Графічна підготовка майбутніх учителів технологій і креслення в умовах інформатизації освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Графічна підготовка майбутніх учителів технологій і креслення в умовах інформатизації освітнього процесу

Головними факторами успішного соціально-економічного розвитку держави та забезпечення її конкурентоздатності на світовому ринку є підвищення наукоємності виробництва, інтенсифікація інноваційної діяльності підприємств та інформатизація всіх сфер людської діяльності. Особлива роль у розв'язанні завдань, що висуває сучасне суспільство перед системою освіти, належить освітній галузі «Технології», через зміст якої забезпечується формування особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. Вчитель технологій і креслення має знайомити учнів з місцем і роллю інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ) у сучасному виробництві, науці, повсякденному житті, вчити їх раціональному використанню комп'ютерних засобів, виховувати професійну адаптивність, готовність до безперервної професійної освіти [2; 3; 4].

У проектуванні графічної підготовки не завжди наявний зміст і структура навчальних дисциплін відповідають цілеспрямованому розв'язанню виховних і розвиваючих творче мислення задач, пов'язаних з формуванням наукових переконань й інших професійно-значущих якостей особистості фахівця. Варто звернути увагу на таку форму змісту, що сприятиме формуванню не лише системи знань, а й масиву графічних професійно значущих умінь і навичок, коли застосовуються принципи: цілісності основних напрямів сучасної науки, виробництва, систематизованості й узагальненості змісту; єдності й диференціації теоретичного й емпіричного видів змісту, наукового і практичного значення його складових, що забезпечують визначення головних компонентів цілей графічної підготовки; повноти змісту в межах часу, відведеного на вивчення графічних дисциплін; наступності змісту з урахуванням рівня засвоєння попередньо одержаної інформації з природничонаукових і спеціальних дисциплін підготовки вчителя технологій і креслення (базових дисциплін); схематизації й моделювання змісту; відповідності змісту графічних дисциплін зростаючим обсягам інформації та можливостям застосування ІКТ у формуванні графічної культури вчителя.

Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту освітнього процесу, впровадження комп'ютерних технологій навчання [5]. А.Ю. Пилипчук зазначає, що ефективні системи інформатизації освіти можуть бути створені, якщо вони базуються на дослідженні видів діяльності, котрі здійснюються в системі освіти, і враховують як сучасний стан, так і можливі трансформації освіти в процесі її реформування, перспективи розвитку галузі інформаційних технологій, останні досягнення педагогіки, психології та інформаційних технологій навчання.

Оновлений зміст навчання та запровадження проектно-технологічної діяльності учнів під час навчання технологій в середній школі, перехід до профільного навчання та інформатизація навчальних закладів висувають нові вимоги до змісту й організації навчання майбутніх учителів технологій і креслення. Усе вищезазначене зумовлює особливу актуальність дослідження проблеми формування графічної культури вчителя технологій і креслення із використанням сучасних ІКТ.

У вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці значна кількість публікацій присвячена різноманітним аспектам використання ІКТ в освітньому процесі (В.Ю. Биков, Р.С. Гуревич, М. І. Жалдак, О.Ю. Жук, М.Ю. Кадемія, О.В. Співаковський та ін.).

Розробленню теоретико-методологічних засад підготовки вчителів технологій і креслення присвячені дослідження М.С. Корця, Е.В. Кулика, В.К. Сидоренка, Г.В. Терещука, В.П. Титаренка, Д.О. Тхоржевського та інших учених. У працях О.М. Коберника, П.І. Підкасистого, М.М. Солдатенка, В.К. Буряка, О.М. Спіріна та інших дослідників розкрито тенденції удосконалення освітнього процесу з урахуванням сучасних вимог до підготовки вчителів технологій і креслення, визначено певне місце ІКТ у структурі навчання та їх роль у професійному становленні фахівця, розглянуто особливості інформатизаційної системи організації освітнього процесу.

Зрозуміло, що обсяг графічних знань і вмінь, що здобуваються у ВНЗ значно більший, ступінь складності і рівень їх засвоєння значно вищий, ніж на рівні середньої освіти. Це відповідає загальним дидактичним вимогам науковості, безперервності, системності тощо. Відповідно до цілей, завдань, методики навчання й результатів навчання креслення в школі проводиться коригування змісту графічної підготовки вчителя технологій і креслення у ВНЗ та визначається оновлений зміст та аспекти наступності в ньому. Коригування змісту має ґрунтуватися на засадах діалектичної єдності позитивних результатів пропедевтичної графічної підготовки; загальних дидактичних і професійно-орієнтованих принципах навчання (науковості, наступності і безперервності, наукового дослідження, системності, самостійності у навчальному пізнанні); професійної мотивації у здобутті графічних знань і умінь.

У здійсненні наступного переходу від навчання креслення в школі до вивчення графічних дисциплін у ВНЗ доречним є залучення критерію професіоналізму щодо: специфічної структурованості предмета (у взаємозв'язку з природничо-науковими та спеціальними дисциплінами), накопичення досвіду діяльності (шляхом виконання пропедевтичних та типових задач), творчого характеру включення набутого досвіду в процесі пошуку оптимальних варіантів (творче навчання - творчі завдання з елементами проектування; формування стратегії і тактики графічної діяльності із розвитком методології професійного мислення (використання методології активного навчання і виховання фахівця). Водночас аналіз наукових джерел засвідчує відсутність досліджень проблеми вдосконалення графічної підготовки вчителя з урахуванням сучасних вимог до професійної підготовки учителів технологій і креслення та особливості використання ІКТ під час навчання графічних дисциплін.

Метою статті є аналіз особливостей графічної підготовки відповідно до актуальних вимог щодо професійної підготовки вчителів технологій і креслення та інформатизації освітнього процесу в педагогічному ВНЗ.

Графічні знання нижчих рівнів застосовуються, детермінуються й розвиваються на вищих рівнях за схемою: феноменологічні знання (спостереження просторових об'єктів і їх сприймання) - аналітико-синтетичні знання (вивчення правил побудов ортогональних і аксонометричних зображень у школі, ПТНЗ, ВНЗ на засадах інженерної і комп'ютерної графіки) - прогностичні знання (застосування теоретичних основ нарисної геометрії і креслення у розв'язанні творчих завдань, в навчанні фундаментальних та професійно - орієнтованих дисциплін з методикою навчання креслення) - аксіоматичні знання (початкова наукова діяльність студента, написання дослідницьких робіт із технологічно - конструкторським спрямуванням і застосуванням графічних знань і вмінь на засадах ЖТ).

У дослідженні експертів Товариства інформаційних технологій і підготовки викладачів (Society for Information Technology and Teacher Education, 2002) сформульовані такі принципи ефективної підготовки вчителів із використанням інформаційних і комунікаційних технологій [12].

1. ІКТ варто впроваджувати в кожному аспекті процесу підготовки майбутніх учителів. Студенти педагогічних ВНЗ мають освоювати ІКТ, використовувати їх потенціал у процесі навчання, самостійно знаходити різні способи їх використання у майбутній діяльності. Якщо вивчення ІКТ буде обмежуватися лише певними дисциплінами або вивченням методичного аспекту їх використання в освітньому процесі, то такий підхід не дасть бажаного результату. В процесі професійної підготовки студент педагогічного ВНЗ має одержати уявлення про можливості ІКТ у реалізації професійної діяльності як в межах спеціалізованих курсів, так і процесі навчання різних дисциплін.

2. ІКТ варто вивчати у педагогічному контексті. Не можна навчити майбутнього педагога лише базовій комп'ютерній грамотності - прийомам роботи з операційною системою, текстовим редактором, електронними таблицями, базами даних і засобами комунікації. Професійний рівень ІКТ-грамотності для майбутніх учителів передбачає вміння користуватися інформаційними технологіями у розв'язанні конкретних педагогічних задач. Цього можна досягти лише з опорою на розуміння студентом педагогічного контексту, в межах якого розв'язується те чи інше навчальне завдання. Студенти мають відчувати доцільність і необхідність використання ІКТ у навчанні, бути впевненими в тому, що викладачі розуміють можливості ІКТ та ефективно їх застосовують.

3. Студентам варто освоювати цілісні системи навчання на основі ІКТ. ІКТ можуть використовуватися як для підтримки традиційних форм навчання, підвищуючи їх ефективність, так і для перебудови освітнього процесу та розробки принципово нових моделей організації навчання.

У Всесвітній декларації з вищої освіти в XXI столітті, прийнятій у 1998 році на Світовій конференції з вищої освіти (World declaration on higher education for the twenty-first century: vision and action) наголошується, що ВНЗ мають стати лідерами у використанні переваг і потенціалу нових інформаційних та комунікаційних технологій та сприяти створенню навчального середовища із соціальним та економічним розвитком, демократизацією та іншим суспільним пріоритетам [13].

