Культуротворчий потенціал інноваційних технологій сучасних андрагогічних послуг

Анотація

На основі аналізу фактологічного матеріалу виявлено та структуровано основні інноваційні технології сучасних андрагогічних послуг, та їх культуротворче призначення, що є метою дослідження. Методологічна основа наукової розвідки базується на сучасній філософській парадигмі культурно-мистецької освіти щодо надання їй культуротворчого статусу та використанні методів системного аналізу, синтезу, порівняння. Наукова новизна полягає у дослідженні скорельованості культуротворчого змісту та інновацій у контенті андрагогіки. Доведено, що культуротворчість, як явище, доцільно розглядати як процес і як кінцевий результат з огляду на те, що споживачами андрагогічних послуг Рівненського центру є працівники закладів культури, викладачі музичних та художніх шкіл. Така різновекторність категорій слухачів обумовлює варіативність андрагогічних послуг. Акцентується увага на тому, що культурогенеруючі можливості інноваційних технологій реалізуються у таких видах та формах: ілюстровані, проблемні лекції, ситуативні вправи, майстер-класи, практикуми, пленери, консультації з експертами, екскурсії, ділові, рольові ігри, аналіз виробничих ситуацій, «мозковий штурм», «методичні панорами», «робота в парі», діалог зі слухачами, «мікрофон», портфоліо, творчі звіти, творчі портрети, презентації, сіквейни, «круглі столи», пітчинги, кейс-метод тощо.

Вибір технології залежить від: категорії слухачів; теми заняття, його мети та актуальності; відповідності змісту і форми; контекстності; рівня підготовленості слухачів; наявності технічних та Інтернет можливостей; креативності викладача, його досвіду, стажу роботи; спонукання до самоосвіти, саморозвитку, навчання протягом життя. Синергія цих критеріїв дає культуротворчий результат. Динамічність культуротворчого змісту інноваційних технологій проілюстрована найбільш яскравими прикладами їх використання викладачами. Висновки. Культура і творчість суголосні в андрагогічному процесі підготовки культурно-мистецьких фахівців у синергії з інноваційними технологіями. Професійна культуротворчість забезпечується активними та інтерактивними моделями комунікування в таких сегментах: використання викладачами на заняттях з фахових дисциплін; узагальнення та ознайомлення слухачів з існуючим сучасним досвідом інновацій на заняттях з методики навчання; надання слухачам методичних розробок з технології проведення інноваційних занять; підбір та демонстрація інновацій присутніх в Інтернет-просторі; відеозаписи інноваційних занять у Рівненському центрі та розміщення їх на офіційному сайті.

Ключові слова: культуротворення, андрагогіка, інноваційні технології, коучінг, кейс-метод, портфоліо, сіквейн.

Аннотация

На основе анализа фактологического материала выявлены и структурированы основные инновационные технологии современных андрагогический услуг и их культуротворческое назначение, что является целью исследования. Методологическая основа научного изыскания базируется на современной философской парадигме культурно-художественного образования относительно предоставления ему культуротворческого статуса и использования методов системного анализа, синтеза, сравнения. Научная новизна заключается в исследовании скорелированности культуротворческого содержания и инноваций в контенте андрагогики. Доказано, что культуротворчество, как явление, целесообразно рассматривать как процесс и как конечный результат, учитывая, что потребителями андрагогических услуг Ривненского центра являются сотрудники учреждений культуры, преподаватели музыкальных и художественных школ. Такая разновекторность категорий слушателей обусловливает вариативность андрагогических услуг.

Акцентируется внимание на том, что культурогенерирующие возможности инновационных технологий реализуются в таких видах и формах: иллюстрированные, проблемные лекции, ситуативные упражнения, мастер-классы, практикумы, пленэры, консультации с экспертами, экскурсии, деловые, ролевые игры, анализ производственных ситуаций, «мозговой штурм», «методические панорамы», «работа в паре», диалог со слушателями, «микрофон», портфолио, творческие отчеты, творческие портреты, презентации, сиквейны, «круглые столы», питчинги, кейс-метод и др. Выбор технологии зависит от: категории слушателей; темы занятия, его цели и актуальности; соответствия содержания и формы; контекстности; уровня подготовленности слушателей; наличии технических и Интернет возможностей; креативности преподавателя, его опыта, стажа работы; побуждения к самообразованию, саморазвитию, обучения в течении жизни. Синергия этих критериев дает культуротворческий результат. Динамичность культуротворческого содержания инновационных технологий проиллюстрирована наиболее яркими примерами их использования преподавателями. Выводы. Культура и творчество созвучны в андрагогическом процессе подготовки культурно-художественных специалистов в синергии с инновационными технологиями. Профессиональное культуротворчество обеспечивается активными и интерактивными моделями коммуникации в таких сегментах: использование преподавателями на занятиях по специальным дисциплинам; обобщение и ознакомление слушателей с существующим современным опытом инноваций на занятиях по методике обучения; предоставление слушателям методических разработок по технологии проведения инновационных занятий; подбор и демонстрация инноваций присутствующих в Интернет-пространстве; видеозаписи инновационных занятий в Ривненском центре и размещение их на официальном сайте.

