Модель виховної роботи щодо соціально-психологочної адаптації студентів-першокурсників у позанавчальній діяльності

Размещено на http://allbest.ru

6

^{1Харківський національний медичний університет}

Кафедра клінічної фармакології

²Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра педагогіки, методики та менеджменту освіти

УДК 378.147 (075.5)

Модель виховної роботи щодо соціально-психологочної адаптації студентів-першокурсників у позанавчальній діяльності

¹Анна Шалімова, доктор медичних наук, доцент

²Ірина Шалімова, кандидат педагогічних наук, доцент

²Влада Маркова, кандидат педагогічних наук, доцент,

м. Харків



Вступ

Постановка проблеми. У період реформування вищої школи зростає увага до подальшої наукової розробки теоретичних і прикладних аспектів проблеми адаптації студентської молоді до нових умов навчання у конкретному вищому навчальному закладі, до швидких соціальних змін, що характеризують сучасне життя, змушують майбутнього спеціаліста постійно переглядати свої життєві позиції і змінювати себе, адаптуючись до нових умов життєдіяльності.

Сьогодні є всі підстави стверджувати, що в системі вищої освіти України існує серйозне протиріччя між потребою суспільства у фахівцях, які поєднують у собі професійні якості з активною життєвою позицією, і недостатньою теоретичною й технологічною розробленістю цієї проблеми в педагогічній науці; між відсутністю науково обґрунтованих організаційно-педагогічних умов у вищому навчальному закладі та необхідністю актуалізації в студентів адаптаційного потенціалу, від якого залежить успішність усього процесу професійної підготовки.

Відсутність у педагогіці єдиної теорії адаптації особистості потребує подальшого розвитку теоретичних, технологічних та організаційних основ психолого-педагогічної роботи зі студентами ВНЗ з метою їхньої успішної соціально-психологічної адаптації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У психолого-педагогічній науці проблему адаптації вивчають на різних рівнях: загальнотеоретичному (Н. Агаджанян, І. Бех, Ф. Березін), соціально- психологічному (Ю. Бохонкова, В. Демченко), соціально-педагогічному (Л. Белова, Л. Зданевич); соціально-професійному (О. Галус, С. Ізбаш); віковому (Д. Мамаєв).

Близькими із загальнотеоретичних позицій до адаптаційних досліджень є роботи, виконані в межах соціалізаційної проблематики, оскільки ряд дослідників вважає адаптацію складовою частиною (етапом) соціалізації особистості (І. Дябел, С. Шашенко та ін.).

Зокрема, соціально-педагогічні умови соціалізації особистості в системі виховної роботи досліджувалися в працях Р. Абдулової, Т. Буяльської, Г. Левківської, О . Сєвастьянової та ін.

Творчий доробок вищезгаданих вчених є методологічною основою розуміння соціально-психологічної адаптації людини як активної особистісної самореалізації за нових умов життєдіяльності.

Формулювання цілей статті. Метою даної публікації є теоретичне обґрунтування сутності процесу адаптації, його механізмів та етапів; виявленні критеріїв адаптивної поведінки в нових соціальних умовах студентів-першокупсників ВНЗ; визначенні організаційно-педагогічних заходів з управління адаптаційними механізмами у позанавчальній діяльності.



Виклад основного матеріалу

Процес організаційно-структурних і змістових перетворень у вищій школі сприяв активізації гуманістичного та культурологічного її аспектів, реалізація яких є запорукою оптимального розвитку особистості майбутніх фахівців. адаптація молодь психологічний навчальний

Першорядного значення вищесказане набуває, якщо йдеться про студентську молодь - майбутню інтелектуальну, управлінську, політико-економічну еліту країни.

Студентство, маючи величезний творчий потенціал, здатне реально впливати на перебіг подальших перетворень в Україні.

Відомо, що початок навчання у вищому навчальному закладі, входження у статус студента співпадає з процесом активного формування соціальної зрілості, яка полягає у здатності кожної молодої людини опанувати сукупність соціальних ролей.

Цей період збігається з періодом юності і відрізняється складністю становлення особистісних рис. Розвиваються такі якості особистості як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціативність, уміння володіти собою.

Як зазначають науковці, на початку навчання студент повинен “перестати” бути школярем, а до закінчення навчання - “перестати” бути студентом [3, 7].

