Удосконалення змісту основних груп компетентностей майбутнього вчителя трудового навчання

Аналіз теоретичних аспектів шляхів формування компетентностей у студентів педагогічних університетів. Характеристика головних видів компетентностей: загальнокультурна, екстероцептивна, інтрапсихічна. Розгляд типових задач професійної діяльності вчителя.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.03.2018
Размер файла 21,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення змісту основних груп компетентностей майбутнього вчителя трудового навчання

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та вищої освіти важливого значення набуває проблема обґрунтування сутності компетентнісного підходу в освіті. Компетентнісний підхід в освіті є предметом дослідження відомих науковців, які розкривають сутність компетентнісного підходу в освіті, висвітлюють проблему формування компетентностей у майбутніх фахівців.

Значення цієї проблеми зумовлене змінами, що сталися в системі вищої освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості як найвищої цінності суспільства, на її соціалізацію. У поданій статті розкрито структуру компетентностей в системі вищої освіти. Висвітлені основні теоретичні аспекти шляхів формування компетентностей у студентів педагогічних університетів. Розглянуто структуру ключових компетентностей і структуру ключових компетенцій необхідних для професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання. Виходячи з основних груп компетентностей, удосконалено компетенції студентів педагогічних університетів які зазначені у сучасних навчальних планах.

Ключові слова: надпредметні компетентності; загально-предметні компетентності; предметні компетентності; ключові компетентності; ключові компетенції.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та вищої освіти важливого значення набуває проблема обґрунтування сутності компетентнісного підходу в освіті. Значення цієї проблеми зумовлене змінами, що сталися в системі вищої освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості як найвищої цінності суспільства, на її соціалізацію. За таких умов принципово важливим є питання позиції та місця кожного студента у цілісному педагогічному процесі. А це потребує вдосконалення не тільки змісту, а й форм та методів навчання, удосконалення майстерності і творчості вчителя в умовах технологізації та інформатизації суспільства, що в цілому забезпечує оптимальний рівень сформованості ключових компетентностей майбутніх спеціалістів.

Сьогодні компетентнісний підхід в освіті є предметом дослідження відомих науковців, а саме: Н. Бібік, І. Єрмакова, Е. Зеєра, І. Зимньої, М. Зуєва, Н. Калініної, В. Краєвського, О. Крисана, О. Локшини, М. Лук'янова, М. Нікандрова, О. Овчарук, О. Помету н, Дж. Равена, Б. Рея, В. Стешенка, І. Тараненка, Л. Хоружої, А. Хуторського, В. Шишова та ін., які розкривають сутність компетентнісного підходу в освіті, висвітлюють проблему формування кампетентностей у майбутніх фахівців.

Формування цілей статті (постановка завдання) - розкрити основні теоретичні аспекти шляхів формування компетентностей у студентів педагогічних університетів і на їх основі доповнити зазначені у сучасних навчальних планах компетенції студентів педагогічних університетів.

За визначенням 3. Н. Курлянд [4, с. 42-43] система компетентностей в освіті складається з:

1. Надпредметні компетентності - можуть бути представлені у вигляді “парасольки” над усім процесом навчання, їх часто називають “ключовими”, “базовими”.

2. Загально-предметні компетентності - набуваються учнями впродовж засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої галузі в період навчання.

3. Предметні компетентності - набуваються впродовж засвоєння учнем змісту конкретного предмету в період навчання.

Розглядаючи компетентісний підхід в освіті О. Цільмак [7] та І. Зимня [2, с. 33] типи ключових компетентностей класифікують відповідно до спрямованості особистості (на себе, на інших, на діяльність) і виділяють:

- особистісну (яка пов'язана з внутрішнім світом людини, її світоглядом, потребами, переконаннями, мотивацією, інтересами, схильностями, індивідуально-психологічними особливостями тощо);

- соціальну (яка пов'язана з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості її взаємодією з соціальним середовищем тощо);

- діяльністну (що пов'язана з провідною діяльністю особи - гра, навчання, трудова, професійна, наукова діяльність тощо).

О. Цільмак виокремив наступну структуру ключових компетентностей [7]:

До ключової особистісної компетентності він відносить такі види компетентностей:

• Інтрапсихічна компетентність.

• Екстероцептивна компетентність.

• Загальнокультурна компетентність.

• Здоров'яощадлива компетентність.

До складу соціальної ключової компетентності входять такі компетентності:

• Комунікативна компетентність.

• Правова компетентність.

• Політична компетентність.

• Рольова компетентність.

• Психологічна компетентність.

До діяльністної ключової компетеності слід віднести такі види компетентностей:

• Ігрова компетентність.

• Навчальна компетентність.

• Трудова.

• Професійна компетентність.

• Наукова компетентність.

В. Стешенко у своєму дослідженні [5] виходить з того, що професійна компетентність вчителя має відповідати його виробничим функціям і типовим задачам діяльності.

Відповідно до функцій і типових задач професійної діяльності вчителя технології він визначає такі компетентності:

- виховна - проведення виховної роботи з учнями на заняттях і в позаурочний час і ін.;

- навчальна - проведення урочних і позаурочних занять, консультацій;

- методична - підготовка до виховних заходів, самоосвіта, пошукова робота та т. ін.;

- дослідницька - психолого-педагогічна діагностика, моніторинг, дослідження методик виховання та т. ін.;

- технологічна - основи виробництва: технічна та організаційно-економічна підготовка виробничої діяльності, виготовлення виробів, ресурсне забезпечення та обслуговування виробничої діяльності (з проектуванням);

Щодо компетенцій, то О. Заблоцька у своєму дослідженні [1, с. 42-43] наголошує, що:

- вони є основною категорією, одиницею та результатом освітньої діяльності при компетентнісному підході. Компетенції формуються у суб'єктів навчання в результаті поєднання ціннісних орієнтацій, початкового особистого досвіду, знань, умінь, навичок, способів діяльності та здатності їх застосування в процесі продуктивної діяльності стосовно кола об'єктів певної галузі людської діяльності. Тому вони є інтегрованою особистісно-діяльнісною категорією.

- компетенції різняться своїм змістом та функціями. Вони стосуються різних рівнів навчання. Ключові компетенції формуються в суб'єктів учіння усіма соціальними інститутами. Це надпредметний рівень. Загально-предметні (професійні щодо вищої школи) компетенції стосуються міжпредметного рівня навчання. Вони формуються завдяки інтеграції усіх навчальних дисциплін у процесі здійснення навчальної діяльності. Предметні компетенції є основою для формування загально-предметних і ключових компетенцій, їх втіленням на рівні навчальних предметів (предметному рівні).

- офіційне визнання результату формування у суб'єктів навчання загально-предметних компетенцій, визначених нормативними освітніми документами для певної галузі діяльності, називається кваліфікацією. Якість її реалізації в практичній діяльності визначає рівень компетентності фахівця.

Виходячи з того, що загальнопредметні компетенції інтегруються з предметних, процес формування останніх можна вважати початковою ланкою в ланцюзі підготовки фахівців, а саме: предметні компетенції ^ загальнопредметні компетенції ^ кваліфікація ^ компетентність.

Цілеспрямоване формування компетенцій, зокрема предметних, може здійснюватися завдяки використанню компетентнісного підходу до навчання, основними особливостями якого є:

- визнання компетенцій як кінцевого результату навчання;

- перенесення акцентів з поінформованості суб'єктів учіння на їх вміння використовувати інформацію для розв'язування практичних проблем;

- людиноцентрована спрямованість навчання;

- націленість фахової підготовки на майбутню професійну діяльність випускників;

- оцінювання рівня сформованості у студентів компетенцій як результату навчального процесу.

На симпозіумі “Ключові компетенції для Європи” (Берн, 1996 р.) було названо такі ключові компетенції, які необхідні для професійної діяльності [3]:

- соціальна (толерантність до різних культур, здатність брати на себе відповідальність й активність при ухваленні професійних рішень тощо);

- когнітивна (здатність до самостійного навчання й розвитку, вміння реалізовувати свій особистий потенціал тощо);

- комунікативна (володіння кількома мовами і технологіями спілкування, зокрема комп'ютерними тощо);

- соціально-інформаційна (оволодіння інформаційними технологіями, вміння здобувати різноманітну інформацію, критично осмислювати і використовувати її, здатність сприймати критику з джерел соціальної інформації тощо);

- спеціальна (підготовленість до виконання фахових функцій).

На основі встановлених компетентностей вчителя технологій визначимо систему компетенцій, які забезпечують професійну підготовку студентів.

Відповідно до змісту професійної діяльності вчителя технологій В. Стешенко [6] визначає такі компетенції:

1) Відповідно до виробничих функцій вчителя технологій він визначає такі компетенції:

- виховної, навчальної, методичної, дослідницької та організаційної (щодо навчально- виховного процесу) діяльності;

- технологічної, методичної, розвивальної (щодо освітньої галузі, яку викладає вчитель) та організаційної (щодо матеріальної бази) діяльності;

- громадської, роботи з батьками, в об'єднаннях, з установами тощо.

