Ігрові технології: інноваційно-методичний аспект професійної підготовки

Тим не менш, питання, пов'язані з розробкою теоретичних положень, що стосуються забезпечення методичної підготовки у ЗВО адекватно цілям і задачам професійної освіти, вимагають додаткового розгляду.

Формулювання цілей статті. Метою нашої статті є висвітлення методичної складової діяльності викладача із упровадження ігрових технологій у навчально-виховний процес згідно із завданнями методичної роботи, методичними принципами, функціями методичної роботи, формами методичної підготовки у класичному університеті, що мають орієнтацію на нові цілі та завдання професійної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Оволодіння інноваційними технологіями, у тому числі ігровими, є однією із істотних складових професійної підготовки студентів і викладачів.

Ігрові технології можна розглядати як модифікуючу інновацію, суть якої - удосконалення і доповнення існуючих форм навчання у вищих навчальних закладах. Тема «Ігрові технології» представлена в програмі спецкурсу «Педагогічна інноватика», розробленого нами для студентів-магістрантів історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Мета спецкурсу полягала у формуванні готовності студентів до інноваційної діяльності, розширенні меж професійної компетентності і мотиваційно-професійної спрямованості. Завданням, поставленим під час вивчення даної теми, передбачалось формування проектувальних умінь і навичок в області навчально-виховної, науково-методичної, організаційно-управлінської, соціально-педагогічної, культурно-просвітницької роботи, а також вдосконалення прийомів ігрового моделювання сучасного навчального заняття. З цими прийомами студенти були попередньо ознайомлені під час вивчення таких дисциплін, як «Педагогіка» та «Педагогіка вищої школи» відповідно на третьому і п'ятому курсах. У площині зазначеного спецкурсу ігрові технології представлені як сукупність психолого-педагогічних установок, спеціальний підбір і комбінація педагогічних форм, методів, принципів, прийомів, засобів навчально-виховної роботи.

В основу формування готовності до інноваційної діяльності за допомогою ігрових технологій нами було покладено трьохетапну модель І.М. Богданової [9, с. 218-222], застосовану і адаптовану до наших умов [4]. Методична складова підготовки, згідно з нашими поглядами, проходить через всі етапи цієї діяльності: підготовчий, основний, заключний. Підготовчий етап пов'язаний із здійсненням викладачем діагностичної та програмно-цільової функції; на основному етапі увагу акцентовано на реалізації педагогом організаційної, стимулюючої, контролюючої функцій; заключний етап передбачає виконання викладачем аналітичної, оцінної, прогностичної функцій.

Оскільки формування готовності студентів до інноваційної діяльності взагалі і в площині опанування даної теми зокрема цілком залежить від методичної складової діяльності викладача, нами було проведено підготовчу роботу із співробітниками кафедри щодо впровадження зазначених технологій у навчальний процес, виходячи з основних завдань методичної роботи [1, с. 5; 7, с. 307; 8, с. 234].

Основу методичної роботи зі студентами під час вивчення теми «Ігрові технології», яка проводилася нами паралельно з підготовкою викладачів, склали принципи, представлені нами в графічному вигляді (рис. 1) на підставі аналізу праць сучасних дослідників [2; 8, с. 237; 10]. Всі три групи, представлених на рис.1 методичних принципів, базуються на основних принципах дидактики вищої школи.

Як видно з рис. 1 першу групу складають принципи організації методичної роботи [2]. До їх числа віднесено наступні:

- організаційно-рекомендаційні (керівництво в організації методичної роботи законодавчими актами і нормативними документами);

- координаційні (зміна змісту діяльності професорсько-викладацького складу);

- регулятивні (участь в розробці нормативно-програмної документації з урахуванням можливостей і особливостей викладачів і студентів);

- інноваційні (перехід від нормативного регулювання діяльності педагогів до стимулювання їх творчої активності та впровадження інноваційних підходів в системі навчання).

Друга група представлена принципами структурування і змістовності методичної роботи [8, с. 237].

Принцип зв'язку з життям полягає в обліку і спостереженні розвитку сучасних тенденцій в галузі освітньої політики; соціального замовлення суспільства; глобальних освітніх проблем і проблем, близьких колективу викладачів.

Дотримання принципу науковості сприяє зміні типу мислення, що проектується освітньою системою, включаючи такі її складові, як планування, нормування, створення умов, регулювання, контроль, облік, оптимізація, відповідність методичної роботи науковим досягненням конкретної галузі знань.

Системність і цілісність припускають єдність цілей, знань, змісту, форм і методів роботи з майбутніми фахівцями, спрямованість на високий кінцевий результат, процеси управління та планування провідних ідей і основних положень методичної роботи.

Принцип комплексності представляє єдність і взаємозв'язок всіх складових підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності (методика, дидактика, теорія виховання, педагогічна етика й ін.).

Систематичність і послідовність передбачають: охоплення майбутніх фахівців різними формами методичної роботи протягом року; поступальність у формуванні та збагаченні творчого потенціалу особистості; урахування змістовних освітніх потреб тих, хто навчається, на різних стадіях життєвого циклу.

Рис. 1. Принципи методичної роботи, що стали підґрунтям вивчення теми «Ігрові технології»

Принцип єдності науки і практики полягає в орієнтації майбутніх фахівців на сучасний рівень наукових досягнень з урахуванням можливостей даної аудиторії.

Принцип пріоритетності націлений на свідомий вибір наукових проблем і ідей, які зможуть зацікавити і об'єднати зміст методичної роботи.

Принцип оперативності, гнучкості, мобільності представлений вміннями швидкого реагування на зміну конкретних умов і перебудування системи методичної роботи(у разі необхідності).

Третю групу принципів становлять принципи підготовки й управління методичною роботою, зміст яких представлено нижче.

Принцип інтегративності націлений на зв'язок окремих диференційованих частин і функцій методичної системи, а також процес зближення і зв'язку з науками.

Принцип динамічності пов'язаний з урахуванням зміну застосуванні різних форм навчально-виховної роботи, швидке реагування на запити суспільства відповідно до існуючих соціально-економічних умов.

Принцип варіативності припускає надання майбутнім фахівцям різноманіття повноцінних, якісних варіантів освітніх траєкторій, адекватних власним можливостям, а також запитам часу; можливість вибору програмно- методичного забезпечення.

Принцип наступності передбачає дотримання певного порядку і послідовність у засвоєнні нових методик, де кожен елемент нового знання є логічно пов'язаним з матеріалом, що був засвоєним раніше, забезпечуючи, таким чином, перехід на вищий щабель інтелектуального та творчого професійного розвитку майбутніх фахівців.

Принцип цілісності являє організовану сукупність цілей, змісту форм, методів, умов, що мають спрямування на переорієнтацію методичної роботи з урахуванням можливостей педагога-організатора навчально-виховного процесу.

Принцип технологічності ґрунтується на вивченні сукупності всіх елементів методичної роботи з метою проектування і реконструювання навчально-виховного процесу на основі розробки навчальних матеріалів, необхідних для майбутніх фахівців.

Принцип посилення творчої та дослідницької спрямованості навчання націлений на застосування раніше засвоєних положень для вирішення нетипових освітніх завдань і створення в предметній площині нових можливих нестандартних варіантів дій.

Функції методичної роботи [3; 8, с. 238], адаптовані нами з урахуванням умов роботи у вищій школі, представлені на рис. 2. Засновані на функціях педагогічного процесу, вони стали підґрунтям нашої діяльності з вивчення теми «Ігрові технології»:

діагностична - визначення різниці між рівнем компетентності педагога і вимогами, що ставляться до його професійної діяльності;

корекції - внесення необхідних зміну науково-методичну роботу з урахуванням нових психолого- педагогічних теорій, вимог суспільства та держави до освітнього процесу; конкретизація професійно-методичних вимог; визначення причин труднощів педагога з викладання конкретної теми;

оновлення - розширення і поглиблення знань відповідно до змін у змісті освіти;

прогностична - з'ясування перспектив у роботі з педагогічними кадрами;

компенсаційна - випереджаюче оновлення знань і умінь педагогів з метою визначення перспективних напрямків розвитку особистості тих, хто навчається;

моделююча - трансформація наукових педагогічних ідей та технологій у практику роботи навчального закладу, процес їх розробки і корекції;

інформаційно-оцінна - отримання конкретної інформації щодо самооцінки рівня педагогічної майстерності та загальної культури майбутніх фахівців.

Серед основних форм методичної роботи у площині зазначеної теми нами звернуто особливу увагу на колективні організаційні форми методичної роботи (школи передового досвіду, семінари-практикуми, ділові та рольові ігри, групові консультації).

Рис. 2. Функції методичної роботи, задіяні під час вивчення теми «Ігрові технології»

Аналіз праць сучасних дослідників [5; 6; 8, с. 238] дозволив нам виділити складові змісту методичної роботи стосовно викладення нашої теми:

* вивчення матеріалів про перспективи розвитку вищої школи в інноваційному напрямку, що дозволяють створювати для майбутніх фахівців психологічно комфортне освітнє середовище і забезпечувати викладачеві свободу творчості;

* опанування методологічними і теоретичними основами ігрових технологій, ігрового моделювання, ігротехнічного менеджменту, проведення тренінгів в ігровій формі;

* оволодіння сумою професійних знань згідно з призначенням, специфікою, принципами розробки та проведення, освітньої результативності та значущості ігрових технологій, що сприятиме формуванню ігротехнічної компетентності як викладача, так і тих, хто навчається;

* створення навчального комплексу матеріалів, необхідного для розробки та впровадження ігрових технологій в навчальний процес: від постановки навчальних цілей до вибору засобів досягнення очікуваних результатів з описом процедури їхнього проведення та аналізом можливих результатів;

* створення банку методичних порад і прийомів щодо використання ігрових технологій (з елементами модифікації й трансформації для конкретної навчальної дисципліни з урахуванням навчальних цілей, можливостей аудиторії із зазначенням переваг та обмежень їхнього використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, закладах вищої освіти, у системі післядипломної освіти);

* вивчення літератури з історії ігрового руху з метою підвищення рівня управлінської діяльності, загальної культури, професійної майстерності, творчого потенціалу, психолого-педагогічної і комунікативної компетентності, мотиваційної готовності до освоєння і впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес закладів освіти;

* систематичне вивчення і аналіз майбутніми фахівцями навчальних планів, програм, підручників, посібників, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій, у яких відображено зміст, форми і методи проведення занять в ігровій формі в системі формальної і неформальної освіти;

* вивчення досвіду сучасних викладачів, які використовують ігрові технології у професійній діяльності; аналіз рівня викладання з метою виявлення труднощів, що виникають у викладачів у процесі організації засвоєння програмного матеріалу тими, хто навчається;

* аналіз якості знань, умінь і навичок, дослідження рівнів формування творчого та інтелектуального розвитку майбутніх фахівців як результату використання ігрових технологій у навчально-виховному процесі;

* підготовка і проведення заходів з використанням ігрових технологій (різноманітних типів і видів рольових позицій, ігротехнічних прийомів і технік, ігрових методик), спрямованих на «занурення» в ігровий процес і «вивантаження» з ігрової взаємодії з метою підвищення загальноосвітнього і культурного рівня майбутніх фахівців;

* надання практичної допомоги в процесі оволодіння ігровими методиками студентам молодших курсів, які проходять передбачену навчальним планом ознайомчу педагогічну практику у загальноосвітніх школах;

* набуття студентами інноваційного практичного досвіду щодо вирішення професійних проблем, пов'язаних з подоланням непередбачених ситуацій під час ігрового заняття і роботою з «важкими» учасниками ігрової взаємодії;

* вивчення і використання на практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, сучасного педагогічного досвіду, розвиток ініціативи і творчості, новаторського пошуку;

* підвищення рівня психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців.