Рівень готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівень готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю

Серед змін, які зазнає загальноосвітня школа, - перехід її старшої ланки на профільне навчання. За словами Л. Липової, «профільне навчання в старшій школі - один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, одна з найбільш життєздатних освітніх реформ» [5, с. 3]. Але ця реформа дуже повільно втілюється в життя й натрапляє на шляху впровадження в практику на значну кількість проблем, що не може не турбувати науковців. У зв'язку з цим МОН України регулярно аналізує стан профілізації середньої школи та пропонує перелік невідкладних заходів щодо впровадження профільного навчання. Серед них - діагностика професійної підготовленості вчителів до роботи в профільних класах, коригування планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у контексті організації профільного навчання тощо. Це підтверджує актуальність проблеми підготовки вчительських кадрів до роботи в умовах профільної школи.

Проблема формування готовності вчителя до професійної діяльності на сьогоднішній день є вже достатньо розробленою на різних рівнях. За останні десятиліття вчені України та зарубіжжя дослідили процес формування готовності майбутнього вчителя до окремих видів педагогічної діяльності. В Україні проблемами формування готовності займалися В. Бочелюк, В. Зарицька, Л. Кондрашова, А. Ліненко, В. Моляко, С. Сисоєва та ін. Цій проблематиці присвячено низку дисертаційних праць, серед яких роботи О. Волошенко, І. Гавриш, О. Кучерявого, Д. Пащенка, Ю. Шаповал та ін.

Перш ніж визначитися із заходами, які необхідно вживати для підготовки освітніх кадрів для роботи у профільній школі, потрібно з'ясувати наявний рівень готовності сучасного студентства до здійснення цієї діяльності. Мета статті - надати характеристику рівнів сформованості окремих компонентів готовності майбутніх учителів математики до роботи в гуманітарному класі та проаналізувати стан цієї готовності у студентів педагогічних ВНЗ.

Готовність майбутнього вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю - це багатокомпонентне утворення, яке включає в себе, з одного боку, певний рівень розвитку особистісних та професійних якостей студента, що забезпечують ефективність професійно-педагогічної діяльності, зокрема навчання математики учнів гуманітарних класів, з іншого ? сукупність фахових знань, умінь, навичок та способів діяльності, якими повинен оволодіти майбутній педагог, відповідне ставлення до роботи, сформованість рефлексивної позиції, які, інтегруючись, забезпечують професійне здійснення майбутньої педагогічної діяльності - навчання математики учнів класів гуманітарного профілю.

Уживаючи у своєму дослідженні термін «готовність», матимемо на увазі загальну готовність, тобто ту, яку називають потенційною, довготривалою, яка включає систему статичних компонентів, психічних утворень - знань, умінь, навичок професійної діяльності, професійно важливих якостей, цінностей особистості, тобто певний рівень професійно необхідного потенціалу.

У складі готовності ми виділяємо такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний, творчий. Вважаємо, що оцінити готовність можна за рівнем сформованості окремих її компонентів.

Серед науковців існують різноманітні думки щодо рівнів готовності. Традиційно виокремлюються 3 ? 4 рівні, які мають різні назви, але сутність їх загалом однакова. Це елементарний рівень (низький, первинний, початковий, природний), задовільний (середній, репродуктивний), достатній (високий, пошуковий) та оптимальний (творчий). Іноді виокремлюють індиферентний або нульовий [8] рівень як майже повну відсутність визначених показників характеристик. Класифікація рівнів на низький, середній та високий найчастіше трапляється в дисертаційних працях, останнім часом до цих рівнів додають творчий [6].

Іноді використовується й нестандартна термінологія щодо назв рівнів готовності, наприклад, дослідники виокремлюють: початковий, ресурсний, імітаційний, імпровізаційний [3]; позитивно узгоджений, позитивно неузгоджений, негативно узгоджений та негативно неузгоджений [1]; допрофесійний, початковий, базовий, конструктивний і системний [10] репродуктивний, репродуктивно-корегувальний, конструкторський і новаторський [4], непрофесійний, передпрофесійний та професійний [7]. B. Сластьонін уважає, що рівні готовності відповідають рівням професійного становлення вчителя, і вказує на існування інтуїтивного, репродуктивного, репродуктивно-творчого та творчо-репродуктивного рівнів [9].

Узявши до уваги різні думки дослідників, ми вважаємо доцільним дотримуватися з цього приводу традиційного й найпоширенішого погляду та виділяємо чотири рівні розвитку кожного з компонентів готовності: низький, середній (або недостатній), достатній та високий. Характеристика цих рівнів укладена нами за різним ступенем прояву зазначених вище ознак та відображена в таблиці 1.

Таблиця 1. Критерії сформованості компонентів готовності

Результати вивчення рівнів сформованості окремих компонентів готовності представлено в таблиці 2.

Таблиця 2. Результати вивчення рівнів сформованості окремих компонентів готовності (у%)

Як видно з таблиці, компоненти готовності сформовано нерівномірно.

Підготовленими до роботи в гуманітарному класі вважають себе 50,8% студентів. Але ця цифра не збігається з результатами виконання студентами запропонованих їм завдань, з тими труднощами, які виникають у студентів під час проходження педагогічної практики в гуманітарному класі, що свідчить про неадекватну оцінку студентами своєї готовності.

Отже, за результатами вивчення рівнів сформованості готовності до роботи в гуманітарному класі було виявлено, що робота в цьому плані проводиться недостатньо. Уважаємо, що готовність студента до роботи в гуманітарному класі висока, якщо на цьому рівні знаходяться всі компоненти цієї готовності. Для виявлення загального рівня готовності ми використовували таку методику: обчислювали середнє арифметичне коефіцієнтів сформованості кожного з компонентів готовності для цього студента. Ці підрахунки проводилися за формулою:

, де

R - рівень загальної готовності студента, Км - коефіцієнт сформованості мотиваційного компонента готовності, Кк - когнітивного, Ко - операційного, Кр - рефлексивного, Кт - творчого; п - кількість компонентів готовності (у нашому випадку п = 5).

Таким чином, по закінченні констатувального етапу експерименту було встановлено, що 17,8% студентів має низький рівень сформованості готовності, 70,9% - середній (недостатній), 10,3% - достатній, 0,9% - високий. Розподіл студентів за рівнями загальної готовності зображено на рис..

Розподіл студентів за рівнями сформованості готовності

учитель математика гуманітарний професійний

Таким чином, назріла потреба в розробці та впровадженні в навчальний процес ВНЗ системи, яка забезпечила б позитивну динаміку формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в гуманітарному класі.

Література

1. Бочелюк В.Й. Педагогічна психологія: навч. посіб. / В.Й. Бочелюк, В.В. Зарецька. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 248 с. (34)

2. Григоренко В. Методологія математики як компонента змісту освіти і джерело розвитку мислення / Василь Григоренко // Вища шк. - 2006. - №5/6. - С. 28 - 33.

3. Гурін Р.С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика профессійної освіти» / Р.С. Гурін. - О., 2004. - 20 с.

4. Клокар Н. І. Психолого-педагогічна підготовка вчителя до інноваційної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Н. І. Клокар. - К., 1997. - 19 с.

5. Липова Л. Профільне навчання: теорія і практика / Людмила Липова, Віктор Малишев // Рід. шк. - 2008. - №1/2. - С. 3 - 6.

6. Мариновська О. Методика векторного аналізу модернізації професійного потенціалу як системного показника готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Освіта і управління. - 2006. - Т. 9, №3/4. - С. 152 - 160.

7. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці / В.О. Моляко. - К.: Знання, 1989. - 48 с.

8. Пащенко Д. І. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Д. І. Пащенко. - К., 2006. - 36 с.

9. Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки / В.А. Сластенин. - М.: Просвещение, 1976. - 160 с.

10. Шаповал Ю.Д. Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до особистісно орієнтованого навчання молодших школярів: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Шаповал Юлія Дмитрівна. - Х., 2007. - 189 с.

Размещено на Allbest.ru