На нашу думку, першочерговою метою упровадження ІКТ у процес навчання графічних дисциплін є належна підготовка майбутнього учителя до використання нових методів і форм навчання, нових засобів інформаційно-методичного забезпечення в професійній діяльності. Обсяг і структура необхідних учителю для використання ІКТ знань і вмінь змінюватимуться і якісно, і кількісно та одержана у ВНЗ освіта не зможе забезпечити професійного рівня, достатнього на все життя. У виборі засобів ІКТ для використання в освітньому процесі варто звернути особливу увагу на інноваційні розробки та технології: майбутній учитель технологій і креслення має бути готовий розв'язувати прогнозовані завдання.

Неможливо ознайомити студента з усіма варіантами технологічного профілю, основні зусилля спрямовуються на напрями, що культивуються в певних регіонах та навчальних закладах. Можна стверджувати, що органічною складовою професійної діяльності вчителя технологій і креслення є необхідність постійної адаптації до стрімкого розвитку технологій і змін, викликаних упровадженням ІКТ у різних сферах виробництва. Готовність до динамічного реагування на вимоги соціального середовища та регіонального ринку праці, здатність переключатися на інший профіль навчання і напрям професійної діяльності є важливою з точки зору забезпечення потреб та інтересів щодо майбутньої професійної діяльності як студента, так і його потенційного роботодавця. Відтак, поряд із підвищенням вимог до якості професійної підготовки вчителів технологій і креслення, особливого значення набуває формування в процесі навчання графічних дисциплін досвіду самостійного здобуття та вдосконалення фахових знань і вмінь, що дозволить ефективно здійснювати професійну діяльність у новому, інформаційному й технологічному середовищі, котре динамічно змінюється.

Фахівці вважають, що ЖТ формують принципово нове навчальне середовище, котре сприяє інтерактивному, заснованому на співпраці всіх учасників освітнього процесу, орієнтованому на учня стилю організації навчання. Розробка та успішна реалізація програм підготовки вчителів із використанням інформаційних та комунікаційних технологій є основою для докорінних, широкомасштабних реформ системи освіти [8]. Ми стверджуємо, що інформатизація педагогічної освіти дозволяє якісно змінити зміст, методи і організаційні форми професійного навчання, вона сприяє формуванню у студентів пізнавальних здібностей, прагнення до самовдосконалення, сприяє постійному оновленню змісту, форм і методів навчання та виховання [7]. На думку П. І. Образцова, в умовах інформатизації навчання викладач здійснює педагогічну діяльність у новому педагогічному середовищі, істотно змінюються роль, місце і завдання як педагога, так і учня, змінюються характер діяльності його суб'єктів, методи і форми її організації. Вирішення проблеми інформаційно-методичного забезпечення освітнього процесу у ВНЗ учений вбачає у використанні нового виду забезпечення - інформаційно-технологічного, основним компонентом якого є ЖТ. Ученим обґрунтовується можливість проектування і конструювання дидактичного комплексу навчальної дисципліни на основі ЖТ як дидактичної системи, що дозволяє педагогу через інформаційну складову процесу навчання, реалізовану у вигляді педагогічних програмних продуктів, баз даних і навчальних матеріалів, здійснювати цілісну інформаційну технологію навчання. Такі дидактичні комплекси можуть слугувати основою формування нового інформаційно - освітнього середовища навчання [8]. У своєму дисертаційному дослідженні З.С. Кучер указує на необхідність якісно нового рівня комплексного інформаційно-методичного забезпечення викладання дисциплін як однієї з організаційних умов ефективності підготовки майбутніх учителів технологій. М.Ю. Кадемія вважає, що організація самостійної роботи студентів має становити єдність трьох взаємопов'язаних форм - позааудиторної самостійної роботи, самостійної роботи в аудиторії під керівництвом викладача та творчої і науково-дослідної роботи. Ефективним засобом підвищення мотиваційного та технологічного забезпечення самостійної роботи студентів є електронні навчально-методичні комплекси (ЕНМК), розміщені у телекомунікаційній мережі навчального закладу [9].

