Освітні проекти і програми в українському суспільстві: інформаційна безпека та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Освітні проекти і програми в українському суспільстві: інформаційна безпека та перспективи розвитку

Постановка проблеми. Стрімке зростання обсягів інформації, масове зростання та розповсюдження знань спричинило розвиток такого суспільства, яке ставить вимогу наявності висококваліфікованих спеціалістів різних сфер діяльності. Однією з особливостей вищезгаданого суспільства є те, що знання становлять найбільш головний компонент будь-якої діяльності. Технічні, соціальні, економічні та інші дії в такому суспільстві в певній мірі залежать від таких головних компонент, як знання та інформація. Звідси, при зміщенні акценту на роль знань у матеріальному виробництві й технологіях, зазвичай науковцями вживається термін «суспільство знань», що передбачає більш важливі впливи сучасних технологій здобуття знань на соціальні, моральні та політичні параметри розвитку суспільства.

Для забезпечення умови суспільства знань необхідно впроваджувати інноваційні програми підготовки компетентних спеціалістів. Дані програми повинні включати в себе низку освітніх проектів. Суспільство знань висуває нові вимоги до освітніх програм і вимагає інноваційних підходів до їх управління, зокрема до запровадження та управління такою освітньою інновацією, як віртуальне навчання (ВН). Реалізація освітніх програм дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність вищих навчальних закладів (ВНЗ) України в умовах обмеженості трудових, фінансових і матеріальних ресурсів і, як наслідок, зростання якості надання освітніх послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження питань розвитку суспільства знань знайшли відображення в роботах В. Геєця, Б. Кваснюка, М. Згуровського. Серед вчених СНД вивченням економічної динаміки займаються С. Г лазьєв, Д. Львов, Г. Фетісов, Ю. Яковец, Б. Кузик, дослідження яких пов'язані із забезпеченням технологічного прориву на основі довготермінового прогнозу інноваційного розвитку, а також А. Динкін, Н. Іванова, які займаються дослідженнями національних інноваційних систем і процесу виробництва нових знань у підприємницькому секторі розвинутих країн.

Одним із засновників та прихильників наукового напряму, що базується на суспільстві знань, вважається Ф. Махлуп, який написав книгу «Производство и распространение знаний в США» [7], що вийшла в 1962 р. [6]. У своїй роботі він дослідив, що в 1958 році сектор знань давав внесок близько 29% у ВНП США.

Серед відомих науковців, які займаються проблемами управління проектами та програмами, слід виділити С.Д. Бушуєва, К.В. Кошкіна, В.А. Рача, Н.С. Бушуєву, В.В. Малого, В.Д. Гогунського, Л.А. Пономаренка, Г. Дитхелма, К. Кента, П. Дінсмо - ра, Р. Фулмера, В.Д. Шапіро, А.С. Товба, Г.Л. Ципе - са та ін. Проблемами розвитку суспільства знань як проектного середовища освітніх проектів займаються такі закордонні й вітчизняні вчені, як Ф. Махлуп, Андросюк, Л. І. Федулова, Ю.М. Бажал, В.М. Геєць, В.П. Александрова, М.С. Данько, І. Ю. Матюшенко, Д.І. Дзвончук та інші.

освітній суспільство знання інформаційний

Трактування поняття «освітня програма»

Проте зазначені вище науковці у роботах недостатньо висвітлювали проблеми управління проектами ВН у ВНЗ як окремого виду освітніх проектів та програм. Наявність цих невирішених завдань зумовила вибір теми дослідження, її актуальність та значення для практики реалізації таких освітніх проектів.

Постановка завдання. Метою статті є визначення перспектив розвитку освітніх програм в умовах українського суспільства знань та надання пропозицій щодо забезпечення безпеки інформації, яка циркулює на всіх стадіях життєвого циклу (ЖЦ) ВН у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття «освітня програма» має різні трактування, основні з яких подані в таблиці 1.

