29

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний політехнічний університет

Організація індивідуалізованого навчання професійно орієнтованого англомовного читання майбутніх інженерів з теплоенергетики

Савлук А.О.

Анотації

У статті розкривається сутність індивідуалізованого навчання. Аналізуються види індивідуалізації. Розглядається організація індивідуалізованого навчання англомовного читання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій майбутніх інженерів з теплоенергетики.

Ключові слова: індивідуалізоване навчання, інформаційно-комунікаційні технології, англомовне читання, майбутній інженер теплоенергетики.

В статье раскрывается сущность индивидуализированного обучения. Анализируются виды индивидуализации. Рассматривается организация индивидуализированного обучения англоязычному чтению с использованием информационно-коммуникационных технологий будущих инженеров теплоэнергетики.

Ключевые слова: индивидуализированное обучение, информационно-коммуникационные технологии, англоязычное чтение, будущий инженер теплоэнергетики.

The article reveals the essence of individualized learning. Types of individualization are under analysis. Realization of individualized English reading training using information and communication technologies is considered.

Key words: individualized training, information and communication technology, reading, of the future power system engineers.

Основний зміст дослідження

Проблема індивідуалізації навчально-виховного процесу цікавила і сьогодні цікавить багатьох учених і практиків. Значний внесок у методику індивідуалізації навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах внесли С.Ю. Ніколаєва, М.А. Акопова, Н.В. Баграмова, І.В. Коломієць, Т.П. Лісійчук, Т.А. Некрасова, Л.Ю. Образцова, М.М. Сосяк. Певні рекомендації щодо окремих питань з організації індивідуалізованого навчання представлено зарубіжними авторами (H. B. Altman, R. Arends, D. Nunan, S. Sheerin, A. Strauss, G. Strurtridge, H. Reinert).

Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі надає широкі можливості для створення нової, індивідуальної технології навчання, заснованої на використанні комп'ютера та мережних засобів зв'язку. Проблемами дослідження можливостей використання засобів ІКТ у навчанні іноземних мов займаються Ю.В. Британ, Т.М. Каменева, Т.І. Коваль, Н.В. Майєр, Є.І. Машбиц, Н.І. Муліна, Е.Л. Носенко, Є.О. Плотніков, З.К. Соломко, P. Bracamonte, K. Brown, K. H. Brucher, T. Hassert, I. M. Hefzallah, M. Simonson, W. F. J. Stangl, B. Scholkopf, A. Thompson, T. Upton та ін.

Метою статті є вивчення проблеми організації індивідуалізації навчання професійно орієнтованого англомовного читання майбутніх інженерів з теплоенергетики.

Термін "індивідуалізація навчання" різні автори означають по-різному залежно від того, яку мету і засоби мають на увазі. В "Українському педагогічному словнику" поняття "індивідуалізація процесу навчання" визначається як організація навчально-виховного процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

О. Кірсанов розглядає індивідуалізацію навчальної роботи як систему виховних і дидактичних засобів, що відповідають цілям діяльності і реальним пізнавальним можливостям колективу класу, окремих учнів і груп учнів, що дозволяють забезпечити навчальну діяльність учня на рівні його потенційних можливостей з врахуванням цілей навчання [3, с.138]. У дослідженнях Г. Кумаріної, В. Володька індивідуалізація навчання розглядається як найповніше врахування індивідуальних особливостей кожного окремого учня в реальному навчально-виховному процесі.

Однак часто зустрічається вживання термінів "індивідуалізація" і "диференціація" в якості синонімів. Разом з тим термін "диференціація" часто розглядається в значно вужчому значенні, а саме як поділ студентів і формування спеціальних груп. Різні варіанти використання цих понять можна зустріти і в зарубіжній педагогіці. У США поняттям "індивідуалізація", зазвичай, охоплюються будь-які форми і методи обліку індивідуальних особливостей учнів. Іноді індивідуалізоване навчання розглядається як стратегія навчання. На думку H.E. Гронлунда (Norman Edward Gronlund), це проявляється в таких варіантах:

1) від мінімальної модифікації в груповому навчанні до повністю незалежного навчання;

