Підготовка фахівців початкової освіти для Нової школи у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка фахівців початкової освіти для Нової школи у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії

Постановка проблеми в загальному вигляді.

Освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її умов до соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове співтовариство [2].

Сьогодні широко обговорюються «Концептуальні засади реформування середньої освіти», які пояснюють ідеологію змін в освіті, що закладаються в проекті нового базового закону «Про освіту». Як відомо, в процесі громадського обговорення у формулу Нової української школи додано елемент «нове освітнє середовище», а також прописано в Концепції важливість психологічної підготовки вчителя. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що не може бути Нової української школи без нового освітнього середовища, яке б враховувало зміни у змісті освіти, у методиках викладання та доступі до навчання, які ми запроваджуємо. Нове освітнє середовище -- це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, вчителів і самих батьків. Такий освітній простір буде створено не лише у стінах навчального закладу, а й усюди, де перебуває учень [3]. Сьогодні в школах особливо звертається увага на педагогіку партнерства. Людей цікавить, як на практиці забезпечити плідну співпрацю вчителів, батьків та дітей на засадах взаємної довіри й поваги; як досягти балансу прав, обов'язків і відповідальності у трикутнику дитина-педагоги-батьки. Важливою є проблема готовності до інновацій. Ідеться не тільки про технологічні інновації. Мова про зміни в змісті освіти і формах навчання; готовності до інновацій учителів, батьків, управлінців. Актуальними є підготовка агентів змін; розташування пілотних майданчиків інновацій. Увага приділяється новим стандартам та результатам навчання. Ми повинні думати, який результат потрібен державі, роботодавцям, батькам. Актуальними є питання автономії школи і вчителя; фінансування освіти.

Аналіз досліджень і публікацій... Проблеми розвитку нової української школи, освіти в системі цінностей сталого людського розвитку розкриті у дослідженнях В. І. Бондаря, В. О. Огнев'юка; питання людиноцентризму в стратегіях людського простору висвітлені у наукових працях В.Г.Кременя, В.Андрущенка. Велика увага у сучасних наукових доробках приділена новітнім технологіям навчання у національній школі (О.М. Пєхота, Л.Пироженко, О.Пометун та ін.), формуванню професійної компетентності вчителя (С.М.Мартиненко, С.І.Якименко, Л.В.Коваль та ін.) [4].

Формулювання цілей статті... Мета статті -- проаналізувати підготовку фахівців початкової освіти для Нової школи у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії.

Виклад основного матеріалу

Для Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії важливим є те, що нова школа потребує нового вчителя, який може стати агентом змін. Сьогодні ми повинні організувати якісну підготовку нового учителя для нової української школи. У ХГПА проблема підготовки учителя для нової української школи постійно в зоні підвищеної уваги. Концепція нової української школи і шляхи її реалізації розглядались на розширених засіданнях Вченої ради академії і факультетів, у звіті ректора і методичних служб про роботу, на засіданнях методичних рад, засіданнях кафедр.

Зрозуміло, що нового учителя для нової школи може підготувати лише висококваліфікований викладач. Саме цей процес, з нашої точки зору, необхідно використати для суттєвого переосмислення змісту підготовки фахівця освітньої галузі, згідно з тезою концепції: «учителі вивчатимуть особистісно орієнтований та компетентнісний підхід, управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо» [5].

З метою ознайомлення професорсько-викладацького складу з інноваціями у сфері шкільної освіти в контексті Нової української школи проводяться інформаційно-методичні семінари з залученням учителів-практиків та науковців. Сьогодні приділяємо увагу формуванню ключовим і предметним компетентностям, необхідним для успішної самореалізації особистості в суспільстві. Про це змістовно викладено у «Концептуальних засадах реформування середньої освіти «Нова українська школа». Процеси розвитку, виховання і соціалізації в новій школі покликані зробити випускника конкурентоздатним у XXI столітті. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров'язбережувальна компетентності. До предметних (галузевих) -- комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо- наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров'язбережувальна компетентності. В концептуальних засадах розкрито 10 ключових компетентностей Нової української школи [3].

В Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбувся науково-методичний семінар на тему «Розвантаження та оновлення програм початкової школи» з метою ознайомлення та обговорення проблеми розвантаження програм для 1-4 класів, які застосовуються в початковій школі з 1 вересня 2016-2017 навчального року. Проведено науково-методичний семінар «Компетентнісний підхід: основні поняття та місце в освітньому процесі» з метою ознайомлення та обговорення проблеми вдосконалення системи освіти шляхом впровадження компетентнісного підходу. Подано презентацію спеціальностей Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії у світлі вимог нової української школи.

В процесі опрацювання матеріалів викладачі дійшли висновку, що Нова школа -- це школа партнерства не тільки учнів, учителів, батьків, а й усього соціуму. Такій школі потрібен умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно. Він орієнтований на потреби учня в освітньому процесі. Навчальний процес -- це наскрізний процес виховання, який формує цінності. Нова структура школи має створити умови добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя. Децентралізація та ефективне управління Новою школою надасть школі реальну автономію. Крім того Нова школа -- це справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти; це сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків як в стінах навчального закладу, так і поза ними.

В останнє десятиліття в багатьох європейських країнах спостерігається оновлення вузівської освіти щодо формування і в студентів ключових компетенцій. Сьогодні суспільство потребує фахівця нової формації: активного, творчого, який готовий до пошуку наукової інформації та використання наукових знань на практиці, який зможе реалізувати Концепцію Нової школи. Одним з перспективних напрямків оновлення освіти, підготовки фахівця, який відповідає сучасним вимогам, є компетентнісний підхід. Введення компетентнісного підходу в організацію навчання студентів у вищому навчальному закладі сприяє модернізації традиційного підходу, пріоритетом якого є формування знань, умінь та навичок. Компетентнісний підхід акцентує увагу на результатах підготовки студентів до педагогічної діяльності [1].

Компетентнісний підхід передбачає уміння вирішення проблем, які виникають в таких ситуаціях: в пізнанні та поясненні сучасних явищ; при засвоєнні сучасних технологій; в практичній діяльності при виконанні соціальних ролей громадянина; при виборі професії та оцінці своєї готовності до навчання. Компетентнісний підхід підсилює педагогічну спрямованість навчання, підкреслює необхідність отримання досвіду, вміння на практиці реалізувати знання. Важливо підкреслити, що формування у студентів компетенцій повинно бути орієнтовано на змістову складову. Навчання стає для студентів особистісно значимим. Навчальний процес у вищому навчальному закладі повинен організовуватись так, щоб педагогічна підготовка не була теоретизованою, а навпаки навчити випускника специфічним засобам роботи з дітьми. Особливістю компетентнісного підходу є орієнтація на навчання, активне та самостійне оволодіння студентами теоретичних і практичних знань. Збільшення самостійності студентів веде за собою більшу відповідальність за результати пізнавальної діяльності. Створюються умови для більш комфортної для студента побудови навчального процесу в закладі. Все це потребує змін в методичному управлінні діяльності студента. Не менш важливим на сьогодні є вибір форм і методів навчання студента. Навчання має діяльний характер, тобто значущою стає практична сторона діяльності студентів. На сьогодні важливою характеристикою випускника педагогічного закладу є його мобільність, можливість самостійно отримувати знання. Також важливо використовувати проблемну лекцію, дискусію, евристичну лекцію, самостійну роботу студента, ділові ігри, вирішення педагогічних та комунікативних завдань [5].

Особливе значення ми надаємо самостійній роботі студентів. Для того, щоб вона була ефективною, необхідно оптимальне поєднання аудиторної і позааудиторної роботи, створення навчально-методичного забезпечення самостійної роботи, систематичний контроль за її результатами. Гарантом ефективності самостійної роботи є наявність мотивації студентів. Важливо створити навчальну мотивацію. Необхідно психологічно налаштувати студента, довести йому важливість роботи як в плані професійної підготовки так і в плані розширення світогляду, ерудиції. Найчастіше використовується рейтинговий метод контролю, який впливає на організацію та ефективність навчального процесу. Отримуючи самостійність в навчанні, студент потребує консультації, допомоги викладача і саме так вибудовуються суб'єкт-суб'єктні відносини між викладачем і студентом, які засновані на творчій діяльності. Отже, студент вже демонструє ступінь сформованості власної компетентності, тобто готовності до професійної педагогічної діяльності. Важливо, щоб студент зрозумів необхідність самоосвіти впродовж життя, адже саме він буде агентом змін в новій школі. Саме це допомагає вибудувати індивідуальну траєкторію самовдосконалення майбутнього педагога. Особливостями компетентнісно-орієнтованого навчального процесу є організація спільної діяльності з викладачем щодо створення власної навчальної траєкторії, спільна діяльність з розробки навчальних проектів, проходження педагогічної практики, підвищення мотивації та стимулювання студента. Співпраця, інтеграція між вищим навчальним закладом і загальноосвітньою школою дозволить вищим навчальним закладам не лише випускати затребуваних фахівців, але й школа надасть їм робоче місце, знаючи, що вони мають необхідні компетенції, важливі для роботи в новій школі [3].

Компетентність завжди проявляється в діяльності. Професійна компетентність вчителя проявляється при вирішенні професійних завдань. Усвідомлення компетентності фахівця XXI століття, на думку багатьох вчених, має ґрунтуватись на розвитку інтегративних та аналітичних здібностей людини. Професійна компетентність -- це сукупність ключових, базових та спеціальних компетентностей. Ключові -- компетентності, які необхідні для професійної діяльності, мають особливу значущість та проявляються в здібностях вирішувати професійні завдання, при використанні інформації, комунікації, соціально-правових засад поведінки людини. Базові компетентності показують специфіку певної професійної діяльності (педагогічної). Спеціальні компетентності розглядають як реалізацію ключових і базових компетентностей в галузі професійної діяльності. Всі види компетентностей взаємопов'язані і одночасно розвиваються, що і формує педагогічний стиль діяльності. Аналізуючи стратегічні завдання оновлення нової школи виділяємо завдання, вирішення яких, характеризує базову компетентність сучасного вчителя: бачити дитину в навчальному процесі; вибудовувати навчальний процес, який побудований на досягнення цілей; встановлювати взаємодію з іншими суб'єктами навчального процесу; створювати та використовувати в педагогічних цілях навчальне середовище (простір школи); проектувати і здійснювати професійну самоосвіту.

Досвід вирішення вищезазначених груп професійно-педагогічних завдань дозволить вчителю забезпечити реалізацію таких стратегічних завдань нової школи: побудова розвиваючого навчання; навчання учнів до вирішення соціальних і особистісно-значимих проблем і завдань; підтримка саморозвитку особистості, яка базується на усвідомленні самоцінності кожної особистості, її унікальності.

Для втілення концепції Нової школи учитель повинен по новому розуміти свою професійну діяльність. Сьогодні вчитель працює не з учнем, а з предметом і в якості завдання передбачає навчити лише предмету замість співпраці, підтримки процесу розвитку особистості учня, його індивідуальності [5].

Ключовим завданням навчального закладу впродовж його 95-літньої історії була підготовка вчителя-професіонала. Ми готуємо вчителя початкової школи з 1921 року. Підготовка фахівців відбувається за такими освітніми рівнями: «молодший спеціаліст», «бакалавр», «магістр». На факультеті працює злагоджений колектив фахівців.

Колектив факультету початкової освіти та філології здійснює обґрунтування, розробку та впровадження змісту педагогічних умов професійної освіти, гуманізації навчально-виховного процесу Нової національної школи сучасними інноваційними особистісно орієнтованими технологіями. В контексті затвердження концепції «Нова школа: простір освітніх можливостей» ведеться робота на факультеті щодо вироблення нових підходів методики навчання, добору дидактичних засобів, покращення мотивації та до особистісного професійного зростання

Одним із найважливіших засобів підготовки студентів до професії педагога є практика, яка органічно поєднує теоретичне навчання з самостійною роботою в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі, де забезпечується їх професійна активність. І саме в процесі педагогічної практики (15 видів) формується конкурентоздатний, високоінтелектуальний, інноваційний фахівець. Метою педагогічної практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами навчально-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання інтересу до професії, любові до дітей, потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, вивчення та використання передового та новаторського педагогічного досвіду, потреб у педагогічній освіті.

Колектив факультету постійно працює над наскрізним застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. З цією метою, активно та системно відбувається запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний процес та охоплює всі види діяльності. Для розширення практичних умінь та навичок кафедрами факультету проводяться олімпіади студентів, конференції, круглі столи, семінари, стажування. Це розширює можливості майбутніх педагогів, оптимізує освітні процеси, сприяє успішному формуванню технологічної компетенції. Викладачі та студенти факультету -- учасники науково-практичних конференцій, міжнародних, всеукраїнських, волонтерських проектів, конкурсів наукових робіт, олімпіад (Польща, Чехія, Німеччина, Великобританія, Франція). З метою розробки нових підходів до особистісно- орієнтованої моделі освіти, реалізації принципів науковості, компетентності, дитиноцентризму, відповідно до навчальної програми студенти виконують курсові та дипломні роботи з проблеми розбудови Нової школи.

Висновки

У сучасному світі, який увійшов у третє тисячоліття, розвиток освіти України визначається в загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, свободу пересування, свободу отримання освіти будь якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.

Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та проблемами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі. Зазначені процеси диктують необхідність підготовки фахівців для нової української школи, на основі компетентнісного підходу, визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської освітньої системи.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі.... Перспективи подальших розвідок у даному напрямі ми вбачаємо у необхідності розробки пілотного управлінського проекту на рівні місцевих громад, який би дозволив підготувати науково-практичне підґрунтя для реалізації реформи.

Список використаних джерел і літератури/References

1. Богданова А.М. Моделі розвитку сучасної української школи / А.М. Богданова. -- К. : СПД. -- 2007. -- 240 с. / Bohdanova A.M. Modeli rozvytku suchasnoi ukrainskoi shkoly (Models of Development of the Modern Ukrainian School), Kyiv, SPD, 2007, 240 pp. [in Ukrainian].

2. Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття» // Освіта. -- 1993. - № 44 -- 46. -- С. 1-13. / Derzhavna natsionalna prohrama «Osvita: Ukraina ХХІ stolittia» (State National Program “Education: Ukraine of the XXI Century”), Osvita, 1993, Issue 44-46, pp. 1-13. [in Ukrainian].

3. Концепція Нової української школи / [Електронний ресурс]. -- Режим доступу до сайту МОНУ: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html / Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly (Conception of the New Ukrainian School), [Electronic resource] -- mode of access : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html [in Ukrainian].

4. Підготовка вчителя нової української школи: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали міжвузівської (заочної) науково-практичної конференції (Хмельницький, 28 лютого 2017 року). -- Хмельницький: ХГПА, 2017.

— 333 с. / Pidhotovka vchytelia novoi ukrainskoi shkoly: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia (Preparation of the Teacher of the New Ukrainian School: Problems and the Ways of Their Solving), Khmelnytskyi, KhHPA, 2017, 333 p. [in Ukrainian].

5. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи / за заг. ред. Грищенка М.

Размещено на Allbest.ru