Робота класного керівника з батьками
Основи педагогічної взаємодії з батьками школяра. Визначення функцій та форм роботи класного керівника з батьками, її аналіз на прикладі однієї з шкіл. Пріоритетні форми взаємодії з батьками. Рівень задоволеності батьків роботою педагогічного колективу.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.02.2018 |
| Размер файла | 69,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
32
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Робота класного керівника з родиною і її особливості в початкових класах
- 1.1 Основи педагогічної взаємодії з батьками школяра
- 1.2 Зміст, форми функції і методи спільної роботи класного керівника з батьками
- Розділ 2. Класний керівник - основний суб'єкт виховної роботи з батьками учнів
- 2.1 Дослідження взаємин вчителів і батьків та учнів з батьками
- 2.2 Допомога вчителя і батьків до адаптації дітей до школи
- 2.3Аналіз дослідження діяльності вчителів у початкових класах Черкаської спеціалізованої школи № 20
- 2.4 Безпека життєдіяльності при роботі класного керівника з дітьми та батьками у школі
Вступ
Основним структурним елементом в школі є клас. Саме тут організовується пізнавальна діяльність, формуються соціальні відносини між учнями. У класах здійснюється турбота про соціальне благополуччя учнів, вирішуються проблеми дозвілля учнів, первинного згуртування колективів, формується відповідна емоційна атмосфера. Організатором діяльності учнів у класі, координатором виховних впливів залишається класний керівник. Однак не можна забувати, що виховання починається в родині. Як пише великий педагог В. Сухомлинський: "У родині закладаються корені, з яких виростають потім і квіти, і плоди. На моральному здоров'ї родини будується педагогічна мудрість школи". Важливість взаємин школи і родини акцентується у всіх документах і методичних виданнях, призначених для школи (у загальних програмах, у законі освіти і т.д.), а також у працях відомих педагогів. Школа у виховному відношенні повинна бути не ким іншим, як охоронницею сімейного вогнища. У такий спосіб учитель повинний бути довіреною і надійною особистістю, і свою виховну діяльність погодити із сімейним вихованням, що батьки дають своїм дітям.
Отже, школа і родина повинні бути взаємозалежні. У початкових класах зв'язок школи з родиною (батьками) здійснює вчитель. Спільна робота вчителя-вихователя і батьків починається на першому році навчання дітей у школі. Для дитини, що вперше переступила поріг школи, співдружність вчителя і батьків - одне з найважливіших умов його цілісного розвитку, тому що особистість школяра не може формуватися тільки в школі і тільки в родині. Він виховується одночасно й у школі, і в родині.
Учитель є сполучною ланкою між школою і родиною, особливо це відноситься до вчителя початкової школи, де він один виконує не тільки навчальну, але і виховну функції. Спілкування вчителя з батьками учнів впливає на процес формування особистості дитини, на процес навчання. Однак слід зазначити, що дане спілкування має ряд особливостей на кожному ступені навчання. Саме учитель безпосередньо взаємодіє як з учнями, так і з батьками, щиро прагне допомогти дітям у вирішенні їхніх проблем в шкільному колективі, цікаво і з користю організувати шкільне життя. Доступними і коректними засобами класний керівник погоджує навчально-виховну роботу вчителів, що викладають в класі; формує колектив учнів і направляє його роботу; координує спільну діяльність вчителів та колективу учнів; власними силами, залучаючи всіх вчителів та фахівців з боку, проводить позакласну виховну роботу; організовує і регулює багатосторонні зв'язки класу із зовнішнім світом. Важливою роллю класного керівника є виховання у школярів відповідального ставлення до навчання і здатності вчитися самостійно. Він має в своєму розпорядженні чималі можливості для розвитку естетичних інтересів і художнього смаку в учнів. Його педагогічний борг - піклуватися також про збереження та зміцнення здоров'я вихованців. Особлива роль класного керівника полягає в тому, щоб, підвищуючи педагогічну культуру батьків учнів, домагатися єдності у виховній діяльності школи і сім'ї.
Таким чином, ми можемо сказати, що класний керівник виступає як організатор виховної діяльності, і як наставник учнів. Класний керівник - педагог-професіонал, духовний посередник між суспільством і дитиною в освоєнні культури, накопиченої людством, організуючий систему відносин через різноманітні види виховує діяльності класного колективу; створює умови для індивідуального самовираження кожної дитини і розвитку кожної особистості, збереження неповторності та розкриття його потенційних здібностей, захисту інтересів дитинства. Актуальність дослідження полягає в тому, що проблема взаємодії школи та сім'ї завжди була і залишається в центрі уваги. Сучасний вчитель, навчає і виховує школярів, поряд з батьками, стає дуже значимим дорослим для дитини, тому від його вміння взаємодіяти з сім'єю учня багато в чому залежить ефективність формування особистості учня. Відносини школи і сім'ї, вчителів і батьків поки ще не завжди є нормальними. Найчастіше вони виступають як супротивники, які борються за першість впливу на дітей.
Дослідження Ф.П. Чернуосова, Р.М. Капралова, І.П. Підласий, Л.І. Маленкова,
Викладене вище зумовлює вибір теми дослідження.
Мета дослідження - вивчити діяльності класного керівника.
Об'єктом дослідження є процес та діяльності класного керівника.
Предмет дослідження - робота класного керівника з батьками.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу педагогічної літератури визначити функції і основні форми роботи класного керівника з батьками.
2. Проаналізувати роботу класного керівника (на прикладі однієї з шкіл), виявити пріоритетні форми взаємодії з батьками.
3. Виявити рівень задоволеності батьків роботою педагогічного колективу.
4. Сформулювати шляхи вдосконалення роботи класного керівника з батьками.
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічні педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, класифікація, порівняння, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.
емпіричні: педагогічне спостереження, усне опитування, анкетування, тестування, інтерв'ю, письмове опитування, педагогічний експеримент, аналіз документів, узагальнення передового педагогічного досвіду.
класний керівник батько школяр
Розділ 1. Робота класного керівника з родиною і її особливості в початкових класах
1.1 Основи педагогічної взаємодії з батьками школяра
Важливою ланкою в побудові виховної роботи є взаємодія педагога з батьками школяра. Сім'я - те природне середовище життя і розвитку дитини, в якій закладаються основи особистості. Яку б сторону розвитку дитини ми не взяли, завжди виявиться, що вирішальну роль на тому чи іншому віковому етапі відіграє родина, виконуючи такі найважливіші функції:
1) регулювання фізичного та емоційного розвитку;
2) вплив на розвиток психологічної статі;
3) вплив на розумовий розвиток;
4) ознайомлення дитини з соціальними нормами;
5) формування ціннісних орієнтацій;
6) соціальна підтримка;
На виконання цих функцій впливає клімат сімейних відносин, режим сімейного життя, зміст діяльності, притаманне різним поколінням членів сім'ї. Сучасні сім'ї розвиваються в умовах якісно нової і суперечливої суспільної ситуації. З одного боку, спостерігається поворот суспільства до проблем і потреб сім'ї, розробляються і реалізуються комплексні цільові програми по зміцненню і підвищенню її значущості у вихованні дітей. З іншого боку, спостерігаються процеси, що призводять до загострення сімейних проблем. Це перш за все падіння матеріального рівня більшості сімей, зростання кількості розлучень, що негативно впливають на психіку дітей, збільшення кількості неповних сімей, у яких тільки одна дитина. Значна частина підлітків відділяється від батьків. Основні напрямки реформи загальноосвітньої школи орієнтують педагогів на посилення допомоги родині і підняття її відповідальності за виховання підростаючого покоління, на широке залучення батьків у виховну роботу з учнями. Без сумніву, усі школи хочуть підтримувати відкриті і тісні зв'язки з родинами. Вони знають, що навчання - спільна робота вчителів і батьків. Вони також розуміють, що взаємозв'язок з батьками є обов'язковий при бажанні розвивати здатності кожного учня в школі і за її межами. Педагоги, що це розуміють, будуть намагатися досягти змістовного діалогу з батьками і будуть підтримувати теплий клімат у класі: без напруги, дружній, заснований на взаємодопомозі. Сучасна школа знає, що зв'язок школи і родини не повинний мати тільки один напрямок як у старі часи, коли ініціативу вказувала школа, наказуючи батькам і учням. Зараз учителі не можуть обійтися без допомоги батьків, без різноманітного співробітництва на різних рівнях.
Отже, в складних сучасних умовах сім'ї потрібна кваліфікована допомога з боку школи. Тільки в процесі взаємодії педагогів і батьків можна успішно вирішувати проблему розвитку особистості школяра. Школа і сім'я - природні союзники, два основних фактори у вихованні учнів. Об'єднати їх зусилля - значить багато в чому вирішити проблему виховання підростаючого покоління. Для вчителів і батьків необхідна єдність поглядів на виховання дітей, єдність впливу на їх формування. Головне для них - умови для нормального навчання, розвитку та виховання. По-перше, школа і батьки зацікавлені в тому, щоб діти були здорові, життєдіяльні і активні. По-друге, школа і батьки зацікавлені в хорошій успішності учнів. Дуже важливо, щоб школи, батьки та громадськість об'єднали свої зусилля щодо створення умов для нормального навчання і виховання учнів. Тут необхідно єдність поглядів і впливів на формування особистості учнів. Довіра - головна мета в педагогічному спілкуванні з батьками. Її можна досягти за допомогою певних методичних прийомів. Насамперед педагог повинен "транслювати" батькам позитивний образ дитини. Повсякденне спілкування в сім'ї часто позбавляє можливості помічати якісь сторони особистості або не дає їм проявитися. Педагог бачить дитину в різноманітних ситуаціях навчальної та іншої діяльності, в середовищі однолітків і може надати батькам цю інформацію. Крім того, важливо, щоб батьки побачили позитивне ставлення педагога до їх дитини, і могли бути впевнені в тому, що педагог діє саме в інтересах дитини. Важливий діалог між батьками і педагогом, обмін думками, пошук спільних рішень, спільні зусилля, необхідні для розвитку дитини. Проте взаємодія з сім'ями вихованців складаються по-різному. З'ясувати виховні можливості сім'ї допомагає педагогічна діагностика. Діти навчаються діям і вчинкам, розуміючи діяльність і вчинки інших, слухаючи розмови старших та настанови батьків, вони наслідують інших зіставляючи себе з ними. Тут велике значення має особистий приклад батьків, їхній тон мови, спілкування, поведінка. Тому спілкуючись з дітьми треба бути всебічним еталоном гарного прикладу.
Методи сімейного виховання:
1. Повчання
2. Виховні бесіди
3. Розповідання казок і читання вголос
4. Заучування віршів напам'ять
5. Діючі методи (ігри, спільна праця, обов'язки по будинку, гігієнічні процедури і т.д.)
Однак І.П. Підласий стверджує, що родина може виступати в якості як позитивного, так і негативного фактора виховання. Позитивний вплив на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім найближчих для нього в родині людей - матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестри, не відноситься до дитини краще, не любить його так і не піклується стільки про нього. І разом з тим ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, скільки може зробити родина. У нашому сучасному суспільстві усе помітніше стає криза родини, шляхи виходу з якої поки неясні. Криза виражається в тім, що родина усе гірше реалізує свою головну функцію - виховання дітей. Кожна сім'я має володіти великими чи малими виховними можливостями, тобто виховним потенціалом. Дане поняття вкллючає низку характеристик, що відбивають різні умови життєдіяльності сім'ї.
Отже: і батьки потрібні школі і вона потрібна сьогодні родині. Вчитель є єднальною ланкою між школою і родинами учнів. Спілкування з батьками своїх учнів вчителю необхідно, тому що без цього він виявляється позбавленим дуже важливої інформації. У педагогів і родини загальні цілі. Без їхньої взаємодії життя дитини стає бідніше. Школа дає дитині наукові знання і виховує в нього свідоме відношення до дійсності. Родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує уміння переживати за іншу людину, почувати його стан. Для гармонійного розвитку особистості необхідно і те й інше.
1.2 Зміст, форми функції і методи спільної роботи класного керівника з батьками
Виховна робота школи не може будуватися без урахування того, що індивідуальність дитини формується в сім'ї. Основа взаємодії класного керівника і сім'ї полягає в тому, що обидві сторони зацікавлені у вивченні дитини, розкритті та розвитку в ній найкращих якостей і властивостей. Робота з батьками - невід'ємна частина системи роботи класного керівника. За своїм статусом класний керівник в школі - основний суб'єкт виховної роботи з батьками учнів. Він виробляє основну стратегію і тактику взаємодії школи та сім'ї у вихованні особистості школяра; будучи фахівцем у галузі педагогіки і психології, допомагає батькам у вирішенні протиріч сімейного виховання, в коректуванні виховних дій навколишнього соціального середовища. Класний керівник повинен виступати в ролі порадника, консультанта-фахівця, безпосереднього представника учбово-виховного процесу, який запровадила школа.
Л.І. Маленкова згідно виховної позиції у взаємодії школи і сім'ї, виділяє такі функції класного керівника:
1) ознайомлення батьків із змістом і методикою учбово-виховного процесу, організовуваного школою;
2) психолого-педагогічна освіта батьків;
3) залучення батьків до спільної з дітьми діяльності;
4) коригування виховання в сім'ях окремих учнів;
5) взаємодія з громадськими організаціями батьків.
Ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу, організовуваного школою, обумовлено необхідністю вироблення єдиних вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання. Класний керівник повинен знайомити батьків з власною життєвою і педагогічною позицією, з метою, завданнями і програмою своєї майбутньої діяльності, з планом виховної роботи, зі специфікою, завданнями і проблемами майбутнього року.
Р.М. Капралова виділяє вимоги, які повинні забезпечить високу ефективність психолого-педагогічної освіти:
1. Знання батьків наукових основ теорії виховання.
2. Психолого-педагогічна освіта має носити випереджаючий, попереджувальний характер.
3. Псіхолого-педагогічна освіта має розглядатися тільки, як функція всього педагогічного колективу школи: у відповідності з програмою, з урахуванням підготовленості та бажання вчителя або іншого працівника школи; кінці навчального року розподіляються теми для підготовки до читання лекцій.
4. Псіхолого-педагогічна освіта має розглядатися, як обов'язкова.
5. Псіхолого-педагогічна освіта має поєднувати теоретичну підготовку батьків з практичною спрямованістю всіх занять, націленістю всіх форм і методів роботи на розкриття діалектики виховання, тобто на навчання батьків методам активного впливу на психіку дитини.
6. Кожне заняття має супроводжуватися яскравим, переконливим розкриттям з психологічної та педагогічної точки зору показом методів, засобів і прийомів виховання в тій чи іншій родині, яка має стійкі позитивні виховні результати. Залучення батьків до спільної з дітьми діяльності. Дана функція мотивується завданнями розширює та виховує позаурочну діяльністі, поліпшує взаємини вчителів, батьків і дітей в ході цієї діяльності. Ще одна функція роботи школи і класного керівника з батьками - це коригування, виховання в сім'ях окремих учнів.
Перший аспект - надання психолого-педагогічної допомоги учням (обдарованим, виявляє інтерес до яких-небудь форм позаурочної діяльності тощо). Інший напрям турботи класного керівника - це надання батькам психолого-педагогічної допомоги в рішенні важких проблем сімейного виховання. Остання функція роботи школи з батьками - це взаємодія з громадськими організаціями батьків: батьківськими комітетами школи і класу, шкільними Радами, Радами за місцем проживання і т.д.
У їх компетенцію входить:
Допомоги школі і класам в проведенні виховної роботи з учнями;
Колегіальне рішення окремих питань життя школи;
Зв'язок з адміністративними і правоохоронними органами;
Участь у роботі з батьками учнів (проведення батьківських зборів, конференцій; надання матеріальної допомоги і правова дія на батьків).
Таким чином, можна сказати, що дані функції сприяють створенню нормального виховуючого середовища для організації шкільного виховного процесу. Що стосується основних способів спілкування батьків та класних керівників, то Ф.П. Черноусова виділяє наступні способи взаємодії:
організація батьківських конференцій, зборів, індивідуальних зустрічей батьків і вчителів;
організація роботи телефонної лінії, за якою батьки можуть зв'язатися з учителем або отримати консультацію з приводу домашнього завдання та способів його виконання;
використання засобів телекомунікації і регулярної пошти;
розробка домашніх завдань, в ході виконання яких діти повинні обговорити з батьками те, що відбувається в школі, або підготувати спільно з ними дослідницький проект;
створення батьківського клуба або центру в школі;
проведення неформальних зустрічей батьків, дітей, і вчителів (свята і т.д.)
шанобливе спілкування з урахуванням культурної, релігійної та етнічної приналежності батьків.
Таким чином, можна сказати, що в основі роботи класного керівника з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків. Має бути довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати всі вимоги, справи та починання школи. Навіть ті батьки які не мають педагогічної підготовки і високої освіти, з глибоким розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей. Від узгодженості дій школи і сім'ї залежить ефективність процесу виховання дитини. Школа зобов'язана допомогти батькам, ставши для них центром психолого-педагогічної освіти та консультування - організовуючи при школі батьківські університети, лекторії, конференції, семінари, об'єднання батьків.
Форми взаємодії класного керівника з батьками - це способи організації їх спільної діяльності і спілкування. Доцільно є поєднання колективних, групових та індивідуальних форм роботи. Критерієм класифікації є кількість батьків, включених у взаємодію з класним керівником або педагогічним колективом. Якщо форма роботи - це елемент організації, то метод - це засіб впливу. Між собою вони органічно пов'язані, обумовлюють один одного. Зміст всіх форм роботи школи з родиною полягає в організації активного виховного процесу та їх взаємодії, спрямованого на всебічний розвиток підростаючого покоління. В основі цієї взаємодії - постійна увага школи до розвитку дитини, своєчасні і педагогічно обґрунтовані конкретні рекомендації вчителів, вивчення особливостей і можливостей кожної сім'ї, надання практичної допомоги сім'ї при труднощах у вихованні. Перелічимо найбільш поширені колективні форми взаємодії педагогів і батьків.
1) Батьківські збори - основна форма роботи батьків, де обговорюються проблеми життя класного і батьківського колективу. Батьківські збори повинні нести в собі духовну підтримку, сприяти гармонійному фізичному та розумовому розвитку дітей.
Ф.П. Черноусова вважає, що при проведенні батьківських зборів, необхідно дотримуватися:
1. Батьківські збори повинні ознайомлювати батьків, а не констатувати помилки і невдачі дітей у навчанні.
2. Тема зібрання повинна враховувати вікові особливості дітей.
3. Збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, тренінги, дискусії і т.д.
4. Збори не повинні переходити у обговоренням і засудженням особистостей учнів.
Т.А. Стефанівська виділяє наступні види батьківських зборів:
збори-бесіди на виховні теми;
зборів з обміну досвідом виховання дітей у сім'ї;
збори-консультації;
збори у формі круглого столу.
Кожні батьківські збори мають бути тематичними і повчальними. Тематика зібрань може включати найбільш хвилюючі питання навчання і виховання школярів. Наприклад, про виховання у дітей свідомого ставлення до навчання, можна провести збори на теми: "Як допомогти дітям добре вчитися", "Організація навчальної праці школяра дома". На зборах обговорюються питання здоров'я дітей, їх раціонального харчування, організації праці і відпочинку.
2) Батьківський лекторій знайомить батьків з питаннями виховання, підвищує їх педагогічну культуру, допомагає виробляти єдині підходи до виховання дітей. Тематика лекцій повинна бути різноманітною, цікавою та актуальною для батьків, наприклад: "Вікові особливості молодших підлітків", "Що таке самовиховання?", "Дитина і природа" і т.д.
3) Вечір запитань і відповідей проводиться після опитування батьків або складання за групами проблемних питань, що виникають у вихованні дітей і взаєминах з ними.
4) Диспут - роздум з проблем виховання - одна з цікавих для батьків форм підвищення педагогічної культури. Проходить в невимушеній обстановці і дозволяє всім включиться в обговорення проблеми. Зустріч з адміністрацією, вчителями класу повинна проводитися щорічно. Педагоги знайомлять батьків зі своїми вимогами, вислуховують їх побажання. Особливо важливою формою є взаємодія педагогів з батьківським комітетом. Разом вони виробляють способи реалізації тих ідей і рішень, які прийняті зборами. Класний керівник і батьківський комітет намагаються сформувати поради справ для організації роботи з урахуванням можливостей та інтересів батьків. Класний керівник проводить групові консультації, лекції, практичні заняття для батьків, залучаючи вчителів, фахівців, наприклад з надання допомоги дітям в оволодінні навичками розумової діяльності, швидкого читання. Основним змістом роботи класного керівника є робота з батьківським комітетом, педагогічна освіта батьків, залучення батьків до спільної роботи з проведення свят, чергування по школі разом з учнями, по організації змагань і т.д.
5) Університет педагогічних знань - це форма психолого-педагогічної освіти батьків. Він озброює їх необхідними знаннями, основами педагогічної культури, знайомить з актуальними питаннями виховання з урахуванням віку і запитів батьків, сприяє встановленню контактів батьків з громадськістю, сім'ї зі школою, а також взаємодії батьків і вчителів у виховній роботі. Програма університету складається педагогом з урахуванням контингенту учнів класу та їх батьків. Форми організації занять в університеті педагогічних знань досить різноманітні: лекції, бесіди, практикуми, конференції для батьків і т.д. Групові заняття можуть носити дослідницький характер. Також групові заняття можуть бути пов'язані з навчанням батьків занять і вмінням організації діяльності гуртків для дітей, клубних форм роботи у вихідні дні. Проводяться різні конференції, спеціальні зустрічі, роздуми-консультації для того, щоб залучити батьків до виховної роботи в класі, підвищити роль у вихованні дитини. Колективні та групові форми взаємодії пронизують індивідуальні форми. До них відносять: бесіди, задушевні розмови, консультацію-роздум, виконання індивідуальних доручень, спільний пошук вирішення проблеми, листування. Індивідуальна робота з батьками вимагає від педагога набагато більше зусиль і винахідливості, тому ефективність її значно вище. Саме в індивідуальному спілкуванні батьки засвоюють вимоги, пропоновані школою до учнів, і стають союзниками класного керівника. Вступаючи на шлях взаємодії з батьками, педагоги починають глибше осмислювати свою професію як сферу надання різних освітніх послуг. Якщо вчитель хоче, щоб батьки були задоволені школою, в якій навчається їхня дитина, то він буде враховувати їх думку при побудові навчально-виховного процесу. Навички, одержувані в роботі з батьками, можуть поширюватися і на взаємодію з учнями, сприяючи демократизації й гуманізації шкільного життя. Батьки, у свою чергу, потребують такої допомоги, яка могла б забезпечити їм грамотне вираження інтересів, освітніх потреб і замовлень. Якщо педагоги зможуть знайти ефективні форми взаємин на базі освітньої діяльності, то складається освітній та духовний простір який сприятиме повноцінному розвитку дітей. Позитивним результатом співпраці для педагогів стає підвищення поваги з боку батьків і суспільства в цілому, поліпшення міжособистісних взаємин з ними, підвищення авторитету в очах дітей, батьків і шкільної адміністрації, велика задоволеність своєю роботою, більш творчий підхід до неї. Для батьків результатом взаємодії стає краще знання дітей та шкільних програм, впевненість в тому, що при навчанні враховуються їх думки та побажання, відчуття своєї значущості в школі, зміцнення сім'ї та поліпшення спілкування з дітьми. Для дітей результатом взаємодії стає краще ставленні до школи, до навчання, розвиток навчальних знань і вмінь, успішне соціальне становище.
Розділ 2. Класний керівник - основний суб'єкт виховної роботи з батьками учнів
2.1 Дослідження взаємин вчителів і батьків та учнів з батьками
"Родина - основна інстанція в житті дитини. Вона надає йому безпеку, опіку і виховання. Тут розвиваються тривалі взаємини дітей з батьками й іншими членами родини. Тут дитина довідується, що таке сімейні норми і цінності, що у свою чергу відбивають культуру рідних місць, Батьківщини, краю або групи жителів", - таке визначення родині дає німецький фахівець з дитячої психології і психіатрії У. Міелке. Литовський педагог З. Баерюнас виховання в родині визначає як створення моральних, духовних, емоційних і інших основ особистості. Він вказує наступні педагогічні обов'язки батьків:
1. Охороняти дітей від поганих життєвих прикладів.
2. Навчання і виховання дітей.
3. Допомога батьків школі.
Діти навчаються діям і вчинкам розуміючи діяльність і вчинки інших, слухаючи розмови і мову і самі діючи. Отже, вони наслідують інших зіставляючи себе з ними. Тут велике значення має особистий приклад батьків, їхній тон мови, висловлення, поводження. Тому спілкуючись з дітьми треба бути всебічним еталоном гарного приклада.
Методи сімейного виховання:
1. Повчання
2. Виховні бесіди
3. Розповідання казок і читання вголос
4. Завчання віршів напам'ять
5. Діючі методи (ігри, спільна праця, обов'язки по будинку, гігієнічні процедури і т.д.)
У родині використовуються різні методи визнання і заохочення: погладити, поцілувати, обійняти, підняти на руки і т.д. Діти утішаються в нещасті, у важку хвилину підтримуються, знаходиться мотив для захисту їхньої справедливості, а при помилках, шукають способи для їхнього виправлення. При досягненнях у важкій діяльності, діти нагороджуються, але подарунки не даються за гарне поводження, за те, що людина зобов'язана робити. Нагороджувати можна і речами, і грошима. У крайніх випадках застосовується покарання, але ніколи не використовується фізичне покарання. Побиття травмує дітей. Застосовуються наступні покарання: незгода, заперечення, попередження. У деяких випадках застосовується ізолювання від братів і сестер.
Основна вимога до батьків - пізнай свою дитини!
Вибір і застосування методів батьківського виховання спираються на ряд загальних умов:
1. Знання батьками своїх дітей, їх позитивних і негативних якостей: що читають, чим цікавляться, які доручення виконують, які труднощі випробують, які відношення з однокласниками і педагогами, що найбільше цінують у людях і т.п.
2. Особистий досвід батьків, їхній авторитет, характер відносин у родині, прагнення виховувати особистим прикладом.
3. Якщо батьки віддають перевагу спільної діяльності, то звичайно превалюють практичні методи.
4. Педагогічна культура батьків впливає на вибір методів, засобів, форм виховання. Білоруський педагог В.В. Чечет пише про те, що велике значення в становленні особистості має стиль сімейного виховання, прийняті в родині цінності. Він виділяє 3 стилі сімейного виховання:
демократичний
авторитарний
ліберальний
При демократичному стилі насамперед враховуються інтереси дитини. Стиль "згоди".
При авторитарному стилі батьками нав'язується своя думка дитині. Стиль "придушення".
При ліберальний стилі дитина надається сам собі".
