Бінарне навчання у підготовці кваліфікованих робітників у професійно-технічному навчальному закладі

Актуальним завданням нині є посилення вимог до професійної компетентності працівників з боку роботодавців. Ринок праці, з погляду специфічного механізму самоврядування, становить комплекс соціально-економічних відносин, що сприяють встановленню та дотриманню інтересів між працівниками, роботодавцями і державою.

Ринок праці має свою структуру, що включає ціну праці, попит і пропозицію робочої сили, конкуренцію. Від кваліфікованого робітника сучасне виробництво вимагає високого рівня професійної майстерності, глибоких професійних знань, доведених до майстерності вмінь та навичок до власної професії, що дозволить йому активно включатися в трудову діяльність.

Важливим є володіння різнобічними загальноосвітніми знаннями, що є базою для оволодіння іншими професіями і для вузької спеціалізації. Тільки тоді кваліфікований робітник зможе бути мобільним, тобто готовим і здатним успішно виконувати обов'язки з конкретної професії і перебудовуватися (зі зміною техніки і технології виробництва) на оволодіння новою професією.

Аналіз попередніх досліджень свідчить, що проблемою підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ присвячені дослідження: Р. Гуревича, А. Литвина,Н. Ничкало В. Радкевич, Л. Сушенцевої та ін. Вдосконалення та використання сучасних технологій навчання, форм організації навчального процесу в ПТНЗ сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників.

Мета статті полягає у розгляді використання бінарного навчання учнів ПТНЗ, його переваг і недоліків.

Новий підхід до вирішення проблеми підготовки робітників високої кваліфікації, розвитку професійно-важливих якостей (властивостей пам'яті, уваги, мотивації, характеру та інших особистісних особливостей). Суть полягає в тому, що оволодіння професією й основами наук має становити єдиний навчально-виховний процес: освітні предмети служать базою для вивчення загально-технічних і спеціальних предметів, а ці предмети допомагають закріпленню знань із загальноосвітніх предметів, доповнюють і поглиблюють їх.

Пошук шляхів оновлення навчально-виховного процесу цілеспрямовано йде через поглиблення інтегративної діяльності майстра виробничого навчання, викладачів професійно-технічного навчального закладу.

Нині одним із напрямів удосконалення навчального процесу в ПТНЗ є інтеграція. Завдання інтегрування - не просто показати точки дотику декількох навчальних дисциплін, а через їх органічний, реальний зв'язок дати учням бажане уявлення про єдність оточуючого нас світу. Інакше інтеграція розглядатиметься як поверхнева констатація - тобто міжпредметні зв'язки. Виокремимо два види інтеграції: горизонтальна - об'єднання схожих матеріалів у різних навчальних предметах; вертикальна - об'єднання одним викладачем у процесі викладання предмету, який тематично повторюється на різному рівні складності [1, с. 287].

Розглянемо форми навчального процесу, в яких виявляються різні рівні інтеграції:

1. Структури, в яких об'єднуються кілька предметів.

2. Створення блоків з різних розділів.

3. Вивчення однієї теми на основі двох або декількох предметів.

4. Курс, що об'єднує знання на основі узагальнених операцій мислення.

Розглянемо рівні інтеграції:

1. Тематична - два-три навчальних предмета розкривають одну тему. Характер ілюстративно-пояснювальний.

2. Проблемна - одну проблему учні вирішують можливостями низки предметів.

3. Концептуальна - концепція розглядається різними предметами в сукупності всіх їх засобів і методів.

4. Теоретична - філософське взаємопроникнення різних теорій.

5. Діалектичний рівень - передбачає використання понять і принципів, запозичених з різних галузей знань, синтезу теорій.

Інтегровані уроки передбачають обов'язковий розвиток творчої активності учнів, розвивають потенціал учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв'язків, до розвитку особистості, комунікативних здібностей.

Структура інтегрованих уроків відрізняється від класичних чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємозумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, значною інформативною ємністю матеріалу.

У підготовці кваліфікованих робітників особливе значення мають теорія та практика. Найбільш яскравим проявом цього є зв'язок спеціальних предметів (спецтехнологія) і виробничого навчання.

Зв'язок між змістом окремих предметів часто носить опосередкований, непрямий характер, проте між виробничим навчанням і спеціальними предметами вони, як правило, безпосередні - прямі і за логікою побудови, і за змістом навчального матеріалу, і за часом вивчення аналогічних тем.

Уміння і навички учнів у процесі виконання навчальних завдань у процесі виробничого навчання є мірилом усвідомленості, міцності, ефективності засвоєння знань спеціальних предметів і повинні розглядатися як основний фактор зворотного зв'язку в системі “спеціальні предмети - виробниче навчання”. Незважаючи на чітко визначений зміст предметів у навчальних програмах, у практиці навчальної роботи часто буває так, що на уроках спеціальних предметів багато уваги викладачі приділяють вивченню різних за складністю прийомів виконання робіт. Дуже часто майстри виробничого навчання на вступному інструктажі так само багато уваги приділяють теоретичним обґрунтуванням, дублюючи програмний матеріал. Таке дублювання ніякої користі не приносить, більше того, відволікає кожного від своїх прямих обов'язків. Завдання майстра виробничого навчання - навчити учнів їх професії, завдання викладача спеціального предмету - дати учням знання наукових основ сучасної техніки і технологій, необхідні для свідомого, міцного і глибокого оволодіння професією. Запорука якісної підготовки кваліфікованих конкурентоспроможних робітників криється не тільки в зв'язках між спеціальними предметами і виробничим навчанням, а й у взаємозв'язках у роботі між викладачем і майстром виробничого навчання [3, с. 250].

Зупинимось на доборі навчального матеріалу, хоча предмети взаємопов'язані, але типи і види зв'язків необхідно розглядати більш детально, оскільки предмети в загальному комплексі дисциплін, що вивчаються за професією, займають особливе місце.

1. Поєднуються педагогічні зусилля двох педагогів, що дозволяє на більш високому рівні вести професійне навчання. Наявні недоліки в діяльності одного можуть компенсуватися іншим.

2. Об'єднання зусиль двох педагогів сприяє посиленню управління процесом пізнавальної та практичної діяльності (особливо, коли велика наповнюваність групи).

3. Посилення індивідуальності навчання. Регулярна зміна навчальних кроків дозволяє виявити тих учнів, які потребують особливої уваги.

4. Полегшується вивчення складних тем. Ці заняття мають суттєве значення в плані підвищення кваліфікації самих педагогів, їхньої професійної спрямованості.

У процесі бінарного навчання забезпечується комплексне поєднання різноманітних методів навчання: діалогічного, цільової орієнтації, мотиваційно-спонукальні, комунікативні, контролю, аналізу та ін [4, с. 29].

Вони можуть чергуватися, наприклад:

- розповідь про цілі заняття, щодо ролі точності, уважності у виконанні робіт;

- перевірка теоретичних знань (усне опитування);

- евристична бесіда;

- перевірка засвоєних знань (усне опитування, оцінка знань, показ вправ практичних дій, демонстрація прийомів віртуально);

- інструктаж;

- вправи, показ, роз'яснення;

- оцінювання знань і практичних умінь учнів.

У бінарному навчанні виклад нового матеріалу не скасовується, воно має іншу форму і не повинно розчинятися в практичній дії, а навпаки - систематизуватися, утворюючи цілісну систему з тієї чи іншої теми. Доза навчальної інформації не повинна виходити за межі нормальної працездатності учнів у засвоєнні навчального матеріалу.

Процес управління пізнавальною діяльністю становить перший крок - навчання, другий крок - управління процесом формування умінь. Тому одностороннє застосування методів неможливо. Природно, що у такому випадку виникає досить складне завдання, як відбирати методи здійснення бінарного навчання, що використовуються в комплексі в кожному кроці, в кожній фразі дозволили б успішно розв'язувати поставлені завдання. В даному випадку бінарність найбільш точно виражає сумісність, тому методи будуть ніби якісно новими.

Перерахуємо переваги здійснення бінарного навчання.

1. Підвищення якості професійних знань і формування професійних умінь, навичок

учня.

Це пояснюється тим, що процес засвоєння і формування не мають тимчасового розриву. Практичні дії безпосередньо вплітаються в розумову пізнавальну діяльність і полегшують запам'ятовування одержаної інформації.

2. Підвищення пізнавальної та практичної активності.

Активність пізнавальна - діяльне ставлення людини до сприйняття і перетворення світу; виявляється через запитання, прагнення мислити у процесі сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування [2, с. 14].

3. Зниження числа випадків механічного засвоєння навчального матеріалу.

У процесі механічного заучування, не розібравшись в суті навчального матеріалу - самостійність у пізнавальному сенсі низька. Під час бінарного навчання необхідність заучування відпадає, теоретичні положення переносяться в область практичних дій, тому навчальна інформація є доступною, зрозумілою для учнів.

4. Зменшення в учнів потреби в консультаціях педагогів.

5. Посилення самоконтролю учнів у процесі виконання роботи.

6. Посилення здібності учнів працювати за узагальненим алгоритмом.

7. Підвищення творчої активності.

8. Усувається дублювання в теоретичному та виробничому навчанні.

9. Підвищується виховна роль навчання - формується система значущості знань, умінь, уявлень щодо норм діяльності та поведінки формує дисципліну, організованість, відповідальність, колективістські якості, регулює життєдіяльність особистості, розвиває творчий потенціал [5, с. 114].

У традиційному навчанні зусилля учня спрямовані на те, щоб змусити себе запам'ятовувати, вивчати, в процесі бінарного навчання - учень намагається глибше розібратися в теорії, зрозуміти сутність і способи практичних дій. Бінарне навчання може використовуватися:

1) за всіма спеціальностями, але, в першу чергу,з тих, де вивчення спецтехнології та інших технічних предметів може добре поєднуватися з виробничим навчанням;

2) в загальноосвітній підготовці, забезпечуючи гармонійне поєднання процесу засвоєння нових знань та відпрацювання відповідних умінь, навичок;

3) на теми, пов'язані з виробничою практикою учнів на підприємствах.

Організація бінарного навчання вимагає відповідної багатогранної роботи. У випадку переходу на бінарне навчання навчальні плани і програми можуть застосовуватися в повній мірі, проте з доповненнями бінарного зведено-тематичного плану тобто уточнюються теми програм, які бінарні, кількість годин на тему і на бінарні заняття:

Таблиця 2

Перспективно-тематичне планування передбачає уточнення бінарних занять, в якому встановлюється конкретна міра співвідношення теорії та практики.

Висновок

Використання нетрадиційних форм навчання сприяє вирішенню таких проблем і завдань у вивченні навчального матеріалу з різних позицій. Це шлях до професіоналізму через професійно-важливі якості і т. ін. Нині виробництву потрібні не пасивні виконавці, а відповідальні працівники, в яких активність і здатність до екстреної мобілізації в умовах дефіциту часу переважає над операціями автоматизму. Нині випускники повинні бути здатні не просто виконувати виробничі завдання, а й розвивати виробництво, постійно вдосконалювати власну професійну майстерність, прагнути до професіоналізму.

Використана література

навчальний виробничий бінарний