2) варіювання темпу навчання, цілей навчання, методів навчання, навчального матеріалу, необхідного рівня успішності. До цих можливостей додаються ще так звані адміністративні стратегії - це формування різних груп на підставі загальних ознак учнів. Як бачимо, поняття індивідуалізації тут використовується в досить широкому розумінні. У французькій педагогіці вже з 1930-х рр. Роберт Дотренс (Robert Dottrens) під індивідуалізацією розумів насамперед удосконалення самостійної роботи студентів відповідно до їх індивідуальних здібностей. Якщо студенти на занятті самостійно працюють над виконанням одних і тих самих завдань, то це вважається індивідуальною роботою; якщо ж завдання підібрані для кожного студента з урахуванням його індивідуальних особливостей, то ми маємо справу з індивідуалізацією.

індивідуалізоване навчання інженер теплоенергетика

У сучасній методиці під диференціацією розуміють облік індивідуальних особливостей студентів у тій формі, коли студенти групуються на підставі будь-яких особливостей для окремого навчання; зазвичай, навчання у цьому випадку відбувається за дещо різними навчальними планами і програмами [12].

Зарубіжні вчені під індивідуалізацією розуміють, з одного боку, лише гнучкість процесу навчання, тобто творчий підхід викладача до своєї роботи, з іншого, - можливий спосіб вивчення і розвитку інтересів і здібностей студентів, а також мотивів їхнього навчання. Більшість з них передбачає індивідуальні режими навчання, врахування прогресу кожного студента в рамках його особистих можливостей, комплектування багатоступінчатих навчальних груп і, нарешті, введення у процес навчання розширених програм.

Під індивідуалізацією навчання іноземної мови вітчизняні науковці розуміють пристосування навчальних впливів до індивідуально-психологічних особливостей кожного студента, з одного боку, і створенню сприятливих умов для розвитку спеціальних здібностей і можливостей студентів, з іншого [9, с.481].

Індивідуалізація навчання розглядається також як суто дидактичний принцип, що зумовлює необхідність у процесі навчання бачити кожного студента. Індивідуалізація процесу навчання у вищій школі розглядається як організація навчальної діяльності, під час якої враховуються індивідуальні відмінності студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання. Подібно до суті індивідуалізації процесу навчання визначається і сутність поняття індивідуальний підхід. Принцип індивідуального підходу є провідним принципом розвитку індивідуальності студента. Питанням індивідуального підходу займалися провідні вчені О.В. Запорожець, Г.С. Костюк, В.К. Котирло, Г.О. Люблінська, В.М. Мясищев, Д.Ф. Ніколенко, Л.М. Проколієнко, Д.Б. Ельконін, П.Р. Чамата та інші. Так, Г.С. Костюк розглядає індивідуальний підхід як складник методики навчальної діяльності. Автор також переконує, що не можна не враховувати індивідуальну своєрідність кожного учня і орієнтуватися на середнього учня, не звертати увагу на труднощі, які виникають під час навчання. Але разом з тим наголошується на тому, що не можна індивідуальний підхід зводити до пристосування навчання до індивідуальних особливостей учнів, відповідно їх скеровувати, забезпечувати максимальний розвиток нахилів, здібностей [6]. Аналізуючи сказане, ми можемо із впевненістю сказати те саме про вищу школу. Тобто, під час організації навчального процесу у вищій школі, викладач повинен враховувати індивідуальну своєрідність кожного студента, але не пристосовувати навчання до індивідуальних особливостей студентів. Викладач так повинен організувати навчальну діяльність, щоб досягти поставлених результатів кожним студентом, розвивати їх здібності і нахили, спонукати їх до творчої пізнавальної самостійної діяльності у здобутті необхідних знань. У сучасному тлумаченні індивідуальний підхід розглядається як психолого-педагогічний принцип, що передбачає таку організацію педагогічного впливу у навчальному процесі, яка б враховувала індивідуальні особливості учня чи студента. На думку В.У. Кузьменко, індивідуальний підхід - це більш вузьке поняття, аніж індивідуалізація, один з провідних (але не єдиний) принцип педагогічної діяльності, який забезпечує стратегію індивідуалізації. Індивідуальний підхід полягає у гнучкому використанні педагогами інтегрованої та різноманітної системи форм, методів, прийомів і засобів навчально-виховної роботи, яка враховує цілісну картину індивідуального розвитку кожної дитини" [7]. Індивідуальний підхід у навчанні розглядається як вибір викладачем різних форм, методів, прийомів, засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності кожного студента. Під індивідуалізацією розуміють удосконалення самостійної навчальної діяльності відповідно до індивідуальних здібностей студента, яка обов'язково контролюється, корегується викладачем. Використовуючи індивідуальний підхід, викладач має більше можливостей враховувати індивідуальні особливості студентів, що сприятиме ефективному підбору та використанню таких методів, прийомів, засобів навчальної діяльності, які забезпечили б високий рівень засвоєння навчального матеріалу та розвиток студента як особистості.

Цілі індивідуалізації професійно орієнтованого читання можна поділити на основні та допоміжні. До основних віднесемо: заповнення прогалин у рівні володіння студентом читання і своєчасне усунення нового відставання, що з'являється; забезпечення максимально продуктивною роботою всіх студентів; створення умов для розвитку вмінь професійно орієнтованого читання. Допоміжні цілі індивідуалізації професійно орієнтованого читання включають: активізацію навчально-виховного процесу; стимулювання навчальної діяльності студентів; формування індивідуального стилю і вмінь самостійної роботи; створення позитивного емоційного фону навчального процесу тощо [9, с.484].

Основною метою індивідуалізованого навчання професійно орієнтованого читання майбутніх теплоенергетиків є навчання студентів різних видів читання. Залежно від комунікативної мети використовуються такі види читання:

1) з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання);

2) з метою пошуку необхідної інформації чи інформації, яка цікавить (переглядове читання);

3) з повним розумінням тексту (вивчаюче читання).

Читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання) є найбільш розповсюдженим у всіх сферах життя. Особливостями цього способу читання є високий темп ознайомлення з усім текстом, точність розуміння основного змісту та найбільш суттєвих деталей. Для досягнення цієї мети, за даними С.К. Фоломкіної, цілком достатньо розуміння 75% основного змісту за умови, якщо решта 25% не містить ключових положень, суттєвих для розуміння змісту всього тексту. Темп ознайомлювального читання для різних мов буде дещо різнитися, для англійської - це 180 слів/хв. [9, с.178].

Читання з метою пошуку необхідної інформації чи інформації, яка цікавить (переглядове / вибіркове читання) передбачає наявність уміння швидко переглянути низку матеріалів (наукові статті, інструкції), для того щоб знайти конкретну інформацію, яка може бути задана викладачем або пов'язана з інтересами студента. Студент повинен швидко переглянути текст (швидкість - 500 слів/хв.), знайти потрібну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу, намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст тексту - залежно від конкретної комунікативної мети.

Читання з повним (детальним) розумінням тексту (вивчаюче читання) має своєю метою досягнення максимально повного і точного розуміння інформації тексту і критичного осмислення цієї інформації. Однією з цілей такого читання є формування у студентів умінь самостійно долати труднощі мовного та смислового характеру. Це вдумливе читання, яке здійснюється у повільному темпі - 50-60 слів/хв., а його об'єктом є "вивчення" не мовного матеріалу, а тієї інформації, що подається у тексті. Тексти, на базі яких формуються вміння вивчаючого читання, за своїм змістом і тематикою повинні задовольняти пізнавально-комунікативні потреби та інтереси студентів [9, с.179].

Перелічені цілі індивідуалізації можуть бути досягнутими лише за умови реалізації різних видів індивідуалізації процесу формування у студентів іншомовної комунікативної компетентності (ІКК). У сучасній методиці навчання іноземних мов виділяють чотири види індивідуалізації: мотивуюча, регулююча, розвивальна та формуюча.

Змістом мотивуючої індивідуалізації є, з одного боку, врахування сталої системи мотивів оволодіння студентом ІКК, а з іншого, - цілеспрямоване формування у кожного студента нових, складніших видів мотивації.

Регулююча індивідуалізація спрямована на врахування викладачем реального рівня володіння студентом ІКК на кожному з етапів навчального процесу. Вона передбачає, з одного боку, можливість тимчасового спрощення і часткового варіювання завдань для менш підготовлених студентів за умови отримання необхідного кінцевого "продукту" згідно з вимогами програми, а з іншого, - розширення й ускладнення програмних вимог для добре підготовлених і зацікавлених професійною іноземною мовою студентів.

Розвивальна індивідуалізація дозволяє, по-перше, забезпечити у навчанні опору на реальний рівень функціонування психічних процесів, а по-друге, реалізувати цілеспрямований розвиток слабофункціонуючих психічних процесів за допомогою спеціально підібраних серій завдань на матеріалі професійної іноземної мови. Цілеспрямованого розвитку можуть потребувати й особистісні якості студентів.

Формуюча індивідуалізація має сприяти формуванню у студентів індивідуального стилю оволодіння ІКК з урахуванням і в опорі на індивідуальні особливості нервової системи студента і стиль діяльності, який уже склався.

Зазначені вище види індивідуалізації слід реалізувати у навчальному процесі у комплексі, оскільки й індивідуальні особливості людини мають формуватися комплексно [9, с.494].

Методика навчання індивідуалізованого читання студентів II курсу напряму підготовки 6.050601 "Теплоенергетика", які вивчають професійну англійську мову, повинна забезпечувати формування навичок і вмінь в індивідуалізованому читанні, які дозволять майбутнім інженерам теплоенергетики розуміти тип і цільове призначення тексту, орієнтуватися в ньому відповідно до комунікативних завдань та отримувати потрібну інформацію.

Для формування вмінь професійно орієнтованого читання велике значення має характер текстів: їх зміст, інформативність, цікава фабула і т. і. Від якості текстового матеріалу залежить мотивація читацької діяльності студентів. Перш за все тексти для навчання професійно орієнтованому читанню повинні бути автентичними, під якими ми розуміємо, насамперед, оригінальні тексти, написані носіями мови та представлені на різноманітних веб-ресурсах. Одним із найважливіших критеріїв відбору текстів для професійно орієнтованого читання майбутніх інженерів теплоенергетики є різноманітність типів і жанрів текстів. Дотримуючись критерію різноманітності типів і жанрів текстів, ми відібрали тексти науково-популярного та науково-технічного функціонального підстилю, до яких належать такі типи текстів: наукові тексти, науково-технічні інструктивні тексти (статті, інструкції, специфікації); науково-технічні тексти (технічна документація); навчально-методичні тексти (підручники, методичні вказівки, анотації, лекції); науково-ділові тексти (описи, винаходи, технічні норми, стандарти, документація).

Відбір навчальних матеріалів відбувається з урахуванням критерію тематичності для забезпечення систематичності навчання в рамках робочої навчальної програми, а також освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки бакалавра (напрям підготовки 6.050601 "Теплоенергетика"), що встановлює нормативну частину змісту навчання, його інформаційний обсяг і рівень засвоєння в процесі підготовки фахівця відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ). До основних тем, які опрацьовуються студентами напряму підготовки 6.050601 "Теплоенергетика" у IV семестрі навчання (другий семестр II курсу), належать такі теми: "Теплові та атомні електростанції", "Котли та камери згорання", "Паливо і теплогенеруючі установки", "Енергозбереження", "Парові і газові турбіни", "Джерела теплопостачання", "Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря", що, у свою чергу, поділяються на відповідні підтеми. Тексти також повинні відповідати іншим критеріям, зокрема новизни і актуальності інформації, співвіднесеності типів текстів з видами читання, відповідності рівню сформованості вмінь у читанні, віковим інтересам і потребам студентів.

Часто індивідуалізоване навчання читанню розглядається як форма самостійної роботи, яку студенти виконують під час позааудиторних занять, при цьому зовсім не враховуються індивідуально-психологічні особливості студентів при відборі текстів для читання. Як правило, текст і пропоновані завдання однакові для всіх студентів.

Таким чином, на нашу думку, індивідуалізоване навчання англомовного читання має ширше трактування, ніж самостійна робота. Якщо самостійна робота - це вид діяльності, що організаційно виконується без допомоги педагога, індивідуалізоване навчання англомовного читання, будучи за своєю суттю самостійною роботою, орієнтується на роботу кожного індивідуума, кожної особистості. Крім того, викладач може компенсувати недолік аудиторних годин, які відводяться на навчання професійно орієнтованому англомовному читанню.