Однак І.П. Подласий стверджує, що родина може виступати в якості як позитивного, так і негативного фактора виховання. Позитивний вплив на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім найближчих для нього в родині людей - матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестри, не відноситься до дитини краще, не любить його так і не піклується стільки про нього. І разом з тим ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, скільки може зробити родина. Робота з батьками - невід'ємна частина системи роботи класного керівника. Класний керівник повинен виступати в ролі порадника, консультанта-фахівця, безпосереднього Ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу, організовуваного школою, обумовлено необхідністю вироблення єдиних вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання. Класний керівник повинен знайомити батьків з власною життєвою і педагогічною позицією, з метою, завданнями і програмою своєї майбутньої діяльності, з планом виховної роботи, зі специфікою і завданнями. Ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу, організовуваного школою, обумовлено необхідністю вироблення єдиних вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання. Класний керівник повинен знайомити батьків з власною життєвою і педагогічною позицією, з метою, завданнями і програмою своєї майбутньої діяльності, з планом виховної роботи, зі специфікою і завданнями. Основні напрямки реформи загальноосвітньої школи орієнтують педагогів на посилення допомоги у родині і підняття її відповідальності за виховання підростаючого покоління, на широке залучення батьків у виховну роботу з учнями. Без сумніву, усі школи хочуть підтримувати відкриті і тісні зв'язки з родинами. Вони знають, що навчання - спільна робота вчителів і батьків. Вони також розуміють, що взаємозв'язок з батьками є обов'язковий при бажанні розвивати здатності кожного учня в школі і за її межами. Педагоги, ще це розуміють, вони будуть намагатися досягти змістовного діалогу з батьками і будуть підтримувати теплий клімат у класі: без напруги, дружній, заснований на взаємодопомозі. Сучасна школа знає, що зв'язок школи і родини не повинний мати тільки один напрямок як у старі часи, коли ініціативу вказувала школа, наказуючи батькам і учням. Зараз учителі не можуть обійтися без допомоги. У нашому сучасному суспільстві усе помітніше стає криза родини, шляхи виходу з якої поки неясні. Криза виражається в тім, що родина усе гірше реалізує свою головну функцію - виховання дітей.
Серед найбільш вагомих причин незадовільного виховання дітей у родині є наступні фактори:
1. Невисокий економічний рівень більшості родин.
2. Низька культура громадського життя.
3. Подвійне навантаження на жінку в родині - і на роботу, і на родину.
4. Високий відсоток розводів.
5. Існуюча суспільна думка, що чоловік лише допомагає дружині у вихованні дітей.
6. Загострення конфліктів між поколіннями.
7. Збільшення розриву між родиною і школою
Отже: і батьки потрібні школі і вона потрібна сьогодні родині. Вчитель є єднальною ланкою між школою і родинами учнів. Спілкування з батьками своїх учнів вчителю необхідно, тому що без цього він виявляється позбавленим дуже важливої інформації. У педагогів і родини загальні цілі. Без їхньої взаємодії життя дитини стає бідніше. Школа дає дитині наукові знання і виховує в нього свідоме відношення до дійсності. Родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує уміння переживати за іншу людину, почувати його стан. Для гармонійного розвитку особистості необхідно і те й інше.
2.2 Допомога вчителя і батьків до адаптації дітей до школи
"Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей - легкодумство, наївність, погляд на дорослого знизу нагору. Але вже починає втрачати дитячу безпосередність, у поводженні у нього з'являється інша логіка мислення. Навчання для нього - значима діяльність. У школі він не тільки здобуває нові знання й уміння, але і визначений соціальний статус. Міняються інтереси, цінності дитини, весь уклад його життя" - пише психолог Н.Ю. Кулагіна.
Д.В. Савицька у своїй статті зазначила: "До кінця дошкільного віку дитина вже являє собою у відомому змісті особистість. Вона добре усвідомлює свою статеву приналежність, знаходить собі місце в просторі і часі. Вона вже орієнтується в сімейно-родинних відносинах і вміє будувати відносини з дорослими й однолітками: має навички самовладання, уміє підкорити себе обставинам, бути непохитним у своїх бажаннях. У такої дитини вже розвита рефлексія. Як найважливіше досягнення в розвитку особистості дитини виступає перевага почуття "Я повинний" над мотивом "Я хочу". До кінця дошкільного віку особливого значення набуває мотиваційна готовність до навчання в школі".
К. Мишкініс відзначає: "У даному віці (6-8 років і далі) ґрунтовно міняються всі органи і тканини організму. Міняється і поводження. У дитини розвивається воля, діяльність знаходить спрямованість і зміст, з'являється звичка дотримувати правил і норм поводження. Розвиваються почуття, естетичні переживання, інтереси".
Дитина 7-ми років більше спрямована у себе, як би відвернувшись від навколишнього світу. У якому то змісті вона спокійніша, замкнута, любить самітність. Вона хоче мати свою кімнату, свій "кут", у якій може усамітнитися або складати свої іграшки.
Діти в даному віці стають постійними глядачами якої-небудь передачі. Вони як би творять себе спостерігаючи, думаючи, передумуючи. Але їхні руки постійно зайняті, вони усе хочуть спробувати, торкатися. Діти малюють. Люблять не тільки сам процес, але і результат роботи. Починають грати в ігри за правилами. Багато жадають від себе, тому їм треба допомогти зупинитися. Іноді, що-небудь почавши, можуть пожертвувати цій справі багато часу й енергії і раптом втомитися і зупинитися. Для них бувають гарні і погані дні. У відносинах у родині можуть впадати в крайнощі, обожнювати то батька, то мати. Діти 8-ми років "зустрічають світ". Їм усе легко. Їх треба охороняти від спроб зробити занадто багато і від високої самокритики. Вони прагнуть до спілкування, їм не тільки цікаво, що люди роблять, але і що вони думають. У спілкуванні з матір'ю вони вимагають, щоб відносини були глибокими, засновані на взаєморозумінні. Вони хочуть, щоб мами думали також, як і вони. Батьку вони приділяють меншу увагу. Відносини з братами і сестрами погані. У восьмиліток мінливий настрій: то дуже гарний, то дуже поганий.
