Шляхи формування у студентів мотивації до проведення моніторингу навчальних досягнень з математики

Отже, виникає необхідність у тому, щоб мотивувати студентів до вивчення математики та, зокрема, до проведення моніторингу їх навчальних досягнень з математики, як передумови до підвищення рівня знань.

Варто зауважити, що педагоги та психологи завжди надавали великого значення мотивації навчання. Найбільш близько до проблем мотивації навчальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах підійшли: А. Василенко, А. Гебос, С. Кисіль, М. Лазарев та інші. Питання формування пізнавальної мотивації в процесі навчання розкривають у своїх працях такі науковці, як: А. Леонтьєв, А. Маслоу, Л. Рубінштейн, О. Сергєєнкова, О. Столярчук та інші.

Розглянувши різні підходи вище названих науковців, ми мотивацію в навчальному процесі під час викладання циклу математичних дисциплін, розглядаємо як механізм реалізації вже існуючих мотивів та процес формування у студентів таких мотивів навчання, які б спонукали їх до продуктивної пізнавальної діяльності, активного засвоєння навчального матеріалу.

Під мотивом ми розуміємо спонукання до дій, викликане системою потреб студента, у різній мірі усвідомлене або неусвідомлене ним взагалі. Мотив з'являється лише тоді, коли студент бачить спосіб задоволення потреб [6].

Успішність навчання визначається силою і стійкістю мотивів, їх множинністю, структурою та ієрархічністю. Педагоги та психологи доводять, що успішне оволодіння студентами знаннями та уміннями залежить в основному від розвитку позитивної мотивації, а не тільки від природних здібностей. При цьому виявлено, що висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсуючого чинника на випадок недостатньо високих здібностей, однак у зворотному напрямку цей чинник не спрацьовує - ніякий високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву або низьку його вираженість, не може забезпечити значні успіхи у навчанні.

Отже, завдання викладача математики полягає у тому, щоб перевтілити процес здобуття знань у потребу, яка виступатиме у ролі мотиву навчання. У випадках, коли пізнавальна потреба стає визначальною, прогрес у навчанні стрімко зростає і студент демонструє значний успіх у відповідній області. Велика майстерність та професіоналізм викладача полягає у тому, щоб зацікавити своїм предметом, сформувати у студента пізнавальний інтерес.

Як зазначає О. Скафа, на діяльність студентів впливають саме професійні та пізнавальні мотиви навчання, тому формування позитивних мотивів навчання є однією із важливих передумов підвищення ефективності навчання у вищій школі [10].

Зазначимо, що до загальної структури мотивації до навчання у студентів науковці відносять наступні види мотивації: пізнавальну, престижну, компенсаторну і мотивацію досягнення успіху чи уникнення невдач [3, c. 44].

І. Ендеберя [5, с. 40] стверджує, що на основі загальної мотивації навчальної діяльності у студентів з'являється певне ставлення до різних навчальних предметів. Воно обумовлюється: важливістю предмета для професійної підготовки; інтересом до певної галузі і певного предмета її частини; якістю викладання (задоволенням заняттями з певного предмета); мірою труднощів оволодіння цим предметом, виходячи з власних здібностей; взаємовідносинами з викладачем даного предмета.

Ми погоджуємося з І. Ендеберею та вважаємо, що ставлення студентів до вивчення математичних дисциплін значною мірою залежить від зацікавленості студентів до здобуття обраної професії, усвідомлення важливості предметів для майбутньої професійної діяльності, мотивації до навчання, взаємовідносинами з викладачем тощо.