Освітні програми ВН ВНЗ включають у себе ряд освітніх проектів: реалізація систем ВН, створення віртуальних університетів, розроблення веб-сайту ВНЗ, електронні матеріали окремих курсів тощо.

Освітні програми характеризуються інтелектуа - лоємним характером предметної області, абстрактністю продукту, першорядною важливістю людських ресурсів, нелінійністю процесу розроблення, збільшенням ризиків у кінці ЖЦ. На відміну від загальноприйнятого поділу ЖЦ на етапи (ініціація, планування, реалізація, завершення), у ЖЦ освітніх проектів прийнято поділ на фази (рис. 1). На кожному етапі ЖЦ освітньої програми існують ризики

Етапи ЖЦ освітніх програм та ризики загроз інформаційної безпекивтрати інформації своїх властивостей: конфіденційності - К, цілісності - Ц та доступності - Д

Під конфіденційністю розуміється можливість користування інформацією особам, які мають на це право. Під цілісністю інформації розуміється цінність інформації тільки в тому випадку, якщо вона є повною. Під доступністю мається на увазі можливість отримати доступ до інформації, тобто скористатися нею в будь-який необхідний час.

На даному рисунку наведено етапи ЖЦ освітніх програм, ризики втрати інформацією своїх властивостей за 5-бальною шкалою (1 - ризик мінімальний, 5 - ризик максимальний) та властивості (К, Ц, Д), які втрачаються при настанні певних загроз інформаційної безпеки.

За останні роки спостерігається тенденція зростання видатків на освітні проекти та програми [13]. Видатки зведеного бюджету на освітні проекти за останні два роки збільшилися на 12% [2]. На рис. 2 показано частку видатків із бюджету на освітні програми та на освіту загалом на 2017 рік.

Для розроблення «правил гри» в освітній сфері суспільства знань українським урядом як державним інститутом у 2012 році було схвалено Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 20122021 роки [15]. Головним завданням даної стратегії є забезпечення доступної, якісної, конкурентоспроможної освіти. Зміни в освіті повинні забезпечити створення умов для ефективного існування освітніх програм, зокрема проектів ВН на всіх етапах їх ЖЦ.

Аналіз становлення проектного середовища освітніх програм суспільства знань у розвинутих країнах світу дає змогу виділити такі основні завдання держави для забезпечення пришвидшення цього процесу в Україні: організація процесу виробництва і розповсюдження знань шляхом підвищення ефективності функціонування освітньо-наукової системи; формування системи сприяння розвитку інноваційної діяльності; стимулювання інтеграції наукових та освітніх структур; фінансова та організаційна підтримка реалізації освітніх проектів, забезпечення інформаційної безпеки і захисту інформації освітніх проектів та програм.

Видатки держбюджету на освіту [3]

Як видно з даного рисунку, освіта займає друге місце серед усіх галузей фінансування.

Відтак освіта поряд із інноваціями надає імпульс розвитку проектного середовища освітньої галузі, який відстежується зокрема за допомогою моніторингу індексу економіки знань KEI, індексу глобальної конкурентоспроможності GCI [14].

Для виявлення впливу рівня розвитку проектного середовища суспільства знань та інформаційного суспільства на конкурентоспроможність освітніх програм країн із різним рівнем економічного та суспільного розвитку (США, Канади, Швейцарії, Польщі, України, Росії, Великобританії, Німеччини, Чехії, Молдови) за допомогою пакета статистичного аналізу Statistica проведено дослідження за індексами 2011-2012 рр.: економіки знань, мережевої готовності, конкурентоздатності та глобальним інноваційним індексом.

Для проведення порівнянь до переліку змінних була додана групуюча змінна «тип країни» (рис. 3), яка була відповідно закодована для таких текстових значень: країни СНД, країни Центральної Європи, країни з розвинутою економікою.

На підставі даних вхідного файлу були проведені наступні види статистичного аналізу:

1. Порівняння країн за /-критерієм Стьюдента.

Для порівняння був використаний модуль /-критерій для незалежних групувань, з блоку «Основні статистики і таблиці» програми Statistica.