Ключевые слова: культуротворчество, андрагогика, инновационные технологии, коучинг, кейс-метод, портфолио, сиквейн.

Abstract

Purpose of Research. On the basis of the analysis of actual material basic of innovative technologies of modem andragonical services and their cultural meaning are found out and structured. Methodology. The methodology of the scientific research is based on the modern philosophical paradigm of cultural and art education in its relation to cultural-creative status. The author uses the methods of system analysis, synthesis, and comparison. Scientific Novelty. A scientific novelty consists of the research of correlation of cultural maintenance and innovations in context of andragony. It is proven that cultural-creative, as the phenomenon, worth to examine as a process and as end-point as consumers of andragonical services of the Rivne centre are workers of establishments of culture, teachers of musical and artistic schools. Such variety of categories of listeners stipulates the variation of andragonical services.

The author's attention is paid to the fact that cultural-generating possibilities of innovative technologies will be realized in such kinds and forms as illustrative, problem lectures, situation exercises, master classes, practical works, planners, consultations with experts, excursions, business, role plays, analysis of productive situations, «brainstorming», «methodical panoramas», «work in a pair», dialogue with listeners, «microphone», portfolio, creative reports, creative portraits, presentations, sequences, «round table», pitching, case-method. The choice of technology depends on: categories of listeners, themes of employment, its aim and actuality, accordance of maintenance and form, a context; a level of preparedness of listeners, presence of technical and the Internet of possibilities, creativity of a teacher, his experience, experience of work, a motive is to the self-education, self-development, studies during life. The synergy of these criteria gives a cultural-creative result. The dynamic development of cultural-creative maintenance of innovative technologies is illustrated by the most prime examples of their use by teachers. Conclusions. A culture and work are consonant in andragonical process of preparations of cultural and art specialists in a synergy with innovative technologies. Professional creation of culture is provided by the active and interactive models of communication in such segments as the use by teachers in the lessons on professional disciplines; generalization and acquaintance of listeners with existent modern experience of innovations on lessons of methodology of studies; providing listeners with methodical developments in the sphere of technology of realization of innovative studying process; a selection and demonstration of innovations that can be found in Internet today; the videotape recording of innovative lessons in the Rivne centre and placing them on an official web-site.

Key words: cultural-creative, andragony, innovative technologies, couching, case method, portfolio, sequence.

Актуальність теми дослідження обумовлюється складною соціально-економічною ситуацією у суспільстві, динамічністю процесів, що відбуваються в ньому, потребою в інноваційних підходах до вирішення нагальних проблем, які спроможні виконати висококваліфіковані сучасні фахівці. Позитивним цей процес можливий при умові синергії явища культуротворення, інновацій та андрагогічних послуг. Комплексна співпраця, співдружність, сумісна дія є сильнішою, ефективнішою, ніж окремо взяті вищезазначені компоненти. На такій синергії може будуватись один із векторів моделі культуротворення громадянського суспільства та пропрацьовуватись шляхи її подальшої практичної реалізації в культурно-мистецькому середовищі України. Сучасні імпресії дають поштовх розумінню важливості інноваційних технологій андрагогічних послуг та їх культуротворчих можливостей. Актуалізують тему суперечності щодо творчого потенціалу закладеного в інноваціях та наявного практичного їх втілення, що є недостатнім з огляду на їх культуротворчий контекст. Тим більше, що споживачами андрагогічних послуг Рівненського центру підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників культури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (РЦ ПК ППК НАКККіМ) є працівники культурно-мистецьких закладів, тому культуротворчість, як явище, доцільно розглядати і як процес (навчальний та творчо-художній), і як кінцевий результат.

Андрагогічні послуги Рівненського центру мають сукупний характер, а саме: організаційний процес, що включає налагодження контактів з управлінськими структурами, навчальними, культурно-мистецькими інституціями Західного регіону; вивчення потреб у підвищенні кваліфікації; підготовка навчальної документації; забезпечення професорсько-викладацьким складом; взаємодія виконавця (РЦ ПК III IK) і споживача (слухача) та забезпечення результативності у процесі надання очікуваних послуг. їх повнота та якість залежить від культуротворчої мотивації об'єкта та суб'єкта андрагогічного процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Культуротворчий потенціал освіти в різних її зрізах знаходимо у роботах Л. Голубцової, Л. Кравченко, І. Кузнецовой В. Огнев'юк, С. Черепанової та ін. Так, С. Черепанова обгрунтовує методологічні основи культуротворчого модусу філософії освіти, розглядає феномен культуротворчості та її потенціал з позицій сучасного філософсько-освітнього дискурсу [10]. Посткласична філософсько-освітня парадигма XXI століття, серед іншого, включає «культуротворчий характер нової освіти, коли освітній процес набуває характеру формування культури як особистості, так і суспільства загалом» [8, 90], про що йдеться у публікації Ю. Рибинської. І. Кузнецова ставить питання та обгрунтовує доцільність надання культуротворчого статусу культурно-мистецькій освіті [3]. Системно досліджує культуротворчий та виховний потенціал історії як науки і навчального предмету В. Огнев'юк[6]. Л. Кравченко наголошує на концептуалізації особистісної освіти та творчому забезпеченні «поліпредметних і міжпредметних зв'язків, які дають змогу провести системний культурологічний аналіз явищ і феноменів художньої культури», що сприятиме формуванню у старшокласників компетентності «полікультурного сприйняття світу» [2, 124] та формуванню якостей «людини культури». Розгляду розвитку культуротворчих здібностей особистості в системі підготовки режисерської діяльності та обгрунтуванню моделі її «професіоналізації на основі програмно-цільових координат, закладених у підготовку майбутніх фахівців», що базується, крім іншого, на оновленні культуротворчого змісту режисерської діяльності йдеться у роботі Л. Голубцової [1].

Проблемам андрагогіки присвячені роботи О. Вознюк, Т. Десятова, В. Докучаєвої, Л. Лук'янової, Л. Сігаєвої, С. Янга та ін.

Мета статті - осмислення вагомості культуротворчого призначення інноваційних технологій в системі андрагогіки на основі фактологічного матеріалу. Мета спонукала до зосередження уваги на таких сегментах заявленої нами теми, як «культуротворення», «інновації», «андрагогічні послуги».

Виклад основного матеріалу. В андрагогіці велике значення має раціональний, практичний аспект, але стратегічно загальнокультурний, розвиваючий напрям не залишається осторонь. Дорослі, навчаючись, не обмежують себе рамками вузькопрофесійних знань, умінь, навичок. їх цікавлять інновації, більш глибинні процеси, що відбуваються у професійній сфері, але в будь-якому випадку не варто залишатись осторонь такого андрагогічного принципу, як елективність (вибірність) навчання. І тут доречно зацитувати В. Федя: «Культуротворче буття є адекватним виразом відповідності сутнісних основ культуротворчих процесів і станів принципу реальності, що через принцип належного моделює культуротворчість» [9], актуальну в певний часовий та просторовий відтинок. Таким чином, знаходячись у навчальному процесі, творить як викладач, так і слухач, особливо в умовах запровадження інтерактивних методів навчання.

Як зазначає Л. Лук'янова, освіта допомагає «увійти в культуру, освоїти її цінності й успішно діяти в культурному бутті», знаходячи «нові комбінації відомих елементів», створюючи «відсутні елементи, для того, щоб інсайт, творче осяяння породило нову культурну реальність, діяльність зі створення культурних цінностей» [4, 8]. А інноваційні технології - це сукупність цілей, змісту, методів, форм навчання для досягнення запланованих результатів, алгоритм процесу, інструментарій для досягнення результатів.

У проекті Закону 2014 року «Про освіту дорослих» (Про освіту впродовж життя) передбачено форми, види та технології навчального процесу. Зокрема, у переліку видів навчальних занять значаться -- лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація, серед форм -- дискусія «круглий стіл», тематична зустріч, ділова гра, розв'язання ситуативних задач, виїздні заняття тощо. Цей сегмент діяльності встановлюється навчальним закладом, як і «технології навчання (традиційні, сучасні комп'ютерні, телекомунікаційні, кейс-технології тощо)» [7]. Такий підхід до андрагогічних послуг пов'язаний з посиленням їх змістовного наповнення. Поєднання змісту і форми сприяє цьому.

Сучасна практика засвідчує наявність таких інноваційних технологій, що використовуються при наданні андрагогічних послуг Рівненським центром: проблемні, ілюстровані лекції, професійні діалоги, бесіди, ділові, рольові ігри, бліц-ігри, прес-конференції, екскурсії, презентації, методичні естафети, панорами, практикуми, пленери, творчі портрети тощо.

Проаналізувавши цілу низку інноваційних технологій можна стверджувати, що вони мають багатоаспектне спрямування. Більш детально зупинимось на деяких з них.

Процес культуротворення відбувається безпосередньо на заняттях викладачів, які працюють зі слухачами Рівненського центру. Варто наголосити на тому, що сучасна культурологічна практика вимагає креативного підходу до надання андрагогічних послуг і передбачає вкрай рідко використовувати пасивну модель навчання, коли слухачі лише засвоюють матеріал, частіше застосовується активна модель, за якої вони вступають в діалог, вирішують проблемні та творчі завдання. Найбільш ефективною є інтерактивна модель, де слухачі рівноправні учасники комунікативного процесу і у взаємодії, взаємонавчанні підвищують свій фаховий рівень, підтверджуючи культуротворчий статус андрагогічних послуг. Викладач виступає організатором, консультантом, натхненником.

Ця навчальна парадигма є актуальною з огляду на те, що слухачами Рівненського центру є працівники культури, діяльність та кінцевий результат роботи яких спрямовані на представлення творчого продукту і, як правило, публічного. У цьому проявляється андрагогічний принцип контекстного навчання (термін А.А. Вербицького), що заключається у спрямованості занять, їх залежності, відповідності до категорії, місця роботи, посади, спеціальності слухачів. Сфера їх зацікавленості співпадає, перетинається з запропонованою тематикою андрагогічних послуг Рівненського центру. Як запропонована тематика, так і структурування навчального процесу здійснюється на основі ретельно вивіреної методології, методики та технології у відповідності до конкретної категорії слухачів.

Таким чином, саме наближення андрагогічних послуг до практичної діяльності спонукає до використання інтерактивних методів. Одним з таких є ситуативні вправи. Даний педагогічний інструмент є ефективним у системі підвищення кваліфікації, де слухачі мають практичний досвід. Важливо, що інноваційні технології вимагають як від викладачів, так і слухачів поінформованості, відповідного рівня знань, сучасного мислення. Адже вони пропонують конкретні проблемні ситуації у відповідності до теми, а їх вирішення відбувається у спільному пошуку. Такий підхід до проведення занять провокує дискусію, що спонукає до миттєвої оцінки ситуації та прийняття швидких професійних рішень. Ефективним навчання є тоді, коли особистість безпосередньо залучена у процес. Наприклад, слухачі - керівники театральних колективів дискутують на заняттях з режисерської майстерності (проф. Данчук Л.І., доц. Богатирьов В.О.) щодо принципів відбору та якості сучасного репертуару, режисерського вирішення драматургії, розмаїття виразних засобів, особливостей роботи режисера на репетиції і пропонують варіанти своїх рішень означених проблем. Викладач, виконуючи функції коучера, підштовхує, допомагає знаходити ефективніші варіанти вирішення поставлених завдань. Він створює креативну атмосферу, особливий простір пошуку альтернатив. Таким чином, запропоновані творчі знахідки є цінними своїм миттєвим пошуком вирішення художніх проблем. У взаємонавчанні, як принципі спільної діяльності в андрагогіці, у роботі в команді викристалізовується культуротворча компетентність слухачів.

Організація майстер-класів та пленерів є актуальним в навчальному процесі художніх шкіл. Так, для викладачів декоративно-прикладних дисциплін шкіл естетичного виховання Закарпатської області на базі дитячої художньої школи ім. М. Мункачі м. Мукачево були проведені майстер-класи щодо видів, жанрів та створення скульптурного образу лауреатом міжнародних конкурсів П.Є. Матлом, з виготовлення декоративно-прикладних робіт І.В. Густі та ін.

Необхідною інноваційною технологією в умовах підвищення кваліфікації є консультації з експертами. Вони вкрай затребувані, особливо категорією слухачів «Настроювачі музичних інструментів». Проблема їхнього навчання формулюється, як «Впровадження новітніх технологій при настроюванні та ремонті музичних інструментів». Для проведення занять та консультацій запрошується настроювач Хмельницького музичного училища О.О. Горбовцов, який своєю професійною культуротворчістю забезпечує високий рівень викладання. Слухачами є настроювачі шкіл мистецтв, музичних шкіл різних районів Закарпаття, Львівщини, Рівненщини, Хмельниччини та Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. Поле їхнього професійного комунікування торкається проблематики сучасних інструментів настроювача, регулювання механіки музичних інструментів, методів та прийомів фінальної настройки концертного рояля, правил транспортування фортепіано та рояля тощо.

Ділові, рольові ігри, аналіз виробничих ситуацій, «мозковий штурм» в психолого-педагогічному аспекті представляє кандидат педагогічних наук, доц. Джеджера К.В. Тематика її зустрічей стосується етики ділового спілкування. До прикладу, культуротворчий чинник наявний при застосуванні технології «мозкового штурму», коли на першому етапі генеруються ідеї кожного учасника, на другому - відбувається спільний відбір кращої ідеї, а далі із слухачів формуються дві групи, які висловлюють свої аргументи «за» і «проти», знаходячи оптимальне вирішення заявленої проблеми. Позитивним є те, що всі слухачі є учасниками культуротворчого процесу.

Панорамне представлення традицій українських лірників подає А. Ляшук, який не тільки викладає у Рівненському палаці дітей та молоді, а і популяризує етномузику, є учасником Рівненських гуртів «Сільська музика», «Варйон», виступає рекламістом. Зустріч з такою культуротворчою особистістю завжди цікава для слухачів Рівненського центру. Його майстер-клас можна класифікувати як «методична панорама», де він використовує різноманітні технології, знайомлячи слухачів з набутим досвідом, а саме: розповідає про історію, змальовує та демонструє будову, техніку гри на лірі та інших смичково-струнних інструментах. А. Ляшук ілюструє теоретичний матеріал виконанням традиційних лірницьких псалмів та кантів, релігійного та історичного змісту. Репертуар, який він використовує має декілька основних джерел: записи волинського мандрівного лірника 20-х років XX ст. І. Власюка; записи 70-х років XX ст. на бобінному магнітофоні; зібрані істориками ноти; записи під час фольклорних експедицій; обмін репертуаром під час спілкування з сучасними лірниками, кобзарями. Виявлене слухачами зацікавлення запропонованим матеріалом спонукало до використання технології «робота в парі», коли слухачі, після показу викладачем, робили спроби грати на лірі нескладні мелодії, а інші супроводжували гру співом. Таким чином, культуротворче значення має як методичний аспект, так і змістовне наповнення заняття, що насичене автентичною інформацією, яку А. Ляшук, як дослідник, збирає і опрацьовує, переводячи у практичну площину, що, крім іншого, забезпечує громадянознавчий аспект навчального процесу.

Свою зустріч зі слухачами на тему «Значення та роль баянного мистецтва в сучасній музичній культурі» ст. викладач Пальчевська Н.В. побудувала у формі ілюстрованої лекції. Вона розпочала з використання методики «запитання-відповідь», що є доречним для інформативно насиченої проблематики, а в подальшому її розповідь ілюструвалась відеорядом та грою учнів на баяні. Інша тема «Особливості звуковидобування на баяні» була насичена аналізом ситуацій та вправами на набуття майстерності щодо звукотворення на інструменті, формування образної уяви, інтонаційного виховання тощо. Цікавим для слухачів була ситуація, коли викладач активно залучала студентів різних курсів Рівненського музичного училища РДГУ до навчально-творчого процесу, ведучи з ними діалог, коли вони не тільки ілюстрували теоретичні положення грою на інструменті, а і включались в обговорення нагальних проблем, ілюструючи таким чином труднощі та успіхи їх професійного зростання.

Викладач по класу гітари Рівненського музичного училища РДГУ Бабак Р. І. застосував методику кейсового навчання, що є ефективною для розкриття проблематики занять, присвячених техніці гри на гітарі. Кейс-метод розглядається як «активна технологія та спосіб колективного навчання на основі взаємообміну інформацією» [5]. Використання цього методу засвідчує творчий підхід викладача до викладу ним матеріалу. Він вибудовує модель поведінки «викладач-слухач» у контексті своєї власної парадигми, а формотворча основа кейс-методу є варіативною і надає необмежені можливості не тільки засвоїти матеріал, а і підвищити свій творчий потенціал, активно включившись у культуротворчий процес андрагогічних послуг. Викладач ефективно організовує процес пошуку слухачами кращих відповідей на питання, що їх цікавлять. Заняття присвячене розвитку виконавської техніки гри на гітарі структуроване ним за такою схемою: виконання студентами музичного училища (учні Р. І. Бабака) різних творів на гітарі; теоретична довідка щодо історії гітари; постановка проблем з методики гри на гітарі (різні навчально-педагогічні школи, посадка гітариста, регулювання гітари, прийоми гри на інструменті тощо), її сучасні вітчизняні та світові тенденції; загальні рекомендації гітаристам; вільне обговорення прослуханого -- діалог зі слухачами; надання матеріалів для портфоліо слухачів.

Кейс-метод дає можливість застосувати різні інноваційні технології викладу теми. Зокрема, демонстрація творів студентами носить характер змагальності, варто зазначити, що «змагання» є однією з інноваційних технологій. Цікавою є така методика, як «робота в парах», коли викладач розповідає про техніку гри на гітарі -- посадку гітариста, використання підставки, постановку рук, пальців, а студент демонструє різні варіанти, приклади, граючи на гітарі. Між ними відбувається постійний діалог, і в цей же час комунікують слухачі, вони задають питання, озвучують проблемні ситуації, іде пошук вирішення поставлених проблем, пропонуються різні варіанти слухачами і викладачем, використовується метод взаємонавчання.

З практичної сторони, викладач пропонує слухачам твори (репертуар - ноти для гри на гітарі -- друковані та електронні варіанти) для їхнього професійного портфоліо. Отже, з наведеного прикладу можна зробити висновок, що кейсова технологія має комплексний характер і дозволяє нетрадиційно підійти до надання андрагогічних послуг, не тільки на фахово-компетентнісному рівні, а і налаштовує їх на культуротворчий підхід до проведення ними занять у школах естетичного виховання та колективах.

Інший приклад інноваційних технологій, заняття Ю. Поліщука, керівника гурту «Чорні черешні» з Луцька, який веде професійний діалог зі слухачами - викладачами початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів у відповідності до заявлених тем: «Універсальна гітара в сучасному музичному мистецтві», «Особливості підготовки учнів школи естетичного виховання до виступу на академічних концертах». Під час занять він демонструє можливості вокального процесора з обробки звуку, що йде з мікрофона, використовує різноманітні ефекти, такі як реверберація, відлуння, корекція вокалу, бек-вокал тощо. Ю. Поліщук не тільки сам демонструє мистецтво співу, а і виступає коучером, який дає можливість слухачам активно проявити себе під час занять біля мікрофона. Слухачі виконують пісні, а він, використовуючи вокальний процесор, підстроюючись під їхні голоси, створює різноманітні ефекти. Слухачі не тільки знайомляться з новими методиками роботи з голосом, а і коректують свій солоспів, набувають навичок роботи з мікрофоном та вокальним процесором.

Такий культуротворчий процес у формі професійного діалогу дає можливість познайомитись з новими методиками роботи з дітьми, запровадити інновації на своїх заняттях, збагатитись репертуаром. Портфоліо Ю. Поліщука налічує безліч українських та зарубіжних пісень, ліричного та патріотичного звучання, створених ним та іншими авторами, а також народні. Гурт «Чорні черешні» виконує поп, фольк, джаз, рок музику. Це дозволяє продемонструвати слухачам різноманітну сучасну музичну палітру, що і використовує викладач під час занять.

Дієвим для демонстрування творчих досягнень колективів або виконавців є такі інноваційні технології, як творчі звіти або творчі портрети. Вони, як правило, демонструють майстерність та результати роботи викладачів, що проводять заняття для слухачів різних категорій (викладачів музичних, художніх шкіл, режисерів, музейників тощо) Рівненського центру. До прикладу, демонстраційно-навчальна концертна програма Ю. Поліщука «Навколо гітари», виступ Рівненського вокально-інструментального тріо «Срібна терція», концерти Рівненської ДМШ №2, викладача вокального класу Рівненської ДМШ №2 О. Огонь «Західно-європейська музика», перегляд театральної вистави-феєрії Є. Клюєва «Життя-казка» Рівненського народного аматорського театру «Сонях» (художній керівник О. Титаренко), репетиція вистави «Коли сплячий прокинеться» за п'єсою С. Сергієнка (режисер В. Гізун) аматорського театру «Кажан» Здолбунівського будинку культури цементників, заключний концерт обласного фестивалю сільських колективів аматорської творчості «Таланти твої, Рівненщино» та ін.

Творчі звіти це не тільки можливість ознайомлення з масштабним, різноплановим репертуаром, колективами, майстерністю їх виконання, а і знайомство з цілісною, структурованою концертною формою, яку слухачі теж використовують у своїй роботі. їм цікаві творчі знахідки в сценарно-режисерській будові таких програм.

Як правило, слухачі відвідують такі форми після низки майстер-класів та практикумів, що проводять керівники колективів, а також прогонів або генеральних репетицій цих концертів. Прикладом може бути презентація навчальної програми з предмету «Камерний оркестр» (розробник Т. Корнєва) за участі Камерного оркестру «Квінта» Ковельської школи мистецтв (директор А. Мигуля) та майстер-класи викладачів цієї школи та їх учнів за темами: «Розвиток асоціативного мислення учня» (викл. Баласанян О.К.), «Мистецтво виконання скрипкових творів» (викл. Тлумак М.Г.), «Композитор -- геній Волинського краю Стравинський І.Ф.» (викл. Завірюха А.В.), «Питання підбору репертуару учня-скрипаля» (викл. Корнєва Т. В.). Даний приклад дає можливість створити цілісну уяву про наявний культуротворчий процес.

Один із напрямів діяльності Рівненського центру -- це ознайомлення слухачів -- викладачів шкіл естетичного виховання з інноваційними технологіями, що є не тільки формою, а і змістовним наповненням занять з методики андрагогічних послуг, коли викладач пояснює сутність інновації, наводить приклади та рекомендує їх до впровадження. Зупинимось на деяких з них. Такою інновацією, що стрімко набуває популярності у навчальній діяльності є сіквейн. Це творча робота, що має коротку форму вірша і складається із п'яти нерифмованих рядків за певними правилами. Його суть заключається в тому, що володіючи інформацією про заданий об'єкт, необхідно скласти вірш. Так, на заняттях з історії музики або історії мистецтв використовується дидактичний сіквейн. Після прослуханої інформації з історії музики або образотворчого мистецтва викладач пропонує скласти сіквейн, запропонувавши тематичну дефініцію. Це може бути напрям у мистецтві, прізвище композитора або художника, інші професійні терміни. Але сінквейн ефективно застосовується при перевірці засвоєння та розуміння поданої інформації, коли учням пропонується текст без першого рядка, а вони повинні його відгадати.

Сіквейни можуть використовуватись: як інноваційна технологія на занятті; як навчальний процес за участю викладача-коучера; як вияв творчості, креативного підходу до виконання завдання; як самостійне домашнє навчання; як групове конкурсне завдання з визначенням переможця; як контрольне завдання при перевірці знань [11]; як зріз оцінки термінологічного запасу учня; для створення творчої атмосфери на занятті. Методика сіквейну дає можливість учням об'ємно відчувати тему, розвивати образне мислення, формувати громадянську позицію.

Інноваційні пошуки спонукають до більш детального розгляду портфоліо як результат накопичення матеріалу не тільки викладачами, що проводять заняття у Рівненському центрі, а і слухачами -- працівниками закладів культури. Портфоліо структурується в залежності від потреб накопичення матеріалу (історія питання, теорія, методично-практичне втілення, ілюстрації). Здебільшого його наповненням є репертуар: списки музичних творів, ноти для різних інструментів, оркестрів, хорових колективів; списки та тексти п'єс, інсценізацій літературних творів, режисерська документація вистави або культурно-мистецького заходу (робочий план підготовки, робоча схема, режисерський монтажний лист, музична, світлова партитури), ескізи костюмів, декорацій; сценарні плани, матеріали до сценаріїв, сценарії актуальної тематики та різних форм культурно-дозвіллєвої діяльності. Вони затребувані як керівниками колективів, так і клубними працівниками, які організовують різноманітні культурно-мистецькі акції.

Формування мистецького портфоліо є одним із завдань навчального процесу підвищення кваліфікації Рівненського центру. Методисти навчально-методичного відділу скеровують викладачів Центру на надання методичної допомоги слухачам щодо питання формування та накопичення репертуару. З цією метою на лекційних заняттях, під час зустрічей з практиками -- керівниками колективів формується портфоліо, крім того, бібліотека Рівненського центру складає списки і пропонує матеріали у відповідності до категорій слухачів. Під час екскурсій до відділу обслуговування користувачів документами з мистецтва Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки теж акцентується увага на ознайомленні з новими надходженнями літератури, репертуарних збірників та нотних видань.

