Особливості моніторингу освітнього процесу у вищій школі

Характеристика моніторингу освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що визначається дидактичним, виховним та освітнім підвидами педагогічного моніторингу, його принципами, формами здійснення. Основні способи визначення академічних досягнень.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.03.2018
Размер файла 24,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості моніторингу освітнього процесу у вищій школі

Корольова І.І.

Анотація

У даній статті розкрито особливості моніторингу освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що визначається дидактичним, виховним та освітнім підвидами педагогічного моніторингу, його принципами, формами здійснення.

Ключові слова: моніторинг освітнього процесу, якість освіти, принципи та форми моніторингу, педагогічний моніторинг, дидактичний, виховний, освітній.

Аннотация

В этой статье раскрыто особенности мониторинга процесса образования в высшем учебном заведении, что определяется дидактическим, воспитательным и образовательным подвидами педагогического мониторинга, его принципами и формами выполнения.

Ключевые слова: мониторинг образовательного процесса, качество образования, принципы и формы мониторинга, педагогический мониторинг, дидактический, воспитательный, образовательный.

Annotation

The features of the monitoring process of education in higher school, are defined in the article as didactic, training and education of pedagogical monitoring subspecies, its principles and forms of execution.

Key words: monitoring of the educational process, the quality of education, the principles and forms of monitoring, pedagogical, teaching, didactic, educational, educational monitoring.

Освітнє середовище сьогодення визначається динамізмом суспільного життя, що спричиняє його модернізацію, орієнтовану на задоволення потреб у фахівцях, здатних до свідомого вибору, конкурентоспроможних на ринку праці, готових до постійного професійного зростання, соціально-професійної мобільності, виявлення креативних здібностей. Тому набуває актуальності пошук шляхів і засобів підвищення якості професійної підготовки, спрямованої на вирішення основних завдань щодо розвитку і удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, визначених державою та суспільством, технології, що дозволяє контролювати й управляти якістю цього процесу, а саме моніторингу якості.

У сучасному суспільстві якість розглядається у двох аспектах: практичному - як задоволення запитів та очікувань, та технічному - як характер об'єкта або явища, тобто повний набір реалізованих характеристик якості, що пов'язані із запитами та очікуваннями.

Нормалізація управління будь-якою системою не може не ґрунтуватися на об'єктивних знаннях про цю систему. Динамізм такої складної ієрархічної системи, якою є освітня сфера, вимагає введення досконалої в технологічному відношенні та змістовної в своїй основі системи моніторингу. Тому метою нашого дослідження є визначення та розкриття особливостей моніторингу освітнього процесу у вищому навчальному закладі. освітній навчальний моніторинг академічний

Означена проблема знаходить своє відображення в дослідженнях багатьох українських і зарубіжних вчених, зокрема у працях В.І.Андрєєва, І.В.Бестужева-Лади, В.Г.Горб, С.С.Єрмакової, Е.Ф.Зеєра, О.І.Локшиної, Т.О.Лукіної, О.І.Ляшенко, О.М.Майорова, Ю.О.Шихова та ін.

Важливим чинником в управлінні освітнім процесів в освіті, як зазначає Ю.Ю. Галієвська, залишається контроль - провідна функція управління, покликаний виконувати роль зворотного зв'язку між підсистемами внутрішнього управління у навчальному закладі [1]. Різні форми, методи традиційно здійснюваного контролю в сучасних умовах мало ефективні. Результати сучасних досліджень свідчать, що традиційні статистичні показники якості системи освіти не виявляють цілісності тенденцій розвитку в її основних ланках. Практика роботи показує, що кількісні показники не відображають істоти розвитку самої системи освіти, яка повинна характеризуватися, насамперед, гнучкими, гармонійними множинами якісних показників.

Поряд з різними формами, методами, видами внутрішнього контролю у вищій школі розробляється освітня модель моніторингу, яку спрямовано на аналітичне відстеження процесів, що визначають кількісно-якісні зміни:

· освітнього середовища;

· освітніх технологій;

· результатів освітнього процесу;

· ефективності оперативного і стратегічного управління освітньою установою.

Освітні заклади прагнуть забезпечити нормальне функціонування освітнього процесу, якісне досягнення результатів освіти, відповідних державному стандарту, і необхідний для цього рівень мотивації, здоров'я і розвитку молоді. Освітні установи намагаються перейти з режиму функціонування в режим розвитку, цілеспрямовано займаючись інноваційною роботою.

Системоутворюючою ланкою всіх видів моніторингу є педагогічний, у який можуть бути включені студенти, викладачі, освітні системи, а предметом його оцінки, в першу чергу, є навчальні досягнення студентів як визначальна, в результаті контролю, міра відповідності досягнення рівня-нормі - вимогам державних освітніх стандартів, статистичній нормі, а також запитам споживачів [2; 4]. Як зазначає Т.О. Лукіна «оскільки педагогіка - це наука про навчання, виховання й освіту, то цілком закономірним є виокремлення дидактичного, виховного та освітнього як підвидів педагогічного моніторингу» [7, с. 42].

Результати освіти повинні оцінюватися в контексті цілей і завдань освіти. Можна виявити два основні підходи у визначенні якості вищої освіти з точки зору результату. Перший підхід полягає в наступному: оскільки академічні досягнення являють собою найбільш явну мету системи освіти, то ступінь досягнення певного рівня у сфері академічних досягнень і є індикатором якості освіти. Дійсно, цей критерій (академічні досягнення) може бути виміряний відносно легко. У ряді країн це робиться за допомогою тестування, і академічні досягнення виражаються в оцінці, отриманій під час тестування [6].

Одним із способів визначення академічних досягнень є екзаменаційні перевірки у формі заліків, екзаменів, творчих конкурсних робіт, дипломних робіт тощо.

Однак, орієнтуючись тільки на цей критерій, науковці зазначають, що не можливо достатньо об'єктивно визначити шляхи поліпшення результатів. Таким чином, визначати якість освіти тільки через академічні досягнення представляється непродуктивним.

Прихильники другого підходу виходять з того, що однією з основних цілей вищої освіти є розвиток емоційної сфери та креативності студентської молоді, підтримка загальнолюдських цінностей, демократичного суспільства та безпеки, збереження та передача національних цінностей майбутнім поколінням. Подібні цілі визначаються у світі по-різному. У порівнянні з академічними досягненнями ступінь досягнення таких цілей дуже важко визначити. Проте, існують спроби оцінки творчого та емоційного розвитку особистості, її ціннісних орієнтацій, ставлення до світу, поведінки. Крім того, для адекватної оцінки якості освіти мають значення результати, що представлені в широкому соціальному контексті [6]. Наприклад, успішність випускника після закінчення ВНЗ - при продовженні освіти або на ринку праці.

Оцінюючи досягнуті результати, необхідно звернути увагу на ціну досягнень отриманих результатів. Критеріями тут можуть бути зусилля, витрачені на досягнення результату: тимчасові, фінансові, рівень здоров'я, відповідність досягнутого результату поставленим цілям і т.д.

Перевірка, контроль, вимірювання рівня досягнутої якості навчальних досягнень припускають в основному отримання кількісної інформації, у тому числі і про результати діяльності освітньої системи на основі додаткового спостереження і статистичних результатів. На підставі такої інформації проводяться якісний аналіз, формулювання висновків, пошук і ухвалення управлінських рішень по вдосконаленню освітнього процесу і умов його здійснення.

Впровадження моніторингу в освітній процес ВНЗ передбачає визначення та реалізацію відповідної структури діяльності щодо моніторингу, який здійснюється на основі принципів визначених Національною системою моніторингу якості освіти України, а саме:

1. нормативність - унормованість на законодавчому і відомчому рівнях інституційного, правового, методологічного забезпечення;

2. захищеність - забезпечення захисту персональних даних та державних і відомчих інформаційних ресурсів;

3. незалежність - забезпечення незалежності діяльності установ, що здійснюють моніторинг якості освіти від системи освіти;

4. обґрунтованість - обґрунтованість принципів, підходів, технологій та продуктів, що використовуються під час реалізації Концепції;

5. сумісність - забезпечення сумісності баз даних, що використовуються у Національній системі моніторингу якості освіти з електронними інформаційними системами та базами даних державних органів;

6. поступовість - запровадження Національної системи моніторингу якості освіти повинно проходити поступово, виважено, на основі докладних пілотних експериментів, аналітичних досліджень результатів, широкого обговорення в суспільстві й освітянській спільноті результатів експериментів і досягнення суспільного консенсусу щодо елементів системи [5].

На думку сучасних науковців вимогами моніторингу доцільно вважати такі:

· об'єктивність отримуваної інформації.;

· системність;

· порівняння;

· адекватність;

· прогностичність (оцінка тенденцій, які можна спрогнозувати при отриманні даних.);

· наочність (гласність) (розкриття дослідження за єдиними критеріями; оголошення і мотивація оцінок);

· надійність, валідність, гуманістична спрямованість та ін.

Моніторинг пов'язаний і з виявленням і регулюванням дій чинників зовнішнього середовища і внутрішніх чинників самої педагогічної системи, а завдяки своїм фундаментальним засадам він прогнозує розвиток освітньої системи, щодо створення навчальних і контролюючих інформаційних програм і технологій, удосконалення засобів і методів менеджменту якості освіти [2; 3; 4]. За таких особливостей стверджує С.С.Єрмакова, моніторинг системи професійної підготовки у ВНЗ - дозволяє, на основі аналізу отриманої соціально-педагогічної інформації, не тільки виявляти основні тенденції у розвитку освітньої системи, але і прогнозувати можливі соціальні наслідки системи соціальних відносин, що складається в ній. Моніторинг є віддзеркаленням нових вимог менеджменту якості освітніх послуг, об'єму і термінів подачі інформації для ухвалення коректних управлінських рішень, а сам розвиток діяльності управління припускає створення інформаційної бази, що відображає результативність відповідного змісту діяльності у цій галузі.

Тому науковці виділяють три форми моніторингу.

1. Стартова діагностика навченості і вихованості здійснюється співробітниками психологічної служби. Її результати в узагальненому вигляді доводяться до відома колективу співробітників ВНЗ. Велика увага приділяється рекомендаціям з корекції цих двох важливих показників продуктивності освітнього процесу.

2. Для здійснення моніторингу професійного розвитку протягом усього часу навчання в навчальному закладі застосовується експрес-діагностика соціально і професійно важливих характеристик студентів. Експрес-діагностику також проводить психолог, але її результати обговорюються з педагогами, які оперативно вносять корективи в навчально-освітню діяльність. Дані експрес-діагностики стають орієнтовною основою для побудови програми педагогічних спостережень, аналізу продуктів діяльності, проектування навчальних завдань і ситуацій. У разі необхідності за результатами стартовою і поточною діагностики проводяться психолого-педагогічні консиліуми.

3. Фінішна діагностика професійної підготовленості випускника крім визначення рівня сформованих соціально-професійних знань, умінь і навичок, включає діагностику ступеня розвитку якостей, необхідних майбутньому фахівцю [8].

Т.О. Лукіна наголошує, що варіанти подання одержаної інформації для проведення подальшого аналізу, може бути надана у таких формах: динамічній, порівняльній, комплексній [7, с. 45].

Різнопланова інформація, що забезпечується моніторингом створює умови для адекватної самооцінки і самоідентифікації, сприяє самовихованню і саморозвитку суб'єктів освітнього процесу. Тому має місце проведення комплексного моніторингу професійної підготовки майбутніх фахівців, що забезпечує вивчення значно ґрунтовніше комплекс характеристик системи і її підсистем у цілому.

На сучасному етапі виділяють наступні освітні результати, які відповідають вимогам стандарту:

· предметний рівень - навченість, ситуаційне поведінка, здатність до осмислення та оцінювання виниклих ситуацій:

· метапредметний рівень - мовна компетенція, соціально-правова компетенція, інформаційна компетенція;

· особистісний рівень - компетенції в сферах діяльності: самостійної пізнавальної, цивільно-громадської, соціально-трудової, побутової, культурно-дозвільної.

Провідним компонентом підтримки якості вищої освіти, що визначає формування і становлення фахівця, є продуктивна професійна підготовка майбутніх викладачів вищих навчальних закладів, зокрема розроблені та запроваджені технології моніторингу їх професійної підготовки та її постійного моніторингового супроводу.

Моніторинг як інструмент контролю якості професійної підготовки має бути наявний на усіх стадіях отримання професійних знань, адже він є невід'ємною частиною процесу продуктивної професійної підготовки фахівців у ВНЗ. Його основні засади в навчальному процесі ВНЗ укладаються в реалізації базових принципів (простоти, доступності, прозорості, надійності, об'єктивності), задача - у формуванні механізмів отримання розширення, кодування і декодування навчальної інформації.

До числа функціональних параметрів моніторингу професійної підготовки майбутніх фахівців науковці відносять:

· динаміка, успішність, відхилення, структурність;

· адекватність підготовки і настрою аудиторії на пропонований рівень складності завдань;

· коллінеарність мотивації учасників, що визначається як ступінь співпадання, єдиної мотивації окремих особистостей і колективу у цілому;

· співпадання цілей викладача і тих, хто навчається на різних етапах оцінювання та ін.

Одночасно при цьому в процесі перевірки повинні бути виявленні:

· місце, роль і ступінь виявлення самоконтролю майбутнього фахівця з одночасно здійсненням активного зворотного зв'язку та відображенням рівня самооцінки як складової частини визначеного кінцевого балу;

· міра прояву інтеріорізуючого (внутрішнього) самоконтролю;

· можливість побудови перевірок за гнучкими маршрутами;

· релевантність, конкордатність та ін. властивості аналізованої навчальної інформації.

Отже, моніторинг освітнього процесу у вищому навчальному закладі, результатом якого є рівень професійної підготовки майбутніх фахівців, являє собою складну багаторівнева сутність компонентів навчання (умови, процес, результат), що характеризуються системою параметрів, які визначають його результативність у контексті особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців, їх готовність до здійснення професійної діяльності з урахуванням сучасних вимог і особливостей професії.

Література

1. Гавлиевская Ю.Ю. Мониторинг и управление качеством образования [Электронный ресурс] / Ю.Ю. Гавлиевская. - Режим доступа : http://festival.1september.ru/articles/214560/.

2. Єрмакова С.С. Освітній моніторинг в контексті європейського виміру / С.С. Єрмакова // Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини: [зб. наук. праць]/ . [гол. ред.: М.Т. Мартинюк] - Умань: ПП Жовтий, 2011. - Ч. 2. - С.93-101.

3. Єрмакова С.С. Технологія реалізації моніторингового супроводу професійної підготовки майбутніх викладачів вищих технічних навчальних закладів / С.С. Єрмакова // Науковий вісник Чернівецького університету: [зб. наук. праць]. - Вип. 560. Педагогіка та психологія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. - 2011. - С.21-34.

4. Єрмакова С.С. Феменологія моніторингу професійної підготовки майбутніх викладачів вищих технічних навчальних закладів / С.С. Єрмакова // Вісник Прикарпатського університету: [зб. наук. праць]. - Серія: Педагогіка, 2011. - Вип.ХL. - Івано-Франківськ, 2011. - Частина 3. - 2011. - С.76-80.

5. Концепція створення та функціонування Національної системи моніторингу якості освіти України / [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://nauch.com.ua/geografiya/36578/index.html.

6. Мониторинг и статистика в образовании: Учебно-методический комплект материалов для подготовки тьюторов / С.А. Иванов, С.А. Писарева, Е.В Пискунова, О.Э. Крутова. - М.: АПК и ППРО, 2007.- 428 с.

7. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи/ за заг. ред. О.І. Локшиної - К.: К.І.С, 2004. - 128 с.

8. http://www.profile-edu.ru/monitoring-v-obrazovanii-vidy-monitoringa-page-5.html.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.