Порівнюємо досліджувані країни за всіма показниками, за допомогою яких можна оцінити елементи проектного середовища освітніх програм.

Як видно з рисунку, країни з розвинутою економікою та країни Центральної Європи відрізняються за всіма показниками, високозначущий результат має індекс мережевої готовності (p-level=0,000041).

Вхідні дані дослідження

Порівняння країн СНД із країнами Центральної Європи

t-value - значення t-критерію, p - рівень значущості оцінки параметрів, stddev - стандартне відхилення, valid N - кількість порівнюваних країнПольщі та Чехії порівняно з Україною, Росією та Молдовою відрізняються лише за трьома показниками з чотирьох, що підтверджує вищий рівень розвитку суспільства знань, мережевої готовності та конкурентоспроможності даних країн

Також порівнюються розвинуті країни та країни СНД (рис. 6). Було отримано значущі результати за всіма показниками. Це підтверджує те, що показники країн СНД є істотно гіршими від показників країн із розвиненою економікою.

2. Кореляційний аналіз через технічні канали витоку інформації, помилки в коді програмного забезпечення.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі. Отже, є підстави стверджувати, що сьогодні лише те проектне середовище може бути конкурентоспроможним, яке запроваджує інноваційні освітні програми, спираючись на сучасні телекомунікаційні технології, які дозволяють швидко й ефективно розповсюджувати інформацію та забезпечувати її захист.

Порівняння країн із розвинутою економікою та країн СНД

Результати кореляційного аналізу

1. Kneller G.F. Introduction to the Philosophy of Education. - New York: John Wiley and Sons, 1971. - P. 20-21.

2. В Україні збільшують видатки на освіту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ubr.ua/ uk/companies-news/asta/v-ukran-zblshuut-vidatki-na - osvtu-112817.

3. Веб-сайт «Слово і діло» [Електронний ресурс].

- Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2016/12/ 22/infografika/ekonomika/byudzhet-2017-kudy-pidut - nashi-hroshi.

4. Веб-сайт «ЮНЕСКО» [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.unesco.org/new/en/edu - cation/.

5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

6. Макаров В.Л. Экономика знаний: уроки для России / В.Л. Макаров // Вестник Российской Академии Наук. - 2003. - Т. 73, №5. - 450 с.

7. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / Ф. Махлуп. - М.: Прогресс, 1966. - 462 с.

8. Ноздріна Л.В. Дослідження передумов запровадження дистанційного навчання у ВНЗ / Ноздріна Л.В., Полотай О.І. // Нові інформаційні технології в освіті для всіх: стан та перспективи розвитку: матер. 3-ої Міжнар. конф. - К.: Вид-во IRTC, 2008.

- С. 187-197.

9. Ноздріна Л.В. Особливості освітніх internet - проектів як базових інструментів управління знаннями в економіці / Ноздріна Л.В., Полотай О. І. // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів: Вид-во ЛКА, 2007. - Вип. 26. - С. 309-316. - (Серія економічна).

10. Ноздріна Л.В. Управління проектами: підручник / Л.В. Ноздріна, В.І. Ящук, О.І. Полотай. - К.: Вид-во ЦУЛ, 2010. - 430 с.

11. Полотай О. І. Розробка методичних підходів з управління програмою віртуалізації вищої школи / О. І. Полотай // Вісник ЛДУ БЖД. - 2016. - №14. - С. 53-60.

12. Тимошенко М.В. Аналіз витрат державного бюджету за функціональними напрямами / М.В. Тимошенко // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. - Дніпропетровськ, 2011. - №1. - С. 126-136.

13. Юхновська Т.М. Національні особливості наукового потенціалу в контексті міжнародних показників / Т.М. Юхновська // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2009. - №5. - Т. 1. - С. 242-245. - (Економічні науки).

14. Яблонський В. Про національну стратегію розвитку освіти в Україні / В. Яблонський [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.anvsu. org.ua/ index.files/Articles/Jablonskiy3.htm.

Размещено на Allbest.ru