Характеристика організаційно-педагогічних умов, покладених у основу формування готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Характеристика організаційно-педагогічних умов, покладених у основу формування готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності

Лісна-Міськів Наталія - аспірант Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, e-mail: natalisnamiskiv@gmail.com

Рецензенти:

Мельничук І. -- доктор педагогічних наук, професор Поліщук В. -- доктор педагогічних наук, професор

Україна, Хмельницький «27» квітня 2017

Анотації

В статті обґрунтовано доцільність впровадження в освітній процес професійної підготовки майбутніх медичних сестер-бакалаврів організаційно-педагогічних умов. З'ясовано, що потреба у впровадженні в освітній процес вищих медичних закладів додаткових психолого-педагогічних чинників продиктована відсутністю адекватного інструментарію та ефективних методичних напрацювань, які дозволяють підвищити якість професійної підготовки майбутніх медичних сестер-бакалаврів. Організаційно-педагогічні умови трактуються як додаткові психолого-педагогічні чинники, що вводяться в освітнє середовище вищого медичного закладу з метою інтеграції практичних заходів та передбачають суттєве вдосконалення стану готовності майбутніх сестер-бакалаврів до професійної діяльності. Системотвірним чинником під час обрання спектру організаційно-педагогічних умов виступав праксеологічний підхід. Усі обрані організаційно-педагогічні умови мають вагомий вплив на стан сформованості показників готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови, праксеологічний підхід, професійна підготовка, майбутні медичні сестри.

Natalia Lisna-Miskiv, postgraduate student (Ukraine, Khmelnytskyi, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy) orcid.org/0000-0001-5457-6011

Characteristics of Organizational-Pedagogical Conditions which are the Basis of Forming Readiness of the Future Nursing Bachelors to Professional Activity

The article substantiates the expediency of introduction in the educational process the professional training of future nursing bachelors organizational and pedagogical conditions. It was found that the need to introduce in the educational process of higher medical institutions some additional psychological and educational factors was dictated by the lack of adequate tools and effective methodical techniques that can improve the quality of professional training of future nursing bachelors. The attention is focused on the fact that organizational and pedagogical conditions are additional psychological and pedagogical factors that are introduced in the educational environment of higher medical institution to integrate practical measures. It is proved that the organizational and pedagogical conditions provide significant improvement of the state of readiness of future nursing bachelors to professional activity. During the research a working hypothesis that the praxeological approach should be on the basis for selection of organizational and pedagogical conditions was put forward. Choosing praxeological approach, we have considerated that the effectiveness of educational activity of future bachelors must meet rationality, efficiency, economy and intensity. We believe that the praxeological approach has great potential to organize educational activity. Therefore, the use of praxeological approach to professional training of future nursing bachelors allows to study in practice the methods of implementation of effective professional activity and make practical recommendations for its improvement.

In the context of the praxeological approach four organizational and pedagogical conditions were chosen. These include: 1) the individualization of student learning as a factor in the formation of motivational valuable sphere of future nursing bachelors; 2) the systematic organization of integrative medical knowledge in the educational environment of higher medical institutions; 3) the formation of productive clinical experience of students of medical institutions in terms of teaching and undergraduate practices; 4) the use of gaming simulation methods in formation of personal competence of nursing bachelors.

In practical context when selecting organizational and pedagogical conditions, two factors were taken into account. Firstly, all chosen organizational and pedagogical conditions were conformable to the principles of praxeology and met fully the requirements of praxeological approach. Secondly, each of the four organizational and pedagogical conditions had a significant impact on the formation of indicators of specific component (motivational valuable, theoretical cognitive, practical connatative, personality- reflective) of readiness of future nursing bachelors to professional activity.

Key words: organizational and pedagogical conditions, praxeological approach, professional training, future nurses.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді... Модернізація української системи вищої медичної освіти потребує запровадження праксеологічного підходу. Саме на основі праксеологічного підходу можна досягнути у майбутніх медичних сестер-бакалаврів високого інтелектуально-творчого потенціалу, розвинути глобальне мислення та сформувати високий рівень готовності до професійної діяльності. Однак, як засвідчили результати проведеного констатувального етапу експериментального дослідження у переважній більшості навчальних закладів, які готують медичних сестер з ОКР «бакалавр» спостерігаємо лише епізодичне використання праксеологічного підходу, що не дозволяє належним чином формувати у студентів готовність до майбутньої професійної діяльності. Необхідність розробки концептуальних праксеологічних засад підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності зумовили потребу у провадженні в освітній процес додаткових психолог-педагогічних чинників -- організаційно-педагогічних умов. У нашому баченні організаційно-педагогічні умови допоможуть суттєво вдосконалити професійну підготовку фахівців медсестринства -- дипломованих бакалаврів.

Аналіз досліджень і публікацій засвідчує, що теоретичні та практичні аспекти професійної підготовки медичних фахівців були в центрі уваги науковців. Так, аналіз формування професіоналізму медичних сестер вивчали Л. Борисюк, М. Демянчук, С. Левківська, І. Мельничук, І. Радзієвська, Л. Романишина, О. Шавальова, З. Шарлович та ін. Значний інтерес у контексті нашого дослідження представляють напрацювання С. Андрейчин, Г. Кліщ, В. Лісового, Н. Ліщенко, Л. Мілевської, Г. Паласюк та ін., у яких представлено характеристику сестринської справи у зарубіжних країнах. Нам імпонують висновки О. Ісаєвої стосовно того, що викладачі повинні систематично наголошувати майбутнім фахівцям сфери охорони здоров'я, що постійне удосконалення умінь і навичок у майбутньому отримає адекватну оцінку та спричинить подальший кар'єрний ріст [2, с. 83].

Варто наголосити на тому, що нині у дисертаційних дослідженнях доведено ефективність різного роду додаткових чинників (педагогічних, психолого-педагогічних, організаційно-педагогічних) умов для вдосконалення професіоналізму медичних сестер під час організації освітнього процесу. У контексті нашого дослідження доволі інформативним був підхід Л. Борисюк, яка розглядає педагогічні умови «як спеціально створені в межах навчального процесу обставини (чинники), реалізація яких забезпечує формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи на всіх етапах підготовки до сестринської діяльності» [3, с. 86]. У підручнику з педагогіки вищої медичної освіти під авторством С. Максименко задекларовано подібну позицію, де педагогічні умови розглядаються як «значущий компонент педагогічного процесу, який інтегрує певну сукупність педагогічних заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети» [4, с. 173].

Однак, встановлено, що ґрунтовних напрацювань, які би безпосередньо стосувалися обґрунтування організаційно-педагогічних умов, які виокремлені на засадах праксеологічного підходу та покладені у основу формування готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності нами не було виявлено.

Формулювання цілей статті... Мета нашої статті полягає в обґрунтуванні доцільності впровадження в професійну підготовку майбутніх сестер-бакалаврів організаційно-педагогічних умов, які виокремленні на основі засад праксеологічного підходу.

Виклад основного матеріалу

Насамперед доцільно зосередити увагу на тому, яке бачення науковців сутності та змісту педагогічних умов, які вводяться в освітній процес майбутніх фахівців, що реалізовуватимуть мед сестринську діяльність. У баченні Т. Закусилової, «умови впливають на навчальний процес, дозволяють ефективно управляти навчанням відповідно до завдань із застосуванням обраних форм, методів, прийомів, сукупності положень, дотримання яких забезпечує досягнення поставленої мети» [6, с. 408]. У статті І. Лукащука наведено таке визначення організаційно-педагогічних умов забезпечення фахової компетентності майбутніх медичних сестер: «це цілісний комплекс заходів, котрі містять форми, методи, дидактичні умови, які свідомо визначені і впровадженні викладачем у навчальний процес згідно певних критеріїв з урахуванням сучасних вимог до медсестринського процесу, та які позитивно впливають на активізації діяльності студентів і формування професійних компетенцій» [7, с. 20]. З психологічної точки зору, як доводить С. Занаюк, сутність умов полягає у «синтезі об'єктивних можливостей змісту освіти, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей, які сприяють розв'язанню поставлених педагогічних завдань» [8, с. 193].

Отже, проаналізувавши напрацювання науковців [2; 3; 4; 6; 7; 8], організаційно-педагогічні умови розглядаємо як додаткові психолого-педагогічні чинники, що вводяться в освітнє середовище вищого медичного закладу з метою інтеграції практичних заходів, які передбачають суттєве вдосконалення стану готовності майбутніх сестер-бакалаврів до професійної діяльності. Під час обрання спектру організаційно-педагогічних умов ми вважали за доцільне проаналізувати можливості праксеології та безпосередньо застосувати праксеологічний підхід. Відзначимо, що, у контексті праксеологічного підходу було обрано такі організаційно-педагогічні умови: освітній педагогічний медичний праксеологічний

- індивідуалізація навчання студентів як чинник формування мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх сестер-бакалаврів;

- системна організація інтегративних медичних знань в освітньому середовищі вищих медичних закладів;

- формування продуктивного клінічного досвіду студентів медичного навчального закладу в умовах навчальної та переддипломної практик;

- використання ігрових імітаційних методів у формуванні особистісної компетентності медичної сестри-бакалавра.

Виокремлюючи організаційно-педагогічні умови, які ми плануємо впровадити в освітній процес ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. А. Крупинського», до уваги брали два чинники. По-перше, усі обрані умови повинні бути співзвучними до тих засад, які декларує праксеологічний підхід. Обираючи праксеологічний підхід у якості профілюючого, ми виходили з тих міркувань, що результативність освітньої діяльності майбутніх бакалаврів має відповідати раціональності, продуктивності, економічності, енергійності та інтенсивності. У цьому контексті підтримуємо позицію Ю. Богоявленської [5], про те, що праксеологічний підхід застосовується для організації навчальної діяльності, а його використання дозволяє вивчити на практиці методи реалізації ефективної дії, скласти рекомендації для оптимізації практичної підготовки студентів. По-друге, кожна з чотирьох організаційно-педагогічних умов має мати вагомий вплив на стан сформованості показників конкретного компоненту (мотиваційно-ціннісного, теоретико-когнітивного, практико-конативного, особистісно-рефлексивного) готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності. У процесі дослідження була прийнята концептуальна позиція стосовно того, що лише цілісна та комплексна практична реалізація усіх організаційно-педагогічних умов в освітньому процесі може дати суттєвий позитивний вплив на вдосконалення майбутньої професійної діяльності медичних сестер-бакалаврів.

Обираючи першу організаційно-педагогічну умову, ми виходили з тих позицій, що мотиваційно-ціннісна сфера майбутніх медичних сестер реалізовує головну мету -- сприяє системному і багатоаспектному усвідомленню потреби студентів у власному вдосконаленні через професію, допомагає розкриттю змісту, форм і способів професійної реалізації. Тому необхідно прикласти вагомі зусилля під час професійної підготовки студентів щоб вдосконалити мотиваційно-ціннісну сферу. У свою чергу, головною перевагою індивідуалізації навчання є те, що можна повністю адаптувати зміст, методи та темп навчальної діяльності студентів до їх особливостей, при цьому викладач має змогу слідкувати за кожною дією та операцією, яка виконується та вносити необхідні корективи. На основі індивідуалізації навчання майбутніх медичних сестер-бакалаврів у викладача є усі можливості для активного формування мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх сестер-бакалаврів. Як доводять О. Гомонюк, О. Онишко та В. Райко у «сучасній вітчизняній педагогічній практиці найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є: проектний метод, технологія продуктивного навчання, технологія індивідуального навчання, адаптивна система навчання, навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану [1, с. 76]. Саме ці поради будуть використанні під час практичного впровадження першої умови.

Друга організаційно-педагогічна умова -- системна організація інтегративних медичних знань в освітньому середовищі вищих медичних закладів -- була спрямована на вдосконалення показників теоретико-когнітивного компоненту готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності. Обираючи інтеграцію, ми, насамперед, виходили з тих міркувань, що традиційна дискретно-дисциплінарна система професійної підготовки студентів не повною мірою дозволяє формувати у них інтегративні знання. Як свідчить наш власний практичний досвід, цей факт пов'язаний з тим, що цілі та зміст окремих навчальних дисциплін ізольовані один від одного. Однак, найістотніша частина навчального процесу потребує виваженого об'єднання знань в цілісну систему. При традиційному підході цей факт викладачами до уваги береться в недостатній мірі (покладається на самих студентів, або здійснюється лише фрагментарно). Тому, для забезпечення диференційованості знань необхідна цілеспрямована робота викладачів щодо їх інтеграції. Ця діяльність полягає в системній організації наукової та професійно орієнтованої інформації, що викладається студентам, а також впровадження педагогічно виваженого управління пізнавальною діяльністю студентів.

Третя організаційно-педагогічна умова -- формування продуктивного клінічного досвіду студентів медичного навчального закладу в умовах навчальної та переддипломної практик -- передбачала досягнення позитивних результатів щодо формування показників практико-конативного компоненту готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності. У навчальному плані підготовки майбутніх фахівців медсестринства з дипломом бакалавра вагому роль відведено практичній підготовці. Як доводить Г. Олеськова «набуття практичних навичок студентами безпосередньо у лікувальному закладі протягом проходження практики студентами є базовою складовою фахової підготовки сестринського персоналу, що в свою чергу, має здійснюватися на найвищому рівні та займати більшу кількість годин навчального плану» [9, с. 111].

У практичному аспекті, ми виходили з тих міркувань, що лікувально-профілактичні заклади, які є базою для практичної підготовки фахівців, виступають своєрідним тренувальним майданчиком, де студенти розвивають свої конативні здібності, вдосконалюють професійні знання, набувають необхідні практичні уміння та навички, оволодівають досвідом колективної взаємодії та мають змогу сформувати таку професійну якість як індивідуальна відповідальності за результати своєї праці, а також опановують деонтологическими і соціокультурними нормами. У цьому контексті саме практична діяльність розглядається нами як невід'ємна складова медичної освіти майбутньої сестри-бакалавра. Практична підготовка, в першу чергу, акумулює воєдино цінності та установки сучасної медицини з передовими вітчизняними традиціями в нову ціннісну систему медичного співтовариства. На основі вдосконалення практичної підготовки під час навчальної та переддипломної практик ми зможемо досягнути організацію відкритої, варіативної, професійно і духовно насиченої, діалогічної професійної підготовки студентів, що забезпечить становлення особистості фахівця-професіонала з високим рівнем практико-конативних умінь та навичок у медсестринстві.

З метою вдосконалення стану сформованості показників особистісно-рефлексивного компоненту готовності було запропоновано впровадити четверту організаційно-педагогічну умову -- використання ігрових імітаційних методів у формуванні особистісної компетентності медичної сестри-бакалавра. На основі аналізу навчального підручника з педагогіки вищої медичної освіти під авторством С. Максименко та М. Філоненко [4] було встановлено, що у практиці медичних навчальних закладів виокремлюють такі моделі навчальних технологій підготовки майбутніх фахівці, як: інформаційна, структурно-логічна, особи тісно-орієнтовна, інтеграційна, ігрова (симуляційна), тренінгові, діалогова, інформаціно-комп'ютерна. Погоджуємося з авторами у тому, що усі ці технології виступають невід'ємною складовою фахової підготовки сестринського персоналу в Україні, однак найбільш ефективними є ті технології, які наближають студентів до їхньої майбутньої професійної діяльності. Погоджуємося із Г. Олеськовою [9] у тому, що мінімізувати кількість медичних помилок сестринського персоналу допомагають стимуляційні технології, передусім на заняттях з клінічних дисциплін. Науковець відзначає, що «важко назвати повноцінним навчальний процес фахової підготовки сестринського персоналу в сучасних умовах без відпрацювання первинних навичок на тренажерах та фантомах, за допомогою яких можна імітувати як елементарні клінічні ситуації, так і здійснити реанімаційні заходи» [9, с. 111]. Відзначимо, що нині у практиці організації освітнього процесу у ВНЗ активно використовуються такі види ігор, як: навчальні, тренувальні, узагальнюючі; пізнавальні, виховні, розвивальні; репродуктивні, продуктивні, творчі. Саме такий арсенал ігрових вправ ми пропонуємо викладачам для того, щоб суттєво змінити сформованість показників особистісно-рефлексивного компоненту готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності.

Висновки

У процесі дослідження було встановлено, що потреба у впровадженні в освітній процес вищих медичних закладів організаційно-педагогічних умов продиктована відсутністю адекватного психолого-педагогічного інструментарію та недостатньою кількістю практико зорієнтованих методичних напрацювань, які б дозволили підвищити ефективність професійної підготовки майбутніх медичних сестер-бакалаврів та підвищили результативність цілісного процесу, що спрямований на формування готовності до майбутньої професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу у вищих медичних закладах. Вважаємо, що цілеспрямована діяльність щодо практичного впровадження організаційно-педагогічних умов дасть суттєві позитивні результати, які будуть підтвердженні на основі використання методів математичної статистики під час організації та проведення формувального етапу експериментального дослідження.

До перспективних напрямів досліджень відносимо розробку методики практичного впровадження організаційно-педагогічних умов, а також організацію психолого-педагогічного тренігну для викладацького складу щодо вивчення переваг праксеологічного підходу під час професійної підготовки майбутніх медичних сестер-бакалаврів.

Список використаних джерел і літератури/References

1. Гомонюк О. М. Особливості інноваційної діяльності педагогів / О. М. Гомонюк, О.Г. Онишко, В.В. Райко // Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців : тези доповідей V Всеукраїнської науково-практичної конференції (Хмельницький, 30--31 березня 2017р.) [ред. кол.

2. Є.М. Потапчук (голов. ред.), Т.Л. Левицька та ін.]. -- Хмельницький : ХНУ, 2017. -- С. 74--76. / Homoniuk O. M. Osoblyvosti innovatsiinoi diialnosti pedahohiv (Features innovative activity of teachers), Aktualni pytannia teorii ta praktyky psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv, Khmelnytskyi, 2017, рр. 74--76. [in Ukrainian].

3. Ісаєва О. С. «Професійна цілісність і чесність» майбутніх лікарів / О. С. Ісаєва // Зб. наук. праць «Педагогічні науки». -- Випуск LXXII. -- Том 2 -- Херсон : Херсонський державний університет, 2016. -- С. 81--84. / Isaieva O. S. «Profesiina tsilisnist i chesnist» maibutnikh likariv («Professional integrity and honesty» future doctors), Pedahohichni nauky, Kherson, Vol. LXXII, Part 2, pp. 81-84 [in Ukrainian].

4. Борисюк Л. О. Формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення хіміко-біологічних дисциплін : дис канд. пед. наук : 13.00.04 / Леся Олександрівна Борисюк. -- Хмельницький, 2016. -- 253 с. / Borysiuk L. O. Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh bakalavriv sestrynskoi spravy u protsesi vyvchennia khimiko-biolohichnykh dystsyplin (Formation of Professional Competence of the Future Bachelors of Nursing Care in the Process of Study of Chemical-Biological Disciplines), Khmelnytskyi, 2016, 253 р. [in Ukrainian].

5. Максименко С. Д. Педагогіка вищої медичної освіти : підручник / С. Д. Максименко, М. М. Філоненко -- К. : Центр учбової літератури, 2014. -- 288 с. / Maksymenko S. D. Pedahohika vyshchoi medychnoi osvity : pidruchnyk (Pedagogy of higher medical education), K, Tsentr uchbovoi literatury, 2014, 288 р. [in Ukrainian].

6. Богоявленська Ю. Праксеологічні підходи у менеджменті (теоретичне дослідження): Закінчення / Ю. Богоявленська // Економіка України. -- 2005. -- №1. -- С. 59--64. / Bohoiavlenska Yu. Prakseolohichni pidkhody u menedzhmenti (teoretychne doslidzhennia): Zakinchennia (Praxeological approaches to management (theoretical study): Finish), Ekonomika Ukrainy, 2005, Vol. 1, рр. 59--64. [in Ukrainian].

7. Закусилова Т. О. Педагогічні умови формування основ професіоналізму майбутніх медичних сестер у процесі фахової підготовки / Т. О. Закусилова // Молодий вчений. -- 2016. -- № 7. -- С. 407--410. / Zakusylova T. O. Pedahohichni umovy formuvannia osnov profesionalizmu maibutnikh medychnykh sester u protsesi fakhovoi pidhotovky (Pedagogical conditions of formation of bases of professionalism of future nurses in the professional training), Molodyi vchenyi, 2016. Vol. 7, рр. 407--410. [in Ukrainian].

8. Лукащук І. М. Організаційно-педагогічні умови забезпечення фахової компетентності майбутніх медичних сестер на основі міжпредметних зв'язків в процесі навчання хіміко-біологічних дисциплін / І. М. Лукащук // Збірник наукових праць Херсонського національного технічного університету. -- Вип. 1(12). -- Херсон : Грінь Д.С., 2015. -- Т. 5. -- С. 19--22. / Lukashchuk I. M. Orhanizatsiino-pedahohichni umovy zabezpechennia fakhovoi kompetentnosti maibutnikh medychnykh sester na osnovi mizhpredmetnykh zviazkiv v protsesi navchannia khimiko-biolohichnykh dystsyplin (Organizational and pedagogical conditions of maintenance of professional competence of nurses based on interdisciplinary connections in learning the chemical and biological sciences), Zbirnyk naukovykh prats Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, Vol. 1(12), Kherson, 2015, Part 5, рр. 19-22. [in Ukrainian].

9. Занaюк С. С. Психология мотивации / С. С. Занаюк. -- К. : Эльга-Н; Ника-Центр, 2002. -- 352 с. / Zanayuk S. S. Psihologiya motivacii (Psychology of motivation), Kyiv, 2002, 352 р. [in Russian]

10. Олеськова Г. Г. Застосування сучасних технологій фахової підготовки сестринського персоналу в Україні / Г. Г. Олеськова // Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців : тези доповідей V Всеукраїнської науково-практичної конференції (Хмельницький, 30--31 березня 2017 р.) [ред. кол. Є.М. Потапчук (голов. ред.), Т.Л. Левицька та ін.]. -- Хмельницький : ХНУ, 2017. -- С. 111--112. / Oleskova H. H. Zastosuvannia suchasnykh tekhnolohii fakhovoi pidhotovky sestrynskoho personalu v Ukraini (Modern technology professional training of nursing personnel in Ukraine), Aktualni pytannia teorii ta praktyky psykholoho- pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv, Khmelnytskyi, 2017, рр. 111--112. [in Ukrainian].

Цитуйте цю статтю як:

Лісна-Міськів Н. Характеристика організаційно- педагогічних умов, покладених у основу формування готовності майбутніх медичних сестер-бакалаврів до професійної діяльності / Наталія Лісна-Міськів // Педагогічний дискурс. -- 2017. -- Вип. 22. -- С. 101--106.

Cite this article as:

Lisna-Miskiv N. Characteristics of Organizational- Pedagogical Conditions which are the Basis of Forming Readiness of the Future Nursing Bachelors to Professional Activity, Pedagogical Discourse, 2017, Issue 22, pp. 101--106.

Размещено на Allbest.ru