Під час проектування змісту графічних дисциплін нами враховано, що він має володіти динамічністю й здатністю до оновлення і коригування в умовах інформатизації освітнього процесу. Психолого-педагогічний аналіз структури змісту графічних дисциплін і його інформаційного наповнення дав можливість скласти модель графічної підготовки вчителя з урахуванням таких умов: вивчення розділу починається з теми, що найбільше відповідає основі побудови структурно-логічної схеми курсу; побудова змісту має створювати оптимальні умови для формування технічного і просторово-об'єктного мислення з опорою на ЖТ; запропонована структура має відображати психологічні закономірності сприймання і засвоєння навчального матеріалу з активним застосуванням ЖТ. Ця побудова змісту графічних дисциплін відповідає головним критеріям добору змісту освіти, визначеним у низці психолого-педагогічних та методичних праць, науково - педагогічних досліджень, аналізу результатів досвіду роботи у ВНЗ: відповідність цілям і завданням графічної підготовки, а також завданням навчання й виховання студентів ВНЗ; комплексний підхід до відбору змісту на підставі принципів навчання, що дають змогу розглядати педагогічні явища і процеси та встановлювати взаємозв'язки між ними; виявлення взаємозв'язків знань з природничо-наукових дисциплін із графічними та спеціальними дисциплінами; визначення оптимального обсягу навчального матеріалу для вивчення кожної теми та встановлення логічної послідовності його розміщення в межах тем дисципліни та на міжтемному рівні; урахування ступеню ущільнення інформації, що виключає зниження її наукового рівня; складання оптимального співвідношення теоретичних знань, практичних умінь та досвіду творчої діяльності, що набуваються студентами у вивченні графічних дисциплін; використання способу викладу навчального матеріалу, що забезпечує становлення мотивації до вивчення і засвоєння графічних дисциплін та їх ролі у підготовці вчителя технологій і креслення; наявність відповідного інформаційного та методичного забезпечення навчальної дисципліни; формування здатності до самостійної роботи та самоконтролю; розробка завдань та засобів для контролю та самоконтролю; забезпечення необхідного рівня інформаційного та матеріально-технічного забезпечення процесу графічної підготовки студентів у ВНЗ; включення системи поетапного приросту рівня складності завдань, формування продуктивного мислення з метою упорядкування і активізації пізнавальної діяльності студентів; можливість коригування змісту графічної підготовки відповідно до змін у регламентуючих документах (стандартах) з проектування, створення і експлуатації техніки; сучасних досягнень науки і техніки; передового досвіду технічних галузей; удосконалення професійної підготовки вчителя технологій і креслення.

Подальші дослідження з цією проблеми ми вбачаємо у коригуванні змісту графічної підготовки відповідно до змін у технічних стандартах та динаміки науково-технічного прогресу на засадах ІКТ, в аналізі і відборі нового матеріалу, його структуруванні, побудові нових предметних зв'язків. Коригування змісту графічних дисциплін щодо вдосконалення освітнього процесу графічної підготовки вчителя технологій і креслення має ґрунтуватися на засадах ІКТ і бути пов'язаним з аналізом поточної успішності, результатів навчання, педагогічного досвіду для виявлення труднощів і причин неуспішності студентів в навчанні.

Упровадження ІКТ у процес графічної підготовки учителів технологій і креслення зумовлює необхідність розроблення педагогічних методів організації пізнавальної діяльності, нових видів забезпечення освітнього процесу, котрі б дозволили у повній мірі скористатися їх результатами. Готувати до ефективного використання ІКТ необхідно як студентів, так і викладачів. Особливим є застосування студентами ІКТ у самостійній пізнавальній діяльності, що зумовлює необхідність відповідного науково - методичного та організаційного забезпечення.

Використана література

1. Жуковська А.Л. Комп'ютерні технології навчання як запорука якісної освіти у світлі сучасних новітніх інформаційних досягнень [Електронний ресурс]. / А.Л. Жуковська. - Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/7557/95.

2. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/technol/6804.

3. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015: Закон України // Урядовий кур'єр від 14.02.2007. - №28.

4. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України від 17 квітня 2002 року №347/2002. - Офіційний Вісник України. - 2002, №16, ст. 860.

5. Пилипчук А.Ю. Реформування освіти та інформатизація: основні проблеми і підходи до їх вирішення [Електронний ресурс] / А.Ю. Пилипчук // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс] / гол. ред. В.Ю. Биков; Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України. - 2008. - №4 (8). - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-joumals/ITZN/em8/emg.html.

6. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.1998 №74/98-ВР // Голос України від 07.04.1998. - №65.

7. Гуревич Р.С. Трансформація системи професійних знань в інформаційному суспільстві / Р.С. Гуревич // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - Вип. 20 / редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. - С. 3-7.

8. Кадемія М.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб самостійної роботи студентів / М.Ю. Кадемія // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: зб. наук праць. - Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2008. - Вип. 23. - С. 188-193. - (Серія «Педагогіка і психологія»).

9. Information and Communication Technologies in Teacher Education: a Planning Guide / Division of Higher Education Unesco. - UNESCO, 2002. - 235 p.

10. Guttman Cynthia. Education in and for the Information Society / Cynthia Guttman. - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). - Paris, 2003. - 80 p. - (UNESCO Publications for the World Summit on the Information Society).

Размещено на Allbest.ru