Ми вважаємо, що індивідуалізоване навчання професійно орієнтованому читанню на сьогоднішній день доцільно організувати з використанням засобів ІКТ. Саме використання засобів ІКТ у процесі індивідуалізованого навчання професійно орієнтованого читання сприяє підвищенню інтересу й загальної мотивації завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання більш привабливим і швидкозмінним формам подання інформації; оперативного доступу до інформації. Застосування засобів ІКТ значно підвищує інтенсивність навчально-виховного процесу, дозволяє охопити значний обсяг навчального матеріалу, який завдяки позитивній мотивації засвоюється міцніше.

Індивідуалізація навчального процесу є останнім часом однією з провідних ідей у навчанні іноземним мовам. Деякі педагоги і психологи, зокрема Ю.І. Машбіц [8], вважають за доцільніше розділити поняття "індивідуальне" і таке, що "індивідуалізувалося". Оскільки навчальні програми різних типів на заняттях і в позаурочній навчально-пізнавальній діяльності студентів частіше використовуються при груповій і колективній діяльності, комп'ютер не завжди виступає як засіб індивідуального навчання. Індивідуальним Ю.І. Машбіц вважає таке навчання, яке здійснюється за принципом "один учень - один комп'ютер". Індивідуалізованим навчанням, яке припускає в максимальному ступені врахування особливостей конкретного студента, слід вважати навчання студента не за середнім стандартом, а відповідно до деякої моделі, в якій відображені його особливості.

В індивідуальному навчанні роль засобів ІКТ ще різноманітніша: вони надають мультимедійну інформацію у вигляді тексту і графічних зображень, "ставлять" питання, здійснюють функції контролю знань, відпрацювання навичок і вмінь. Для того, щоб студенти могли користуватися комп'ютером як навчальною машиною, досить таких нескладних умінь: прочитувати інформацію з монітору, зробити запит необхідної інформації з пам'яті машини, дати відповіді на питання за програмою, документувати результати роботи. Багатьма авторами наголошувалося, що великі надії покладалися на комп'ютер як засіб індивідуалізації навчання [1; 2; 5]. З його допомогою можна, зокрема, диференціювати шляхи і темпи проходження матеріалу в рамках однієї і тієї самої програми або полегшити розподіл навчальних завдань серед студентів.

Безумовно, у низці випадків реалізація потенціалу програмного забезпечення зводиться до простого розгалуження, що дозволяє студенту виконати додаткові завдання або вправи підвищеної складності і отримати запрограмовані відповіді. Але ще важливішим є те, що ефективність індивідуалізації обмежується досить примітивним характером механізмів діагностики, закладеної у відповідних навчальних програмах або системах.

Сьогодні існує багато мультимедійних засобів ІКТ, які допомагають викладачеві організувати індивідуалізацію навчання студентів. Наприклад, система дистанційного навчанням Moodle.

Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект (ліцензія GNU GPL), який дозволяє копіювати, використовувати та змінювати програмний код. Система Moodle - це модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, система управління курсами (Course Management System), також відома як система управління навчанням (Learning Management System) або віртуальне навчальне середовище (Virtual Learning Environment), яка призначена для організації та управління навчанням у мережному середовищі з використанням ІКТ. Система Moodle надійна в експлуатації, є простою у використанні та адмініструванні, забезпечує безпеку інформації та її передачу від викладача до студента, здійснює оцінювання навчальних досягнень студентів, сумісна із стандартним програмним забезпеченням. У своєму базовому складі містить більше двадцяти типів ресурсів і програмних засобів.

Робота в системі Moodle може здійснюватися в таких режимах: режимі адміністратора, в якому проходить інсталяція та встановлення параметрів роботи з електронним засобом навчання; режимі викладача, в якому здійснюється редагування та доповнення електронного засобу навчання новим навчально-методичним матеріалом; режимі студента, в якому студенти працюють зі створеним викладачем засобом навчання.

У середовищі Moodle можна працювати як з ресурсами (файл, папка, веб-сторінка, книга, ресурс типу URL, Вікі, база даних), так і з програмними засобами (управління, самонавчання, комунікації та оцінювання навчальних досягнень студентів). При цьому студент залучається до активної комунікативної діяльності, у процесі якої отримує від викладача консультації, допомогу, пояснення тощо, а від колег-студентів - спільне середовище вирішення проблемних завдань.

Основними засобами, що дозволяють суб'єктам навчання спілкуватися між собою, є такі: форум - засіб off-line спілкування, спільний для всіх студентів, розміщений на головній сторінці платформи; електронна пошта; обмін вкладеними файлами з викладачем; чат (chat) - засіб on-line спілкування між викладачами і студентами; обмін особистими повідомленнями.

До базового ядра Moodle можуть бути встановлені додаткові засоби, які можуть бути корисними для викладачів іноземних мов, наприклад: мобільний Moodle - для запису відео- і аудіофайлів у Moodle; Rich media - для створення і перегляду мультимедійних презентацій у форматах flash та HTML5, OOHOO Pop-up Dictionary - засіб, що подвійним кліком по слову відкриває його статтю у веб-словнику або Вікіпедії.

Нами було проведено анкетне опитування серед студентів Одеського національного політехнічного університету (м. Одеса). Було опитано 60 респондентів - студентів II курсу напряму підготовки 6.050601 "Теплоенергетика". Результати анкетування показали, що 80 % студентів вважають, що комп'ютер допомагає в організації індивідуалізованого навчання професійно орієнтованого читання. Також було проведено анкетне опитування викладачів. Нами було опитано 30 респондентів - викладачів Одеського національного політехнічного університету (м. Одеса).95 % викладачів вважають, що саме засоби ІКТ допомагають в організації індивідуалізованого навчання професійно орієнтованого читання.

Отже, індивідуалізацію навчання професійно орієнтованого читання з використанням засобів ІКТ необхідно організовувати так, щоб студенти отримували не однакові завдання, а завдання, які варіюються залежно від їх індивідуальних особливостей, а також шляхом групування студентів за різними ознаками. Ця форма індивідуалізації навчальної роботи універсальна і її можна використовувати в усіх групах напряму підготовки 6.050601 "Теплоенергетика", незалежно від їх величини і місцезнаходження.

Література

1. Гершунский Б.Г. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы / Б.Г. Гершунский - М.: Педагогика, 1987. - 264 с.

2. Гусев В.А. Индивидуализация учебной деятельности как основа дифференцированного обучения математике в средней школе / В.А. Гусев // Математика в школе. - 1990. - № 4. - С.27-31.

3. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема / А.А. Кирсанов - Казань, 1982. - 124 с.

4. Коваль Т.І. Інформаційно-комунікаційні технології у навчанні іноземних мов для професійного спілкування: [колективна монографія] / Т.І. Коваль, П.Г. Асоянц, Т.М. Каменева, Н.В. Майєр, О.С. Синекоп, В.В. Стрілець, А.Ю. Чуфарлічева [під. заг. ред. Т.І. Коваль]. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2012. - 280 с.

5. Коллис Бетти. Информационные технологии - источник новых учебных ситуаций / Коллис Бетти // Перспективы: вопросы образования. - 1991. - № 2. - С.43-57.

6. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості / Г.С. Костюк [під. заг. ред.Л.М. Проколієнко]. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

7. Кузьменко В.У. Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років: [монографія] / В.У. Кузьменко. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - 354 с.

8. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения / Е.И. Машбиц - М.: Педагогика, 1988. - 192 с.

9. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: [підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів] / О.Б. Бігич, Н.Ф. Бориско, Г.Е. Борецька та ін. [під. заг. ред.С.Ю. Ніколаєвої]. - К.: Ленвіт, 2013. - 590 с.

10. Ніколаєва С.Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / С.Ю. Ніколаєва. [2-е вид, допов. і перероб]. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

11. Рабунський Е.С. Теория и практика реализации индивидуального подхода к школьникам в обучении: дис. д-ра пед. наук.: 13.00.01/Е.С. Рабунский - М., 1989. - 464 с.

12. Унт И.Э. Индивидуализация и дифференциация обучения / И.Э. Унт - М.: Педагогика, 1990. - 192 с.

13. Nuttall, Christine. Teaching Reading Skills in a Foreign Language / Christine Nuttall. - Oxford: Macmillan Heinemann, 1996. - 282 P.

14. Seliger, H.W. Improving Reading Speed and Comprehension in English as a Second Language / H. W. Seliger // English Language Teaching. - 1972. - Vol.27. - № 1. - P.27 - 32.

Размещено на Allbest.ru