Особливості використання інноваційних технологій, форм та методів у професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання до викладання художньо-технічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Особливості використання інноваційних технологій, форм та методів у професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання до викладання художньо-технічних дисциплін

Рецензенти: Гладкова В. -- доктор педагогічних наук, професор Красильникова Г. -- доктор педагогічних наук, доцент

Лівшун Олександр -- старший викладач кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання, e-mail: a.livschun@yandex.ua

Хренова Вікторія -- старший викладач кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання, viktoriya74@meta.ua

Україна, Хмельницький «12» травня 2017

Анотації

У статті авторами розглянуто необхідність упровадження новітніх досягнень педагогічної науки, сучасних форм, методів та інноваційних технологій з метою покращання професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Виконано аналіз психолого-педагогічної літератури, в контексті якого висвітлено основні підходи провідних науковців щодо різних тлумачень поняття «форми організації навчання» та «організаційні форми навчання». Розглянуто поняття «технології навчання» як спосіб взаємодії між суб'єктами навчального процесу з педагогічної та психологічної точки зору. Представлено класифікацію форм організації навчальної діяльності за різними критеріями. Запропоновано власне бачення використання як традиційних (класичних), так і нестандартних (інноваційних) форм організації навчання для формування професійної готовності майбутнього вчителя трудового навчання.

Ключові слова: педагогічні науки, трудове навчання, форми організації навчання, методи навчання, технології навчання, інноваційні технології, професійна готовність, акмеологічна технологія.

OLEKSANDR LIVSHUN, candidate of pedagogical sciences (Ukraine, Khmelnytskyi, Khmelnytskyi National University) orcid.org/0000-0003-2256-6163

VICTORHA KHRENOVA, candidate of pedagogical sciences (Ukraine, Khmelnytskyi, Khmelnytskyі National University) orcid.org/0000-0001-8384-7554

Peculiarities of Application of Innovative Technologies, Forms and Methods in the Professional Training of Intending Handicraft Teachers to Teaching Art and Technical Subjects

In this paper the authors have considered the necessity to implement the latest achievements of pedagogical science, modern forms, methods and innovative technologies in order to improve professional training of intending Handicraft teachers. Analysis of psychological and pedagogical literature has been carried out. The main approaches used by the leading scientists to differently define the notions of «forms of learning organization» and «organizational forms of learning» have been highlighted in this context. The notion of «learning technology» has been explained from the pedagogical and psychological perspectives as the way of interaction between the participants of learning process. Classification of forms of learning organization according to various criteria has been presented. The authors'personal points of view as to the use of both traditional (classical) and non-standard (innovative) forms of learning organization to form professional readiness of an intending Handicraft teacher have been suggested.

Key words: pedagogical sciences, Handicraft, forms of learning organization, learning methods, learning technologies, innovative technologies, professional readiness, achmeological technology.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді... Пріоритетним завданням Національної доктрини розвитку освіти в Україні в XXI столітті є підвищення її якості. Досягнення цього можливе лише через впровадження новітніх досягнень педагогічної науки, форм і методів навчання та інноваційних технологій.

Невпинний розвиток технологій навчання ставить перед освітою нові завдання, щодо перегляду її змісту, форм, методів, здійснення навчальної діяльності. Відтак набуває актуальності проблема підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів (у тому числі і трудового навчання) на засадах упровадження сучасних технологій та виокремлення теоретичних аспектів дослідження цього процесу [7].

Аналіз досліджень і публікацій... Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує існування таких словосполучень, як «педагогічна технологія», «навчальна технологія», «технологія навчання», «технологія виховання», «технологія розвитку особистості», «технологія особистісного впливу», «технологія творчої діяльності» тощо. До того ж поняття «технологія» інтерпретується неоднозначно.

Більшість науковців розглядають технологію навчання власне як у психологічному, так і педагогічному аспекті, тобто як спосіб взаємодії суб'єктів освітньої діяльності. Так, Л. Байкова технологією вважає певну послідовність операцій, дій, спрямованих на досягнення навчально- виховної мети [2, с. 13]. В. Беспалько педагогічною технологією мислить систему, в якій послідовно втілюється на практиці заздалегідь спроектований навчально-виховний процес [3]. М. Кларін визначає її як системність і конструювання навчального процесу, які гарантують досягнення поставленої мети [5, с. 24]. Н. Щуркова розглядає її як суму науково обґрунтованих заходів виховного впливу на людину чи групу людей, окрему галузь професійної підготовки педагога, пов'язану з його творчістю і майстерністю [11].

Поняття «форма організації навчання» має глибоке коріння і сягає періоду давнього світу, де панувала система індивідуального навчання. Дискусії навколо зазначеного поняття не вщухають і досі, у дидактиці розроблено декілька підходів до визначення зазначеної категорії.

Багато провідних науковців по різному трактують дане поняття, так М. Чайка зазначає, що «... Форма організації навчання це -- зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі» [10].

У наукових працях В. Дяченко дає своє визначення: «Організаційна форма навчання -- це структура спілкування, що застосовується в навчальному процесі, тобто структура спілкування між тими, хто навчає, і тими, хто навчається, у процесі їх роботи» [6, с. 318].

Працюючи над розвитком поняття «форми організації навчання»,О. Новіков, спробував віднайти таку концепцію, згідно якої можна було б об'єднати усі вже існуючі в освітній практиці. На його думку, форма навчання -- це механізм упорядкування навчального процесу щодо позиції його суб'єктів, їх функцій, а також завершеності циклів структурних одиниць навчання в часі [8, с. 18].

Визначаючи форму організації навчання І. Каньковський, , стверджує, що: «Це вид заняття із відносно стійкою структурою взаємодії учасників процесу навчання, що здійснюється в установленому порядку і у певному режимі» [6, с. 320]. навчальний педагогічний професійний

Формулювання цілей статті... Метою статті є аналіз основних підходів, щодо існуючих технологій, форм та методів професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання.

Виклад основного матеріалу

Передових педагогів усіх часів об'єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї праці, своєю особистістю впливати на становлення учнів як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей.

Сьогодні, під час переходу роботи колективу на педагогіку співробітництва, це найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську співпрацю вчителя та учнів, спрямовану на розв'язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

Нам імпонує думка щодо різних підходів тлумачення поняття «форми організації навчання», адже це нормальне явище для сучасної педагогіки, оскільки в сучасних умовах учитель має право вибирати з палітри концепцій, що їх пропонують науковці, саме ту, яку вони вважають найбільш придатною для вирішення поставлених завдань та досягнення бажаного результату.

Форми організації навчання класифікуються за різними критеріями:

1) за кількістю учнів -- індивідуальні форми навчання, парні, групові, колективні;

2) за місцем навчання -- урок, праця в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві;

3) за часом навчання -- урочні й позаурочні: факультативи, предметні гуртки, вікторини, конкурси, олімпіади, предметні вечори тощо;

4) за дидактичною метою -- форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція), комбінованого або змішаного навчання (урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикуми) і трудового навчання (праця в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо); за тривалістю часу навчання -- класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки «без дзвінків» [9].

Ми пропонуємо для формування професійної готовності майбутнього вчителя трудового навчання використання як традиційних (класичних), так і нестандартних (інноваційних) форм організації навчання.

Серед традиційних доречним буде використання таких форм організації навчання, як: лекції (вступні, тематичні, оглядові, настановчі, бінарні, проблемні та лекції-візуалізації); практичні заняття (ознайомчі, підтверджуючі, частково-пошукові, дослідницькі); навчальні екскурсії -- така форма організації навчання є досить ефективною, оскільки жодне майстерне слово чи найяскравіша наочність не замінять живого споглядання; індивідуальні завдання (вид занять, які можна організувати за окремим графіком та з окремими студентами з метою їх професійного розвитку), консультації (надання студенту потрібної допомоги у засвоєнні теоретичного матеріалу та набутті практичних навичок) та самостійна робота.

Саме самостійна робота у формуванні професійної готовності майбутнього вчителя технологій є головним резервом підвищення ефективності підготовки. Адже в умовах браку аудиторних годин саме за рахунок самостійної роботи, на котру припадає більша частина загального навчального часу дисциплін художньо-технічного профілю, є можливість упровадження розроблених методик. У процесі самостійної роботи студенти самостійно вивчають, закріплюють і поглиблюють раніше здобуті і нові знання, набувають практичних навичок і вмінь.