Як показали результати проведеного нами анкетування студентів ВАНЗ, в якому прийняли участь 397 респондентів, на запитання: "Яку мету Ви ставите перед собою при вивченні математики?" студенти відповіли (в середньому) наступним чином: 21,5 % - хочу набути теоретичних знань та практичних навиків, необхідних для використання їх в майбутній трудовій діяльності; 19,4 % - хочу розвинути логічне мислення та інтуїцію; 17 % - хочу навчитися розв'язувати основні практичні завдання; 14 % - хочу набути мінімальних теоретичних знань та практичних навиків, необхідних для отримання заліку чи екзамену; 12 % -хочу сформувати математичні навички з метою використання під час вивчення інших дисциплін; 8,8 % - хочу сформувати свій науковий світогляд; 5,3 % - хочу набути теоретичних знань та практичних навиків тільки з метою одержання відмінної оцінки. І лише 2 % респондентів відповіли, що математика їх взагалі не цікавить.

Отже, приємним є факт, що більшість студентів схиляються до думки, що теоретичний та практичний фундамент, набутий при вивченні математики, знадобиться їм в подальшій професійній діяльності.

Питаннями визначення шляхів формуванням позитивної мотивації до вивчення математичних дисциплін займалися: О. Скафа (застосування у навчальному процесі евристичних методів: математичного моделювання; гіпотез; проектів; складної цілі; помилок та ін.) [9]; Т. Алієва (посилення професійної спрямованості, залучення методів проблемного та інтерактивного навчання, застосування інформаційних технологій) [1]; Л. Гусак (використання профільного навчання, яке передбачає встановлення змістовних і методологічних зв'язків математики з іншими дисциплінами, використання матеріалів профільних дисциплін) [4], Л. Новицька (застосування в процесі навчання математики прикладних задач, що забезпечує розуміння студентами- аграріями можливості широких застосувань математики до досліджень реального світу) [7], Л. Вовк (застосовування на заняттях з математики таких інтелектуальних дій, як порівняння, аналогію, протиставлення, абстрагування, аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію) [2] та інші.

Ми погоджуємося з вищеподаними думками науковців та вважаємо, що для формування позитивної мотивації студентів ВАНЗ до вивчення циклу математичних дисциплін необхідно посилити професійну спрямованість навчання студентів, використовувати на заняттях з математики інформаційно- комунікаційні технології навчання (ІКТ), активні методи навчання, впроваджувати розв'язування задач прикладного характеру, залучати студентів до участі у наукових студентських конференціях тощо.

Зокрема, включення задач прикладного змісту під час навчання математики дозволяє розвинути вміння майбутніх спеціалістів застосовувати різні напрямки математичного моделювання на практиці, що сприяє формуванню їх мотивації до вивчення дисципліни, забезпечує встановлення комплексних міжпредметних зв'язків вищої математики із профільними дисциплінами.

Виконання студентами наукових робіт сприяє розвитку їх пізнавальної активності, дослідницьких умінь, творчого потенціалу, умінь працювати з інформаційно-науковою, популярною, методичною літературою, вдосконаленню процесу засвоєння знань, формуванню умінь робити узагальнення та висновки, набуттю навиків моделювання власної діяльності та самонавчання.

Формування позитивної мотивації студентів ВАНЗ до вивчення математичних дисциплін пов'язане із їх зацікавленістю до проведення моніторингу навчальних досягнень студентів з математики, що забезпечує його ефективну організацію.

Для того, щоб зацікавити студентів до участі у МНДС з математики необхідно їх переконати у тому, що моніторинг сприяє: виявленню рівня навчальних досягнень студентів з математики та його поступового підвищенню; формуванню рис самостійності, дисциплінованості, охайності, відповідальності студентів завдяки спільній діяльності студента та викладача, завдяки тому, що вони можуть самостійно здійснювати певні усвідомлені дії в процесі проведення моніторингового дослідження; самооцінюванню власних навчальних досягнень студентів з математики, що дає можливість прослідковувати успіхи та невдачі під час навчання та вносити необхідні корективи у власну навчальну діяльність для покращення якості математичної підготовки.

Викладач, під час проведення моніторингу, повинен організувати співпрацю зі студентами таким чином, щоб вони: усвідомлювали мету, завдання, особливості проведення моніторингу на всіх етапах навчання; були зацікавлені у проведенні моніторингу, усвідомлювали його важливість, значимість, корисність; прагнули до вивчення курсу математики та досягнення успіхів у навчанні, підвищення рівня самоорганізації власної навчальної діяльності; самокритично сприймали та оцінювали свої результати навчальних досягнень з математики; були ознайомлені з результатами моніторингу та інформацією про якість математичної підготовки; прагнули до самокорекції якості власних знань, спрямування цілей навчання на саморозвиток.

З метою формування позитивної мотивації до проведення моніторингу нами розроблено моніторингову картку навчальних досягнень студентів, яка надавала можливість стежити за досягненнями кожного студента, аналізувати труднощі, які виникають у нього під час виконання певного виду діяльності та виявляти заходи вчасної корекції.

Завдяки такому підходу до організації навчального процесу, викладачі поетапно отримують інформацію про те, як засвоюють навчальний матеріал студенти, де вони не встигають та з яких причин, виявляють труднощі, які виникають у них під час вивчення певної теми, розділу, модуля загалом; з'ясовують, яка допомога необхідна студентам, щоб усунути ці труднощі.

Крім того, за допомогою моніторингової картки кожен студент має можливість стежити за результатами власних навчальних досягнень з математики, тим самим здійснювати самоаналіз навчальної діяльності та бути активним учасником моніторингу. Це сприяє підвищенню мотивації студентів до проведення моніторингу.

Висновки і перспективи

1. Алієва Т.О. Мотивація навчальної діяльності студентів як основа якості підготовки вчителів математики в умовах Болонського процесу / Т.О. Алієва // Наука і освіта. - 2008. - № 1/2. - С. 9-14.

2. Вовк Л. І. Розвиток якостей спеціаліста в процесі вивчення математики як один із шляхів мотивації студентів / Л. І. Вовк // Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнар. зб. наук. робіт. - Вип. 26. - Донецьк: Фірма "ТЕАН", 2006. - С. 34-38.

3. Грень Л.Н. Мотивация достижения успеха как условие формирования профессионального самопознания студентов / Л.Н. Грень // Філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2008. - № 1. - С. 43-51.

4. Гусак Л.П. Професійна спрямованість навчання математики у системі професійної освіти економістів / Л.П. Гусак // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. - 2006. - Вип. 30. - С. 58-61.

5. Ендеберя І. В. Дослідження мотивації в процесі професійного самовизначення студентів - психологів / І. В. Ендеберя // Наука і освіта. - 2008. - № 112. - С. 39-42.

6. Немов Р.С. Психология / Немов Р.С. - Книга 1. - М. : ВЛАДОС, 2006. - 420 с.

7. Новицька Л. І. Роль прикладних задач в системі професійної освіти фахівця-аграрія [Електронний ресурс] / Л. І. Новицька - Режим доступу: http://gisau/org.ua/conf/3/Novicka_13/doc. - Назва з титул. екрана.

8. Попова Г.П. Мониторинг качества учебного процесса: принципы, анализ, планирование / Попова Г.П., Размерова Г.А., Ремчукова И.Б. - Волгоград, 2006. - 125 с.

9. Скафа О. І. Наукові засади методичного забезпечення кредитно- модульної системи навчання у вищій школі : монографія / Скафа О. І., Лосєва Н. М., Мазнєв О.В. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2009. - 380 с.

10. Скафа О. І. Адаптація студентів до навчання як засіб підвищення якості математичної освіти в сучасному університеті / О. І. Скафа // Вища освіта України. - 2012. - № 3, т. 2, додаток 1: Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. - С. 355-362.

11. Шишов С.Е. Школа: Мониторинг качества образования / С.Е. Шишов, В.А. Кальней. - 3-е изд., испр., доп. - М. : Педагогическое общество России, 2000. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru