Організаційно-педагогічна модель формування змісту навчальної дисципліни "Робота в матеріалі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-педагогічна модель формування змісту навчальної дисципліни «Робота в матеріалі»

У сучасних умовах розбудови державності відбувається оновлення усіх сфер суспільства в тому числі і освіти, як в цілому, так зокрема, і змісту окремих навчальних дисциплін у вищій школі.

З метою проектування навчального процесу з дисципліни «Робота в матеріалі» важливим є визначення змісту навчання як спеціально відібраної і визнаної системи знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного здійснення професійної діяльності майбутніх фахівців з дизайну.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена насамперед тим, що незважаючи на велику кількість наукових розробок з проблем змісту навчання, на сьогоднішній день добір та структурування навчального матеріалу з роботи в матеріалі для підготовки майбутніх фахівців з дизайну, як правило, здійснюється авторитарно-інтуїтивно провідними спеціалістами навчального закладу. Такий підхід, на жаль, часто призводить до боротьби за навчальні години, що, в кінцевому підсумку, негативно позначається на якості підготовки майбутніх фахівців.

Крім того, тривалий період часу структурування змісту дисципліни «Робота в матеріалі» носить емпіричний характер, коли значні обсяги курсу без наукового обґрунтування були перенесені з технічної галузі до педагогічної галузі, що, зрештою, є досить важливим для визначення науково-технічного рівня подання фактичного матеріалу для майбутнього фахівця. Проте такий обсяг навчального матеріалу не може бути використаний у процесі підготовки майбутніх фахівців з дизайну.

Зважаючи на стан проблеми, для подальшої роботи над змістом навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» було обрано інший підхід, а саме: добір та структурування навчальної інформації відповідно до завдань, які висуваються до майбутніх фахівців з дизайну.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки вчені ведуть активний пошук більш ефективних технологій організації засвоєння навчального матеріалу, інтенсифікації процесу навчання та підвищення його якості. Важливу роль у цьому процесі відіграє науково обґрунтований добір інформаційного матеріалу та структурування змісту навчальної дисципліни. Необхідність структурування навчального матеріалу як умови покращення засвоєння знань доводять у своїх працях Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко, М.А. Данилов, В.М. Дуков, П.М. Ерднієв, О.М. Коберник, М.С. Корець, Е.Т. Коробов, Б.І. Коротяєв, І.Я. Лернер, В.М. Мадзігон, В.О. Онищук, В.К. Сидоренко, О.І. Уман, А.В. Усова та ін.

Мета статті - графічно змоделювати зміст навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» і представити теоретико-методичний супровід до запропонованої моделі.

Однією з вагомих підвалин для вирішення теоретичних і практичних завдань щодо відбору змісту навчання є усталене у педагогіці положення про те, що навчальна дисципліна - це не результат проектування відповідної галузі науки на навчання, а результат дидактичного опрацювання системи знань, умінь і навичок, необхідних для опанування інтелектуальною, практичною, соціальною або духовною діяльністю [5].

Оскільки в логічну структуру навчальної інформації покладено логіку науки, то структура навчальної інформації з роботи в матеріалі має у своїй основі коло питань, які належать до проблеми створення одягу складних об'ємів та конструкцій із новітніх матеріалів на індивідуального споживача, використовуючи для вирішення цієї проблеми різні науки: прикладну антропологію, елементи біології, інженерну психологію і колориметрію, ергономіку та кваліметрію, а також методи технічного моделювання (методи конструювання одягу) та знання інформатики і системотехніки, теорії ймовірностей; окремі питання нарисної геометрії, машинобудівного креслення, композиції, матеріалознавства, технології і дизайну.

На основі зазначеного, логічна структура змісту дисципліни «Робота в матеріалі» має у своїй основі логіку кількох наук і прикладних наукових дисциплін, що визначається сукупністю дидактичних цілей і вимог, особливостями навчально-пізнавального процесу підготовки майбутніх фахівців з дизайну.

Обсяг знань у кожній галузі науки постійно зростає, а кількість навчального часу для їх вивчення жорстко обмежено. І сьогодні ця проблема - невідповідності обсягу знань кількості часу, передбаченого для їх засвоєння - особливо актуальна. Частково вона вирішується освітніми технологіями на основі періодичного процесу дидактичного вдосконалення та реконструювання, а також оптимізації структури навчального матеріалу і способів його подання.

Ідею оптимізації структури навчального матеріалу було закладено ще у 70-80-х рр. Суть методу оптимізації полягає у тому, що у предметних системах елементи знань повинні поєднуватись найкоротшими логічними зв'язками, кількість доказів має бути зведено до мінімуму, виключено дублювання, максимум уваги потрібно приділяти головним, найбільш загальним і значущим відомостям та ідеям [2; 4; 7].

Найважливіша вимога до побудови дидактичної структури знань випливає із вимоги системності передачі інформації. Сьогодні до завдань навчання входить послідовне формування системи індивідуальних знань у майбутніх фахівців з дизайну. Підхід до знань із системних позицій реалізується і у технології подання інформації, що є не менш важливим у процесі формування змісту навчальної дисципліни «Робота в матеріалі».

На основі аналізу поширених технологій подання інформації та з урахуванням умов навчання майбутніх фахівців з дизайну для формування змісту навчальної дисципліни робота у матеріалі за основу були обрані такі види структур, як:

- загальна лінійна структура, коли навчальний матеріал викладається поступово, один раз від початку і до кінця;

- генералізаційна структура, яка є дедуктивною у глобальному масштабі: мається на увазі виділення у навчальному матеріалі дисципліни одного або кількох змістових узагальнень, які служать систематизуючою основою, концентруючи таким чином усю інформацію у цілісну наукову систему;

- ідеографічна, знаково-символічна структура, яка використовує форми подання навчального матеріалу, характерні для внутрішніх, згорнутих процесів діяльності свідомості (знаки, символи, сутності та ін.);

- структура засвоєння розумових дій. Побудова дидактичної структури навчального матеріалу не може не враховувати вимог одного із самих сучасних підходів до результатів навчання - компетентнісного, відповідно до якого формування системи знань повинно супроводжуватись забезпеченням їх діяльнісності, здатності до застосування, творчого застосування, уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у стрімкому потоці наукової і суспільної інформації. У дидактичній системі знань студентові потрібно подавати не тільки самі знання, а й найбільш ефективні загальні методи оволодіння і застосування цих знань [7].

Обраний підхід формування змісту навчальної дисципліни представляємо графічно (рис.).

Враховуючи той факт, що для вирішення ключової проблеми, що покладена в основу навчальної дисципліни «Робота в матеріалі», (створення одягу складних об'ємів та конструкцій із новітніх матеріалів на індивідуального споживача), використовується цілий спектр питань із різних наук (прикладна антропологія, ергономіка, кваліметрія, інформатика, технічне моделювання та ін.), очевидно, що необхідним єзастосування інтеграційного підходу в розробці змісту навчальної дисципліни «Робота в матеріалі», зокрема, інтеграція змісту навчання, яка передбачає зменшення багатопредметності (концепція міжпредметної інтеграції) та генералізація змісту навчальної дисципліни (концепція внутрішньопредметної інтеграції).

За такої інформаційної насиченості навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» неабияке значення мають проблеми компоновки і подання знань у вигляді навчальних модулів. Навчальний модуль - це відносно автономна частина змісту навчальної дисципліни з методичними матеріалами до нього [5]. Модуль складається з таких компонентів: точно сформульована навчальна мета та завдання; банк інформації: навчальний матеріал у вигляді навчальних програм і текстів; практичні та інші види навчальної діяльності з формування необхідних умінь; діагностичне завдання, яке точно відповідає поставленим у даному модулі цілям; методичне та матеріально-технічне забезпечення модуля.

Отже, з викладених вище міркувань випливає, що реалізація організаційно - педагогічної моделі добору та структурування навчального матеріалу з РвМ можлива за умови використання відомих педагогічних технологій, таких як технологія інтеграції в освіті та технологія модульного навчання.

Аналіз та узагальнення наукових робіт із проблем добору та структурування навчальної інформації дає нам підстави запропонувати методику добору і структурування змісту навчального матеріалу з РвМ у такій послідовності:

- сформулювати принципи і критерії добору змісту навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» відповідно до мети і завдань підготовки майбутніх фахівців з дизайну;

- побудувати структурно-логічну схему навчальної дисципліни «Робота в матеріалі»» спираючись на сучасні наукові праці в галузі дизайну одягу, макетування і швейного виробництва;

- визначити обсяг змісту навчальної дисципліни з урахуванням її складності, а також завдань підготовки майбутніх фахівців з дизайну;

- переконатися у достатності отриманих навчальних елементів для досягнення мети підготовки;

- враховуючи можливі властивості сприйняття і пам'яті студентів, поділити навчальний матеріал на відповідні розділи, модулі, теми, навчальні заняття, які унеможливлюють перевантаження їх навчальною роботою на різних етапах навчання;

- виявити систему сутнісних зв'язків між елементами змісту навчальної дисципліни (розділ, модуль, тема, заняття) і розмістити навчальний матеріал у тій послідовності, яка випливає з даної системи зв'язків.

У сучасних умовах розвитку педагогічної науки найбільш доцільними підходами щодо добору змісту навчання є теорія дидактичної єдності змістової і процесуальної сторін. У рамках даної теорії виокремлюємо найбільш уживані принципи і критерії формування змісту навчання, які необхідно врахувати у процесі добору та структурування змісту навчального матеріалу з РвМ для майбутніх фахівців з дизайну.

Отже, як принципи формування змісту навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» можна виділити[6]:

- принцип генералізації, концентрації змісту навколо основних концепцій, ідей та закономірностей науки, на якій базується навчальна дисципліна;

- принцип забезпечення внутрішньої логіки наук, які є базою для навчальної дисципліни;

- принцип наукової доцільності, який означає, що розглянуті розділи, модулі, теми є частиною навчальної дисципліни;

- принцип дидактичної ізоморфності, коли при дидактичній обробці наукової системи знань вимагається по можливості зберегти основні елементи теорії і створити умови для розкриття природи цих елементів і характеру зв'язку між ними;

- принцип відповідності змісту навчання майбутній професійній діяльності спеціаліста;

- принцип єдності змісту навчання, який виражає необхідність урахування зв'язків, які існують між різними навчальними дисциплінами, з метою формування у свідомості студента цілісної наукової картини, яка слугуватиме базовою основою його майбутньої професійної діяльності;

- принцип перспективності розвитку наукового знання.

У якості критеріїв добору змісту навчальної дисципліни доцільно використовувати такі положення:

- цілісне відображення у змісті навчання завдань формування всебічно розвинутої особистості студента;

- висока наукова і практична значимість змісту навчального матеріалу;

- відповідність складності змісту реальним навчальним можливостям студентів;

- відповідність обсягу змісту часу, який виділяється на вивчення навчальної дисципліни;

- відповідність змісту навчально-методичній та матеріально-технічній базам навчального закладу.

Варто також наголосити і на тому, що важливим напрямом, за яким працюють теоретики змісту освіти, є проблема структурування масиву навчального матеріалу. Аспект логічної економності упорядкування досить великого обсягу навчального матеріалу з РвМ відповідає насамперед тому, що здатність мозку як резервуара або каналу для перенесення певної сукупності знань, які людина мусить опанувати, є обмеженою. Тому під час логічного аналізу й упорядкування навчального матеріалу треба створити такі умови, щоб процес оволодіння знаннями відбувався без надлишкової інформації, яка обтяжує студентів.

Останнім часом намітились тенденції до виділення у навчальному матеріалі фундаментальних і головних теорій, а в них - системи провідних ідей та понять. Ці ідеї мають відображати основні досягнення педагогічних наук та тенденції їх розвитку. Підхід до компонування навчального матеріалу навколо основних ідей ученими називаються по - різному: інтерактивний принцип змісту освіти (Я. Скалкова); принцип тематичної концентрації змісту навчального матеріалу (Е. Страчар); укрупнення дидактичних одиниць (П. Ерднієв), діяльнісний та системний підходи моделювання дидактичної теорії (П. Гусак) та ін., але суть їх одна - структурувати навчальний матеріал так, щоб усі теорії, категорії, поняття поєднувались в одну систему й доповнювали один одного. При цьому важливо враховувати те, що як надлишкова спресованість, нероздільність, так і надмірне розчленування, розтягнутість у часі засвоєння взаємопов'язаних компонентів ускладнює процес цілісного оволодіння студентами знаннями і уміннями.

З появою програмованого й технологізованого навчання вчені підняли питання логічного структурування змісту навчального матеріалу. Зокрема В. Безпалько запропонував здійснювати побудову логічної структури змісту навчання на основі ієрархічної побудови так званих «навчальних елементів», під якими він розуміє об'єкти, явища й методи діяльності, відібрані з науки і внесені у програму навчального предмета для їх вивчення [3; 4]. Фактично навчальні елементи є тими елементарними частинами, з яких складається будь-яка навчальна програма.

Таким чином, сутнісну структуру навчальної інформації з роботи в матеріалі доцільно представити, використовуючи метод графного моделювання, про що більш детально буде

висвітлено у текстах наступних статей.

З вищесказаного матеріалу варто зробити висновок про те, що запропонована у тексті статті організаційно-педагогічна модель формування змісту навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» представлена у вигляді цілісної сукупності двох ключових аспектів, зокрема, процесуального і методичного, що логічно узгоджуються між собою за рахунок визначених у кожному з них складових елементів.

Запропонована модель може застосовуватися для формування змісту інших спеціальних навчальних дисциплін у вищій школі, зокрема, у процесі фахової підготовки майбутніх фахівців з дизайну.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Порушені у статті аспекти існуючої проблеми можуть слугувати базою для подальших теоретичних досліджень структурування змісту навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» та інших спеціальних дисциплін для фахової підготовки майбутніх дизайнерів.

Використана література

1. Бабанский Ю.К. Как оптимизировать процесс обучения: научное издание / Ю.К. Бабанский. - М.: Знание, 1978. - 48 с.

2. Безрукова В.С. Интеграционные процессы в педагогической теории и практике [текст] / В.С. Безрукова. - Екатеринбург, 1994. - 152 с.

3. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем (Проблемы и методы психологопедагогического обеспечения технических обучающих систем) [текст] / В.П. Беспалько. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1997. - 304 с.

4. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения [текст] / В.П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

5. Вишнякова С.М. Профессиональное образование [текст]: словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика / С.М. Вишнякова. - М.: НИЦ, 1999. - 538 с.

6. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности / И.Я. Лернер. - М.: Знание, 1980. - 96 с.

7. Тюмасева З.И. Системное образование и образовательные системы [текст]: монография / З.И. Тюмасева. - Челябинск: Изд-во ЧГПУ, 1999. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru