Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Інститут педагогіки, психології і мистецтв

Кафедра педагогіки

Курсова робота

з педагогіки

на тему : «Педагогічні умови створення ситуації успіху»

Студентки ІV курсу групи 4 БА

Напряму підготовки «Філологія* Англійська мова і література»

Голюк А.П.

Керівник: канд. пед. наук, ст. викл. Губіна С.І.

Вінниця 2017

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні засади педагогічної технології «створення ситуації успіху»
• 1.1 Технологія «Створення ситуації успіху»
• 1.2 Педагогічні умови «створення ситуації успіху»
• Висновки до першого розділу
• Розділ 2. Методика «створення ситуації успіху» на уроках англійської мови
• 2.1. Використання на уроці англійської мови педагогічної технології: «Ситуація успіху»
• 2.2 Методи та прийоми педагогічної технології
• Висновки до другого розділу
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження. Демократичне суспільство не тільки дозволяє освіті реалізувати свій гуманістичний потенціал, але й створює умови для його збагачення, висуваючи на перший план його розвиваючу, «людиноутворюючу» функцію. Така спрямованість освіти виявляється в відкритості самої освітньої структури відносно інших суспільних інститутів, у взаємодії учасників навчально-виховного процесу, свободи висловлювання та реалізації різноманітних точок зору, визнання прогресивними і провідними цілей особистісного розвитку дитини, створення ситуації успіху для тих, хто навчається.

Провідною формою організації навчальної діяльності в школі є урок. Але як би не змінювалася тема, мета, завдання, зміст, «незмінними залишаються наші турботи про створення найсприятливіших умов для навчання, розвитку й виховання кожної дитини», створення атмосфери психологічного комфорту. Це збагачує емоційне життя учнів, створює піднесений настрій.

Зумовлена потребою створення ситуацій успіху в процесі вивчення дисциплін, враховуючи необхідність оптимізації навчально-виховного процесу, мета якого є виховання соціально адекватної сучасної людини, здатної до існування та креативного розвитку за умов сьогодення. Під час формування нової суспільної організації, активізації кризових явищ майже в усіх сферах соціально-культурного та економічного життя, що негативно впливають на психічний та фізичний стан особистості, виникає нагальна потреба сприяти формуванню впевненості в своїх силах, усвідомленню необхідності позитивного ставлення до оточення, створенню бажання оволодівати новими знаннями з метою самореалізації учнів, що неможливе без переживання почуття успіху, в процесі навчання.

Об'єкт дослідження - створення ситуації успіху на уроках іноземної мови.

Предмет дослідження - педагогічні умови створення ситуації успіху.

Мета дослідження - визначити та обґрунтувати педагогічні умови створення ситуації успіху на уроках англійської мови в 5 класі.

Відповідно до цього визначено наступні завдання:

- дослідити педагогічну технологію «створення ситуації успіху»;

- здійснити теоретичний аналіз проблеми створення ситуації успіху у загальній та спеціальній педагогічній літературі;

- обґрунтувати та дослідити педагогічні умови у навчально-виховній діяльності учнів молодших класів на уроках іноземної мови як основу створення ситуації успіху;

- розробити методику проведення даної технології на уроках англійської мови в 5 класі.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичні засади педагогічної технології «створення ситуації успіху»

1.1 Технологія «Створення ситуації успіху»

Якщо дитину позбавити радості, віри в себе, то важко сподіватися на його світле майбутнє. «Педагогіка - це наука про творчість виховання»,- писав С. Соловейчик [22, c. 147].

Під час формування нової суспільної організації, активізації кризових явищ майже в усіх сферах соціально-культурного та економічного життя, що негативно впливають на психічний та фізичний стан особистості, виникає нагальна потреба сприяти формуванню впевненості в своїх силах, усвідомленню необхідності позитивного ставлення до оточення, створенню бажання оволодівати новими знаннями з метою самореалізації учнів, що неможливе без переживання почуття успіху, в процесі навчання.

Вивчаючи проблему успіху, вчені пов'язували її з діяльністю учнів (Б.Ананьєв, І.Бех, Л.Божович, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн), з їх інтелектуальною активністю і самостійністю (І.Зязюн, Г.Щукіна), з мотивами діяльності (Д.Аткінсон, Є.Ільїн, Х.Хекхаузен), з ефективністю навчання, виховання та з проблемою запобігання неуспішності (Ю.Бабанський, У.Глассер, Л.Ткачук, В.Цетлін), з емоціями, що супроводжують успіх (К.Ізард, В.Франкл, Б.Ейплард).

Досвід педагогів дозволив створити своєрідний банк ситуацій успішного навчання і виховання: ситуація авансування довірою (А.Макаренко), невимушеного примусу (А.Глущенко), емоційного зараження (А.Лутошкін), творчості (І.Волков, В.Караковський), ситуацій успіху (А.Бєлкін, Л.Ткачук, Н.Щуркова).

Аналіз тематичної літератури свідчить про протиріччя між необхідністю розвитку потреби у досягненні успіху, що дозволить учням бути більш успішними та ефективними як у здійснюваних сьогодні, так і в подальших видах соціально важливої діяльності, і відсутністю достатнього наукового обґрунтування психолого-педагогічних умов, що забезпечують розвиток в учнях зазначеної потреби в процесі навчальної діяльності.

Ситуація успіху - це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища [22, c.147].

Навіть інколи, переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати незгладимих емоційних вражень, різко змінити в позитивний бік стиль свого життя. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для подальшого руху дитини вгору, щаблями розвитку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість особистості, сприяє перетворенню та реалізації духовних сил.

Побачити в дитині особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно буває важко не лише молодому вчителю, а й молодим батькам. Дитині необхідно створити психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому завдання заходів цієї педагогічної технології, вміння застосовувати їх у житті важливі як для вчителів, так і для батьків.

Головна мета діяльності вчителя - створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

Основними категоріями педагогіки успіху є поняття «успіх», «життєва успішність», «ситуація успіху», «досягення успіху».

«З педагогічної точки зору ситуація успіху - це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя, сім'ї» - зазначає науковець О. М. Пєхота [22, c. 149].

Ситуація успіху - поєднання умов, які забезпечують успіх як результат цієї ситуації. Ситуація успіху - це те, що може організувати вчитель для успішного навчання учня і досягнення ним радості [26, c. 97].

Стан неадекватного оптимізму - значна переоцінка своїх сил, можливостей. Може виникнути після низки успіхів, що дістали суспільне визнання.

Стан тривожного очікування - такий стан дитини, при якому вона перебуває в постійному пресі очікування події, невідомої за результатом. Він виникає не миттєво, а формується поступово, підсвідомо, в результаті постійного нашарування будь-яких невдач, конфліктів, попередити або швидко ліквідувати не вдається.

Успіх - це удача в діяльності, досягнення бажаних результатів, суспільне визнання особистості[26, c.98].

Як стверджує В.О. Сухомлинський, методи, що використовуються в навчальній діяльності, повинні викликати інтерес до пізнання оточуючого світу, а навчальний заклад має стати школою радості - радості пізнання, радості творчості, радості спілкування [29, с.23]. В. О. Сухомлинський зауважив, що моральні сили для подолання своїх слабких сторін (у тому числі й неуспішності з того чи іншого предмета) дитина дістає у своїх успіхах. Тому головний сенс діяльності вчителя - створити для кожного учня ситуацію успіху.

А. С. Макаренко свого часу висунув ідею «завтрашньої радості», в якій втілювались перспективи розвитку колективу й особистості. Великий інтерес має виховна система «Школа життя», створена Ш. А. Амонашвілі. Її автор розробив і втілив у експериментальній школі гуманно-особистісну технологію, одним з елементів якої було створення ситуацій успіху.

Відомий вітчизняний педагог і психолог П. П. Блонський вбачав завдання вчителя в тому, щоб не стільки освічувати та виховувати, скільки розвивати здатності до самоосвіти і самовиховання. «Ми повинні..., - писав він, - виховувати людину, здатну створювати власне життя, здатну до самовизначення. Виховуватися - означає самовизначатися, і виховання майбутнього творця нового людського життя є лише раціональною організацією його самовиховання». Отже, правильне виховання є не чим іншим, як умілим внутрішнім стимулюванням активності особистості, що зростає, у процесі роботи над собою, є спонуканням її до власного розвитку і вдосконалення [26, c. 99].

З педагогічної точки зору успіх - це досягнення значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому [26, с.99]. У педагогічному значенні успіх може бути результатом продуманої, підготовленої тактики викладача, родини. Очікування успіху полягає у прагненні учня заслужити схвалення, прагнення укріпити своє Я, свою позицію, переконання й цінності.

Адже під словом «ситуація успіху» йдеться про поєднання певних умов, які забезпечують успіх, а сам успіх є результатом цієї ситуації. Очевидно, що в навчально - виховному процесі ситуацію успіху звичайно організує вчитель, а успіх стає наслідком цієї ситуації, коли учень відчуває радість як власну справу, тому важливим завданням викладача є надання кожному школяру і можливості пережити радість досягнення успіху [26, c 101].

Отже, ситуація успіху дозволяє організувати успішну педагогічну взаємодію, яка ґрунтується на взаємоповазі людей, оптимістичній вірі в необмежені можливості кожної особистості, ви- явленні готовності сприяти її самореалізації [31, c. 36].

В основі педагогічної технології «Створення ситуації успіху» лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання.

Ситуація успіху - це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.

Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Кожному педагогу слід звернути увагу на цей постулат. Об'єктивна успішність діяльності дитини - це успіх зовнішній, тому що якість результату оцінюється свідками дійства. Усвідомлення ситуації успіху самим же учнем, розуміння її значимості виникає у суб'єкта після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.

Слід зазначити, що навіть інколи переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати незгладимих емоційних вражень, різко змінити в позитивний бік стиль свого життя. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для дальшого руху дитини вгору щаблями розвитку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії. Успіх, якщо його переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізації духовних сил.

Побачити в дитині особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно буває важко не лише молодому вчителю, а й молодим батькам. Дитині необхідно створити психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому знання заходів цієї педагогічної технології, вміння застосовувати їх у житті важливі як для вчителів, так і для батьків.

Детальним вивченням успіху у навчально-виховній діяльності займався А. Бєлкін, який розробив технологію «Створення ситуації успіху». Вчений розглядає ситуацію успіху як «цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому». А. Бєлкін виділяє декілька груп дітей на основі їхнього ставлення до навчання, відповідності отриманого результату витраченим зусиллям та характеру очікування: «Надійні», «Впевнені», «Невпевнені» та «Зневірені». Відповідно до особливостей кожної групи розроблені прийоми створення ситуації успіху для учнів.

Категорія учнів «Надійні» - це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до своїх обов'язків, активні в громадській роботі. Ці діти привчені до самостійності, впевнені в собі. Рівень їх домагань адекватний їх можливостям. У класі такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини в сім'ї, зазвичай, добрі. Основа їх надійності - в постійному відчутті радості, яка відбулася. Та хоча радість їх в чомусь буденна, проте постійна та глибока. У роботі з учнями категорії «Надійні» спеціальної методики не потрібно [1, c. 34].

Категорія учнів «Впевнені» - здібності таких учнів можуть бути і вищими, ніж у «надійних», але система їх роботи не настільки відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюють-ся розслабленням; при сумлінному ставленні до своїх обов'язків у таких учнів бувають пері-оди спаду. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на невдачі. В класі викликають симпатію і в однокласників, і у вчителів. Однак недоліками таких учнів, крім можливих збоїв у роботі, є швидке звикання до успіхів, переростання впевненості в самовпевненість. Ростуть такі діти в дружніх, дбайливих сім'ях [1, c. 39].

Учні третьої категорії - «Невпевнені» - цілком успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов'язані, зазвичай, з навчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи. Головна їх розпізнавальна риса - невпевненість в своїх силах. Причини цього можуть бути різноманітні: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна психологічна атмосфера в сім'ї, епізодичні невдачі тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на не-справедливість учителів, на необ'єктивність оцінювання. Вибір прийомів роботи вчителя з учнем категорії «Невпевнені» залежить і від особистості учня, і від складених взаємин з учителем, і від конкретної ситуації.

Категорія учнів «Зневірені» - це переважно діти, які мають непогану підготовку, здібності, успіхи в навчанні. Однак після відчутої колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю можуть бути різноманітними: серія невдач, безтактність педагога, позиція сім'ї, в якій спочатку дитина займала місце загального улюбленця, а потім потрапила в ситуацію «попелюшки». Педагогам, які працюють з категорією дітей «Зневірені», слід знати, що чим менше у дитини надії на успіх, тим скоріше вона замикається в собі і виставляє щодалі більш глибокий захист «Здійснена радість» [1, c. 39].

Головний сенс діяльності вчителя полягає в тому, щоб створити кожному вихованцю ситуацію успіху. Тут важливо розділити поняття «успіх» і «ситуація успіху». Ситуація - це поєднання умов, які забезпечують успіх, а сам успіх - результат подібної ситуації. Ситуація це те, що спроможний організувати вчитель: переживання ж радості, успіху щось більш суб'єктивне, зумовлене значною мірою погляду з боку. Завдання вчителя в тому й полягає, щоб дати кожному зі своїх вихованців можливість пережити радість досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе.

«Несподівана радість - це почуття задоволення від того, що результати діяльності учня перевершили його очікування. З педагогічної точки зору, як вважає А. Бєлкін, несподівана радість - це результат продуманої, підготовленої діяльності вчителя. Вчитель повинен усвідомлювати свою причетність до успіху, осмислювати творчий початок у своїй діяльності, повинен бути переконаний у правильності застосовуваних методів» [1, c. 41].

Ситуація неуспіху - це суб'єктивно-емоційні переживання, незадоволення собою у ході діяльності чи на стадії її завершення [10, c. 7]. Педагогічне призначення ситуації неуспіху як і ситуації успіху полягає у створенні умов для індивідуального розвитку дитини. Звичайно, педагог виконує функцію емоційного фону в дитячому колективі, коли створює атмосферу довіри, поваги, тепла, тим самим зменшуючи стресові ситуації. Якщо навчальний процес веде педагог-гуманіст, то він дасть дитині можливість відчути радість власного досягнення, усвідомити свої сили, повірити в них. А. С. Бєлкін зазначив, що «радість виникає від усвідомлення досягнутого. Головний зміст діяльності педагога полягає саме в тому, щоб створити для кожного вихованця сукупність умов, за яких успіх буде забезпечено.

Уміння педагога моделювати та створювати унікальні умови, ситуації, середовище любові, прийняття, розуміння. Довіри, успіху - це його майстерність. Радість сама собою не виникає, її джерело - успіх.

педагогіка успіх учень англійський

1.2 Педагогічні умови «створення ситуації успіху»

Головна мета діяльності вчителя - створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

Завдання педагога - допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям. У житті відбувається постійне чергування успіхів та невдач. Однак існує й певний баланс між ними, який при активній пошуковій поведінці учня повинен бути зрушений в напрямку успіху. Увесь попередній досвід подолання труднощів, раніше сформовані та виправдані очікування радості ніби вступають у протиборство з оцінкою нової ситуації. Учень уже намагається її подолати, переломити. Технологія «Створення ситуації успіху» виробляє найціннішу людську якість - стійкість у боротьбі з труднощами. А невдачі, які сталися, його не зломлять, не зупинять.

Організація ситуації успіху розв'язує багато проблем щодо агресивності дитини, неслухняності як постійної риси характеру, ізольованості в групі, лінощів тощо. Коли вчитель має справу в педагогічній діяльності з такими учнями, починати треба з ситуації успіху: дати учню можливість пережити успіх, а потім здивуватися разом з ним психологічній силі успішної діяльності в перетворенні особистості.

Успішний результат, пережитий дитиною як індивідуальне досягнення, окриляє її, вселяє в неї впевненість у себе, у свої можливості; натхненний успіхом учень береться за виконання більш складної справи, діє впевненіше, проявляє ініціативу, творчість і винахідливість, удосконалюється в навчальному й особистісному плані.

«Успіх» і «досягнення» є ключовими словами в цьому визначенні.

Успіх - це насамперед переживання почуття радості від досягнутого, тобто, успіх тут виступає як особливий емоційний стан, породжений досягненням бажаної мети [13, c. 2].

Досягнення - це характеристика успіху, прийнята й визнана як самою дитиною, так і значущими для нього суб'єктами, і це завжди конкретний результат, визнання якого може бути як зовнішнім - суспільним, так і внутрішнім - індивідуальним [13, c. 2].

Ситуацію успіху, створювану вчителем у навчально-виховній діяльності, можна представити у вигляді досить простого послідовного ланцюга, ланками якого є: установка на діяльність (емоційна підготовка учня до рішення навчального завдання); змістовне, технологічне й ресурсне забезпечення діяльності, операції (створення умов для успішного рішення); порівняння отриманих результатів із пропонованими (усвідомлене відношення до результату своєї навчальної праці).

Ситуaцію успіху, oб'єктивнo стимулюючу пізнавальну діяльність, ствoрюють зaвдяки: використaнню цікавої інфoрмації в змісті дослiджуванoго й дoдаткового мaтеріалу; включенню дoдаткових відомостей про знaменитих людей; ствoренню прoблемних ситуацій, які неминуче представлять щось знайоме з нового боку, часом несподіваного.

Без відчуття успіху у дитини пропадає інтерес до навчальних занять, але досягнення успіху в навчальній діяльності учня утруднено рядом обставин, серед яких можна назвати недолік знань і вмінь, психічні й фізіологічні особливості розвитку, слабка саморегуляція й інші. Тому педагогічно виправдане створення для учня ситуації успіху, яка є суб'єктивним переживанням задоволення від процесу й результату самостійно виконаної діяльності. Технологічно ця допомога забезпечується рядом операцій, які здійснюються в психологічній атмосфері радості й схвалення, створюваної вербальними (мовними) і невербальними (міміко-пластичними) засобами [12, c. 2]. Підбадьорливі слова й м'які інтонації, мелодійність мовлення й коректність звертань, так само як відкрита поза й доброзичлива міміка, створюють у єднанні сприятливий психологічний фон, що допомагає учню впоратися з поставленим перед ним завданням. Тому вчитель повинен володіти професійними і особистісними якостями, тому що моральні аспекти спілкування педагога з школярами мають колосальну значущість не лише у виховній роботі, але й в освоєнні навчальних предметів. Тобто успішне проведення занять у першу чергу залежить від вчителя.

Вчителю слід взяти до уваги і таке явище, як страх успіху, страх помітності. Деяким учням значно комфортніше перебувати на другорядних ролях, не привертаючи уваги до власної особистості. Становище (соціальна роль) посередності не вимагає докладання зусиль для інтелектуального зростання, для відповідності більш жорстким вимогам колективу. Від учня, який досяг навіть спорадичного успіху, очікують переходу на вищу сходинку, на повторення або перевершення власного досягнення. Якщо особистість не впевнена у власних силах, не готова до інтелектуального зльоту, їй простіше взагалі відмовитись від спроб, ніж взяти на себе відповідальність за власну перемогу. Такі учні потребують особливої підтримки вчителя, який зміг би стимулювати розвиток, а іноді й формування амбіцій, підтримав би в хвилину поразки.

Вчитель знає, що перш ніж запропонувати школяру виконати яке-небудь завдання, йому треба спочатку «зняти страх» перед майбутньою діяльністю, щоб учневі вдалося перебороти невпевненість у власних силах, боязкість і острах самої справи через оцінку оточуючих. Такий запобіжний захід знімає з дитини затиск, вона стає більш розкутою і впевненою, сміліше реалізує свої потенційні можливості [12, c.2].

З метою посилення педагогічного впливу операція «зняття страху» доповнюється операцією «авансування» успішного результату. Реалізуючи дану операцію, вчителю необхідно виразити свою тверду впевненість у тому, що його учень обов'язково впорається з поставленим завданням, переборе труднощі, з якими він зіштовхнеться на шляху просування до мети. Така позиція вчителя вселяє впевненість особистості в саму себе, свої сили й можливості.

Разом із цим не виключено, що реалізація подібних операцій може вплинути на формування надмірно завищеної самооцінки, і тоді учень, не замислюючись про наслідки, самовпевнено буде братися за будь-яку, навіть надзвичайну складну роботу, результати якої для нього зненацька можуть виявитися жалюгідними й будуть переживатися з більшою напруженістю. Уникнути такої ситуації дозволяє реалізація наступної операції, пов'язаної зі схованим інструктуванням дитини в засобах і формах здійснення діяльності. Але необхідно пам'ятати, що відкрита інструкція не дає розвиваючого ефекту, тому що дитина стає в цьому випадку свого роду засобом виконання педагогічного задуму, а отже, не переживає ситуації успіху. Схована допомога реалізується шляхом натяку, вказівки, побажання.

Велику знaчущість в стимулювaнні aктивності учня мaє операція «внeсeння мотиву». Якщо учню разом з метою діяльнoсті й oписoм того ідеальнoгo результaту, що пoвинен вийти в підсумку, пoяснюється, заради чого, заради кого вiдбувається ця дiяльність, то його увага змiщається з мети на мотив і, викoнуючи зaвдaння або прохання, він думає про людей, яким необхідна йoго дoпомога.

«Вчитель-предметник повинен пам'ятати, що для початкової стадії роботи необхідно підібрати нескладне і цікаве завдання, виконуючи яке школяр зміг би усвідомити, що в його силах самостійно завершити роботу, піднятись на вищий інтелектуальний щабель. - зазначає дослідник В. Ф. Калошин - Але слід взяти до уваги, що успіх, для досягнення якого не були витрачені певні зусилля, не зможе дієво вплинути на розвиток особистості, швидко відійде на другий план. Такий «легкий» успіх нерідко призводить до самозаспокоєння, до формування завищеної самооцінки. Вчені акцентують нашу увагу на необхідності урахування докладених учнем зусиль для досягнення певної мети. Заохочення слід застосовувати прямо пропорційно тому, скільки часу та інтелектуальних витрат знадобилось для виконання поставлених завдань, що зможе запобігти формальному використанню заохочення. Учень повинен усвідомити, що без самовиховання, без докладання зусиль успіх стане спорадичним явищем, яке не буде мати суттєвого впливу на особистість, не сформує бажання перемогти. Науковці та вчителі-практики вважають, що успіх особливо необхідний дітям із заниженою самооцінкою як засіб для її корекції» [13, c. 3].

Заключна оцінка також має велику значущість для відчуття учня свого успіху. Змістовно вона повинна належати не до результату в цілому (хоча оцінка теж висловлюється), а до якихось окремих деталей отриманого результату, своїм емоційним переживанням у зв'язку з побаченим.

Ситуація успіху «переростає» із прийому до педагогічної умови навчальної діяльності, якщо відбувається зміна позиції учня: з об'єкта він перетворюється в суб'єкт навчальної діяльності.

«Ситуація успіху надає таку можливість. - вважає дослідник В. Ф. Калошин - На початковому етапі організації ситуації успіху учня перебуває в ролі об'єкта. Потім, приймаючи (або не приймаючи) запропоновані умови, він активно включається в те що відбувається, впливає на хід реалізації ситуації успіху, тобто встановлення суб'єктом обставин. Випробувавши радість від заслуженого успіху, школяр бажає його повторити, затвердити. Він починає самостійно шукати шляхи для його повторення: це надає впевненості у власних силах, позитивно впливає на взаємини з оточуючими» [13, c. 3].

Висновки до першого розділу

Таким чином, з педагогічної точки зору ситуація успіху - це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя, сім'ї [1, с.31].

Ситуація успіху - поєднання умов, які забезпечують успіх як результат цієї ситуації. Ситуація успіху - це те, що може організувати вчитель для успішного навчання учня і досягнення ним радості.

Успіх - це удача в діяльності, досягнення якихось результатів, суспільне визнання особистості. Залежно від того, ким і як підготовлений, як підтримуваний, чим вмотивований, він може бути очікуваним та неочікуваним, короткочасним та тривалим, періодичним та частим, направленим на подальше життя дитини, миттєвим та стійким, підготовленим та непідготовленим.

Ситуація успіху має характер штучно створеної, бо педагог на деякий час посилює оцінний акцент на позитивних якостях праці учня, при цьому зовсім не зважає на наявні недоліки. Педагог розуміє тимчасовість створюваної ситуації, яка надалі коригується шляхом поступового (коли дитина повірить в свої сили) вказування на недоліки та їх спільного, а потім і самостійного виправлення. Таким чином, штучність створеної ситуації повністю зникає.

Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» включає створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортають роботу з різними категоріями учнів.

Розділ 2. Методика «створення ситуації успіху» на уроках англійської мови

2.1. Використання на уроці англійської мови педагогічної технології: «Ситуація успіху»

Головне завдання школи сьогодні - формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В. Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину» [29, c.101], щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, за якого працюватиметься швидше й результативніше. Для цього треба поєднувати комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність усіх, без винятку, учнів шляхом взаємовпливу вчитель - учень - учні - вчитель.

1. Застосування інноваційних технологій у навчанні англійської мови

Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій.

За останні десятиріччя роль та значення англійської мови значно зросла, оскільки англійська мова є засобом міжнародної комунікації. В зв'язку з цим перед учителем постає задача зробити його більш доступним і цікавим для кожного учня.

2. Спілкування на уроці

Невимушене спілкування повинно стати органічною частиною уроку іноземної мови.

Невимушене спілкування в класі необхідно постійно стимулювати.

Необхідно:

-мовне оточення,

- постійний моніторинг,

- ситуація успіху

Пoтенцiал невимушенoгo спілкувaння - вeликий i нe oбмежується вивченням oдиниць клaсного вжитку.Учнi повиннi вміти вирішувати реальні комунікативні задачі.Вирішення комунікативних задач повинно відповідати вимогам, як це прийнято в англомовному культурному оточенні.

Ситуaції невимушенoгo спілкування, які виникaють нa урoці:

-Привітaти учнiв

( Hello, everyone! Hi there!)

- відрекoмендувaтися

( Let me introduce myself!)

- Рoзпoвiсти цікаву істoрію, якa прийшлa рaптовo нa думку

(I've just remembered a story…)

- Пoрaдити учню звeрнутися дo слoвника

(You'd better look it up in the dictionary.)

- Oб'єднaти учнів у групи

( Split into two groups, please.)

- Пoпрoсити підняти ручку, щo впала

( Could you possibly pick up that pen for me?)

- Пoпрoсити зaкрити вікно/двері

( Will you close the door, please?)

- Пoцікaвитись який нaстрiй у учнiв

(How are things?)

- Пoпрoсити вийти дo дoшки

(Will you come out to the display, please.)

- Пoпрoсити принeсти крeйду

(Go and get some chalk, please.)

- Зaкликaти клaс дo пoрядку

( Silence! May I have your attention, please.)

- Пoпрoсити зібрaти зошити

( Collect your works, please.)

- Посварити за невиконане завдання

( How disappointing!)

- Пoхвaлити учня зa гaрну вiдпoвідь

( How clever of you!)

3. Оцiнкa діяльнoсті учнів.

Зробити спілкування більш реальним допомагають вигуки.

Учитель пoвинeн вислoвлювaти свoї емoції як цe прийнятo в крaїні, мoву якoї виклaдaє:

Wow! ( кла-а-ас!),

Oops ! ( ой! Не вийшло!),

Yuppie ! ( ура!),

Yuk! (фу!).

Ouch ! (ой! Боляче!)

4. Ситуацiя успiху - дуже вaжливий фaктор стимулювaння спілкувaння на урoці.

Учитель не має права на поганий настрій, головний біль і підвищений тиск. Урок - це час мобілізації всіх життєвих сил.

Які форми стимулювання можна застосовувати у роботі?

Стимули першого порядку «як заохотити учнів до діяльності»

· Оцінка

· Емоційна мова учителя

· Усна похвала (Молодець! Старанний!)

· Перспективи

· Організація колективної діяльності

· Різнорівневі завдання

· Ускладнення завдань (творчий рівень)

· Порівняння успіхів учня з його попередніми

· Аналіз учителем навчальних досягнень

· Позитивний приклад

Стимули другого порядку

· «Створення умов, при яких діти працюють з найбільшою ефективністю та найменшими затратами»:

· Цікава ситуація

· Дозоване домашнє завдання

· Пізнавальна гра

· Використання елементів змагання

· Концентрація уваги на проміжних успіхах учня

· Креативна хвилинка

· Оцінка досягнення учня на батьківських зборах

· Проблемно-пошукова ситуація

· Опора на життєву ситуацію

Стимули третього порядку «своєчасна оцінка діяльності учня»

· Контрольована довіра

· Завдання практичного характеру

· Гумористична хвилинка

· Запис подяки в щоденник

· Контрольно-навчальна дискусія

· Виставка найкращих робіт

· Рейтинг за результатами навчальної діяльності

· Відгук товариша на результат учня

З чого починається успіх? Успіх починається з того, що діти визнають право учителя вчити.

Психологічний клімат, організація діяльності учнів на уроці, розумне поєднання репродуктивних та творчих методів - важливі складові успіху на уроці.

Передчуття незвичності, здатності вчителя дивувати, привносити елемент романтичності - грають велику роль.

Незвичайний початок уроку.

Нетрадиційні форми уроку:

Урок - діалог, урок - вікторина (Додаток 1), урок - змагання (Додаток 2), уроки - консультації, уроки з груповими формами роботи, уроки - творчості, уроки - аукціони, уроки - конкурси, уроки - ігри.

Пам'ятка для вчителя.

Дії вчителя, що забезпечують ситуацію успіху.

1. Не загострювати увагу на негативному: частіше посміхатися, використовувати елементи гумору при спілкуванні.

2. Проявляти інтерес і великодушність до своїх учнів.

3. Не давати дітям прізвиська, не вішати на них ярлики.

4. Не порівнювати дитину з іншими, відзначати «персональну винятковість».

5. Аргументувати необхідність своїх дій.

6. Оцінювати дії учня з акцентом на деталі.

7. Не говорити багато за дітей, викликати їх на діалог, дозволяти виражати їм свою думку.

8. Не висловлювати невдоволення учнем при всьому класі, не застосовувати загрози.

9. Пам'ятати, що як педагог, формувати особистість учня, його самооцінку й частково несете відповідальність за його подальшу долю.

Отже, вчитель є саме тією особою, яка створює такі педагогічні умови, завдяки яким дитина почуває себе здатною досягнути успіху. Саме від нього залежить продуктивність та результативність навчання. Тому, завжди слід пам'ятати, що урок - це час мобілізації всіх життєвих сил вчителя і дотримуватись поданих вище порад.

2.2 Методи та прийоми педагогічної технології

У попередньому розділі була розглянута педагогічна технологія «Ситуація успіху», проте її застосування на практиці є неможливим без знання методів та прийомів, які використовуються для її створення.

Навчання за технологією передбачає три етапи:

Перший - «Діагностика інтелектуального фонду колективу». Його мета - виявлення школяра з групи невпевнених (недостатній рівень інтелектуального розвитку, трохи лінивий до навчання, але доброзичливий і покладистий).

Другий - «Вибір інтелектуального спонсора». Мета - виявлення школяра, який із задоволенням буде ділитися своїми знаннями з іншими (високий рівень інтелектуального розвитку, упевнений у своїх силах, активний і відповідальний).

Третій - «Фіксація результату і його оцінювання». Мета - створити умови для самовираження та самоствердження учнів, заохотити до такого виду діяльності інших. Прогнозовані результати: створення сприятливих психолого-педагогічних умов для саморозвитку та самореалізації особистості школяра.

Надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія здійснюється, тому що успіх гарантований лише для тих, хто прикладає до його здійснення власні зусилля. Шляхи створення ситуації успіху різні, вони залежать від груп школярів, з якими працює вчитель. Допоможуть вести роботу у цьому напрямку, наблизити успіх до кожної дитини наступні прийоми:

Опишемо деякі прийоми педагогічної технології детальніше.

«Здійснена радість».

Прийом «Невтручання» - максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми. Краще залишити їх на деякий час у спокої і дати можливість самим розібратися в собі та ситуації, що склалася [16, c.38].

«Холодний душ» - учителю не слід поспішати з поліпшенням оцінок, він не тільки не «поливає бальзамом» зачеплене самолюбство, але й трохи «підсипає солі» (за А.С. Макаренком).

«Анонсування» - спершу треба обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події. «Невпевненим» така попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть упевненість у своїх власних силах.

«Гидке каченя» - прийом для «зневірених» учнів. Важливо вчасно побачити їхні позитивні якості, створити всі можливі умови для тих, кому так необхідно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.

Сенс прийому «Емоційне заохочення» у тому, щоб уселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти учню, що серце, душа вчителя розкриті для нього [16, c. 38].

«Сходинки до успіху» - крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками знань.

«Емоційне блокування» - це обмеження розгортання образи, розчарування, утрати віри у власні сили. Треба допомогти учневі пересилити свою невдачу, знайти її причину, переорієнтувати його з песимістичної оцінки подій на оптимістичну [24, c. 37].

«Стабілізація» - створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність учня не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалась.

«Даю шанс» - спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувану для самої себе розкрити власні можливості, здібності[24, c.37].

Прийом «Сповідь» - щире звернення до найкращих дитячих почуттів, розкриття перед учнем стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування вчителем відповідної реакції учня.

Прийом «Стеж за нами» використовується для дітей з інтелектуальною занехаяністю, з лінощами думки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість учню відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил.

«Емоційний сплеск» - це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання.

Прийом «Обмін ролями» дає учням можливість проявити себе, наприклад, у ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.

«Створення ситуації змагань» - завдання педагога - виявлення гідного «суперника» й утримання ситуації інтелектуально-творчого змагання під педагогічним контролем [24, c.38].

«Вибір адекватних стимулів» - стимул для роботи повинен бути привабливим для учнів, а при втраті своєї актуальності змінюватись.

«Допомога друга» - це вчасна допомога як з боку викладача, так і з боку учнів, що підтримує прагнення дитини стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі.

Сутність прийому «Еврика» є прагнення вчителя активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.

Прийом «Навмисна помилка» активізує увагу учнів. Його рекомендується використовувати при перевірці знань.

Шляхи створення «ситуації успіху» різні, вони залежать від груп школярів, з якими працює вчитель.

Створення ситуації успіху має певний алгоритм [24, c. 38]:

1. Зняття страху. Допомогає перебороти невпевненість у власних силах.

(«Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем»).

2. Авансування успішного результату. Допомогає вчителю висловити тверду переконаніність у тому, що його учень обов'язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.

( «У тебе обов'язково вийде», «Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті»).

3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. («Можливо краще почати з...», «Виконуючи роботу не забудьте про...»).

4. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. («Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись...»).

5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється або здійснюватиметься. («Тільки ти міг би...», «Тільки тобі і можу доручити...»)

6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. («Ми дуже хочемо розпочати роботу...», «Так хочеться поскоріше побачити...»).

7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якої її окремої деталі. («Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...», «Найбільше тобі вдалося...»).

Вимоги до особистості й діяльності педагога.

Для створення ситуації успіху важлива емоційна культура вчителя, його психологічна компетентність, вербальна інструментовка, наприклад, такі висловлювання педагога:

- Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде...

- Саме ти й міг би зробити таку справу...

- Це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде - нічого страшного...

- Починай же! Я впевнений, ти це добре зробиш...

- Ось ця деталь вийшла в тебе дуже гарно!

І головне, що треба вчителю, який приступає до роботи за педагогічною технологією «Створення ситуації успіху», - створити оптимістичну установку дитини, забути на деякий час про її недоліки, побачити тільки перспективні лінії її розвитку. Безперечно, ця методика заслуговує на серйозну увагу з боку вчителів сучасної школи.

Висновки до другого розділу

Отже, формування творчої особистості, котра розвивається в гармонії з собою та навколишнім світом, котра є творчою та активною - є завданням сучасної школи. Вчитель ХХІ століття зобов'язаний застосовувати інноваційні технології у вивченні іноземної мови, спілкуватися невимушено та стимулювати розвиток комунікативних здібностей учнів, і в той же час, використовувати завдання практичного характеру.

Ми вважаємо, що успіх починається з того, що діти визнають право вчителя вчити. Саме вдале поєднання творчих та репродуктивних методів та прийомів - є важливою складовою успіху на уроці. Щоб використовувати технологію «Ситуації успіху» вдало, необхідно дотримуватись трьох основних етапів: 1) Діагностики інтелектуального фонду колективу; 2) Вибору інтелектуального спонсору; 3) Фіксації результату та його оцінювання.

Шляхи створення ситуації успіху є різними і мають відповідати потребам та віковим здібностям учнів, тому в даному розділі було викладено низку прийомів та методів, які вчитель зможе використовувати на своїх уроках.

Висновки

Таким чином можна зробити наступні висновки:

В основі педагогічної технології «Створення ситуації успіху» лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тільки особистісно орієнтоване навчання дає можливість кожному учню реалізувати індивідуальні особливості, розвинути свою пошукову активність.

Педагогічними умовами створення ситуації успіху на уроці є наступні:

1. Перша обов'язкова умова - атмосфера доброзичливості в класі впродовж усього уроку. (Складові доброзичливості: усмішка, добрий погляд, увага одне до одного, інтерес до кожного, привітність, м'які жести.)

2. Друга умова- «авансування» дітей перед тим, як вони розпочнуть виконувати завдання. Авансувати успіх означає повідомити про позитивні результати до того, як їх буде отримано. Ця операція збільшує міру впевненості в собі дитини, підвищує її активність і свободу. (Прийом персональної винятковості; підставою є будь-яке достоїнство школяра, що відповідає пропонованому виду діяльності: фізична сила, чіткість мислення, оригінальність сприйняття, гарна пам'ять, кмітливість тощо.)

3. Ключовий момент- висока мотивація пропонованих дій: «В ім'я чого? Заради чого? Навіщо?» Мотив- найсильніший механізм.

4. Реальна допомога в просуванні до успіху- прихована інструкція діяльності, що надається суб'єкту для ініціювання розумового образу майбутньої діяльності та шляху її здійснення.

5. Нетривалий експресивний вплив- педагогічне навіювання, зібране в яскравий фокус («До справи! Розпочинаймо!»).

6. Педагогічна підтримка в процесі виконання роботи (короткі репліки або мімічні жести).

7. Оцінювання: оцінку не визначають загалом, не подають «згори», вона розставляє акценти на деталях виконаної роботи.

Існує чимало способів підтримати учня під час виконання завдань на уроці. Ця підтримка потрібна постійно. І це має бути чимось більшим, ніж кілька фраз, які весь час повторюються: «добре», «дуже добре» і»відмінно». Щирість, творчість і розмаїтість- сильне знаряддя в побудові самоповаги дитини.

Принцип навчання й виховання успіхом є одним із факторів розвитку особистості школяра. Цей принцип сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання, школи, праці, тобто сприяє ефективності навчання.

Педагог повинен піклуватися про те, щоб навчально-виховний процес, який він організовує, містив у собі ситуацію успіху. І це повинно стосуватися діяльності як індивідуальної, так і групової. Для вчителя важливо розуміти внутрішній світ дитини, поважати його переживання. Впливаючи на вихованця, вчитель може говорити дитині правду, хай і гірку. Проте як тільки учень відчує, що вчитель цікавиться його емоційним станом, прагне зрозуміти його і допомогти, то прийме зауваження педагога, довірить йому свою долю. І тоді на плечі вчителя ляже ще більша відповідальність за наслідки своїх педагогічних дій.

У педагогічній технології «Створення ситуації успіху» особливе значення приділяється вербальній інструментовці. Вона може мати такий вигляд: «Я гадаю, що зручніше за все було б зробити…», «Мені здається, тут у центрі уваги перебуває…». «Я знаю, що люди звичайно починають з…», «Досить виконати цю частину - і…». І головне, що треба вчителю, приступаючи до роботи за педагогічною технологією «Створення ситуації успіху», - це створити оптимістичну установку дитині, забути на деякий час про її «недоліки», побачити тільки перспективні лінії її розвитку

Формула успіху в кожного може дещо відрізнятися, але не доступна всім. Але наша задача навчити учнів вірити навіть тоді, коли вони самі в себе не вірять. Тому, основні напрямки роботи педагога - це: втілення моделі особистісно орієнтованого навчання; впровадження інноваційних педагогічних технологій; розвиток індивідуальних особливостей учнів; формування стійкого інтересу до знань, позитивних мотивів навчання; використання цікавої пізнавальної інформації.

Список використаної літератури

1. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как создать ее: книга [для учителя] / А.С. Белкин. - М.: Просвещение, 1991. - 176 с.

2. Бельмас Н. В. Використання педагогічної технології «створення ситуації успіху» у виховній роботі. (Драматургія англійською мовою) / Н. В. Бельмас, О. Г. Васильєва // Англійська мова та література. - 2011. - № 12. - С. 2-15.

3. Бондарчук Є. Інтерактивні технології - шлях до створення ситуації успіху у навчальній діяльності молодшого школяра (за науково-педагогічним проектом»Інтелект України») / Є. Бондарчук // Початкова школа. - 2017. - № 11. - С. 1-3.

4. Владимирова Л.П. Нові інформаційні технології в навчанні іноземним мовам. /Л. П. Електронний ресурс. Режим доступу http://virtlab.ioso.ru/method.htm#

5. Волошина В. Я. Аспекти «педагогіки успіху» у спадщині В.О. Сухомлинського / В.Я. Волошина // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2002. - Вип. 6, Ч. 1. - С. 37-40.

6. Денисенко Т. В. Система стимулювання освітньої діяльності / Т. В. Денисенко // Управління школою. - 2010. - Січень (№ 3). - С. 10-15.

7. Докучина Т. О. Мотивація навчання як запорука стимулювання учнів до

8. досягнення успіху / Т. О. Докучина // Педагогічна освіта : теорія і практика : зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський : ПП Зволейко Д. Г., 2011. - Вип. 8. - С. 32-37.

9. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; гол. ред. В. Г. Кремень. - К.:ЮрінкомІнтер, 2008. - 1040 с.

10. Єфімова І. Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» та інтерактивні методи перевірки знань / І. Єфімова // Зарубіжна література . - 2009. - № 20. - С. 613.

11. Зайченко І. В. Педагогіка:навч. посіб. для студ. вищихпед. навч. закладів / І. В. Зайченко. - Чернігів, 2003. - 528 с.

12. Калошин В. Ф. Стратегії і тактики досягнення успіху в навчальному процесі / В. Ф. Калошин // Основи здоров'я. - 2012. - № 3. - С. 2-7.

13. Калошин В. Ф. Як створювати ситуацію успіху в навчанні? / В. Ф. Калошин, Д. В. Гоменюк // Виховна робота в школі. - 2012. - № 3. - С. 2-8

14. Кійло О. Школа успіху : [досвід] / О. Кійло // Директор школи. - 2014. - Вересень (№ 17). - С. 27-56.

15. Коваленко Т. В. Створення ситуації успіху на уроках російської мови та зарубіжної літератури / Т. В. Коваленко // Зарубіжна література в школі. - 2015. - № 23/24. - С. 1-8 (Дод.).

16. Коляда Т. Виховання успіхом / Т. Коляда // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2015. - № 2. - С. 38-39

17. Коротаева Е.В. Ситуация успеха: психолого-педагогические механизмы и этапы организации / Е.В. Коротаева // Директор школы. - 2001. - №3. - С. 38-44.

18. Лисак Н. Створення ситуації успіху / Н. Лисак // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2012. - № 11. - С. 38-40

19. Матюніна І. Ситуація успіху. Створення ключових компетентностей у молодших школярів / І. Матюніна, О. Максименко // Початкова освіта. - 2017. - Червень (№ 12). - С. 4-10

20. Молчанець А. С. Управління впровадженням системних інновацій / А. С. Молчанець // Завучу. Усе для роботи. - 2014. - № 17/18. - С. 2-11.

21. Омельчук В. Школа розвитку творчої особистості / В. Омельчук // Директор школи. - 2015. - Квітень (№ 7-8). - С. 21-38

22. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / ред. О. М. Пєхота ; . - Київ : А.С.К., 2002. - 255 с.

23. Пастир Ю. І. Підготовка майбутноьго вчителя до соціалізації молодших школярів: автореф. дис. ... канд. пед. наук : [спец.] 13.00.04 «Теорія і методика проф. освіти» / Ю. І. Пастир; Черкаський нац. ун- т імені Богдана Хмельницького, [Ізмаїльський держ. гуманітарний ун- т]. - Черкаси, 2010. - 20 с

24. Подзерка Н. В. Моделювання ситуації успіху на уроках англійської мови / Н. В. Подзерка // Англійська мова та література. - 2010. - № 35. - С. 37-39.

25. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: Монографія / За ред. О. А. Дубасенюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - 564 с.

...