Дидактичні цілі самостійної роботи:

- закріплення, поглиблення, розширення й систематизація знань, здобутих під час аудиторних занять;

- самостійне опанування нового навчального матеріалу;

- формування професійних навичок і вмінь;

- формування вмінь і навичок самостійної розумової праці;

- розвиток самостійності мислення, творчого підходу до розв'язання поставлених завдань;

- самоосвіта [9].

Під час навчання зі студентами за запропонованою методикою доречним буде використання для формування їх професійної готовності таких форм організації навчання, які можна зарахувати до нестандартних, а саме:

- ігрові форми -- ігри (ділові, інтелектуальні) та ігрові ситуації -- це одна з небагатьох форм організації навчання, яка є найбільш цікавою, оскільки саме вони наближають навчальний процес до реального життя, сприяють формуванню практичних умінь і навичок, забезпечують практичну спрямованість навчання [9];

— групові тренінги -- форма навчання, метою якої є передача знань способом теоретичних лекцій, ділових ігор з подальшим аналізом, а також практичних занять, результатом яких є формування і розвиток деяких умінь і навичок;

— майстер-класи -- сприяють формуванню самостійності, здатності організовувати та реалізовувати свою діяльність без стороннього керівництва. Створення умов для повноцінного прояву і розвитку майстерності його учасників на основі організації простору для професійного спілкування. До основних методичних прийомів майстер-класу належать: індукція, рефлексія, самоконструювання, творче конструювання та ін. [6].

Процес формування професійної готовності майбутнього вчителя технологій до викладання художньо-технічних дисциплін значною мірою залежить від правильно підібраних методів здійснення навчальної діяльності. У зазначеному процесі, на нашу думку, мають місце і використовуються традиційні усім відомі загальновживані методи навчання і при цьому найбільш популярні, які класифікуються:

— за рівнем активності: методи пасивні й активні;

— за джерелом одержання знань: словесні, наочні, практичні;

— за дидактичними цілями: методи набуття нових знань, формування умінь і навичок та застосування знань на практиці; перевірки й оцінки знань, умінь і навичок.

Серед найбільш уживаних методів навчання науковці виділяють такі: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково пошуковий, дослідницький, комунікативний, пізнавальний, перетворюючий, систематизуючий, контрольний та ін.

Таких класифікацій методів існує більше тридцяти залежно від виду виконуваної діяльності та вибору вчителя, проте ми хочемо звернути увагу на найбільш уживані.

Пропонуємо для формування професійної готовності майбутнього вчителя технологій використовувати такі методи навчання:

— прес-метод -- використовується тоді, коли в процесі навчання виникають дискусійні питання, в яких потрібно зайняти визначену позицію;

— мозковий штурм -- метод колективного обговорення проблеми, яка потребує нетрадиційного вирішення;

— вправи -- суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці;

— навчальна праця -- суть методу полягає у застосуванні здобутих знань для вирішення практичних завдань, в умінні використовувати теорію на практиці;

— ігровий метод -- пізнавальні (дидактичні) ігри -- це спеціально створені ситуації, які моделюють явища, що вивчаються.

Також залежно від особливостей навчально-виховного процесу використовуються такі методи: розповідь, бесіда, навчальна дискусія, демонстрація та ілюстрація, відео-метод та ситуаційний метод [9].

Формування професійної готовності майбутнього вчителя технологій до викладання художньо-технічних дисциплін безпосередньо залежить від стану, особливостей та змін, що відбуваються у сучасній освіті, упровадження нових освітніх стандартів, рівневої підготовки фахівців, компетентнісного підходу. Постає питання упровадження в навчальний процес вищого навчального закладу інноваційних освітніх технологій з метою більш якісного формування професійної готовності майбутніх фахівців.

