Організація освітнього полікультурного середовища як соціальної системи полісуб’єктного типу в аграрному ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація освітнього полікультурного середовища як соціальної системи полісуб'єктного типу в аграрному ВНЗ

Соціально-економічні та суспільно-політичні процеси, які відбуваються в Україні, висувають нові вимоги до рівня активності особистості. Крім того, активність особистості на сучасному етапі розвитку соціуму нерозривно пов'язана з полікультурним середовищем, у якому вона функціонує. Труднощі, з якими часто зіштовхується молодь під час реалізації соціокультурної активності, спричинюють протиріччя між потребами соціуму в формуванні активної полікультурної особистості та індиферентністю молодих людей, їхнім відстороненням від участі в діяльності інститутів культури й освіти. Вже декілька декад у практиці соціокультурної діяльності спостерігається превалювання суб'єкт-об'єктних концепцій, орієнтованих на формування односторонніх раціоналістичних уявлень про людину, як наслідок, учасник культурних заходів розглядається у якості об'єкта [6, 3]. Таким чином, набуває актуальності питання формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі в освітньому середовищі ВНЗ як у соціальній системі полісуб'єктного типу, що сприяє становленню у студентів різносторонніх об'єктивних уявлень про етнофорів та успішному налагодженню діалогу культур.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Освітнє середовище було предметом досліджень В. Бусела, В. Глазичева, Н. Крилової, Ю. Мануйлова, О. Столбової, М. Хейдметс, А. Хуторского. Буття людини у двовимірному середовищі вивчали П. Бергер, Ю. Губін, С. Розум і Н. Соколова. Розв'язання проблеми становлення суб'єктності та полісуб'єктності особистості в соціокультурному просторі започатковано у працях І. Вачкова, ). Мурзіної, О. Фалуніної та ін., проте жоден з авторів не зробив спробу розглянути освітнє полікультурне середовище в аграрному університеті. Тож ставимо за мету розкрити сутність освітнього полікультурного середовища як соціальної системи полісуб'єктного типу в аграрному ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Розгляд питання організації освітнього полісуб'єктного середовища в аграрному університеті логічно розпочати з визначення поняття “середовище”. В. Бусел трактує середовище як: сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність якого-небудь організму; соціально-побутові умови життя людини; оточення. Під навколишнім соціальним середовищем науковець розуміє сукупність людей, зв'язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів тощо [4, 1309].

У сучасній науковій літературі подано декілька визначень середовища: 1) місце, яке характеризується індивідуальністю, неповторністю, що складається, встановлюється, визріває і складає фундамент буденної культури (В. Глазичев) [5]; 2) простір діяльності, поведінки та спілкування, яке і створює матеріал для самоосвіти і самотворення особистості. Середовище можна створювати, розвивати, підтримувати, розширювати, збагачувати, виснажувати, охороняти, відтворювати, але воно не передається у спадок і не модернізується (Н. Крилова) [7, 95]; 3) все те, серед чого перебуває суб'єкт, що він наслідує, його опосередковує та узагальнює, тобто “збагачує або обідняє, ушляхетнює або вульгаризує, навчає чомусь і прирікає на незнання, виправдовує або звинувачує, витвережує або одурманює, охороняє або оскверняє” (Ю. Мануйлов) [8, 26]; 4) феномен, який пов'язаний із системою формування людської культури, безпосередньо й опосередковано впливає на розвиток людини, її окультурення, процес формування особистості (О. Столбова) [12,41 - 42]; 5) частина навколишнього світу, з якою суб'єкт взаємодіє безпосередньо, або посередньо, у відкритій або прихованій формі. Середовище виділяється з навколишнього світу завдяки взаємодії, яка існує лише у співвідношеннях “суб'єкт - середовище”, “система - середовище” (М. Хейдметс) [14,78]; 6) природно або штучно створене соціокультурне оточення студента, яке включає різні види засобів і змісту освіти, здатні забезпечити його продуктивну діяльність (А. Хуторской) [15,31].

Значущою для нашого дослідження є позиція П. Бергера [2], Ю. Губіна [6], С. Розума [10] та Н. Соколової [12], які вважають, що людина живе у двовимірному середовищі. З одного боку, це зовнішнє середовище - світ фізичних об'єктів, людей, із якими особистість вступає у взаємодію, а з іншого - внутрішнє середовище, світ власного особистісного осмислення соціальних, духовних значень цих об'єктів.

Відштовхуючись від положень діяльнісного підходу про єдність внутрішньої і зовнішньої діяльності, інтеріоризації та екстеріоризації, ми вважаємо, що рівень полікультурної компетентності майбутнього фахівця аграрної галузі обумовлюється багатством і різноманітністю його індивідуально-специфічного або внутрішнього середовища. Середовище чинить розвивальний і формувальний вплив на студента, надаючи йому свободу вибору й можливість розвитку індивідуально-специфічного або обмежуючи вибір можливостей соціальними нормами, правилами, установками, формуючи тим самим соціально значимі якості полікультурної особистості [1,21 - 23].

Освітнє полікультурне середовище полісуб'єктного типу характеризується як середовище, що вирізняється високою внутрішньою мотивованістю, активністю діяльності, емоційним підйомом, позитивним, оптимістичним настроєм, орієнтацією на розкриття особистісного потенціалу. Таке середовище впливає на активність в освоєнні і перетворенні навколишнього світу, відкритість, свободу суджень і вчинків, орієнтації особи на саморозвиток, самореалізацію у сучасному полікультурному соціумі [11, 40].

Полісуб'єктне середовище ми розглядаємо як простір полікультурної діяльності, яка організовується в аграрному університеті, основною цінністю якої є спільна соціокультурна творчість студентів і викладачів, які виступають суб'єктами цих стосунків. Компонентами полісуб'єктного середовища, на нашу думку, виступають: освітній полікультурний процес, який характеризується варіативністю, ситуацією вибору та успіху, орієнтований на створення індивідуальної освітньої траєкторії; суб'єкт-суб'єктна взаємодія педагога і майбутнього фахівця аграрної галузі; духовно-моральна атмосфера полікультурної освіти; соціальні, полікультурні, матеріальні умови. Функціонування майбутнього фахівця аграрної галузі в полісуб'єктному освітньому середовищі пов'язане зі свободою вибору змісту полікультурній освіти, педагога, освітньої траєкторії.

Варіативність припускає різноманітність варіантів змісту освіти, тобто диференціацію та диверсифікацію її предметного змісту. Мається на увазі наявність в одній науковій дисципліні різних за змістом і рівнем складності освітніх програм, розроблених виходячи з інтересів і потреб особистості. Варіативність - це можливість вибору педагогом і студентом організаційних форм, методів, технологій педагогічного процесу [11, 41]. Спочатку активність у виборі форм навчання проявляє педагог, але він це здійснює, відштовхуючись від інтересів та індивідуальних особливостей студентів. Однак головний акцент в організації освітнього полікультурного середовища як соціальної системи полісуб'єктного типу в аграрному ВНЗ робиться на практико-орієнтовані, насичені полікультурним змістом заняття. Вони можуть бути реалізовані як ділові і рольові ігри, прес-конференції, круглі столи, змагання, КВН-творчості, віртуальні екскурсії, індивідуальні звіти, аукціони, диспути, вікторини тощо.

Отож діяльність педагога умовно можна розділити на декілька складових: з'ясування потреб майбутнього фахівця аграрної галузі; проектування способів представлення змісту полікультурної освіти; визначення засобів, форм, методів, технологій навчання, виховання, педагогічної соціокультурної підтримки; організація освітнього полікультурного процесу; самоаналіз, педагогічна рефлексія; корекційні заходи. На кожному етапі педагог здійснює вибір, відштовхуючись від свого творчого потенціалу, індивідуальності студента, його потреб, мотивів, міри самовизначення, самореалізації.

Суб'єкт-суб'єктна взаємодія носить творчий предметно-перетворювальний характер, незалежно від того, на що воно спрямоване - на світ речей, навколишніх явищ, спілкування або управління власними станами. Створення духовно-моральної атмосфери детермінує формування полісуб'єктного середовища навчального закладу Духовно-моральна атмосфера передбачає, що духовні потреби особи, під якими розуміють спосіб існування духовного багатства який означає різносторонню обізнаність людини, ядром якої виступає світогляд, займають першорядне місце в діяльності навчального закладу і педагога. Цінності, які лежать в основі організації полісуб'єктного середовища зорієнтовані на пріоритет загальнолюдських цінностей, гармонійну соціальну взаємодію особистості з середовищем, що характеризується взаємодопомогою, підтримкою, максимальним розкриття потенціалу. Домінантність цих цінностей у створенні полісуб'єктного середовища навчального закладу сприяє формуванню соціокультурної активності особистості (див. табл. 1) [11, 43].

Суб'єктність являє собою системну якість особистості, яка детермінує специфіку її зовнішньої поведінки. Вагомим чинником становлення суб'єктності є середовище - соціокультурний простір, у який включена людина: культура, система культурних знаків, значень, смислів, які виникають у спільній діяльності студентів і викладача, система взаємодій особистості з однолітками й полікультурним оточенням. Згідно з позицією О. Мурзіної [9, 76], необхідною умовою розвитку суб'єктності майбутнього фахівця аграрної галузі виступає буттєва спільність, яка включає студентів, викладачів, їхніх знайомих, колег, одногрупників, друзів. Науковець закликає вибудовувати стосунки між її членами таким чином, щоб особистість наважувалася реалізовувати свої задуми, діяти самостійно проявляти ініціативу, не очікуючи поки їй запропонують зразок. Неабияка роль у взаємодії відводиться полісуб'єктності педагога. Полісуб'єктність - це не тільки суб'єкт-суб'єктне спілкування, але й безперервний діалог зі студентом, відгук у взаємодії, ставлення до студента як до діяча, створення умов для набуття ним суб'єктного досвіду та трансляції своїх суб'єктних якостей.

Таблиця 1. Цінності освітнього полісуб'єктного середовища

Інша людина як носій індивідуальної культури виступає фактором становлення суб'єктності особистості та реалізує її потребу в адекватному об'єктивуванні, посилює своїм ставленням її суть, сигналізує суб'єктові про здійснені ним зміни, встановлює зворотний зв'язок, окреслює межі його впливу на навколишню дійсність, дозволяє налагодити суб'єктні стосунки у цій діаді; реалізує відображення її суб'єктності [9, 77].

Над розробкою структурно-змістовної моделі суб'єктності та полісуб'єктності працювала О. Фалунін (див. табл. 2). Вона цілком логічно трактує етнічну суб'єктність як сформованість у особистості національної самосвідомості (менталітету), здатності до такої форми міжкультурної взаємодії, як інтеграція, що проявляється в умінні входити у світ іншої культури, зберігаючи при цьому цілісність своєї культурної ідентичності. У розумінні “полісуб'єктної особистості” у контексті полікультурної освіти майбутніх фахівців аграрної галузі ми схиляємося до визначення, запропонованого О. Фалунін: “ особистість - це особа з високим рівнем розвитку особистісної та етнічної суб'єктності, тобто високим рівнем розуміння, прийняття і розвитку себе, своєї культури й особистості Іншого з позиції його особистісної та етнічної суб'єктності” [13, 8].

аграрний освітній полікультурний

Таблиця 2. Структурно-змістовна модель суб'єктності та полісуб'єктності

З вище представленої таблиці можна констатувати, що в освітньому полікультурному середовищі аграрного ВНЗ як соціальної системи полісуб'єктного типу на перший план виходить розвиток суб'єктності і полісуб'єктності особистості майбутнього фахівця аграрної галузі у процесі професійної підготовки на заняттях іноземної мови. При цьому суб'єктність може бути охарактеризована трьома визначальними інтеграційними сутнісними властивостями: самодетермінацією (самопричинною), самоорганізацією (самоупорядкзванісію); саморозвитком (самомодифікація); а полісуб'єктність - самовираженням, самореалізацією і само актуалізацією [13, 28]. Щодо полісуб'єкта, то це спільність, яка розвивається, у якій розвиток кожного суб'єкта опосередкований спільною творчою діяльністю і спілкуванням з іншими суб'єктами і включений в єдиний цілісний процес. На думку І. Вачкова, “полісуб'єкт як спільність розвивається лише у тому випадку, коли процес саморозвитку стає природним і необхідним для усіх суб'єктів. Основною умовою його розвитку (як і в окремого суб'єкта) виступає підвищення рівня самосвідомості суб'єктів, які входять до нього” [3, 45].

Висновки

аграрний освітній полікультурний

На основі проведених досліджень ми дійшли висновку, що полісуб'єктна особистість майбутнього фахівця аграрної галузі демонструє здатність до такої форми полікультурної взаємодії, як “консолідація культур”, яку детермінує уміння розуміти й поважати полікультурну реальність, інші традиції та ментальність, встановлювати зв'язки між різними культурними системами, зберігаючи при цьому цілісність своєї культурної ідентичності, та здатність примножувати загальнокультурні цінності за допомогою об'єднання міжкультурних розбіжностей.

Оскільки сучасний освітній простір гуманістично-орієнтований і полікультурний за своїм змістом, то процес підготовки майбутнього фахівця має бути спрямований на розвиток його полісуб'єктності, а також на формування його здатності до полікультурної взаємодії з усіма суб'єктами освітнього процесу з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і міжкультурних розбіжностей.

Література

1.Атанов Г.О. Теорія діяльнісного навчання / Г.О. Атанов. - К.: Кондор, 2007. - 186 с.

2.Бергер П.А. Социология: биографический подход. Личностно ориентированная социология /П.А. Бергер. - М.: Акад. проект, 2004. - 608 с.

3.Журнал Высшей школы экономики. -- 2014. - №2. - С. 36 - 50.

4.Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел].

-К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2009. - 1736 с.

5.Глазычев В.Л. Сотворение городской среды / В.Л. Глазычев //Муниципальная власть. - 2010.

6.Губин Ю.Н. Формирование социальнокультурной активности подростков в полисубъектной среде дополнительного образования: автореферат дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Губин Юрий Николаевич. - Челябинск, 2012. - 24 с.

7.Крылова Н.Б. Социокультурный контекст образования / Н.Б. Крылова // Новые ценности образования. - М.: Инноватор. - 1996. - № 6. - С. 67 - 103.

Размещено на Allbest.ru