Модель "навчання через досвід" як ефективна та перспективна форма навчання дорослих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель «навчання через досвід» як ефективна та перспективна форма навчання дорослих

Будь-яка система консервативна, сфера освіти - особливо. Але з появою нових інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ) вона почала зазнавати значних змін. По-перше, ІКТ дозволяють зробити освіту індивідуалізованою (зміст і процес навчання визначаються запитами учня). По-друге, поступово змінюються інструменти навчання, наприклад, широко використовуються онлайн-курси та тренажери. По-третє, в освіті активно впроваджуються ігрові форми навчання, що підсилюють та підтримують інтерес учнів. По-четверте, освіта, особливо дорослих, стає практико-орієнтованою, а в її основі лежать стартапи (авторські системи, на основі яких проектується діяльність педагога).

Трансформація освіти вимагає не лише якісних змін, а породжує запит на нові педагогічні професії. Уже сьогодні на перетині інформаційних технологій та освіти з'явилися такі професії, як модератор, організатор проектного навчання, координатор освітньої онлайн-платформи, ігромайстер та інші (див. таблицю) [1].

Футуристичні освітянські вакансії

професійний педагог навчання колба

Отже, у добу всюдисущих інформаційних технологій змінюється роль шкільного педагога. Він вимушений освоювати нові сфери діяльності та ставати дослідником, аналітиком, консультантом, наставником, трендсеттером, модератором і т.д. Усе це стане можливим лише тоді, коли будуть переглянуті цілі, теорія та практика вищої і післядипломної освіти. О. Пашко, проаналізувавши навчальні програми для дорослих (друга вища освіта, підвищення кваліфікації, курси і т. п.), виокремила слабкі сторони навчального процесу, який широко практикується в Україні: вимоги до нього не формулюються замовником навчання (або клієнтом) в термінах конкретного та безпосереднього результату, тому зміст навчання часто розмитий і надто широкий; не сфокусований на практику учасників і негайне конкретне застосування; не зорієнтований на дію та переживання як частину мотивації, а лише на слухання; комунікація в навчальному процесі залишається здебільшого директивною та односпрямованою (викладач-слухач), а не партнерською і взаємозбагачувальною [6, с. 21-22].Тобто, навчальні заклади мають якомога швидше адаптуватися до принципово нової соціокультурної ситуації, насамперед, до нової динаміки ринку праці, який потребує постійного оновлення спеціалізованих професійних знань і, відповідно, нових форм їх трансляції та використання в навчанні.

Проблемі осучаснення практики освіти дорослих присвячені численні праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених, зокрема дослідження Дж. Мезірова, Д. Боуда, Д. Колба, Р. Фрея (США), К. Миколайчук, Л. Туроса, Ф. Урбанчика (Польща), Г. Євсєєнко, С. Вєршловського, Л. Вєрзунової, М. Громкової, С. Жезлової, С. Змєєва, Н. Кірія (Росія), І. Зязюна, Л. Лук'янової, В. Олійника, О. Пашко, С. Сисоєвої', І. Якухно (Україна) та інших. Учені підкреслюють, що навчання дорослої людини має низку специфічних ознак і особливостей. Насамперед воно повинно здійснюватися за андрагогічною моделлю навчання, з урахуванням психологічних особливостей навчання дорослої людини, а, по-друге, перевага повинна надаватися інтерактивним технологіям навчання, які найбільш ефективно забезпечують комунікаційні зв'язки того, хто навчає, і того, хто навчається, сприяють утвердженню партнерських відносин, урахуванню професійного і життєвого досвіду обох суб'єктів педагогічної взаємодії [3, с. 9].

Не заперечуючи значимості наукового доробку зазначених вище учених і визнаючи позитивний вітчизняний та іноземний досвід у практиці навчання дорослих, ми вважаємо за необхідне висвітлити концептуальні положення моделі навчання Д. Колба як ефективної та перспективної форми навчання дорослих.

Слово «форма» з латинської означає зовнішній вигляд. Форма навчання як дидактична категорія позначає зовнішню сторону організації навчального процесу, що пов'язана з кількістю людей, які навчаються, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення.

Поняття «форма організації навчання», як й інші поняття дидактики, може бути науково обґрунтована лише за тієї умови, якщо подається наукове визначення поняття «навчання». С. Змєєв, розкриваючи сутність андрагогічної моделі навчання розглядає його як «двосторонню діяльність передачі та набуття знань, умінь, навичок, якостей і моральних цінностей» [2, с. 9]. Аналогічне визначення міститься в навчально-методичному посібнику С. Сисоєвої: «навчання є спільною діяльністю (взаємодією) з метою передачі та придбання знань, умінь, навичок, якостей і моральних цінностей» [3, с. 32].

