Інтегративна технологія як засіб формування основ національної свідомості молодших школярів
Молодший шкільний вік як надзвичайно важливий період у становленні особистості. Аналіз ключових умов, від яких залежить ефективність педагогічного процесу формування національної свідомості молодших школярів за допомогою інтегративної технології.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.03.2018 |
Размер файла | 12,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Пріоритетна роль в епоху державного й духовного відродження України належить розвитку національної системи освіти і виховання, яка має забезпечити вихід молодої незалежної Української держави на світовий рівень.
У кожного народу, етносу історично склалася своя власна національна система виховання і освіти, про що свідчить світовий досвід розвитку педагогічної теорії і практики. У пошуках нових підходів до системи виховання на перший план висуваються гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток. Перед сучасною початковою школою стала необхідність широкого впровадження в практику інтегративної технології у виховну роботи школи. Інтегрована технологія у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загальнонавчальні навички дітей [1].
Сучасні представники педагогічної науки категорію технології розглядають у різних аспектах, а саме, цілісному педагогічному (І. Дмитрик, А. Нісімчук, О. Пєхота, Г. Селевко), дидактичному (В. Безпалько, С. Гончаренко, С. Подмазін, О. Савченко), виховному (І. Бех, В. Рибалка, Н. Шуркова).
Н.Ф. Тализіна зазначає, що педагогічна технологія визначається як наука про майстерність у навчанні з використанням системи раціональних способів для досягнення поставленої мети навчання; Г.К. Селевко наголошує, що це наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, а вчені А.С. Нісімчук, О. Т. Шпак стверджують, що це наука про розвиток, освіту, навчання і виховання особистості школяра [4].
У нашому дослідженні дидактичний інструментарій здійснення інтегративних педагогічних технологій ґрунтується на методах і прийомах порівняння встановлювання спільних і відмінних рис між різними національними явищами, та аналогії - пошуку часткової схожості між ними за допомогою виявлення і стимулювання образних асоціацій.
Інтегративні технології умовно можна поділити на три групи за одним провідним інтегратором або декількома визначальними:
- духовно-світоглядний вид інтеграції, що здійснюється на основі спільного тематизму, пов'язаного з відображенням різних аспектів життя;
- естетико-національний вид інтеграції, що здійснюється на основі введення споріднених понять і категорій - естетичних, художньо-мовних, жанрових тощо;
- комплексний вид інтеграції, що передбачає одночасне поєднанні декількох видів інтеграції, провідних інтеграторів із двох попередніх груп або ще й із додаванням до них інших [3].
У своєму поєднанні процеси навчального пізнання й діяльності дитини складають навчально-виховну систему початкової освіти. Саме інтегрована технологія дає змогу враховувати цю особливість початкового етапу навчання. За допомогою вибору відповідної тематики - національне виховання, добору змістового матеріалу, способів і засобів оволодіння ним створюється сприятливий фундамент для впровадження інтегративних технологій виховного навчання.
Ефективність дійовості й реалізації інтегрованої технології у вихованні - це дотримання таких положень:
- розуміння вчителем сутності виховних можливостей системи інтегрованої технології до організації виховання;
- відповідність тематики змісту й засобів реалізації інтегрованої технології до організації виховання навчально-виховним завданням, меті діяльності вчителя в даному класі;
- необхідна тривалість кожного етапу виховання на інтегративній основі з метою закріплення набутих знань та умінь;
- виконання різноманітних завдань інтегрованого етапу виховання за допомогою багаторазових повторень набутих понять і умінь;
- своєчасна і доречна зміна інтегрованих етапів виховання відповідно до визначеної тематики [2].
Ефективність формування національної свідомості молодших школярів за допомогою інтегративної технології залежить від того, наскільки вчитель може змоделювати інтегровані засоби так, щоб кожен учень з їх допомогою зміг віднайти в тому чи іншому засобі або виді діяльності особистісно ціннісний смисл, сприйняти і зрозуміти його не тільки на перцептивно-когнітивному, а й на емоційному та дієво-практичному рівнях.
Значний резерв для ефективності реалізації виховної функції інтегративної технології має включення народознавчого та краєзнавчого матеріалу у зміст виховання. Це сприяє залученню молодших школярів до національної і народної культури рідного краю, традицій, обрядів, звичаїв, вивчення історико-культурних пам'яток, цінностей регіону тощо, формує їх національну свідомість.
На наш погляд, інтегративною технологією формування національної свідомості молодших школярів є динамічний неперервний педагогічний процес поступового вдосконалення якостей із формувань національних цінностей з одночасним нарощуванням інтегративних знань психолого-педагогічної спрямованості, які сприяють посиленню мотивації до надбання знань традицій свого народу.
Аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження за навчально-виховною діяльністю школярів, самооцінок учнів та експертних оцінок можна визначити основні критерії сформованості національної свідомості молодших школярів:
- ставлення до України (учень зацікавлений в розвитку своєї держави і хоче докласти до цього зусилля);
- ставлення до своєї нації (вважає себе частиною українського народу, вірить у його щасливе майбутнє);
- ставлення до народних свят, звичаїв та традицій (з цікавістю вивчає українські свята, звичаї та обряди, бере активну участь у проведені заходів на обрядову тематику).
Із огляду на потреби і вимоги суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівня її моральності, завдання морального виховання в школі - формування національної свідомості й самосвідомості, прагнення жити в гармонії з природою, свідомої дисципліни, обов'язку та відповідальності, поваги до закону, до старших, до жінки.
Український народ має свої славні національні традиції, які народжувалися, розвивалися й закріплювалися в процесі визвольної боротьби, у мирній творчій праці.
В дусі народних звичаїв і обрядів, національних традицій виховувалися діти у родинах Лисенків, Драгоманових, Старицьких, Франків, Стефаників, Коцюбинських, Рильських, Саксаганських, Ревуцьких. Наприклад, у родині Коцюбинських у Чернігові проводилися літературні та музичні суботи, на яких виступали М. Лисенко і П.Тичина, місцеві поети й музиканти.
Традиції, звичаї та обряди, як і рідна мова, - «це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, одну націю... Хто його знає, чи не є саме ця близькість звичаїв тим цементуючим матеріалом, що перемагає своєю міццю всі інші сили, які працюють на руйнування єдності нашого народу» (Олекса Воропай).
Отож засвоєння, зберігання і розвиток дітьми традицій і звичаїв українців та інших народів є важливим засобом зміцнення національної свідомості, згуртування і єдності всієї нашої нації і великої Батьківщини.
Знання своєї сім'ї охоплює: походження батька й матері, їхнє соціальне становище, місце і роль у сімейній ієрархії, родинні зв'язки, засновані на шлюбних сімейних взаєминах. У народі побутує повір'я: той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. З цього приводу Олекса Воропай писав: «Він блукає по освіті, як блудній син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу». Ці мудрі слова - серйозне застереження легковажним людям, які ще й сьогодні нехтують народними традиціями і звичаями.
Ось чому важливо відродити й активно впроваджувати національної школі народознавче і родинознавче виховання, бо саме така робота містить найбільше можливостей для глибокого і всебічного пізнання і засвоєння учнями багатої національної культури взагалі і звичаєвої спадщини українських родин зокрема.
Найважливішою громадською рисою особистості є сформованість національної свідомості та самосвідомості, любов до рідної землі, свого народу, готовності до праці, в ім'я України. Формування національної самосвідомості передбачає освоєння молодшими школярами своєї етнічної спільності національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє ствердженню власної національної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю. Національна ідея має бути не просто атрибутом національної свідомості, чисто духовним феноменом, а й поштовхом до практичних справ, як було у кращих синів і дочок нашого народу споконвіку.
Молодший шкільний вік є надзвичайно важливим періодом у становленні особистості. Саме в цей час формуються фундаментальні якості людини, основи світосприйняття, ставлення до себе та свого місця в світі. Це стає можливим завдяки інтенсивному розвитку фізіологічних та психологічних якостей дітей у цей віковий період (відбувається становлення мислення, уяви).
Саме в цей період закладаються основи свідомості і самосвідомості (дитина усвідомлює суспільні цінності, починає керуватися в своїй поведінці моральними нормами). Зокрема цей час є найсприятливішим для формування в неї першооснов національної самосвідомості (етнізація), які включають усвідомлення своєї приналежності до нації, пробудження любові та поваги до національної мови, традицій, символіки, зародження фундаментальних рис національного характеру [1, с. 450]. Оволодіння етнічною культурою молодшими школярами сприяє розвитку в них почуттів національної гордості і національної гідності, патріотизму, що в результаті веде до становлення етнічної ідентичності молодшого школяра.