Сьогодні в Україні відбувається перехід на нові моделі навчання, суттєво змінюються форми організації занять, критерії оцінювання знань, розробляються і втілюються нові педагогічні технології і стандарти освіти. Навчання у ВНЗ стає більш складним і за формою, і за змістом. Відповідно все більшого значення набуває процес адаптації студентів до умов ВНЗ.

Адаптативний процес для студентів, в цілому, достатньо складний, тривалий та іноді болючий, який зумовлений необхідністю відмови від чогось близького та звичного.

Виникає потреба подолання чисельних і різнопланових за своїм походженням адаптаційних труднощів: необхідність мобілізації психічної енергії, волі і стримування емоцій, напруження фізичних сил; пошук резервів протидії стресам різної сили, вироблення способів їхнього блокування. Ці процеси ведуть до руйнування попередніх динамічних стереотипів діяльності, формують нові нахили, переконання, знання, вміння, звички, змінюють рівні професійної компетентності і саму особистість.

Маємо констатувати, що адаптація студентів- першокурсників в умовах нового середовища, в умовах нової системи освіти у вищих навчальних закладах не завжди проходить успішно.

Аналіз теоретичних джерел та власні дослідження процесу адаптації першокурсників в умовах ВНЗ дозволяють виділити наступні головні труднощі:

- переживання, пов'язані з перехідним періодом: від шкільного до дорослого життя;

- невизначеність мотивації вибору професії;

- недостатня психологічна підготовка до самостійного життя, необхідності приймати рішення, брати на себе відповідальність за власні дії і вчинки;

- невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності, що підсилюється відсутністю звичного повсякденного контролю педагогів та батьків;

- нові умови діяльності студента у ВНЗ - це якісно інша система співвідношення відповідальності і залежності, де на перший план виступає необхідність самостійної регуляції своєї поведінки;

- пошук оптимального режиму праці і відпочинку в нових умовах;

- налагодження побуту і самообслуговування, особливо при переході до гуртожитку;

- відсутність навичок самостійної роботи та ін. [5].

Усі ці труднощі різні за своїм походженням.

Одні з них об'єктивно неминучі, інші носять суб'єктивний характер і пов'язані зі слабкою підготовкою, вадами виховання в родині і школі.

Проблема адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ є однією з важливих загальнотеоретичних проблем і дотепер дискусивною. На наш погляд, вона досліджена, з одного боку, досить широко, а з іншого - ще недостатньо, але при цьому залишається досить актуальною.

Різноманіття аспектів дослідницького вивчення проблеми адаптації особистості у ВНЗ зумовлює різницю у підходах до визначення змісту самого процесу адаптації, його форм і методів успішного педагогічного здійснення у ВНЗ.

Поняття процесу вузівської адаптації студентів, більшістю науковців, розуміється як активне і творче прилаштування студентів до умов вищої школи, в процесі якого створюється колектив, формуються особистісні навички та вміння раціональної організації розумової праці, одночасно формується покликання до обраної професії, раціональний колективний і особистісний розпорядок праці, відпочинку і побуту, вибудовується система роботи з професійної самоосвіти і самовиховання професійно значущих якостей особистості [2].

Важливим доробком є, розроблена Т Буяльською теоретична модель адаптації студентів в умовах вищих навчальних закладів [4].

Вона базується на поглядах психологів, які визнають наявність зовнішньої і внутрішньої видів адаптації. Зовнішня адаптація передбачає професійну і соціальну адаптації, внутрішня - біологічну і психологічну адаптації.

Багатовимірну систему зовнішньої і внутрішньої адаптації науковці визначають як “соціально-психологічна адаптація”, складовими якої є:

- професійна адаптація: профорієнтаційна адаптація; адаптація до навчального процесу (дидактична адаптація);

- соціальна адаптація: пристосування індивіда до групи, всього студентського колективу; прийняття нормативно-правових вимог перебування у ВНЗ; осмислене прийняття норм моралі та культури; адаптація до умов проживання у гуртожитку;

- біологічна адаптація: адаптація організму до нових умов (кліматичних, побутових, санітарних), режиму праці , сну, фізичних т а нервових навантажень; режим і якість харчування;

- психологічна адаптація: стан психологічного задоволення (незадоволення), відчуття внутрішньої і зовнішньої гармонії (дисгармонії) від успішності (неуспішності) професійної, соціальної та біологічної адаптації; вміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності [8].