Поповнити портфоліо можна матеріалами відеозаписів майстер-класів викладачів Рівненського центру, що розміщені на його сайті. Портфоліо є дієвим інструментом забезпечення якості навчання слухачами у своїй подальшій професійній діяльності. Такі інноваційні технології, як «портфолійне оцінювання» можна використовувати при оцінці результатів роботи учнів, коли вони формують портфоліо за результатами своїх напрацювань. З історії мистецтв, це можуть бути твори окремих митців, твори, що ілюструють художні течії, напрями, жанри; зі спецдисциплін -- власні розробки, наприклад, для учнів художньої школи -- малюнки тощо. Така системна фіксація результатів роботи учня активізує культуротворчі рефлексії у парадигмі особистісно-зорієнтованого навчання, презентуючи його творчі досягнення.

Культуротворчим результатом андрагогічних послуг Рівненського центру є участь слухачів у підсумковому «круглому столі» та пітчингу, де вони презентують свої проекти створені на основі практичного досвіду та знань, умінь набутих у ході підвищення кваліфікації.

Звичайно, формат наукової статті не дозволяє проаналізувати всі інноваційні технології, що використовуються викладачами Центру, тому ми зосередили увагу на найбільш поширених.

Наукова новизна полягає у дослідженні скорельованості культуротворчого потенціалу та інноваційних технологій при наданні андрагогічних послуг.

Інноваційні технології забезпечують культуротворчий статус андрагогічних послуг як у процесі навчання, так і в подальшій професійній діяльності. На сучасному етапі з-поміж наявних трьох моделей, окрім пасивної, андрагогіка надає перевагу активній та, особливо, інтерактивній моделям освітніх послуг, що мають культуротворче призначення.

Аналіз документації та практичної діяльності дозволяє зробити висновок, щодо напрямів використання інноваційних технологій андрагогічних послуг: практика їх використання викладачами на заняттях з фахових дисциплін; узагальнення та ознайомлення слухачів з існуючим сучасним досвідом інновацій на заняттях з методики навчання; надання методичних розробок (паперові носії) щодо технології проведення інноваційних занять; підбір та демонстрація інновацій присутніх в Інтернет-просторі; відеозаписи інноваційних занять у Рівненському центрі та розміщення їх на офіційному сайті.

Перспективи подальших досліджень будуть присвячені питанню культурологічного підходу до андрагогіки як діяльнісного засобу розвитку особистості.

культуротворчий андрагогіка портфоліо сіквейн

Література

1. Голубцова Л.Ф. Сучасна режисерська діяльність як складова частина культуротворчого процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознав.: спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури» / Л.Ф. Голубцова. - К: ДАКККіМ, 2001. - 17 с.

2. Кравченко Л. Культуротворчий потенціал національної шкільної художньо-естетичної освіти / Л. Кравченко // Естетика і етика педагогічної дії: збірник наукових праць. - 2011. - Вип. 2. - С. 120-128.

3. Кузнєцова І.В. Філософія культурно-мистецької освіти як новий образ мислення в системі становлення особистості культуртрегера / І.В. Кузнецова // Культура і Сучасність: альманах. - К.: Міленіум, 2010. - №2. - С. 10-22.

4. Лук'янова Л.Б. Соціокультурна функція освіти дорослих у сучасному суспільстві / Л. Лук'янова // Вісник Черкаського університету. - 2010. - Вип. 183. - С.6-12.

5. Михнюк М.І. (2010) Методичні основи запровадження кейсової технології у навчальний процес

6. Огнев'юк В.О. Культуротворчий потенціал історії та виховання молоді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / В.О. Огнев'юк. - К.: КУ ім. Т. Шевченка, 1996.

7. Проект закону України Про освіту дорослих (Про освіту впродовж життя): за станом на 24 червня 2014 р.

8. Рибінська Ю.А. Тенденції розвитку нетрадиційної освіти в сучасному суспільстві / Ю.А. Рибінська // Вісник Житомирського державного університету: педагогічні науки. - Житомир, 2011. - Вип. 59. - С.89-91.

9. Федь В. (2008) Верифікація культуротворчого буття в історії філософської думки до середени XVIII століття

10. Черепанова С.О. Культуротворчий потенціал філософії освіти: особистість -- наука -- мистецтво: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософських наук: спец. 09.00.01 «Філософія освіти» / С.О. Черепанова. - К.: НАПН України, Ін-т вищої освіти, 2012. - 39 с.

Размещено на Allbest.ru