Етнічна ідентифікація молодшого школяра протікає у взаємодії дитини з величезною кількістю різноманітних умов, що більш-менш впливають на її розвиток. Саме сукупний вплив цих обставин на молодшого школяра вимагає від нього певної активності, діяльності та поведінки.
Спираючись на роботи зарубіжних і вітчизняних дослідників, у процесі становлення етнічної ідентичності особистості молодшого школяра можна виділили три стадії:
1) самовизначення, тобто виділення себе як члена етнічної групи;
2) включення в свою «Я-концепцію» загальних характеристик етнічної групи і засвоєння характерних для етнічної групи цінностей і норм.
3) засвоєні цінності і норми етнічної групи стають внутрішніми регуляторами соціальної поведінки особистості молодшого школяра.
Існують індивідуальні особливості молодих школярів, які відображаються у рівнях їх мисленнєвих операцій, в їх гнучкості, в співвідношеннях конкретно-образних та абстрактно-конкретних компонентів мислення. Звідси стає зрозумілою й необхідною вся можливість інтегрального підходу до дітей при керівництві процесом формування національної свідомості.
Визначаючи структуру національної свідомості молодших школярів, ми виділили її компоненти узагальнюючого характеру, що пов'язані з видами діяльності, притаманними даному віку:
- інформаційний - пізнання життєвих явищ через музичні та художні образи, інформація про національне мистецтво, що відтворюються в естетичних судженнях особистості щодо набутих знань;
- почуттєво-емоційний розвиток - почуттєво-емоційна сфера особистості, почуттєво-емоційне ставлення до національних цінностей;
- комунікативний - безпосереднє спілкування індивіда з творами національного народного мистецтва.
Утворюючи у сукупності інтегративну властивість особистості, ці компоненти характеризують ступінь засвоєння національних цінностей, розвитку творчо-пізнавальної діяльності, спрямованої на формування національної свідомості особистості в контексті спілкування з народним мистецтвом.
Поставлене завдання дослідити особливості формування національної свідомості молодших школярів ми визначили шляхом спостереження, бесід та анкетування. Завдання цих методів дослідження полягало у виявленні того, якою мірою успішність формування національної свідомості молодших школярів залежить від використання інтегративної технології та змісту навчально-виховної діяльності.
Усвідомлення того, що критерієм і мірою діяльності педагога, його професійної майстерності є дитина, її фізичне та моральне здоров'я, всебічний розвиток дозволяє впроваджувати в практику роботи інтегративної технології, яка є природною ланкою єднання родинного і шкільного виховання. Використання інтегративної технології активізує інтерес дітей до вивчення історії рідного краю проходить через знайомство з історією виникнення та походження назви свого міста, його вулиць. Під час цієї пошукової роботи учні звертаються до старожилів, різних друкованих матеріалів, сімейних фотоархівів. Діти беруть активну участь у проведенні виховних годин, свят, відвідують музеї історії тощо.
Формування національної свідомості у молодших школярів передбачає використання інтегративних технологій: поєднання виховних заходів, екскурсій, різноманітних вправ та ігор, інтегрованого курсу тощо під час навчання та виховання, сприяє вихованню любові до рідної землі, до свого народу, освоєння національних цінностей мовлення, території, культури, відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє ствердженню національної гідності, залучення молодших школярів до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.
Література
педагогічний інтегративний школяр
1. Бех І.Д. Виховання особистості : у 2-х кн. / І.Д. Бех. - Кн. І. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. - К.: Либідь, 2003. - 278 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу / Олекса Воропай. - Харків: Фоліо, 2010. - 640 с.
3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : Навч. посіб. / Світлана Григорівна Карпенчук. - К.: Вища шк., 2005. - С. 7-35.
4. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій / О.М. Пєхота, В.Д. Будак, А.М. Старева, К.Ф. Нор та ін. - К.: А.С.К., 2003. - 240 с.
5. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Урок класного читання як засіб формування естетичних почуттів у молодших школярів. Аналіз психолого-педагогічної літератури. Відбір засобів мистецтва до уроків читання. Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів.
дипломная работа [98,0 K], добавлен 21.10.2009Загальнолюдські цінності як чинник виховання національної самосвідомості молодших школярів. Ідеали і національно-культурні традиції українського народу, можливості народознавства у формуванні і розвитку ціннісної сфери учнів у практиці роботи вчителів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 17.06.2011Виявлення основних педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування екологічної культури молодших школярів. Розробка експериментальної методики формування екологічної культури учнів початкових класів, оцінка її практичної ефективності.
дипломная работа [529,4 K], добавлен 14.07.2009Стан формування національної свідомості засобами народної педагогіки, чинники орієнтації на відродження національної гідності, патріотизму. Реалізація системи навчально-виховних завдань щодо формування національної свідомості вчителями-словесниками.
дипломная работа [118,6 K], добавлен 21.11.2010Проблеми формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя. Оцінка сформованості цих якостей у школярів сучасної загальноосвітньої школи. Експериментальне дослідження духовно-моральних якостей молодших школярів.
магистерская работа [252,0 K], добавлен 29.11.2011Дослідження навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи та статевого виховання учнів молодшого шкільного віку у ході навчальної діяльності. Розробка виховного заходу на тему "Формування статево-рольової диференціації молодших школярів".
курсовая работа [98,6 K], добавлен 15.06.2010Молодший школяр як об’єкт і суб’єкт формування гуманних якостей, стан виховної роботи в даній сфері педагогічної діяльності. Формування гуманних якостей у молодших школярів у позаурочній роботі, аналіз і оцінка практичної ефективності даного процесу.
дипломная работа [92,5 K], добавлен 17.06.2014Народне мистецтво як засіб формування національно-культурної свідомості школярів. Можливості народного мистецтва у національному вихованні учнів. Характерні ознаки народного декоративного мистецтва, методика експериментального дослідження, результати.
дипломная работа [11,9 M], добавлен 24.09.2009Порядок і проблеми формування валеологічних знань як найважливішого напряму вдосконалення процесу фізкультурної освіти у молодших школярів. Розробка власної програми з фізичного виховання з позиції їх спрямування на формування валеологічних знань.
дипломная работа [103,2 K], добавлен 24.10.2009Теоретичні основи комунікативно-мовленнєвої діяльності молодших школярів, її особливості. Комунікативно-мовленнєві уміння і навички на уроках української мови. Ефективність формування комунікативно-мовленнєвих умінь у контексті сучасної методики.
дипломная работа [259,0 K], добавлен 24.09.2009Сутність та структура музичного сприймання молодших школярів, їх вікові особливості. Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості.
дипломная работа [195,7 K], добавлен 23.05.2012Проблеми формування національної свідомості дітей та молоді, які є фактором оновлення суспільства. Впровадження гри як методу фізичного виховання у народній педагогіці. Формування фізичної діяльності учнів засобами українських народних рухливих ігор.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 27.09.2009Вікові особливості молодших школярів. Педагогічні умови ефективного формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Розробка методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 14.06.2012Теоретичні засади формування екологічної культури молодших школярів. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 17.06.2010Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009Особливості позитивної мотивації навчання молодших школярів. Вишивка, як засіб формування позитивної мотивації навчання. Аналіз досвіду вчителів початкової школи. Експериментальна робота щодо формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів.
курсовая работа [213,4 K], добавлен 08.12.2010Розкрито позитивний вплив народної пісні, духовного співу, пісень військово-патріотичного спрямування на формування національної свідомості студентської молоді на заняттях з вокально-хорового виконавства. Формування естетичного смаку студентської молоді.
статья [20,1 K], добавлен 07.02.2018Аналіз взаємозв’язку здорового способу життя та процесу соціалізації особистості. Огляд формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я у молодших школярів на уроках природознавства. Характеристика уявлень учнів про предмети і явища природи.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 17.03.2012Аналіз формування особистості громадянина у практиці сучасної школи. Розробка сценарію виховної години у формі гри-вікторини, спрямованої на формування патріотизму та національної свідомості учнів. Огляд досвіду вчителя-методиста Карлівської гімназії.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 20.02.2012Поняття про інтелектуальну культура мислення та аналіз педагогічного досвіду з даної проблеми. Культура мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу та діагностична основа технології її формування.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 02.11.2009