Л. Лук'янова, окреслюючи концептуальні положення освіти дорослих, зазначає, що «навчальна діяльність - це цілеспрямований процес, у ході якого набуваються нові знання, формуються вміння, розширюється й поглиблюється усвідомлення життєвих явищ і процесів, збагачуються здібності особистості та її творчий потенціал» [5]. Найважливішими принципами організації процесу навчання науковці вважають: пріоритет самостійного навчання, партнерські стосунки між педагогом і слухачами, досвід учня-дорослого, індивідуалізацію навчання, системність навчання, актуалізацію результатів навчання, контекстність навчання, елективність навчання та принцип свідомого навчання [2, с. 25-27; 3, с. 29].

Натомість нашій роботі за опорні слугують визначення американських учених, які трактують навчання як: сукупність набутого впродовж усього життя досвіду в поєднанні з новими знаннями, уміннями, навичками, світобаченням, ставленням, інтересами та цінностями (М. Knowles) [4, с. 104]; надбання нових знань та розпорядження знаннями про щось вже відоме, розширення та роз'яснення інших значень практичного досвіду (R. Smith); активний, конструктивний та спрямований на мету процес, що базується на попередніх знаннях та досвіді (S. Simons); процес, за допомогою якого створюються знання, здобуті через трансформацію досвіду (D. Kolb) [6, с. 25]. Підсумовуючи визначення американських дослідників, О. Пашко перераховує принципи, дотримання яких робить процес навчання дорослих результативнішим: визначення навчальних потреб учасників, опрацювання практики тих, хто навчається, партнерські стосунки між учасниками навчання та дотримання ефективної комунікативної культури [6, с. 29].

Отже, проаналізувавши зарубіжні та вітчизняні погляди на поняття «навчання», ми виявили, що українські та російські науковці трактують його як процес, що відбувається у внутрішньому світі дорослої людини. Натомість американські вчені пов'язують його із оточенням та життєвим досвідом людини. Вони переконані, що в основі навчання лежить трансформація досвіду, а ще точніше - критична рефлексія власного досвіду. Зокрема Д. Колб, спираючись на наукові ідеї Дж. Дьюї, Ж. Піаже, Дж. Мезірова, П. Фрейре та ін., запропонував емпіричну модель навчання (Experiential Learning Model), що ґрунтується на досвіді того, хто навчається та включає чотири етапи: конкретний досвід, рефлексивне спостереження, абстрактну концептуалізацію й активне експериментування (див. Схему) [9, с. 21-22].

Вихідним моментом у навчанні та розгортанні навчального процесу є конкретний досвід того, хто навчається. Цей досвід є основою для спостережень та рефлексії, що складають другий етап навчання. Спостереження виступають підґрунтям для формування абстрактних уявлень та понять (третій етап), які розглядаються як гіпотези та підлягають перевірці в різних ситуаціях, уключаючи реальні (четвертий етап - активне експериментування).

Отже, реалізація моделі навчання Д. Колба розпочинається з актуалізації конкретного досвіду (професійного, життєвого) або його набуття за допомогою спеціально організованої взаємодії безпосередньо в ході освітньої діяльності (наприклад, застосувавши кейс-метод). Надзвичайно ефективним є негативний досвід, тобто, коли щось не вийшло. У цей момент розпочинається критичне осмислення, рефлексія отриманого (чи наявного в них) досвіду, обговорення спостережень, пов'язаних із процесом його набуття. Основні запитання, що обговорюються на цьому етапі: «Що ми робили?», «Як ми це робили?», «Що планували і чого реально досягли?». Результатом рефлексії повинна стати концепція (теорія), яка пояснила б те, що відбулося та передбачала б рекомендації, яких варто дотримуватися в майбутньому. Саме цей етап може містити інформаційний блок (міні-лекцію). Після цього концепцію потрібно випробувати, необхідна практика. Найчастіше така перевірка призводить до набуття нового конкретного досвіду, що стає початком нового циклу навчання. Тобто, варто заздалегідь обміркувати: яку вправу зробити проблемною, якими запитаннями підсилити рефлексію, якими запитання «підвести» слухачів до створення концепції (теорії) та як організувати практику?

Безперечно, цикл Д. Колба є ефективною та перспективною формою навчання дорослих, а його застосування в закладах післядипломної педагогічної освіти дозволить:

- по-перше, залучити фахівця в процес осмислення (рефлексії) його власних цілей і цінностей; розвивати здатність інтерпретувати зміст відповідно до запитів свого професійного розвитку; актуалізувати можливості педагога; перейти від практико-транслювальної діяльності до практико - перетворювальної;

- по-друге, надати можливість тим, хто навчається негайно покращувати результати своєї діяльності. Модель «навчання через досвід» передбачає таке покращення вже безпосередньо під час виконання учасниками їхніх нагальних професійних завдань, частково на самому навчанні, перетворюючи його в елемент роботи. Підбираючи до кожного з етапів циклу відповідні навчальні методи і завдання, ми разом зі слухачами маємо можливість покращити їх практику в обраній темі. Окрім цього, цикл Д. Колба можна застосовувати й у навчанні дітей. Про це йдеться в публікації О. Пометун [7];

- по-третє, набути досвід педагога-модератора. Сьогодні модерація - це ефективна технологія, що дозволяє значно підвищити результативність та якість освітнього процесу. Вона передбачає використання спеціальних прийомів і методів, які допомагають організувати процес вільної комунікації, обміну думками, судженнями; пробуджують допитливість та активність; використовують досвід і компетенції; сприяють самоорганізації; відпрацьовують дії або зразки дій; створюють атмосферу дружнього співробітництва та передають певний зміст.

Підсумовуючи, слід підкреслити, що концепція безперервної освіти, освіти впродовж усього життя, стала основоположним принципом організаційної перебудови різних ланок системи освіти у напрямі її зв'язку з життям. Найбільш розповсюдженою формою навчання стала оп-line підготовка. Знання, які можна здобути, не сидячи за партою, а просто зі свого телефону чи комп'ютера - це тренд ХХІ століття. Інтернет завдяки правильному використанню перетворюється на постійно обновлюваний, адаптивний і нескінченний підручник. І написаний він не однією людиною (чи колективом авторів з однієї інституції), а величезним співтовариством експертів зі всього світу. У цьому полягає ідея відкритих освітніх ресурсів (Open Educational Resources). Прихильники відкритої освіти вважають, що вчитися потрібно не за книгою із фіксованим змістом, а за книгою-конструктором, що складена з відео, текстів, ігор і є у вільному доступі.

Проте, ми вважаємо, що ефективним навчання буде лише тоді, коли є можливість поєднати оп-1іпє підготовку та безпосередньо брати участь у різних навчальних ситуаціях і обмінюватися досвідом з іншими учасниками. На відміну від пасивного слухання, кожен наступний досвід «збагачуватиме», а нова інформація швидше засвоюватиметься. Тобто навчання дорослих повинно бути комплементарним (Blended learning) та реалізувати діяльнісно-комунікативну парадигму.

Використані джерела

1. Атлас новых профессий [Электронный ресурс] / П. Лукша, К. Лукша, Д. Песков, Д. Коричин. - Режим доступа: http: // www.skolkovo.ru / public / media / documents.

2. Змеев С.И. Технология обучения взрослых: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Изд. центр «Академия», 20О2. - 128 с.

3. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С.О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. - К.: ВД «ЕКМО», 2011. - 324 с.

4. Коржинська Т.В. Історіографічний аспект розвитку освіти дорослих в США [Електронний ресурс] / Т.В. Коржинська // Педагогіка, соціальна робота. - Вип. 26. - С. 103-105. - Режим доступу: http: // dspace.uzhnu.edu.ua:8080 / jspui / bitstream / libpdf.

5. Лук'янова Л.Б. Концептуальні положення освіти дорослих [Електронний ресурс] / Л.Б. Лукянова. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/7_NND_2009/Pedagogica/43099.doc.htm

6. Пашко О. Навчання дорослих: виклики, специфіка, інтерактивні методи. Український досвід в регіональному економічному розвитку / О. Пашко. - Львів: Галицька видавнича спілка, 2013. - 108 с.

7. Пометун О. Чи може навчання бути задоволенням? [Електронний ресурс] / Олена Пометун // Надихаємо на дії. - 2009. - №3 (1). - Режим доступу: http://esd.org.ua/sites/esd.org.ua/files/ magazine/ magazine_09_3.pdf.

8. Honey Mumford Preferred Learning Style Test [Електронний ресурс] // Психологічна діагностика. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/test300m/sd.

9. Kolb D. Experiential learning / D. Kolb. - Englewood Cliffs (N.J.), 1984. - 40 p.

Размещено на Allbest.ru