Екологізація змісту професійної підготовки майбутніх учителів біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологізація змісту професійної підготовки майбутніх учителів біології

Алла Степанюк, доктор педагогічних наук, професор (Україна, Тернопіль, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)

Анотація

екологія вчитель біологія професійний

У статті автором обґрунтовано доцільність посилення екологізації змісту підготовки майбутніх учителів біології шляхом імплементації ідей концепції збалансованого розвитку. Виокремлено основні положення цієї концепції, які доцільно включати до змісту підготовки майбутніх учителів. Визначено можливі шляхи інтегрування освіти для сталого розвитку і професійної підготовки вчителів біології - через формування світогляду на засадах концепції сталого розвитку засобом навчального матеріалу дисциплін природничого та методичного спрямування та впровадження нових підходів освіти для сталого розвитку, що реалізують можливості суб'єктів освітньої діяльності висловлювати та відстоювати власну точку зору, мислити критично, робити ґрунтовний вибір між альтернативами, вчитись працювати в команді, домовлятися та поважати демократичні рішення тощо.

Ключові слова: екологія, підготовка вчителя біології, освіта для сталого розвитку, методична система, біоетика, еколого-натуралістична діяльність.

Annotation

Alla Stepaniuk, doctor of pedagogical sciences, professor (Ukraine, Ternopil, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University)

Key words: ecology, biology teacher training, education for sustainable development, methodical system, bioethics, ecological and naturalistic activity.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Стратегічні завдання підтримання гомеостатичного стану психо-фізіолого-екологічного статусу людини в антропічно-трансформованому середовищі її існування і діяльності, екологічно-освітні зміни, які відбулися в Україні у XXI ст., а також тенденції світового розвитку породжують низку проблем і викликів, що зачіпають зміст біологічної підготовки майбутніх вчителів, характер взаємодії учасників освітнього процесу, його цілей і пріоритетів. Відповідно, вимагає суттєвого переосмислення сутність освітнього середовища, структурованого навколо певних концептуальних домінант, породжених зміною сучасної наукової картини світу та ціннісно орієнтованих моделей взаємодій, нагромаджених у ході соціальних практик. Зокрема, у підходах до формування етичної вихованості молодих поколінь від яких залежить інтенсивність конструктивних змін у ставленні особистості та суспільства до глобальної екосистеми Земля, вихід його на нову прогресивну екологічно-безпечну стратегію проживання на планеті. Означені орієнтири виховання відображені у державних документах (Законі України про освіту, Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Концепції національного виховання, Концепції екологічної освіти та ін.).

Концепція збалансованого розвитку є однією з провідних глобальних парадигм розвитку сучасної цивілізації, має міждисциплінарний характер і розглядається в багатьох аспектах і ракурсах. Відповідно до неї нагальною потребою сьогодення є формування у всіх мешканців планети такого світогляду та способу життя, завдяки якому буде забезпечений довготривалий ощадливий гармонійний розвиток Людини і Природи. Такий розвиток передбачає збалансованість стану природного середовища і суспільства через вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем. Розвиток буде сталим тільки тоді, коли буде досягнута рівновага між різними факторами, що зумовлюють загальний рівень стану природи життя людини; нинішнє покоління має обов'язок перед прийдешніми поколіннями залишити достатні запаси природних, соціальних та економічних ресурсів для того, щоб вони могли забезпечити для себе рівень добробуту не нижчий, ніж той, що ми маємо зараз в межах збереження самовідтворювальної здатності у біосфері [1]. У зв'язку з цим окреслена проблема є дотичною до формування світогляду підростаючого покоління, що дозволить відновити порушений баланс між суспільством і природою, змінити спосіб життя людини і суспільства, включивши в практику їх життєдіяльності екологічні імперативи. Отже, проблема екологізації змісту підготовки майбутнього вчителя біології актуалізується потребою приведення у відповідність до вимог концепції збалансованого розвитку мети та змісту професійної підготовки вчителів, загалом, та біології, зокрема.

Аналіз досліджень і публікацій засвідчив, що розробкою проблеми освіти для сталого розвитку займаються такі науковці, як І. Бондарук, В. Грубінко, Г. Жирська, М. Зінкевич, І. Сущенко І., В. Карамушка, В. Кудін, І. Мирнінко, І. Олійник, О. Пометун, І. Січко, А. Степанюк та ін.[1; 2; 6].

Дослідниками та практиками обґрунтовано теоретико-методологічні засади імплементації ідей збалансованого розвитку в освіту молоді, розроблено концепцію вивчення шкільного навчального предмета «Освіта для сталого розвитку» та її навчально-методичне забезпечення (цілісну програму навчального курсу для основної школи, шкільні підручники для учнів 1-9 класів, програми підготовки вчителів молодших класів, біології та хімії до їх впровадження тощо) [2]. Однак, проблема розробки засобів імплементації концепції стабільного розвитку в навчально-виховний процес професійної підготовки учителів біології ще не отримала належного опрацювання.

Формулювання цілей статті. Метою статті є виявлення та розробка засобів реалізації основних ідей освіти для сталого розвитку в процесі підготовки вчителів біології. Ми поставили перед собою завдання: виокремити основні ідеї концепції збалансованого розвитку, які доцільно включати до змісту підготовки майбутніх учителів; визначити можливі шляхи інтегрування освіти для сталого розвитку і професійної підготовки вчителів біології; розробити та обгрунтувати методичну систему імплементації ідей освіти для сталого розвитку у зміст природничо-наукової підготовки майбутніх учителів біології.

Виклад основного матеріалу. Зіставлення результатів проведеного аналізу доробку науковців з проблеми освіти для сталого розвитку із завданнями та змістом нормативних навчальних дисциплін природничого циклу підготовки вчителів біології дозволив зробити висновок про те, що їх вивчення доцільно здійснювати з врахуванням таких положень:

- усі елементи середовища відносно до біологічних та екологічних систем залежно від можливості споживання або використання поділяють на дві категорії: умови -- екологічні чинники, що змінюються в часі і просторі, і на які живе реагує залежно від сили та частоти дії чинника (умови не витрачаються і не вичерпуються); ресурси -- усі екологічні чинники середовищ, які живе споживає або використовує іншим чином, в тому сенсі, що їх кількість (вартісний запас) в результаті взаємодії з організмом може зменшитися (пластичні речовини, енергія, територія). Людина не може задовольнятися природою тільки тою мірою, при якій не повинна порушуватися її рівновага (біля одного відсотка від ресурсів природної екосистеми), тому їй доводиться використовувати і ті природні ресурси, які накопичені протягом мільярдів років;

-людство прагне жити не лише в вимірах сучасного, а й хоче бути впевненим в можливості та сталості свого майбутнього. Питання формування біосоціальності людини розглядається у зв'язку з середовищем її життєдіяльності та зародження і причини формування екологічної кризи сучасності (біологічні, екологічні, соціальні аспекти описання стану і розвитку соціо-природної системи і чинники та механізми її пошкодження і деградації);

-основні принципи сталого розвитку, які є визначальними при конструюванні змісту як шкільних навчальних предметів природничого циклу, так і природничо-наукової та методичної підготовки майбутніх учителів: повага і турбота до всіх живих істот та їх угруповань; поліпшення якості людського життя; збереження життєздатності і розмаїтості Землі; забезпечення сталого використання відновлюваних ресурсів; мінімізація виснаження невідновлюваних ресурсів; зміна індивідуальних позицій і діяльності. Ці принципи взаємозалежні і взаємопідтримувані, серед яких основним є перший, як такий, що забезпечує етичну базу для інших;

-головними складовими елементами освіти для стійкого розвитку є: самопізнання, самонавчання студентів, прийняття ними самостійних рішень у власному повсякденному житті. Провідна ідея, на якій будуються зміст і методика навчання: студент -- це активна і творча особистість, здатна пізнавати та саморозвиватися; застосування знань на практиці й передання учням «життєвої» мудрості знань для повсякденного життя. Виникає можливість відкриття й творення власного способу життя і власних цінностей. Загалом освіта для стійкого розвитку сприяє розумінню того, як спосіб життя в домашньому господарстві й поза ним впливає на стан ближнього й віддаленого середовища.

Проведений аналіз літературних джерел [1; 2; 3; 6] засвідчив, що існує принаймні два шляхи інтегрування освіти для сталого розвитку в навчально-виховний процес підготовки майбутнього вчителя біології: через формування світогляду на засадах концепції сталого розвитку засобом навчального матеріалу дисциплін природничого та методичного спрямування; впровадження нових підходів освіти для сталого розвитку, що реалізують можливості суб'єктів освітньої діяльності висловлювати та відстоювати власну точку зору, мислити критично, робити ґрунтовний вибір між альтернативами, вчитись працювати в команді, домовлятися та поважати демократичні рішення. Цьому підтвердженням є і наш емпіричний висновок, отриманий в результаті багаторічного педагогічного досвіду про те, що підготовку вчителів до впровадження концепції сталого розвитку у навчальних закладах різного рівня доцільно здійснювати в процесі формування предметної та професійно-методичної компетентностей.

В результаті теоретичного аналізу та експериментальної перевірки, нами виокремлено перелік питань, які доцільно включати до змісту професійної підготовки майбутніх учителі з метою поглибленої підготовки до реалізації ідей сталого розвитку. Зокрема, в процесі вивчення дисциплін природничого циклу студентів доцільно ознайомлювати з проблеми: біосоціальна еволюція людини в середовищі її існування (людина як біосоціальне утворення; рушійні сили антропогенезу; людина і середовище її існування; біосоціальна природа людини і екологія; екологічна ніша людини; соціо- природний комплекс і екологічна криза); збалансований розвиток соціо-природних систем (історія розвитку концепції, системна організація природи; загальні принципи реакції соціо-природних систем; базові принципи та рівні збалансованого розвитку.

До фахової методики навчання доцільно включити такі питання: сутність концепції та шляхи реалізації сталого розвитку суспільства; особливості педагогіки «емпауерменту» та її роль в екологічній освіті і вихованні; технологія забезпечення у школі освіти для сталого розвитку: методика проведення уроків, проведення домашніх аудитів, організація дослідницької діяльності; особливості організації освіти для сталого розвитку у позаурочній та позакласній роботі учнів 5-7 класів; особливості методики проведення вступних уроків курсу «Уроки для сталого розвитку» (8-9 кл.); методика підготовки і проведення організаційно-мотиваційного, практичного та підсумкового занять.

Виходячи із необхідності екологізації сучасного змісту підготовки майбутніх учителів біології, а також враховуючи сутність концепції збалансованого розвитку, розробки науковців та практиків щодо проблеми освіти для сталого розвитку, можливості навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, ми запропонували та експериментально перевірили методичну систему імплементації ідей збалансованого розвитку у навчально-виховний процес підготовки майбутніх учителів біології. її системотвірним чинником є ідея поєднання діяльнісного підходу до здобуття наукових знань студентами про закономірності організації та функціонування систем живої природи з їх етичною рефлексією, осмисленням особистої цінності у повсякденному житті, а основними компонентами -- навчальні вибіркові дисципліни «Біоетика», «Методика вивчення предмета «Уроки для сталого розвитку», «Еколого-натуралістична діяльність школярів». Розкриємо сутність цих навчальних дисциплін.

«Біоетика». Доцільність її вивчення аргументуємо тим, що в процесі переходу від індустріального суспільства до постіндустріального істотно підвищується соціальне і культурне значення системи освіти, що пов'язане як з постійно зростаючим обсягом інформації і її життєво важливою роллю для людини, так і з необхідністю усвідомлено та компетентно вирішувати нові етичні, соціальні і політичні проблеми. Тому, без належної уваги до біоетичного виховання будь-яка програма реалізації ідей концепції збалансованого розвитку не може розглядатись як цілісне утворення з позиції педагогічної науки.

Все більше науковців починає розуміти, що для того, щоб відновити порушений баланс між суспільством і природою необхідно змінити спосіб життя людини, включивши в практику її життєдіяльності екологічні імперативи. Складність ситуації полягає в тому, що вони діють лише в суспільстві, якому притаманний відповідний світогляд і екологічна свідомість. Тому формування світогляду, який дозволив би формувати стосунки з іншими жителями планет Земля на науковій основі є актуальним завданням.

Найновіші дослідження хаосу і порядку в контексті сучасних уявлень про живу і самоорганізуючу систему Землі; переконливі докази існування необхідності та випадковості; модель нової самоорганізуючої «творчої» картини світу, яка включає всебічний взаємозв»язок всіх матеріальних, енергетичних та інформаційних феноменів; обгрунтування можливості стабільного розвитку людства лише в рівноважній (недеградованій) біосфері переконливо свідчать про те, що самим важливим для виживання сучасної цивілізації на планеті Земля є вирішення проблеми зміни людських цінностей. На їх основі необхідно здійснити формування стратегії поведінки в біосфері, структуру особистості, яка б приймала те, що мистецтво людського буття полягає в дотриманні правил, при яких сила самоорганізації в системах природи (включаючи і людський організм) може проявляти свою конструктивну дію, оскільки в людині закладений вищий параметр порядку, який концентрує творчий потенціал. Недотримання цих правил приводить до порущення рівноваги, що і відбулося в наш час, коли постало питання про виживання людства.

На нашу думку, одним із шляхів конструювання стратегії поведінки людини в біосфері, суспільстві, сім'ї є формування світогляду молоді на основі концепції біо(еко)центризму. До цього спонукає усвідомлення грандіозної складності життя в його земних біосферних межах, катастрофічних наслідків його підкорення і перетворення. Однак, по при всі глобальні зміни в пізнанні основ світостворення, сутності життя, ми і надалі намагаємось розв'язувати проблеми, які виникають перед людством, виходячи переважно знання про організмовий рівень організації життя, забуваючи про системно-структурну організацію біосфери, про існування на Землі цілісних, живих систем вищого рівня організації (виду, біосфери) [4].

Біо(еко)центризм розглядає всі форми життя на Землі як рівноцінні й рівнозначні. Так, добробут та процвітання людства та інших форм життя на Земля мають свою внутрішню цінність, яка не визначається через поняття корисності для людини. Людина як один з біологічних видів не має жодних привілеїв щодо використання інших видів, а її вплив на природу має бути мінімальним. Саме ці ідеї і розкриваються в змісті навчальної дисципліни.

Досвід викладання курсу «Біоетика» показав, що він сприяє формуванню таких складових професійної компетентності педагога, як предметна та методична. Найважливішими компонентами знань студентів, що належать до професійної компетентності є знання історії розвитку біо(еко)етики; фундаментальних принципів та ідей стосовно різних типів світоглядів; знання основних проблем біоетики; здатність приймати етично виважені рішення.

Предметна компетентність передбачає наявність знань про способи розв'язання творчих завдань, пов'язаних з оцінюванням діяльність історичних осіб та стосунків між суб'єктами суспільного та природного життя з точки зору біо(еко)етичної взаємодії; визначення і характеристику різних систем етичних цінностей; стратегії конструктивної природо-перетворюючої та природо-зберігаючої діяльності; вміння застосовувати навички екологічної культури і популяризувати та прищеплювати їх у професійній та громадській біо(еко)етичній діяльності.

Методична компетентність включає володіння різноманітними психолого-педагогічними методами біоетичного виховання (ідентифікація, рефлексія, емпатія, лабілізація, метод страху, творча терапія тощо), вміння застосовувати їх у процесі виховання, формувати у школярів критичне мислення, відповідальність за власні дії; вміння рефлексувати свою роль і вчинки у природі і суспільстві. Загалом курс «Біоетика» позитивно впливає на розвиток пізнавального інтересу та творчих здібностей студентів, формування екоцентричного типу світогляду, що свідчить про доцільність подальшого вивчення цієї навчальної дисципліни [5].

На особливостях навчальної дисципліни «Методика вивчення предмета «Уроки для сталого розвитку» зупинятись не будемо, оскільки вони детально висвітлено у публікації [2, с. 64-74]. Тому розглянемо сутність курсу «Еколого-натуралістична діяльність школярів», який дозволяє максимально реалізувати принцип «навчання через дослідництво».

Доцільність включення цієї дисципліни до навчального плану підготовки майбутніх учителів біології аргументуємо такими чинниками:

-модернізація змісту освітньої галузі «Природознавство» визначає важливу функцію еколого- натуралістичної роботи щодо реалізації завдань додаткової біологічної освіти та забезпечення її практичної спрямованості в діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів різного типу;

-головна мета еколого-натуралістичної діяльності досягається вирішенням таких завдань: формування у підростаючого покоління активної життєвої позиції, свідомого дбайливого ставлення до природи; виховання відповідальності за стан навколишнього середовища, що відповідає нормам суспільної моралі і права, прийнятими у суспільстві; залучення школярів до практичної природоохоронної, просвітницької та винахідницької роботи в галузі природничих, сільськогосподарських наук;

-еколого-натуралістична діяльність на засадах ідей концепції збалансованого розвитку дозволяє максимально реалізувати діяльнісний компонент екологічної компетентності майбутніх учителів біології.

Головні завдання курсу -- оволодіння студентами методикою організації різноманітних форм позакласної та позашкільної еколого-натуралістичної роботи, формування у них готовності до роботи з обдарованою учнівською молоддю для здійснення професійної орієнтації її, стимулювання школярів до природоохоронної роботи та популяризації екологічних знань. Для вирішення зазначених завдань актуальним є оволодіння спеціальними активними та інтерактивними методами навчання і виховання, спрямованими на залучення учня до пошуку нових дієвих рішень в отриманні знань; навчання свідомої участі в командній роботі та способів колективної взаємодії; поєднання елементів гри й наукового дослідження; навчання оцінювання власних дій і можливостей; використання різних джерел інформації; розвиток творчих можливостей й інтересів учня.

Висновки

Результати експериментального дослідження екологізації змісту підготовки майбутніх учителів біології шляхом імплементації ідей освіти для сталого розвитку у зміст професійної підготовки майбутніх учителів біології засвідчили про ефективність запропонованої методичної системи, системотвірним чинником є ідея поєднання діяльнісного підходу до здобуття наукових знань студентами про закономірності організації та функціонування систем живої природи з їх етичною рефлексією, осмисленням особистої цінності у повсякденному житті, а основними компонентами -- навчальні вибіркові дисципліни «Біоетика», «Методика вивчення предмета «Уроки для сталого розвитку», «Еколого-натуралістична діяльність школярів». її запровадження сприяє створенню освітнього середовища, яке дозволяє підвищити рівень екологічної вихованості вчителів біології та сформувати у них спроможність імплементувати ідеї збалансованого розвитку в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи.

До перспективних напрямів дослідження у даній сфері вважаємо розробку критеріїв ефективності методичної системи екологізації змісту професійної підготовки майбутніх учителів біології та інших природничих дисциплін.

Список використаних джерел і літератури

1. Грубінко В. В. Біосоціальна еволюція людини, середовище і сталий розвиток природних та соціальних систем. - Тернопіль : Видавничий відділ ТИПУ імені Володимира Гнатюка, 2015. -- 92 с. / Hrubinko V. V. Biosotsialna evolyutsiya lyudyny, seredovyshche i stalyy rozvytok pryrodnykh ta sotsialnykh system. (Biosocial evolution of man, the environment and sustainable development of natural and social systems), Ternopil, Vydavnychyy viddil TNPU imeni Volodymyra Hnatyuka, 2015, 92 p. [in Ukrainian].

2. Підготовка вчителів до викладання питань сталого розвитку. Навчально-методичні матеріали для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів та системи післядипломної педагогічної освіти: посіб. / О. І. Пометун та ін. ; за ред. О. І. Пометун. -- К. : Педагогічна думка, 2015. -- 120 с. / Pidhotovka vchyteliv do vykladannya pytan staloho rozvytku. Navchalno-metodychni materialy dlia vykladachiv vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv ta systemy pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity (Preparing teachers to teach sustainable development. Educational materials for teachers of higher educational institutions and postgraduate education system), za red. O. I. Pometun, Kyiv, Pedahohichna dumka, 2015, 120 p. [in Ukrainian].

3. Степанюк А. В. Отражение тенденции интеграции науки и этики в содержании школьного предмета «Биология» / А. Степанюк, В. Бак // Вестник Томского ГПУ .-- 2015. № 7. -- С.38-44. / Stepanyuk A. V. Otrazhenye tendentsyy yntehratsyy nauky y etyky v soderzhanyy shkolnoho predmeta «Byolohyya» (Reflection trends integration of science and ethics in Contents ruler subject «Biology»), Vestnyk Tomskoho HPU, 2015, Issue 7, pp. 38-44. [in Russian].

4. Степанюк А. Формування цілісних знань школярів про живу природу: [моногр.] / А. Степанюк. -- Вид. 2-ге, переробл.й доповн. -- Тернопіль : Вид-во «Вектор», 2012. -- 228 с. / Stepanyuk A. Formuvannya tsilisnykh znan shkolyariv pro zhyvu pryrodu (Forming integral knowledge of students about wildlife), Ternopil, Vyd- vo «Vektor», 2012, 228 p. [in Ukrainian].

5. Степанюк А. Біоетика. Програма і методичні рекомендації (за кредитно-трансферною системою навчання) / А. Степанюк, О. Троцька, І. Назарко. -- Тернопіль : Вид. ТНПУ, 2009. -- 40 с. / Stepanyuk A. Bioetyka. Prohrama i metodychni rekomendatsiyi (za kredytno-transfernoyu systemoyu navchannya) (Bioethics. The program and guidelines (for credit-transfer system training), Ternopil, Vyd. TNPU, 2009, 40 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru