Формування системи інформатичних компетентностей у студентів технологічних коледжів під час вивчення дисципліни "Комп’ютерна техніка та програмування"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування системи інформатичних компетентностей у студентів технологічних коледжів під час вивчення дисципліни "Комп'ютерна техніка та програмування"

У статті описані етапи формування системи інформатичних компетентностей студентів технологічних коледжів під час вивчення дисципліни «Комп'ютерна техніка та програмування».

Ключові слова: компетентність, інформатичні компетентності, професіоналізм.

Постановка проблеми. Однією з фундаментальних рис сучасної цивілізації є швидкий процес інформатизації суспільства, і тому в даний час людська діяльність все більш перетікає зі сфери створення матеріальних благ у сферу опрацювання різноманітних інформаційних матеріалів, повідомлень, даних. Разом з тим визначальним фактором успішного розвитку економіки, техніки, науки, політики і суспільства в цілому стає якісна професійна підготовка фахівців до роботи в інформаційному середовищі.

Зміст освіти впливає на якість знань, досвіду, умінь, навичок, що є складовими компетентностей. Компетентність фахівця є характеристикою його професіоналізму. Професіоналізм визначається через співвідношення мотиваційної сфери людини (професійні цінності, цілі, самооцінка, мотивація діяльності тощо) і операційної сфери (професійні здібності, прийоми мислення і технології виконання дій та ін.).

Тому важливим є правильно сформувати під час вивчення дисципліни «Комп'ютерна техніка та програмування» у студентів таку систему інформатичних компетентностей, володіння якими допоможе використовувати обчислювальну техніку з метою автоматизації опрацювання всеможливих повідомлень і даних.

Необхідно сформувати у студентів знання, уміння та навички практичного застосування ПЕОМ для оформлення документів, в яких містяться розрахунки, звітні дані, діаграми тощо, виконувати обчислення та надавати відповідного оформлення результуючим матеріалам за допомогою ПЕОМ, налагоджувати робоче середовище користувача, виховувати загальну культуру роботи з ПЕОМ, що дозволить майбутнім спеціалістам ефективно використовувати необхідні інформаційно-комунікаційні технології для виконання всеможливих автоматизованих розрахунків за допомогою ПЕОМ, опрацювання різноманітних інформаційних матеріалів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Над впровадженням в навчально-виховний процес в середніх та вищих навчальних закладах інформаційно-комунікаційних технологій працювали науковці В. Ю. Биков, М. І. Жаддак, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамський, О. М. Спірін, С. М. Яшанов, С. А. Раков, Є. М. Смірнова-Трибульська, С. О. Семеріков, З. С. Сейдматова, Б. М. Ляшенко, М. І. Лазарєв та ін.

Поняття «компетентність» досліджується в працях науковців Дж. Равен, Ю. Г. Татур, А. В. Хуторський, В. І. Байденко, О. В. Овчарук, І. А. Зимня, О. М. Спірін, М. М. Лебедєва, М. А. Холодна, О. Н. Шилова, С. В. Тришина, які визначили, що «компетентність» - це бізнаність, тобто сукупність знань, умінь, навичок, життєвого і професійного досвіду, які людина набуває протягом життя.

В своїх роботах Є. М. Смірнова-Трибульська, Н. В. Баловсяк, О. М. Спірін поняття «інформатична компетентність» розглядають як набір знань, умінь та навичок, що стосуються використання інформаційно-комунікаційних технологій у відповідній професійній галузі [11, 12].

Аналізуючи дані дослідження, можна дійти висновку, що окремі аспекти проблеми формування системи інформатичних компетентностей майбутніх фахівців вимагають подальшого вивчення. Оскільки швидко розвивається наука та техніка, виникають нові інформаційні та виробничі технології, то виникає необхідність постійно оновлювати і поповнювати раніше отримані знання. Тому людині протягом життя потрібно постійно поповнювати свої знання, підвищувати свою кваліфікацію та рівень володіння різноманітними компетентностями, зокрема і стосовно інформаційно-комунікаційних технологій. Саме тому сучасному фахівцеві необхідно володіти певним набором інформатичних компетентностей.

Постановка завдання. Здійснити аналіз літератури та розкрити поняття «система інформатичних компетентностей», описати рівні сформованості інформатичних компетентностей студентів технологічних коледжів в результаті вивчення дисципліни «Комп'ютерна техніка та програмування».

Подання нового матеріалу. Рівень підготовки сучасного фахівця у будь-якій галузі діяльності потребує ґрунтовних і змістовних знань відповідно до сучасних вимог і тенденцій розвитку суспільства. Найважливішим «завданням» сучасної освіти є підготовка студентів, які готові до активної професійної діяльності та подальшої самоосвіти, проектування своєї діяльності, до прийняття самостійних і відповідальних рішень.

В процесі навчання спеціальних дисциплін, участі у виробничих практиках, громадському житті розвивається і формується професійно спрямована особистість майбутнього фахівця, його здатність застосовувати набуті знання і вміння, досвід, розвинені здібності в галузі обраної професії, бути компетентним і здатним застосовувати свої компетентності в професійній діяльності і повсякденних життєвих ситуаціях.

Бути «компетентним» означає мати достатні знання у відповідній предметній галузі, володіти знаннями і досвідом в тій чи іншій галузі діяльності, що дозволяє брати участь у розробці певних рішень, або самому з'ясовувати різноманітні питання завдяки наявності відповідних знань, умінь і навичок [10].

Поняття «компетентність» Дж. Равен трактує як «здатність, що необхідна для ефективного виконання конкретної дії в конкретній предметній галузі і включає знання, уміння, навички, досвід» [17].

С. В. Тришина і А. В. Хуторський під компетентністю розуміють обізнаність, відповідну до заданих суспільством вимог до освіти, і підготовку фахівця, яка необхідна для якісного виконання ним своїх професійних обов'язків» [18].

Тому можна зробити висновок, що компетентність - це знання, уміння й навички, життєвий і професійний досвід, які формуються в процесі навчально-пізнавальної та професійної діяльності впродовж життя.

0. М. Спірін під інформатичною компетентністю пропонує розуміти підтверджену здатність фахівця задовольнити власні індивідуальні потреби і суспільні вимоги щодо формування професійно-спеціалізованих компетентностей людини в галузі інформатики [12].

За Є. М. Смірновою-Трибульською «інформатична компетентність» - це володіння відповідними знаннями та уміннями, необхідними, щоб ефективно застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для розв'язування задач в галузі освіти і майбутньої професійної діяльності.

Також Є. М. Смірнова-Трибульська вказує на два шляхи формування та підвищення рівнів інформатичних компетентностей [11]:

1. Майбутній фахівець здобуває елементарні знання та необхідні вміння стосовно використання інформаційно-комунікаційних технологій в своїй подальшій професійній діяльності.

2. Майбутній фахівець удосконалює свої знання та уміння в галузі інформаційно - комунікаційних технологій, які здобуті та напрацьовані раніше.

Система інформатичних компетентностей фахівця означає володіння сукупністю професійних знань та умінь, пов'язаних із основами інформаційно-комунікаційних технологій та можливостями їх використання в процесі розв'язування різноманітних проблем, навичок знаходження зберігання, опрацювання і передавання різноманітних повідомлень і даних з використанням традиційних засобів, так і сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, активну творчу діяльність людини та, як результат, інтелектуальний розвиток самої людини як суб'єкта цієї діяльності.

Передумовою успішного формування системи інформатичних компетентностей у студентів технологічних коледжів під час навчання дисципліни «Компютерна техніка та програмування» є опанування базовими знаннями і вміннями. Під час навчання цього курсу студенти набувають знань, умінь та навичок стосовно роботи з операційними системами, з пакетом програм MicrosoftOffice, прикладним програмним забезпеченням за фахом (MatCAD, GRAN, MS Excel тощо).

Можна вказати на п'ять рівнів сформованості системи інформатичних компетентностей студентів в процесі навчання дисципліни «Комп'ютерна техніка та програмування»:

1. Ознайомлювальний рівень, на якому від студента вимагається впізнавання відомих понять, явищ, процесів, то що.

2. Репродуктивний рівень, основними операціями на якому є відтворення повідомлень і перетворення алгоритмічного характеру.

3. Базовий рівень, на якому вимагається від студента розуміння істотних положень навчального предмета, володіння загальними принципами пошуку необхідного алгоритму розв'язування задачі.

4. Підвищений рівень, на якому вимагаються від студента вміння перетворювати алгоритми відповідно до умов, відмінних від стандартних, вести евристичний пошук шляхів розв'язування задач.

5. Творчий рівень, коли наявна здатність самостійно критично оцінювати навчальні повідомлення, вміння розв'язувати нестандартні задачі, володіння елементами дослідницької діяльності.

Розглянемо п'ять рівнів формування окремих складових системи інформатичних компетентностей на прикладі практичного заняття «Діаграми в MS Excel» з дисципліни «Комп'ютерна техніка та програмування».

Ознайомлювальний рівень. Під час підготовки до практичної роботи студент повторює раніше вивчений матеріал. В програмі Excel передбачена можливість графічного подання даних у вигляді діаграм. Діаграми пов'язані з даними, на основі яких вони створені, і змінюються кожен раз, коли змінюються дані. Можна створити діаграму вкладену або на окремому аркуші.

Для створення діаграми слід вказати поля, де містяться дані, які необхідно відобразити на діаграмі. Якщо необхідно, щоб в діаграмі були відображені назви рядків і стовпців, їх також слід вказати.

Якщо задається 2 діапазони даних, то необхідно утримувати клавішу Ctrl. Потім слід скористатись командами «Вставляння» ^ «Діаграма» або натиснути кнопку «Майстер діаграм» і далі діяти за інструкціями, що подаються на екрані.

Для зміни діапазону полів під час створення діаграми слід:

- Вибрати потрібну діаграму.

- Вибрати команду «Вихідні дані» в контекстному меню, а потім закладку «Діапазон даних».

-- На робочому аркуші вказати комірки, де містяться дані, які необхідно відобразити на

діаграмі.

Для того, щоб додати текст до діаграми, слід:

-- Вибрати потрібну діаграму.

-- Натиснути кнопку «Напис» на панелі інструментів «Рисування».

-- Вказати область для розміщення тексту і ввести необхідний текст.

-- Щоб почати новий рядок напису, слід натиснути клавішу Enter. Після закінчення введення напису натиснути клавішу Esc або клацнути лівою клавішею мишки, встановивши попередньо її курсор за межею напису.

Призначення окремих типів діаграм.

Гістограма - використовується в разі необхідності показати зміни даних за певний проміжок часу і ілюструвати співвідношення окремих значень даних. Категорії розташовуються на горизонталі, відповідні значення - на вертикалі. Так звертається увага студентів на зміни досліджуваної величини в часі.

Лінійчата діаграма - використовується в разі необхідності відобразити співвідношення окремих компонентів чи порівняння окремих значень серії даних, не акцентуючи уваги на координатах часу.

Колова діаграма - використовується в разі необхідності показувати як абсолютну величину кожного елементу ряду даних, так і його частку в загальній сумі. На такій діаграмі може бути відображений лише один ряд даних.

Точкова діаграма - використовується за необхідності відобразити взаємозв'язки між числовими значеннями в кількох рядках.

Діаграма з областями - використовується за необхідності підкреслити величину змін протягом певного часу, а також відобразити частку окремих значень в загальній сумі.

В пелюстковій діаграмі для кожної категорії даних використовується окрема вісь координат, яка виходить з початку координат. Це дозволяє порівнювати загальні значення з кількох наборів даних.

Поверхнева діаграма використовується для пошуку найкращого поєднання двох наборів даних.

Бульбашкова діаграма є різновидом точкової. Розмір маркера вказує значення третьої змінної.

Репродуктивний рівень. Відтворити основні навчальні відомості під час виконання завдань. Визначити алгоритм виконання завдань в практичній роботі.

Задача. У продавця зламався калькулятор. Для полегшення розрахунків з покупцями потрібно скласти для продавця таблицю вартості товару від 100 г до 1 кг включно з інтервалом 100 г.

Рис. 1. Приклад таблиці