Obrazovanie i nauka. - Ekaterinburg : FGAOU VPO, 2008. № 1 (49) 17. - S. 19 - 45.

3. Zavac'ka N. Є. Suchasm tehnologn rozshirennja adaptacynogo potencrnlu osobistosti / N. Є. Zavac'ka // Zb. nauk. prac' Shіdnoukraїns'kogo narional'nogo urnversitetu іт. V. Dalja. - Lugans'k : Vid-vo SNU іт. V. Dalja, 2004. - №3 (8). - S.190 - 195.

4. Karamushka L. M. Psihologya orgamzacymri kul'turi (na materiaH promislovih piiprkmstv) : [navch. posk. dlja stud. vishh. navch. zakl.] / L. M. Karamushka, І. І. Snjadanko. - L'vv : Kraj, 2010. - 210 s.

5. Mitcham O. O. Osoblivosti ocmki orgamzacymri kul'turi vishhogo navchal'nogo zakladu studentami / O. O. Mіtіchkіna // Teoretichrn і prikladm problemi psihologn : zb. nauk. prac' ShMnoukrams'kogo narional'nogo urnversitetu mem Volodimira Dalja. - Lugans'k : Vid-vo SNU т. V. Dalja, 2011. - №2 (26). - S. 76 - 82.

6. Serkk Zh. V. Pro orgarnzacynu kul'turu zakladu osvhi / Zh. V. Serkk // Praktichna psihologija ta sorial'na robota. - K. : NAPN Ukrami, 2002. - № 9-10. -- S. 4-9.

7. Solomanidina T. O. Organizacionnaja kul'tura v tablicah, tekstah, kejsah i shemah: uchebno-metodicheskie materialy / T. O. Solomanidina. - M. : INFRA-M, 2007. - 395 s.

8. Fetiskin N. P. Social'no-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp / N. P. Fetiskin, V. V. Kozlov, G. M. Manujlov. - M. : Psihoterapii, 2002. - C. 190 - 191.

9. Hofstede G. Culture's Consequences : Comparing Values, Behaviors, Institutions and Organisations Across Nations / G. Hofstede. - 2-nd ed. - Thousand Oaks, CA : Sage, 2001. - 596 p.

10. Ouchi W. G. Organizational culture / W. G. Ouchi, A. L. Wilkins // Annual Review of Sociology, 1985. - Vol. 11. - R. 457 - 483.

11. Schein E. H. Organizational culture / E. H. Schein // American psychologist, 1990. - Vol. 45(1). - R. 109 - 119.

Размещено на Allbest.ru