Запропонована класифікація дозволяє розглядати адаптацію студентів як комплексний, динамічний процес, обумовлений взаємодією профорієнтаційних, соціальних, біологічних і психологічних факторів.

Комплексне знання сукупності факторів соціально-психологічної адаптації, орієнтація на певні критерії, що характеризують результативність процесів адаптації, можуть стати підґрунтям для організаційно-методичної роботи з управління та контролю процесу адаптації першокурсників.

Сьогодні в педагогіці домінує ідея неможливості підготовки повноцінного фахівця в рамках лише навчального процесу. Усе більшого значення набувають дослідження соціалізаційних та адаптаційних механізмів, що функціонують у позанавчальній діяльності, яка забезпечує формування моральних, етичних, соціокультурних основ особистості майбутнього фахівця.

Позанавчальна діяльність у ВНЗ складається в основному з трьох компонентів: позанавчальної діяльності студентів, виховної роботи викладачів із студентами, системи управління поза навчальною діяльністю. Позанавчальна діяльність є складовою навчально-виховного процесу і базою створення сприятливого середовища для повноцінної позитивної соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників. З огляду на організаційно-технологічну специфіку, вона має найбільш соціалізаційний потенціал [1, 10].

Слід враховувати вірне співвідношення позааудиторної, наукової та навчальної роботи студента, що забезпечить мобільність всієї роботи вищого навчального закладу.

Позааудиторна робота виступає додатковим резервом часу студента, дозволяючи цілеспрямовано і результативно вирішувати завдання особистісно-орієнтованої підготовки студента до професійної діяльності.

Вивчення механізмів регуляції процесів адаптації вимагає підбору спеціального комплексу психодіагностичних методик з визначення симптомів дезадаптації, розробки соціально-психологічних засобів активізації соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників до навчання у вищих навчальних закладах.

У зв'язку з поглядом на адаптацію як системний процес психодіагностика соціально-психологічної адаптації повинна бути комсплексною та одночасно спрямованою на діагностику загального рівня соціально-психологічної адаптації, на діагностику адаптованості як конкретного стану особистості, на діагностику адаптаційного потенціала особистості [6, 9].

Виходячи з вищезазначеного, нами було підібрано та апробовано комплекс методик, адекватний меті дослідження. Кожний з методів та методик має свою спрямованість і в той же час, вони доповнюють один одного, компенсуючи обмеження та недоліки,властиві кожному окремо. Весь вищеназваний комплекс методик представлений у табл. 1.

Враховуючи з наведених в табл.1 критеріїв соціально-психологічної адаптації студентів- першокурсників та уточнюючих їх показників, нами були виділені наступні рівні адаптованості студентів (високий, середній, низький), а також представлено їх змістове наповнення.

Таблиця 1.

Методика визначення прояву компонентів соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників

Компоненти	Критерії адаптації	Методи дослідження і спостереження
	внутрішні	зовнішні
Психологічний	- емоційний комфорт; високий рівень задоволення стосунками з оточуючими, соціальним статусом, основними формами діяльності, самореалізацією та ін.; - низький рівень ситуативної та особистісної тривожності; - самоприйняття, адекватна самооцінка,мінімальна розбіжність між я-реальним та я-ідеальним,відсутність тенденцій до невротизації та депресії.	бадьорість, життєрадісність, зацікавленість, активність.	- опитувальник САН (самопочуття, активності, настрою); - опитувальник ситуативної та особистісної тривожності Ч. Спілберга-Ю. Ханіна; - опитувальник дослідження самооцінки
Біологічний	стан здоров'я людини	скарги на стан здоров'я, швидку стомлюваність, порушення апетиту та ін.	Включене та невключене спостереження, аналіз документів та продуктів діяльності, пілотажне опитування, інтерв'ю, тестування, анкетування.
Соціальний	- бажання брати участь у житті навчального закладу; - здатність відстоювати свої переконання; мотивована критика власного сценарію і стратегій поведінки; - повага до людини, здатність керувати своїм емоційним станом; - розвинуті комунікативні здібності; - здатність будувати конструктивні взаємини.	- участь у суспільному житті навчального закладу (пасивність), включеність у діяльність групи; - високий(низький) соціальний статус, самостійність (залежність) у прийнятті рішень; - комунікативна компетентність, безконфліктна поведінка; - уміння(невміння) забезпечити свої основні потреби; - індивідуальний стиль поведінки.	-
Професійний	висока мотивація розвитку духовності, професійної компетентності та самоактуалізації загалом; усвідомлення потреби самоосвіти	- Висока (низька) працездатність та успішність діяльності; - виконання студентами правил і вимог навчального процесу.