На основі викладеного вище можна стверджувати, що формування професійної готовності майбутнього вчителя трудового навчання до викладання художньо-технічних дисциплін можна досягти запроваджуючи у навчальному процесі саме інноваційні технології навчання. Серед них нами виокремлено найбільш придатні, а саме:

— інтерактивні (це організація процесу навчання, заснована на взаємодії всіх його учасників, що передбачає навчання в групах, парах, об'єднаних спільною метою);

— проблемного навчання (передбачає послідовні та цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні (студенти) виконують під керівництвом учителя (викладача), активно засвоюючи нові знання;

— проектні технології (освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку; метою проектного навчання є формування таких умов навчального процесу, за яких його результатом стає здобуття індивідуального досвіду проектної діяльності учня (студента);

— позиційне навчання (використання цієї технології передбачає концентрацію пізнавальної діяльності, посилення взаємодії викладачів і студентів, зняття напруження, пов'язаного з аспектами навчання);

-- акмеологічні технологи -- це сукупність заходів, спрямованих на розкриття внутрішнього потенціалу особистості, розвиток властивостей та якостей, які сприяють досягненню високого рівня особистісно-професійного розвитку і професіоналізму [1, с. 103; 4]. Акме технології націлені на актуалізацію потенціалу особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя трудового навчання, на розвиток акмеологічних інваріантів його професіоналізму; вони реалізуються на основі використання модульної системи педагогічно-професіоналізованих акмеологічних тренінгів та акмеологічних розвивальних занять. Модульна структура цих тренінгів побудована відповідно з комплексом компонентів формування професійної готовності зазначеної категорії вчителів а саме: креативністю (інноваційністю), адаптивністю та рефлексивністю, емпатійністю, аутопсихологічною компетентністю, організаторськими і комунікативними якостями. Націленість на «акме» передбачає інтерактивну взаємодію, призначену для зміни та вдосконалення моделей поведінки і діяльності учасників педагогічного процесу (В. Вакуленко) [4]. Акмеологічна технологія формування професійної готовності майбутнього вчителя трудового навчання в умовах вищого навчального закладу охоплює навчальні, розвивальні, виховні, організаційно-управлінські, рефлексивні, діагностичні, корекційні, консультаційні та самоосвітні аспекти спеціалізованої діяльності вчителя.

Формування професійної готовності майбутніх учителів трудового навчання має бути спрямоване на інноваційні форми і методи, що стимулюють професійний розвиток і подальше самовдосконалення на шляху до вершин у професійній педагогічній діяльності, прагнення досягти рівня майстерності.

Відпрацювання важливих професійних якостей та забезпечення розвитку професійної готовності практично майбутнього вчителя технологій, реалізується за допомогою акмеологічних технологій.

Висновки

На основі викладеного вище можна стверджувати, що використання різноманітних освітніх технологій, форм та методів здійснення навчальної діяльності є результатом творчого підходу вчителя до справи. І педагогам треба розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Актуальність проблеми використання інноваційних технологій навчання є очевидною, відтак процес покращання ситуації стосовно трудового навчання в загальноосвітній школі необхідно розпочинати саме у вишах із підготовки майбутнього вчителя зазначеної спеціальності. Якісна професійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання є необхідною передумовою їх становлення як професіоналів компетентних, соціально і психологічно зрілих особистостей, які вирізняються сучасним світоглядом, потребою в саморозвитку й самовдосконаленні. Сучасні досягнення науки і техніки потребують належного рівня підготовки сучасного учня, відповідно і сучасних уроків; лише нестандартний підхід та якісна підготовка майбутнього вчителя дасть бажаний результат.

Список використаних джерел і літератури/References

1. Акмеология : учеб. пособие / А. Деркач, В. Зазыкин. -- СПб. : Питер, 2003. -- 256 с. / Derkach A., Zazy'kin V. Akmeologiya (Akmeology). St.Petersburg, Piter, 2003, 256 p. [in Russian].

2. Байкова Л. А. Технология игровой деятельности / Байкова Л. А. -- Рязань : Рязанский государственный педагогический университет, 1994. -- С. 13. / Bajkova L. A. Texnologiia igrovoj deyatel'nosti (Technology of game activity). Ryazan', Ryazanskij gosudarstvenny'j pedagogicheskij universitet, 1994, p. 13. [in Russian].

3. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Беспалько В. П. -- М. : Педагогика, 1989. -- 190 с. / Bespal'ko V. P. Slagaemye pedagogicheskoj tekhnologii (Components of pedagogical technology). Moscow, Pedagogika, 1989, 190 p. [in Russian].

4. Вакуленко В. М. Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз) : дис. ... доктора пед. наук : спец. 13.00.01 / Вакуленко Валентина Миколаївна. -- Луганськ, 2008. -- 562 с. / Vakulenko V. M. Akmeolohychnyi pidkhid u teorii y praktytsi vyshchoi pedahohichnoi osvity Ukrainy, Bilorusi, Rosii (porivnialnyi analiz) (Acmeological approach in the theory and practice of education degree Ukraine, Belarus, Russia (comparative analysis)), Luhansk, 2008, 562 p. [in Ukrainian].

5. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта / Кларин М. В. М. : Знание, 1989. -- 75 с. / Klaryn M. V. Pedagogicheskaia tekhnolohyiia v uchebnom protsesse. Analyz zarubezhnogo opy'ta (Pedagogical technology in the learning process. Analysis of foreign experience). -- Moscow, Znanie, 1989, 75 p. [in Russian].

6. Каньковський І. Є. Система професійної підготовки інженерів-педагогів автотранспортного профілю : монографія / Ігор Євгенійович Каньковський ; за ред. Н. Г. Ничкало. -- Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2014. 562 с. / Kankovskyi I. E. Systema profesiinoi pidhotovky inzheneriv-pedahohiv avtotransportnoho profiliu : monohrafiia (The system of training teachers motor engineers Profile: monograph). Khmelnytskyi, FOP Tsiupak A. A., 2014, 562 с. [in Ukrainian].

7. Колкунова, В. В. Моральне виховання старших підлітків в умовах політехнічного учнівського середовища загальноосвітньої школи : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.07 / Колкунова Вікторія Володимирівна. -- М., 2009. -- 202 с. / Kolkunova V. V. Moralne vykhovannia starshykh pidlitkiv v umovakh politekhnichnoho uchnivskoho seredovyshcha zahalnoosvitnoi shkoly (The moral education of older teenagers in Polytechnic student secondary school environment). Dysertatsiia kandydata pedahohychnykh nauk, spetsialnist 13.00.07, Moskva, 2009, 202 p. [in Ukrainian].

8. Новиков А. М. Формирование учебной деятельности / А. М. Новиков // Школьные технологии. -- 2007. -- № 4. - С. 18. / Novikov A. M. Formirovanie uchebnoi deyatelnosti (Formation of educational activity). Shkolny'e texnologii, 2007, Issue 4, p. 18. [in Russian].

9. Форми організації навчання. Навчальні матеріали онлайн. Педагогіка. Основи дидактики : конспект лекцій [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://pidruchniki.com/15100827/pedagogika/formi_organizatsiyi_ navchannya#25. / Formy orhanizatsii navchannia. Navchalni materialy onlain. Pedahohika. Osnovy dydaktyky (The forms of training. Training materials online. Pedagogy. Basics of didactics). [Elektronnyi resurs], Rezhym dostupu: http://pidruchniki.com/15100827/pedagogika/formi_organizatsiyi_ navchannya#25. [in Ukrainian].

10. Чайка В. М. Основи дидактики : навч. посіб. / В. М. Чайка. -- К. : Академвидав, 2011. -- 238 с. / Chaika V. M. Osnovy dydaktyky (Basics of didactics). Kyiv, Akademvydav, 2011, 238 p. [in Ukrainian].

11. Щуркова Н. Е. Педагогическая технология как учебная дисциплина / Щуркова Н. Е. // Педагогика. -- 1993. -- № 2. -- С. 66--70. / Shhurkova N. E. Pedagogicheskaia tekhnologiia kak uchebnaia dystsyplyna. Pedagogika (Pedagogical technology as a teaching discipline). 1993, Issue 2, pp. 66--70. [in Russian].

Цитуйте цю статтю як:

Лівшун О. Особливості використання інноваційних технологій, форм та методів у професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання до викладання художньо-технічних дисциплін / Олександр Лівшун, Вікторія Хренова // Педагогічний дискурс. -- 2017. -- Вип. 22. -- С. 96--101.

Cite this article as:

Livshun O., Khrenova V. Peculiarities of Application of Innovative Technologies, Forms and Methods in the Professional Training of Intending Handicraft Teachers to Teaching Art and Technical Subjects, Pedagogical Discourse, 2017, Issue 22, pp. 96--101.

Размещено на Allbest.ru