Функціонування виховної системи вищого технічного навчального закладу в аспекті дисертаційного дослідження: педагогічний експеримент

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автор описує педагогічний експеримент щодо ефективного функціонування оновленої виховної системи сучасного технічного ВНЗ, його констатувальний та формувальний етапи. Постійний моніторинг різних аспектів виховної діяльності в академії дозволяє своєчасно коригувати виховну діяльність у вищому навчальному закладі, залучати більшу кількість студентів для цієї діяльності; а також суттєво підвищити якість виховної діяльності у ВНЗ.

Сьогодні треба розглянути потенційні вектори трансформації освіти як провідної соціальної дійсності суспільства в системі координат політичного, соціально-економічного, інтелектуального і культурного розвитку країни.

Аналіз посібників, монографій, авторефератів з проблем виховання у вищій школі дозволив узагальнити наступні проблеми-завдання: розвиток нової практики виховання студентів у ВНЗ, яка сприяє переходу вищої школи на рівневу освіту в контексті Болонського процесу шляхом активізації інноваційної складової у виховній діяльності закладів; збагачення досвіду студентів на підставі суб'єктної позиції студента.

Виховний простір розвивається на основі: виховної роботи і виховної системи, життєдіяльності студентського співтовариства на факультеті, в академічній групі; на впровадженні чи удосконаленні студентського самоврядування, що дозволяє залучати більшу кількість студентів для цієї діяльності; на суттєвому підвищенні якості виховної діяльності у ВНЗ в умовах переходу на рівневу освіту; на оновленні науково-методичного забезпечення виховної діяльності зі студентами в сучасних соціокультурних умовах; на модернізацію науково-методичної підтримки кураторів академічних груп.

Мета статті. Описати окремі етапи педагогічного експерименту функціонування виховної системи технічного ВНЗ, виявити реальний рівень її функціонування на різних етапах дослідно-експериментальної роботи в академії.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів.

Вводячи зміни в освітньо-виховний процес, ми розуміли, що тільки особистість може виховати особистість, тому викладач, який просто викладає зміст своєї дисципліни, неминуче поступається своїм місцем викладачеві-досліднику самої освіти; викладачеві, здатному мотивувати студента, полегшити процес пізнання; викладачеві-технологу, здатному вибудувати оптимальний процес навчання, розробити його складові, забезпечити необхідний рівень якості його результатів; особистості професіонала, який на власному прикладі сприятиме формуванню в студентів системи професійних цінностей, етики, якостей особистості, затребуваних як професією, так і сучасним суспільством [3].

У суспільній та індивідуальній діяльності здійснюється перетворення сил і здібностей особистості в об'єктивні соціально значущі продукти діяльності і цінності, тобто відбувається екстеріоризація (лат. externus - зовнішній). Гуманістична функція виховання полягає у тому, щоб створити умови, за яких особистість зможе максимально реалізувати весь свій потенціал здібностей у сучасній соціокультурній ситуації. Виховання, з одного боку, розширює кордони життєтворчості особистості, з іншого - закладає в особистість внутрішні механізми індивідуального розвитку - само-актуалізації, самореалізації [4]. Одним із етапів функціонування оновленої виховної системи була робота групи випередження з попередньої апробації нововведень в обмеженому просторі виховної системи (на гуманітарного факультету), щоб підтвердити доцільність їх включення в освітньо-виховний процес академії та визначити найбільш оптимальні форми і способи використання нововведень. Спочатку саме на гуманітарному факультеті було застосовано як організаційно-методичну систему з виховної роботи, так і реалізовано програму виховання студентів “Професіонал і особистість”; змінний фактор вводився у навчальний процес її професійну підготовку студентів-філологів, майбутніх перекладачів (дисципліна “Педагогіка” була підсилена новими темами і завданнями світоглядно-виховного напряму); для майбутніх викладачів професійного навчання у програму навчальних дисциплін “Методика виховної роботи в ПТНЗ”, “Методика навчання на виробництві”, “Методика теоретичного навчання” були також введені нові теми, в яких подавався матеріал щодо виховного потенціалу, фасилітативної функції викладача, формування загальнокультурних, ключових компетенцій здобувачів вищої освіти. Також новими темами були доповнені дисципліни з професійної підготовки спеціалістів і магістрів: “Педагогіка вищої школи” (увага загальнокультурним компетенціям майбутніх викладачів; віковій періодизації людини, а саме пізній студентській юності (17 - 26 років), діалектика якісного перетворення людини (індивід-суб'єкт діяльності-особистість); психологічні чинники становлення особистості майбутнього професіонала); стратегія самопізнання, самодіагностика індивідуальних, ділових і професійно важливих якостей майбутнього фахівця); “Педагогічні комунікації” (комунікативна компетентність), “Педагогічні технології у вищій школі” (виховний аспект технологій та інноваційні виховні технології), “Інноваційні технології у педагогічній діяльності” (модель викладача нового типу: інноваційна культура, інноваційне мислення, поведінка, імідж тощо).

Програма виховання студентів “Професіонал і особистість” виступає в якості умови, засвоєння нормативних характеристик особистості як особливого “ідеального типу”, представника громадянського суспільства: усвідомлення студентом себе як громадянина України, який поважає свою історію, несе відповідальність за її долю, патріотизм; установка на прийняття пріоритетних цінностей своєї національної культури; готовність до діалогу і співробітництва з людьми різних переконань, національних культур і релігій; толерантність до іншої думки; усвідомлення своєї співучасті у долі держави, малої батьківщини; установка на загальнолюдські цінності.

Якщо відбудеться процес соціалізації здобувача вищої освіти відповідно до завдань програми, то можна очікувати наступні результати: розвиток громадянського суспільства, частиною якого є студентська молодь; зростання конкурентоздатності українського суспільства у сучасному світі; свідома людина патріот-особистість із розвиненими духовно-культурними якостями. У своєму дослідженні ми спиралися на досвід проведення послідовного або панельного експерименту [5, 138].

Для визначення ступеня ефективності експериментальних впливів як змінного фактору було проведено три виміри в експериментальному і контрольних вузах: на початку, через два роки з початку педагогічного експерименту і в кінці експериментального дослідження.

У ході експерименту впроваджувалася структурно-функціональна модель виховної системи вищого технічного навчального закладу, модель виховного простору. Проводилися виховні заходи щодо реалізації Концепції оновленої виховної системи академії за допомогою програми “Професіонал і особистість” [2], здійснювалися аналіз і оцінка за ступенем їх ефективності.

Функціонування оновленої виховної системи технічного ВНЗ відповідно до розробленої системи критеріїв дозволило виявити реальний рівень її функціонування на різних етапах дослідно-експериментальної роботи в академії.

У результаті моніторингу на констатувальному етапі було встановлено, що до початку дослідно-експериментальної роботи в експериментальному і контрольному технічному ВНЗ рівень функціонування виховної системи був приблизно однаковий і оцінювався як середній (виховна система в функціональному плані не проявляється як цілісне системно-структурне утворення; між елементами, компонентами системи немає стійких зв'язків; виховна система реалізує свій виховний потенціал фрагментарно; виховний вплив різних категорій суб'єктів системи не скоординовано за цілями, завданнями і функцій; виховний простір не оновлюється, проводиться виховна робота зі студентами з їхнього дозвілля, домінанта у вихованні відсутня, документація з виховної роботи ведеться епізодично тощо).

На констатувальному етапі було проведено комплекс діагностичних методик, анкет, опитувальників відповідно до організаційно-педагогічних умов і завдань дослідження. Обробка та аналіз результатів дав матеріал для роздумів і коригування заходів на формувальному етапі. Нами були виявлені деструктивні локальні зони - нерозуміння кураторами своєї нової ролі і функцій в освітньо-виховному процесі; відсутність законодавчих документів на рівні закладу про виховну діяльність; висока пасивність студентів при чіткому розумінні того, що час і ринок праці вимагає змін перш за все в мотиваційно-особистісному сприйнятті освіти як цінності; виріс попит на професіонала і освічену молоду людину, здатну постійно змінювати вектор свого навчання; байдужість до проблем у суспільстві тощо.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що виховна система технічного ВНЗ буде більш ефективною, якщо буде: розроблено концепцію виховної системи закладу; розроблено програму виховання студентів як реалізацію на практиці положень концепції виховної системи; створено модель виховної системи та модель управління нею; встановлено зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на формування професійно-значущих якостей особистості, загальнолюдських цінностей майбутніх фахівців; прийнято сукупність цілей створення виховної системи усіма суб'єктами виховного процесу; організовано колективну творчу діяльність суб'єктів системи, спрямованої на реалізацію поставленої мети; сформовано освітньо-виховний простір для творчої співпраці і саморозвитку студентів та викладачів; забезпечено взаємодію між суб'єктами навчально-виховного процесу; організовано студентське самоврядування для набуття досвіду демократичних відносин і самореалізації студентів; організовано системний моніторинг з метою аналізу та прогнозування ефективності виховної системи.

На формувальному етапі нами було введено наступні зміни в освітньо-виховний процес: розроблено та затверджено Концепцію виховної системи, Концепцію виховної роботи, Положення про виховну роботу, Положення про куратора а академічної групи ; д ом і на н то ю у виховній діяльності академії згідно з розробленою Концепцією виховної системи стало духовно-культурне виховання студента як майбутнього професіонала і особистості; введено нові теми у навчальні дисципліни на гуманітарному факультеті як попередньої апробації нововведень в обмеженому просторі виховної системи; вченою радою академії було узаконено діяльність Рада з виховної роботи і затверджено положення до неї; у свою чергу Рада з виховної роботи почала здійснювати виховну діяльність відповідно до програми “Професіонал і особистість” та річного, на І і ІІ півріччя плану (постійно відбувалося коригування плану); розпочав свою роботу клуб “Яскрава особистість”, ведучим якого став ректор академії; оновлено роботу інституту кураторства: проводилися загальні збори кураторів, міжвузівські та академічні семінари для заступників деканів з виховної роботи; семінари для кураторів; засідання спільно зі студрадою академії щодо обговорення спільних культурно-просвітницьких та патріотичних заходів. Вся виховна діяльність в академії має проектно-подієвий характер: запущено загально академічні проекти “НМетАУ - мій дім” (оформлення рекреацій академії); “Моя Україна: диво завжди поруч”, “Студентський дрес-код”, “Творити добро легко”; “Девіантна поведінка студентів та заходи до її попередження”; було активізовано культурно-просвітницьку діяльність бібліотеки та наукового товариства студентів, здійснено моніторинг виховної діяльності на різних етапах для коригування роботи зі студентами; за якісно новим планом виховної роботи в академії було проведено упродовж двох років 357 заходів, з них 237 - традиційні, культурно-масові, проектно-подієві; 101 - спортивні; 20 - наукових зі студентами (конференції, конкурси, олімпіади, засідання наукового товариства студентів, наукові квести, “круглі столи”, зустрічі з іноземними науковцями з Японії, Китаю, Германії).

педагогічний технічний соціальний

Рис. 1. Рівні вихованості студентів за самооцінкою на констатувальному етапі

Рис. 2 Рівні вихованості студентів за самооцінкою на контрольному етапі

Для прикладу наведемо декілька результатів з дослідження.

Аналіз самооцінки вихованості студентів на констатувальному етапі дав наступний результат: як видно з діаграм, низький рівень вихованості студентів за самооцінкою на контрольному етапі значно зменшився з 57% до 27%, середній рівень збільшився з 39% до 59%, високий рівень майже не змінився. Моніторинг функціонування виховної системи дав такі показники.

Таблиця

Висновки та пропозиції. Провівши дослідження функціонування оновленої виховної системи сучасного технічного ВНЗ, робимо висновки, що виховна система повинна оновлюватися постійно. Постійний моніторинг різних аспектів виховної діяльності в академії дозволяє своєчасно коригувати виховну діяльність, скеровувати зусилля професорсько-викладацького складу на ефективне виконання суспільного замовлення - формування конкурентоспроможного професіонала і особистості.

Література

педагогічний технічний соціальний

1.Асмолов А. Стратегия социокультурной модернизации образования: на пути к преодолению кризиса идентичности и построения гражданского общества //Вопросы образования, 2008, № 1. -- С. 65 -- 86.

2.Лучанінова О. Програма виховання студентів “Професіонал і особистість”. Дніпро: НМетАУ, 2017. - 58 с.

3.Новиков А.М. Российское образование в новой эпохе. Парадоксы наследия, векторы развития/ А.М.Новиков. -- М.: Эгвес, 2000. -- 272 с.

4.Педагогіка: Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів http:/ /bibliograph.com.ua/pedagogika-3/index. htm

5.Петренко Л. Теорія і методика розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00. 04 -- теорія і методика професійної освіти. -- Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Київ, 2014.

Размещено на Allbest.ru