Значущість адаптаційного періоду на перших курсах ВНЗ зумовлює актуальність вивчення механізмів регуляції процесів адаптації і вимагає розробки психолого-педагогічнихих засобів формування й корекції соціально-психологічної адаптованості студентів-першокурсників вищих закладів освіти. На підставі аналізу теоретичних джерел та власної дослідно-експериментальної роботи нами розроблено та апробовано модель виховної роботи щодо соціально-психологічної адаптації студента-першокурсника у позанавчальній діяльності (Рис.1), ключовим компонентом якої визначено відповідні психолого- педагогічні умови: наявність сприятливого педагогічного середовища (адміністративні структури, органи студентського самоврядування та студентський колектив); реалізація різних напрямів виховної роботи (організаційний, виховний, навчально-методичний, науковий, індивідуальний); впровадження організаційно-педагогічних умов (удосконалення роботи кураторів академічних груп; співпраця з батьками першокурсників; раціоналізація навчальної та позанавчальної діяльності студентів; впровадження у виховну роботу ВНЗ ряду заходів, спрямованих на успішну соціально-психологічну адаптацію студентів-першокурсників; взаємодія студентів-першокурсників із психологічною службою ВНЗ; включення студентів- першокурсників в органи студентського самоврядування) [1; 3; 10 ].

Розроблена експериментальна модель забезпечила зростання адаптуючих впливів та сприяла позитивним змінам адаптованості студентів.

Зафіксовано динаміку збільшення кількості студентів-першокурсників експериментальних груп з високим рівнем адаптованості з 21% до 38%, дещо знизилась чисельність студентів з середнім рівнем адаптованості (з 50% до 47%) за рахунок зниження кількості студентів- першокурсників з низьким рівнем адаптованості відповідно з 29% до 15%.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Аналіз практики позанавчальної роботи у вищих навчальних закладах дозволили нам виділити пріоритетні напрями в перебудові змісту та організації виховного процесу у ВНЗ, що сприятимуть позитивним змінам адаптованості студентів-першокурсників, а саме: організаційний (здійснення заходів щодо організації життєдіяльності студентського колективу); виховний (встановлення суб'єкт- суб'єктних стосунків між учасниками навчально- виховного процесу, удосконалення самовиховання студентів, посилення самостійної роботи у їх майбутньому професійному становленні, створення позитивного емоційного комфорту в академічній групі першокурсників); навчально- методичний (планування заходів організаційно- виховної роботи у групі відповідно до інтересів та запитів студентів та плану організаційно- виховної роботи (розробка сценаріїв різноманітних виховних заходів, вечорів відпочинку; розробка методичних рекомендацій

для викладачів та кураторів тощо); науковий (формування творчих навиків, зміцнення і розвиток професійного інтересу, значне розширення сфери студентського спілкування); індивідуальний (вирішення нагальних проблем конкретного студента з питань налагодження побуту, подолання труднощів у навчанні, конфліктних ситуацій, взаємодії з сім'єю).

Поставлені та розв'язані в процесі дослідження завдання не вирішують усіх проблем соціально- психологічної адаптації студентів-першокурсників в умовах вищого навчального закладу. Надалі слід розробити та впровадити у виховній діяльності ВНЗ спеціальну педагогічну програму з соціально- психологічної адаптації студентів-першокурсників, вдосконалити діагностику рівнів адаптованості студентів, створити систему засобів виховного процесу, спрямованих на активізацію участі студентів-першокурсників у позанавчальній діяльності тощо.

Стаття надійшла до редакції 05.04.2017



Література

1. Абдулова Р.М. Організація позааудиторної виховної роботи зі студентами вищих навчальних закладів недержавної форми власності: автореф. дис. канд. пед. наук:13. 00 07. - Луганськ, 2004. - 24с.

2. Березин Ф. Б. Психологическая и психофизиологическая адаптация человека /Березин Ф. Б. -М.: Владос, 1988. -352 с.

3. Бохонкова Ю. О. Особистісні чинники соціально-психологічної адаптації першокурсників до умов вищих навчальних закладів: Дис канд. психол. наук: 19.00.05 /Ю. О. Бохонкова. - Луганськ, 2005. - 207 с.

4. Буяльська Т.Б. Теоретичні та практичні аспекти роботи кураторів з адаптації студентів першого курсу в умовах вищого навчального закладу / Т.Б. Буяльська, М.Д. Прищак // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2008. - № 5. - С. 105112.

5. Галус О. М. Професійна адаптація студентів- першокурсників в умовах ступеневого педагогічного вищого навчального закладу: (Монографія). - Хмельницький: ХГПА, 2007 - 325 с.

6. Дябел Л. І. Співпраця вищого навчального закладу із сім'єю як одна з умов соціалізації студента-першокурсника // Зб. наук. праць. - Проблеми педагогічних технологій. - Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2005. - Вип. 1. - С. 67-72.

7. Левківська Г. П. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти: Навчальний посібник/ Левківська Г. П.., Сорочинська В. Є., Штифурак В. С. - К., 2001. - 128 с.

8. Мамаєв Д.Ю. Соціально-психологічна адаптація молоді доумов навчання у вищому навчальному закладі [WWW document]. URL http:www.nbuv.gov.ua/portal/ SocGum /Tippp /2009 1/ mamaev .pdf

9. Сєваст 'янова О.А. Соціально-педагогічні умови соціалізації студентської молоді у виховному процесі вищого навчального закладу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / Луганський національний педагогічний ун-т імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2007.- 20с.

10. Шашенко С.Ю. Соціальне становлення студентської молоді у позааудиторний час у вищих навчальних закладах: Дис. канд. пед. наук: 13.00.05; - К., 2003, - 256 с.: іл. - Бібліогр.: с. 181 - 199.



References

1. Abdulova, R.M. (2004). Organizatsiya pozaauditomoyi vihovnoyi roboti zi studentami vischih navchalnih zakladiv nederzhavnoyi formi vlasnosti [Organization of extracurricular educational work with high school students]. Extended abstract of candidate's thesis. Lugansk, 24p.[in Ukrainian].

2. Berezin, F. B. (1988). Psihologicheskaya і psihofiziologicheskaya adaptatsiya cheloveka [Psychological and psychophysiological human adaptation]. Moscov: Vlados, 352 p.[in Russian].

3. Bohonkova, Yu. O. (2005). Osobistisni chinniki sotsialno-psihologichnoyi adaptatsiyi pershokursnikiv do umov vischih navchalnih zakladiv [Personality factors of social and psychological adjustment of freshmen to the conditions of higher education]. Candidate's thesis. Lugansk,207 p.[in Ukrainian].

4. Buyalska, T.B. & Prischak, M.D. (2008). Teoretichni ta praktichni aspekti roboti kuratoriv z adaptatsiyi studentiv pershogo kursu v umovah vischogo navchalnogo[Theoretical and practical aspects of curators adaptation of first year students in terms of higher education institution]. Visnik Vinnitskogo politehnichnogo Institutu. № 5, pp. 105-112.[in Ukrainian].

5. Galus, O. M.(2007). Profesiyna adaptatsiya studentiv-pershokursnikiv v umovah stupenevogo pedagogichnogo vischogo navchalnogo zakladu: (MonografIya)[Professional adaptation of first-year students in terms degreeal educational institution of higher education: (Monograph)]. Hmelnitskiy: HGPA Publ., 325 p.[in Ukrainian].

6. Dyabel, L. I.(2005). Spivpratsya vischogo navchalnogo zakladu iz sim 'eyu yak odna z umov sotsializatsiyi studenta-pershokursnika [Cooperation between higher educational institution of the family as a condition of socialization of first-year students]. Volinskiy derzhavniy universitet Imeni Lesi Ukrayinki, Vol. 1., pp. 67-72.[in Ukrainian].

7. Levkivska, G. P, Sorochinska, V E. & Shtfurak, V S.(2001). Adaptatsiya pershokursnikiv v umovah vischogo zakladu osviti [The adaptation of first year students in terms of higher education institution]. Navchalniy posibnik, Kyiv, 128 p. [in Ukrainian].

8. Mamaev, D.Yu. Sotsialno-psihologichna adaptatsiya molodi do umov navchannya u vischomu navchalnomu zakladi [Socio-psychological adaptation of young people to the learning environment in higher education]. [WWW document]. URL http:www.nbuv.gov.ua/

9. Sevast'yanova, O.A.(2007). Sotsialno-pedagogichni umovi sotsializatsiyi studentskoyi molodi u vihovnomu protsesi vischogo navchalnogo zakladu [Social and educational conditions of socialization of students in the educational process of higher educational establishment]. Extended abstract of candidate s thesis. Lugansk, 20p. [in Ukrainian].

10. Shashenko, S.Yu.(2003). Sotsialne stanovlennya studentskoyi molodi u pozaauditorniy chas u vischih navchalnih zakladah [The social formation of young students in extracurricular time in higher education]. Candidate's thesis. Kyiv, 256p., II. Bibliogr.: pp. 181 - 199. [in Ukrainian].



Анотація

УДК 378.147 (075.5)

Модель виховної роботи щодо соціально-психологочної адаптації студентів-першокурсників у позанавчальній діяльності. Анна Шалімова, доктор медичних наук, доцент кафедри клінічної фармакології Харківського національного медичного університету. Ірина Шалімова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти. Влада Маркова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти Української інженерно-педагогічної академії, м. Харків

У статті проаналізовані сучасні підходи до вивчення процесу адаптації молоді в умовах вищого навчального закладу. Досліджено, що особливого значення в організації процесу соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників у позанавчальній діяльності належить розробці та функціонуванню структурно-логічної моделі даного процесу, основним змістом якої є взаємозв'язок внутрішніх та зовнішніх критеріїв психологічного, біологічного, соціального та професійного компонентів.

Ключові слова: соціально-психологічна адаптація, позанавчальна діяльність, модель.



Аннотация

Модель воспитательной работы по социально-психологической адаптации студентов-первокурсников во внеучебной деятельности. Анна Шалимова, доктор медицинских наук, доцент кафедры клинической фармакологии Харьковского национального медицинского университета. Ирина Шалимова, кандидат педагогических наук, доцент кафедры педагогики, методики и менеджмента образования. Влада Маркова, кандидат педагогических наук, доцент кафедры педагогики, методики и менеджмента образования Украинской инженерно-педагогической академии, г. Харьков

В статье проанализированы современные подходы к изучению процесса адаптации молодежи в условиях высшего учебного заведения. Доказано, что особое значение в организации процесса социально-психологической адаптации студентов-первокурсников во внеучебной деятельности принадлежит разработке и функционированию структурно-логической модели данного процесса, основным содержанием которой является взаимосвязь внутренних и внешних критериев психологического, биологического, социального и профессионального компонентов.

Ключевые слова: социально-психологическая адаптация, внеучебная деятельность, модель.



Annotation

The model of educational work on socio-psychological adaptation of of the first-year students during the non-educational activities.

Anna Shalimova, Doctor of Sciences (Medicine), Associate Professor of the Clinical Pharmacology Department Kharkiv National Medical University. Iryna Shalimova, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Pedagogy, Methodology and Management of Education Department. Vlada Markova, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Pedagogy, Methodology and Management of Education Department Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, Kharkiv

The article analyzes the modern approaches to the study of the adaptation of young people in the conditions of the higher educational institution.

The absence of the unified theory of the individual adaptation in the pedagogical studying requires the further development of the theoretical, technological and organizational foundations of psychological and educational work with the students of higher education institutions for their successful social and psychological adaptation.

The article presents the author's method of determining of components of manifestation of the social and psychological adaptation of the first-year students of higher education institutions. Considering criteria of the social and psychological adaptation of the first-year students and clarifying their indicators, the adaptability levels of the first-year students of higher education institutions were marked, and their semantic content was presented.

The authors determine the priority areas in the restructuring of the content and organization of educational process at higher education institutions which promote the adaptation of the first-year students, including: the organizational, educational, educational-methodical, individual and others.

The article proves that the particular significance in the organizing of the process of social and psychological adaptation of the first-year students during the extracurricular activities includes the development and functioning of the structural and logical model of this process, the basic content of which are the appropriate psychological and pedagogical conditions: availability of the supportive educational environment; the implementation of various areas of educational work and a number of the organizational and pedagogical conditions.

The authors stress that the introduction of the experimental model of educational work in the social and psychological adaptation of the first-year students of higher education institutions provides the growth of adaptive influence and promotes the positive changes of the first-year students ' adaptation.

Keywords: the social and psychological adaptation, extracurricular activities, a model.

Размещено на Allbest.ru

...