Розглядаючи різні психологічні теорії можна сказати, що 7-8-ми літні діти мислять використовуючи логічні операції конкретного операційного мислення. Краще розуміють зв'язок між часом, простором і відстанню. Зменшується его центричність дитини, вона починає усе краще розуміти точку зору інших людей. У дитини з'являється почуття гумору (по теорії Піаже). Після 1-2 років навчання в школі, у дитини поліпшується пам'ять, мова, логіка - усе це результат навчання. Під психологічною готовністю до шкільного навчання психологи розуміють "необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства". Психолог Р.С. Немов відзначає: "У пізнавальному плані дитина до вступу до школи вже досягає дуже високого рівня розвитку, що забезпечує вільне засвоєння шкільної навчальної програми. Однак психологічна готовність до школи цим не обмежується. Крім розвитих пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мислення і мови, - у неї входять сформовані особистісні особливості, що включають інтереси, мотиви, здібності, риси характеру дитини, а також якості, зв'язані з виконанням ним різних видів діяльності. При вчасному вступу до школи в дитини повинні бути досить розвинуті самоконтроль, трудові уміння і навички, уміння спілкуватися з людьми, рольове поводження. Для того, щоб дитина була практично готова до навчання і засвоєння знань необхідно, щоб кожна з названих характеристик була в нього досить розвинута". Ще один психолог А. Гучас писав, що "діти, що прийшли до школи, з перших днів попадають у несприятливі умови для їхнього психічного розвитку: програми для всіх однакові, темп навчання дуже швидкий, а фізичні і психологічні здібності не у всіх однакові. Тому частина дітей починає відставати, що викликає негативні переживання й ускладнює взаємини з однолітками і дорослими. Допомогти дитині може спільна діяльність вчителя і батьків".І. Ханхасаєва у своїх порадах для батьків пише: "Школа - перший клас - величезна подія в житті дитини. Такого ж серйозного хвилювання вона не випробує потім багато років. І хоча це радісне хвилювання, все рівно готуйтеся до стресу. Дитина буде надзвичайно стомлена і не те, що перші дні - тижні: занадто багато нових вражень, різкий перелом у житті. Будьте м'якше і не дуже жорсткі з ним у цей період. Він буде багато чого забувати, утрачати, путати - умійте не робити з цього трагедію! Така розгубленість - своєрідна реакція на пережите хвилювання". Схожі думки по цьому питанню висловлюють автори М. Перець, Б. Минзел, Х. Вимері в своїй книзі "Що повинні знати батьки": "Ця подія (початок навчання в школі) жадає від дитини великої кількості фізичних і духовних сил, тому що міняється установлений удома порядок. У школі дитина попадає в абсолютно нове оточення і почуває протиставлення між вимогою й оточенням. У цій ситуації дитина повинна адаптуватися. Повинні різними способами допомогти дитині ввійти в нове, зовсім чуже соціальне оточення, де все так строго регламентовано".
Гігієніст професор Е. Грінене стверджує: "Учень починаючи відвідувати школу повинний звикнути до тривалого сидіння за партою, до режиму школи, до нової діяльності - навчання, звикнути до вчителя, колективу класу й інших нових речей. В організмі дитини відбувається довгострокова фізіологічна адаптація. Вона може пройти легко або складно, від 5 до 6 тижнів або продовжуватися цілий рік, що дуже впливає на розвиток і ріст і навіть на здоров'я дитини". І все-таки, експерименти показали, що на початку навчального року приблизно 26,2% дітей не готові до навчання в школі, після двох місяців навчання - 7,8%, а наприкінці навчального року - 4,1%. (Ці дані особливо характерні для дітей шестирічного віку). Розв'язання даного питання полягає в наступному: у родині повинні дотримуватися педагогічних і гігієнічних вимог. Для цього батьки повинні:
1. Створити дитині умови учитися в спокійному, постійному місці.
2. Установити раціональний режим дня.
3. Створити умови для достатньої рухливості дитини.
4. Створити для дитини умови добре виспатися і вчасно поїсти.
5. Систематично розвивати увагу дітей.
6. Боротись з розумовою лінню.
7. Розвивати віру у свої сили.
8. Регламентувати перегляд телепередач.
9. Не вимагати з дитини більше його можливостей.
10. Не перевантажувати учня письмовими завданнями.
11. Заохочувати позитивний погляд на навчання.
12. Намагатися підтримувати гарні взаємини дитини з батьками й іншими членами родини.
13. Учити заощаджувати і цінувати час.
Схожі думки висловлюють і російські педагоги К.В. Бардін і В.А. Гейко.
2.3Аналіз дослідження діяльності вчителів у початкових класах Черкаської спеціалізованої школи № 20
Як було сказано вище, школа і родина повинні працювати спільно, тому що в них єдина мета - виховання особистості. Від взаємовідносинами вчителів, учнів і їхніх батьків залежить успішність навчання і виховання дитини. Велику роль у даному ланцюгу взаємин грають відносини між вчителем і батьками. З метою з'ясувати особливості роботи вчителя з батьками в початкових класах, проводилося анкетування вчителів у початкових класах Черкаської спеціалізованої школи № 20.
Також проводилося анкетне опитування батьків учнів першого класу. Батьки відповідали на питання зв'язані з взаєминами в родині, а так само - зі школою. Усього було опитано 20 батьків.
Анкети були анонімними, кожному з опитуваних потрібно було відповісти на 13-14 питань. Результати дослідження показали ряд цікавих особливостей роботи вчителя з родиною на початковому етапі навчання, про що докладніше і буде говоритися нижче.1 Аналіз дослідження діяльності вчителів
Перша група питань - планування і проведення заходів для батьків. Вчителям було запропоновано відповісти на такі питання:
Що служить вам опорою при плануванні роботи з батьками в 1-4 класах?
Як часто проводите заходи для батьків?
Які заходи для батьків проводите?
Були отримані різноманітні відповіді, основні з який приводяться в даних таблиці № 1, одиничні розберемо окремо при аналізі таблиці.
Таблиця № 1. Планування і проведення заходів
|
Формулювання питання |
Варіанти відповідей |
Всього |
|
|
1. Що служить Вам опорою при плануванні роботи з батьками в 1-4 класах? |
1. Програма, план 2. Педагогічний досвід роботи 3. Методичні рекомендації і література. 4. Побажання батьків. 5. Індивідуальні особливості дітей. 6. Ситуація: проблеми і труднощі. 7. Інші відповіді |
2 2 2 5 |
|
|
2. Як часто проводите заходи для батьків? |
1 раз у чверть 1 раз на місяць і частіше По необхідності |
6 3 3 |
|
|
3. Які заходи для батьків проводите? |
1. Батьківські збори 2. Дискусії 3. Індивідуальні консультації 4. Спільні свята 5. Відкриті уроки або день відкритих дверей 6. Анкетування 7. Лекції 8. Інші нетрадиційні заходи |
4 4 4 |
|
|
4. Чи задоволені батьки такими заходама? |
Так Ні Незавжди Інші відповіді |
5 2 |
На питання про планування роботи з батьками при опитувані вчителі найчастіше називали такі аспекти, як проблемні ситуації, що складаються в конкретному класі в той чи інший час у процесі навчання або виховання учнів або при спілкуванні і співробітництві з батьками - 5 (тобто вчителі орієнтуються по обстановці). Серед проблем вчителя називають: проблеми поводження, успішності, фізичні і психологічні особливості розвитку дітей даного віку, а також загальні організаційні питання класу, розв'язувані разом з батьками. Наступною опорою планування роботи служать побажання і пропозиції батьків - 3. Іншою опорою служить педагогічний досвід кожного вчителя, а також його колег - 2. І 2 з опитаних указали, що при плануванні використовують "Загальні програми", шкільний і класний план роботи з батьками. Підсвідомо хочеться запитати інших учителів, невже вони не складають плану роботи, а лише йдуть на приводу часу і ситуації?