2) Відповідно до типових задач діяльності вчителя технологій такими компетенціями є готовність його до:

- проведення виховної роботи з учнями на заняттях і в позаурочний час і ін.;

- проведення урочних і позаурочних занять, консультацій тощо;

- підготовки до проведення виховних заходів, самоосвіти, пошукової роботи та т. ін.;

- психолого-педагогічної діагностики, моніторингу, дослідження методик виховання та т. ін.;

- технічної та організаційно-економічної підготовки виробничої діяльності учнів, виготовлення виробів, ресурсного забезпечення та обслуговування виробничої діяльності (з проектуванням);

- підготовка до проведення навчальних занять, позакласних і позашкільних виховних заходів, самоосвіти, пошукової роботи та т. ін.;

- проведення занять предметних і технічних гуртків, олімпіад, конкурсів;

- заготівлі матеріалів, підготовки інструментів, обладнання майстерні, реалізації виробів, забезпечення охорони праці учнів, ведення документації тощо;

- пропаганди педагогічних знань, участі у виборних органах, виконання громадських доручень і т. ін.;

- ведення школи молодих батьків, керування класним батьківським комітетом, проведення сумісної виховної робота і т.д.

- залучення установ і підприємців до спонсорської діяльності, організації праці учнів, їх відпочинку.

У сучасних навчальних планах компетенцій групуються за ознакою професійної діяльності вчителя технологій на соціально-особистісні, інструментальні, загальнонаукові та професійні.

Таким чином, виходячи з основних груп компетентностей, компетенції студентів педагогічних університетів які зазначені у сучасних навчальних планах слід доповнити наступними:

1) соціально-особистісні: проведення виховної роботи з учнями на заняттях і в позаурочний час і ін.; психолого-педагогічної діагностики, моніторингу, дослідження методик виховання та т. ін.; пропаганди педагогічних знань, участі у виборних органах, виконання громадських доручень і т. ін.; залучення установ і підприємців до спонсорської діяльності, організації праці учнів, їх відпочинку; громадської, роботи з батьками, в об'єднаннях, з установами тощо;

2) інструментальні: технічної та організаційно-економічної підготовки виробничої діяльності учнів, виготовлення виробів, ресурсного забезпечення та обслуговування виробничої діяльності (з проектуванням); заготівлі матеріалів, підготовки інструментів, обладнання майстерні, реалізації виробів, забезпечення охорони праці учнів, ведення документації тощо;

3) загальнонаукові: підготовки до проведення виховних заходів, самоосвіти, пошукової роботи та т. ін.; підготовка до проведення навчальних занять, позакласних і позашкільних виховних заходів, самоосвіти, пошукової роботи та т. ін.; виховної, навчальної, методичної, дослідницької та організаційної (щодо навчально-виховного процесу) діяльності;

4) професійні: проведення урочних і позаурочних занять, консультацій тощо; проведення занять предметних і технічних гуртків, олімпіад, конкурсів; ведення школи молодих батьків, керування класним батьківським комітетом, проведення сумісної виховної робота і т.д. технологічної, методичної, розвивальної (щодо освітньої галузі, яку викладає вчитель) та організаційної (щодо матеріальної бази) діяльності.

компетентність педагогічний загальнокультурний

Висновок

Огляд психолого-педагогічної літератури показав, що виробничі функції вчителя технології подано таким переліком: виховна, навчальна, методична, розвивальна, організаторська, соціально-педагогічна та ін. Професійні компетентності вчителя визначаються відповідно до цього переліку. Вони мають відображати шляхи виконання виробничих функцій.

На основі врахування встановлених компетентностей вчителя технологій визначено систему компетенцій, які забезпечують професійну підготовку студентів. Виходячи з основних груп компетентностей, компетенції студентів педагогічних університетів які зазначені у сучасних навчальних планах доповнено відповідно до змісту професійної діяльності вчителя технологій.

Урахування визначених компетентностей і компетенцій вчителя технологій забезпечить обґрунтовану розробку та дослідження окремих аспектів формування предметних компетентностей у майбутніх учителів технологій в процесі природничо - наукової підготовки.

Використана література

1. Заблоцъка О. С. Формування предметних компетенцій з хімії у студентів екологічних спеціальностей [Текст] : монографія / О. С. Заблоцька; Житомир. нац. агроекол. ун-т. - Житомир : [Житомир. нац. агроекол. ун-т], 2011. - 424 с. : рис., табл. - Бібліогр.: С. 380-414.

2. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. - 2003. - № 5. - С. 34-42.

3. Ключові компетенції для Європи: матеріали симпозіуму, (Берн, 1996 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.eurudike.org/Docu-ments/survey5/en/KComEN04.pdf.

4. Курлянд 3. Н. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / 3. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова,

5. Стешенко В. В. Використання компетентнісного підходу при складанні галузевого стандарту освітньо- кваліфікаційної характеристики професійної підготовки вчителя технологій / В. В. Стешенко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету: Серія “Педагогічні науки”. - Чернігів, 2011. - Вин 88. - С. 215-218.

6. Стешенко В. В. Система компетенцій в освітньо-професійній програмі підготовки вчителя технологій / В. В. Стешенко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 13. Проблеми трудової і професійної підготовки : зб. наукових праць. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. - Вин 6. - С. 190-195.

7. Цільмак О. М. Складові структури компетентностей / О. М. Цільмак // Наука і освіта : науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. - 2009. - № 1-2. - С. 128-134.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.