Особливості професійної підготовки викладача спецдисциплін будівельного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійної підготовки викладача спецдисциплін будівельного профілю

Актуальність дослідження зумовлена соціально-економічними змінами, що відбулися за останнє десятиріччя в країні, у тому числі й у вищій технічній школі. Випускники вишу повинні відповідати новим вимогам до професійної діяльності фахівця-будівельника у виконанні графічної частини проектів споруджень. Це положення не забезпечує оптимального успіху в умовах зростаючих обсягів знань, зменшення навчального часу й зниження фахової підготовки будівельників. Для розв'язання даної проблеми потрібні нові підходи до проектування технології навчання майбутніх будівельників у процесі вивчення фахових дисциплін.

Мета дослідження - обґрунтувати модель підготовки майбутніх викладачів спецдисциплін будівельного профілю.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування професійної компетентності майбутніх будівельників.

2. Проаналізувати стан формування знань, умінь і навичок майбутніх будівельників.

3. Означити метод проектів як один з ефективних методів при підготовці майбутніх будівельників.

4. Визначити зміст, форми і методи формування професійної компетентності майбутніх викладачів спецдисциплін будівельного профілю та розробити відповідні методичні рекомендації.

Об'єктом дослідження є процес фахової підготовки майбутніх будівельників.

Предмет дослідження - умови і методи формування у майбутніх викладачів спецдисциплін будівельного профілю вмінь використовувати метод проектів.

Інформаційна база дослідження. Використано основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти. Стан розробленості проблеми та її значущість знайшли своє відображення в сучасних педагогічних дослідженнях: неперервної професійної освіти (І. А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва); застосування компетентнісного підходу (І.І. Драч, Б.Д. Ельконін, В.А. Болотов, І. О. Зимня, Г.В. Єльникова, А.М. Тубельський, Ю.Г. Татур, О.І. Пометун, та ін.); використання інноваційних технологій навчання (Н.П. Волкова, І.М. Дичківська, І.П. Подласий та ін.); професійної підготовки в коледжах та інших вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (Н.С. Журавська, В.Т. Лозовецька, А.Я. Цюприк).

Практичне значення дослідження. Теоретичні положення, методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для підвищення ефективності професійного становлення майбутніх будівельників у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу та майбутніх викладачів спецдисциплін будівельного профілю. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі професійно - технічних навчальних закладів.

Завдання, які поставлені перед вітчизняною вищою освітою, зумовили переосмислення домінуючого традиційного підходу. Головним недоліком його є те, що «акцент, як правило, ставлять на запам'ятовування знань та їх перевірку, але спеціаліст, який був підготовлений у такий спосіб, може розгубитися у будь-якій новій ситуації».

Сучасні дослідники (С.У. Гончаренко, П.М. Олійник, І. В. Козубовська і т. ін.) вирізняють декілька альтернативних підходів до освітнього процесу: системний, проблемний (В.М. Вергасов, В.А. Онищук та інші), контекстний (О.О. Вербицький), розвивальний (Л.В. Занков, В.В. Давидов), гуманістичний (І. А. Зязюн, Г.М. Сагач та ін.), особистісний (К.К. Платонов, І. С. Якиманська та ін.), діалогічний, акмеологічний (Л.С. Рибалко, І. І. Драч), культурологічний (І. А. Зязюн, В.В. Краєвський, І. Я. Лернер), а також аксіологічний, технократичний, технологічний, синергетичний, антропологічний та інші.

Враховуючи реалії сучасного життя, невпинне зростання обсягу знань та потребу у фахівцях-практиках, що вміють нестандартно мислити та діяти у нових ситуаціях, зрозумілою є актуальність та навіть необхідність впровадження у педагогічну практику проблемного навчання, зокрема методу проектів.

Метод проектів відноситься до методів проблемного навчання. Основоположниками такого виду навчання є американські філософи Джон Дьюї та його учень В. X. Кілпатрик. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

- створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю - доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

- споживчий (його, метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) - підготовка екскурсій, розроблення і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інформаційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєзабезпечення табору тощо;

- проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);

- дослідження впливу умов догляду за рослинами на врожайність, фізико - математичні проекти, технічні проекти, проект розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

- проект-вправа (проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками).

У 1905 р. під керівництвом російського педагога С.Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання. Головною особливістю проектного навчання є цілеспрямоване використання проблемних ситуацій, які виникають об'єктивно та суб'єктивно.

Основні завдання даної технології:

- навчити здобувати знання самостійно, застосовуючи їх для виконання нових пізнавальних і практичних завдань;

- навчити збирати відомості, аналізувати, систематизувати, робити власні висновки;

- формувати комунікативні навички та навички роботи в групах (парах).

Здійснення проектної діяльності може бути реалізоване з використанням різних підходів. Першим із них передбачено виконання завдань навчального проекту та здійснення презентації кінцевого інтелектуального (матеріального) продукту на уроці або під час проведення серії уроків з певної теми. Іншим варіантом передбачено проведення проектної діяльності в позаурочний час та презентацію кінцевих результатів безпосередньо на уроці.

Етапи роботи над проектом:

1. Підготовчий етап. Визначення теми і мети проекту. Обговорення теми. Добір відомостей.

2. Планування: визначення джерел, засобів збирання, методів аналізу інформації; вибір засобів представлення результатів; вироблення критеріїв оцінювання результату і процесу. Формування завдання й вироблення плану дій. Коректування, пропозиція ідеї, висування пропозиції.

3. Збирання матеріалів (робота з літературою, спостереження, анкетування, експеримент). Аналіз. Узагальнення зібраних матеріалів, формулювання висновків.

4. Подання й оцінювання результатів (усний та письмовий звіт, оцінювання результатів та процесу дослідження). Участь у колективному обговоренні результатів проекту та процесу роботи над ним. Оцінювання зусиль, використання можливостей, творчого підходу.

5. Презентація проекту. Публічний захист проекту (літературний вечір, відеофільм, виставка, альбом).

Традиційні методи навчання у вищих навчальних закладах спрямовані передусім на формування системи знань, умінь та навичок з певного навчального курсу. Але особливістю викладача спецдисциплін є підготовка не сліпого виконавця певних навичок, які майбутній будівельник набуває на уроках виробничого навчання. Будівництво є мистецтвом, в якому поєднується з уміннями естетичний смак, просторова фантазія і вміння довести на ринку праці можливості і переваги своєї професії. Майбутня робота - систематичне виконання проектів, які треба порахувати, виконати, презентувати і заохотити клієнта працювати наступного разу з тобою і твоєю командою. Метод проектів порівняно з традиційними методами навчання у першу чергу спрямований на розвиток в учнів творчого самостійного мислення, активізацію навчально-пізнавальної діяльності, вдосконалення навичок професійного спілкування.

Групові проекти готують майбутніх будівельників до роботи в бригадах та командах, формують навички взаємодопомоги та відповідальності за конкретно виконані власні завдання.

освіта спецдисципліна будівельник навчання

Порівняльна характеристика традиційної та системи навчання з використанням методу проектів