Підводячи підсумки опитування по цьому питанню можна сказати, що основною опорою планування роботи з батьками є побажання і рекомендації самих батьків і ситуація навчального і виховного процесу. Великий вплив роблять методичні рекомендації і література, а також педагогічний досвід і план роботи вчителя.
Наступне питання зв'язане з темою планування і проведення заходів для батьків: як часто проводите різні заходи для батьків?
Основні дані анкетування по цьому питанню зведені в таблицю № 3.
Таблиця № 3. Участь батьків
|
Формулювання питання |
Варіанти відповідей |
Всього |
|
|
6. Яку участь приймають батьки в шкільних заходах для дітей? |
Допомагають в організації Беруть участь самі Допомагають матеріально Лише спостерігачі Активна участь По можливості Пасивна участь |
5 2 5 6 5 1 |
Відповіді на дане питання були різні, тому проаналізуємо їх по двох аспектах:
Яку саме участь приймають батьки?
Яка активність батьків?
Відповіді, опитаних учителів, розділилися так, що в однаковій кількості відповідей (5) було зазначено, що батьки допомагають при організації заходів для дітей: складають сценарії, виготовляють костюми і маски, прикрашають клас. Стільки ж (5) учителів відповіло, що батьки допомагають матеріально. Двоє з опитаних написали про те, що батьки самі беруть участь у заходах.
Наступна тема опитування присвячена взаємодопомоги вчителя і батьків. Ця тема містить у собі два питання:
Яку допомогу у виховному процесі одержуєте від батьків?
Як у свою чергу допомагаєте батькам?
Наступні питання, адресовані вчителям, тісно взаємозалежне з попереднім: як у свою чергу допомагаєте їм? Тут проаналізуємо відповіді вчителів про ту допомогу, що вони роблять батькам.
Таблиця № 6. Особливості роботи вчителя з батьками
|
Формулювання питання |
Варіанти відповідей |
Всього |
|
|
11. У чому полягають особливості роботи з батьками в початкових класах. |
1. Інформація про дітей і їх батьків 2. Установлення контакту 3. Тісне співробітництво 4. Часті зустрічі 5. Відвідування вдома 6. Допомога в адаптації 7. Інформація про школу і її вимоги 8. Висока активність батьків у початкових класах 9. Інші особливості |
2 2 5 3 |
Більшість опитаних вчителів головною особливістю роботи з батьками вказали тісне співробітництво між вчителем і батьками (5 відповідей), вчителя пишуть, що в цих класах батьки ще дуже активні (3 відповіді), що полегшує роботу вчителя. Велику роль грає встановлення тісних, дружніх контактів (2 відповіді), від першого контакту залежать подальші взаємини і співробітництво, двоє з опитуваних вказують, що одержують інформацію про дітей і їхню родину, що дуже важлива при навчанні і вихованні дітей.
У висновку варто сказати, що успішність роботи вчителя з батьками залежить від взаємовідношень між ними в перші роки, велику роль тут грає і тісне співробітництво, і часті зустрічі, і встановлення перших контактів, і завоювання авторитету і ще багато чого іншого. Я думаю, у перші роки навчання вчитель повинний приділяти особливу увагу роботі з батьками. У клас приходять нові діти, нові родини. Вчитель повинний багато чого довідатися, познайомитися з усіма. Батьки повинні побачити, що вчитель з перших днів керується принципом "школа - дитина - дім", щиро цікавиться, запрошує до зустрічі і співробітництва, що приносить користь і цікаво обом сторонам. Тоді в майбутньому у вчителя не буде проблем при організації роботи з батьками.
2. Аналіз анкетування батьків
Поряд з анкетуванням учителів проводилося анкетне опитування батьків учнів першого класу. В опитуванні взяли участь 20 батьків. Перший блок питань для батьків присвячений взаєминам батьків і дітей у конкретній опитуваній родині. Ціль їх довідатися чи знають батьки своїх дітей, чи цікавляться їх життям у школі, як проводять дозвілля з дітьми? Узагальнення відповідей батьків по цьому й іншім питаннях розміщенні в таблиці.
З узагальнених дані таблиці видно, що майже всі батьки вважають, що в їхніх родинах є взаєморозуміння з дітьми. Лише двоє з 20 опитуваних вказали, що взаєморозуміння присутнє не завжди. Позитивні відповіді на дане питання обумовлюють й інші наступні відповіді.
13 із всіх опитуваних батьків знають друзів своїх дітей, і лише 7 відповідають, що знають не всіх друзів. Більшість батьків указують, що друзі їхніх дітей бувають у них вдома, інші відповідають, що діти зустрічаються вдома рідко або друзі не приходять зовсім. Отже більшість опитуваних батьків не тільки знайомі з друзями своїх дітей, але і зустрічаються і підтримують цю дружбу самі.
Таблиця № 1. Взаємини батьків і дітей
|
Формулювання питання |
Варіанти відповідей |
Всього |
|
|
1. Чи вважаєте ви, що у вашій родині є взаєморозуміння з дітьми |
Так Не завжди |
18 2 |
|
|
2. Чи знаєте ви друзів ваших дітей |
Так Не всіх |
13 7 |
|
|
3. Чи бувають вони у вашому будинку? |
Так Іноді Ні |
10 7 3 |
|
|
4. Чи перевіряєте, як ваші діти вчать уроки? |
Так Іноді |
17 3 |
|
|
5. Чи є у вас загальні з ними заняття і захоплення? |
Так Ні |
16 4 |
|
|
6. Як проводите дозвілля з дітьми? 7. Чи хочуть діти, щоб ви були з ними під час дитячих свят у школі, чи хочуть проводити їх без дорослих? |
Читаємо Гуляємо, подорожуємо Граємо Дивимося ТВ Інше З дорослими Не знаю |
5 5 4 4 2 19 1 |
Майже всі батьки перевіряють, як їхні діти вчать уроки (17) і лише троє відповіли, що перевіряють уроки тільки іноді.
Також як і в попередніх питаннях у більшості, тобто 16 батьків мають спільні з дітьми захоплення і заняття. На жаль четверо з опитуваних вказують, що не мають спільних занять і захоплень з дітьми. Шкода, що ці батьки не вказують причин. Наступне питання є продовженням попереднього, тобто батьки вказують як саме вони проводять дозвілля з дітьми. Тут - безліч різноманітних відповідей, деякі вдалося згрупувати, інші згадаємо окремо.
Улюбленим проведенням дозвілля батьків є подорожі, походи на природу, на друге місце можна поставити спільні ігри і читання (5 і 4 відповідей), крім цього батьки разом з дітьми дивляться телебачення (4), відвідують родичів і друзів, виконують роботу по дому, ходять у кіно, театри і на концерти, відвідують виставки, розмовляють і поділяються враженнями, а також багато чого іншого.
У висновку по цьому питанню можна сказати, що батьки змістовно, цікаво і дуже різноманітно проводять своє дозвілля разом з дітьми.
За результатами наступного питання ще раз переконалися, що і діти хочуть, щоб батьки були з ними, брали активну участь і в їхньому шкільному житті. Так на питання чи хочуть ваші діти, щоб ви були з ними під час дитячих свят у школі всі, за винятком одного, відповіли так. Це ще раз підтверджує існування тісного контакту між дітьми і батьками, бажання спілкуватися і взаємодіяти по обидва боки, а також інтерес і увага з боку батьків до дітей.
Другий блок питань анкети для батьків присвячений взаєминам родини і школи. Проаналізувавши даний блок питань і відповідей можна побачити як часто батьки дітей початкових класів, відвідують школу і з яких причин, які проблеми навчання і виховання вирішують разом із вчителем, яку допомогу одержують від вчителів і інше.
З метою довідатися педагогічну освіченість батьків в анкетах було поміщене наступне питання:
Чи читаєте ви педагогічну і психологічну літературу? Яку?
Узагальнені відповіді по даному питанню покажемо в таблиці.
За допомогою наступних питань довідаємося про активність батьків із самих опитуваних батьків. З цією метою в анкеті розміщенні наступні питання:
Як часто ви відвідуєте школу?
З яких причин приходите в школу?
Яка ваша роль в організації класних і шкільних заходів?
Таблиця № 3. Активність батьків
...Подобные документы
Визначення суті діяльності і головних функцій класного керівника. Характеристика сенсу педагогічної взаємодії класного керівника і сім'ї. Дослідження особливостей проведення батьківських зборів, як однієї з форм роботи класного керівника з батьками учня.
контрольная работа [32,5 K], добавлен 15.06.2010Зарубіжні педагоги про методи роботи з батьками. Важливість батьківського виховання у працях вітчизняних педагогів. Основні методи та форми взаємодії з батьками учнів у практиці початкової школи. Роль сім’ї в навчальному процесі молодших школярів.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 16.12.2015Проблеми батьків дітей з особливими освітніми потребами та їх емоційні стани. Завдання та етапи роботи соціального педагога з батьками, кроки їхнього співробітництва. Форми роботи соціального педагога з батьками та оцінка її практичної ефективності.
статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017Місце класного керівника у вихованні учнів. Особливості психології важковиховуваного учня. Робота класного керівника з важковиховуваними учнями, діагностика неадекватної поведінки учня. Характер взаємодії класного керівника і важковиховуваного учня.
дипломная работа [68,9 K], добавлен 12.06.2010З'ясування історичного розвитку посади класного керівника, ознайомлення з провідними видами його роботи. Аналіз уявлення учнів про сучасного класного керівника. Методика співпраці класного керівника з учителями-предметниками у навчально-виховному процесі.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 11.08.2014Соціальні проблеми конфліктів у системі "діти – батьки". План роботи з батьками. Роль психологічного клімату у формуванні особистості дитини. Бесіди з батьками, які виховують дитину з обмеженими психофізичними можливостями. Умови успішного виховання.
реферат [50,5 K], добавлен 20.05.2011Причини труднощів виявлення батьками обдарованості в дітей, форми реагування батьків на її прояви. Ознаки, притаманні явищу дитячої обдарованості. Можливі складнощі у спілкуванні таких дітей з дорослими та ровесниками, роль батьків в подоланні проблем.
доклад [22,1 K], добавлен 01.11.2011Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Фізіологічні особливості організму дітей дошкільного віку. Види загартовуючих процедур. Загартування дитячого організму в Україні та за кордоном. Робота з батьками педагогічного колективу.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 26.04.2011Історія становлення і розвитку в Україні інституту класних керівників. Вимоги до його особистості, функції і права педагогічної роботи. Погляди видатних педагогів минулого на діяльність класного керівника. Напрямки його навчальної і виховної діяльності.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.05.2015Сутність позаурочної діяльності. Аналіз основних форм і методів позаурочної діяльності. Характеристика принципів позаурочної виховної роботи. Специфіка спільної роботи класного керівника та учнівського колективу щодо організації позаурочної діяльності.
курсовая работа [88,1 K], добавлен 14.10.2010Загальна характеристика сім'ї як соціального інститут розвитку особи. Виявлення особливостей виховної роботи майстра виробничого навчання з сім'єю учня. Способи підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Методи роботи вчителя з батьками.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 01.06.2014Застосування історичного досвіду українського народу з родинного виховання та нетрадиційних інтерактивних форм роботи класного керівника у процесі освіти батьків. Форми та методи соціалізації дітей, включення дитини в спільну з дорослими діяльність.
дипломная работа [67,1 K], добавлен 19.12.2015Відмінності "педагогічної взаємодії" і "педагогічного спілкування". Способи та стилі педагогічної взаємодії, правила педагогічного спілкування у взаємодії педагога та учнями або студентами. Особливості педагогічної взаємодії у дистанційній формі навчання.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 07.12.2010Робота та професійні риси класного керівника в навчально-виховному процесі. Вивчення ефективності роботи вчителя у сучасній школі. Роль педагога в учнівському колективу. Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в навчальному закладі.
курсовая работа [43,4 K], добавлен 20.10.2014Завдання правильного підходу до процесу формування особистості у педагогіці. Методика виховної роботи з школярами в національній школі України. Адаптаційний період навчання першокласників у школі, позакласні заняття. Робота вчителя з батьками школярів.
научная работа [28,1 K], добавлен 15.07.2009Методичні основи педагогічно занедбаної особистості. Основні причини, що приводять до виховання важких дітей. Педагогічні погляди В.О. Сухомлинського на виховання важких дітей та підлітків. Взаємодія класного керівника і педагогічно занедбаного учня.
курсовая работа [43,4 K], добавлен 06.10.2012Класне керівництво — справа складна. Уникання непотрібної опіки, командування, придушення ініціативи та самостійності. Допомога учням знаходити потрібні й корисні заняття до душі, організовувати позанавчальний час. Створення учнівського колективу.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 09.02.2009Сутність поняття статевого виховання та його особливості для підлітків різної статті. Реалізація педагогічних умов в досвіді вчителів загальноосвітніх шкіл. Досвід класного керівника в організації педагогічного процесу статевого виховання підлітків.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 27.11.2010Роль сім'ї та батьківського авторитету у вихованні дітей дошкільного віку. Зміст і методика формування дисциплінованості та культури поведінки дошкільників. Завдання і форми роботи в дитячому садку з батьками з формування культури поведінки дітей.
курсовая работа [84,7 K], добавлен 08.09.2014Педагогічна взаємодія майстра виробничого навчання і класного керівника. Особливості і планування виховної роботи в навчальній групі. Методи вивчення та методи впливу на особистість учнів. Виховні завдання інженерно-педагогічних працівників закладів ПТНЗ.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 05.12.2014
