Модель ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

Постановка проблеми в загальному вигляді

педагогічний учитель ступеневий

Суттєві зміни, що відбуваються у початковій школі (впровадження нових Державних стандартів початкової загальної освіти, навчальних програм, підручників; затвердження Концепції нової української школи) висувають нові вимоги до діяльності вчителя початкових класів. Адекватно реагувати на зміни може вчитель, готовий до освоєння нових інноваційних процесів, вивчення суб'єктів навчально-виховної діяльності, пошуку ефективних шляхів розвитку молодших школярів. Тому набуває актуальності проблема підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення педагогічних досліджень.

Згідно з Законом України „Про вищу освіту» (2014 р.) ступенева освіта майбутніх учителів початкової школи передбачає послідовну професійну підготовку у вищих педагогічних навчальних закладах за такими рівнями; початковий (короткий цикл), перший (бакалаврський), другий (магістерський), кожен із яких розглядається як окремо завершений цикл [1]. На всіх рівнях вищої освіти має здійснюватися підготовка вчителів до проведення науково-педагогічних досліджень. Однак сучасна система організації та методичного забезпечення такої підготовки має певні недоліки:традиційний підхід до організації науково-дослідної роботи студентів, що використовується як додатковий вид діяльності; відсутність наступності змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів до проведення науково-педагогічних досліджень на кожному рівні вищої освіти; незначний обсяг часу, відведений на опанування теорії та методики організації педагогічних досліджень у вищих педагогічних навчальних закладах; недостатня увага розвитку педагогічного мислення студентів та ін. Все це загострює проблему професійного становлення молодого вчителя-дослідника.

Аналіз досліджень і публікацій... У наукових дослідженнях приділяється відповідна увага професійній підготовці вчителів початкової школи: теоретичним та методологічним засадам підготовки майбутніх учителів початкової школи (К. Авраменко, Ш. Амонашвілі, О. Мороз, О. Савченко, В. Сухомлинський та ін.); проблемам ступеневої освіти вчителів початкових класів (С. Власенко, І. Дарманська, М. Дарманський, Н. Казакова, Л. Хомич та ін.); особливостям підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення науково-дослідної роботи (С. Балашова, П. Горкуненко, Л. Коржова, О. Мельник та ін.).

Однак потребує глибшого дослідження питання концептуальних засад ступеневої підготовки майбутніх учителів до проведення педагогічних досліджень із врахуванням новітніх тенденцій сучасної вітчизняної та світової педагогіки.

Формулювання цілей статті... Мета статті полягає у висвітленні авторської моделі ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень.

Виклад основного матеріалу

Під моделлю ступеневої підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення педагогічних досліджень ми розуміємо комплекс взаємопов'язаних елементів педагогічного процесу на кожному ступені вищої освіти, що забезпечує поступовий розвиток у студентів дослідницьких якостей, наукового мислення та оволодіння дослідницькими знаннями й уміннями.

Концептуальними засадами, на основі яких вибудовано модель ступеневої підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення педагогічних досліджень, є такі:

-основа підготовки -- це поступовий професійно-особистісний розвиток майбутніх учителів початкової школи відповідно до рівнів вищої освіти;

-основна закономірність: чим педагогічно доцільніше побудований навчально-виховний процес у ВНЗ на кожному рівні вищої освіти, тим сильнішим є його вплив на особистість майбутнього спеціаліста (вчителя-дослідника);

-підготовка до дослідницької діяльності входить у загальний контекст формування цілісної структури професійної діяльності вчителя початкових класів;

-результатом професійної підготовки студентів упродовж навчання у вищому навчальному закладі на кожному рівні вищої освіти є їх функціональна та особистісна готовність до проведення педагогічних досліджень;

-системний та дослідницький підходи визначаються основними у процесі ступеневої підготовки майбутніх учителів до проведення педагогічних дослідждень;

-активне впровадженяя нової формули навчальної діяльності «навчання через дослідження», коли дослідження інтегрується в навчання і сприймається як головний механізм формування індивідуальної траекторії професійного становлення студента.

Системотвірним чинником означеної моделі визначаємо ступені вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр), під час здобуття яких має бути сформована готовність майбутніх фахівців до дослідницької діяльності.

Визначаючи структурні компоненти моделі ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень, ми виходили з міркування Ю.М. Кулюткіна, який зазначав, що для того, щоб діяти ефективно, людина повинна володіти деякою регуляторною основою діяльності, яка, на думку психолога, включає знання властивостей і відношень реального об'єкта, усвідомлення його цінності, володіння способами взаємодії з цим об'єктом [2, с. 197-198].

На основі зазначеного було виокремлено загальну мету системи підготовки, завдання на кожному етапі підготовки (етапи відповідають ступеням вищої освіти), результат підготовки; обґрунтовано структуру системи підготовки, до якої включено три компоненти: ціннісно- мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний. Приймаючи рішення щодо композиційного розміщення елементів моделі, ми виходили з того, що воно, по-перше, повинно відображати основні концептуальні підходи; по-друге, -- етапи ступеневої підготовки та відповідні структурні утворення дослідницької діяльності, по-третє, -- логіку навчального процесу вищого навчального закладу. У моделі відображені також педагогічні засоби та умови, за допомогою яких буде здійснюватися підготовка. Відбір педагогічних засобів та умов відбувався на основі екстраполяції результатів відповідних наукових досліджень (Д. Зеєбах, Л.А. Ігнатьєва, Т.К. Клименко, С.М. Мартиненко, Л.А. Попова, Т.К. Федотенко, Л.Л. Хоружа та ін.), присвячених проблемам професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, що уточнювався в процесі пошукового експерименту. Як результат, була спроектована модель, подана на рис. 1. У моделі відображено структуру підготовки впродовж усього навчання у вищому навчальному закладі, який здійснює ступеневу підготовку майбутніх учителів початкових класів. Розглянемо основні складові моделі.

Загальну мету підготовки ми вбачаємо в тому, щоб сформувати у майбутніх учителів початкових класів ціннісно-мотиваційне ставлення до дослідницької діяльності, когнітивну та операційно-діяльнісну основи готовності до проведення педагогічних досліджень.

Загальна мета конкретизована через завдання кожного ступеня підготовки. В основу розробки завдань покладені положення Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.). Завдання першого ступеня («молодший бакалавр») полягають у розвитку позитивної мотивації, спеціальних умінь і знань, певного досвіду дослідницької діяльності з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності. Завдання другого ступеня («бакалавр») полягають у стимулюванні навчальної та науково-дослідної діяльності студентів, оволодінні теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками проведення педагогічних досліджень достатніх для успішного виконання професійних обов'язків за обраною спеціальністю.

Завдання третього ступеня підготовки («магістр»): активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів, оволодіння поглибленими теоретичними та практичними знаннями, уміннями та навичками дослідницької діяльності за обраною спеціальністю, здобуття загальних засад методології наукової та професійно-дослідницької діяльності достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру.

В основу розробки моделі покладено теоретичні положення системного, дослідницького, особистісного, технологічного, задачного та компетентнісного підходів.

До основних принципів ступеневої підготовки до проведення педагогічних досліджень відносимо принципи наступності (М. Чобітько), професійної спрямованості (А. Барабанщиков), забезпечення єдності в науковій та навчальній діяльності студентів (І. Кобиляцький) та проблемності (Т. Кудрявцев).

Мета, завдання, концептуальні підходи та принципи реалізуються через такі компоненти: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний. Ціннісно-мотиваційний компонент забезпечує формування ціннісного ставлення до педагогічної діяльності загалом і до дослідницької як її провідної функції; вироблення у студентів позитивної мотивації. Когнітивний компонент передбачає формування системи дослідницьких знань, конкретизацію сутності та змісту дослідницької діяльності вчителя початкових класів відповідно до специфіки її реалізації та розвиток педагогічного мислення майбутнього вчителя, оскільки дослідницька діяльність ставить особливі вимоги до мисленнєвих дій педагога. Основою операційно-діяльнісного компонента є навчання студентів дослідницьких дій, удосконалення способів проведення педагогічних досліджень, виробленні дослідницьких умінь та педагогічного досвіду.

Важливим структурним компонентом моделі є педагогічні засоби, які сприяють розвитку ціннісно-мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів на кожному етапі підготовки. У процесі оволодіння дослідницькою діяльністю, відпрацювання та узагальнення умінь, навичок і педагогічного досвіду вагоме значення має включення до навчального плану підготовки фахівців зі спеціальності «Початкова освіта» на першому ступені вищої освіти («молодший бакалавр») спецкурсу «Методика проведення педагогічних досліджень у початковій школі», наступність науково-дослідної роботи студентів з педагогічних дисциплін відповідно до кожного рівня вищої освіти, виконання дослідницьких завдань під час вивчення педагогічних навчальних дисциплін та різних видів практики, використання педагогічних задач на різних формах організації навчання та впровадження особистісно-орієнтованих технологій.

Важливим структурним компонентом моделі є педагогічні умови, які були визначені для ефективного формування кожної з основ готовності до проведення педагогічних досліджень. Так формуванню ціннісно-мотиваціної основи сприяють активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів; формуванню когнітивної основи -- організація навчання через дослідження; формуванню операційно-діяльнісної основи -- оптимальне поєднання репродуктивної та творчої діяльності; поєднання індивідуальних форм діяльності з колективними.

Останнім і визначальним компонентом ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень є результат такої підготовки: готовність майбутніх учителів до проведення педагогічних досліджень на кожному рівні вищої освіти.

Кожен компонент системи ступеневої підготовки майбутніх учителів до проведення педагогічних досліджень, поданий в моделі, функціонує в тісному взаємозв'язку з усіма іншими компонентами.

Розроблена експериментальна модель характеризується цілісністю, поетапністю реалізації та динамічністю. Цілісність виявляється в єдності об'єктивного (мети, завдань, змісту, засобів та результатів професійної підготовки) й суб'єктивного (особливостей пізнавальної діяльності студентів, специфіки взаємодії викладачів і студентів тощо). Динамічний характер системи, відображений в моделі, полягає у постійній зміні, розвитку, вдосконаленні, модернізації змісту, засобів та умов підготовки студентів до дослідницької діяльності. Структурованість системи підготовки визначається єдністю її структурних компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного.

Слід зазначити, що сьогодні існують різні моделі професійної підготовки вчителів, які відповідають певним концепціям. Вважаємо, що наша модель належить до проблемної або прогресивної концепції, оскільки вона передбачає підготовку вчителя в життєвих умовах, які швидко змінюються, опанування ним способами педагогічного дослідження та розв'язання різноманітних освітніх проблем [3].

Висновки

педагогічний учитель ступеневий

Таким чином, розроблена модель представляє собою відображення авторської концепції ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень. Вона характеризується цілісністю, поетапністю реалізації та динамічністю. її теоретичне обґрунтування показує відповідність моделі інноваційним потребам удосконалення процесу професійної підготовки вчителя. Запропоноване використання необхідних засобів, створення означених умов навчальної діяльності з підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень дає змогу інтегруватись розробленій системі в існуючі умови вищої педагогічної освіти.

Список використаних джерел і літератури/References

І.Закон України «Про вищу освіту» // Орієнтир (додаток до «Урядового кур'єра»). -- 2014. -- № 21 (13 серп.). -- С. 7-18. / Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» (Law of Ukraine “On Higher Education”), Oriyentyr (dodatok do «Uriadovoho kuryera»), 2014, Issue 21, pp. 7-18. [in Ukrainian].

2. Кулюткин Ю. Н. Ценностные ориентиры и когнитивные структуры в деятельности учителя / Ю. Н. Кулюткин, В. П. Бездухов. -- Самара, 2002. -- 400 с. / Kuliutkin Yu. N. Tsennostnyie oriyentiry i kognitivnyie struktury v deyatelnosti uchitelia Value Orientation Points and Cognitive Structures in the Activity of a Teacher), Samara, 2002. 400 p. [in Russian].

3. Левовицький Т. Професійна підготовка і праця вчителів: наукове видання / Тадеуш Левовицький ; перекл. з польськ. А. Івашко. -- Київ -- Маріуполь : Видавництво «Рената», 2011. -- 119 с. / Levovytskyi T. Profesiina pidhotovka i pratsia vchyteliv: naukove vydannia (Professional Preparation and Work of Teachers: Scientific Publication), Kyiv -- Mariupol, «Renata», 2011, 119 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru